Організація і шляхи вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками

Чистий прибуток (збиток) (рядок 2350 або 2355 розділу I звіту про фінансові результати) дорівнює нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) на кінець звітного періоду. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок звітного періоду (графа 4 -- графа 3 рядка 1420 балансу)) плюс (Резервний капітал на кінець звітного періоду мінус резервний капітал на початок звітного періоду (графа 4 -- графа 3 рядка 1415 балансу).

Але і щодо цього випадку відомості наводяться у графах 6 та 7 рядка 4210 звіту про власний капітал (форми №4) фінансової звітності. У графі 6 -- збільшення резервного капіталу, а в графі 7 -- зменшення нерозподіленого прибутку підприємства. Звичайно, абсолютне значення цих показників у рядку 4210 має збігатися.

У решті випадків використання нерозподіленого прибутку доведеться пояснювати, обов'язково звертаючись до звіту про власний капітал.

Дивіденди по ПП «Карла Маркса-2» - це та частка чистого прибутку, яка за рішенням засновників, учасників (або згідно з установчими документами) виплачується засновникам (учасникам). Відповідно, якщо протягом звітного періоду відбулася така виплата, то сума нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду буде меншою. Сума виплачених дивідендів відображається у рядку 4200 (графа 7) звіту про власний капітал.

Але, щоб правильно скласти фінансову звітность, слід звернутися до рядків 4010 та 4095 (графа 7) звіту про власний капітал. У рядку 4010 відображається сума виправлення (тобто збільшення або зменшення нерозподіленого прибутку чи непокритого збитку), а у рядку 4095 -- вже виправлений на суму збільшення або зменшення залишок нерозподіленого прибутку чи непокритого збитку на початок року. У відповідності до Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 11.04.2013 р. № 476, значення, наведене у графі 7 рядка 4095, має відповідати значенню графи 3 рядка 1420 балансу. Також значення графи 7 рядка 4095 має відповідати сумі значень графи 7 рядків 4000 (в якому наводиться ще не скориговане значення показника на початок року) і 4010.

Але, значення чистого прибутку (збитку) та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) у звіті про фінансові результати та балансі порівняти не завжди можна.

Зокрема, для пояснення розбіжностей між цими показниками складають звіт про власний капітал. I саме ця форма допомагає швидко дати відповідь на будь-які запитання щодо формування та стану власного капіталу підприємства.

Формула, за якою розраховується чистий прибуток (збиток) підприємства за звітний період, випливає з форми звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід). У чинній формі звіту з'явився новий для підприємств показник -- «сукупний дохід».

Отже, чистий прибуток (збиток) розраховується та зазначається у розділі I звіту про фінансові результати за формулою:

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000) мінус собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050) плюс інші операційні доходи (рядок 2120) мінус адміністративні витрати (рядок 2130) мінус витрати на збут (рядок 2150) мінус інші операційні витрати (рядок 2180) плюс дохід від участі в капіталі (рядок 2200) плюс інші фінансові доходи (рядок 2220) плюс інші доходи (рядок 2240) мінус фінансові витрати (рядок 2250) мінус втрати від участі в капіталі (рядок 2255) мінус інші витрати (рядок 2270) мінус, або плюс витрати (дохід) з податку на прибуток (рядок 2300) мінус або плюс прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування.

А для того щоб визначити сукупний дохід, до чистого доходу (або збитку) слід додати інший сукупний дохід після оподаткування (рядок 2460 розділу II звіту про фінансові результати).

Сукупний дохід у балансі не відображається, а інший сукупний дохід має назву «дохід» умовно. Адже цей показник містить результати операцій, які вплинули не на чистий прибуток, а на інший власний капітал підприємства. I хоча в балансі немає окремого рядка для наведення суми іншого сукупного доходу за звітний період і ця сума не відображається у складі суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), інший совокупний дохід збільшує або зменшує суму додаткового капіталу (рядок 1410) балансу.

