Заробітна плата та її структура в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему:

«Заробітна плата та її структура в Україні»

План

Вступ

Поняття заробітної плати в Україні

Структура заробітної плати

Заохочувальні та компенсаційні виплати

Висновки

Вступ

Заробітна плата є системо утворюючим компонентом механізму функціонування ринку праці, одним з основних факторів, що регулює його розвиток у професійному, галузевому та регіональному аспектах. Рівень життя всіх працівників, а також їх родин, залежить у першу чергу від рівня оплати праці та механізму її виплати.

Саме заробітна плата є і повинна бути головною складовою доходів населення, підґрунтям життєдіяльності працівників та їх сімей, а звідси й найбільш потужним стимулом підвищення продуктивності праці. Але саме механізми формування та регулювання заробітної плати серед усіх чинників пострадянської теорії праці розроблені найменше.

Організація оплати праці це проблемне питання і для українських підприємств. Адже заробітна плата, виступаючи потужним мотиватором трудового потенціалу, фактично перетворилась на один із варіантів соціальної допомоги, який майже не залежить від результатів праці. Ринкова економіка практично не передбачає регулювання на макрорівні розміру та структури коштів, що спрямовуються на оплату праці. У свою чергу, заробітна плата майже втратила свою основну функцію стимулюючу, яка полягає у встановленні залежності її розміру від кількості та якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства.

При цьому наявність справедливої структури оплати праці зацікавлює персонал до підвищення ефективності виробництва, а відтак, це безпосередньо впливає на темпи та масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Метою даної роботи є дослідження структури заробітної плати в Україні, та аналіз рівня заробітної плати у 2014-2015 роках.

Поняття заробітної плати в Україні

Правову основу структури заробітної плати закладено у ст.2 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою до її складу входять основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з Законом України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виражені, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу [1, ст. 1]. Інакше кажучи, заробітна плата - це ціна, що виплачується за використання праці.

Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які є структурним елементом заробітної плати, належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У проекті Трудового кодексу України структурними елементами заробітної плати визначено основну та додаткову заробітну плату (ст.. 207). Основна заробітна плата визначається як оплата за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів(ставок заробітної плати). Тарифні ставки встановлюються за робітничими професіями зазвичай у розрахунку на годину (годинна тарифна ставка) або робочий день (денні тарифні ставки), виходячи з нормальної тривалості робочого часу.

Посадові оклади (ставки заробітної плати) встановлюються для працівників які відповідно до класифікації професій належать до законодавців вищих державних службовців керівників професіоналів фахівців і технічних службовців у розрахунку на місяць. Місячні оклади можуть встановлюватися і за робітничими професіями (на умовах колективного договору ).

Чітке визначення кола суб'єктів яким встановлюються посадові оклади організаційно впорядковує структуру заробітної плати. Посилення значення основної заробітної плати та чітке визначення сутності виплат додаткової заробітної плати підвищать матеріальну зацікавленість працівників зроблять доступними та зрозумілими умови оплати праці.

Додаткова заробітна плата згідно з проектом Трудового кодексу України включає виплати та перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплати надбавки, премії, винагороди за вислугу років, за результатами роботи за рік , інші види заохочувальних виплат.

Проте, незалежно від формулювання сутності заробітної плати, всі науковці вважають, що вона повинна відбивати існуючі в державі соціальні, економічні та виробничі відносини. В свою чергу, такі відносини виявляються через функції заробітної плати. Різні автори [2, 3] виділяють від двох до десяти функцій заробітної плати. Однак більшість з них надають першочергової уваги таким функціям заробітної плати:

1) відтворювальна функція заробітної плати - полягає у забезпеченні працівників та членів їх сімей необхідними життєвими благами для відтворення робочої сили, для відтворення поколінь тощо;

2) стимулююча або мотивуюча функція заробітної плати - полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства;

3) регулююча або ресурснорозміщувальна функція заробітної плати - полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури;

4) соціальна функція заробітної плати - відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманим працівником і власником засобів виробництва;

5) функція формування платоспроможного попиту населення - її призначення полягає в узгодженні платоспроможного попиту, під яким прийнято розуміти форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів - з іншого.

Наведені функції заробітної плати тісно взаємопов'язані між собою, і лише за їхньої сукупної наявності досягається ефективна організація заробітної плати [2].

Проте, в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не спроможна виконувати ці функції. Її рівень забезпечує не більше 21% відтворення робочої сили, що не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає зацікавленість в переорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності.

На сьогодні заробітна плата виконує зовсім інші функції:

- збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження заробітної плати;

- забезпечення соціальних гарантій;

- збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднім робочим місцем;

- стримування інфляції (через затримку виплати заробітної плати);

- перерозподіл зайнятих за галузями і сферами економіки;

- поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

- посилення мобільності робочої сили [3, с. 148].

Структура заробітної плати

заробітний виплата компенсаційний кодекс

Законом України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати. До її складу, зокрема, входять: а) основна заробітна плата; б) додаткова заробітна плата; в) інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Структура заробітної плати схожа на структуру фонду оплати праці, який застосовується для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників. Основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці містить Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5. Відповідно до неї до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому виразі) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. До складу Фонду основної заробітної плати належать:

1. Винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

2. Суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою.

3. Гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

4. Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника.

5. Оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

6. Оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення).

7. Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці.

8. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:

а) згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

б) згідно з обов'язками особам, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства;

в) згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Додаткова заробітна плата включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Фонд додаткової заробітної плати включає:

1. Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за:

а) суміщення професій (посад);

б) розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

в) виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;

г) роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;

ґ) інтенсивність праці;

д) роботу в нічний час;

е) керівництво бригадою;

є) класність водіям (машиністам) транспортних засобів;

ж) знання та використання в роботі іноземної мови;

з) допуск до державної таємниці;

и) науковий ступінь тощо.

2. Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу).

3. Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством.

4. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

5. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

6. Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

7. Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати тощо.

Заохочувальні та компенсаційні виплати

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати -- це винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми, інші заохочувальні та компенсаційні виплати складають:

1. Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи роботодавця (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках.

2. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі); грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків; вартість безкоштовно наданих працівникам акцій тощо).

3. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

4. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі:

а) витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов'язаних із добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна);

б) оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях;

в) оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах;

г) вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства;

г) вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування;

д) інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) тощо.

Деякі виплати не належать до фонду оплати праці. До їх числа, зокрема, відносять:

1. Внески підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

2. Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування:

а) допомога по тимчасовій непрацездатності;

б) допомога по вагітності та пологах;

в) допомога при народженні дитини;

г) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

г) допомога на поховання;

д) оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

е) допомога по частковому безробіттю.

3. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

4. Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім'ям із неповнолітніми дітьми).

5. Внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей.

6. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством і колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям і науковим (науково-педагогічним) працівникам).

7. Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам,

8. Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

9. Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

10. Витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення та інші виплати.

Висновки

Як бачимо, основним критерієм для віднесення до заробітної плати будь-яких виплат, що провадяться роботодавцем своїм працівникам, є їх зв'язок із виконанням таким працівником роботи відповідно до трудового договору, укладеного з роботодавцем.

Размещено на Allbest.ru