Аналіз використання основних фондів на запорізькому АТ "МОТОР СІЧ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти функціонування основних фондів підприємства

1.1 Сутність основних фондів, їх склад і структура

1.2 Методи оцінки, знос і амортизація основних фондів

1.3 Показники ефективності використання основних фондів

2. Аналіз використання основних фондів на запорізькому АТ «МОТОР СІЧ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз складу, структури і динаміки основних фондів

2.3 Оцінка ефективності використання основних фондів на підприємстві

3. Напрямки поліпшення використання основних фондів

Висновки

Список використаної літератури

динаміка основний фонд



Вступ

Перехід економіки до ринкових відносин передбачає поліпшення використання різних елементів виробничо-економічного потенціалу країни. Невідповідність між накопиченим потужним потенціалом і низьким рівнем його використання визначає необхідність реалізації комплексу заходів соціально-економічного, технічного, виробничого характеру.

Цілком очевидно, що однією з основних проблем при цьому є підвищення ефективності використання основних фондів як промисловості в цілому, так і конкретного підприємства. Це дозволить вирішити складний комплекс протиріч: прискорити оновлення виробничого апарату і одночасно вивільнити ресурси для збільшення частки народного споживання.

Метою даної курсової роботи є вивчення сутності основних фондів підприємства та розробка основних напрямів поліпшення їх використання.

У роботі поставлені і вирішуються такі завдання:

- визначити роль, суть і структуру основних фондів, методи їх оцінки і показники їх використання;

- провести аналіз складу і використання основних фондів на конкретному підприємстві;

- визначити основні напрямки поліпшення використання основних фондів підприємства.

Об'єктом дослідження є виробничо-господарська діяльність Запорізького АТ «Мотор Січ».

Інформаційна база дослідження включає бухгалтерську і статистичну звітність підприємства.



1. Теоретичні аспекти функціонування основних фондів підприємства

1.1 Сутність основних фондів, їх склад і структура

Основні засоби - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у незмінній натуральній формі протягом тривалого періоду часу як у сфері матеріального виробництва і виробництва послуг, так і у невиробничій сфері. Основні виробничі фонди являють собою один з найважливіших елементів виробництва, їх називають фундаментом економічного потенціалу країни. Здійснення виробничого процесу обов'язково вимагає, крім робочої сили, наявності засобів виробництва, засобів і предметів праці. [1] Основні фонди відіграють величезну роль у процесі праці, вони в своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства. [2] Самі по собі засоби виробництва, в тому числі і засоби праці, не є економічною категорією, а представляють суто фізичну субстанцію, форму існування речей. Як економічна категорія засоби виробництва існують у вартісній формі.

Підрозділ виробничих фондів на основні й оборотні залежить від характеру обороту, способу перенесення вартості на знову створений продукт, а також від способу відшкодування перенесеної вартості. В основі поділу засобів виробництва на засоби та предмети праці лежать техніко-виробничі ознаки, а в основі поділу виробничих фондів на основні й оборотні лежать ознаки економічні.

Основні фонди (ОФ) - це засоби виробництва, які служать протягом тривалого періоду часу (більше року), переносять свою вартість на виготовлену продукцію поступово, частинами, протягом терміну служби та володіють значною вартістю за одиницю (більше 100-кратного встановленого мінімального розміру оплати праці на місяць).

Основні фонди в залежності від характеру участі в процесі виробництва підрозділяються на виробничі і невиробничі засоби (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, культура, освіта та ін.) Невиробничі основні фонди, не є засобами праці. Постійно перебуваючи в обороті, вони не можуть брати участь у створенні нового продукту в якості речового фактора. Дохід, що утворюється від їх використання, відображає перерозподіл вже створених без їх участі первинних доходів. Використання будівель та обладнання невиробничого призначення є процес втрати їх вартості, процес задоволення потреб людей.

Основні виробничі фонди - найважливіша частина матеріально-технічної бази суспільства. Від того, наскільки ефективно вони використовуються, яка їхня віддача, залежить зростання продуктивності праці, національного доходу в тій його частині, яка йде на споживання.

Всі основні фонди класифікуються за економічними ознаками, найбільш важливими з яких є функціональне призначення, інтенсивність зносу і терміну служби, ступінь впливу на роботу підприємства, технічна новизна, ступінь мобільності (рухомі або нерухомі) та ін. Велике значення має також угруповання по галузях народного господарства (галузева структура).

За своїм складом, цільовим призначенням і функцій, виконуваних у процесі праці, основні фонди поділяються на наступне групи і підгрупи. [3]

До першої групи належать будівлі основних і допоміжних цехів, лабораторій, майстерень і т.п. Сюди ж відносяться невиробничі будівлі (службові корпусу, склади, гаражі, депо та ін.), що обслуговують як основне, так і допоміжні виробництва.

До другої групи належать інженерно-будівельні об'єкти, споруди та передавальні пристрої, в тому числі: гідротехнічні споруди - греблі, канали, водосховища, дамби тощо; транспортні та комунікаційні споруди - мости, дороги, шляхопроводи, естакади, тунелі; передавальні пристрої та комунікаційні зв'язки - повітряні лінії електропередач, кабельні лінії, комунікації телефонного та телеграфного зв'язку, трубопроводи різного призначення.

Третя група включає силові машини й устаткування, тобто знаряддя виробництва, призначенням яких є генерування енергії різних видів або її перетворення. В енергетиці сюди відносяться парові котли, турбіни, генератори, трансформатори, компресори, електродвигуни та інше аналогічного призначення обладнання.

У четверту групу включаються робочі машини й устаткування, тобто засоби праці, які безпосередньо беруть участь у технологічному процесі, і за допомогою яких робітник впливає на предмет праці. Сюди відносяться весь верстатний парк і технологічне обладнання промислових підприємств. В енергетиці до цієї групи належать дробарки, млини, транспортери, зварювальні апарати і т.д.

До п'ятої групи відносяться вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання, в тому числі апаратура для управління, регулювання та контролю за виробничим процесом, засоби сигналізації та диспетчерського управління, лічильно-вирішальне обладнання. Ця частина основних фондів у великій мірі характеризує досягнутий рівень автоматизації виробництва.

