Особливості адміністрування податку на спадщину і дарування в Україні і за кордоном

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна фіскальна служба України

Університет Фіскальної служби України

Кафедра податкової політики

Реферат

Особливості адміністрування податку на спадщину і дарування в Україні і за кордоном

Виконала

Студентка групи ОМАП-15-1

Вшивкова Ірина

Перевірив:

Андрущенко В.Л., д.е.н., професор

Ірпінь 2016 р.

1. Зарубіжний досвід адміністрування податку на спадщину та дарування у порівнянні з Україною

За сучасних умов зростає актуальність дослідження інституту оподаткування спадщини та окремих елементів його правового механізму в зарубіжних країнах, що зумовлено об'єктивними реаліями розвитку суспільства:

ь Сучасна соціально-економічна та правова роль податків на спадщину у функціонуванні держави досить неоднозначна, що знаходиться свій прояв відміні багатьма країнами цього податку, призводить до соціальних конфліктів у суспільстві;

ь У зв'язку із проживанням та роботою українців за кордоном є можливість отримання ними та їх нащадками спадщини за кордоном, що зумовлює необхідність дослідження практики оподаткування спадщини в інших країнах.

Питання правової, економічної та соціальної необхідності оподаткування спадщини завжди було важливою дискусійною проблемою, адже соціально-економічна та правова роль податків на спадщину у функціонуванні держави досить неоднозначна. На карті світу існують країни, в яких спадщина підлягає оподаткуванню (Франція, Німеччина, США, Італія, Україна), але водночас у багатьох країнах, серед яких Канада, Росія, Австралія, Кіпр, Ізраїль, Китай, Індія, Естонія та Латвія, не існує податку на спадщину ( або іншого аналогічного податку на доходи, отримані у формі успадкування майна). Те, що у багатьох країнах нині податок на спадщину скасований, у першу чергу пов'язано з його економічною неефективністю та соціальною конфліктністю.

Світова практика оподаткування спадщини надзвичайно різноманітна, оскільки система оподаткування спадщини навіть серед країн ЄС, не є стандартизованими. Зазначене зумовлює потребу дослідження адміністративно-правових аспектів даного податку у міжнародних порівняннях. Уданій таблиці наведено інформацію про особливості механізму оподаткування спадщини у зарубіжних країнах.

Характеристика механізму оподаткування спадщини в зарубіжних країнах

Розглянемо світові тенденції (найбільші поширені у світовій практиці правові механізми) та національні особливості ( найоригінальніші правові рішення) у сфері оподаткування спадщини.

Соціальна конфліктність оподаткування спадщини. Незважаючи на те, що соціальну роль податку на спадщину більшість дослідників вважають перевагою цього податку, зі світового досвіду бачимо, що створення справедливого механізму оподаткування спадщини у конкретній країні є практично недосяжним, а саме - оподаткування викликає у суспільстві масові протести та збурення, що взагалі піддає сумніву тезу про соціальну ефективність податку на спадщину.

Історія наводить досить давні приклади соціальної несправедливості та неефективності оподаткування спадщини. Ще за часів Стародавнього Риму для пенсійного забезпечення професійних солдатів армії було введено цільовий податок - 5% податок на спадщину яким обкладалися тільки громадянам міста Рима. Існують дані що сума такого податку сплачена двома-трьома поколіннями римських громадян досягла повної вартості майна що передавалось у спадок. Така втрата взаємозв'язку податків з народними інтересами стала однією з причин падіння Риму. Негативна суспільна роль високого податку на спадщину яскраво виявилася у Великобританії у часи Першої світової війни коли не маючи коштів для сплати високих податків на спадщину за кожного загиблого у воєнних діях сім'я загиблих змушені були власноруч знищувати сімейні маєтки.

Однак і в сучасному світі податок на спадщину стає гострих соціальних конфліктів. На рівні кожної податкової системи постають проблеми знаходження відповідей на запитання хто та якою ставкою має сплачувати податок. Якщо податок мають сплачувати багаті люди які критерії віднесення до громадян до багатих? Чи повинні сплачувати податок близькі родичі дружина чи чоловік?

