Система оподаткування та її вплив на соціально-економічний розвиток і фінансове забезпечення регіону

Размещено на http://allbest.ru

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Система оподаткування та її вплив на соціально-економічний розвиток і фінансове забезпечення регіону

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливістю розвитку сучасної державної регіональної політики є її спрямування на активізацію ресурсного потенціалу регіонів із метою зміцнення їхньої конкурентоспроможності. За такого підходу державна підтримка територіально-адміністративних одиниць слугуватиме не основним, а лише додатковим джерелом фінансування ресурсів, що залучаються на регіональному та місцевому рівнях. Відповідальність за соціально-економічне зростання регіонів зміщуватиметься на місцевий рівень, у той час як держава визначатиме механізми координації регіонального розвитку та законодавчі засади його підтримки.

В умовах поступового підвищення фінансової та економічної самостійності регіонів щодо визначення цілей свого розвитку та їхньої реалізації за рахунок власних джерел зростає роль фіскальної політики. За допомогою фіскальної політики здійснюється розподіл і перерозподіл ВВП, формування бюджетних ресурсів, державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів, збалансованість місцевих бюджетів за доходами та видатками тощо.

Важливим інструментом фіскальної політики, що має значний вплив на економічне зростання регіонів та їхнє фінансове забезпечення, є система оподаткування. Система оподаткування, як й інші фінансові чинники, значною мірою визначає більшість показників соціально-економічного розвитку країни, областей інших адміністративно-територіальних одиниць.

Необхідно зазначити, що теоретичні засади системи оподаткування та практичні рекомендації щодо її вдосконалення на макрорівні досить широко відображено у працях О.Д. Василика, Т.І. Єфименко, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, Н.Є. Кульчицької, І.О. Луніної, П.В. Мельника, В.І. Опаріна, С.В. Слухая, А.М. Соколовської, І.Я. Чугунова, Л.І. Шаблистої, В.М. Федосова, С.І. Юрія та інших. Особливості взаємозв'язку податкових і регіональних процесів на обласному рівні були розкриті у роботах В.І. Кравченка та Л.Л. Тарангул. Проте не менш важливою науково-теоретичною проблемою, яка на сьогодні недостатньо розроблена, є дослідження впливу податкових процесів на соціально-економічний розвиток регіонів внутрішньообласного рівня. Взаємозв'язок цих процесів у регіонах більш низького адміністративно-територіального рівня має свою специфіку, що зумовлена: а) підвищеною територіальною диференціацією рівнів соціально-економічного розвитку цих регіонів; б) переважанням доцентрових фінансово-бюджетних потоків, спрямованих переважно на забезпечення соціальної сфери; в) менш широким спектром завдань, що вирішуються на місцевому рівні; г) значно спрощеною організаційно-управлінською структурою податкових інспекцій адміністративних районів, міст та ін. порівняно з державними податковими адміністраціями в областях тощо.

Дослідження взаємодії податкових і соціально-економічних процесів на регіональному рівні та подальше дослідження цих процесів на мікрорівні територіальної організації країни дозволяє більш ґрунтовно та глибоко проаналізувати механізм їхнього взаємозв'язку і виявити суперечності, які виникають у бюджетно-податковій сфері, що важливо для аналізу та прогнозування реакції економіки регіону на зміни фіскальної політики держави, а також для визначення шляхів її вдосконалення в контексті регіонального розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної роботи кафедри державних фінансів, зокрема теми „Дослідження бюджетно-податкової політики в сучасних умовах та шляхи її удосконалення” (№ державної реєстрації - 0102 U 001155) - підрозділи: „Система оподаткування як чинник зміцнення фінансової стійкості місцевих бюджетів”, „Напрями удосконалення бюджетно-податкової політики в контексті регіонального розвитку”.

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є узагальнення теоретико-методичних засад фіскальної політики на регіональному рівні (обласному, внутрішньообласному) у взаємозв'язку із соціально-економічними процесами та обґрунтування на цій основі напрямів удосконалення системи оподаткування з метою активізації соціально-економічних процесів і забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

- розкрити сутність, мету, завдання, принципи фіскальної політики на регіональному рівні;

- охарактеризувати місце і роль системи оподаткування як інструменту фіскальної політики в соціально-економічному розвитку регіонів і забезпеченні фінансової стійкості місцевих бюджетів;

- розробити науково-методичні засади дослідження взаємодії податкових та соціально-економічних процесів на внутрішньообласному рівні;

- визначити критерії оцінки сучасного стану соціально-економічного розвитку та оподаткування в регіонах Рівненської області та проаналізувати механізм їхньої взаємодії;

- встановити залежність між рівнем оподаткування, діяльністю суб'єктів господарювання та доходами населення на внутрішньообласному рівні;

- виявити особливості та фактори впливу системи оподаткування на формування доходів місцевих бюджетів;

- розробити основні напрями вдосконалення системи оподаткування для забезпечення доходів місцевих бюджетів та активізації соціально-економічних процесів у регіонах.

