Практика міжнародного проектного фінансування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра інвестиційної діяльності

Індивідуальна робота

з дисципліни «Проектне фінансування»

на тему «Практика міжнародного проектного фінансування»

Київ 2016

У практиці проектного фінансування, яке є альтернативним методом фінансування крупних проектів у реальному секторі економіки, можуть використовуватися різноманітні фінансові інструменти. Серед них: банківське кредитування, емісія акцій, розміщення облігацій, випуск векселів та багато інших. Світова практика показує, що приватні позики для проектного фінансування переважно забезпечуються двома основними джерелами: банківськими кредитами та інвестиціями в облігації. Спонсори проекту повинні прийняти обгрунтоване рішення щодо форми фінансування (можлива їх комбінація), врахувавши специфіку кожної організації.

Організація проектного фінансування через отримання боргового капіталу потребує професійної підтримки в структуруванні самого проекту та джерел його фінансування як за рахунок власних банківських коштів, так і за рахунок дешевих ресурсів, залучених банком від міжнародних фінансових організацій. Дослідження теоретичних та практичних аспектів проектного фінансування проводили такі вітчизняні та зарубіжнівчені, як Г. Бардиш, А. Баринов, Е. Йескомб, В. Катасонов,К. Макконнелл, Д. Морозов, А. Пересада, В. Шенаєв та інші.

Під проектним фінансуванням у міжнародній практиці розуміється фінансування інвестиційних проектів, що характеризується особливим способом забезпечення повернення вкладень, в основі якого лежать інвестиційні якості самого проекту, ті доходи, які отримає створюване або реструктиризоване підприємство в майбутньому. Специфічний механізм проектного фінансування включає аналіз технічних і економічних характеристик інвестиційного проекту та оцінку пов'язаних з ним ризиків, а базою повернення вкладених коштів є доходи проекту, що залишаються після покриття всіх витрат.

Особливістю цієї форми фінансування є також можливість суміщення різних видів капіталу: банківського, комерційного, державного, міжнародного. На відміну від традиційної кредитної угоди може бути здійснено розосередження ризику між учасниками інвестиційного проекту.

Спочатку фінансуванням інвестиційних проектів займалися найбільші американські та канадські банки. В даний час ця сфера діяльності освоєна банками всіх розвинених країн, при цьому лідерство позиції належать банкам Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Франції та Японії. Активно беруть участь у фінансуванні інвестиційних проектів міжнародні фінансові інститути, зокрема МБРР та ЄБРР.

Проектне фінансування характеризується широким складом кредиторів, що обумовлює можливість організації консорціумів, інтереси яких представляють, як правило, найбільш великі кредитні інститути - банки-агенти. Як джерела фінансування можуть залучатися кошти міжнародних фінансових ринків, спеціалізованих агентств експортних кредитів, фінансових, інвестиційних, лізингових і страхових компаній, довгострокові кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР ).

Великі банки, що займаються фінансуванням інвестиційних проектів, мають спеціалізовані підрозділи для організації, контролю та аналізу реалізації проектів (МБРР, ЄБРР, «Дойче Банк», «Дрезднер Банк», «Креді Ліоне», «Нешнл Вестмінстер Банк »,« Індустріальний Банк Японії »,« Юніон Банк Швейцарії »тощо).

Етапи проектного циклу в банку

Робота банку з реалізації проекту в найбільш загальному вигляді включає наступні етапи: -

попередній відбір проектів, -

оцінка проектних пропозицій, -

ведення переговорів, -

прийняття проекту до фінансування, -

контроль за реалізацією проекту, -

ретроспективний аналіз.

Відбір проектних пропозицій здійснюється виходячи з їх відповідності певним критеріям. Попередньо оцінюється загальна інформація про проект, що включає відомості про тип інвестиційного проекту, його галузевої і регіональної приналежності, обсягах запитуваної фінансування, ступеня опрацьованості проекту, наявності і якості гарантій і т.д.

Після відсіювання проектів, що не відповідають пропонованим критеріям, відібрані проекти розглядаються більш докладно. Опрацьовуються такі конкретні характеристики проекту, як його перспективність, проектні ризики, фінансовий стан позичальника та ін.

Зазвичай банки не займаються розробкою проекту. Вони можуть сприяти в підготовці пакету документів. Однак у тих випадках, коли банки беруть участь в капіталі проектної компанії або здійснюють фінансове консультування при виконанні ними функцій консалтингової компанії, вони можуть брати на себе і розробку проекту.

Ключовим етапом проходження проекту є оцінка його інвестиційних якостей на основі комплексного аналізу техніко-економічного обгрунтування, бізнес-плану та іншої проектної документації. На цьому етапі здійснюються виявлення проектних ризиків, розробка заходів щодо їх диверсифікації та зниження, вибір схеми і умов фінансування, оцінка ефективності інвестиційного проекту та управління його реалізацією. За результатами оцінки приймається рішення про доцільність ведення переговорів.

