Формування прибутку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В сучасних ринкових умовах господарювання в Україні почала формуватися зміна форм та методів управління економікою підприємств. У господарській діяльності підприємств вплив ринкових законів , реформ не завжди носить позитивний характер , тому більша частина господарюючих підприємств знаходиться в стані ризику. Суб'єкти господарювання відчувають дефіцит обігових коштів , не завжди вчасно можуть розрахуватися з своїми борговими зобов'язаннями , а це в першу чергу веде до збитків.

Одним з важливих напрямків оздоровлення фінансового стану підприємства є удосконалення напрямків формування прибутку , аналіз методів його максимізації , оптимізація витрат та розробка стратегії управління прибутком . Крім того , кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток .

Прибуток - це грошовий дохід , утворений в результаті виробничо-господарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції :

- оцінка підсумків діяльності підприємства

- розподіл доходу між підприємством і державою , підприємством і його робітниками , між сферою виробництва і невиробничою сферою

- джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

Отже , у зростанні прибутку зацікавлені як підприємство , так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшення трудового внеску колективу підприємства , а і за рахунок інших факторів. Саме тому , на кожному підприємстві необхідно систематично проводити аналіз формування , розподілу та використання прибутку.

Головними завданнями , які стоять перед підприємством з метою управління формуванням та використанням прибутку є :

- систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку

- виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу

- вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку

- виявлення резервів збільшення прибутку

- розробка заходів для використання виявлених резервів

прибуток інформаційний управління облік



Розділ I. Теоретичні аспекти формування прибутку підприємства

1.1 Прибуток - головна мета діяльності підприємства

Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання , оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства :

- виробництво і реалізація

- якість і асортимент

- ефективність використання виробничих ресурсів

- собівартість продукції

Прибуток характеризує ефективність господарювання за всіма напрямками його діяльності : виробничої , збутової ,постачальницької , інвестиційної , фінансової. Прибуток становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами.

Крім цього , прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства , найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави : у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства , значною частиною якого є прибуток . Це означає , що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки фінансові потреби , а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки , освіти , охорони здоров'я . Таким чином , у збільшення прибутку зацікавлені як підприємство , так і держава.

Прибуток , як економічний показник , являє собою різницю між ціною реалізації та собівартості продукції ( товарів , послуг ), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

В торгівлі з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат , прибуток визначається , як різниця між доходом підприємства та його поточними витратами ( мал . 1 )

Мал. 1 Формування прибутку торговельного підприємства



Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельного підприємства . Прибуток - це частина додаткової вартості , виробленої і реалізованої , готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того , як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми . Отже , об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту.

Додатковий продукт - це вартість створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту.

Прибуток відбиває результати діяльності підприємства і зазнає впливу багатьох чинників . На формування прибутку впливає :

- сфера діяльності підприємства

- галузі господарства

- форма власності

- розвиток ринкових відносин

- фінансово-господарська діяльність підприємства

- облік фінансових результатів

Прибуток виконує ряд функцій ( мал . 2 )

Мал.2 Функції прибутку підприємства



Оціночна функція - прибуток підприємства використовується як оціночний показник , що характеризує ефект його господарської діяльності .Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки , яка передбачає свободу встановлення цін , свободу вибору постачальника і покупця.

Розподільча функція - її зміст полягає в тому , що підприємство розподіляє прибуток , котрий отримало в результаті фінансово-господарської діяльності на дві частини :

- частина , яка акумулюється у бюджетах у вигляді податку на прибуток

- частина , яка залишається в розпорядженні підприємства

Стимулююча функція - прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання :

- фонд заохочення

- фонд виробничого розвитку

- фонд соціального розвитку

- фонд виплати дивідендів

- пайовий фонд

- благодійний фонд

Прибуток , як економічний показник , дозволяє поєднувати економічні інтереси держави , підприємства , як господарюючого суб'єкта , робітників та власників підприємства. Вирішення цих завдань пов'язане з пропорціями в розподілі та використанні прибутку.

Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку , яка виплачується у виді податків та обов'язкових платежів , Економічний інтерес прибутків з точки зору підприємства - це прибуток , що залишається в його розпорядженні і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань розвитку.

Економічний інтерес робітників підприємства пов'язаний з розміром прибутку , який буде спрямовано на матеріальне заохочення , соціальні виплати , соціальний розвиток.