Шоста група включає транспортні засоби, що забезпечують необхідні зв'язки між окремими ланками виробництва. Це, перш за все рухомого складу залізничного транспорту, автомобільний парк, тягачі та інші засоби транспорту, які знаходяться у розпорядженні даної промислового підприємства.

До сьомої групи належать інструменти, виробничий і господарський інвентар, які є більше 1 року. Решта інструментів, інвентар, технологічне оснащення через складність їх обліку як основних фондів відносяться до оборотних засобів.

Наведена класифікація основних фондів визначається призначенням і характером їх функціонування у виробництві. Вона дозволяє оцінювати рівень технічної оснащеності, енергоозброєності й автоматизації виробництва. Значення різних груп основних фондів у галузях промисловості далеко не однаково. Це визначається специфікою технології, різним ступенем технічної оснащеності виробництва і низкою інших чинників.[4]

Всі перераховані види основних засобів можуть ставитися до активної чи пасивної частин.

До активної частини основних засобів належать засоби праці, в будь-якій формі впливають на предмет праці або забезпечують цей процес. Основу цієї групи складають машини та обладнання. У сучасних умовах до активної частини основних фондів з достатньою підставою можна віднести і регулюючі прилади та пристрої.

До пасивної частини логічно віднести основні засоби, що створюють умови для виробництва, але не є безпосередньо «виробниками» продукції.

До цієї частини звичайно відносять будівлі та споруди, часто - передавальні пристрої, а також транспортні засоби, інвентар та інше.

Зростання частки активної частини основних засобів дає прямий ефект - збільшення продукції і поліпшення показників діяльності підприємства. Як правило, на нових підприємствах питома вага вартості обладнання в основних фондах вище, ніж на старих.

Не можна обійти увагою й аналіз пасивної частини. В окремих випадках пасивна частина може зростати. Це можливо при переході на випуск такої продукції, яка вимагає особливих умов виробництва (наприклад, по чистоті, вологості, температури повітря), що різко збільшує витрати на будівництво нових виробничих будівель. Зростання пасивної частини основних фондів іноді відбувається за рахунок великих інвестицій у реконструкцію старих підприємств для приведення умов праці у відповідність до сучасних вимог. Однак при інших рівних умовах необхідно прагнути до підвищення частки активної частини основних фондів шляхом установки самого прогресивного обладнання, покращення організації будівельно-монтажних робіт, більш раціонального проектування і т.д.

Зростання активної частини основних фондів є основним резервом підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Економічне значення прогресивних змін виробничої структури основних фондів, а значить необхідність і доцільність управління її зміною, пов'язано із завданням підвищення ефективності основних фондів. [5]

Важливим фактором, що впливає, на структуру основних фондів, є розмір підприємства. На великих підприємствах, як правило, більш високу питому вагу мають машини й устаткування і більш низький - будівлі та інвентар, так як виробнича площа використовується більш раціонально, на ній розміщується більше обладнання, що заощаджує капіталовкладення на будівлях (виробничих площах), спорудах і інвентарі .

На структуру основних фондів впливає форма організації виробництва і його розмір. Так, наприклад, співвідношення між вартістю будівель і обладнання залежить від рівня спеціалізації і кооперування виробництва, правильне розташування обладнання, удосконалення технологічних процесів, впровадження автоматизованих і малогабаритних машин сприяє підвищенню питомої ваги устаткування у всій масі основних виробничих фондів.

Нарешті, структура основних фондів залежить від особливостей даної галузі виробництва. Так, наприклад, різниться структура основних фондів у промисловості та на транспорті, а всередині промисловості - структура основних фондів в обробній та добувній промисловості.

Ознайомившись з роботами різних авторів і виходячи з вище сказаного, можна укласти:

1. Основні засоби відіграють величезну роль у процесі праці, вони в своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства.

2. Основні засоби служать протягом тривалого часу і переносять свою вартість на продукцію поступово.

3. За своїм складом, цільовим призначенням і функцій, виконуваних у процесі праці, основні засоби можна підрозділити на групи, які утворюють структуру основних фондів.

4. Основні засоби в залежності від характеру участі в процесі виробництва підрозділяються на виробничі і невиробничі сфери (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, культура, освіта тощо) і призначені для цілей виробничого споживання.

5. Обладнання, що відносяться до третьої і четвертої груп, прийнято називати активною частиною основних засобів. Його склад визначає виробничу потужність підприємства. У сучасних умовах до активної частини основних фондів з достатньою підставою можна віднести і регулюючі прилади та пристрої (п'ята група).

Інші групи основних фондів відносяться до пасивної їх частини - вони прямо не беруть участь у переробці сировини.

6. Структура основних засобів залежить від ряду чинників: технічного рівня; розміру і спеціалізації підприємства; географічного розміщення.

1.2 Методи оцінки, знос і амортизація основних фондів

Основні фонди (ОФ) підприємств оцінюються в грошовому виразі і в натуральних показниках.

Грошовий вираз необхідно для визначення загальної вартості, структури і динаміки ОФ, розрахунку річних амортизаційних відрахувань, собівартості, рентабельності і т. д.

Застосовуються наступні методи грошової оцінки ОФ: за первісною, залишковою і відновної вартості.

Первісна вартість ОФ включає фактичні витрати на їх придбання або будівництво з урахуванням доставки і монтажу в цінах того року, в якому вони були введені в експлуатацію.

Так як в процесі експлуатації величина ОФ підприємства змінюється за рахунок введення нових об'єктів або вибуття частини з них, то первісна вартість ОФ підприємства розраховується на початок року, на кінець року і в середньому за рік.

За первісною вартістю ОФ враховуються в бухгалтерському балансі. Вона служить для нарахування амортизації, розрахунку рентабельності. Але даний метод не дозволяє проаналізувати їх динаміку, не показує дійсну вартість ОФ в даний час. Для цього використовують залишкову вартість

Цей метод застосовується при реалізації ОФ, що були в експлуатації.