Чистий прибуток (збиток), визначений за розділом I звіту про фінансові результати впливає на пасив балансу, а саме на показники розділу I «Власний капітал».

Чистий прибуток (збиток) (рядок 2350 або 2355 розділу I звіту про фінансові результати) дорівнює нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) на кінець звітного періоду. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок звітного періоду (графа 4 -- графа 3 рядка 1420 балансу).

Для ПП «Карла Маркса-2» чинним законодавством встановлено обов'язок створювати певні резерви за рахунок власного прибутку. Отже, за рахунок власного прибутку на підприємстві створюється резервний капітал (рядок 1415). I це чи не єдиний випадок, в якому, щоб довести правильність складання балансу та звіту про фінансові результати, не обов'язково звертатися до інших форм фінансової звітності.

Чистий прибуток (збиток) (рядок 2350 або 2355 розділу I звіту про фінансові результати) дорівнює нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) на кінець звітного періоду. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок звітного періоду (графа 4 -- графа 3 рядка 1420 балансу)) плюс (Резервний капітал на кінець звітного періоду мінус резервний капітал на початок звітного періоду (графа 4 -- графа 3 рядка 1415 балансу).

Але і щодо цього випадку відомості наводяться у графах 6 та 7 рядка 4210 звіту про власний капітал (форми №4) фінансової звітності. У графі 6 -- збільшення резервного капіталу, а в графі 7 -- зменшення нерозподіленого прибутку підприємства. Звичайно, абсолютне значення цих показників у рядку 4210 має збігатися.

У решті випадків використання нерозподіленого прибутку доведеться пояснювати, обов'язково звертаючись до звіту про власний капітал.

Дивіденди по ПП «Карла Маркса-2» - це та частка чистого прибутку, яка за рішенням засновників, учасників (або згідно з установчими документами) виплачується засновникам (учасникам). Відповідно, якщо протягом звітного періоду відбулася така виплата, то сума нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду буде меншою. Сума виплачених дивідендів відображається у рядку 4200 (графа 7) звіту про власний капітал.

Але, щоб правильно скласти фінансову звітность, слід звернутися до рядків 4010 та 4095 (графа 7) звіту про власний капітал. У рядку 4010 відображається сума виправлення (тобто збільшення або зменшення нерозподіленого прибутку чи непокритого збитку), а у рядку 4095 -- вже виправлений на суму збільшення або зменшення залишок нерозподіленого прибутку чи непокритого збитку на початок року. У відповідності до Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 11.04.2013 р. № 476, значення, наведене у графі 7 рядка 4095, має відповідати значенню графи 3 рядка 1420 балансу. Також значення графи 7 рядка 4095 має відповідати сумі значень графи 7 рядків 4000 (в якому наводиться ще не скориговане значення показника на початок року) і 4010.

Але, значення чистого прибутку (збитку) та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) у звіті про фінансові результати та балансі порівняти не завжди можна.

Зокрема, для пояснення розбіжностей між цими показниками складають звіт про власний капітал. I саме ця форма допомагає швидко дати відповідь на будь-які запитання щодо формування та стану власного капіталу підприємства.

2.3 Організація систематичного і аналітичного обліку

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації та її розкриття в фінансовій звітності про доходи підприємства визначені П(С)БО 15 "Дохід", відповідно про витрати - П(С)БО 16 "Витрати" і фінансові результати - П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". З метою визначення фінансового результату діяльності комунального підприємства за звітний період слід керуватися принципами визнання, нарахування та відповідності доходів і витрат і періодичності84. Правильне застосування вказаних принципів дає можливість повно і достовірно визнати і порівняти суму доходу і відповідних витрат кожного звітного періоду та відобразити в балансі прибуток або збиток підприємства.

Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємства визначається наростаючим підсумком за звітний період.

