Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему:

«Видатки місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації »

Науковий керівник:

Баєтул Г.П.

Виконавець:

студентка ІІ курсу

групи ФК-203

Орловської М.П

Чернівці

2016

Сутність та функції видатків місцевих бюджетів , їх значення в забезпеченні соціально-економічному розвитку регіону

Основною складовою місцевих фінансів є місцеві бюджети. У них зосереджено понад 80% від усіх фінансових ресурсів, що перебувають в розпорядженні місцевого самоврядування.

Місцеві бюджети необхідно розглядати в двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядженні органів місцевого самоврядування, по-друге, як систему фінансових відносин, які викають у процесі формування і використання фондів фінансових ресурсів . Роль місцевих бюджетів в економічному і соціальному розвитку регіонів полягає в наступному:

1.Зосередження фінансових ресурсів у місцевих бюджетах дозволяє органам місцевого самоврядування мати фінансову базу для реалізації своїх повноважень у відповідності з Конституцією.

2.Формування місцевих бюджетів дає можливість регіонам в повній мірі проявити фінансово-господарську самостійність у видатках коштів на соціально-економічний розвиток регіону, забезпечити планомірний розвиток освітніх, медичних установ, установ культури, житлового фонду і комунікацій місцевого значення.

3.За допомогою місцевих бюджетів здійснюється вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій. З цією метою формуються і реалізовуються регіональні програми економічного і соціального розвитку регіонів.

4.Маючи в розпорядженні бюджетні кошти, органи влади регіонів можуть збільшувати або зменшувати нормативи затрат на надання державних та місцевих послуг в установах невиробничої сфери.

5.Концентруючи частину фінансових ресурсів у місцевих бюджетах, місцеві органи сільського господарства, соціальної сфери тощо.

6.Місцеві бюджети через фінансові ресурси здійснюють вплив на оптимальні пропорції фінансування поточних і капітальних затрат і стимулювання ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів, а також створення нових місцевих виробництв і промислів, що дозволяє створювати нові робочі місця і вносити певний вклад у вирішення проблем зниження безробіття в регіоні.

Бюджет - важливий інструмент регулювання темпів і пропорцій суспільного розвитку не лише на макрорівні, а й на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць. На сучасному етапі бюджет стає тим важелем, через який місцеві органи влади впливають на соціально-економічні процеси на підвідомчих територіях. Провідну роль у функціонуванні окремої адміністративно-територіальної одиниці України займають місцеві бюджети, основним призначенням яких є фінансове забезпечення розвитку регіону, виконання соціально-економічних завдань, покладених на органи місцевого самоврядування.

Важливою передумовою побудови демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування. Фінансовий бік незалежності місцевих органів влади є визначальним адже від фінансових можливостей залежать в кінцевому підсумку їх реальні владні функції.

Ступінь фінансової незалежності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись та економічно процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. Це об'єктивна необхідність формування нових економічних відносин.

Фінансову незалежність місцевого самоврядування треба розглядати насамперед як економічний простір для його діяльності у межах певної території на принципах економічної ефективності та економічної доцільності. Пріоритетною умовою в даному разі повинна бути сукупність територіальних інтересів, що відображають особливості економічних і соціальних умов регіону.

Отже, під фінансовою незалежністю місцевого самоврядування розуміється можливість самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного і соціального розвитку даної території, що входять до компетенції відповідного рівня місцевого управління.

Передумовою фінансової незалежності місцевого самоврядування є розумна, з точки зору економічної доцільності, децентралізація влади і адекватний розподіл повноважень, відповідальності, а отже, і фінансово-економічної бази між центром і регіонами, місцевими органами управління. Межі фінансової незалежності місцевого самоврядування завжди повинні визначатись у законодавчому порядку, тобто закон повинен чітко окреслювати функції місцевого самоврядування і відповідно до них джерела ресурсів, які становитимуть фінансове забезпечення цих функцій.