Недаремно податок на спадщину почали називати податок на смерть або податком смерті. Така назва нині є більше популізмом хоча дійсно видається дивним :якщо держава часто змінює ставку податку на спадщину (як це наприклад нині відбувається у США) то фактично дата смерті людини визначає за якою ставкою та за якою сумою буде оподатковуватися його спадок для його нащадків.

Громадськість США в 2001-2009 рр. активно виступила проти податку на спадщину розгорнувши активну анти податкову кампанію у засобах масової інформації. У законодавчих колах навіть було заявлено про скасування податку 2010р але фактично цього не сталося хоча у 2010 р було створено всі умови що дозволяли використання нульової ставки податку і нині податок на спадщину знову функціонує в США як і раніше. Хоча слід зазначити що протягом 1997 р. до 5250 тис доларів у 2013 р. Максимальна ставка податку до 2012р включно мала тенденцію до зниження 35% в 2012 р. у порівнянні з 55% в 1997-2001 рр. Таким чином у США мало місце спрямоване зниження податкового тягаря з податку на спадщину. Але в у 2013 р. відповідно до закону 2012 р. на тлі кризових явищ в економіці США й величезного державного боргу максимальна ставка податку збільшилася до 40%. адміністрування податок спадщина дарування

На нашу думку, соціальні збурення американського суспільства є штучно створеними політиками та багатими громадянами. Адже за статистикою лише 2% найбагатших американців сплачують податок на спадок, а численні прогалини законодавства дозволяють більшості людей, навіть найбагатших, уникнути сплати податку або звести його суму до мінімуму, застосовуючи правові механізми створення цільових та благодійних фондів, подарунки родичам. Крім того, у податковому законодавстві США існують спеціальні правові норми, що захищають фермерів та власників малого бізнесу при передачі бізнесу у випадку смерті їх власників з метою зменшення податкового навантаження спадкоємців та недопущення втрат ними бізнесу. Тим не менше вдало організована прихильниками відміні податку на спадок анти податкова компанія дала свої результати : за даними спадщини, незважаючи на те, що податок приносить федеральному бюджету близько 662 млрд. доларів доходу щорічно.

Місце податку у податковій системі. Податок на спадщину як елемент оподаткування в розвинутих країнах світу насправді не відіграє відчутної ролі як джерело наповнення бюджету ( наприклад в Україні - не більше 1% надходжень від податку з доходів фізичних осіб).

З позиції рівня справляння у податковій системі податок на спадщину може займати різні позиції. У окремих країнах податок стягується лише на одному рівні влади (система взаємовиключного оподаткування): найчастіше, на центральному рівні влади (система взаємовиключного оподаткування), а в деяких країнах - на місцевому рівні (Франція, Німеччина). В ряді країн працює система "паралельного" оподаткування, коли оподаткування спадщини присутнє одночасно на кількох рівнях (США, Іспанія, Швейцарія). Наприклад у США податок на спадщину може бути присутнім на трьох рівнях податкової системи :є обов'язковим на федеральному рівні, але може встановлюватися одночасно як на рівні штатів, так і як на місцевий податок. У Франції оподаткування спадку здійснюється виключно на місцевому рівні, однак, розміри податкових ставок регулюються центральною владою.

З позиції виокремлення правовідносин щодо оподаткування спадщини в окремий інститут податкового права зустрічаються також різні моделі: встановлення спеціального окремого податку - податку на спадщину (США); єдиний податок, яким оподатковується спадщина і дарування (Великобританія, Італія, Німеччина); відсутність спеціального податку на спадщину, оподаткування спадщини у складі іншого податку ( наприклад, в Україні оподаткування спадщини за наявності інших обов'язкових платежів: мита та збори при отримані спадщини, що фактично замінюють податок (Росія, Португалія); Відсутність оподаткування спадщини(Ізраїль).