Правильність обліку та контроль за його веденням на підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який містить ряд розділів. Зокрема, розділ про облік доходів, витрат та фінансових результатів діяльності, в якому зазначаються всі основні принципи організації обліку доходів і витрат на конкретному підприємстві та його особливості в залежності від видів діяльності . У наказі відносно обліку доходів діяльності передбачаються:

- принципи та критерії визнання і оцінки доходу;

- класифікацію доходів підприємства;

- особливості обліку доходів від надання комунальних послуг;

- облік доходів за рахунок бюджетних коштів (субсидій, пільг, дотацій, цільового фінансування);

- облік доходів за бартерними контрактами;

Облік доходів і витрат на підприємстві

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у стандарті 15 «Доходи». Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за період.

Доход визнається, під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена".

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства.

Прибуток - це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць.

Витрати - це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

Критерії визначення доходу застосовуються окремо до кожної операції, але можуть застосовуватися також до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

- сума податку на додану вартість;

- сума інших податків і обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

- сума попередньої оплати за послуги;

- сума авансу в рахунок оплати робіт, послуг;

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження, що належать іншим особам.

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У фінансовому обліку доходи групуватися за такими напрямками:

- рахунок 70 - доход (виручка) від реалізації робіт, послуг;

- рахунок 71 - інші операційні доходи;

- рахунки 72, 73 - фінансові доходи;

- рахунок 74 - інші доходи;

- рахунок 75 - надзвичайні доходи.

Якщо доходи можуть бути достовірно визначені, то їх потрібно відображати в обліку в момент надходження активу або погашення зобов'язань, котрі призводять до збільшення власного капіталу, а витрати - в момент вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У випадку, коли актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, витрати відображаються в обліку та звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом декількох звітних періодів (наприклад амортизація). Витрати негайно відображаються в обліку, якщо економічні вигоди не відповідають стану, за якого вони визнаються активами підприємства,

Визначення витрат-одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи.

Згідно з П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», визначає загальні правила формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Облік витрат операційної діяльності у досліджуваному підприємстві ведеться на рахунках 9 класу. Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати". Рахунки класу 9 сальдо не мають, закриваються р. 79, не балансові.

Основними критеріями, якими необхідно керуватися при відображені витрат в бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду є:

- витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;

- витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

- якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

- не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

- платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

- погашення одержаних позик.

- інші зменшення активів або збільшення зобов'язань.

-витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Важливим завданням обліку витрат на виробництво є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, які пов'язані з виготовленням продукції (виконання робіт, надання послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Виходячи з поставленого завдання, витрати групуються за двома ознаками:

- за елементами витрат;

- за статтями калькуляції.

3. Шляхи вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями і замовниками

3.1 Вдосконалення первинного обліку

Дослідження стану організації та ведення бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками виявили, що в Положеннях (наказах) про облікову політику інформація щодо розрахунків з покупцями та замовниками формується лише в частині документування таких операцій. Достовірність представлення такої інформації у фінансовій звітності користувачам залежить від деталізації та правильності обраних елементів облікової політики підприємства. На основі досліджень законодавчого регулювання та альтернативних варіантів організації бухгалтерського обліку удосконалено елементи облікової політики в розрізі її організаційної, методичної та технічної складових, що дало можливість побудувати обліково-аналітичне забезпечення системи розрахунків з покупцями та замовниками (рис. 3). Це сприяє формуванню повної та достовірної інформації про розрахунки з покупцями та замовниками в частині витрат на здійснення продажу, виконання замовлення та наданих покупцям (замовникам) знижок.

Наразі витрати, пов'язані з прийняттям замовлення (заробітна плата персоналу, оплата телефонного зв'язку тощо) відносяться до витрат на збут та розподіляються між виконаними замовленнями з визначеною керівником періодичністю (щомісяця, щокварталу тощо), що є проблемою під час встановлення собівартості замовлення на різних етапах його виконання. Для відображення витрат етапів виконання замовлення (прийняття, опрацювання та акцептування замовлення, витрати, що опосередковано пов'язані з виконанням замовлення) запропоновано аналітичні розрізи до рахунку 93 “Витрати на збут” Облік є одним із найголовніших засобів отримання інформації і основою національного управління. Ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку.