Відновлювальна вартість показує, у скільки обійшлося б створення діючих ОФ у сучасних умовах, з урахуванням застосовуваних тепер цін, морального зносу. Тобто, відновна вартість ОФ - це вартість їх відтворення в сучасних умовах. [6]

Основні фонди, як вже вказувалося, характеризуються тим, що функціонують протягом тривалого періоду часу, багатьох виробничих циклів. У процесі використання основні засоби зношуються, що в економічному сенсі означає втрату ними вартості (хоча, як правило, і зберігають свою натуральну форму). [7]

Знос основних засобів підрозділяється на фізичний (матеріальний), що виникає в процесі експлуатації основних фондів або від впливу на них природних кліматичних факторів, і моральний, який буває I і II роду: I - як наслідок зростання продуктивності праці при відтворенні основних фондів, II - у результаті технічного прогресу.

На інтенсивність фізичного зносу впливають ряд факторів: ступінь завантаження основних фондів, кількість змін і годин роботи на добу; довговічність обладнання; якість догляду за обладнанням, усунення шкідливих фізичних і хімічних впливів на засоби праці, своєчасність і якість ремонту; рівень кваліфікації робітників.

У процесі морального зносу основні фонди технічно старіють і стають економічно все менш ефективними внаслідок технічного прогресу і зростання продуктивності праці у відповідній галузі, що виробляє засоби виробництва і втрачають свою вартість до закінчення терміну служби.

В результаті технічного прогресу, починаючи з певного періоду часу, подальше використання фізично ще придатних для експлуатації, але морально застарілих основних засобів може виявитися економічно недоцільним. У зв'язку з цим розрізняють фізичний і економічний терміни служби основних фондів, що визначається відповідно темпами фізичного і морального їх зносу. Моральному зносу в обох його формах піддаються практично всі основні засоби, але різною мірою. Для будівель і споруд він не так інтенсивний, як для виробничого та силового обладнання, засобів механізації та автоматизації виробництва.

Для забезпечення безперервного відтворення основних засобів до моменту їх ліквідації в результаті фізичного та морального зносу необхідно мати грошові кошти, що компенсують початкову вартість цих фондів. Крім того, в процесі експлуатації необхідно виділяти кошти для проведення капітальних ремонтів та модернізації, що забезпечують часткову компенсацію зносу і відновлення вартості обладнання. Для отримання цих коштів до поточних експлуатаційних витрат впродовж всього терміну функціонування основних фондів додаються суми рівні певної частини первісної вартості цих фондів. Ці кошти, призначені для повної заміни фізично і морально зношених основних фондів і часткового відновлення їх вартості в процесі експлуатації, називаються амортизаційними відрахуваннями.

Економічна сутність процесу амортизації основних засобів складається, отже, в тому, що в міру зносу здійснюється планове погашення їх вартості шляхом її перенесення на собівартість виготовленої на даному підприємстві продукції. Вона відображає ступінь зносу ОФ, визначає величину зменшення їх вартості та забезпечує акумуляцію грошових коштів, достатніх для повного відшкодування первісної вартості основних засобів цього підприємства. Таким чином, амортизація є джерелом простого відтворення у колишньому масштабі. [8]

Амортизаційні відрахування - грошовий вираз амортизації, відповідного ступеня зносу ОФ. Вони включаються в собівартість продукції і реалізуються в її продажу.

Для об'єктивного формування амортизаційного фонду необхідна обгрунтована система норм амортизації. Під нормами амортизації слід розуміти певні відсотки від вартості основних засобів. Ці норми повинні бути економічно обгрунтовані, встановлені в централізованому порядку, грунтуватися на єдиній методиці та носити директивний характер. Враховуючи технічний прогрес, що змінюються умови експлуатації основних фондів, норми амортизації повинні періодично переглядатися.

Норми амортизації основних засобів у промисловості можуть бути середніми і диференційованими. Середня норма - це єдина норма в цілому для промислового підприємства чи галузі промисловості; норми встановлюються за окремими видами основних засобів залежно від умов і характеру використання. Останнє краще, тому що строки служби окремих видів основних засобів різні і їх відтворення відбувається по конкретних засобів праці.

Невикористані залишки коштів переходять на наступний рік і вилученню не підлягають. [9]

Також існує метод прискореної амортизації. Прискорена амортизація є цільовим методом більш швидкого у порівнянні з нормативними термінами служби основних засобів повного перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва та обігу. Підприємства можуть застосовувати метод прискореної амортизації відносно основних фондів, що використовуються для збільшення випуску засобів обчислювальної техніки, нових прогресивних видів матеріалів, приладів та устаткування, розширення експорту продукції, у випадках, коли ними здійснюється масова заміна зношеної та морально застарілої техніки нової більш продуктивною. [ 10]

Амортизаційні відрахування, нараховані прискореним методом, використовуються підприємствами та організаціями виключно за цільовим призначенням - для розвитку високотехнологічних галузей економіки і впровадження ефективних машин і устаткування. У разі їх нецільового використання додаткова сума амортизації, відповідна розрахунку по прискореному методу, включається в базу оподаткування і підлягає оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.

Амортизаційні відрахування представляють джерело, головним чином, простого відтворення основних фондів, хоча частково використовуються і для їх розширеного відтворення. Крім того, основними формами відтворення ОФ є: ремонт, модернізації та оновлення.[11]

Однією з форм розширеного відтворення ОФ є модернізація, тобто вдосконалення діючих машин і устаткування шляхом конструктивних змін, заміни вузлів, деталей на більш досконалі.

Оновлення ОФ - заміна фізично зношених та морально застарілих фондів такої ж або більш досконалої конструкції. Оновлення ОФ на старій технічній базі лише омолоджує, але не підвищує їх ефективність, тобто - це просте відтворення. Необхідно оновлення ОФ на новій технічній базі.

1.3 Показники ефективності використання основних фондів

Для характеристики ефективності використання ОФ застосовуються різні показники. Умовно їх можна розділити на дві групи: узагальнюючі і приватні показники. Узагальнюючі показники застосовуються для характеристики використання ОФ на всіх рівнях народного господарства. До них відносять, перш за все, фондовіддачу, фондомісткість, фондоозброєність і рентабельність.

Приватні показники - це, як правило, натуральні показники, які використовуються на підприємствах та їх підрозділах. Вони діляться на показники інтенсивного і екстенсивного використання ОФ. Показники інтенсивного використання ОФ характеризують величину виходу продукції (виконаної роботи) в одиницю часу з певного виду обладнання (або виробничих потужностей). Показники екстенсивного використання ОФ характеризують їх застосування у часі. [12]

Для визначення рівня використання ОФ на підприємствах застосовуються узагальнюючі показники. Найбільш важливий з них - фондовіддача ОФ. Цей показник визначається як відношення вартості виробленої за рік продукції до середньорічної вартості ОФ. Фондовіддача показує, якою є загальна віддача від використання кожної гривні, вкладеної у ОФ, тобто наскільки ефективно це вкладення коштів. Найважливіші напрями підвищення фондовіддачі:

1) поліпшення структури ОФ, підвищення питомої ваги їх активної частини до оптимальної величини, раціональне співвідношення різних видів обладнання;

2) підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування;

3) інтенсифікація виробничих процесів шляхом впровадження нових технологій, машин та обладнання;

4) поліпшення умов та режиму праці з урахуванням виробничої естетики;

5) створення сприятливих соціальних умов;

6) удосконалення організації виробництва і праці.

Фондовіддача розраховується наступним чином:

Фвід = (грн.), (1,1)

де П - обсяг товарної, валової чи реалізованої продукції, грн;

Ф - середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.

Інший узагальнюючий показник - це фондомісткість, яка розраховується як відношення вартості ОФ до обсягу продукції, що випускається. Показник фондомісткості є оберненим до показника фондовіддачі. Фондомісткість визначає величину ОФ для виробництва продукції заданого обсягу на перспективний період.

Формула розрахунку:



Фміс = (грн.) (1,2)

Фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зниження.

Фондоозброєність праці визначаються відношенням вартості ОФ до числа робітників на підприємстві. Ця величина повинна рости, тому що від неї залежить технічна озброєність, а, отже, продуктивність праці.

Розраховується фондоозброєність наступним чином:

Фо = Воф / Чпр (грн/особ) (1,3)

Поряд з показником фондовіддачі на рівень використання ОФ істотно впливає показник рентабельності, точніше норма рентабельності. Рентабельність розраховується як відношення прибутку до вартості засобів виробництва (основних фондів і оборотних коштів).

Формула рентабельності підприємства:

Роф = * 100 (%), (1,4)

де Пч - чистий прибуток, грн;

Ф - середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.

Таким чином, можна зробити висновок, для комплексної оцінки ефективності використання ОФ застосовується система показників, включаючи показники екстенсивного (використання ОФ за часом) та інтенсивного використання (вироблення продукції з одиниці ОФ), а також узагальнюючі показники (фондовіддача, фондомісткість і рентабельність по фондах).



2. Аналіз використання основних фондів на запорізькому АТ «МОТОР СІЧ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

АТ «МОТОР СІЧ» - підприємство, що забезпечує повний цикл виробництва авіаційної техніки в Україні - від проектування до серійного виробництва, супроводу в експлуатації і ремонту. Авіадвигуни виробництва «Мотор Січ» встановлюються на літальні апарати всесвітньо відомих літако- і вертольотобудівне компаній.

Історія підприємства почалася в 1907 році і налічує вже понад 100 років. Сьогодні працює відповідно до Господарського, Цивільного кодексів та інших нормативних актів України. АТ «Мотор Січ» знаходиться за адресою пр. Моторобудівників, 15, м. Запоріжжя, Шевченківський, Запорiзька область, 69068, 0617204211.

Президент АТ «Мотор Січ»,а також його генеральний конструктор Богуслаєв Вячеслав Олександрович.

На 31.12.2012 р розмір статутного капіталу АТ «Мотор Січ» складає 280 529 650,00 грн. Статутний капітал розділений на 2 077 990 простих іменних акцій, випущених у без документарній формі.

Номінальна вартість однієї акції 135 грн.

Чисельність працівників на 2012 рік складає 25874 тис. осіб.

Предметом діяльності підприємства є:

авіаційні двигуни і газотурбінні установки, які є конкурентними на світовому ринку. Всі авіаційні двигуни, їх виробництво і ремонт сертифіковані Авіаційним Регістром МАК і Державної авіаційної Адміністрацією України.

промислові установки наземного застосування: газотурбінні приводи (ГТП) для газоперекачувальних, газліфтних і нафтоперекачувальних агрегатів, газотурбінні електростанції, а також газоперекачувальні агрегати нового покоління і вітроелектростанції.

широка номенклатура товарів народного споживання, які необхідні кожному: в побуті, для малого та середнього підприємництва, сільського та присадибного господарства, а також активного відпочинку.

виробництво і реалізація виробів медичного призначення. За цей час розроблено і впроваджено в практику системи ендопротезів культового та колінного суглобів, які широко застосовуються в клініках України в тому числі перший вітчизняний ендопротез колінного суглоба «Мотор Січ ЕПК-2».

Підприємство поставляє на світовий ринок продукцію, яка виробляється на сертифікованій виробничій базі. Система якості підприємства сертифікована транснаціональною фірмою Bureau Veritas Certification на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001 стосовно виробництва, ремонту і технічного обслуговування авіадвигунів, газотурбінних приводів і газотурбінних електростанцій. Якість і надійність продукції, що випускається АТ «Мотор Січ», підтверджується її успішної експлуатацієй більш ніж, в 100 країнах світу.

Основні споживачі продукції та послуг «Мотор Січ»:

за кордоном: Китай, Індія, Алжир, Перу, країни Пд-Сх Азії та Латинської Америки, такі як Бангладеш, Шри-Ланка, Колумбія, Мексика та ін.

в Російській Федерації - «Вертоліти Росії», ВАТ «Клімов», ВАТ «Ростовський вертолітний завод».

Традиційні партнери підприємства російські авіакомпанії «Ютейр», «Волга-Дніпро», «Росія», «Ангара», «Якутія» та інші, для яких підприємство виконувало ремонт, продовження ресурсів авіадвигунів різних типів і модифікацій.

країни СНД - підприємство має тривалі партнерські відносини з компаніями з Білорусії, Казахстану, Молдови, Азербайджану. Для партнерів з цих країн поставлялися і ремонтувалися авіадвигуни різних типів і модифікацій.

