Ломбардна діяльність у системі фінансових послуг

Такий поділ найбільш характерний для вітчизняних підприємств, у тому числі ломбардів, де чітко виражений феномен "першої особи". В умовах сучасного етапу розвитку України досить чітко проявляється диференціація підприємців на представлені нами вище види підприємців, з наслідуючими з цього формами економічної поведінки. Цей підхід, на наш погляд, найбільш підходить для ломбардної установи, як підприємства сфери послуг.

Таким чином, узагальнення вищевикладеного дозволяє нам сформулювати поняття стратегії розвитку ломбарду як забезпечення життєздатності (фінансово-господарської стійкості) ломбардної установи шляхом розвитку стратегічного потенціалу під впливом потреб і мотивації виникнення нових, а також балансі інтересів всіх суб'єктів, що мають відношення до ломбарду . Іншими словами, стратегія розвитку - це забезпечення економічного зростання ломбарду за рахунок ефективного розвитку стратегічного потенціалу, який полягає у здатності ломбардної установи забезпечити внутрішню гнучкість ломбарду як системи по відношенню до зовнішнього середовища.

В рамках вибраної базової стратегії розвитку можливі декілька варіантів дій, які називаються стратегічними альтернативами. Наявність безлічі альтернативних стратегій, на нашу думку, пояснюється тим, що конкретна реалізація базової стратегії залежить від різних поєднань функціональних стратегій, які мають власні (локальні) цілі. Для того, щоб зрозуміти яка саме стратегія удосконалить ломбардну діяльність треба спробувати сформулювати її.

3.2 Формування стратегії розвитку ломбардної діяльності

Широта спектра розроблюваних альтернативних стратегій знаходиться в прямій залежності від можливостей (стану) ломбарду. Усі функціональні стратегії умовно поділяються на три групи: системоутворююча - маркетингова стратегія; забезпечуючі стратегії - фінансова та інвестиційна; підтримуючі стратегії - організаційна, кадрова.

Обмежуючись рамками дослідження, виділимо лише ті стратегії, котрі мають принципове значення для вироблення функціональної стратегії ломбарду. Це маркетингова, фінансова та інвестиційні стратегії.

Стратегія маркетингу складається з наступних компонентів[]:

· послуги ломбарду з надання кредиту;

· стратегії каналів розподілу невикупленого майна;

· стратегії просування товару в магазині при ломбарді;

· стратегії ціноутворення щодо формування ціни за наданий кредит (відсоткові ставки) і на не викуплене майно, що продається в магазині.

Центральною ланкою в товарній стратегії є вибір стратегічної зони господарювання.

Сутність запропонованої концепції полягає в наступному.

Етап 1. Проводиться оцінка рівня нестабільності зовнішнього середовища, оскільки саме цей фактор стає причиною зниження інвестиційної активності. Висока нестабільність економічних процесів збільшує інвестиційний ризик. Як відомо, величина ризику вимірюється мінливістю результатів. Проведений аналіз діяльності ломбардів показав, що на інвестиційний процес в ломбардному бізнесі найбільшою мірою впливають такі економічні показники як рівень інфляції, динаміка зростання (падіння) галузей промисловості, торгівлі, будівництва, сільського господарства, валютний курс, світові ціни на дорогоцінні метали, рівень заощаджень населення, бюджетний дефіцит та інші фактори. Середня арифметична, розрахована за коефіцієнтами цих показників, дозволить оцінити рівень нестабільності. Динаміку нестабільності необхідно доповнити оцінкою статики процесу. Наприклад, якщо інфляція щомісяця тримається на рівні 20%, то коефіцієнт варіації буде дорівнює нулю, це не свідчить про стабільність в економіці. Іншими словами рівень нестабільності повинен оцінюватися комбінацією відносних і абсолютних показників. Оскільки умови функціонування будь-якої системи залежать від властивостей системи більш високого рівня, частиною якої вони є, ця властивість зумовлює її оптимальну гнучкість. Чим вищий рівень нестабільності, тим вищою має бути зовнішня економічна гнучкість ломбарду.

Етап 2. Звуження області можливих стратегічних зон господарювання.

Зовнішня гнучкість ломбарду залежить, на нашу думку, від комбінації трьох факторів: бар'єрів входження і виходу в стратегічну зону господарювання, горизонту планування та диверсифікації послуг. Вплив змінних, що характеризують стан стратегічних зон господарювання, на фактори конкуренції та прибутковості надавача послуги можна описати таким чином:

1. Легке входження в стратегічну зону господарювання нових конкурентів. В цьому випадку вона характеризується невисоким граничним обсягом послуг і невеликою часткою послуг на ринку. Прибутковість при цьому знижується.

2. Входження в стратегічну зону господарювання нових конкурентів утруднено. Така зона характеризується високим граничним рівнем послуг, труднощами в налагоджуванні високоякісного обслуговування населення. Прибутковість в такому випадку підвищується.

3. Важкий вихід ломбарду з стратегічної зони господарювання. При цьому для неї характерні вузькоспеціалізовані виробничі фонди, високі витрати по виходу із зони, наявність в структурах взаємопов'язаних процесів. Прибутковість в такій стратегічній зоні господарювання знижується.

4. Вихід ломбардного підприємства з стратегічної зони господарювання порівняно легкий. Характеризують подібну зону: ліквідні фонди, наявність в структурах відокремлених процесів. Прибутковість в стратегічній зоні господарювання при цих умовах підвищується.

Очевидно, що найвища гнучкість, забезпечується двома обставинами.