В умовах жорсткої конкуренції між підприємствами більше шансів на перемогу має той, хто в будь-який момент може чітко уявити, яка продукція має найбільший попит, які товари є на складі і в якому обсязі слід здійснювати подальше їх виробництво або придбання. Ефективне рішення цих питань при великому обсязі інформації не можливе без використання комп'ютерних систем автоматизації оперативного і бухгалтерського обліку.

Тому саме зараз ПП «Карла Маркса-2» намагається все більше удосконалювати свої системи автоматизації оперативного і бухгалтерського обліку всіх показників підприємства, особливо автоматизацію обліку доходів та фінансових результатів.

При автоматизації обліку підприємство використовує інформаційні комп'ютерні системи, новітні програми призначені для автоматизації ведення бухгалтерського обліку і системи, які призначені для виконання облікових робіт, пов'язаних з оперативним обліком виробництва, зберігання і продажу продукції.

На відміну від бухгалтерських програм, які здебільшого забезпечують складання звітності, системи оперативного і управлінського обліку - це інструмент бізнесу. Проте найбільший ефект досягається при проведенні комплексної комп'ютеризації бухгалтерського і оперативного, фінансового і управлінського обліку підприємства.

Кінцевою метою комплексної автоматизації обліку на ПП «Карла Маркса-2» є створення інформаційної бази, яка сприяє прийняттю управлінських рішень, вибору стратегії на основі аналізу господарської діяльності за різними показниками та досягненню конкурентоспроможності підприємства.

Комп'ютерна система обліку на ПП «Карла Маркса-2» може створюється за такими методиками:

1. Створення необхідної кількості автоматизованих робочих місць, призначених для вирішення певних облікових завдань;

2. Організація системної комп'ютеризації обліку, тобто об'єднання всіх автоматизованих робочих місць в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам;

3. Створення все новіших і новіших комп'ютерних програм ведення обліку;

4. Використання нової апаратури, тобто встановлення новіших версій комп'ютерів на підприємстві, в яких швидкість роботи і обсяг пам'яті більші, що полегшується ведення обліку.

Сучасна комп'ютерна техніка дає змогу накопичити, систематизувати й узагальнити облікові дані про доходи та фінансові результати діяльності в автоматичному режимі. Це дозволяє ефективно вирішувати проблеми аналітичного обліку доходів і фінансових результатів завдяки широким можливостям у виборі номенклатури аналітичних об'єктів, оперативності отримання даних про доходи та фінансові результати на будь-яку звітну дату. З'являється можливість формувати велику кількість додаткових звітів для отримання достовірної інформації.

Необхідно зазначити, що ПП «Карла Маркса-2» веде журнально - ордерну форму обліку, яка передбачає: здійснення записів у журналах - ордерах у порядку реєстрації операцій; об'єднання в записах синтетичного та аналітичного обліку;

відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності і застосування журналів - ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний зв'язок;

побудова облікових регістрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, необхідними для складання бухгалтерської звітності. Головна книга як зведений обліковий регістр дозволяє отримувати певну інформацію не за місяць (як журнали - ордери і відомості), а наростаючим підсумком.

Але все ж таки все більшого поширення набуває комп'ютеризована форма бухгалтерського обліку, яка є дуже зручною та економічною, з точки зору витрат часу на розрахункові процеси. Адже при застосуванні такої форми обліку необхідність у ручних розрахунках зникає. На нашу думку, перехід до комп'ютеризованої форми обліку є одним з головних удосконалень обліку на підприємстві.