Об'єктом дослідження є система оподаткування як інструмент фіскальної політики та фактор соціально-економічного розвитку регіону.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають при взаємодії податкових і соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

Методи дослідження. Основним методом пізнання об'єкта дослідження є системний метод, який дозволив проаналізувати оподаткування у взаємозв'язку всіх його елементів, а також у взаємодії з іншими складовими соціально-економічного розвитку регіонів. Дослідження сутності державної регіональної фіскальної політики, закономірностей та принципів її формування, а також сутності бюджетно-податкових відносин здійснено на основі методу аналізу і синтезу. Аналіз особливостей функціонування системи оподаткування в Рівненській області та її адміністративних районах, містах, дослідження її стану, структури, функцій здійснено з використанням структурно-функціонального методу, методу пізнання, аналізу та синтезу. Дослідження взаємозв'язку податкових і соціально-економічних процесів здійснювалося на основі кореляційного аналізу.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять положення вітчизняної економічної науки про сутність податків та їхню роль у розвитку економіки. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань оподаткування та регіонального розвитку в Україні, матеріали Державної податкової адміністрації у Рівненській області, обласного управління статистики, Рівненської обласної ради, Держкомстату України, а також літературні джерела, інтернет-видання тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад фіскальної політики на регіональному рівні у взаємозв'язку із соціально-економічними процесами та розробці основних напрямів удосконалення системи оподаткування з метою активізації соціально-економічних процесів і забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів. Найістотніші результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- визначено принципи і механізми функціонування фіскальної політики на регіональному рівні. На відміну від існуючих підходів розкрито взаємозв'язок соціально-економічних і податкових відносин на внутрішньообласному рівні та доведено, що економічне зростання регіонів та їхня фінансова самостійність значною мірою забезпечуються широким використанням фіскального, регулюючого та стимулюючого потенціалу системи оподаткування;

- розроблено науково-методичну схему дослідження взаємозв'язку бюджетно-податкових і соціально-економічних процесів на внутрішньообласному рівні, що дозволило виділити податкові чинники прямої (структура податків, рівень податкового навантаження, надання податкових пільг та ін.) та опосередкованої дії (через бюджетний механізм, масштаби інноваційної та інвестиційної діяльності) і розкрити їхній вплив на соціально-економічне зростання, діяльність суб'єктів господарювання та формування доходів населення внутрішньообласних регіонів Рівненської області;

уточнено:

- тлумачення понять „регіональна фінансова політика”, „регіональна податкова політика”, „регіональна фіскальна політика” з урахуванням мети їх реалізації, а саме: забезпечення економічного зростання регіонів та їх фінансової стійкості;

одержало подальший розвиток:

- визначення особливостей функціонування системи оподаткування на внутрішньообласному рівні; доведено, що соціально-економічне зростання регіонів та їхня фінансова стійкість неможливі без узгодженого взаємопов'язаного розвитку податкових, бюджетних і соціально-економічних процесів;

- обґрунтування залежності між рівнем оподаткування, діяльністю суб'єктів господарювання та доходами населення на внутрішньообласному рівні, що дало змогу виявити певні закономірності впливу податкових процесів на соціально-економічний розвиток регіонів;

- розробка та аналіз критеріїв оцінки сучасного стану соціально-економічного розвитку та оподаткування регіонів Рівненської області, що дозволило диференціювати її платників податків за критеріями фіскальної ефективності та доцільності.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні, методичні та практичні результати дослідження механізму впливу податкових чинників на соціально-економічний розвиток регіонів використані Міністерством фінансів України (довідка № 31-12000-01-17/22544 від 26.10.2006 р.) та Головним управлінням економіки Рівненської обласної державної адміністрації (довідка № 01/1-1302 від 11.12.2006 р.): а) у процесі оцінки податкоспроможності та відповідного визначення оптимального податкового навантаження на господарство регіонів; б) для прогнозування податкових надходжень при плануванні дохідної частини місцевих бюджетів і міжбюджетних трансфертів; в) при розробці ефективних і одночасно прийнятних для суб'єктів господарювання та населення регіону напрямів та інструментів розширення бази оподаткування; г) при розробці регіональних програм розвитку та ін. Крім того, загальні висновки дисертації впроваджено у навчальному процесі під час викладання курсів: „Податкова політика”, „Податкова система України”, „Регіональна економіка та розміщення продуктивних сил” (довідка № 1726/01-12 від 30.11.2006 р.).

Одержані методичні та практичні результати дослідження соціально-економічного розвитку регіонів можуть бути використані в процесі поточного та перспективного планування соціально-економічного розвитку регіонів Рівненської та інших областей України, зокрема у контексті виявлення місцевих проблем, визначення рівня їхньої інвестиційної привабливості, депресивності тощо.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, сформульовані висновки, рекомендації і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у роботах, опублікованих за темою дисертації у співавторстві, наведено окремо у списку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях „Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1998), „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (Ірпінь, 2001), „Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика, перспективи розвитку” (Донецьк 2002) „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (Ірпінь, 2003).