По-перше, труднощами входження в стратегічну зону господарювання конкурентів і порівняно легким входженням самого ломбарду. Таке можливо в разі близькості зони до стратегічного потенціалу ломбардної установи.

По-друге, легкістю виходу ломбардного підприємства з стратегічної зони господарювання, тобто мінімізацію економічних втрат при згортанні процесів через можливу невдачу.

Висока нестабільність зовнішнього середовища впливає на звуження горизонту планування. В цьому випадку вибираються стратегічні зони господарювання, в яких окупність інвестиційних проектів відбувається більш швидко. Зовнішня гнучкість ломбарду підвищується з ростом диверсифікації виробництва, тобто додаванням до вже існуючих нових зон за певними принципами. З урахуванням комбінованого впливу перерахованих вище факторів вибирається відповідна стратегічна зона господарювання.

Етап 3. Вибрані стратегічні зони господарювання необхідно перевірити за динамікою економічних показників, в результаті чого остаточно визначаються конкретні стратегічні зони господарювання.

Етап 4. Вибираються і конкретизуються самі послуги ломбардної установи з надання кредиту, з врахуванням строків надання різних видів кредиту, які характеризуються різними рівнями ризику і рентабельності для ломбарду. На цьому етапі слід провести тестування послуги з надання ломбардного кредиту методом опитування експертів, що входять до Асоціації ломбардів.

Процес первинного встановлення цін на надані ломбардом кредити включає в себе наступні послідовні етапи: визначення цілей цінової політики, визначення попиту, оцінка витрат, аналіз пропозицій і цін конкурентів, вибір методу ціноутворення та прийняття рішення. Незважаючи на важливість всіх перерахованих етапів, зупинимося на найбільш важливих для формування інвестиційної стратегії: визначення попиту та оцінки витрат.

Визначення попиту на товари та послуги залежить від чутливості споживача до ціни. Чим менш еластично реагує попит, тим більш високу ціну може встановити продавець послуги. І навпаки, чим еластичніше реагує попит, тим більше підстав для використання політики зниження цін, яка в свою чергу призведе до збільшення обсягів наданих послуг з кредитування та зростання прибутку. Визначений на основі цінової еластичності попит відзначить верхню межу цін, нижню її межу продемонструють витрати.

Витрати визначаються на основі поділу їх на постійні та змінні. Для формування цінової політики слід зіставляти структуру витрат з планованими обсягами виробництва і розраховувати короткострокові середні витрати, які в типовому випадку мають U-подібну форму, а, отже, це дозволяє визначити оптимальний обсяг послуг при мінімальних витратах. В довгостроковому періоді, з метою зміщення періоду зростання витрат, ломбард може збільшувати свої потужності. Однак такий процес не може продовжуватися нескінченно, оскільки будуть виявлятися негативні наслідки великого масштабу діяльності. Описана динаміка витрат важлива не тільки для оцінки оптимального обсягу послуг, а й при виборі цінової політики. Якщо на ринку діють кілька конкурентних ломбардів, які мають різні виробничі потужності, і відповідно різні мінімальні витрати, що формує різні можливості для конкуренції. Різниця між верхньою межею ціни, утвореною попитом, і нижньою межею, утвореною витратами становить можливий діапазон цін, всередині якого можуть варіювати функціональні стратегії. Однак для ломбардної установи як представника НКФУ, при розробці цінової політики необхідна і своя методика.

Таким чином, маркетингова стратегія є системоутворюючою при формуванні інвестиційної стратегії, накладаючи на неї ряд важливих обмежень. Інший тип обмежень виробляє фінансова стратегія.

Потреба формування фінансової стратегії є важливим складником успішного функціонування будь-якої установи незалежно від розміру, організаційно-правової форми та виду діяльності. Проте аналіз окремих публікацій дав змогу виявити, що дотеперішні науково-методичні підходи стосовно питань формування фінансових стратегій належно не розроблені як у науковому, так і в організаційно-практичному аспекті. Про це свідчить відсутність обґрунтування єдиної послідовності етапів процесу формування фінансової стратегії, принципів його здійснення, методичних рекомендацій, які б комплексно враховували різні характеристики установ.

Фінансова стратегія ломбарду являє собою складну багатофакторну орієнтовану модель дій і заходів, необхідних для досягнення поставлених перспективних цілей у загальній концепції щодо формування і використання фінансово-ресурсного потенціалу установи.

Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості установи за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних і оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

З урахуванням місця і ролі фінансової стратегії в стратегічному наборі установи можна виділити її сутнісні характеристики у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Найважливіші сутнісні характеристики фінансової стратегії