Також одним з можливих варіантів удосконалення обліку фінансових результатів в ПП «Карла Маркса-2» є застосування різних наукових розробок. Суть однієї з яких полягає в:

- удосконаленні регістрів обліку фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), які прийнятні як при ручній обробці інформації, так і при використанні спеціальних програмних забезпечень для обліку фінансових результатів діяльності;

- впровадженні системи показників, за допомогою яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства і фінансових результатів діяльності, яка може використовуватися на всіх підприємствах різних форм власності і навіть без використання спеціальних комп'ютерних програм;

- надані рекомендацій по обліку фінансових результатів при використані нового стандарту бухгалтерського обліку, який безпосередньо впливає на діяльність сільськогосподарських підприємств;

- удосконаленні формування інформації з обліку надзвичайних доходів і витрат, що дозволить найбільш в системі бухгалтерських рахунків обґрунтовано відображати доходи і витрати, виходячи з їх економічної сутності, природи виникнення і віднесення на відповідне джерело фінансування.

3.2 Вдосконалення синтетичного і аналітичного обліку

Для стимулювання продажу продукції або виконання замовлення покупцям надаються знижки, аналіз підходів до відображення яких в бухгалтерському обліку показав, що існуюча методика облікового відображення знижок не сприяє формуванню достовірної інформації про надані знижки на підприємстві

Удосконалено методичне забезпечення облікового відображення наданих покупцю (замовнику) знижок (табл. 2.1) з використанням запропонованих аналітичних рахунків до субрахунку 93.5 “Знижки надані”

(93.5.1 “Знижки з одиниці продукції”, “Знижки з дебіторської заборгованості”,

(93.5.3 “Знижки за довготривалу співпрацю”), що сприяє чіткому та логічному визначенню суми наданих знижок у звітному періоді в розрізі продукції та видів знижок.

Отримані дані при порівнянні зі змінами обсягів продажу є базою для визначення ефективності використання знижок, а також визначення впливу коригування ціни на конкурентоспроможність підприємства в цілому. Це дозволяє сформувати інформаційне забезпечення аналізу операцій за розрахунками з покупцями та замовниками в частині витрат, пов'язаних з наданняжки

Таблиця 3.1

Запропонований методичний підхід до облікового відображення витрат, пов'язаних з наданням знижки

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет Кредит
Знижки, надані з одиниці продукції
1	Відображено надану знижку	93.5.1 “Знижки з одиниці продукції”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
2	Відображено зменшення доходу від продажу внаслідок надання знижки	702 “Дохід від реалізації товарів”	93.5.1 “Знижки з одиниці продукції
3	Сторно: зменшено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі наданої знижки	702 “Дохід від реалізації товарів”	641 “Розрахунки за податками”
4	Відображено собівартість товару	902 “Собівартість реалізованих товарів”	281 “Товари на складі”
З використанням субр	рахунку 285 “Торгова націнка”
1	Відображено в складі витрат на збут надану знижку в межах попередньо нарахованої торгової націнки	93.5.1 “Знижки з одиниці продукції”	282 “Товари в торгівлі”
2	Відображено зменшення торгової націнки в розмірі наданої знижки	285 “Торгова націнка”	93.5.1 “Знижки з одиниці продукції”
3	Відображено у складі інших витрат операційної діяльності частину знижки, що перевищує розмір попередньо нарахованої торгової націнки	946 “Витрати від знецінення запасів”	93.5.1 “Знижки з одиниці продукції”
Знижки, направлені на зменшення дебіторської заборгованості
1	Відображено зменшення дебіторської заборгованості в розмірі наданої знижки	93.5.2 “Знижки з Дебіторської заборгованості”	361 “Розрахунки з Вітчизняними покупцями”
2	Відображено надану знижку у складі витрат звітного періоду	949 “Інші витрати операційної діяльності”	93.5.2 “Знижки з дебіторської заборгованості”
3	Відображено зменшення дебіторської заборгованості в розмірі наданої знижки	93.5.2 “Знижки з Дебіторської заборгованості”	361 “Розрахунки з Вітчизняними покупцями”
Знижки за довготривалу співпрацю
1	Надано знижку за довготривалу співпрацю	93.5.3 “Знижки за довготривалу співпрацю ”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
2	Відображено надану знижку у складі інших витрат операційної діяльності	949 “Інші витрати операційної діяльності”	93.5.3 “Знижки за довготривалу співпрацю ”

Висновки

Результатом дослідницької роботи є вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень й запропонуванню практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку й аналізу операцій за розрахунками з покупцями та замовниками.

