Аналіз фінансового стану пдприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Аналіз фінансового стану пдприємства



Вступ

фінансовий рентабельність ліквідність платоспроможність

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д. А це можливо лише за рахунок ретельного аналізу підприємства з усіх сторін.

Предметом даної курсової роботи є теоретичні, практичні та методологічні аспекти аналізу фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності підприємства. Для цього, в пергу чергу, необхідно розглянути різноманітні методи аналізу фінансового стану підприємства, зробити аналіз за допомогою цих методів та запропонувати заходи щодо поліпшення стану.

На сучасному етапі розвитку економіки важливу роль відіграє аналіз господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Об'єктом курсової роботи є закрите акціонерне товариство «Полісся» та динаміка його основних фінансово-економічних показників за 2005-2006 роки.

Метою роботи є виявлення слабких місць підприємства та визначення найбільш ефективних напрямків щодо поліпшення фінансового стану.

Завданням даної роботи є оцінка фінансової стійкості підприємства, аналіз ліквідності ЗАТ «Полісся», рентабельності та ділової активності, а також шляхи поліпшення його фінансового стану.

Інформаційною базою для написання цієї роботи виступає звітність підприємства, періодичні видання і підручники, нормативно-правові акти, що регулюють господарські відносини підприємств.



1. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

1.1 Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С) БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітністі є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 «Звіт про фінансові результати» (додаток 2).

Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях балансу підприємства.

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.

1.2 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.

За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:

наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:

ВОК = КіР - ПА, де

КіР - сума капіталу і резервів; ПА - позаобігові активи.

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:



ВД = ВОК + ДП, де

ДП - довгострокові пасиви.

загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:

ОД = ВД + КПК, де

КПК - короткострокові позикові кошти.

Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (DВОК):

DВОК = ВОК - З, де

З - запаси.

надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (DВД):

DВД = ВД - 3

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (DОД):

DОД = ОД - 3

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:

З < ВОК + К, де

К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари.

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:

З = ВОК + К

Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:

З = ВОК + К + ДПФН, де

ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.

Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:

З > ВОК + К

Таким чином фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучи тісно пов'язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправленно впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:

за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

за важливістю результату - основних і другорядних;

за структурою - простих і складних;

за часом дії - постійних і тимчасових.

Враховуючи, що підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктом відносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

a) галузева належність суб'єкта господарювання;

b) структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

c) розмір оплаченого статутного капіталу;

d) величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

e) склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

1.3 Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства

Як вже зазначалося вище, головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних балансу підприємства. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці.

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума - залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку - надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути особливу увагу на аналіз його ліквідності.

Ліквідність - це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:

Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

Швидкореалізовані активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.

Повільнореалізовані активи (А3) - найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.

Важкореалізовані активи (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу «Необоротні активи».

Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:

Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.

Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви - статті ІІI розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

Постійні пасиви (П4) - статті I розділу балансу «Власний капітал».

Короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.

Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 > П1

А2 > П2

18

А3 > П3

А4 < П4

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

Кп= Оборотні активи/ Поточні зобов'язання

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи.

Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українських підприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з яких подано нижче.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями.

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

К.а.= Грошові активи/Поточні зобов'язання;

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.



2. Загальна характеристика ЗАТ «Полісся»

2.1 Загальна характеристика ЗАТ «Полісся»

Закрите акціонерне товариство «Полісся» засноване керуючись Законами України «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» та іншим законодавством України, на підставі Установчого договору про створення та діяльність Закритого акціонерного товариства «Полісся»

Юридична адреса підприємства: 15600, м. Мена, Чернігівської області, вул. Гастелло 4.

АТ є юридичною особою за Законодавством України і здійснює на правах самостійного господарюючого суб'єкта виробничу, комерційну та іншу незаборонену законодавством діяльність.

АТ має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку, штампи, товарний знак і фірмову марку.