№ з/п	Характеристики фінансової стратегії	Прояв характеристики
1	Один з видів функціональної стратегії установи	Функціональний статус фінансової стратегії визначається тим, що вона охоплює лише один з напрямків діяльності установи, а її розробка є однією з найважливіших функцій фінансового менеджменту.
2	Важливіша в системі функціональних стратегій установи	Забезпечуючи фінансовими ресурсами реалізацію стратегій всіх рівнів, фінансова стратегія координує та інтегрує зусилля всіх функціональних підрозділів у процесі формування та реалізації всього стратегічного набору установи, і, перш за все, його функціональних стратегій.
3	Забезпечує охоплення всіх основних напрямків розвитку фінансової діяльності та фінансових відносин установи	Формування фінансової стратегії є найважливішою функцією стратегічного менеджменту, який передбачає охоплення всіх сфер діяльності установи. Крім того, лише комплексне врахування можливостей майбутнього розвитку всіх аспектів фінансової діяльності і всіх форм фінансових відносин установи дозволяє повною мірою реалізувати можливості росту його ринкової вартості в довгостроковій перспективі.
4	Формує специфічні фінансові цілі довгострокового розвитку установи	Відображаючи специфіку фінансової діяльності, цілі фінансового розвитку установи повинні забезпечувати реалізацію місії та досягнення цілей корпоративної стратегії, з одного боку, і підтримувати, без суперечностей, цілі інших функціональних стратегій та стратегій господарських одиниць.
5	Забезпечує набір найбільш ефективних напрямків досягнення фінансових цілей установи	Вибір забезпечується пошуком та оцінкою найбільш ефективних варіантів можливих стратегічних фінансових рішень та відповідним їм відбором за критерієм максимізації ринкової вартості установи.
6	Враховує і адекватно реагує на зміни зовнішніх умов фінансової діяльності установи	Дана характеристика, властива стратегіям всіх рівнів, у тому числі фінансовій, визначається головним підходом до її змісту, що випливає з концепції стратегічного управління. Нова парадигма формування стратегії установи визначає, що головний зміст його стратегічної поведінки полягає не в чіткому виконанні передбачених завдань, а в здатності швидко реагувати на зміни умов зовнішнього середовища з відповідним коригуванням цих завдань.
7	Забезпечує адаптацію до змін	Дана характеристика забезпечує, перш за все, зміну напрямків формування та використання фінансових ресурсів установи. Маневрування фінансовими ресурсами є головним механізмом корегування напрямків та форм досягнення стратегічних фінансових цілей установи.

Узагальнюючи підходи різних науковців щодо визначення сутності фінансової стратегії, нами було запропонувати наступне її визначення. Фінансова стратегія - це одна з основних функціональних стратегій ломбарду, яка визначає фінансовий аспект його діяльності у довгостроковому періоді, забезпечуючи найоптимальнішу структуру витрат для досягнення максимального соціально-економічного ефекту при зміні умов внутрішнього і зовнішнього середовища.

Для забезпечення стійкого розвитку ломбарду на фінансовому ринку необхідно чітко сформулювати фінансову стратегію, дотримуючись головної стратегічної мети:

1. формування фінансових ресурсів і централізоване стратегічне керівництво ними;

2. виявлення вирішальних напрямів та зосередження зусиль на їх виконанні, маневреності у використанні резервів фінансовим керівництвом установи;

3. відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям установи;

4. ранжування та поетапне досягнення мети;

5. створення та підготовку стратегічних резервів;

6. об'єктивний облік фінансово-економічного середовища та реального фінансового стану установи за рік, квартал, місяць;

7. визначення головної загрози з боку конкурентів, мобілізацію сил на її усунення та вмілий вибір напрямів фінансових дій;

8. облік економічних і фінансових можливостей самої установи та її конкурентів;

9. маневрування й боротьбу за ініціативу для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

При виборі і розробці фінансової стратегії, керівництво ломбарду повинно враховувати особливості кожного типу фінансової стратегії та доцільність її впровадження на певному етапі функціонування установи. Проблема полягає саме у виборі такої фінансової стратегії, яка б враховувала одночасно рентабельність, ліквідність, фінансову стійкість установи і ризик, пов'язаний зі специфікою його діяльності.

Для того, щоб обрати найбільш доцільну стратегію, наведемо існуючі у літературі класифікаційні ознаки фінансових стратегій (табл. 3.2).



Таблиця 3.2

Класифікація видів фінансової стратегії установи за різними ознаками

Ознаки класифікації	Вид стратегії
1. За сферою впровадження	- фінансова стратегія формування фінансових ресурсів
	- інвестиційна стратегія
	- стратегія забезпечення фінансової безпеки установи
	- стратегія підвищення якості управління фінансовою діяльністю
	- антикризова фінансова стратегія
2. За періодом реалізації [135, с. 116]	- короткострокова фінансова стратегія
	- довгострокова фінансова стратегія
3. За обсягом фінансових задач, які вирішуються в установі	- генеральна фінансова стратегія
	- оперативна
	- стратегія досягнення конкретного завдання
4. За напрямом діяльності	- стратегія зростання
	- стратегія стабільності
	- стратегія скорочення
5. За характером діяльності	- активна (експансивна)
	- пасивна

З огляду на мінливість кон'юнктури і тенденцій розвитку фінансових ринків, високий ступінь інноваційності фінансових інструментів, якими оперують установи, їх значну залежність від векторів руху макроекономічних і соціально-політичних процесів у світовому співтоваристві, варто сформулювати низку напрямків формування програм і проектів реалізації фінансової стратегії. Серед них:

· виявлення пріоритетних для ломбарду фінансових ринків і цільових ринкових сегментів для роботи на перспективу;

· аналіз і обґрунтування стійких джерел фінансування;

· вибір фінансових інститутів як прийнятних партнерів і посередників, що ефективно співпрацюють з ломбардами в довгостроковому аспекті;

· розробка довгострокової інвестиційної програми, погодженої з пріоритетними напрямами розвитку видів бізнесу, обумовленими загальною стратегією установи;

· формування та вдосконалення внутрішніх фінансових потоків;

· розробка з позиції стратегії програми ефективного централізованого управління фінансовими ресурсами в поєднанні з обґрунтованою децентралізацією інших управлінських функцій;

· прогнозні розрахунки фінансових індикаторів економічної безпеки і стійкості установи при стратегічному плануванні діяльності.

