Фінансова політика підприємства та основні напрямки її ефективності

Таблиця 2.4 - Рівень ефективності діяльності ПАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» за 2012 - 2013 рр

Проаналізувавши рентабельність господарської діяльності ми бачимо рівень загального фінансового результату до витрат підприємства який є збитковим і складає 3,59 коп. в 2012 році та 2,79 в 2013 році що знизився на 22,28 % і покращив своє значення. Що відноситься до коефіцієнту загальної рентабельності до даний показник в 2012 році склав 15,34, а в 2013 році 14,11, тобто зменшився на 8,02 пункту,що свідчить про те що підприємство зменшує розмір чистого прибутку з однієї гривні чистого доходу від реалізації продукції. Наступним етапом дослідження було визначення показників які характеризують рентабельність підприємства. Так розрахувавши коефіцієнт рентабельності активів можна стверджувати про те що рентабельність активів в розрахунку на одну гривню є збитковою і складає в 2012 році 8,59 та в 2013 році 6,64, тобто підприємство отримує збиток але зменшує його величину. Розрахувавши рентабельність власного капіталу, яка також є збитковою, ми бачимо що в 2012 році вона склала 11,51, а в 2013 році 9,65, тобто знизилася на 16,16 %, що свідчить про зменшення збитку отриманого на одну гривню власного капіталу. Зменшення збитку відбувається і на одну гривню залученого капіталу і складає в 2012 році 33,81 та в 2013 році 21,27, тобто на 37,09 % менше. При цьому зменшується розмір валового прибутку, одержаного в розрахунку на одну гривню витрат понесених при формуванні собівартості продукції не зважаючи на її зниження і складає в 2012 році 18,12, а в 2013 році 16,43, тобто на 9,33 % менше. Що ж стосується рентабельності продаж, то підприємству надходить з кожної гривні від продажу продукції в 2012 році 3,87коп, а в 2013 році 3,02 коп. збитку, але його зменшення це хоч якийсь позитивний результат. Так в загальному рентабельність підприємства бажає кращого так як є збитковою, але зменшення розмірів збитку свідчить про можливість відновлення потенціалу, за рахунок мобілізації та кращого використання наявних ресурсів і залучення фінансових інвестицій.

Після проведеного розрахунку загальних коефіцієнтів доцільним є проведення п'ятифакторного аналізу зміни рентабельності власного капіталу. Для даного аналізу розрахуємо наступні показники: рентабельність продажу, коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт покриття, коефіцієнт рентабельності.

1. Рентабельність продажу розраховується за формулою (1.16):

за 2012 рік: ;

за 2013 рік: .

2. Коефіцієнт фінансового левериджу розраховуємо по формулі (1.17):

за 2012 рік: ;

за 2013 рік: .

3. Коефіцієнт поточної заборгованості розраховується за формулою (1.18):

за 2012 рік: ;

за 2013 рік: .

4. Коефіцієнт покриття розраховується за формулою (1.19):

за 2012 рік: ;

за 2013 рік: .

5. Коефіцієнт оборотності оборотних активів розраховується за формулою (1.20):

за 2012 рік: ;

за 2013 рік: .

6. Коефіцієнт рентабельності розраховується за формулою (1.21):

за 2012 рік: ;

за 2013 рік: .

Дані розрахунки заносимо до таблиці (2.5), за допомогою яких буде проводитись факторний аналіз рентабельності власного капіталу.

В першу чергу визначимо загальну зміну рентабельності власного капіталу за формулою (1.22):

Таблиця 2.5 - Розрахунок показників для проведення факторного аналізу рентабельності власного капіталу

Визначимо зміну рентабельності власного капіталу внаслідок зміни прибутковості продажу за формулою (1.23):

Визначимо зміну рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансового левериджу за формулою (1.24):

Визначимо зміну рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта поточної заборгованості за формулою (1.25):

Визначимо зміну рентабельності власного капіталу за рахунок зміни загальної ліквідності підприємства за формулою (1.26):

Визначимо зміну рентабельності власного капіталу за рахунок зміни ефективності використання оборотних активів за формулою (1.27):

Визначаємо зміну рентабельності під впливом вищезазначених факторів за формулою (1.28):

Отримані результати аналізу узагальнимо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Результати факторного аналізу зміни рентабельності