Ставки та база оподаткування. У більшості країн світу оподаткування здійснюється за прогресивною шкалою, ставки якої залежать від вартості спадщини та ступеня споріднення спадкоємців і спадкодавці. Найнижчі ставки податку на спадок характерні для податкових систем Болгарії, Італії, України та Чехії (максимальні ставки не перевищують 20%), тоді як найвищу максимальну ставку податку на спадок зустрічаємо в Японії - 50%. У більшості країн встановлено неоподаткований мінімум - вартість спадщини, що не оподатковується або для якої встановлено нульову ставку податку.

В українській юридичній практиці відповідно до ПКУ спадщина підлягає оподаткуванню ПДФО за прогресивною шкалою. Ставки податку на доходи, отриманих від фізичних осіб у результаті прийняття нею у спадщину коштів, майно, майнових та немайнових прав визначаються в ст. 172.2 ПКУ. Ставки податку варіюється від 0% до 18% вартості успадкованого майна й залежить від ступеня споріднення спадкоємцем й спадкодавця, виду наслідуваного майна, від місця знаходження майна (в Україні або за її межами) а також від того, чи є спадкоємець резидентом України.

Отже, порівняно з іншими країнами, правовий механізм оподаткування спадщини в Україні є досить демократичним, а ставки податку - невисокі. Як в і в більшості країн, шкала оподаткування є прогресивною та залежить від ступеня спорідненості спадкоємця та спадкодавця. Проте Україна, порівняно з іншими країнами, має свою національну особливість - серед досліджуваних країн, лише в Україні встановлено необґрунтовані, на нашу думку, вищі ставки податку для спадкоємців нерезидентів.

Наприклад у США при оподаткуванні спадщини спочатку розраховується валова вартість бази оподаткуванні, від якої потім віднімаються податкові відрахування ( видатки на іпотеку, борги спадкодавця, вартість майна, що передається благодійним організаціям або чоловіку (дружині)- громадянина США та ін. Існує неоподаткований податок на спадщину мінімум, зазначення якого за останні роки збільшується. Після зменшення бази оподаткування на суму відрахувань, до бази оподатковування застосовуються податкові ставки.

Однією із найскладніших є система оподаткування спадщини Іспанії, причому порядок розрахунків цього податку може відрізнятися в регіонах країни, а при розрахунку суми податку враховується складна сукупність різних відрахувань і надбавок. Так, оподатковувана база (вартість наслідуваного майна) може зменшуватися на вартість зобов'язань за успадкованими активами ( пенсії, ренти, видатки на довгострокову оренду), документально підтверджених боргів, (іпотека, податки), певних видів видатків ( на медичне обслуговування, у зв'язку з похоронами, на проведення судових процесів, пов'язаних із успадкованим майном) і інших видатків, визначених у нормативно-правових актах. Також існує система додаткових допомог, на величину яких може зменшуватися база оподаткування. Спадкоємці поділені на 4 групи залежно від їх віку й ступеня споріднення, і для кожної з яких визначена максимальна сума такої податкової допомоги. Законодавством також передбачено випадки повного звільнення від податку на спадщину ( наприклад, для спадкоємців старше 65 років, якщо вони прожили разом із заповідачем останні 2 роки його життя). Додатково розроблена система надбавок, які у певних випадках збільшують розмір податку на спадщину.

2. Недоліки та упущення оподаткування спадщини в Україні

Однак, як будь-яке суспільне явище, податок на спадщину має свої позитивні та негативні риси. Саме тому як, на корить так і проти податків на спадщину висуваються аргументи теоретичного та практичного характеру.

До основних позитивних рис функціонування податку на спадщину традиційно відносять такі:

ь Заохочення спадкоємців, що стають власниками успадкованого майна, до енергійної праці та ефективного використання отриманого спадку у зв'язку із необхідністю сплачувати податки на отриманий у власність капітал (податок на спадщину). Фактично необхідність платити податки змушує нового власника успадкованого багатства або продати майно, щоб знайти кошти для сплати податкових платежів, або шукати шляхи ефективного використання успадкованого капіталу, здатні генерувати ресурси для спати податку. У першому випадку спадкоємець втрачає успадковане майно, що через угоду купівлі-продажу або відмову від спадку переходить новому більш ефективному власнику чи у користування держави. У другому випадку майно залишається у власності спадкоємця, проте підвищується ефективність використання такого майна.