Отримані результати дослідження свідчать про досягнення визначеної мети і виконання завдань дослідження та дають змогу сформулювати наступні висновки.

1. Розвиток економічних відносин і суспільства в цілому зумовили необхідність здійснення ґрунтовних досліджень в сфері розрахунків з покупцями та замовниками, у першу чергу щодо трактування сутності понять “продаж”, “реалізація” та “збут”. Для уніфікації понятійного апарату обліку операцій за розрахунками з покупцями та замовниками під продажем запропоновано розуміти перехід права власності на активи від одного суб'єкта господарювання до іншого, що передбачає зустрічний рух активів у формі грошових коштів або товарів (при бартері). Реалізація - це процес відображення отримання доходу після продажу активу та перехід активу між підприємствами або споживачами без переходу права власності на нього. Збут - це фізичне переміщення товару, який знаходиться на складі, в роздрібній мережі, у споживача та визначається на конкретний період з метою прогнозування можливих обсягів продажу. Розмежування та уточнення понять “продаж”, “реалізація”, “збут” забезпечує єдиний підхід до облікового відображення операцій, пов'язаних з продажем продукції, та сприяє розвитку бухгалтерської термінології.

2. Розвиток теорії кругообороту капіталу і трактування кругообороту капіталу як послідовної зміни його етапів обумовив дослідження щодо уточнення його стадій, а саме стадії - продаж, яку необхідно розглядати як цілісний процес, який починається з організації продажу і закінчується прийняттям рішення керівника про розподіл прибутку. Обґрунтовано віднесення до етапів продажу: організацію процесу продажу, договірний процес (ведення переговорів, підписання та виконання умов договору), визначення результатів, післяпродажне обслуговування, оцінку ринку. Це підвищує інформативну місткість бухгалтерської інформації про складові витрат на продаж продукції і обсяг заборгованості покупців та замовників.

3. Сучасні підходи до розуміння сутності знижки передбачають її ототожнення із встановленням нового рівня ціни реалізації, що повинно бути передбачено договором купівлі-продажу в бік зменшення від попередньо визначеної базової ціни. Уточнення сутності поняття “знижка” як витрат підприємства з метою стимулювання продажу продукції (товарів, робіт, послуг) дозволило розробити класифікацію знижок для цілей бухгалтерського обліку (знижки спрямовані на зміну вартості активів, знижки спрямовані на зміну заборгованості контрагентів, знижки за співробітництво), яка покладена в основу запропонованих аналітичних рахунків до субрахунку 93.5 “Знижки надані”. Це сприяє формуванню достовірної та повної інформації про знижки в розрізі їх видів та визначити результат від їх надання.

4. Існування формального підходу до розробки облікової політики та не приділення неналежної уваги деталізації її положень зумовлює використання альтернативних варіантів до облікового відображення розрахунків з покупцями та замовниками, що призводить до непорівнянності інформації, наданої користувачам. З метою підвищення точності та оперативності обробки бухгалтерської інформації розроблено обліково-аналітичне забезпечення системи розрахунків з покупцями та замовниками через визначення основних елементів облікової політики в розрізі організаційної, методичної та технічної складових. Реалізація зазначених пропозицій забезпечує дієвість процесу нагромадження, передачі та аналізу інформації про розрахунки з покупцями та замовниками для задоволення потреб управління в частині оптимізації витрат продажу.