Публікації. Основні результати проведеного дослідження викладені в 7 наукових працях, загальним обсягом 3,2 друк. арк., з них - 4 у фахових виданнях, обсягом 2,2 друк. арк., 3 в інших виданнях, обсягом 1,0 друк. арк. - одноосібних.

Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Її повний обсяг становить 224 сторінки машинописного тексту і включає 32 таблиці (з них 12 займають 12 окремих сторінок), 37 додатків на 37 сторінках і список використаних джерел включає 168 найменувань, які займають 15 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Перший розділ - „Теоретико-методичні засади дослідження впливу системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіону” - присвячено дослідженню фіскальної політики на регіональному рівні, її основним принципам, завданням, ролі основного інструменту - системи оподаткування в соціально-економічному розвитку і фінансовому забезпеченні регіону.

У роботі доведено, що дослідження фіскальної політики на регіональному рівні як важливого чинника соціально-економічного зростання регіонів зумовлене не тільки об'єктивним характером цього процесу, але й недостатньою розробкою її основних теоретико-методичних положень у науковій літературі. Окреслено основні цілі, завдання регіональної фіскальної політики, визначено найбільш важливі принципи. Серед них: принцип системності та внутрішньої цілісності, який відображає тісні взаємозв'язки у складі фіскальної політики її складових - бюджетної та податкової політики; принцип територіальної справедливості, що базується на раціональному співвідношенні між можливостями щодо сплати платежів платниками податків регіону того чи іншого територіального рівня та їхньою податкоспроможністю; принцип урахування природних, соціальних, економічних та екологічних умов регіону, який доповнює попередній та означає, що, встановлюючи планові показники, необхідно враховувати об'єктивні зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на формування податкової бази; принцип збалансованості, який базується на оптимальному співвідношенні між дохідною та витратною частинами місцевих бюджетів; принцип гнучкості оподаткування, що пов'язаний із потребою внесення певних змін в окремі нормативно-правові акти для фінансового забезпечення загальнодержавних і регіональних соціально-економічних програм; принцип регіональної ефективності, який досягається шляхом раціонального застосування відповідних заходів у бюджетно-податковій сфері, спрямованих на стимулювання розвитку перспективних та економічно ефективних підприємств і галузей регіону, „податкове” оздоровлення навколишнього природного середовища тощо.

До основних завдань фіскальної політики на регіональному рівні автором віднесені: оптимізація системи оподаткування з метою забезпечення інвестиційної привабливості та інноваційного розвитку регіону; підвищення впливу органів місцевої влади на формування дохідної бази місцевих бюджетів; їхнє стимулювання до кращої мобілізації фінансових ресурсів і нарощування податкової бази; створення можливостей для використання ринкових механізмів залучення додаткових коштів для соціально-економічного розвитку підвідомчих органам місцевої влади територій; запровадження нових механізмів і заходів контролю за використанням, формуванням та ефективним розподілом бюджетних ресурсів органами місцевого самоврядування; підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів; розробка механізмів зацікавленості областей, що належать до дотаційних, спрямованих на збільшення частки у доходах бюджетів надходжень від загальнодержавних податків і зборів тощо.

Серед основних інструментів фіскальної політики особливе місце займає система оподаткування. Узагальнення праць вітчизняних учених та аналіз фактичного матеріалу дозволили автору виділити основні риси оподаткування на сучасному етапі трансформаційних перетворень в Україні. Серед них: недостатнє врахування специфіки соціально-економічних умов країни та її регіонів при формуванні та подальшому розвитку системи оподаткування; неефективність структури системи оподаткування та значні коливання обсягів податкових надходжень; широке розповсюдження податкових пільг, що в умовах українських реалій має переважно негативний характер; нестабільність системи оподаткування, яка значною мірою зумовлена частими змінами та неефективністю податкового законодавства.

Мета та завдання дисертаційного дослідження обумовили необхідність уточнення змісту поняття „регіональна податкова політика” (РПП). Регіональна податкова політика - досить складний, багатоаспектний фінансово-економічний процес, який відображає територіальні особливості податкової діяльності та специфіку впливу системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів та їхнє фінансове забезпечення.

У дисертації виокремлено певні елементи системи оподаткування, що тісно пов'язані з дією регіональних соціально-економічних чинників. Насамперед це: а) база оподаткування; б) обсяг податкових надходжень до бюджетів різних рівнів; в) структура податків; г) податковий потенціал.

У роботі розроблено єдину науково-методичну схему дослідження взаємодії податкових і соціально-економічних процесів на внутрішньообласньому рівні. Взаємозв'язок цих процесів у регіонах такого рівня має свої специфічні особливості. Згідно із завданнями, принципами та логікою дослідження виділено шість основних його етапів: 1) визначення рівня соціально-економічного розвитку регіонів Рівненської області; 2) дослідження особливостей розвитку та функціонування системи оподаткування в Рівненській області; 3) аналіз впливу системи оподаткування на соціально-економічні процеси на рівні внутрішньообласних регіонів; 4) дослідження податкової діяльності як чинника формування доходів місцевих бюджетів; 5) аналіз розвитку системи оподаткування як чинника функціонування суб'єктів господарської діяльності та формування доходів населення; 6) визначення шляхів удосконалення системи оподаткування в області як чинника активізації соціально-економічних процесів.