Ступінь децентралізації у визначенні податків та прийнятті рішень залежить від політичних, економічних та інституційних особливостей країни, а також від тієї ролі, яка в ній відводиться органам місцевої влади. Проте розподіл функцій істотною мірою залежить від оцінних суджень та емпіричних наслідків, що важко піддається перевірці.

Тенденція до децентралізації відповідальності за виконання доходної та видаткової частин місцевих бюджетів у країнах з перехідною економікою часто призводить до ситуації, коли визначення видатків місцевих органів влади випереджає вирішення питання про забезпечення ресурсами для їхнього фінансування. Що ширшою є сфера повноважень місцевої влади, то вищою повинна бути частка державних надходжень, яка розподіляється на користь місцевих органів влади.

Фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку є місцеві бюджети. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів.

В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення. Місцеві бюджети є основним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, що спрямовуються на суспільне споживання. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному і соціальному розрізах. Разом з іншими ланками бюджетної системи місцеві бюджети, є одним з головних інструментів реалізації на практиці програми економічного і соціального розвитку як регіонів, так і країни в цілому.

Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, в них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. Місцеві бюджети є також найбільш синельною ланкою бюджетної системи країни, вони відіграють важливу роль у перерозподілі валового внутрішнього продукту., фінансуванні державних видатків, перш за все, соціальної справедливості. Вони здійснюють безпосередній вплив на задоволення різноманітних потреб населення, стан та якість надання державних послуг. Видатки найбільш яскраво віддзеркалюють їх значення у функціонуванні місцевого господарства, утриманні об'єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійсненні соціального захисту населення, охороні навколишнього природного середовища.

Таким чином, можна сказати, що місцеві бюджети - це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання.

Правовою основою функціонування інституту місцевого бюджету є Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про місцеве самоврядування».

Місцеві бюджети, на мій погляд, - це сукупність економічних (грошових) відносин, що виникають у зв'язку з утворенням та використанням фондів грошових засобів місцевих органів влади у процесі перерозподілу національного доходу з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення соціальних потреб суспільства.

За своїм змістом місцеві бюджети є цільовим фондом грошових засобів, що перебувають у розпорядженні місцевих органів влади, які разом з коштами муніципальних підприємств, іншими регіональними фондами та накопиченнями утворюють фінансові ресурси місцевого самоврядування для забезпечення і виконання покладених на них функцій.

Місцеві бюджети, на мій погляд, - це частина основного річного фінансового плану країни - державного бюджету, крім того, місцеві бюджети утворюють централізований фонд грошових коштів місцевих Рад, котрим вони розпоряджаються з метою здійснення заходів., які щорічно передбачаються планом економічного і соціального розвитку.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні. Вони виконують такі функції:

·перерозподільну (через місцеві бюджети здійснюються формування, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів, які є матеріальною основою діяльності місцевих органів влади);

·регулюючу (місцеві бюджети є дієвим інструментом впливу місцевих органів управління на соціально-економічні процеси в регіонах);

·соціальну (місцеві бюджети є базою для забезпечення соціальних гарантій населення, задекларованих у Конституції України);

·стимулюючу (через систему бюджетного регулювання відбувається стимулювання економічної діяльності з метою ліквідації відмінностей у соціально-економічному розвитку регіонів України з різним економічним потенціалом);

·контролюючу (здійснення контролю за надходженням коштів підвідомчих місцевим органам влади підприємств, організацій, установ).

Доходи місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу поділяються на: податкові, неподаткові, офіційні трансферти та доходи від операцій з капіталом. Основним джерелом доходів є податки і збори, що законодавчо повною мірою або частково зараховуються до місцевого бюджету. До загального фонду входять усі доходи бюджету; визначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не призначені для конкретної мети, до спеціального фонду зараховуються видатки на конкретні цілі, резервний фонд створюється для фінансування непередбачених видатків.

