Суть грошей і грошових систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суть грошей і грошових систем

Гроші є категорією товарного господарства.

Гроші - це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента (є ліквідним товаром), завдяки чому в них виражається вартість усіх інших товарів.

Гроші народила торгівля, а оскільки встановлено, що торгівля ? одне з найдавніших занять людства, то в цю ж сиву старовину йдуть корені і грошової системи, хоча пристрій її (як і вигляд самих грошей) багато разів і дуже змінюється протягом минулих тисячоліть.

Гроші виникли в період розкладання первіснообщинного ладу, завершивши процес тривалого розвитку форм вартості товару. Грошима стає будь-якої найбільш важливий предмет споживання. У багатьох народів роль грошей виконувала худоба.

Функції грошей:

1) засіб обігу - гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг (виступають у ролі посередника в своїй реальній формі; гроші повинні бути в наявності);

2) міра вартості - гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни;

3) засіб платежу - гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин (це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одномоментною передачею грошей за цей товар покупцями продавцю. Товари продаються в кредит, тобто з оплатою в майбутньому. Продавець у таких відносинах стає кредитором, покупець - боржником, а гроші починають виконувати функцію засобу платежу);

4) світові гроші - на світовому ринку гроші відходять від національної форми та виступають в універсальному вигляді;

5) засіб накопичення - гроші вилучаються з товарного обігу з метою нагромадження.

На початкових етапах розвитку гроші були представлені певними споживчими продуктами, які виступали матеріальними носіями вартості, що дорівнювала витратам виробництва цих продуктів. Такі гроші за ознаками свого матеріального тіла отримали назву продуктових грошей.

Проте худоба, зерно, хутро та інші види продуктових грошей мали певні вади як загальний еквівалент. Це, в першу чергу, неможливість довільного поділу таких продуктів без втрати ними своїх споживчих властивостей, а також неможливість тривалого зберігання деяких з цих продуктів. Саме через ці обставини поступово почався перехід до нових грошей, які отримали назву металевих. Металеві гроші -- це такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.

Паперові гроші ? це такі гроші, які є лише знаками вартості, виготовленими з паперу, і які заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей.

Вперше паперові гроші були випущені в Китаї ще у XIII ст., у Франції емісія їх розпочалася з 1716 р., в Англії - наприкінці XVIII ст., в Україні - з 1769 р.

Дальшим запереченням реального вартісного змісту повноцінних грошей є кредитні гроші. Кредитні гроші -- це такі гроші, які являють собою боргові зобов'язання суб'єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу.

Першою формою кредитних грошей став вексель. Вексель -- це торгове боргове зобов'язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.

Поява векселя зумовлена продажем товарів у кредит, коли покупець, не маючи в даний момент грошей, зобов'язується сплатити їх продавцю за отриманий від останнього товар тоді, коли гроші в нього з'являться. Тобто продавець стає кредитором, а покупець боржником. У цьому разі отриманим від власного боржника зобов'язанням кредитор сам може розрахуватись за придбані ним товари у третіх осіб, поставивши попередньо на векселі свій іменний підпис -- індосамент. Таким чином векселі переходять із рук у руки і породжують вексельний обіг.

Чек - вид кредитних грошей, ідо виступає як грошовий документ встановленої форми, який містить безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі виплатити держателю чека зазначену суму (. Чековому обігу передує договір між клієнтом кредитної установи і цією установою про відкриття рахунку на суму внесених коштів або надання кредиту. Клієнт на цю суму виписує чеки, а кредитна установа їх оплачує. В чековому обігу беруть участь: чекодавець (власник рахунку), чекоодержувач (кредитор чекодавця) і платник по чеку (кредитна установа).

Вперше чеки з'явилися в обігу в XVI - ХVIІ століттях у Великобританії та Нідерландах. З розвитком кредитної системи вони отримали широке розповсюдження.

Розрізняють три основні види чеків:

1.іменний - чек на певну суму без права передачі;

2.на пред'явника - чек без вказівки одержувача;

3.ордерний - чек на певну суму з правом передачі шляхом індосаменту на звороті документу.

Депозитні гроші - це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів - чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.

Електронні гроші - це різновид депозитних грошей, які існують у пам'яті комп'ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків.

Ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей: немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою.

Носієм електронних грошей є пластикова картка - іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп'ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки чи паперових платіжних документів.

Упровадження пластикової картки в розрахунково-платіжну практику значно розширило сферу функціонування депозитних грошей, включило в неї масові платежі населення, прискорило обіг грошей, створило великі зручності для платників, зменшило витрати обігу. Все це надало депозитним грошам нової якості, що знайшло відображення в новій назві - «електронні гроші».

Відповідно до розвитку грошової форми вартості можна виділити два найважливіших типи грошей: повноцінні та неповноцінні.

Повноцінні гроші -- (золоті або срібна монети) це ті, які є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовлення їх матеріалу на рівні номінального знака вартості, який на них позначений. До повноцінних належать продуктові та ті металеві гроші, які виготовлені з благородних металів.

Неповноцінні гроші (білонні) ? це ті, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений. До них належать монети з недорогоцінних металів, паперові та всі види кредитних грошей.

Гроші в умовах ринкової економки опосередковують усі економічні відносини людей з приводу купівлі-продажу товарів та послуг. Вони перебувають у безперервному обігу.