У другому розділі - „Сучасний стан оподаткування платників податків Рівненської області та його вплив на регіональний розвиток” - з'ясовано особливості податкової діяльності в регіонах Рівненської області, визначено основні податкові чинники, що безпосередньо або опосередковано впливають на регіональний розвиток; досліджено взаємозв'язок бюджетних, податкових і соціально-економічних процесів на внутрішньообласному рівні.

Система оподаткування - це складна система, що поєднує в собі сукупність елементів і зв'язків між ними та характеризується певною цільовою спрямованістю. Співвідношення між її елементами визначає загальні особливості податкових процесів на обласному та внутрішньообласному рівні (адміністративних районів, міст) і характер їхнього впливу на регіональний розвиток. У процесі дослідження основних рис та особливостей оподаткування платників податків Рівненської області виявлено, що ця система відзначається: а) незначною часткою податкових надходжень окремих податків у загальноукраїнському показнику; б) різкою зміною динаміки надходжень в останні роки; в) переважанням у структурі доходів місцевих бюджетів прямих податків - податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств (у 2005 р. 58,9 %); г) масштабним наданням податкових пільг (52,0 % від загального обсягу податкових платежів); д) значними обсягами податкових надходжень до бюджетів міст обласного підпорядкування - Рівного, Дубно, Кузнецовська, Острогу (57,2 % надходжень по області); е) збереженням співвідношення між загальнодержавними та місцевими податками і зборами в доходах місцевих бюджетів.

Дещо інші особливості податкових процесів спостерігаються на рівні адміністративних районів Рівненщини. Серед них: незначні обсяги податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування (у 2005 р. цей показник становив 42,7 %); певні відмінності у структурі надходжень (переважання податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та акцизного збору); значні територіальні диспропорції у наданні податкових пільг тощо.

Дослідження податкових і регіональних процесів у регіонах Рівненської області дозволило автору виділити податкові чинники прямої (компонентна структура податкових надходжень, рівень податкового навантаження, надання податкових пільг та ін.) та опосередкованої дії (через бюджетний механізм, масштаби інноваційної та інвестиційної діяльності) та розкрити за допомогою кореляційно-регресійного методу аналізу їхній вплив на соціально-економічне зростання внутрішньообласних регіонів, діяльність суб'єктів господарювання та формування доходів населення.

Аналіз показав, що найбільший вплив на соціально-економічний розвиток регіонів мають такі податки: на доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств і ПДВ, найменший - акцизний збір та місцеві податки і збори. Стабільним на регіональний розвиток є вплив податку з доходів фізичних осіб і ПДВ.

Взаємозв'язок між рівнем соціально-економічного розвитку регіонів і обсягами податкових пільг показав у цілому негативний вплив пільгового оподаткування на соціально-економічні процеси. Майже за всіма видами податків (за винятком податку на прибуток) коефіцієнт кореляції є від'ємною величиною. Неефективність надання преференцій у регіонах Рівненської області підтверджує також дослідження галузевої структури пільг, що дозволило автору зробити висновок про те, що пільгове оподаткування не виконує своєї основної - стимулюючої - функції ні в галузевому, ні в регіональному розрізі.

Аналіз впливу податкового навантаження як чинника прямої дії на соціально-економічний розвиток внутрішньообласних регіонів Рівненщини показав наступне: практично у всіх випадках спостерігається більша залежність між соціально-економічним розвитком і податковим навантаженням у містах Рівненської області порівняно із адміністративними районами. На нашу думку, це зумовлено, з одного боку, більш складним та опосередкованим механізмом фінансово-бюджетного забезпечення розвитку адміністративних районів, а з іншого - наявністю у містах значної кількості потужних платників податків.

Опосередкований вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів пов'язаний насамперед із: а) формуванням доходів місцевих бюджетів і наступним їхнім перерозподілом; б) масштабами інвестиційної та інноваційної діяльності.

Кореляційний аналіз показав слабкий зв'язок загального обсягу податкових надходжень до місцевих бюджетів та власних закріплених доходів (r = 0,146). Водночас тісний зв'язок з обсягами інших доходів (неподаткових надходжень та офіційних трансфертів) значно вищий: відповідно 0,959 та 0,829. На нашу думку, ця диференціація зумовлена різною компонентною структурою податків у регіонах та різними індивідуальними нормативами відрахувань до місцевих бюджетів, наявністю активних відцентрових і доцентрових фінансово-грошових потоків.

У роботі доведено, що існує певний взаємозв'язок між доходами місцевих бюджетів і структурою їхніх дохідних джерел. Зокрема, податкові надходження найбільший вплив мають на формування обласного бюджету (коефіцієнт кореляції становить 0,986); неподаткові надходження - на всі види бюджетів, крім обласного, де спостерігається від'ємне сальдо (- 0,844). Крім того, необхідно відзначити абсолютну протилежність напряму впливу цього виду дохідних джерел із податковими надходженнями. Приблизно схожими є особливості взаємозв'язку зміни частки офіційних трансфертів і доходів від операцій з капіталом та динаміки питомої ваги окремих місцевих бюджетів у області.