в України - ДП «Антонов», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ДП «КАЗ«Авіакон», Міністерство Оборони, Міністерство Внутрішніх справ, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, а також фірмові магазини сільськогосподарської техніки «Мотор Січ».

Постачальники сировини та агрегатів:

ВАТ «ЗАП» (м Самара);

ЗАТ «Корпорація ФЕД»,«ВСПМО-АВІСМА» (м.Харків);

ВАТ «Вуглекомпозит» (м.Запоріжжя);

ВАТ «ЕМСЗ«Лепсе» (м Кіров);

ВАТ «Електроприлад» (г. Казань).

В результаті довгострокових відносин з партнерами за останнє десятиліття встановлена фінансова стабільність і посилилася відповідальність постачальників за виконання договірних зобов'язань.

2.2 Аналіз складу, структури і динаміки основних фондів

На сучасному етапі розвитку економіки величина і прогресивність структури основних фондів, їх технічний стан у вирішальній мірі зумовлює потенційний обсяг промислового виробництва, його виробничу потужність. Від ступеня використання обладнання залежить фактичний випуск продукції.

Важливою умовою при проведенні аналізу основних фондів є правильна угруповання їх за складом, структурою та видами. За допомогою додатку №1 складено таблицю 2.1. У таблиці 2.1 наведено склад і структура основних фондів Запорізького АТ «Мотор Січ».

Таблиця 2.1 - Склад і структура основних фондів протягом 2012 року.

Найменування показників	Наявність на початок року, тис. грн.	Питома вага,%	Наявність на кінець року, тис. грн.	Питома вага,%
Всього ОФ	4495492	100	5398017	100
У тому числі:
будівлі, споруди, передавальні пристрої	1881778	41,86	2073776	38,42
машини та обладнання	1531619	34,07	2017118	37,37
транспортні засоби	177458	3,95	229236	4,25
інструмент, прилади, інвентар	274222	6,10	345090	6,39
інші основні засоби	8729	0,19	11281	0,21
земельні ділянки	35	0,001	35	0,001
інвестиційна нерухомість	29688	0,66	34003	0,63
Тварини та багаторічні насадження	672	0,01	1160	0,02
Малоцінні необоротні матеріальні активи	361536	8,04	410741	7,61
Тимчасові споруди	-	0,00	180	0,003
Інвентарна тара	4239	0,09	6339	0,12
інші необоротні матеріальні активи	224629	5,00	267784	4,96

З таблиці видно, що структура ОФ підприємства протягом року помітно не змінилася. Вартість усіх основних засобів збільшилася на 902525 тис. грн. або на 16,7%. Сталося це за рахунок збільшення вартості машин та обладнання на 3,3%, транспортних засобів на 0,3%, інструментів, приладів та інвентарю на 0,29%, а також інших ОФ на 0,063%,

У той же час питома вага будівель, споруд, передавальних пристроїв в процентному співвідношенні зменшився на 3,44%, інших ОФ - на 2%. Це пояснюється збільшенням питомої ваги інших груп ОФ у загальному обсязі.

Структура ОФ характеризує співвідношення в загальній їх вартості окремих елементів, що розрізняються за характером їх участі у виробничому процесі. Наведені дані таблиці 2.1 показують, що найбільшу питому вагу у складі ОФ припадає на будівлі, споруди та передавальні пристрої 38,42%.

Аналізуючи структуру ОФ необхідно встановити співвідношення активної і пасивної частин ОФ.

До активної частини ОФ на аналізованому підприємстві відносять машини і обладнання, що безпосередньо впливають на предмет праці. А також транспортні засоби, інструменти та виробничий інвентар.

Співвідношення між активною і пасивною частинами ОФ дає уявлення про виробничої потужності підприємства

Проаналізуємо співвідношення активної і пасивної частин ОФ на підприємстві у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Співвідношення активної і пасивної частин в структурі виробничих фондів основного виду діяльності

Найменування показників	2011 р .	2012 р .
Всього ОЗ	4495492	5398017
- Активна частина ОЗ, тис. грн.	1987538	2597783
- Питома вага активної частини,%	44,21	48,12
- Пасивна частина ОЗ, тис. грн.	2507954	2800234
- Питома вага пасивної частини,%	55,79	51,88

Дані таблиці 2.2 показують, що найбільшу питому вагу в складі виробничих коштів припадає на їх пасивну частину. У 2011 році вона склала 55,79%, а в 2012 році виросла до 51,88%. Це негативний показник, адже оптимальна виробнича структура ОФ передбачає контроль за пасивною частиною ОФ, не допускає її зайвого збільшення. Підприємство має у своєму розпорядженні досить не велику активну частину ОФ, у 2011 році вона склала 44,21%, в 2012 році 48,12%. Чим вище питома вага активної частини ОФ, тим ефективніше виробництво, так як більше продукції може бути вироблено на гривню ОФ, тобто зростає показник фондовіддачі.

Зміна складу і структури ОФ визначається їх рухом, пов'язаним з надходженням і вибуттям ОФ, а також коефіцієнтом приросту і вибуття ОФ

Для аналізу руху основних фондів складемо на основі даних додатку № 1 таблицю 2.3.

- Коефіцієнт оновлення на 2012р. розраховується наступним чином:

Ко = Вввед / Вкін , (2,1)

де Вввед - введені за рік основні засоби;

Вкін - вартость всіх основних засобів на кінець року.

Ко = 1012111/ 5398017 = 0,19

- Коефіцієнт вибуття на 2012р. розраховується наступним чином:

Квиб = Ввиб / Впоч , (2,2)

де Ввиб - відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів;

Впоч - вартість всіх основних засобів на початок року.

Квиб = 116098 / 4495492 = 0,03

- Коефіцієнт приросту на 2012р. розраховується наступним чином:

Кпр = ( Вввед - Ввиб ) / Вкін (2,3)

Кпр = (1012111- 116098) / 5398017= 0,17

Таблиця 2.3 - Зміна складу основних засобів протягом 2012 року, тис. грн.