З огляду на зазначене можна виділити такі фактори формування місцевих бюджетів та їх використання:

·економічні, пов'язані з макроекономічними процесами, що відбуваються у сфері суспільного виробництва. Сюди входять: валовий внутрішній продукт, економічне зростання (спад) виробництва, інфляція, безробіття і т.д.;

·соціальні, до яких належать фінансові ресурси, що спрямовуються на освіту, охорону здоров'я, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення, а також величину суспільного фонду споживання; обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працюючих; розмір споживчого кошика; товарообіг державної та комерційної торгівлі; мережу дошкільних, шкільних та професійно-технічних навчальних закладів, вузів і т.д.;

· політичні, пов'язані з підтриманням внутрішнього правопорядку, управлінням регіоном.

В умовах ринкової економіки видатки місцевих бюджетів відповідно до фінансування та наближення до кінцевого споживача поділяють на три групи:

·видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують першочергове надання соціальних послуг та розташовані ближче до споживача, фінансуються з бюджетів міст, сіл, селищ;

·видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних пільг, гарантованих державою для всіх громадян, фінансуються з бюджетів міст республіканського значення, обласних та районних бюджетів;

·видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують соціальні послуги для окремих категорій громадян, потреба в яких існує на всій території України, фінансуються з бюджету АРК та обласних бюджетів.

Отже, формування місцевих фінансів, як і всієї фінансової системи України, відбувається в жорстких умовах, що гальмує процеси становлення фінансової автономії місцевих органів влади.

До основних проблем, з якими стикаються органи місцевої влади при виконанні своїх функцій за рахунок місцевого бюджету, належать:

·надмірна централізація грошових коштів, що не дає змоги регіонам повністю чи більшою мірою перейти на самофінансування;

·нестача грошових коштів через надмірно великий тягар видатків на соціальну сферу, які покладені на місцеві бюджети;

·занадто складна та заплутана система бюджетної звітності та бюджетного процесу, що передбачає завеликий апарат управління.

Засобом вирішення цих питань можна вважати:

Подальше впровадження та удосконалення програмно-цільового методу формування бюджетів, за допомогою якого впроваджується принцип середньострокового та довгострокового планування видатків з конкретною метою, що підтверджено та задокументовано у паспорті бюджетної програми.

Удосконалення системи місцевих податків та зборів, а саме: підвищення їх рівня для деяких видів діяльності та посилення контролю за повнотою та правильністю їх справляння за допомогою підрозділів податкової інспекції, діяльність яких спрямована лише на місцеві податки.

Удосконалення казначейської системи виконання місцевих бюджетів, що передбачає попередній контроль за витрачанням бюджетних коштів, посилення цільового їх використання, суттєво скорочує час проходження бюджетних коштів при проведенні їх до конкретного одержувача, дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, всі операції з бюджетними коштами належним чином санкціоновані, заду коментовані і, головне, не перевищують встановлених обсягів призначень і повністю відповідають їм, застосування єдиного підходу до бухгалтерського обліку операцій з виконання місцевих бюджетів.

Посилення самостійності місцевих бюджетів та принципу самофінансування, збільшення частки закріплених доходів, що стимулюватиме органи місцевої влади до пошуку джерел поповнення фонду грошових коштів, збільшення частки власних засобів, розширення участі населення у фінансуванні загально регіональних заходів.

Обов'язковість формування і використання бюджету розвитку, що дасть змогу: забезпечити державну підтримку найважливіших напрямів розвитку на галузевому, регіональному, місцевому рівнях; сконцентрувати науково-інноваційні ресурси на визначених стратегічних напрямках розвитку; підвищити прозорість та ефективність використання бюджетних коштів; удосконалити контроль за цільовим використанням бюджетних коштів. місцевий бюджет видаток кредитування

Таким чином, варто посилити роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів, що вимагатиме розробки та реалізації регіональної податкової політики,.. яка має ґрунтуватися на чіткому законодавчому розподілі повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між державними, територіальними та місцевими рівнями управління.