Дослідження взаємозв'язку податкових та інвестиційних процесів у розрізі регіонів виявили в цілому позитивну кореляцію між обсягами наданих податкових пільг та освоєних інвестицій, що свідчить про певний стимулюючий вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів. Навіть зважаючи на високий рівень територіальної диференціації у обсягах наданих інвестицій (52,8 % з них сконцентровано у двох містах - Рівному та Кузнецовську), кореляція цих процесів дуже значна.

Взаємозв'язок системи оподаткування з інноваційними процесами має принципово інший характер. Проведений аналіз у розрізі регіонів Рівненської області свідчить про незначний вплив податкової діяльності на інноваційні процеси. Близько 70 % всіх інновацій було впроваджено у м. Рівному (освоєння виробництва нових видів продукції та впровадження нових технологічних процесів).

Доведено, що в процесі виконання своїх, насамперед фіскальних, функцій система оподаткування тісно взаємодіє з суб'єктами господарської діяльності, які є основними платниками податків у області. Характер взаємозв'язків податкової та господарської діяльності досить складний. З одного боку, податкові процеси відчутно впливають на фінансово-економічний стан підприємств (величину прибутку, обсяги оборотних коштів, можливість вести активну інвестиційну та інноваційну діяльність тощо), з іншого - особливості суб'єктів господарювання (форма власності, конкурентоспроможність, рентабельність виробництва, зміна обсягів вироблених товарів чи послуг тощо) мають значний вплив на формування бази оподаткування, а отже - на обсяги податкових надходжень.

У дисертації виявлена значна диференціація обсягів податкових надходжень і рівня податкового навантаження на підприємства різних видів економічної діяльності.

Найбільша частка загального обсягу податкових надходжень до зведеного бюджету Рівненської області надходить від промислових підприємств - 33,2 %, що свідчить про провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків у області. Більшість з них зосереджена у великих і середніх містах, зокрема у Рівному і Кузнецовську. Значні обсяги податкових надходжень надійшли також від таких галузей, як транспорт і зв'язок (10,4 %), оптова й роздрібна торгівля (10,6 %) та будівництво (11,3 %).

Необхідно зазначити, що підвищена частка деяких адміністративних районів (Здолбунівського, Костопільського та Рівненського) в обсягах податкових надходжень також зумовлена саме розміщенням у цих регіонах великих промислових підприємств: Здолбунівського - ВАТ „Волинь цемент” та ВАТ „Волинь шифер”, Костопільського - товариство „Свіспан лімітед”, Рівненського - ВАТ „Рівнесільмаш”, Оржівського - „ОДЕК Україна” та Клеванського - деревообробного комбінату та ін. Ці підприємства, у свою чергу, концентрують біля себе обслуговуючі та супутні виробництва, які також є об'єктами оподаткування і підвищують податковий потенціал відповідних регіонів.

Провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків у Рівненській області підтверджує проведений кореляційний аналіз. Найбільшою величиною коефіцієнта кореляції із загальними обсягами податкових надходжень в області відзначаються саме надходження від підприємств промисловості (0,959), а також закладів торгівлі (0,919), що є й загальнодержавною тенденцією. Найменшим рівнем кореляції відзначаються операції з нерухомістю (0,292) та сільське господарство (0,445). Порівняно з компонентною структурою податкових надходжень, сила та напрями взаємодії податкових потоків різних видів економічної діяльності в цілому більш рівномірні (табл. 1).

Размещено на http://allbest.ru

Значну увагу в дисертації приділено виявленню впливу оподаткування на інвестиційну та інноваційну активність підприємств, результати їхньої фінансово-економічної діяльності.

Основними особливостями такого впливу є: а) провідна роль промисловості у освоєнні інвестицій в основний капітал, частка якої становить 59,9 % усіх інвестицій у області; б) неоднозначний характер впливу податкових чинників на інвестиційну діяльність у розрізі окремих видів економічної діяльності, зокрема значні коливання величини коефіцієнта кореляції (від плюс 0,597 у промисловості та плюс 1,000 у торгівлі до мінус 0,865 у сільському господарстві та мінус 0,800 у будівництві); в) певний стимулюючий вплив наданих податкових пільг на інвестиційну активність підприємств промисловості та транспорту і зв'язку. Якщо в інвестиційному аспекті дія податкових чинників є неоднозначною, то вплив системи оподаткування на інноваційну діяльність суб'єктів господарювання в цілому є негативним.

У контексті вивчення впливу системи оподаткування на добробут населення досліджено особливості динаміки та структури грошових доходів населення як бази оподаткування. Розглянуто чинники їхнього формування, проведено порівняльний аналіз структуризації населення за рівнем доходів в Україні та у Рівненській області.

Проаналізовано вплив обов'язкових платежів, добровільних внесків, зокрема прибуткового податку з громадян, на доходи населення. У зв'язку з цим важливо зазначити, що із заміною у 2004 році прибуткового податку з громадян на податок із доходів фізичних осіб та відповідного зниження ставки оподаткування до 13 % податковий тиск на громадян значно зменшився.