Нині російські науковці акцентують увагу на виникненні такої проблеми в Росії, вважаючи, що відмінна податку на спадок одночасно зі встановлення низької ставки оподаткування доходу фізичних осіб стали причиною монополізації економіки Росії, орієнтованої на захист найбагатших верств населення, внаслідок чого соціальна структура суспільства перетворюється на середньовічну;

ь досягнення соціальної справедливості та контроль національного багатства через оподаткування спадщини багатьох верств населення. Фахівці зазначають, що соціальна важливість податку на спадщину зростає за умов світової тенденції до радикального збільшення національного багатства у приватних руках. Однак не варто вважати цей податок ефективним знаряддям досягнення соціальної справедливості, оскільки в ринкових економіках усі податки не мають порушувати принципи захисту приватної власності;

ь податок на спадщину виступає складовою механізму боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом. Відповідно, його відміна може бути вигідною представникам тіньового бізнесу, які за відсутності оподаткування спадщини нелегальні доходи зможуть легалізувати за спадковою схемою.

Незважаючи на позитивні зрушення, у механізмі оподаткування спадщини існує ряд упущень і недоліків, які за своїми наслідками можна умовно розділити на фіскально-адміністративні та соціальні-економічні.

До фіскально-адміністративних упущень можна віднести механізм оподаткування спадщини, отриманої нерезидентом. Законом визначено, що нерезидент є платником податку, якщо отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Проте юридичні умови отримання спадщини нерезидентами не уточнені в законодавстві, що значно ускладнює роботу податкової інспекції щодо стягнення податку з таких категорій платників. У ряді випадків у таких платників-нерезидентів з'являється можливість виїхати за межі України не сплативши податок з отриманої спадщини.

До недоліків фіскально-адміністративного характеру відноситься також недосконалий механізм впливу на платників податків щодо сплати податкових зобов'язань при одержанні спадщини. Хоча Законом "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачена система нарахування пені та штрафів, але вона розповсюджується лише на суб'єктів господарської діяльності. А громадяни, які отримують майно у спадок, не є суб'єктами господарювання. Юридичною підставою для вимог із боку податкової інспекції може слугувати лише факт заповнення податкової декларації. У протилежному випадку у державних органів немає ніяких прав щодо стягнення податкових зобов'язань по спадщині.

Крім того, в Україні ще не сформована єдина електронна база даних, що стосуються оподаткування спадщини, а це не дозволяє податковим інспекціям різних районів проводити звірку декларацій, що послаблює контроль з боку держави за процесами передачі спадків і сплатою податку.

До соціально-економічних недоліків оподаткування спадщини в Україні відносимо також відсутність неоподаткованого мінімуму або встановленої мінімальної величини спадку, який можна передати неоподаткованим. Без зафіксованого на достатньо високому рівні неоподатковуваного мінімуму сучасна модель оподаткування спадщини в Україні ще не відповідає світовим стандартам. Адже при існуючому режимі оподаткування спадщини найбільший тягар падає на соціально незахищені, малозабезпечені верстви населення, малий та середній бізнес. Це без сумніву негативно впливає на формування міцного середнього класу населення та процеси капіталізації.

Особливу увагу при оподаткуванні спадщини необхідно звернути на режим оподаткування деяких категорій власності, особливо бізнесових активів, а також земельних угідь природоохоронного та сільськогосподарського призначення. Поділяємо думку тих працівників податкових органів, які знаючи практику, пропонують запровадити при оподаткуванні передачі у спадок даних об'єктів не лише значний неоподаткований мінімум, але й ввести відстрочку сплати податку у межах не менше 5-ти років.