Власника підприємства цікавить розмір прибутку , який направляється на виплату дивідендів та на виробничий розвиток підприємства.

Прибуток є якісним показником , тому що в його розмірі відображена зміна обсягу товарообігу , доход підприємства , рівень використання ресурсів , величина витрат обертання . Таким чином , прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства .

Для оцінки величини прибутку , в залежності від функцій , які вони виконують та в процесі управління прибутком , існують певні його види . Відповідно до класифікаційних ознак є такі видів прибутку( таблиця № 1.1. )

Таблиця № 1.1.Класифікація видів прибутку підприємства

Класифікаційна ознака	Види прибутку підприємства
Від виду діяльності	- прибуток від торговельної діяльності - прибуток від інших видів діяльності - прибуток від реалізації майна - прибуток від позареалізаційних операцій
Від порядку визначення	- балансовий прибуток - оподаткований прибуток - чистий прибуток
Від методики оцінки	- номінальний прибуток - реальний прибуток
Від мети визначення	- бухгалтерський прибуток - економічний прибуток
Від розмірів	- мінімальний прибуток - цільовий прибуток - максимальний прибуток

Залежно від виду діяльності , виділяють :

- прибуток від торговельної діяльності - це прибуток отриманий від реалізації товарів та платних торговельних послуг

- прибуток від інших видів діяльності - це прибуток від неторгової діяльності - виробничої , транспортної , посередницької

- прибуток від реалізації майна - це прибуток від продажу основних фондів , нематеріальних активів

- прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від інвестиційної діяльності , здачі майна в оренду , пайової участі в інших підприємствах і т.п.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на проведення.

Залежно від порядку визначення розрізняють :

- балансовий прибуток - це прибуток , який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності .Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку

- оподаткований прибуток - це обсяг прибутку , який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства - платника податку на прибуток , зменшений на суму амортизаційних відрахувань

- чистий прибуток - це прибуток , що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків , обов'язкових платежів та зборів , що сплачуються за рахунок прибутку

Залежно від методики оцінки виділяють :

- номінальний прибуток - це фактично отримана величина прибутку

- реальний прибуток - це номінальний прибуток , перерахований з огляду на інфляцію

Залежно від мети визначення розрізняють :

- бухгалтерський прибуток - це прибуток , який відповідає балансовому

- економічний прибуток - це прибуток , який являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства , в тому числі витратами втрачених можливостей

Витратами втрачених можливостей прийнято вважати втрати на споживання якогось ресурсу , які виміряні з точки зору вигоди , через те , що не було використання ресурсу найкращим альтернативним варіантом.

Залежно від розмірів підприємства прибуток характеризується :

- мінімальний прибуток - це прибуток , розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал , тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах

- цільовий прибуток - це прибуток , який визначає цільову функцію діяльності підприємства та залежить від обраної стратегії . Він може бути нормальним --тобто прибуток який відповідає нормі прибутку на капітал , що склався на ринку. Також необхідним - тобто та необхідна сума прибутку , яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток

- максимальний прибуток - це прибуток , який пов'язаний з реалізацією продукції - максимальний прибуток підприємство отримує при такому обсязі діяльності , коли граничні доходи дорівнюють граничним витратам , тобто граничні доходи ( ви-трати ) ростуть відповідно до рості обсягів виробництва.

Прибуток торговельного підприємства , як результативний показник його діяльності залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності .

Важливим фактором , який впливає на величину прибутку є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за найнижчими цінами. Цього можна досягти шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів , використання цінових знижок при узгодженні ціни товару . Якщо підприємство займається зовнішньо-економічною діяльністю , то зниженню ціни закупівлі товару може сприяти придбання товарів у іноземних партнерів (при сприятливо-му співвідношенні курсів національної та іноземної валюти ) або здійснення прямих товарообмінних ( бартерних ) операцій ( при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінні товари ).

Зростання розмірів одержання прибутку пов'язане із збільшенням рівня цін продажу товарів. Управління цінами реалізації залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку , використання сприятливої торговельної кон'юнктури в окремі періоди року.

Збільшення ціни реалізації товарів сприяє розширенню продажу сезонних товарів перед початком сезону ( коли ціни найвищі ). Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства , кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової діяльності шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів , надання споживчого кредиту при реалізації товарів , розширення системи додаткових торговельних послуг пов'язаних з реалізацією товарів , здійснення ефективних рекламних заходів . Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту.