Проведене дослідження свідчить про тісний взаємозв'язок податкових показників і доходів населення області.

У третьому розділі - „Основні напрями вдосконалення системи оподаткування для забезпечення регіонального розвитку та фінансової стійкості місцевих бюджетів Рівненської області” - розкриваються шляхи підвищення ефективності системи оподаткування як важливого чинника активізації соціально-економічних процесів на регіональному рівні та обґрунтовується потреба у вдосконаленні її законодавчого забезпечення.

До найважливіших напрямів удосконалення системи оподаткування у контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів Рівненської області та забезпечення їхньої фінансової стійкості належать: а) стабілізація податкових надходжень; б) зниження податкового навантаження на економіку; в) підвищення фінансової самостійності регіонів за рахунок власних джерел доходів, у т. ч. місцевих податків і зборів; г) раціональне використання видатків місцевих бюджетів; д) розширення податкової бази та підвищення податкоспроможності регіонів тощо.

Серед чинників стабілізації податкових надходжень важливе місце посідає виконання плану податкових надходжень. Необхідно вказати на значні територіальні диспропорції значень цього показника, що найбільш характерно для внутрішньообласних регіонів. Зокрема, коефіцієнт варіації обсягів виконання плану податкових надходжень в областях України становив 1,123, у той час як у адміністративних районах та містах Рівненської області - 1,923.

У контексті стабілізації податкових надходжень на внутрішньообласному рівні особливої ваги набуває активізація контрольно-перевірочної роботи, визначення комплексу заходів щодо скорочення податкового боргу, попередження та руйнування злочинних схем та ухилень від оподаткування, налагодження партнерських відносин між платниками податків та податківцями, застосування сучасних економіко-математичних методів прогнозування податкових надходжень, зокрема розрахунка податкових ризиків. Особливо важливу роль останній відіграє у роботі податкових інспекцій периферійних районів Рівненської області, невеликих міст тощо, які часто працюють в умовах нестачі технічних та людських ресурсів.

Проведене дослідження показало значні диспропорції податкового навантаження в адміністративних районах та містах Рівненської області, а також у розрізі окремих видів економічної діяльності. Основними шляхами його зниження є зменшення кількості та масштабів податкових пільг, зокрема у містах обласного значення; поступове зниження податкових ставок основних бюджетоформуючих податків - ПДВ, податку на прибуток; проведення моніторингу податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності Рівненщини тощо.

У роботі доведено, що на рівень соціально-економічного розвитку регіонів значно впливає фінансова стійкість місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз показав високий ступінь взаємозв'язку власних закріплених доходів з більшістю показників соціально-економічного розвитку внутрішньообласних регіонів.

У нових фінансово-бюджетних умовах основними шляхами удосконалення системи оподаткування в контексті підвищення фінансової стійкості регіонів є: удосконалення структури дохідних джерел місцевих бюджетів, зокрема, збільшення ролі місцевих податків та зборів, розширення кола загальнодержавних податків, закріплених за місцевими бюджетами; зниження податкового тиску на виробників, що має певною мірою компенсуватися розширенням бази оподаткування та упорядкуванням практики надання податкових пільг; комплексне доопрацювання системи формульних розрахунків під час визначення міжбюджетних відносин та системи податкових пільг у напрямі стимулювання регіонів до їхнього подальшого соціально-економічного розвитку; подальше вирівнювання (у напрямі підвищення) частки власних закріплених доходів у структурі бюджетів внутрішньообласних регіонів; удосконалення механізму формування і виконання бюджету розвитку місцевих бюджетів, фінансові ресурси якого спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури, культурні програми тощо.

На нашу думку, існує ще один важливий аспект забезпечення фінансової стійкості регіонів - фінансова стійкість підприємств. Підприємства, більшість з яких роздержавлена, мають досить слабкий зв'язок із розподілом та витратами бюджетних ресурсів через місцеві бюджети, водночас ефективність їхньої діяльності зрештою і визначає основні показники соціально-економічного розвитку регіонів. Зокрема, обсяги фінансування інвестиційної діяльності - одного з найважливіших факторів активізації соціально-економічних процесів у регіонах - за рахунок коштів місцевих бюджетів становили у 2005 р. у Рівненській області лише 77,8 млн грн, або 6,6 % від загального обсягу інвестицій в основний капітал. У той самий час перше місце серед інших джерел фінансування інвестиційної діяльності впевнено посідають власні кошти підприємств та організацій (56,6 %). Тобто можна говорити про певну самостійність даного аспекту оцінки фінансової стійкості регіонів, яка доповнює традиційний підхід.

