Інструменти фінансового ринку

(30)

Прибутковість облігації може характеризуватися декількома показниками, що залежать від характеристики облігації. Для облігацій, що погашаються у кінці строку, на який вони випущені, та здійснюють періодичні виплати процентів,прибутковість вимірюється купонною, поточною та повною прибутковістю.

Купонна прибутковість- це процентна ставка, означена на облігації і за якої емітент зобов'язується сплачувати проценти за кожним купоном. Платежі за купонами можуть здійснюватися щорічно, за півріччями, щоквартально. Іншими словами, купонна дохідність (couponrate) - це процентна ставка дохідності g відносно номіналу облігації, яка використовується для розрахунку купонних платежів. Платежі за купонами можуть здійснюватися щорічно, за півріччями, кварталами.

Поточна прибутковість (currentyield) облігації (річна, піврічна, квартальна) характеризується вираженим у відсотках відношенням виплачуваного за облігацією річного (піврічного, квартального) процента до ціни її придбання, тобто

(31)

або . (32)

Поточна прибутковість облігації не враховує зміни її ціни за строк існування облігації.

Для того щоб ураховувати і цей вид прибутковості облігації, фінансові аналітики розраховують показник повної прибутковості облігації, або прибутковості при погашенні (yield-to-maturity), ще його називають також ставкою поміщення. Визначивши ставку поміщення у вигляді річної ставки складних або простих процентів, можна робити висновок про ефективність придбання облігації.

Нарахування процентів за ставкою поміщення на ціну придбання дасть прибуток, еквівалентний фактично одержуваному за нею прибутку за весь період обігу облігації до моменту її погашення. Ставка поміщення є розрахунковим показником і в явному вигляді на ринку цінних паперів не фігурує.

Для розрахунку ставки поміщення спочатку необхідно розрахувати вартість купонної облігації на дату погашення -. Сутність такого розрахунку - находження майбутньої вартості всіх виплат за облігацією разом із номіналом на дату погашення облігації:

(33)

Тоді ставка поміщення, або дохідність при погашенні(yield-to-maturity) ym, за умов поточної ціни, яка пропонується на момент купівлі/продажу купонної облігації - , розраховується за формулою.

(34)

Аналіз формули 19.29 дає можливість зробити такий висновок: якщо ціна купівлі купонної облігації дорівнює її номіналу, то дохідність такої облігації дорівнює її купонній дохідності.

Але ціна купівлі купонної облігації може перевищувати її номінальну вартість. Продаж купонної облігації за ціною, вищою ніж номінальна, дає такій облігації назву облігації з премією (преміальна облігація) (premiumbond). Звісно, це премія для продавця облігації, а не для покупця (інвестора). У випадку продажу купонної облігації з премією, тобто вище її номіналу, дохідність при погашенні такої облігації буде меншою за поточну дохідність, яка, у свою чергу, є меншою від купонної дохідності. Співвідношення ставок дохідності (прибутко-вості) для преміальних облігацій:

«прибутковість при погашенні < поточна прибутковість << купонна прибутковість».

У разі продажу купонної облігації зі знижкою, з дисконтом, тобто нижче її номіналу, дохідність при погашенні такої облігації буде більшою за поточну дохідність, яка, у свою чергу, є більшою від купонної дохідності. Співвідношення ставок прибутковості для дисконтних облігацій:

«прибутковість при погашенні > поточна прибутковість >> купонна прибутковість».

Для приблизної оцінки ставки поміщення співвідносять річний прибуток від облігації із середньо-арифметичною її ціною.Середньоарифметична ціна купонної облігації визначається на основі її номінальної вартості pv і ціни придбання Р. Потрібно не плутати терміни «середньоарифметична ціна купонної облігації» і «середня ціна купонної облігації». Визначення середньої ціни та середнього курсу облігацій подано в кінці підрозділу 4. Отже, лише у формулі для приблизної оцінки ставки поміщення використовують середньоарифметичну ціну облігації.