При однаковій величині доходів підприємство може мати різний розмір прибутку , що залежить від величини витрат обігу. Витрати обігу формуються під впливом таких факторів :

- обсяг товарообігу

- склад та асортимент товарів

- джерела надходження товарів

- рівень продуктивності праці на підприємстві

- ступінь використання ресурсів

- структура капіталу



1.2 Особливості формування прибутку в сучасних умовах

Значна роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначають необхідність ефективного і безперервного управління нею. Управління прибутком являє собою процес вироблення і прийняття управлінських рішень по всіх основних аспектах її формування, розподілу і використання на підприємстві.

Забезпечення ефективного управління прибутком підприємства визначає ряд вимог до цього процесу, основними з яких є:

1) Інтегрованість із загальною системою управління підприємства. В якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення воно прямо або побічно впливає на прибуток. Управління прибутком безпосередньо пов'язано з різними видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості системи управління прибутком із загальною системою управління підприємством.

2) Комплексний характер формування управлінських рішень. Усі управлінські рішення в сфері формування і використання прибутку найтіснішим чином взаємопов'язані і мають прямий або непрямий вплив на кінцеві результати управління прибутком. Тому управління прибутком повинно розглядатися як комплексна система дій, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій внесок у результативність формування та використання прибутку по підприємству в цілому.

3) Високий динамізм управління. Навіть найбільш ефективні управлінські рішення в сфері формування і використання прибутку, розроблені та реалізовані на підприємстві в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на наступних етапах його діяльності. Тому системі управління прибутком має бути притаманний високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації та управління виробництвом, фінансового стану й інших параметрів функціонування підприємства.

4) Багатоваріантність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цієї вимоги передбачає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування, розподілу і використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен бути заснований на системі критеріїв, які визначають політику управління прибутком підприємства. Система таких критеріїв встановлюється самим підприємством.

5) Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б прибутковими не здавалися ті чи інші проекти управлінських рішень та поточному періоді, вони повинні бути відхилені, якщо вони вступають у протиріччя з місією (головною метою діяльності) підприємства, стратегічними напрямками його розвитку, підривають економічну базу формування високих розмірів прибутку в майбутньому періоді.

З урахуванням змісту процесу управління прибутком і що пред'являються до нього вимог формується його мета. Головною метою управління прибутком є ??забезпечення максимізації добробуту власників підприємства у поточному та перспективному періодах.

1.3 Вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на формування прибутку підприємства

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства , удосконаленням його матеріально-технічної бази. Вся діяльність підприємства спрямована на те , щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізувати його на певному рівні. Процес накопичення прибутку відбувається під впливом фак-торів внутрішнього та зовнішнього характеру.

Внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори , які залежать від діяльності підприємства :

- обсяг діяльності підприємства

- стан та ефективність використання ресурсів підприємства

- рівень доходів

- рівень витрат

- ефективність цінової та асортиментної політики

Зовнішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори , які не залежать від діяльності підприємства :

- державне регулювання цін в сучасних умовах на товари , які входять до споживчого кошика ( хлібобулочні вироби , м'ясні та молочні продукти )

- подорожчання послуг інших галузей народного господарства- зростання цін на електроенергію , тарифів на паливо-мастильні матеріали , теплову , парову енергію ,транспортні послуги , послуги зв'язку , що приводить до збільшення поточних витрат.

- система оподаткування - залежність між прибутком та податками обернено-пропорційна - чим менше податків заплатить підприємство , тим більше прибутку залишиться в його розпорядженні.

- зміна нормативних документів по кредитуванню , збільшення облікової ставки за користування кредитними ресурсами - збільшує поточні витрати та негативно впливає на формування прибутку.

- політика держави по формуванню доходів , відсутність індексації доходів населення залежно від темпів інфляції впливає на зниження купівельної спроможності населення , що приводить до зниження обсягів реалізації продукції , а отже зниження прибутків.

Розмір прибутку залежить від взаємовпливаючих факторів . До них відноситься :

1. Кількість проданих товарів . Кожна одиниця товару при продажі приносить певний прибуток , тому чим більше товару реалізовано , тим більше прибутку отримує підприємство від реалізації товарів.

2. Розмір встановленої націнки . Встановлення граничного рівня націнки на регульовані ціни не дозволяє встановити більш високий рівень. По вільних цінах націнка залежить від попиту та пропозицій на товар та від цін підприємств-конкурентів.