Метою діяльності є:

1) посилення і покращення українського сільського господарства та створення його нових потенціалів;

2) поширення міжнародної торгівлі конкурентоспроможною продукцією;

3) насичення ринку товарами, продукцією та послугами;

4) впровадження найбільш прогресивних форм господарювання;

5) виробництво та впровадження продовольчих та непродовольчих товарів;

6) виробництво та реалізація комбікормів та інших продуктів зерно переробки;

7) будівництво.

АТ має право займатися зовнішньоекономічною діяльністю, імпортує в Україну та експортує за її межі продукцію та товари.

Майно АТ складається з основних засобів та оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображено в балансі. Форма власності на майно колективна.

В АТ створюється Статутний фонд у розмірі 20000 гривень, який поділений на 100 простих іменних акцій номінальною вартістю 200 гривень кожна.

Дивіденди - частина чистого прибутку, що щорічно розподіляється між акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій.

Внутрішнє середовище підприємства є складною системою и включає в себе два взаємопов'язані елементи: трудові ресурси та організацію виробництва.

Трудові ресурси утворені найманими працівниками, які забезпечують належне функціонування підприємства.

Організація виробництва передбачає управління підприємством, а відповідно і організацію його діяльності.

Управління АТ здійснюють:

1) Загальні Збори - вищий орган АТ,

2) Генеральний директор АТ - виконавчий орган.

Основним конкурентом АТ є СТОВ «Укрзернопром-Полісся» та ВАТ «Зернятко».

Споживачами продукції є населення, заводи, тюрми, підприємства.

Підприємство самостійно забезпечує себе ресурсами та сировиною, вирощує сільськогосподарську продукцію, тобто зовсім не залежить від постачальників.

Щодо впливу політико-законодавчого сектору на діяльність підприємства, то його прояв має пряму, конкретну дію: закони, норми та постанови, якими влада регламентує функціонування підприємництва в нашій країні.

На діяльність ЗАТ також впливають сезонні фактори. Так, найбільш завантажені місяці - це квітень - жовтень. Мінімальна завантаженість припадає на листопад, грудень та січень.

Саме під впливом вищенаведених факторів зовнішнього та внутрішнього середовища функціонує ЗАТ «Полісся».



3. Дослідження фінансового стану ЗАТ «Полісся»

3.1 Аналіз балансу підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства передбачає розрахунок великої кількості показників, що заважає дослідити головні тенденції в зміні фінансового стану підприємства, тому він є досить містким і часто мало ефективним.

Порівняльний аналітичний баланс ЗАТ «Полісся» представлений в таблиці 3.1.1.

Таблиця 3.1.1. Порівняльний аналітичний баланс ЗАТ «Полісся»