Найменування показників	Наявність на початок року	Надійшло	Вибуло	Наявність на кінець року
Всього ОФ	4495492	1012111	116098	5398017
У тому числі:
будівлі, споруди, передавальні пристрої	1881778	263691	75611	2073776
машини та обладнання	1531619	501780	19377	2017118
транспортні засоби	177458	52109	463	229236
інструмент, прилади, інвентар	274222	72619	2012	345090
інші основні засоби	8729	3108	126	11281
земельні ділянки	35	-	-	35
інвестиційна нерухомість	29688	4315	-	34003
Тварини та багаторічні насадження	672	505	17	1160
Малоцінні необоротні матеріальні активи	361536	67981	18146	410741
Тимчасові споруди	-	15	-	180
Інвентарна тара	4239	2400	300	6339
інші необоротні матеріальні активи	224629	43159	4	267784

Ці коефіцієнти відображають відповідно ступінь інтенсивності оновлення, вибуття і приросту ОФ.

З наведеного аналізу видно, що на аналізованому підприємстві коефіцієнт оновлення більше коефіцієнта вибуття на 0,16 пункта. Це можна розцінити як позитивний момент у діяльності підприємства. Коефіцієнт приросту ОФ у 2012 році склав 0,17 пункта, це пов'язано зі збільшенням будівель споруд, а також активних основних засобів.

Для аналізу стану ОФ використовується коефіцієнт зносу ОФ, що характеризує їх технічний стан.

Чим вище відсоток зносу, тим гірше якісний стан ОФ по відношенню до їх первісного стану.

На Запорізькому АТ «Мотор Січ» зношеність основних фондів у 2012 році помітно зменшився. Це видно з наведеної таблиці 2.4 та розраховано по формулі:

Кзн = Взн / Впоч , (2,4)

де Взн - вартість зноших ОФ.

Кзн2011 = 28279 / 391301 = 0,07

Кзн2012 = 49353 / 4495492 = 0,01

Таблиця 2.4 - Аналіз технічного стану ОФ

Найменування показників	2011 р .	2012 р .
1. Повна початкова вартість ОЗ, тис.грн.	391301	4495492
2. Знос, тис.грн.	28279	49353
3. Коефіцієнт зносу	0,07	0,01

Зменшення зношеності ОФ пов'язано з тим, що в 2011 році частина обладнання відпрацювала покладений термін, зазначений у технічному паспорті. Тому у 2012 році було введено нове обладнання, за рахунок якого коефіцієнт зносу впав на 0, 06 пункту.

2.3 Оцінка ефективності використання основних фондів на підприємстві

Для аналізу використання продуктивного устаткування застосовуються екстенсивні і інтенсивні методи.

За своїм функціональним призначенням та рангом екстенсивні методи використання діючого обладнання характеризують ступінь їх споживання в часі. Рівень продуктивного споживання виробничого обладнання визначається тією кількістю часу, протягом якого вони функціонують у безпосередньому процесі виробництва.

Інтенсивне використання устаткування характеризується його продуктивністю.

Аналіз екстенсивного використання обладнання пов'язаний з розглядом балансу календарного фонду часу роботи обладнання.

Розрізняють календарний, режимний і плановий фонд роботи обладнання для кожного підприємства.

Календарний фонд визначається, виходячи з кількості календарних днів роботи в рік, помножених на 24 години, а режимний виходячи з робочих днів встановленого для даного підприємства кількості змін та їх тривалості. Плановий фонд робочого часу менше режимного на величину планових простоїв (відпочинок, ремонт і т.д.), а фактичний менше планового на величину понадпланових і цілоденних простоїв.

Одним з важливих показників використання основних фондів є фондовіддача.

Таблиця 2.5 створена за додатком № 2.

На підставі таблиці 2.5 та за допомогою формули 1.1 розраховано динаміку фондовіддачі.

Фвід 2011 = = 1,75 (грн.)

Фвід 2012 = = 1,47 (грн.)

Таблиця 2.5 - Динаміка фондовіддачі

Показники	2011 р .	2012 р .
Обсяг товарної продукції, тис. грн.	5792924	7928376
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	3313588	5398017
Фондовіддача, грн.	1,75	1,47

Як видно з таблиці 2.5 на підприємстві існує тенденція зменшення фондовіддачі. У порівнянні з 2011 роком у 2012 році фондовіддача зменшилась на 0,28 грн.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів. Розрахунок відображає, що 1 грн., вкладеної в основні фонди, принесла заводу 0,47 грн. Цей показник має негативну динаміку, оскільки в 2011 р. склав 1,75 грн., (зменшення на 0,28 грн.). Можна зробити висновок, що керівництво АТ не ефективно використовує основні засоби.

Зворотний фондовіддачі показник - фондомісткість. Відображає, скільки потрібно вкласти коштів в основні фонди, щоб отримати 1 грн. виручки. Якщо фондовіддача повинна мати тенденцію до зменшення, то фондомісткість - до збільшення. Формула 1.2 показує, що дана тенденція існує на підприємстві (2012 р. - 0,68 р., 2011 р. - 0,57 грн.):

Фміс2011 = = 0,57 (грн.)

Фміс2012 = = 0,68 (грн.)

Одним з важливих показників є фондоозброєність. Фондоозброєність показує, скільки припадає основних фондів у вартісному вираженні на одного працюючого. Ця величина повинна рости, тому що від неї залежить технічна озброєність підприємства, а отже, і продуктивність праці.

Фондоозброєність може збільшуватися в 2-х випадках:

1) при збільшенні середньорічної вартості основних засобів (без зміни чисельності персоналу);

2) при зменшенні кількості персоналу (без зміни середньорічної вартості основних засобів).

На даному підприємстві показник фондоозброєності в 2012 році склав 208,6 тис. грн., Тобто на одного працівника припадало ОФ 208,6 тис. грн. Даний показник зменшився у порівнянні з 2011 роком, коли на одного працівника припадало 136,2 тис. грн. ОФ, що пов'язано зі збільшенням чисельності працівників.

У процесі експлуатації основні засоби зношуються і частину своєї вартості передають новостворюваного об'єкту. У зв'язку з цим виникає проблема їх оновлення. Для цього необхідно накопичувати грошові ресурси,. На аналізованому підприємстві як і на всіх підприємствах нашої країни це роблять за допомогою нарахування амортизаційних сум та устаткування спеціального амортизаційного фонду.