3. Цінова політика . При заключенні торговельних угод підприємство повинно користуватися золотим правилом бізнесу - закупити товар по більш низькій ціні , а продати його - по більш високій ціні . Такого результату можна добитися шляхом скорочення посередників при закупівлі товарів. Збільшення бартерних угод сприяє привигідному співвідношенні рівня цін , отримати товар по нижчих цінах , ніж у посередників.

4. Обсяг діяльності. Розмір прибутку залежить від обсягу виробничої діяльності по реалізації товарів . Збільшити прибуток можна шляхом вивчення попиту на ринку на даний товар , розширення асортименту за рахунок взаємодоповнюючих та взаємозамінних товарів , надання додаткових платних послуг.

5. Валові витрати . Залежність між прибутком та валовими витратами обернено-пропорційна . По-перше , чим менший рівень комерційних витрат , тим більший прибуток може отри-мати підприємство при реалізації товарів. По-друге , чим менша сума витрат обігу , тим більше зниження витрат. Зниження витрат обігу можливе при :

- виборі найбільш оптимального місцезнаходження підприємства

- зниження тарифів на транспортні послуги

- посилення режиму економії

- ефективне використання трудових ресурсів

- ефективне використання матеріальних ресурсів

6. Оборотність обігових активів .Чим більше оборотів здійснюють обігові кошти за місяць , тим швидше вивільняються грошові кошти і тим самим збільшується товарообіг та прибуток .

7. Склад капіталу . Співвідношення між власними та позиковими коштами на різних етапах діяльності підприємства змінюється , але треба завжди пам'ятати , що позикові кошти мають бути нижчі від власного капіталу.

8. Фондоозброєність працівників. Чим вищий технічний розвиток підприємства , тим вища продуктивність праці і відповідно більший обсяг реалізації , тим вищий розмір прибутку.

9. Чисельність працівників. Чим більше працюючих в штатному розписі підприємства , більші витрати на оплату праці , більші витрати , а отже , нижчі прибутки.

10. Податкомісткість. Чим більший фонд оплати праці , тим вищий розмір податків , які нараховуються на фонд оплати праці . А це в свою чергу приводить до збільшення витрат , а отже зниження рівня прибутку.

11. Затрати , що фінансуються з прибутку. Розмір чистого прибутку залежить від розміру економічних санкцій , пов'язаних з порушенням чинного податкового законодавства , цінової політики , санітарного режиму , техніки безпеки та охорони праці.

Своєчасне дослідження та аналіз даних факторів на розмір прибутку, виявлення позитивних та негативних причин зміни прибутку , дозволяє підприємству скоригувати розмір прибутку та відповідно управляти ним в майбутньому періоді.



Розділ II. Інформаційне забезпечення управління прибутком підприємства

2.1 Управління прибутком на підприємстві

В сучасних умовах українським підприємницьким структурам надано господарську та фінансову самостійність, що призвело до значного ускладнення процесу управління підприємством. У зв'язку з цим розширилось коло проблем, які призваний вирішувати бухгалтерський облік. Сьогодні вже не достатньо лише надавати інформацію про факти фінансово-господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства. В цих умовах виникає управлінський облік, який необхідний для оперативного управління підприємством та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Бухгалтерський облік максимально регламентований через закони, положення, інструкції у частині збору, реєстрації, узагальнення інформації, що не дозволяє враховувати всі особливості функціонування й інформаційні потреби суб'єкта господарювання. Фінансова звітність орієнтована на потреби зовнішніх користувачів, а інформація, яка отримана через систему управлінського обліку, задовольняє інтересам внутрішніх користувачів у плані стратегічного й тактичного розвитку підприємства. Тому система управлінського обліку не повинна повністю залежати від інформації, яку надає бухгалтерський облік. Але, як зазначили В.В. Іванов і О.К. Хан, найбільш структуровані офіційні дані про діяльність компанії доцільно вилучати з бухгалтерських програм за умови їх відповідності встановленим вимогам управлінського обліку в частині аналітики, оперативності отримання та обробки. Але повного об'єднання інформаційних потоків управлінського обліку в бухгалтерську систему не може бути, тому що багато ключових для прийняття управлінських рішень даних бухгалтерами не можуть й не повинні бути відображені. Так, управлінський облік об'єднує внутрішній набір специфічних ознак й інформації, які в деяких ситуаціях не повинні потрапляти у зовнішнє по відношенню до компанії середовище.