5. Витрати, пов'язані з прийняттям замовлення відносяться до витрат на збут та розподіляються між виконаними замовленнями з визначеною керівником періодичністю, що є проблемою під час встановлення собівартості замовлення на різних етапах його виконання. У процесі дослідження запропоновано аналітичні розрізи до рахунку 93 “Витрати на збут”.

6. Аналіз розрахунків з покупцями та замовниками за сучасних умов господарювання не може надати користувачам інформацію про тенденцію та стан розрахунків на підприємстві, обсяги та результати від здійснення продажу продукції. У процесі дослідження уточнено завдання (аналіз динаміки обсягів продажу продукції та структури витрат за його етапами, визначення основних факторів, що вплинули на обсяги продажу продукції, виявлення та кількісна оцінка резервів щодо збільшення обсягів реалізації продукції, оцінка якості формування бюджетів продажу та ефективності їх виконання, аналіз витрат на виконання соціальних зобов'язань у процесі продажу продукції), об'єкти та етапи аналізу (аналіз кореляційного зв'язку витрат на збут та фінансового результату від операційної діяльності; оцінка структури витрат на збут за етапами процесу продажу; аналіз впливу надання знижки на оборотність активів, обсяг реалізації продукції, прибуток; аналіз виконання договірних зобов'язань та продажу продукції; аналіз резервів збільшення обсягу реалізації; аналіз витрат, пов'язаних із соціальною відповідальністю підприємства), що дозволило сформувати напрями аналізу розрахунків з покупцями та замовниками. Це сприяє підвищенню релевантності інформації про розрахунки з покупцями та замовниками в частині операцій, пов'язаних зі здійсненням продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

7. Відсутність прямих і чітких зв'язків показників результативності і окремих бюджетів зумовлена невідповідним форматом бюджету, браком даних, що нівелює позитивний ефект від застосування бюджетування. Базою для здійснення бюджетування виступають дані бухгалтерського обліку, проте з розвитком економічних відносин змінились вимоги до їх аналітичної обробки. Отримані результати дозволяють визначити кореляційний зв'язок між витратами підприємства на стимулювання продажу продукції та обсягами реалізованої продукції з метою визначення прогнозних показників бюджетів продаж та комерційних витрат для цілей бюджетування.

8. З розвитком економічних відносин дедалі більшого значення набуває питання аналізу соціальної відповідальності підприємства перед покупцями та замовниками. З метою проведення аналізу соціальної відповідальності підприємства запропоновано порядок вибору методики аналізу соціальних зобов'язань, що спрямований на ідентифікацію найбільш результативного варіанту отримання прибутку для конкретного підприємства під час прояву соціальної відповідальності та обґрунтування ефективності витрат на виконання соціальних зобов'язань. Даний аналіз передбачає оцінку причин виникнення витрат та шляхів управління ними на виконання соціальних проектів (перерозподіл прибутку) та витрат на виконання гарантійних зобов'язань.

Тому можемо сказати що, Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Кожне підприємство здійснює діяльність, в результаті якої відбувається використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Кінцевим етапом діяльності підприємства є визначення кінцевих фінансових результатів.

Бухгалтерський облік ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства. Питання по організації бухгалтерського обліку належать до компетенції керівника підприємства, а відповідальність за ведення бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер господарства.

Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється бухгалтерією, яка є відокремленим структурним підрозділом і очолюється головним бухгалтером.

На підприємстві складений робочий План рахунків, який містить синтетичні і аналітичні рахунки необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог сучасності та повноти обліку та звітності.

Ми вважаємо, що на підприємстві необхідно продовжувати введення автоматизації бухгалтерського обліку, яка буде надавати можливість зменшення трудових ресурсів бухгалтерії, прискорення надходження і вибуття інформації.

З отриманих результатів ми можемо зробити висновок, що підприємству необхідно збільшувати обсяг реалізованої продукції за для підвищення рівня товарності.

Список літератури

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 року № 996-ХІV.// Бібліотека закону і бізнесу. - 2000. - № 32, серпень.