Отже, на основі даних факторного аналізу було досліджено що загальна зміна рентабельності власного капіталу зросла на 0,02, що свідчить про зменшення збитків підприємства за рахунок власного капіталу. При цьому на зміну показника вплинули наступні фактори. За рахунок зміни рентабельності продажу загальна зміна рентабельності власного капіталу підвищилася на 0,03, також до збільшення показника призвела зміна коефіцієнта покриття що підвищило показник на 0,02, та зміна коефіцієнта оборотності активів призвело до підвищення рентабельності власного капіталу на 0,01 пункт. Негативного впливу показнику завдала зміна коефіцієнта фінансового левериджу і знизила його на 0,01, та зміна коефіцієнту поточної заборгованості, що знизила показник на 0,02. За рахунок досить незначних позитивних змін загальна зміна рентабельності власного капіталу досить значно не змінилася, адже вплив негативних факторів в значній мірі перекрив вплив позитивних. Тому за необхідне постає провести ряд заходів, щодо стабілізації показника рентабельності, а саме: збільшення чистого прибутку підприємства, зменшити витрати підприємства, залучити фінансові інвестиції на підприємство та ін.

Розрахувавши рівень ефективності діяльності ПАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» за 2012 - 2013 рр. було досліджено що підприємство працює не ефективно та зазнає в своїй діяльності збитків, що в результаті призводить до негативних показників рентабельності його діяльності, але не дивлячись на негативні результати діяльності коефіцієнти характеризують зменшення збитків підприємства. При проведенні факторного аналізу ми виокремили ті показники які призвели до погіршення стану, але зрештою вплив позитивних факторів не зміг перекрити повністю негативний вплив через незначність їхніх значень, тому постає потреба в розробці ряду заходів задля покращення ситуації.

Приватне акціонерне товариство «Хмiльницька швейна фабрика «Лiлея», є самостiйним пiдприємством, пiдпорядкованим Мiнiстерству промислової полiтики. Дана фабрика заснована у квiтнi 1944р. На даний момент часу займається виготовленням швейних виробів, в основному, жiночого асортименту: пальта, костюми, блейзери, сукнi, блузи, жилети, куртки на давальницькій сировині іноземних фірм. При цьому фінансові інвестиції відсутні, а отриманий прибуток направляється на оновлення обладнання.

В цілому за 2012 - 2013 роки фінансовий стан ПАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» є стійким. На підприємстві спостерігається зменшення фінансових результатів, високий ступінь зносу, зниження рівня ділової активності. Разом з тим підприємство є фінансово стійким та ліквідним.

Розрахувавши рівень ефективності діяльності ПАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» за 2012 - 2013 рр., було досліджено що підприємство працює не ефективно, що в результаті призводить до негативних показників рентабельності його діяльності, але коефіцієнти характеризують також зменшення збитків підприємства. При проведенні факторного аналізу ми виокремили ті показники які призвели до погіршення стану, але зрештою вплив позитивних факторів не зміг перекрити повністю негативний вплив через незначність їхніх значень, тому постає потреба в розробці ряду заходів задля покращення ситуації, серед яких постає необхідність залучення інвестицій на підприємство і підвищення використання всіх видів ресурсів.

3. РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ХМІЛЬНИЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА «ЛІЛЕЯ»

Будь-яке підприємство прагне до підвищення ефективності своєї діяльності, однак тільки розуміння того, від чого залежить ця ефективність, може привести до позитивних результатів. В економічному змісті під ефективністю розуміється максимально-оптимальне використання всіх ресурсів підприємства. Правильно обрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки.

Основним резервом підвищення економічної ефективності діяльності є раціональне формування, відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу підприємства. А основні фактори підвищення ефективності виробництва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші[5].

Крім основних факторів виділяються, ще основні шляхи підвищення ефективності діяльності це безпосередньо технічний, організаційний та ресурсний.

В свою чергу під технологічним методом розуміють удосконалення технологічної бази підприємства, тобто впровадження прогресивних норм та технологій на підприємство, покращення якості продукції, удосконалення процесу виробництва, його модернізація та удосконалення системи управління.

Продовженням даного методу є наступний - організаційний напрямок, який являє собою пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів які існують на підприємстві шляхом поліпшення процесу управління. Передбачає контроль використання часу, ресурсів, аналіз доцільності проведення тих чи інших заходів, аналіз всіх аспектів, що визначають ефективність організації робіт.

В межах ресурсного напрямку відбувається аналіз завантаження обладнання в часі, структури собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці.

Виходячи із структури даних шляхів покращення ефективності діяльності підприємства виокремлюють наступний склад резервів:

ресурсні резерви;

організаційно-технологічні резерви;

резерви підвищення якості продукції;

резерви основних узагальнюючих результатів роботи.

Найбільш оптимальним резервом яким на даний час ми зможемо керувати є ресурсних, тому доцільним є поліпшення використання основних оборотних виробничих фондів (основного і оборотного капіталу), а також ефективніше використання трудових ресурсів (покращення продуктивності праці).

Для більш ефективного використання потенціалу підприємства в першу чергу необхідно:

оновити устаткування підприємства (основні засоби підприємства), для початку хоча б на 15%, що зменшить витрати, тобто собівартість продукції та підвищить чистий прибуток підприємства хоча б на 18%;

реалізувати застарілі основні засоби хоча б на 5%, кошти від реалізації при цьому підвищать власний капітал підприємства який частково буде вкладений в оборотні активи та необоротні активи;

підвищити обертання оборотних активів, хоча б на 2%;

зменшити період обертання дебіторської та кредиторської заборгованості, шляхом підвищення чистого доходу підприємства на 30% за рахунок оновленого устаткування, що зменшить витрати які безпосередньо формулюють ціну продукції;

зниження трудомісткості, матеріаломісткості, фондомісткості та капіталомісткості виробництва, що призведе до більшої продуктивності праці та зниження витрат;

економії часу, за рахунок зменшення простоїв обладнання і ефективнішому його використані;

зменшення обсягів незавершеного виробництва;

удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;

прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

зменшення обсягів дебіторської заборгованості;

забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів;

організувати використання вторинних ресурсів.

У результаті проведення даних заходів ми покращимо рентабельність капіталу, тобто підвищимо прибутки саме за рахунок власного капіталу, його ефективнішого використання, і тим самим отримаємо можливість швидше погашати свою заборгованість перед кредиторами та залучати нові інвестиції. Провівши розрахунки ми отримали наступні результати:

7. Рентабельність продажу розраховується за формулою (1.16), враховуючи той факт що на початок 2014 року чистий прибуток підприємства зросте на 18% від базового 2013 року за рахунок зменшення собівартості, яка в свою чергу знизиться через оновлення обладнання і зменшення браку:

за 2013 рік: ;

на поч. 2014 року: .

Отже, у результаті того, що був збільшений прибуток підприємства на 18%, а чистий дохід на 30% рентабельність продажу зменшилася, що було б негативним фактором якби підприємство не отримувало збитки, а так зменшення даного показника свідчить про покращення діяльності підприємства, адже величина чистого збитку в кожній гривні від продажу продукції зменшується.

8. Коефіцієнт фінансового левериджу розраховуємо по формулі (1.17) де за основу розрахунків на початок 2014 року взято активи підприємства, які за рахунок впроваджених заходів збільшать свою вартість в загальному на 17%, та власний капітал який підвищився за рахунок продажу застарілого обладнання та ефективного використання нового на 5%:

за 2013 рік: ;

на поч. 2014 року: .

Так при проведені перерахованих вище заходів показник фінансового левериджу зріс а це означає, що підприємство підвищило частку власних коштів в активах підприємства, і стало менш залежним від залученого капіталу, який може направляти на інші цілі.

9. Коефіцієнт поточної заборгованості розраховується за формулою (1.18) враховуючи той факт що на початок 2014 року поточні зобов'язання збільшилися на 10% у зв'язку із необхідністю залучення коштів на оновлення обладнання а активи підвищилися на 17%:

за 2013 рік: ;

на поч. 2014 року: .

Отже, впровадження даних заходів дозволило підприємству, знизити коефіцієнт поточної заборгованості за рахунок більш значного підвищення обсягу активів підприємства і це призвело до того, що обсяг поточних зобов'язань на гривню активів зменшився і діяльність йде краще.