Ставка поміщення приблизно для купонних облігацій, придбаних із дисконтом, тобто Р<pv, дорівнює

, (35)

а для купонних облігацій, придбаних із премією, тобто Р>pv :

, (36)

де n - кількість років, що залишилися до погашення.

Дисконтні облігації

Оцінка ринкової ціни облігації, яка продається за ціною, нижчою від номіналу, тобто з дисконтом (discountbond), та за якою проценти не виплачуються, проводиться за такою формулою:

(37)

Суть такого розрахунку в тому, що поточна реальна ціна такої облігації, що продається зі знижкою без виплати процентів за нею, являє собою номінал, який приведено до теперішньої вартості за ставкою дисконтування, що дорівнює очікуваній нормі інвестиційного прибутку (дохідності).

Курс облігації, яка продається з дисконтом, звісно, розраховується за формулою (22), а також і за формулою

(38)

Розрахунок прибутковості здійснюється за допомогою перетворення формули (19.37) відносно показника і, який і відображає показник дохідності у:

(39)

або

(40)

Також існує ще один показник оцінки ринкової привабливості облігації. Якщо у формулах розрахунку ринкової ціни облігації застосувати замість показника і, який є показником необхідної ставки прибутковості, розмір якої обирає інвестор, застосувати процентну ставку банківського депозиту, то формули 24, 29, 37 будуть давати розрахунок середньої ціни облігації. Застосування процентної ставки банківського депозиту у формулах курсу облігації (25, 30, 38) дасть результат у вигляді середнього курсу облігації.

Середній курс облігації, або середня ціна облігації, - це така сума грошового капіталу, яка дасть дохід, що дорівнює доходу за облігацією, за умови вкладення цієї суми в банк на депозит на умовах процентних платежів облігації.

Суть середньої ціни (курсу) облігації в тому, що якщо ціна, за яку пропонують купити облігацію, дорівнює або більша за середню ціну облігації, то купувати облігацію не має сенсу. Краще вкласти ці гроші в банк на депозит.

6. Похідні фінансові інструменти

Поряд з акціями та облігаціями, поряд зі стандартними та ексклюзивними формами кредитних договорів у сфері фінансів функціонують так звані похідні фінансові інструменти (derivativesecurities). Виникнення терміна «похідний» пов'язано з тим, що ціна такого фінансового інструмента «прив'язується» до ціни того чи іншого базового фінансового інструмента (underlyingsecurities) і стає щодо нього похідною величиною, бо, практично, походить від нього.

Інвестиційні сертифікати

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Емітентами інвестиційних сертифікатів є інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії.

Строк розміщення інвестиційних сертифікатів відкритого та інтервального пайових інвестиційних фондів не обмежується.

Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційних фондів не нараховуються і не сплачуються.

Розміщення похідних (деривативів) цінних паперів, базовим активом яких є право на отримання інвестиційних сертифікатів, не допускається. Особливості емісії, розміщення, обігу, обліку та погашення інвестиційних сертифікатів визначаються відповідним законодавством.

Ощадні (депозитні) сертифікати

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання з плином установленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під проценти, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника.

Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.

В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, яка відступає права за сертифікатом, та особою, яка набуває ці права. Дохід за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.

У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та проценти (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір процентів.

Банківські сертифікати

Банківські сертифікати видаються банками в обмін на розміщені в них кошти. Банківські сертифікати відрізняються від депозитних сертифікатів тим, що емітуються з метою обігу на вторинному ринку. Там вони оцінюються, виходячи з поточної вартості майбутніх грошових надходжень. По суті, банківські сертифікати та депозитні сертифікати при їх купівлі-продажу на вторинному ринку нічим не відрізняються, тому у фінансах вони досить часто є термінами - синонімами.