Показники	Код рядка	2015 рік	2016 рік	Зміни
		Абс. вел., тис. грн.	Відн. вел., %	Абс. вел., тис. грн.	Відн. вел., %	В абс. вел тис. грн.	В структ. %	Темпи росту, %
АКТИВ
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	1,30	0,01	1,30	0,01	0,00	0,00	100,00
первісна вартість	011	1,30	0,01	1,30	0,01	0,00	0,00	100,00
Незавершене будівництво	020	2985,10	25,00	3222,80	23,26	237,70	-1,74	107,96
Основні засоби:
залишкова вартість	030	2671,00	22,37	2504,80	18,08	-166,20	-4,29	97,82
первісна вартість	031	4206,90	35,24	4534,70	32,73	327,80	-2,51	107,79
знос	032	1535,90	12,86	2029,90	14,65	494,00	1,79	132,16
Довгострок фін інв:
в кап ін підприємств	040	16,00	0,13	16,00	0,12	0,00	-0,01	100,00
ін фін інвестиціі	045	-	-	5,70	0,04	5,70	0,04	-
Усього за розділом 1	080	5673,40	47,52	5750,60	41,50	77,20	-6,02	101,36
2. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1338,60	11,21	1111,30	8,02	-227,30	-3,19	83,02
твар на відгодівлі	110	259,50	2,17	496,0	3,58	236,50	1,41	191,14
незавершене виробн	120	440,30	3,69	96,80	0,70	-343,50	-2,99	21,99
готова продукція	130	873,80	7,32	2603,00	18,79	1729,2	11,47	297,89
товари	140	35,40	0,30	-	-	-35,40	-0,30	-
Дебітор. заборг.
чиста реалізац варт	160	1488,50	12,47	1883,70	13,59	395,20	1,12	126,55
первісна вартість	161	1488,50	12,47	1883,70	13,59	395,20	1,12	126,55
Дебіт. заборг. розрах
з бюджетом	170	-	-	587,70	4,24	587,70	4,24	-
за видан авансами	180	56,40	0,47	-	-	-56,40	-0,47	-
Інша дебітор. заборг.	210	1667,90	13,97	1205,50	8,70	-462,40	-5,23	72,28
Гр.кошти
в нац валюті	230	104,10	0,87	120,50	0,87	16,40	0,00	115,75
в іноз валюті	240	1,00	0,01	1,20	0,01	0,20	0,00	120,00
Усього за розділом 2	260	6265,50	52,48	8105,70	58,50	1840,20	6,02	129,37
3. Витрати майбутніх періодів
Баланс	280	11938,9	100	13856,3	100	1917,40	0,00	116,06
ПАСИВ
1. Власний капітал
Статутний капітал	300	20,00	0,17	20,00	0,14	0,00	-0,03	100,00
резервний капітал	340	4325,40	36,23	5481,00	39,56	1155,60	3,33	126,72
Нерозп прибуток	350	1155,50	9,68	1989,00	14,35	833,50	4,67	172,13
Усього за розділом 1	380	5500,90	46,08	7490,00	54,05	1989,10	7,97	136,16
2. Забезпечення наступних витрат і платежів
Цільове фінансув	420	-	-	243,80	1,76	243,80	1,76	-
Усього за розділом 2	430	-	-	243,80	1,76	243,80	1,76	-
3. Довгострокові зобовязання
Довгостр кред банк	440	278,00	2,33	278,00	2,01	0,00	-0,32	100,00
Довгостр фін зобов	450	2495,60	20,90	2397,40	17,30	-98,2	-3,60	96,07
Усього за розділом 3	480	2773,60	23,23	2675,40	19,31	-98,20	-3,92	96,46
4. Поточні зобов'язання
Короткострок кр банків	500	1090,20	9,13	1291,60	9,32	201,40	0,00	118,47
кред заборг за т.р.п.	530	1932,10	16,18	1756,50	12,68	-175,60	-0,03	90,91
Поточні з-ння за розрахунками:
з бюджетом	550	359,00	3,01	96,90	0,70	-262,10	-0,02	26,99
зі страхування	570	0,90	0,008	-	-	-0,90	-, 00001	-
з оплати праці	580	60,40	0,51	60,00	0,43	-0,40	-0,006	99,34
Інш поточні зобов'язання	610	221,80	1,86	242,10	1,75	20,30	0,00	109,34
Усього за розділом 4	620	3664,40	30,69	3447,10	24,88	-217,30	-5,81	94,07
5. Доходт майбутніх періодів
Баланс	640	11938,9	100	13856,3	100,00	1917,40	0,00	116,06

Складемо порівняльний аналітичний баланс з урахуванням особливостей складу кожного розділу активу і пасиву балансу для більш повного та точного аналізу фінансового стану підприємства (таблиця 3.2).

Таблиця 3.1.2. Аналіз змін статей пасиву і активу балансу

Показники	Код рядка	2015 рік	2016 рік	Зміни
		Абс. вел., тис. грн.	Відн. вел., %	Абс. вел., тис. грн.	Відн. вел., %	В абс. вел тис. грн.	В структ. %	Темпи росту, %
Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	1,30	0,02	1,30	0,02	0,00	0,00	100,00
первісна вартість	011	1,30	0,02	1,30	0,02	0,00	0,00	100,00
Незавершене будівництво	020	2985,10	52,60	3222,80	56,04	237,70	3,44	107,96
Основні засоби:
залишкова вартість	030	2671,00	47,08	2504,80	43,56	-166,20	-3,52	97,82
первісна вартість	031	4206,90	74,15	4534,70	78,86	327,80	4,71	107,79
знос	032	1535,90	1535,9	2029,90	35,30	494,00	8,23	132,16
Довгострок фін інв:
в кап ін підприємств	040	16,00	0,28	16,00	0,28	0,00	0,00	100,00
ін фін інвестиціі	045	-	-	5,70	0,10	5,70	0,10	-
Усього необоротних активів	080	5673,40	100,00	5750,60	100,00	77,20	0,00	101,36
Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1338,60	21,36	1111,30	13,71	-227,30	-7,69	83,02
твар на відгодівлі	110	259,50	4,14	496,0	6,12	236,50	1,98	191,14
незавершене виробн	120	440,30	7,03	96,80	1,19	-343,50	-5,84	21,99
готова продукція	130	873,80	13,95	2603,00	32,11	1729,2	18,16	297,89
товари	140	35,40	0,56	-	-	-35,40	-0,56	-
Дебітор. заборг.
чиста реалізац варт	160	1488,50	23,75	1883,70	23,24	395,20	-0,5	126,55
первісна вартість	161	1488,50	23,75	1883,70	23,24	395,20	-0,5	126,55
Дебіт. заборг. розрах
з бюджетом	170	-	-	587,70	7,25	587,70	6,35	-
за видан авансами	180	56,40	0,90	-	-	-56,40	-0,90	-
Інша дебітор. заборг.	210	1667,90	26,62	1205,50	14,87	-462,40	-11,75	72,28
Гр.кошти
в нац валюті	230	104,10	1,66	120,50	1,49	16,40	0,17	115,75
в іноз валюті	240	1,00	0,12	1,20	0,01	0,20	0,11	120,00
Усього оборотних активів	260	6265,50	100,0	8105,70	100,0	1840,20	0,00	129,37
Власний капітал
Статутний капітал	300	20,00	0,36	20,00	0,27	0,00	-0,09	100,00
резервний капітал	340	4325,40	78,63	5481,00	73,18	1155,60	-5,45	126,72
Нерозп прибуток	350	1155,50	21,01	1989,00	26,56	833,50	5,55	172,13
Усього власного капіталу	380	5500,90	100,00	7490,00	100,00	1989,10	0,00	136,16
Забезпечення наступних витрат і платежів
Цільове фінансув	420	-	-	243,80	100,00	243,80	243,80	-
Усього	430	-	-	243,80	100,00	243,80	243,80	-
Довгострокові зобовязання
Довгостр кред банк	440	278,00	10,21	278,00	10,39	0,00	0,18	100,00
Довгостр фін зобов	450	2495,60	89,70	2397,40	89,61	-98,2	-0,09	96,07
Ус довгостр зобов	480	2773,60	100,00	2675,40	100,00	-98,20	0,00	96,46
Поточні зобов'язання
Короткострок кр банків	500	1090,20	29,75	1291,60	37,50	201,40	7,75	118,47
кред заборг за т.р.п.	530	1932,10	52,73	1756,50	50,96	-175,60	-1,77	90,91
Поточні з-ння за розрахунками:
з бюджетом	550	359,00	9,80	96,90	2,81	-262,10	-6,99	26,99
зі страхування	570	0,90	0,02	-	-	-0,90	-0,02	-
з оплати праці	580	60,40	1,65	60,00	1,74	-0,40	0,09	99,34
Інш поточні зобов'язання	610	221,80	6,05	242,10	7,02	20,30	0,97	109,34
Усього поточних зобовязань	620	3664,40	100,00	3447,10	100,00	-217,30	0,00	94,07

За даними таблиці 3.1.1. видно, що вартість майна підприємства збільшилась на 16,06% або на 1917,40 тис. грн., що може свідчити про збільшення підприємством господарського обороту - що є позитивним для підприємства.

В структурі сукупних активів підприємства питому вагу займають майже порівну необоротні активи (41,50%) та оборотні активи (58,50%). Підприємство має важку структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати та про високу чутливість до зміни виручки. При цьому треба зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом питома вага необоротних активів в майні підприємства знизилась на 6,02%. Вартість оборотних активів виросла на 1840,20 тис. грн. (темп росту склав 129,37%). При цьому доля їх в структурі активів підприємства збільшилась на 6,02%. Такі зміни можуть бути наслідком сповільнення оборотності оборотних засобів, що є негативною тенденцією.

Як видно з таблиці 3.1.2, на початок звітного періоду найбільший вклад в формування оборотних активів внесла дебіторська заборгованість за послуги (51,27%). На кінець року при збільшенні абсолютного значення заборгованості на 464,1 тис. грн. темп росту склав 114,45%. Взагалі її доля в складі оборотних активів зменшилась на 5,92% і складає 45,36%. Питома вага грошових коштів та їх еквівалентів в структурі оборотних активів на початок року - 1,68%, а на кінець звітного періоду дещо зменшилась і складає 1,50%.

Структура активів з високою долею заборгованості та низькою долею грошових коштів може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Досить значна частка в структурі оборотних активів належить виробничим запасам на початок періоду - 47,04%. Це свідчить про спад активності підприємства, сповільнення оборотності оборотного капіталу, а на кінець року спостерігається їх збільшення: питома вага запасів зросла на 6,10% і склала - 53,14%, що не є позитивним.

Зобов'язання підприємства як на початок, так і на кінець звітного періоду майже на 30% складались із поточних зобов'язань, що свідчить про нераціональну структуру балансу та про існування ризику втрати фінансової стабільності. На протязі звітного періоду сума зобов'язань зменшилась на 5,81%. Поточні зобов'язання підприємства на початок періоду складалися в основному з кредиторської заборгованості за надані послуги (52,73%), а на кінець року бачимо зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості до 50,96%. Довгострокові зобов'язання на початок року складали 23,23%, а вже на кінець зменшились до 19,31%.

Власний капітал на початок року в структурі пасивів складав 46,08%. На кінець звітного періоду питома вага власного капіталу зросла на 7,97% і склала 54,05%.

Для повного аналізу майнового стану підприємства необхідно побудувати діаграми фінансового стану. Графічне зображення діаграми по балансу наведено на рисунку 3.1.1 та 3.1.2.

Рисунок 3.1.1. Діаграма фінансового стану підприємства за 2015 рік

Рисунок 3.1.2. Діаграма фінансового стану підприємства за 2016 рік



На рисунку 3.1.1 та 3.1.2 зображені діаграми фінансового стану підприємства по балансу. Найбільш суму в активах займають необоротні активи, а в пасиві - власний капітал.

Загальний стан запасів і витрат, протягом двох періодів дещо змінився (11938,9 тис. грн. та 13856,3 тис. грн.).

3.2 Аналіз виробничого потенціалу підприємства

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовується, за допомогою наступних показників:

- Коефіцієнт зношування основних засобів (Кз.н.):

 (3.2.1)

2015 р. - К з.н = 1535,9/4206,9=0,37%;

2016 р. - К з.н =2029,9/4534,7=0,45%.

Після розрахунку даного показника можна сказати, що знос основних засобів зріс 0,08%. В 2016 році, у порівнянні з 2015 роком, зросли коефіцієнти зношування та вибуття основних засобів, що свідчить про старіння основних засобів. Проаналізувавши коефіцієнт можна зробити наступний висновок, що в 2015 та 2016 роках підприємство придбало дуже незначну частину нових основних засобів.