На нашу думку, модель фінансової стратегії має включати наступні взаємозалежні блоки: мету і завдання; рівні реалізації; зовнішні і внутрішні фактори формування; інструменти і методи реалізації; результативність.

Модель фінансової стратегії ломбарду показує, через систему яких інструментів (програми, проекти, реструктуризація, глобалізація, диверсифікація тощо) і методів (моделювання, планування, аналіз, прогнозування тощо) вона реалізується (рис. 3.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1 Модель формування фінансової стратегії ломбарду.

Використання інструментів і методів фінансової стратегії носить ситуаційний характер: конкретні фактори, включаючи соціально-економічні і політичні, визначають вибір тієї чи іншої їх комбінації в різних варіантах.

Формування фінансової стратегії у ломбардній установі здійснюється на основі реалізації наступних принципів:

· послідовної реалізації прийнятої стратегії стійкого розвитку установи;

· базуванні на сучасній теоретичній моделі;

· врахуванні організаційної структури ломбарду і передбаченні у ній змін;

· варіантності формуванні стратегії.

Загальна схема формування фінансової стратегії включає наступні етапи:

1) характеристика установи як відкритої системи;

2) розробка стратегічних цілей;

3) розробка варіантів стратегії;

4) визначення критеріїв вибору варіантів;

5) конкретизація обраного варіанту фінансової стратегії;

6) оформлення фінансової стратегії, її прийняття і доведення до виконавця;

7) організація контролю за реалізацією стратегії.

Формування фінансової стратегії є доволі важким і трудомістким процесом, оскільки потребує значних витрат часу, праці та виконання комплексних розрахунків. Важливим у здійсненні цього процесу є врахування таких чинників:

- орієнтації фінансової стратегії на загальну стратегію розвитку установи на ринку;

- рівня законодавчого та нормативно-правового регулювання діяльності;

- економічної і політичної ситуації в країні;

- типу ринкової позиції установи, оскільки вибір фінансової стратегії залежить від маркетингової політики суб'єкта господарювання;

- ресурсного забезпечення установи, так як на формування фінансової стратегії впливає кількість і якість ресурсів, зокрема чисельність і кваліфікація працівників, забезпеченість власними коштами, можливість залучення інвестицій, інноваційний потенціал;

- фінансового стану та конкурентних переваг існуючих і потенційних підприємців-конкурентів;

- рівня розвитку фінансової діяльності, що викликається інфляційними коливаннями, ризиками неплатежів, ймовірністю настання фінансової кризи.

Формування фінансової стратегії передбачає послідовність певних етапів. По-перше, воно не можливе без збору інформації про ринкове середовище функціонування установи (конкурентів, клієнтів, державні органи та служби, банківські установи) та її детального аналізу. На цьому етапі фінансові менеджери повинні застосувати відповідний фінансовий інструментарій: мікроекономічне фінансове планування, прогнозування, стратегічний і фінансовий аналіз (зокрема СВОТ-аналіз, що охоплює аналіз слабких і сильних сторін установи, ризиків і додаткових можливостей), статистичні методи та економіко-математичне моделювання. Після виконання аналітичної роботи, здійснення відповідних розрахунків, обговорення альтернативних варіантів розвитку подій приймається управлінське рішення щодо вибору фінансової стратегії, яку надалі деталізують за напрямами фінансової політики й реалізують згідно з планом.

На нашу думку, головна мета фінансової стратегії, з позицій інвестиційного процесу, полягає у формуванні такої структури залучених, позикових і власних коштів, яка дозволить максимізувати прибуток ломбарду.

З точки зору формалізованого підходу для того, щоб будь-яка подія відбулася, в наявності мають бути необхідні умови для її здійснення. Таким чином, (при наявності зовнішніх інвесторів) інвестиційна привабливість ломбарду є необхідною умовою і розглядається потенційним інвестором в першу чергу, а привабливість самого інвестиційного проекту є достатньою умовою для його здійснення.

Зв'язок економічних інтересів різних інвесторів з відповідними показниками фінансово-господарського стану ломбарду може виявитися корисним при виробленні концепції балансу інтересів учасників інвестиційної діяльності. З одного боку, будучи однією з функціональних стратегій, інвестиційна стратегія, залежить від обраної базової стратегії. З іншого - інвестиційна стратегія дозволяє реалізувати основні напрямки маркетингової і фінансової стратегій. Інвестиційна стратегія є їх похідною та ніби інтегрує їх зміст з метою підвищення ефективності виробництва і поліпшення економічних показників діяльності ломбарду.

Необхідними умовами формування інвестиційної стратегії ломбарду є наступні етапи її створення (рис.3.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Порядок формування інвестиційної стратегії ломбарду.

Якщо розглядати як об'єкт дослідження інвестиційну стратегію, то цілі розвитку об'єкта випливають з цілей системи верхнього рівня або, принаймні, є логічно їм незаперечними. Тому коректна постановка задачі на розвиток системи обов'язково передбачає врахування цілей системи верхнього рівня. Для інвестиційної стратегії такою є базова стратегія підприємства, яка, як ми вже визначили, спрямована на досягнення конкурентного статусу ломбарду, в довгостроковій перспективі, залежить від розвитку стратегічного потенціалу.

Тому в широкому сенсі під інвестиційною стратегією розуміємо вибір методів (напрямів) підтримки матеріально-технічної бази ломбарду на рівні, що забезпечує постійне нарощування конкурентного статусу установи. У цьому випадку метою інвестиційної стратегії є формування стратегічного потенціалу ломбардної установи.