Серед основних недоліків оподаткування спадщини слід виділити такі:

ь Незначна фіскальна роль податку на спадщину для держав. Основним мотивом оподаткування спадщини завжди було не наповнення державного чи місцевих бюджетів, а досягнення та підтримка соціальної справедливості розподілу суспільних благ шляхом оподаткування найбагатших верств населення;

ь Разовий характер платежу, пов'язаний з особливістю виникнення обставин, що зобов'язують платника платити визначений платіж - отримання спадщини;

ь Послаблення стимулів до заощаджень, стримування розвиту сімейного бізнесу. За умов високого рівня оподаткування спадщини, громадяни країни намагаються витрачати свої доходи протягом життя, дарувати свої активи потенційним спадкоємцям з метою мінімізації податку на спадщину або шукати альтернативні варіанти передачі майна, не обтяжені податками на спадок;

ь Високий рівень ухилення від сплати податку. Податок на спадщину вважають одним з найбільш криміногенних у зв'язку із величезними масштабами податкових деліктів по ухиленню від сплати цього податку;

ь Загроза відтоку національного багатства в країни з більш сприятливими податковими умовами при високих ставках податку на спадщину.

Як зазначає А.М. Соколовська, ураховуючи негативні та позитивні наслідки оподаткування спадщини для розвитку суспільства, податок на спадщину має утримуватися тоді, коли заподіяна ним шкода буде меншою, ніж користь від запровадження. Така податкова система має спонукати до перетворення непродуктивного капіталу на продуктивний, а також забезпечення пропорційності в його розподілі між галузями виробництва.

Виправлення зазначених вище недоліків буде сприяти більш успішній реалізації соціально-економічних і фіскальних функцій, покладених на оподаткування спадщини в Україні.

Висновок

З викладеного доходимо висновку, що вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду оподаткування спадщини засвідчує, що кожна країна має свої національні особливості оподаткування спадщини, а саме - оподаткування спадщини як правовий механізм регулювання соціально-економічного розвитку суспільства характеризується своїм недоліками та перевагами. У більшості країн система оподаткування спадщини дуже складна, особливо для спадкоємців-громадян іншої країни, що створює потребу з боку спадкодавця в юридичних і податкових консультаціях з відповідними фахівцями з метою планування спадщини для мінімізації податку на спадщину для майбутніх спадкоємців.

Вивчення національних особливостей оподаткування спадщини в зарубіжних країнах та Україні вважаємо актуальною та перспективною для подальших досліджень науковою проблемою: з теоретичної точки зору розвитку фінансового, спадкового, податкового права, з практичної точки зору у зв'язку із необхідністю надання українським громадянам професійної правової допомоги щодо планування спадщини.

Література

1. Податковий кодекс - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI

2. Цивільний кодекс - Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV

3. Иванов В.Н. Сравнительний анализ институциональной и экономической динамики России и Беларуси (2000-е годы) / В.Н. Иванов, Ю.В. Овсиенко, А.О. Тихонов, Ю.М. Ясинский // Проблемы управления. - 2010. - 4 (37). - С.100-113.

4. Благунов І.Г. Реформування майнового оподаткування у контексті світового досвіду / І.Г. Благун, О.П. Буряк // Науковий вісник. - 2007. - Вип.17.3. - С. 232-239.

5. Никитишин А.А Роль налогооблажения в обеспечении реализации социальной політики государева / А.А. Никитишин // Бизнеинформ. - 2010. - С. 113-120.

6. Савченко С.В. Зарубіжний досвід застосування податку на спадщину та можливості його використання в Україні / С.В. Савченко // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - 2011. - №4 (55). - С. 228-233

7. Налоги и налогооблажение : учебник для бакалавром / под. ред. Г.Б. Поляна. - М.: Изд-во Юрайт, 2012. - 463 с.

8. American Taxpayer Relief Act of 2012, on January 1, 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/BILLS-112hr8eas/pdf/BILLS-112hr8eas.pdf

Размещено на Allbest.ru