10. Коефіцієнт покриття розраховується за формулою (1.19) та враховує що на початок 2014 року оборотні активи збільшилися на 2% а поточні зобов'язання на 10%:

за 2013 рік: ;

на поч. 2014 року: .

Дані зміни призвели до зниження коефіцієнта покриття, що є негативним фактором, адже підприємство втрачає можливість покривати свої поточні зобов'язання за рахунок ліквідних коштів, але при умові мобілізації потужностей та потенціалу підприємства на основну діяльність ситуація може покращитися.

11. Коефіцієнт оборотності оборотних активів розраховується за формулою (1.20) та включає факт що на початок 2014 року чистий дохід зріс на 30% , а оборотні активи збільшилися на 2%:

за 2013 рік: ;

на поч. 2014 року: .

В результаті даних дій коефіцієнт оборотності підвищився, а це означає що підприємство мобілізує свої зусилля на більш ефективну діяльність і підвищує свій потенціал.

12. Коефіцієнт рентабельності розраховується за формулою (1.21) та враховує факт що на початок 2014 року чистий прибуток зріс на 18%, а власний капітал на 5%:

за 2013 рік: ;

на поч. 2014 року: .

В результаті проведених дій рентабельність підвищилася через зниження показника який розраховувався з тим фактом що підприємство ще отримує збитки від своєї діяльності. Але покращення свідчить що власний капітал підприємства почав використовуватися краще, і в результаті підвищувати результативність роботи підприємства.

Отже, заради підвищення ефективності діяльності підприємства найбільш необхідним є оновлення обладнання, залучення інвестицій та більш раціональне використання власних коштів та ресурсів це в майбутньому допоможе підприємству отримувати більші прибутки, що і було розраховано. Дані заходи допоможуть підприємству мобілізувати власні кошти, підвищити рентабельність продажу, зменшити поточну заборгованість, підвищити оборотність активів, підвищити рентабельність капіталу та інше.

На основі проведених досліджень та розрахунків підприємству було запропоновано провести ряд наступних заходів: оновити устаткування підприємства (основні засоби), для початку хоча б на 15%, це підвищить чистий прибуток підприємства хоча б на 18%; реалізувати застарілі основні засоби хоча б на 5%, підвищити обертання оборотних активів, хоча б на 2%; зменшити період обертання дебіторської та кредиторської заборгованості, шляхом підвищення чистого доходу підприємства на 30% за рахунок оновленого устаткування; знизити трудомісткость, матеріаломісткость, фондомісткость та капіталомісткость виробництва та ін. Зрештою дані заходи призведуть до підвищення рентабельності капіталу, як одного з показників оцінки рівня ефективності діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

В результаті виконання даної курсової роботи було знайдено резерви підвищення ефективності діяльності підприємства.

В ході роботи було досліджено:

13. Сутність поняття ефективність діяльності підприємства , що являє собою зв'язок між величиною отриманого результату (ефекту) його діяльності й кількістю інвестованих або витрачених у виробництві ресурсів.

Розглянуто методичні підходи до аналізу рівня ефективності діяльності підприємства, які полягають у використанні певної їх комбінованості для більш точних результатів. Серед таких методів виділяють: коефіцієнтний метод, методика інтегральної оцінки, матричний метод, дескримінантний, комплексний, беззбитковий та інші.

Розглянуто організаційно - економічну характеристику досліджуваного підприємства та визначено що приватне (відкрите) акціонерне товариство «Хмiльницька швейна фабрика «Лiлея», є самостiйним пiдприємством, пiдпорядкованим Мiнiстерству промислової полiтики. Дана фабрика заснована у квiтнi 1944р. На даний момент часу займається виготовленням швейних виробів, в основному, жiночого асортименту: пальта, костюми, блейзери, сукнi, блузи, жилети, куртки на давальницькій сировині іноземних фірм.

Проаналізовано основні показники діяльності з чого можна зробити висновок що, в загальному, фінансовий стан ПАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» є стійким. На підприємстві спостерігається зменшення фінансових результатів, високий ступінь зносу, зниження рівня ділової активності. Разом з тим підприємство є фінансово стійким та ліквідним.

Проаналізовано рівень ефективності діяльності ПАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» було досліджено що підприємство працює не ефективно, що в результаті призводить до негативних показників рентабельності його діяльності, але коефіцієнти характеризують також зменшення збитків підприємства, та покращення його стану в результаті введення додаткових заходів.