Зовнішніми обмежуючими параметрами є маркетингова стратегія. Фінансова стратегія визначає можливості і форми фінансування інвестиційного об'єкту. У зв'язку зі сказаним необхідно зробити два принципових зауваження:

1. В якості критеріїв формалізуючих мету розвитку об'єкту доцільно використовувати критерії типу маса прибутку і норма прибутку.

2. З використанням критеріїв, пов'язаних за рівнями ієрархії (маса і норма прибутку), які є основою інвестиційних розрахунків, цілі стабілізації для підсистем можуть перебувати в суперечці на більш високому рівні ієрархії.

Сформульовані нами уявлення підводять нас до розуміння сутності оптимальної інвестиційної стратегії. Оптимізація, як відомо, передбачає вибір такої єдиної альтернативи з безлічі допустимих варіантів, яка найкращим чином відповідає цілям системи, в даний момент задовольняє критеріям оптимізації мети.

Таким чином, під оптимальною інвестиційною стратегією ми розуміємо стратегію, що найкращим чином відповідає цілям розвитку і стабілізації ломбарду та відповідає, на наш погляд таким вимогам.

1. Рентабельність обраних інвестиційних проектів у рамках розробленої інвестиційної стратегії повинна бути вища рентабельності альтернативних проектів. В межах даного критерію, що відповідає цілям розвитку, оцінка проводиться за такими показника: дисконтованому терміну окупності, економічної рентабельності, внутрішньої нормі рентабельності, чистої дисконтованої вартості.

2. Рентабельність активів ломбардного підприємства після здійснення інвестиційної стратегії збільшиться (або, буде стала) і в будь-якому випадку перевищить середню розрахункову ставку по позикових ставках.

3. Розглянута інвестиційна стратегія відповідає базовій стратегії підприємства.

Таким чином, перші дві вимоги передбачають багатокритеріальну оптимізацію, а останній критерій - багаторівневу оптимізацію.

Слід зазначити, що певна складність формування інвестиційної стратегії полягає в тому, що вона є мінливою, та вимагає періодичного коректування з урахуванням мінливих зовнішніх умов і нових можливостей зростання ломбарду.

Основними етапами формування інвестиційної стратегії ломбарду є:

1. Визначення періоду формування інвестиційної стратегії, заснованого на наступних умовах:

- передбачуваність розвитку економіки в цілому та інвестиційного ринку ломбардів зокрема;

- тривалість періоду, прийнятого для формування базової стратегії;

- розмір ломбарду.

2. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності, що базується на цілях:

- забезпечення приросту капіталу;

- зростання рівня прибутковості інвестицій та суми доходу від інвестиційної діяльності;

- зміни пропорцій у формах реального і фінансового інвестування;

- зміни технологічної та відтворювальної структури інвестицій.

3. Розробка найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності, передбачає два напрями:

3.1. Розробка стратегічного напрямку інвестиційної діяльності, завданням якого є визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду;

3.2. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів, етапами якої можуть бути:

· прогнозування потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів;

· вивчення можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел;

· визначення методів фінансування окремих інвестиційних програм і проектів;

· оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів.

4. Конкретизація інвестиційної стратегії за періодами її реалізації.

· зовнішня синхронізація;

- внутрішня синхронізація.

5. Оцінка розробленої інвестиційної стратегії:

- узгодженість інвестиційної стратегії ломбарду з базовою стратегією. При цьому досліджується узгодженість цілей, напрямків і етапів реалізації цих стратегій;

- внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії. В процесі такої оцінки визначається, наскільки узгоджуються між собою окремі стратегічні цілі та напрями інвестиційної діяльності, а також послідовність їх виконання;

- узгодженість інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем. При цьому оцінюється, наскільки розроблена інвестиційна стратегія відповідає прогнозованим змінам економічного розвитку інвестиційного клімату країни, а також кон'юнктури інвестиційного ринку;

- реалізація інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу. В процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенційні можливості ломбарду у формуванні фінансових ресурсів за рахунок власних джерел. Розглядається також можливість залучення до реалізації інвестиційної стратегії необхідних фінансових, технологічних та інших ресурсів;

- прийнятність рівня ризику, пов'язаного з реалізацією інвестиційної стратегії. В процесі такої оцінки розглядаються рівні основних інвестиційних ризиків та їх можливі фінансові наслідки для ломбарду;

- результативність інвестиційної стратегії. Оцінка результативності інвестиційних програм базується, перш за все, на визначенні економічної ефективності їх реалізації. Поряд з цим оцінюється і позаекономічні результати, що досягаються в процесі реалізації інвестиційної стратегії (зростання іміджу, поліпшення умов праці співробітників тощо.).

Все вищевикладене дозволяє зробити висновок, що усі стратегії важливо розглядати в рамках функціонування ломбарду, але ціна найсуттєвіший елемент маркетингової стратегії компанії, який приносить дохід підприємству і є самим очевидним фактором на ринку і може легко порівнюватися з цінами конкурентів.

Ціна і ціноутворення посідають провідне місце у функціонуванні ломбарду. Від рівня цін залежать існування підприємства і його масштаби, реалізація економічних інтересів продавців. Ціна має важливе значення для споживача. Ціноутворення здійснюється на основі методології.

Таким чином у наступному підрозділі ми скажемо про методичні аспекти ціноутворення на ломбардні послуги.