Однією із складових загальної системи управління підприємства є система управління прибутком. До об'єктів системи управління прибутком відносяться:

1) управління формуванням прибутку;

2) управління розподілом та використанням прибутку.

Знаходячись у затяжній економічній кризі, усі суб'єкти України опинилися в ситуації, коли потрібно вести боротьбу за виживання. А оскільки кращим засобом виживання торгового підприємства є зміцнення його становища на ринку і пожвавлення діяльності, то умовами виходу із кризи є розширення обсягів реалізації товарів, а основною метою - одержання прибутку спроможного його забезпечити.

В умовах активно змінюваної ринкової ситуації, жорстокої конкуренції підприємства повинні не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ, але і виробляти довгострокову стратегію, що дозволяла б адаптуватися до змін, які відбуваються в його оточенні.

Тому у даний час надзвичайно важливим стає здійснення такого управління, що забезпечує адаптацію підприємства до швидко змінюваного навколишнього середовища. Проте стратегії, єдиної для всіх підприємств, не має, так само як і не має єдиного універсального стратегічного плану діяльності підприємства. Процес вироблення стратегії для кожного підприємства - унікальний, тому що залежить від позиції підприємства на ринку, динаміки цього розвитку, його потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик реалізованих ним товарів та інших чинників.

Стратегія управління підприємством тісно пов'язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення визначеного рівня рентабельності на вкладений капітал і відповідно одержання визначеної маси чистого прибутку.

Основною метою функціонування підприємства є забезпечення рентабельної роботи та отримання прибутку. Прибуток - це нагорода, яку одержує підприємство за ризик, що має місце у випадку пропозиції нею продукту для продажу. Це гроші, що залишаються після того, як загальні витрати підприємства віднімаються від загальних доходів. Прибуток - це також і нагорода за ефективну діяльність.

Звідси проблема управління прибутком підприємства набуває все більшого значення, оскільки саме в прибутку концентрується ефект усієї господарської діяльності торгового підприємства. Крім того, прибуток є основним власним фінансовим джерелом, що забезпечує розвиток торгового підприємства на принципах самофінансування. Планування прибутку являє собою процес розробки системи заходів щодо забезпечення її формування в необхідному обсязі й ефективне використання згідно завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування планів формування і використання прибутку на майбутній період. Звідси метою економічного управління прибутком і рентабельністю є розробка ефективної політики формування прибутку підприємства, обґрунтування раціональних напрямків його використання і виявлення оптимального рівня рентабельності фінансових вкладень у довгостроковому періоді. При цьому слід зауважити, що все більше місце в стратегічному управлінні займає внутрішнє планування.

Забезпечення ефективного планування прибутку підприємства визначає ряд вимог до цього процесу, основними з яких є: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; високий динамізм управління; багатоваріантність підходів до розробки окремих управлінських рішень; орієнтованість на стратегічну мету розвитку підприємства.

Кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Тому дуже важливо під час стратегічного планування прибутку врахувати всі чинники і аспекти подальшого розвитку для повного і обґрунтованого визначення величини прибутку і забезпечення певного рівня прибутку. Одночасно при плануванні прибутку є ряд особливостей, специфічних аспектів, які необхідно врахувати для фінансового забезпечення постійного розвитку підприємства. В умовах нестабільної економіки важливим для будь-якого підприємства є формування найістотніших принципів і ефективної системи стратегічного планування та управління прибутком.

2.2 Фінансові звіти та управлінський облік

Зважаючи на ту роль, яку відіграє інформаційне забезпечення у фінансового менеджменту, а також об'єктивну необхідність публічного звітування суб'єкта господарювання перед іншими економічними агентами через оприлюднення публічної фінансової звітності, доцільно більш детально зупинитися та розглянути особливості формування фінансової звітної, її впливу на модель управління прибутком суб'єкта господарювання та провести співвідношення між фінансовим та управлінським обліком.

До фінансової звітності суб'єктів господарювання відносять

· баланс,

· звіт про фінансові результати,

· звіт про рух грошових коштів,

· звіт про власний капітал та

· примітки до фінансової звітності.

Для потреб моделі управління прибутком суб'єкта господарювання основне значення має Звіт про фінансові результати, у якому відображаються основні параметри формування прибутку суб'єкта господарювання за звітний період, а також баланс та примітки до фінансової звітності.