Грошовий обіг - це рух грошей, який опосередковує реалізацію товарі в і послуг.

Рух грошей відбувається в межах грошової системи.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, що історично склалась в країні та закріплена в національному законодавстві.

До грошової системи належать:

- грошова одиниця країни;

- види державних грошових знаків - металевих та паперових, які мають законну силу;

- регламентація безготівкового обігу;

- порядок обміну національної валюти на іноземну і регульований державний валютний курс;

- держане регулювання грошового обміну.

Валюта - грошова одиниця кожної країни.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена грошових одиницях іншої країни.

Металеві системи поділяються на:

Біметалева система - це система, за якої за золотом та сріблом законодавчо встановлена роль загального еквівалента.

Монометалізм - це грошова система, за якої золото є загальним еквівалентом.

У другій половині XIX ст. утвердилася система золотого монометалізму, за якого лише золото є загальним еквівалентом.

Процес демонетизації золота розпочався ще після Першої світової війни. Але офіційно золотий вміст національних валют було скасовано Ямайською валютною угодою 1975 р., яка вступила в дію в 1978 р.(починає функціонувати паперово-валютний стандарт). Тепер курс національної валюти визначається купівельною спроможністю, виходячи з оцінки «споживчого кошика» відповідних споживчих товарів , на які в кожній країні встановлюються свої ціни в національної грошових одиницях, і попиту на гроші. Наприклад, нехай ціна «споживчого кошика» у США становить 100 дол., а в Україні - 2600 грн. Отже курс долара до гривні буде дорівнювати:

2600/100 = 26,00 грн.

На валютний курс впливає також попит на гроші. Курси валют щоденно встановлюються НБУ і публікуються в засобах масової інформації.

Обіг грошей не можна обмежити лише внутрішнім ринком. Кожна держава має економічні відносини з багатьма країнами. Тому потрібен обмін грошової одиниці однієї країни на грошові одиниці інших країн.

Здатність грошової одиниці однієї країни обмінюватись у певних пропорціях на грошові одиниці інших країн називається конвертованістю валюти. В умовах золотого стандарту цієї проблеми не існувало. Валюти вільно обмінювались на золото, а золото вільно вивозилося за межі країни.

За конвертованістю розрізняють валюти:

- вільно конвертовані - без обмеження обмінюються на будь-які інші іноземні валюти (долар США, євро, фунт стерлінгів Великої Британії)

- частково конвертовані - валюти держав, які вводять певні валютні обмеження (гривня України, злота Польщі)

- неконвертовані (замкнуті) - валюти країн, які не обмінюються на грошові одиниці інших країн (валюти країн з командною економікою, в яких уряд забороняє фірмам і громадянам валютні операції)

Валютні курси:

Спот-курс - це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.

Форвард-курс - так званий попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.

Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти

Закон грошового обігу - закони, що виражають сталі, внутрішні, суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обертання; цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей.

Загальний закон кількості грошей в обігу - кількість грошей, які є в обігу, визначається сумою цін усіх товарів і послуг, що підлягають реалізації, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці.

Закон Фішера

,

М - кількість грошей, які перебувають в обігу;

V - середня кількість оборотів грошової одиниці за рік;

Р - сума цін товарів, що реалізуються в певному періоді;

Q - кількість товарів, вироблений за певний час.

З появою кредитних грошей кількість грошей в обігу дорівнює:

,

Р - сума цін товарів; товар гроші вексель чек

К - сума цін товарів, проданих у кредит;

П - платежі за борговими зобов'язаннями (платежі, строк яким настав);

ВП - сума взаємопогашених безготівкових платежів;

V - середня кількість обертів грошової одиниці.

Історія грошей України починається з 1991 року з відривних купонів. Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями - грошима вже неіснуючої держави, емісія яких перейшла до Російської Федерації.

З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати готівку і Україна постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці.

У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4-6 місяців) грошову одиницю - купоно-карбованець багаторазового використання, який витіснив рубль і перебував в обігу до вересня 1996 року.

Через гіперінфляцію - швидке знецінення грошей - коли ціни зростали за день по кілька разів, виникла потреба в заміні тимчасової грошової одиниці на сталу.

НБУ підготував і провів грошову реформу, і 2 вересня 1996 року було введено в обіг гривні.

Грошова реформа проводилася з 2 до 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, яка обмінювалася у співвідношенні 1 гривня = 100000 купоно-карбованців.

У 1992 році перші зразки української гривні були виготовлені в Канаді компанією Canadian Bank Note Company (105 контейнерів номіналом до 20 грн.) і британською компанією De La Rue plc, яка розміщувалася на Мальті (номіналом 50, 100 і 200 грн.).

У 1994 році на банкнотній фабриці НБУ була введена в дію перша лінія з виготовлення банкнот. Банкнотну фабрику відкрито у 1994 році, розташована вона в м. Києві. Монетний двір був заснований 1998-го. Перші українські монети в 1992 році були виготовлені на Луганському заводі з виготовлення набоїв і на монетному дворі Італії.

Були сумніви також щодо назви української монети: пропонувалися назви «сотий», «різана», «списівка», але 2 березня 1992 року Президія ВР затвердили назву «копійка».

Размещено на Allbest.ru