3.3 Методологічні засади ціноутворення на ломбардні послуги

Цінова політика є важливою складовою частиною маркетингової стратегії ломбарду.

Оскільки в структурі заставних операцій основну частку складають операції з дорогоцінними металами, формування цін на цей вид виробів має велике значення для ефективного функціонування ломбарду та при розширенні його діяльності.

В основі цін на дорогоцінні метали лежать світові ціни на золото, при цьому необхідно враховувати конкуренцію між ломбардами. Очевидно, що закупівельна ціна повинна бути такою, щоб клієнти звертались саме в цей ломбард. Крім того, закупівельна ціна визначає й ціну продажу при не викупленні виробів із застави.

В даний час у більшості ломбардів не існує чітко визначених розцінок на один грам дорогоцінного металу. Це обумовлено тим, що в конкурентній боротьбі ломбардам необхідно проводити маркетингові дослідження по вивченню споживацького попиту по різних групах виробів. На підставі результатів вивчення фактичного купівельного попиту і формується оцінка одного грама дорогоцінного металу (зокрема золота). В СРСР та Україні традиційно був високий попит на золото 583 проби. Покупці помилково вважають, що золото 583 проби краще сучасного золота 585 проби, введеної в 1992 році.

В розвинених країнах світу для ювелірних прикрас використовується в основному 750 проба. Середній потенційний клієнт ломбарду надає перевагу золоту 583-585 проби. В ході виконаних маркетингових досліджень ломбардних установ до продажу пропонувалися золоті вироби 583, 585 і 750 проби однакових найменувань, однієї ваги, за цінами поданими в табл. 3.3, причому в 90% випадків вироби 750 проби не мали попиту, тому в практиці роботи ломбардів при оцінці виробів із сплавів більш високої проби необхідно коректувати ціну за один грам дорогоцінного металу.

До теперішнього часу розроблено досить багато різних методів ціноутворення, які можна знайти в науковій та методичній літературі[] з маркетингу, але питання обґрунтування цін на ломбардні послуги в цілому, і зокрема на дорогоцінні метали практично не вивчені.

У зв'язку з цим у роботі пропонується економіко-математична модель комплексного обґрунтування закупівельних і продажних цін на дорогоцінні метали в ломбардному бізнесі, націлена на оптимізацію економічної діяльності ломбардної установи.

Для побудови цієї моделі нам знадобляться вихідні дані, що характеризують ціну за 1 грам золота в ломбарді, як приклад можна взяти вихідні дані мережі ломбардів "Комод" - що функціонує на території України та має своє відділення у місті Одеса[].

Таблиця 3.3

Ціни на золото та станом на 18.06.2015, 09:06:24 годин

Номер проби	Ціна за 1 грам золота грн.)
333	238
375	288
500	385
583	448
585	450
750	577
900	692
916	705
958	737
999	768

Для побудови економіко-математичної моделі необхідно ввести наступні позначення:

· і - номер групи дорогоцінних металів за пробами ();

· , - закупівельна ціна 1 грама дорогоцінного металу, грн.;

· ,- ціна продажу 1 г дорогоцінного металу, грн.

На обмеженій області класичні нелінійні криві попиту і пропозиції, мають властивість сепарабельності, тобто їх можна представити сумою відрізків прямих ліній: i.

Крива пропозиції клієнтом ломбарду і-го виду дорогоцінного металу за планом:

(3.1)

Крива попиту на незатребувані дорогоцінні метали i-ого виду покупцями, в магазині при ломбарді за планом

(3.2)

де , - коефіцієнти, що характеризують особливості попиту і пропозиції дорогоцінних металів за групами в ломбарді.

При цьому існує залежність між та виявлена експертним методом по кожній групі дорогоцінних металів:

, (3.3)

де - частка не викуплених виробів, по кожній групі дорогоцінних металів від загального обсягу застави.

З врахуванням прийнятих позначень економіко-математична модель оптимізації закупівельної ціни та ціни продажу на дорогоцінні метали у ломбарді, що максимізує прибуток підприємства, має вигляд:

1) Ціль: максимізація прибутку від даного виду діяльності ломбарду, грн:

(3.4)

де - прибуток від покупки та продажу дорогоцінних металів у ломбарді, грн;

- дохід від покупки та продажу дорогоцінних металів у ломбарді, грн;

- витрати на придбання, кредитування та утримання і-го виду дорогоцінного металу, грн.

2) Обмеження моделі:

а) умова рівності обсягу закупівель і продаж з урахуванням коефіцієнту

(3.5)

б) невід'ємність функцій попиту та пропозиції

, (3.6)

в) невід'ємність змінних моделі:

, , , (3.7)

Для визначення оптимального прибутку потрібно розрахувати окремі показники та коефіцієнти для моделі (3.4-3.7).

Дохід від продажу дорогоцінних металів за планом ломбарду, яка складається з декількох складових, дорівнює.

(3.8)

Враховуючи, що витрати ломбарду по організації торгівлі та придбанні дорогоцінних металів дорівнюють:

(3.9)

- ставка ломбарду по наданих кредитах, частин;

- частка не викуплених виробів, по кожній групі дорогоцінних металів від загального обсягу застави,

%, запланована на наступний період.