Підводячи підсумок можемо стверджувати, що протягом розглянутого періоду для ЗАТ «Полісся» є характерним: зростання активності, збільшення оборотності оборотного капіталу, порівняно нормальний господарський оборот, старіння основних засобів, доволі раціональна структура балансу.



3.3 Оцінка фінансової стійкості ЗАТ «Полісся»

Фінансова стійкість підприємства - одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, яка характеризує ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які довгостроково вкладають кошти в діяльність підприємства.

Фінансова стійкість пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, зі ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Вона характеризує стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Для оцінки оптимальності співвідношення власного і залученого капіталу можна використовувати наступні показники.

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (Ка) - характеризує частку власного капіталу в загальній сумі капіталу, авансованого в діяльність підприємства:

 (3.3.1)

2015 р. - К а.= 5500,9 /11938,9 = 0,46;

2016 р. - К а.=7490,0 /13856,3 = 0,54.

Значення 0,54 говорить про досить стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Критичне значення коефіцієнта - 0,5. Чим вище значення, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (К_ф.з) - характеризує рівень фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел:



 (3.3.2.)

2015 р. - К ф.з.= 11938,9 /5500,9 = 2,17;

2016 р. - К ф.з.= 13856,3 /7490,0 = 1,85.

Зменшення цього показника в динаміці свідчить про зростання фінансової залежності.

3. Коефіцієнт фінансового ризику (К_ф.р) - характеризує співвідношення залучених коштів і власного капіталу:

 (3.3.3)

2015 р. - К ф.р. = 6438,0 / 5500,9 = 1,17;

2016 р. - К ф.р. = 6366,3 / 7490,0 = 0,85.

Критичне значення коефіцієнта фінансового ризику - 1, тому значення 0,85 говорить про зменшення фінансового ризику підприємства.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_м) - показує, яка частка власного капіталу знаходиться в мобільній формі, а яка капіталізована:

 (3.3.4)

2015 р. - Км. = (-172,5) / 5500,9 = -0,03;

2016 р. - Км. = 1739,4 / 7490,0 = 0,23.

Таким чином підприємство має низьку маневреність власного капіталу. Коефіцієнт має бути досить високим (не менше 0,5) для забезпечення гнучкості при використанні власних коштів підприємства; позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.

5. Чистий робочий капітал (Р_к) - характеризує співвідношення між обіговими активами і короткостроковими зобов'язаннями.

Рк = обігові активи - короткострокові зобов'язання (3.3.5)

2015 р. - Рк = 6265,5;

2016 р. - Рк = 8105,4 - 243,8 = 7864,9

Збільшення робочого капіталу є позитивним для підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити короткострокові зобов'язання, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Рівень достатності чистого робочого капіталу визначається шляхом порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства використовуються багато взаємопов'язаних показників. На практиці неможливо досягти покращення одразу всіх показників, так як покращення одного призводить до погіршення іншого. Розрахунок показників наведено в таблиці 3.3.1

Таблиця 3.3.1. Показники фінансової стійкості

Показники	Роки	Норма	Зміни
	2015	2016
Коефіцієнт автономії	0,46	0,54	?0,5	0,08
Коефіцієнт фінансової залежності	2,17	1,85	?2	-1,15
Коефіцієнт ризику	1,17	0,85	?0,5	-0,32
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,03	0,23	>0	0,26
Робочий капітал, тис. грн.	6265,5	7861,9	> 0, ріст	1596,4

Виходячи із результатів таблиці 3.3.1 можемо говорити про зростання коефіцієнта автономії на початок періоду - 0,46, а вже на кінець періоду 0,54. Тобто загальна сума капіталу на 54% сформована за рахунок власник коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності за рік дещо зменшився і становить 1,85 що є досить позитивним. Підприємство є доволі ризиковим, адже на гривню власних коштів припадає лише 1,17 грн. у 2015 р. та 0,85 грн. у 2016 р. запозичених, але зменшення даного коефіцієнта вже є позитивним. Отже, ЗАТ «Полісся» є певним чином залежним від кредиторів, але є фінансово досить стійким з позиції забезпечення власними коштами.