Важливим джерелом підвищення фінансової стійкості бюджетів органів самоврядування на місцях мають стати місцеві податки і збори. На сьогодні цей вид платежу не виконує ні фіскальної, ні регулюючої функції, тоді як в зарубіжних країнах це важливе джерело власних доходів місцевих бюджетів. З метою зростання їх впливу на соціально-економічний розвиток регіонів необхідно: законодавчо закріпити широкий перелік найбільш ефективних платежів за пропозицією органів місцевого самоврядування; передати окремі повноваження щодо адміністрування місцевих податків і зборів органам місцевого самоврядування (законодавчо закріплений перелік місцевих податків і зборів повинен включати дві групи: 1) ті, що регламентуються органами центральної влади; 2) податки і збори, щодо справляння яких місцеві органи влади мають самостійну податкову ініціативу); збільшити надходження від місцевих податків і зборів за рахунок підвищення ставок окремих податків і зборів (прикладом може бути податок на прибуток підприємств у вигляді місцевої надбавки до загальнодержавного податку); визначити в законодавчому порядку перелік місцевих податків і зборів, з яких подаються розрахунки; ввести податок на нерухомість.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені теоретико-методичні засади дослідження фіскальної політики на регіональному рівні (обласному, внутрішньообласному) у взаємозв'язку із соціально-економічними процесами, обґрунтовано напрями удосконалення системи оподаткування як важливого інструменту фіскальної політики з метою активізації соціально-економічних процесів і забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. У політиці регіонального розвитку важливу роль відіграє підвищення вимог до формування фіскальної політики на регіональному рівні, яка перебуває на початковому етапі свого становлення та потребує перетворення в самостійний напрям політики регіонального розвитку. Актуальність проблеми дослідження фіскальної політики на регіональному рівні викликана нестачею фінансових ресурсів у органів місцевої влади, надмірною централізацією бюджетних коштів та управлінських рішень, значним рухом зустрічних потоків коштів. Фіскальна політика на регіональному рівні - це система заходів державних та місцевих органів влади, спрямованих на вдосконалення бюджетно-податкових відносин на місцевому рівні, з метою забезпечення збалансованості місцевих бюджетів за доходами та видатками. За допомогою фіскальної політики здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП, формування та використання бюджетних ресурсів, державне регулювання соціально-економічним розвитком територіально-адміністративних одиниць тощо.

2. Регіональна фіскальна політика ведеться за певними принципами, що відображають її особливості та завдання. Найголовніші з них: принцип системності та внутрішньої цілісності; принцип територіальної справедливості; принцип урахування природних, соціальних, економічних та екологічних умов регіону; принцип збалансованості; принцип стабільності; принцип гнучкості оподаткування; принцип регіональної ефективності тощо. До основних завдань фіскальної політики на регіональному рівні необхідно віднести: оптимізацію системи оподаткування з метою забезпечення інвестиційної привабливості регіону та інноваційного розвитку; підвищення впливу органів місцевої влади на формування дохідної бази місцевих бюджетів; стимулювання їх до кращої мобілізації фінансових ресурсів та нарощування податкової бази; створення можливостей для використання ринкових механізмів залучення додаткових коштів для соціально-економічного розвитку підвідомчих органам місцевої влади територій; запровадження нових механізмів і заходів контролю за використанням, формуванням та ефективним розподілом бюджетних ресурсів органами місцевого самоврядування; підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів; розробку механізмів зацікавленості областей, які належать до дотаційних, спрямованих на збільшення податкових надходжень від загальнодержавних податків і зборів тощо.

3. Важливим інструментом фіскальної політики, особливо на перехідному етапі економічних реформ, є система оподаткування. Податкові інструменти посідають особливе місце серед інших важелів регуляторної політики держави. Їхня дія відбувається в тісному взаємозв'язку, і тільки вміле поєднання та виважена державна політика в цьому напрямі може дати певний економічний ефект, що забезпечить розвиток національної економіки та підвищить добробут населення як країни, так і регіонів.

4. Важливою рисою системи оподаткування України є постійна присутність у ній регіональної складової, що зумовлює значні територіальні відмінності в обсягах та структурі податкових надходжень, а також інтенсивності фінансово-грошових потоків між центром і регіонами, особливо на внутрішньообласному рівні. Ці процеси зумовлені: територіальними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку та структурі господарства; диференційованою податковою політикою держави стосовно регіонів; поступовим підвищенням бюджетно-фінансової самостійності місцевих органів влади та потребою у подальшій децентралізації бюджетно-податкових відносин.

5. Недостатнє вивчення багатьох важливих питань теорії та практики податкової діяльності в регіонах зумовлює значимість розробки науково-методичних основ дослідження взаємодії податкових та регіональних процесів на внутрішньообласному рівні. Дана методика дозволяє проводити дослідження у трьох основних напрямах: а) вивчення особливостей розвитку та функціонування системи оподаткування регіонів; б) визначення рівня соціально-економічного розвитку регіонів; в) аналіз взаємозв'язку податкових та регіональних соціально-економічних процесів у контексті вдосконалення системи оподаткування та розвитку регіонів, що підвищує конструктивну спрямованість досліджень.

6. Для системи оподаткування на внутрішньообласному рівні характерні в цілому всі основні вади системи оподаткування країни: неефективність та нестабільність структури, низька стимулююча роль податкових пільг та надмірне податкове навантаження на суб'єкти господарювання. З іншого боку, для них властивий більш високий рівень територіальної диференціації основних показників податкової діяльності, що зумовлено як значними відмінами бази оподаткування у містах та районах, так і надмірним наданням податкових пільг у великих господарських центрах області.