Предметом переговорів банку з позичальником виступає угоду про реалізацію інвестиційного проекту і кредитний договір. Фінансові умови кредитного договору, як правило, припускають надання позичальникові пільгового періоду на виплату заборгованості, так як при проектному фінансуванні погашення заборгованості здійснюється за рахунок доходів, що генеруються проектом.

Схема погашення боргу може передбачати аннуїтетниє платежі, погашення рівними частками основного боргу з відсотками на залишок непогашеної заборгованості, одноразова погашення основної суми боргу, погашення заборгованості у вигляді фіксованого відсотка за певні проміжки часу у вигляді заданого відсотка від чистої проектної виручки за певний термін, виплату позичальником тільки позичкового відсотка з конверсією основної суми боргу в акції по закінченні кредитної угоди.

Два останніх варіанти (на відміну від попередніх) означають використання також інвестиційного методу фінансування, який передбачає участь банку в прибутках. В угоді про реалізацію проекту також обумовлюється комісійна винагорода банку, пов'язане з його участю у підготовці та реалізації проекту.

Необхідність контролю банку за реалізацією інвестиційного проекту обумовлена тим, що при проектному фінансуванні банк несе значні проектні ризики і, отже, не може не втручатися в процес витрачання виділених коштів, в хід реалізації проекту. Рівень ризиків банку залежить від прийнятої схеми проектного фінансування, відповідно до якої банк прямо або опосередковано бере участь в управлінні проектом.

При проектному фінансуванні з повним регресом на позичальника банк не приймає на себе ризики, пов'язані з проектом, обмежуючи свою участь наданням коштів проти певних гарантій.

При проектному фінансуванні з обмеженим регресом або без регресу на позичальника (коли кредитор частково або повністю бере на себе проектні ризики) банк, втручаючись в хід реалізації проекту, опосередковано бере участь в управлінні ним. Якщо при використанні цих схем банк до того ж здійснює вкладення в капітал проектної компанії, то має місце не тільки контроль за реалізацією проекту, а й пряму участь у його управлінні.

Зарубіжні банки, що спеціалізуються на фінансуванні інвестиційних проектів, по завершенні проекту, як правило, здійснюють ретроспективний аналіз, що дозволяє узагальнити отримані результати, визначити ефективність реалізації інвестиційного проекту. Розглядаючи проектне фінансування як фінансування інвестиційних проектів, при якому сам проект є способом обслуговування боргових зобов'язань, особливу увагу необхідно звертати на вибір фінансових інструментів для забезпечення реалізації проекту. В проектному фінансуванні можуть бути задіяні як окремі фінансові інструменти, так і їх комбінації, тому дане поняття є ширшим, ніж просто інструмент фінансування. Ключову роль на ринках проектного фінансування відіграють комерційні банки, більшість із них створюють спеціалізовані відділи, які займаються угодами проектного фінансування. Крупні відділи можуть бути розділені на команди по окремих секторах ринку (енергетика, інфраструктура, телекомунікації, тощо). Такий підхід гарантує ефективне використання ресурсів, обмін ідеями та технологіями в ході реалізації непов'язаних між собою проектів. Існує близько двох десятків крупних банків, які об'єднують угоди проектного фінансування в якості управляючих позиками в світовому масштабі. Ряд банків спеціалізується переважно на окремій країні, регіоні, використанні певного типу фінансування. Разом з тим, існує багатоінших банків, які працюють на ринку проектного фінансування на нижчому рівні (в якості субандеррайтерів чи учасників синдикованого кредиту).Практика використання проектного фінансування на світовому ринку свідчить про те, що банки при цьому виступають в різних ролях, а саме як:

-- організатори банківських синдикатів;

-- учасники банківських синдикатів, так звані "провайдери";

-- фінансові консультанти;

-- спонсори проекту, вони ж -- засновники проектної компанії, виступають як інвестори (investors);

-- інвестиційні брокери, які організовують розміщення цінних паперів, що емітуються проектною компанією (investment brokers);

-- гаранти за зобов'язаннями -- кредитними, контрактними, участі в тендерах і т.д. (guarantors).

Крім перерахованих функцій щодо забезпечення проектного фінансування, банки також можуть виконувати й деякі інші: заснування лізингових компаній і фінансування лізингових проектів; здійснення трастових операцій; проведення розрахунків за різними договорами і контрактами в рамках проекту тощо. Ряд перерахованих вище функцій і ролей можуть виконувати не тільки банки, але і інші організації і інститути. Наприклад, у ролі фінансових консультантів можуть виступати звичайні консалтингові фірми. проектний фінансування економіка банк

В деяких країнах національне законодавство встановлює обмеження або заборону для проведення комерційними банками таких проектів. Наприклад, у США такі операції можуть здійснювати спеціалізовані установи-- інвестиційні банки (investment banks); у Великобританії їх аналогом є торгові банки (merchant banks).Таким чином, виключно монопольними для комерційних банків функціями в сфері проектного фінансування є дві основні функції: організація синдикованих кредитів і функція "провайдерів", тобто участі в синдикатах своїми фінансовими ресурсами. Банки можуть також надавати послуги з фінансового консультування спонсорів проекту.

Размещено на Allbest.ru