ЗАТ «Полісся» має довгострокові зобов'язання, користується короткостроковими кредитами банків. З одного боку, підприємство має певну залежність від зовнішніх інвесторів та кредиторів, проте водночас це є свідченням досить продуманої та доволі ефективної стратегії, адже підприємство розвивається.

Дане підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу у 2015 р - <0. Так у 2015 році коефіцієнт маневреності склав -0,03. Це свідчить про недостатність оборотних коштів на підприємстві, що обумовлено високою часткою власних коштів у структурі пасивів підприємства та не досить гнучкою політикою щодо використання власних коштів. В 2016 році покращився на 0,26 пунктів та склав 0,23.

Для більш глибшого і точнішого аналізу фінансового стану підприємства проаналізуємо тип фінансової стійкості підприємства, за допомогою трьохкомпонентного показника фінансової стійкості.

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування запасів і витрат (Z). Для його характеристики використовуються наступні показники:

1) Власні обігові кошти:

 (3.3.6)

2015 р.  = 5500,9 - 5673,4 = - 172,5

2016 р.  = 7490,0 - 5750,6 = 1739,4

2) Власні обігові кошти і довгострокові залучені джерела (функціонуючий капітал):

 (3.3.7)

2015 р.  = 5500,9 - 5673,4 +2773,6 =2601,1

2016 р.  = 7490,0 - 5750,6 +2675,4 = 4418,4

3) Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат:

 (3.8)

2015 р.  = 5500,9 + 2773,6 +1090,2 - 5673,4 = 3691,3;

2016 р. = 7490,0 + 2675,4 +1291,6 - 5750,6 = 506,4;

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелам їх формування:

- надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів

 (3.3.9)

- надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел:

 (3.3. 10)

- надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел:

 (3.3. 11)



За допомогою цих показників визначимо трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

 (3.3. 12)

Результати занесемо в таблицю 3.3. 2

Таблиця 3.2. Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Показники	2015 р	2016 р
1. Загальна величина запасів і витрат (Z)	2947,6	4307,1
2. Наявність власних обігових коштів (Ec)	-172,5	1739,4
3. Розмір функціонуючого капіталу (ET)	2601,1	4418,4
4. Загальна величина основних джерел фінансування запасів і витрат (E?)	3691,3	5706,4
5.	-3120,1	-2567,7
6.	-346,5	111,3
7.	743,7	1399,3
Трьох компонентний показник фінансової стійкості:	{0,0,1}	{0,1,1}

Виходячи із результатів таблиці 3.3.2, можемо зробити висновок, що визначений трьохкомпонентний показник фінансової стійкості в 2015 році відповідає нестійкому фінансовому стану підприємства (S={0,0,1}), тобто підприємство характеризується недостатністю у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. В цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення обіговості запасів. А вже в 2016 році для підприємства характерна нормальна фінансова стійкість (S={0,1,1}). В цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних оборотних коштів довгострокові залучені кошти. Цей тип фінансової стійкості є бажаним для підприємства з точки зору фінансового менеджменту.

3.4 Оцінка ліквідності підприємства

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасних та повних розрахунків по короткостроковим зобов'язанням перед контрагентами.

Для характеристики ліквідності ЗАТ «Полісся» необхідно провести аналіз ліквідності балансу шляхом групування активів та пасивів по ступеню їх ліквідності (таблиця 3.4.1).