2. Національні стандарти в бухгалтерському обліку: Навчальний посібник// За ред. доцента Михайлова М.Г. - К.: Вища освіта, 2002. - 482 с.

3. Інструкція „Про відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті”, затвердженою постановою Правління національного банку України №527 від 18. 12. 98року , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 819/3259 від 24. 12. 98року зі змінами та доповненнями.

4. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93р. №15-93 та відповідних актів Національного банку України зі змінами та доповненнями.

5. Постановою НБУ № 135 від 29 березня 2001 року “Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті ” зі змінами та доповненнями.

6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань з господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства України від 30.11.1999 року № 291 м. Київ.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 м. Київ.

8. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. Житомир ПП “Рута” 2011.

9. Грабова Н.Н. Бухгалтерський облік у виробничих та торгових підприємствах. К “А.С.К.” 2009.

10. Грабова Н.Н. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. К “А.С.К.” 2009.

11. Литвин Ю.Я. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. К “Вища школа” 2012.

12. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. К “Аграрна освіта” 2010.

13. Ткаченко М.Н. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. К. “А.С.К.” 2009.

14. Порядок безспірного стягнення та безакцентного списання коштів з рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.10.1996 р. № 261.

15. Закону України «Про внесення змін до статті 460 цивільного кодексу Української РСР» № 372/95-ВР від 06.10.1995 р.

16. Пархоменко В. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі, ч. 8. - Луганськ: „Футура” ДСД „Лугань”, 2005. - 640 с.

17. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 2-ге видання, виправлене та доповнене. - Львів: Видавництво „Центр Європи”, 2012. - 576 с

18. Сопко В.В., Кім Г., Кім С. Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та їх заповнення. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 440 с.

19. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - К.: Знання - Прес, 2009. - 444 с.

20. Березовський К. В. Кредитні спілки в розрахункових операціях України. // Бухгалтерський облік і аудит. № 10, 2003, с. 48.

21. Дугар Т. Є. Особливості обліку бартерних операцій. // Галицькі контракти № 3, 2005, с. 12.

22. Юрій С. І. д. е. н., професор. Пріоритетні напрямки розвитку розрахункової системи України. // Світ бухгалтерського обліку №11, 2004, с. 23.

23. Шаповал Л. П. Оцінка рівня фінансової стійкості заготівельних організацій. // Економіка АПК. № 7, 2005, с. 143.

24. http://www.dtkt.com.ua/show/1cid01379.html. Режим доступу до журналу: Боровець В., Колянковський Т. Якщо договору не було [електронний ресурс] / В. Боровець, Т. Колянковський // Дебет-Кредит № 23. - 2012.

25. http://www.dtkt.com.ua/show/1 cid0397.html. Режим доступу до журналу: Єрохін К.І. договору як не було... [електронний ресурс] / К. Єрохін // Дебет-Кредит № 33-34. - 2012. Режим доступу до журналу:

26. http://www.dtkt.com.ua/show/1cid01379.html. Режим доступу до журналу: Кучерак Д., Гарний Д. Якщо договір - недійсний [електронний ресурс] / Д. Кучерак, Д. Гарний // Дебет- Кредит № 48. - 2011.

27. http://www.web- standart.net/magaz.php?aid=2327. Режим доступу до журналу: Примак В. Закон чи тлумачний словник? [електронний ресурс] / В.Примак // “Книжковий огляд” - № 10. - 2012.

28. http://studentbooks.com.Ua/content/view/108/44/1/29/. Режим доступу: Гоебньов М.Г Словник ключових термінів з дисципліни “Маркетинг” [електронний ресурс].

29. http://cyclop.com.Ua/content/view/174/1/. Режим доступу: Економічна енциклопедія [електронний ресурс].

30. http://slovnyk.com.ua/terminu/slovo.php?id=4552. Режим доступу: Семантичний словник української мови [електронний ресурс).

Размещено на Allbest.ru