Формула для розрахунку доходу ломбарду від продажу та купівлі дорогоцінних металів набуває вигляду:

(3.10)

Для показників попиту та пропозиції ми пропонуємо наступну методику їх обґрунтування:

Введемо додаткові позначення з урахуванням різних варіантів (індекси 1 і 2) за планом:

, - можливі закупівельні ціни 1 г дорогоцінного металу і-ої проби у клієнта ломбарду, грн;

, - прогнозований обсяг купівлі 1 г дорогоцінного металу і-ої проби у клієнта ломбарду за ціною та відповідно;

, _і - можливі ціни продажу 1 г дорогоцінного металу і-ої проби за планом, грн;

, - прогнозований обсяг продажу магазином при ломбарді 1 г дорогоцінного металу і-ої проби за планом за цінами , відповідно.

Апроксимація кривих пропозиції

та попиту

,

дає наступні результати: Для пропозиції

(3.11)

(3.12)

Для визначення попиту:

(3.13)

(3.14)

Підставляючи отримані коефіцієнти у модель (3.4-3.6) ми отримаємо усі дані для розв'язку економіко-математичної моделі оптимізації закупівельної ціни та ціни продажу на дорогоцінні метали у ломбарді, що максимізує прибуток ломбарду.

Пропонована модель є задачею нелінійного математичного програмування. Для її вирішення сучасні комп'ютери мають стандартний набір програм, наприклад "Пошук рішення" в MS Excel. В процедурі пошуку рішення Microsoft Excel використовується алгоритм нелінійної оптимізації Generalized Reduced Gradient (GRG2), розроблений Леоном Ласдоном (Leon Lasdon, University of Texas at Austin)[] і Аланом Уорен (Allan Waren, Cleveland State University)[]. Алгоритми симплексного методу і методу "branch-and-bound" для вирішення лінійних і целочисельних задач з обмеженнями розробленими Джоном Уотсоном (John Wat-son)[] і Деном Філстра (Dan Fylstra)[] з Frontline Systems, Inc.

Пропонована методика дозволяє визначити закупівельні ціни та ціни продажу за 1 г дорогоцінного металу в ломбардах, що забезпечують максимум фінансового результату і враховують попит, пропозицію та частку не викуплених виробів за різними групами дорогоцінних металів.

Питання ціноутворення в ломбардних установах на даний момент недостатньо вивчений і висвітлений у наукової та методичної літературі. Ціноутворення в ломбардах - це процес, що складається з кількох взаємопов`язаних етапів. На відсоткові ставки в ломбардах істотно впливають наступні чинники: ринковий рівень відсоткових ставок, що склався в регіоні; структура кредитів, наданих ломбардом; величина не відсоткових витрат.

Етапи ціноутворення в ломбардах розглянемо на рис. 3.4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.4 Основні етапи ціноутворення ломбардних послуг.

Оскільки ломбард є специфічною кредитною установою, активно займається кредитуванням населення, постає завдання знаходження економічно зваженого варіанту визначення відсоткових ставок за кредит, які з одного боку залучаючи клієнтів, створювали б для них сприятливі умови, з іншого боку стимулювали приплив в ломбард матеріальних цінностей та клієнтів. Необхідно враховувати і фактор конкуренції з боку інших ломбардів та банків.

Пропонована методика дозволяє визначити закупівельні ціни та ціни продажу за 1 г дорогоцінного металу в ломбардах, що забезпечують максимум фінансового результату і враховують попит, пропозицію та частку не викуплених виробів за різними групами дорогоцінних металів.



Список літератури

1. Аранчій В.І. Фінансова стратегія у системі управління підприємством [Текст] /В.І. Аранчій, О.П. Зоря //Вісник Полтавської державної аграрної академії - 2010. - №2. - С. 156-159.

2. Арутюнян С.С. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у діяльності банків і небанківських інститутів в сучасних умовах [Текст] / С.С. Арутюнян //Вісник соціально-економічних досліджень, Одеський національний економічний університет, Одеса. - 2012. - № 47. С. 6-14.

3. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. - К. : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. - 504 с.

4. Виханский О.С., Наумов А. И. Менеджмент: Учебник. -- 3-е изд. -- М.: Экономистъ, 2003.-- 528 с.

5. Господарський кодекс України 16.01.2003 № 436-IV, редакція від 26.04.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

6. Двуреченська О. С. Катеринославський міський ломбард: заснування та особливості діяльності [Текст] / О. С. Двуреченська // Гуманітарний журнал. - 2011. - №1-2. - С.92-99.

7. Деньги, кредит, банки : учебник / коллектив авторов ; под ред. О.И. Лаврушина. -- 11?е изд., перераб и доп. -- М. : КНОРУС, 2013. -- 448 с.

8. Деньги. Кредит. Банки: Учебник. / Под ред. Г. Н. Белоглазовой Белоглазова Г. Н. - М.: Высшее образование, 2009. - 392 с.

9. Доклад городской управы по вопросу открытия в г .Екатеринославе городского ломбарда [Текст] // Журнал Екатеринославской городской Думы за 1904 год. - Екатеринослав, 1904. - С. 5-14, 20.

10. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" 19.11.1992 № 2801-XII, редакція від 13.06.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12.

11. Закон України "Про банки та банківську діяльність" 07.12.2000 № 2121-III, редакція від 26.04.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121-14.

12. Закон України "Про господарські товариства" 19.09.1991 № 1576-XII, редакція від 14.05.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.

13. Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контрол за операціями з ними" 18.11.1997 № 637/97-ВР, ред. від 02.12.2012 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80.

14. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" 15.05.2003 № 755-IV, редакція від 26.05.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/755-15.

15. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" 18.11.2003 № 1255-IV, ред. від 06.11.2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1255-15.

16. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" 24.02.1994 № 4004-XII, редакція від 01.01.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.

17. Закон України "Про заставу" 02.10.1992 № 2654-XII, редакція від 06.11.2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2654-12.

18. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" 06.07.1995 № 265/95-ВР, редакція від 01.01.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80.

19. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності 01.06.2000 № 1775-III", ред. від 06.02.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1775-14.

20. Закон України "Про підприємництво" 07.02.1991 № 698-XII, редакція від 05.04.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/698-12.

21. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" 12.07.2001 № 2664-III, редакція від 06.02.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-1.

22. Казьмирчук Г.Д. Ломбардна справа на Півдні України в кінці XIX - на початку XX ст. : джерелознавчий аспект [Текст] / Г. Д. Казьмирчук, М. Г. Казьмирчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - К. : ВПЦ Київський університет, 2005. - Вип. 77-79. - С.71-74.

23. Казьмирчук М.Г. До питання про створення ломбардів у місті Києві [Текст] / М. Г. Казьмирчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія. Історія. - 2005. - Вип. 77-79. - С. 71-74.

24. Кіндрацька Г. І. Стратегічний менеджмент : підручник [Текст] /Г. І. Кіндрацька. - 2-ге вид. - К. : Знання, 2010. - 406 с.

25. Классики менеджмента: Энциклопедия Пер. с англ. [Текст] / Под ред. Уорнера М. - С-Пб. : Питер, 2001. - 1168 с.

26. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія й практика: Навч. Посіб. - К.: Знання , КОО, 2012.- 303с.

27. Ломбардний бізнес: тенденція сьогодення - динамічний розвиток //Україна Бізнес від 15 червня 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrbizn.com/.../27.

28. Мица Н.В. Економічна сутність та роль фінансової стратегії в системі управління підприємством [Текст] / Н.В. Мица, В.В. Мица // Вісник Запорізького національного університету - 2010 - №3. - С.239-247.

29. НАН України. Секція суспільних та гуманітарних наук. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави. Національна доповідь.

30. Отчет Николаевского городского ломбарда Херсонской губернии за 1900 год. [Текст] - Николаев, 1901. - С. 6.

31. Офіційний сайт Всеукраїнської асоціації ломбардів [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://lombard.org.ua.

32. Офіційний сайт ломбарду "Скарбниця" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.skarb.com.ua/ru/about/.

33. Офіційний сайт мережі ломбардів "Комод" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lombard-komod.ua/.

34. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index.

35. Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс] - Режим доступу http://www.dfp.gov.ua.

36. Офіційний сайт ПТ "Київський міський ломбард "Меленчук і К" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://glombard.at.ua/.

37. Податковий кодекс України 02.12.2010 № 2755-VI, редакція від 11.06.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

38. Положення "Про порядок надання фінансових послуг ломбардами" від 26.04.2005 № 3981 з доповненнями до 2013 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0565-05.

39. Положення про Державну пожежну охорону 26 липня 1994 р. N 508, ред. від 19.11.2012 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/508-94-%D0%BF.

40. Постанова КМУ "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" 22.06.1999 № 1109, редакція від 23.07.2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-%D0%BF.

41. Проект закону "Про ломбарди і ломбардну діяльність". [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45078.

42. Системный анализ в экономике и организации производства: Учебник [Текст] / С. А. Валуев, В. Н. Волкова, А. П. Градов и др.; под общ. ред. С. А. Валуева, В. Н. Врлковой. - Л. : Политехника, 1991. - 398 с.

43. Сучасний стан та перспективи розвитку небанківських кредитно-фінансових інститутів на фінансовому ринку / Л. Ю. Леваєва // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 6. - С. 195-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/frvu_2012_6_43.pdf

44. Тараненко І.В. Маркетингові стратегії розвитку та конкурентоспроможності соціально-економічних систем в умовах глобалізації: Монографія [Текст] / І.В. Тараненко та ін. - Д. : Вид-во ДУЕП, 2010. - 304 с.

45. Указ президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" 23.07.1998 № 817/98, редакція від 08.06.2004[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/817/98.

46. Указ Президента України "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" 10.12.2001 № 1199/2001, ред. від 06.04.2004 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1199/2001.

47. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму" 22.07.2003 № 740/2003 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/740/2003.

48. Факторинг в Україні: cтан та перспективи розвитку / Л. Ю. Леваєва // Економічний вісник університету. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 222-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecvu_2014_23(1)__42.pdf.

49. Фінансова грамотність : навч. посібник / авт. кол. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко. - Вид. 2-ге, випр. і доп. - К., 2013. - 311 с.

50. Формування фінансової стратегії розвитку ломбардних установ / Л. Ю. Леваєва // Економічний вісник університету. - 2014. - Вип. 22(1). - С. 226-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecvu_2014_22(1)__42.pdf.

51. Цивільний кодекс України 16.01.2003 № 435-IV, Редакція від 06.06.2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

52. Экономико-математическое моделирование производственных систем: учеб. пособие [Текст] / В. С. Иозайтис, Ю. А. Львов. - М. : Высш. шк., 1991. - 192 с.

53. Экономическая теория: политэкономия: Учебник / Э45 Под ред. В.Д. Базилевича. -- М.: Рыбари; К.: 2009.-- 870 с.

54. Мазур О.Є. Ринкове ціноутворення: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 480 с.

55. Закон України "Про ціни і ціноутворення" 21.06.2012 № 5007-VI, ред. від 05.01.2013 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5007-17.

Размещено на Allbest.ru