Таблиця 3.4.1. Аналіз ліквідності балансу ЗАТ «Полісся»

Актив	2015 р	2016 р	Пасив	2015 р	2016 р	Платіжні засоби
						2015 р	2016 р
Л 1	105,1	121,7	П 1	1932,1	1756,5	-1827,0	-1827,0
Л 2	4121,1	6279,9	П 2	1732,3	1934,4	2388,8	2388,8
Л 3	2038,4	1704,1	П 3	2773,6	2675,4	-735,2	-735,2
Л 4	5673,4	5750,6	П 4	5500,9	7490,0	172,5	172,5
Баланс	11938,9	13856,3	Баланс	11938,9	13856,9	0	0

Результати розрахунків показують, що на підприємстві співставлення підсумків груп по активам та пасивам має наступний вигляд:

2015 рік Л1<П1, Л2>П2, Л3<П3, Л4>П4

2016 рік Л1<П1, Л2>П2, Л3<П3, Л4<П4

Як бачимо, протягом розглянутих періодів підприємство має недостачу найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. Така нестача коштів складала у 2015 р. 1827 тис. грн. Дефіцит коштів має тенденцію до спадання, так вже у 2016 році він склав 1634,8 тис. грн. Щодо швидкореалізуємих активів, то ситуація значно краща, адже немає нестачі коштів, а також спостерігається зростання, з 2388,8 тис. грн. у 2015 р. до 4345,5 тис. грн. у 2016 р. Активів, які повільно реалізуються, у підприємства не вистачає і спостерігається тенденція зростання. Щодо активів, які важко реалізуються, то в 2015 р. вони складали 172,5 тис. грн., а вже в 2016 р. спостерігається їх нестача. Таким чином ЗАТ «Полісся» має певні проблеми та нестачу коштів, що призводить до суттєвого погіршення фінансового стану підприємства.

Розрахуємо показники ліквідності і результат занесемо до таблиці 3.4.2.

- Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

 (3.4.1)

2015 р. Кабс.л = 105,1 / 3664,4 = 0,029

2016 р. Кабс.л = 121,7 /3690,9 = 0,033

- Коефіцієнт швидкої ліквідності:

 (3.4.2)

2015 р. Кшв.л = 4226,2 / 3664,4 = 0,80

2016 р. Кшв.л = 6401,6 / 3690,9 = 1,15

- Коефіцієнт загальної ліквідності:

 (3.4.3)

2015 р. Кпок = 6264,6 / 3664,4 = 1,71

2016 р. Кпок = 8105,7 / 3690,9 = 2,20



Таблиця 3.4.2. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показники	Роки	Норма	Зміни
	2015	2016
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,029	0,033	0,2 - 0,35	0,004
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,80	1,15	0,7 - 0,8	0,58
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,71	2,20	1 - 2	0,49

Як видно із наведеного розрахунку коефіцієнт загальної ліквідності склав у 2015 році 1,71. Спостерігаємо тенденцію до його росту і на кінець аналізуємого періоду він досяг значення 2,20. Дане значення є високим, що є позитивним. Тобто у підприємства вистачає оборотних коштів для погашення короткострокових зобов'язань, що водночас свідчить про нормальну структуру капіталу. Щодо коефіцієнту швидкої ліквідності, то у 2015 році він склав 0,80 а у 2016 році збільшився на 0,35 пунктів і становить 1,15. Бачимо, що він відповідає нормальному рівню, навіть вище. Отже, ЗАТ «Полісся» має можливість погасити короткострокові зобов'язання за рахунок поточних активів за відрахування запасів лише на 115% при необхідній мінімальній нормі 70%. Це є доказом раціонального використання фінансових ресурсів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2015 році майже у 10 разів нижче рекомендованого оптимального значення, хоч на кінець 2016 року він виріс до 0,033; він значно менший рекомендованої норми, це свідчить про те, що на початок періоду підприємство лише на 2,9% могло погасити всі свої борги, а на кінець року його платоспроможність збільшилась до 3,3%. Графічне відображення показників ліквідності - рисунок 3.4.1.