Наведене свідчить, що місцеві бюджети відіграють значну роль у соціально-економічному розвитку територій та на даному етапі вимагають використання бюджетної системи як дієвого інструменту впливу на економічне зростання регіонів, розв'язання низки соціальних проблем. Для дієвого виконання місцевими органами влади завдань, покладених на них, необхідно провести низку вдосконалень щодо формування т використання коштів місцевих бюджетів, посилити збалансованість керування та контроль за регіональними ресурсами в Україні.

Поняття, функції видатків місцевих бюджетів

Видатки бюджету уособлюють економічні відносини, пов'язані з використанням централізованого фонду грошових коштів, що складаються між державними (місцевими) органами влади та населенням і суб'єктами господарювання і спрямовані на розв'язання проблем державного (місцевого) значення та забезпечення соціально-економічного розвитку держави (адміністративно-територіальної одиниці).

Отже, конкретні види бюджетних видатків у певному сенсі визначаються такими факторами, як функції держави, адміністративно-територіальний устрій, рівень соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, а також потреби населення і суб'єктів господарської діяльності.

Бюджетний кодекс України тлумачить зміст термінів витрати бюджету та видатки бюджету.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення боргу, надання кредиту з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернення надлишково сплачених до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення бюджетного відшкодування.

Витрати бюджету містять видатки бюджету, а також операції з надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Отже, поняття витрати бюджету є більш широким і містить у собі видатки [1].

Видатки бюджету здійснюються за допомогою бюджетного фінансування та кредитування. Організація фінансування та кредитування базується на принципах цільового, раціонального й економного витрачання бюджетних коштів, отримання максимального ефекту при мінімальних витратах безоплатного та безповоротного характеру.

Фінансування програм та інших заходів може здійснюватися за рахунок видатків як державного, так і місцевих бюджетів. Тому важливою є проблема розподілу повноважень на здійснення видатків між різними рівнями бюджетів.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і розташовані найближче до споживачів - здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст;

друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України - здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів;

третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України - здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Визначення ролі і значення бюджетних видатків у соціально-економічному розвитку суспільства обумовлює необхідність їх класифікації. За її допомогою згруповані елементи можуть надати інформацію про рух бюджетних коштів, а також вплинути на хід соціальних та економічних процесів у суспільстві.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету);

4) економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

Функції видатків місцевих бюджетів

Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується за умов програмно-цільового методу формування та виконання бюджету. Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується місцевим фінансовим органом за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту рішення про місцевий бюджет у бюджетних запитах.

За допомогою програмної класифікації здійснюється раціональний розподіл обмежених бюджетних коштів між різними бюджетними програмами за критеріями їх корисності, пріоритетності, результативності та ефективності як для населення та суб'єктів господарювання, так і для бюджету.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету дозволяє Державній казначейській службі України складати та вести єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету дозволяє визначити обсяги коштів, що спрямовуються на фінансування освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, житлово-комунального господарства, місцевого самоврядування, економічної діяльності тощо.

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні (видатки розвитку).

Поточні видатки забезпечують поточне функціонування органів місцевого самоврядування, утримання бюджетних установ (оплата праці працівникам бюджетних установ, нарахування на фонд оплати праці, придбання матеріалів, видатки на відрядження, оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо).

Капітальні видатки пов'язані з розширеним відтворенням і спрямовуються на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності (здійснення структурних економічних реформ у країні, придбання обладнання та предметів довгострокового користування, капітальне будівництво, капітальний ремонт, створення запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів).

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

Крім того, Бюджетним кодексом України видатки місцевого бюджету поділяються на:

1) ті, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (державне управління та місцеве самоврядування відповідного рівня, освіту, охорону здоров'я, державні програми соціального захисту, державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми, а також державні програми розвитку фізичної культури і спорту та ін.).

До цієї групи входять видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності (видатки на виконання делегованих повноважень);

2) ті, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (місцева пожежна охорона, позашкільна освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення, місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, культурно-мистецькі програми місцевого значення, програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення, транспорт, дорожнє господарство тощо) [1].

До цієї групи належать видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер (видатки на виконання власних повноважень).

Размещено на Allbest.ru