Знайдено резерви підвищення ефективності діяльності підприємства, які полягають в наступному: оновити устаткування підприємства (основні засоби); реалізувати застарілі основні; підвищити обертання оборотних активів; зменшити період обертання дебіторської та кредиторської заборгованості, шляхом підвищення чистого доходу підприємства за рахунок оновленого устаткування; знизити трудомісткость, матеріаломісткость, фондомісткость та капіталомісткость виробництва та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: підручник/ С. Ф. Покропивний, Г.О. Швиданенко, О.С. Федонін та ін. - К.:КНЕУ, 2005- 236с.

2. Близнюк О. П. Оцінка ефективності управління фінансовими ресурсами на підприємствах роздрібної торгівлі України / О. П. Близнюк, А. П. Горпинченко. // Проблеми економіки. - 2014. - № 3. - С.208- 219

3. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / О.О. Непочатенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2013. - 504с.

4. Зянько В.В. Фінансовий аналіз та звітність: практикум/ В.В. Зянько, І.Ю. Єпіфанова. - Вінниця: ВНТУ, 2008. - 83 с.

5. Небава М.І. Економіка та організація виробничої діяльності підприємства: навч. посібник / Небава М.І., Адлер О.О., Лесько О.Й. - Вінниця: ВНТУ, 2011. - 232с.

6. Примак Т. О. Економіка підприємства : навч. посіб. /Т.О.Примак. - К. : Вікар, 2011. - 580 с.

7. Коробов М. Я. Фінансово- економічний аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. /М. Я. Коробов. - К. : Знання, 2010. - 276 с.

8. Бойчик І. М. Економіка підприємства : навч. посіб. /І.М.Бойчик.- К. : Атіка, 2012. - 543 с.

9. Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни “Фінансовий аналіз та звітність” для студентів напряму підготовки 6.030601 “Менеджент організацій”/Укладачі: В. В. Зянько, І. Ю. Єпіфанова, - Вінниця: ВНТУ, 2011. - 34 с.

10. Бойчик І. М. Економіка підприємства : навч. посіб. /І.М.Бойчик.- К. : Атіка, 2012. - 543 с.

11. Яценко В. М. Фінансовий аналіз: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Яценко, О. М. Шинкаренко, Н. М. Бразілій. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - 267 с.

12. Косова Т. Д. Організація і методика економічного аналізу: навч. посібник / Т.Д. Косова, П.М. Сухарев, Л.О. Ващенко, І.В. Гречина, Н.Е. Дєєва; (за заг. ред проф. Т.Д. Косової) - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528с.

13. Магопець О. А. Фінансовий аналіз: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за освіт.- проф. прогр. магістра за спец. "Облік і аудит" / О. А. Магопець [та ін.]. - Кіровоград: КОД, 2010. - 278 с.

14. Горбонос Ф. В. Економіка підприємств: підручник / Ф. В. Горбонос. - К. : Знання, 2010. - 463 с.

15. Гетьман О. О. Економіка підприємства: навч. посіб. / О.О. Гетьман, В. М. Шаповал. - 2- ге вид. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 488 с.

16. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. / О. Я. Базілінська - К.: ЦУЛ, 2009.- 328с.

17. Мацибора В. І. Економіка підприємства: навч. посіб. для вузів / В.І. Мацибора, В. К. Збарський, Т.В. Мацибора. - К.: Каравела, 2012. - 320 с.

18. Синькевич Н. І. Видова класифікація фінансового аналізу діяльності підприємств / Н. І. Синькевич, Василишин Т. М.// Проблеми економіки. - 2014. - № 1. - С. 253- 258

19. Гречина І. В. Науково - методичні підходи до аналізу потенціалу розвитку підприємства / І. В. Гречина // Проблеми економіки. - 2014. - № 2. - С. 217- 222

20. Іляш О. І. Теоретико - методичні засади на прикладі рекомендації оцінювання ефективності функціонування торговельних підприємств в умовах економічного розвитку/ О. І. Іляш, В.О. Гетьманський. // Проблеми економіки. - 2014. - № 3. - С.220- 226

Размещено на Allbest.ru