При встановленні норм амортизації враховують, перш за все, початкову вартість об'єкта і строк його служби, також до уваги беруть витрати і доходи від його ліквідації.

Суму амортизації на підприємстві розраховують по кожному інвентарному об'єкту.

Амортизацію нараховують до моменту вибуття.

Нарахування амортизації завжди справляють на перше число місяця. По котрі вступили об'єктів амортизацію на підприємстві нараховують тільки з початку наступного місяця після їх надходження, а по вибулим припиняють нараховувати з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Під час ремонту чи простоїв нарахування амортизації на підприємстві не припиняється.

На підставі додатку № 1 складено таблицю 2.6. 

Таблиця 2.6 - Амортизація та витрати на капітальний ремонт основних засобів

	2011р.	2012р.
Найменування показника	Сума нарахованої за рік амортизації, тис. грн.	Питома вага,%	Сума нарахованої за рік амортизації, тис. грн.	Питома вага, %
Всі основні засоби	197208	100,00	385237	100,00
Будинки	13024	6,604	4902	1,27
Придбання та поліпшення основних засобів	181278	91,922	380292	98,72
Машини та обладнання	92697	51,135	203687	53,56
Придбання нематеріальних активів	2906	1,474	43	0,01

Як видно з таблиці у 2012 році питома вага амортизаційних відрахувань у порівнянні з 2011 роком збільшився за статтею придбання та поліпшення основних засобів, але зменшився за статтями будинки та придбання нематеріальних активів.

Одним з найважливіших узагальнюючих показників, що характеризують економічну ефективність роботи промислових підприємств та сприяють розширенню експортного потенціалу, є рентабельність.

Таблиця 2.7 - Аналіз рентабельності основних засобів АТ «Мотор Січ»

Показники	2011	2012	Відхилення ( +, - )	Темп росту,%
Прибуток чистий, тис.грн.	5792524	7928376	+2135852	1,37
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	3313588	5398017	+2084429	1,63
Рентабельність ОФ, грн.	174,81123	146,87571	-27,9355	0,84

Аналіз рентабельності основних виробничих засобів визначив, що за 2012 р. балансовий прибуток збільшився на 2135852 тис. грн., що склало близько 1,4% у порівнянні з минулим періодом, рентабельність основних засобів збільшилась на 1,63%. Отже, рентабельність використання основних фондів на підприємстві АТ «Мотор Січ» у 2012 р. змінилася в бік зменшення, завдяки зростанню середньорічної вартості основних фондів, яка має на нього вплив.



3. Основні напрямки поліпшення використання основних фондів

Важко переоцінити значення ефективного використання ОФ. Вирішення цього завдання означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.

Більш повне використання ОФ призводить також до зменшення потреб у введенні нових виробничих потужностей при зміні обсягу виробництва, а, отже, до кращого використання прибутку підприємства (збільшення частки відрахувань від прибутку до фонду споживання, напрямку більшої частини фонду накопичення на механізацію та автоматизацію технологічних процесів і т. п.).

Ефективне використання ОФ означає також прискорення їхньої оборотності, що в значній мірі сприяє вирішенню проблеми скорочення ОФ.

Нарешті, ефективне використання ОФ тісно пов'язане з іншого ключовим завданням сучасного періоду економічної реформи - підвищення якості продукції, що випускається, бо в умовах ринкової конкуренції швидше реалізується і користується великим попитом високоякісна продукція.

У даній роботі було розглянуто підприємство «Мотор Січ». Виявлено ряд проблем використання ОФ, такі як велика частка пасивної частини ОФ, зменшення фондовіддачі та інші.

Успішне функціонування ОФ залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори поліпшення їх використання.

Ефективність використання основних засобів пов'язана з управлінськими рішеннями щодо постійного оновлення основних засобів (у 2011 р. коефіцієнт оновлення - 19%, низький рівень), підвищення продуктивності (що можливо за рахунок покращення матеріальної зацікавленості персоналу). Таким чином, розвиток потенціалу АТ «Мотор Січ» залежить від інноваційного оновлення основних засобів. Даний «сценарій» можливий, наприклад, за умови створення інноваційного фонду накопичення амортизаційних відрахувань на рівні підприємства, облік якого потрібно вести на окремому рахунку додаткового капіталу.

Важливий шлях підвищення ефективності використання ОФ - зменшення кількості зайвого устаткування та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування. Омертвляння великої кількості засобів праці знижує можливості приросту виробництва, веде до прямих втрат уречевленої праці внаслідок їх фізичного та морального зносу, бо після тривалого зберігання обладнання часто приходить в непридатність.

Інтенсивне поліпшення використання ОФ передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Це може бути досягнуто при модернізації діючих машин і механізмів, встановлення оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу ОФ, без зростання чисельності працюючих і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

Інтенсивність використання ОФ підвищується також шляхом технічного вдосконалення знарядь праці і вдосконалення технології виробництва, ліквідації «вузьких» місць у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва і управління, використання швидкісних методів роботи, підвищення кваліфікації та професійного майстерності працюючих.

Розвиток техніки і пов'язана з цим інтенсифікація процесів не обмежені. Тому не обмежені і можливості інтенсивного підвищення використання ОФ.

Отже, ефективне використання нематеріальних активів АТ «Мотор Січ» зумовить впровадження прогресивних технологій з метою економії матеріалів; зниження трудомісткості авіабудівної продукції, а також реконструкція ТЕК-3; впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії.

Істотним напрямком підвищення ефективності використання ОФ є вдосконалення їх структури. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки у провідних цінах, то важливо підвищувати їх частку в загальній вартості ОФ. Збільшення ОФ допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, так як безпосереднього збільшення випуску продукції при цьому не відбувається. Але без пропорційного розвитку допоміжного виробництва основні цехи не можуть функціонувати з повною віддачею. Тому пошук оптимальної виробничої структури ОФ на підприємстві - важливий напрям поліпшення їх використання.

У сучасних умовах на підвищення ефективності використання ОФ все більший вплив мають такі фактори, як оперативне управління використанням, обслуговуванням та ремонтом обладнання, оптимізація прийняття рішень, наукове прогнозування в галузі використання і відтворення засобів праці і т.д.