Слід відмітити, що фінансова звітність має двояке значення для моделі управління прибутком суб'єкта господарювання, зокрема:

- по-перше, інформація фінансових звітів є основою для проведення ретроспективного аналізу фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання та фінансове математичного обґрунтування тенденцій та трендів, а також прогнозування та планування основних фінансових показників господарської діяльності суб'єкта господарювання;

- по-друге, фінансова інформація є доступною для зовнішніх осіб і може використовуватися ними для оцінки результатів діяльності суб'єкта господарювання, що висуває проблему інформаційної прозорості діяльності суб'єкта господарювання (далеко не завжди підприємство радо йде на оприлюднення окремих фінансових даних щодо господарської діяльності), у тому числі, використання дозволених методів управління інформацією, що підлягає оприлюдненню у публічній фінансовій звітності.

Визначення проблема інформаційної прозорості господарської діяльності підприємства взагалі та моделі управління прибутком зокрема визначає форму узгодження та співставлення фінансового та управлінського обліку на підприємства, при цьому, як правило, на підприємстві провадиться як фінансових, так і управлінський облік, що є об'єктивною необхідністю та у жодному випадку не може розглядатися як порушення правових норм. Загалом, і фінансовий, і управлінський облік використовується підприємством для вирішення різних завдань та цілей, хоча і базується при цьому на єдиній інформаційній базі та спільних методах та технологіях, так, у загальному випадку, управлінський облік спрямований на інформаційні забезпечення фінансового менеджменту (у тому числі, моделі управління прибутком) достовірними, повними та оперативними фінансовими даними щодо основних параметрів фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, фінансовий - вирішує питання зведення, обробки, оптимізації та підготовки фінансової інформації щодо господарської діяльності суб'єкта господарювання для оприлюднення через публічну фінансову звітність.



Висновки

Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання , оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства :

- виробництво і реалізація

- якість і асортимент

- ефективність використання виробничих ресурсів

- собівартість продукції

Прибуток характеризує ефективність господарювання за всіма напрямками його діяльності : виробничої , збутової ,постачальницької , інвестиційної , фінансової. Прибуток становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами.

Крім цього , прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства , найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави : у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства , значною частиною якого є прибуток . Це означає , що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки фінансові потреби , а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки , освіти , охорони здоров'я . Таким чином , у збільшення прибутку зацікавлені як підприємство , так і держава.

В своїй господарській діяльності, підприємство є самостійним суб'єктом, і веде власну фінансову звітність, що полегшує управління та розподіл прибутку.

До фінансової звітності суб'єктів господарювання відносять

· баланс,

· звіт про фінансові результати,

· звіт про рух грошових коштів,

· звіт про власний капітал та

· примітки до фінансової звітності.

Фінансовий, і управлінський облік використовується підприємством для вирішення різних завдань та цілей, хоча і базується при цьому на єдиній інформаційній базі та спільних методах та технологіях, так, у загальному випадку, управлінський облік спрямований на інформаційні забезпечення фінансового (у тому числі, моделі управління прибутком) достовірними, повними та оперативними фінансовими даними щодо основних параметрів фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, фінансовий - вирішує питання зведення, обробки, оптимізації та підготовки фінансової інформації щодо господарської діяльності суб'єкта господарювання для оприлюднення через публічну фінансову звітність.



Список використаної літератури

1. Кривицька О.Р.// Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку. Фінанси України №3. 2005 р.- С.139-146.

2. Данілова Л.І. // Управління прибутком підприємств: проблеми і наслідки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 69. 2004 р.- С. 11-12.

3. Ширяпна О.Є. // Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств. Формування ринкових відносин в Україні № 6 (37). 2004 р.-

4. Туріянська М.М. // Прибуток - важливе внутрішнє джерело інвестиційних ресурсів. Вісник ДонДУЕТ № 3 (27) 2005 р.- С. 94-99.

5.Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16.07.99 №996-ХІV.// Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №5. - с. 8-19.

6.Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 №334/94-ВР// Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №8. - с.4-50.

7.Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.01 №1251-ХІІ// Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №8. - с 5-23.

8.Алексєєв І. В., Мороз А. С. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків і моделювання економічних ситуацій: Навч. посіб. - Львів: Вид-во „Бескид”, 2003.

9.Афанасьєв Є. Моделювання фінансового ризику багатоцільових рішень в управлінні прибутковістю промислового підприємства// Фінанси України - 2006. - №3. - с.46-55

Размещено на Allbest.ru