7. Система оподаткування має прямий та опосередкований вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. До основних податкових чинників прямої дії потрібно віднести компонентну структуру податкових надходжень, рівень податкового навантаження, надання податкових пільг та ін. До особливостей їхнього впливу необхідно віднести: а) тісний взаємозв'язок рівня соціально-економічного розвитку регіонів з основними видами податкових надходжень: податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком з доходів фізичних осіб; б) більш сильний вплив податкових чинників на розвиток міст порівняно з адміністративними районами; в) найбільший та позитивний взаємозв'язок податкових чинників з рівнем промислового розвитку та загальним рівнем соціально-економічного розвитку регіонів, найменший та негативний - з екологічними збитками та рівнем сільськогосподарського розвитку; г) незначну та зворотну кореляцію соціально-економічних процесів та місцевих податків і зборів, що свідчить про недостатню роль цього виду платежів у розвитку регіонів.

Опосередкований вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів пов'язаний насамперед з: а) формуванням доходів місцевих бюджетів та наступним їхнім перерозподілом; б) впливом на інвестиційну та інноваційну діяльність у регіонах.

8. Податкові чинники мають переважно негативний вплив на діяльність суб'єктів господарювання. Це стосується насамперед фінансово-економічних показників підприємств, їхньої інвестиційної та інноваційної активності. Характер цього впливу певною мірою залежить і від їхньої форми власності, що пов'язано, зокрема, з особливостями пільгового оподаткування на державних та недержавних підприємствах області.

Регулюючий та стимулюючий вплив податкових чинників на суб'єкти господарської діяльності та на соціально-економічний розвиток регіонів багато в чому тотожний за змістом, але відрізняється за формами. Зокрема, інструментом такого впливу держави щодо перших є ставки оподаткування та податкові пільги; щодо регіонів - це надання офіційних трансфертів, субвенцій тощо.

9. Вплив податкових чинників на фінансовий стан населення здійснюється у прямій та опосередкованій формах. Перша з них пов'язана з податковим навантаженням на громадян, друга - із роллю податкових надходжень у формуванні доходів та наступними витратами місцевих бюджетів. Серед окремих видів податкових надходжень найбільш прийнятними для населення є прямі податки, зокрема податок на доходи фізичних осіб.

10. Напрямами вдосконалення системи оподаткування є: а) стабілізація податкових надходжень; б) вирівнювання податкового навантаження на економіку регіонів; в) підвищення фінансової стійкості регіонів; г) раціональне використання видатків місцевих бюджетів; д) розширення податкової бази та підвищення податкоспроможності регіонів. Останній напрям, крім удосконалення податкового законодавства, передбачає розширення бази оподаткування через активізацію процесів економічного зростання, нарощування обсягів виробництва, підвищення конкурентоспроможності підприємств регіону і тому з позицій підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів є найбільш перспективним.

11. З метою удосконалення системи оподаткування як фактора соціально-економічного зростання регіонів Рівненської області та їх фінансового забезпечення необхідно: удосконалити структуру дохідних джерел місцевих бюджетів, зокрема, за рахунок закріплення за місцевими бюджетами більш вагомих загальнодержавних податків і зборів; підвищити роль місцевих податків і зборів у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів; знизити податковий тиск на виробників, що має певною мірою компенсуватися розширенням бази оподаткування та упорядкуванням практики надання податкових пільг; комплексно доопрацювати систему формульних розрахунків при наданні фінансової допомоги органам місцевої влади; удосконалити механізм формування і виконання бюджету розвитку місцевих бюджетів, фінансові ресурси якого спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури, культурні програми тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

оподаткування бюджет господарський

у фахових виданнях:

1. Джигалов С. Вплив системи оподаткування на господарську діяльність у регіоні // Науковий вісник: Збірник наукових праць, 2003. - № 3 (21). - С. 95-104.

2. Тарангул Л., Джигалов С. Взаємообумовленість оподаткування та економічного розвитку // Науковий вісник: Збірник наукових праць, 2003. - № 4 (22). - С. 55-61 (автору належить розробка класифікації податкових чинників за формами впливу).

3. Джигалов С.О. Вдосконалення податкової системи як фактор активізації соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Рівненської області) // Науковий збірник: Наукові праці НДФІ, 2004. - № 4 (26-27). - С. 92-101.

4. Джигалов С.О. Регіональна фіскальна політика як складова фінансової політики держави // Науковий вісник Національної академії ДПС України (економіка, право). - 2005. - № 5 (32). - С. 49-55.

в інших виданнях:

1. Джигалов С.О. Проблеми дослідження впливу системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку): Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 року). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - С. 71.

2. Джигалов С.О. Територіальні аспекти податкової діяльності в Україні // Вісник (науковий журнал) Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - Сер. економічних наук. - 2002. - № 4/2 (16). - С. 19-24.

Размещено на Allbest.ru