У процесі управління діяльністю підприємства незмінно виникає необхідність об'єднання зусиль функціонерів різних служб управління, пов'язаних і використанням і відтворенням засобів праці на підприємстві, здійснення періодичного комплексного регулювання і контролю використання коштів праці всіма підрозділами та службами.

Тому постає питання про вивчення можливості створення такої організації управління в даній сфері, яка б, виходячи з фінансових можливостей, а також складу і кількості керуючих ланок, забезпечувала можливість комплексної постійної координації процесів функціонування засобів праці на підприємстві.

Іншими словами, важливою умовою подальшого підвищення ефективності використання ОФ є впровадження комплексної системи управління використанням і відтворенням ОВФ (СУОВФ).

СУОВФ повинна характеризуватися чіткими цілями і завданнями, пов'язаними з умілим використанням переваг таких методів як модернізація діючого обладнання, придбання універсального комплектно-механізованого і автоматизованого обладнання, використання планово-попереджувального ремонту і т.д.

Мова йде про комплексний підхід до управління відтворенням і використанням ОВФ на підприємстві, науково обгрунтованому виявленні всіх техніко-економічних можливостей використання діючих виробничих факторів і визначення черговості, доцільності та ефективності їх розширення, технічного переозброєння, реконструкції або повної заміни.

Забезпечуючи управління відтворенням і використанням ОФ, СУОВФ дала б можливість досягти більш повного вживання різних форм стандартизації і уніфікації, застосування більш економічних конструкцій, а також прийняття доцільних рішень про заміну обладнання.

СУОВФ могла б контролювати темпи розвитку виробництва, рівень основних показників, облік витрат на ремонт і утримання основних фондів, координувала б процеси оновлення і відтворення ОФ. Доцільно в умовах дії СУОВФ розробити норми і нормативи потреби в устаткуванні, його комплектності. Система повинна забезпечувати планомірне оновлення ОФ при першочерговому забезпечення реконструкції ділянок.

Впровадження СУОВФ при дотриманні всіх цих вимог могло б підвищити ефективність використання фондів на 20-25%, забезпечити високі темпи фондовіддачі.

З метою забезпечення організації управління ОФ система могла б керуватися прогнозами розвитку підприємства, наукової організації праці, введення основних засобів.

Планування руху ОВФ при даній системі здійснюється на основі розрахунків виробничих потужностей, балансу виробничого обладнання, розрахунку потреби в додатковому обладнанні, переліку непотрібного обладнання.

СУОВФ могла б стимулювати зростання фондовіддачі, прогноз руху виробничих фондів і динаміку показників ефективності використання; координацію всіх робіт, пов'язаних з рухом ОЗ, облік, контроль і аналіз руху виробничих фондів.

Підбиваючи підсумки, узагальнемо все вище сказане. АТ «Мотор Січ» необхідно обрати інтенсивні фактори поліпшення використання ОФ, такі як створення інноваційного фонду накопичення амортизаційних відрахувань, позбавитись застарілого обладнання та зробити виробництво сучаснішим, а також створити комплексну систему управління використання і відтворення ОВФ.



Висновок

Основні фонди - це частина величезного виробничого потенціалу країни. В основних фондах втілюється технічний прогрес, який дозволяє компенсувати зниження темпів зростання трудових ресурсів і погіршення природного фактора, а також забезпечує зростання продуктивності праці та можливість розвитку народного господарства на основі його інтенсифікації. За своїм складом, цільовим призначенням і функцій, виконуваних у процесі праці, основні фонди поділяються на групи, які утворюють структуру основних фондів.

Основні фонди характеризуються тим, що функціонують протягом тривалого періоду часу, багатьох виробничих циклів, переносячи свою вартість на виготовлену продукцію поступово. У процесі використання основні засоби зношуються, що в економічному сенсі означає втрату ними вартості. Вибуття та відшкодування всієї маси фондів відбувається поступово, рік за роком протягом середнього терміну служби первинних фондів. Таким чином, за цей час відбувається повне оновлення всієї маси ОЗ в натуральній формі, що й становить зміст циклу виробництва.

Для аналізу управління основних фондів у роботі використовувалися звітні дані Запорізького АТ «Мотор Січ».

Було знайдено такі показники, як фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність, активна та пасивна частка ОЗ, амортизація, рентабельність, а також розраховано коефіцієнти оновлення, вибуття, приросту, зносу ОФ. Незважаючи на деякі позитивні розрахунки разом вони показали, що підприємство не ефективно використовувало ОФ у 2012р. Фондовіддача зменшилась на 0,28 грн. та частка активних ОЗ менша за пасивну.

Конкретними резервами підвищення фондовіддачі та використання основних фондів АТ «Мотор Січ»:

1. Поліпшення технічного стану парку устаткування за рахунок застосування прогресивної техніки, пов'язаної з аналізованих обладнанням, а також за рахунок поліпшення управління обслуговуючої підсистеми.

2. Поліпшення системи показників оцінки діяльності підрозділів підприємства.

3. Збільшення частки питомої ваги активної частини ОФ при дотриманні вимог охорони праці.

4. Поліпшення системи стимулювання використання ОФ.

5. Введення в дію нових ОФ за рахунок скорочення термінів освоєння виробничих потужностей.

Виявлено, що даному підприємству найкраще підійде інтенсивні фактори поліпшення використання ОФ, такі як створення інноваційного фонду накопичити капітал для амортизаційних відрахувань, позбавитись застарілого обладнання та зробити виробництво сучаснішим.

Сукупність вищезазначених заходів призведе до покращення використання основних засобів Запорізького АТ «Мотор Січ» та розширить потенціал авіабудівного підприємства.



Список використаної літератури

1. Мацибора В. І. Економіка підприємства: навч. посіб. для вузів / В. І. Мацибора, В. К. Збарський, Т. В. Мацибора - К.: Каравела, 2008. - 312 с.

2. Пахомов Ю. В. Ринкові трансформації в Україні у контексті світового досвіду / Ю. В. Пахомов Вісн. НАН України, 2007, № 3, С. 11-14.