Вексель

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселетримачу).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій із векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Дериватив стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать:

- своп цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) упродовж дії контракту;

- опціон цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому впродовж строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону;

- форвардний контракт цивільно-правовий дого-вір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Усі умови форварда визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Форвардний контракт - це оформлений не за стандартом ф'ючерсний контракт, що укладається в індивідуальному порядку і не є об'єктом купівлі-продажу на біржах;

- ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) стандартизо-ваний строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

Ф'ючерсні контракти - це зобов'язання поставити певну кількість товару або фінансового активу до або у встановлений строк у майбутньому за фіксованою у момент укладення контракту ціною.

Взагалі обидва види контрактів, форвардний та ф'ючерсний, - це зобов'язання купівлі або продажу певної кількості якого-небудь товару на визначену дату в майбутньому, але за ціною, встановленою в момент укла-дання контракту. Ф'ючерсні контракти відрізняються від форвардних лише тим, що вони знеособлені, стандартно оформлені, і торгівля ними проводиться лише на спеціалізо-ваних біржах, у той час як форвардні контракти можуть бути досить ексклюзивними і значно відрізнятися між собою. З позиції того, що форвардні і ф'ючерсні контракти - це контракти про майбутні операції, термін «ф'ючерс» іноді вживається також і стосовно форвардних контрактів.

Список літератури

1. Бакаєв Л. О. Кількісніметоди в управлінніінвестиціями : навч. посіб. / Л. О. Бакаєв. - К. : КНЕУ, 2000. - 151 с.

2. Бланк И. А. Основыфинансовогоменеджмента : в 2 т. / И. А. Бланк. - 3-е изд. - К. :Эльга; Ника-Центр, 2007. - Т. 1.- 624 с.

3. Гриценко Олена. Гроші та грошово-кредитнаполітика : навч. посіб. / Олена Гриценко. - К. :Основи, 1997. - 180 с.

4. Гроші та кредит : навч. посіб. / С. Б. Ільїна, В. П. Шило, В. І. Кисла, Н. І. Шрамкова. - К. : «ВД «Професіонал», 2007. - 368 с.

5. Гроші та кредит : підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін. ; за заг. ред. М. І. Савлука. - 4-те вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.

6. Долінський Л. Б. Фінансовіобчислення та аналізціннихпаперів : навч. посіб. / Л. Б. Долінський. - К. :Майстер-клас, 2005. - 192 с.

7. Ковалёв В. В. Курсфинансовыхвичислений / В. В. Ковалёв, В. А. Уланов. - М. :Финансы и статистика, 1999. - 328 с.

8. Кутуков В. Б. Основыфинансовой и страховойматематики: методырасчетакредитных, инвестиционных, пенсионных и страховыхсхем / В. В. Кутуков. - М. :Дело, 1998. - 304 с.

9. Машина Н. І. Вищіфінансовіобчислення : навч. посіб. / Н. І. Машина. - К. : Центр навчальноїлітератури, 2003. - 208 с.

10. Медведев Г. А. Начальный курс финансовой математики : учеб.пособие / Г. А. Медведев. - М. :ТОО «Острожье», 2000. - 267 с.

11. Мелкумов Я. С. Финансовыевычисления.Теория и практика :учебно-справочноепособие / Я. С. Мелкумов. - М. : ИНФРА-М, 2002. - 383 с.

12. Михайловська І. М. Гроші та кредит: практикум : навч. посіб. / І. М. Михайловська, К. Л. Ларіонова. - Львів : НовийСвіт - 2000, 2008. - 312 с.

13. Семко Т. В. Гроші та кредит у схемах і таблицях : навч. посіб. / Т. В. Семко, М. В. Руденко. - К. : Центр навчальноїлітератури, 2006. - 158 с.

14. Словник іншомовнихслів / за ред. О. С. Мельничука. - К. : АН УССР, 1974. - 775 с.

15. Четыркин Е. М. Финансовая математика :учеб. / Е. М. Четыркин. - М. :Дело, 2000. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru