Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Карасик Ольга Михайлівна, Національний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Воробйов Юрій Миколайович, Національна академія природоохоронного і курортного будівництва, завідувач кафедри фінансів і кредиту

кандидат економічних наук Саблук Ростислав Петрович, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних зв'язків

Провідна установа:

Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту, м. Львів

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція України до Світової організації торгівлі, що є одним із кроків залучення до глобалізаційних процесів світової економіки, розкриває перед Україною як нові можливості, так і нові загрози. Особливої актуальності в останні роки набула проблема визначення перспективних напрямів зростання виробництва та експорту конкурентоспроможних видів аграрної продукції. Безсистемність у запровадженні інструментів державного регулювання експорту та імпорту в попередні роки негативно вплинула на відтворення виробничого потенціалу аграрного сектору, фінансово-економічний стан сільськогосподарських підприємств та продовольчу безпеку країни. Тому утримання національними виробниками провідних позицій на внутрішньому ринку і подальше розширення присутності України на світових аграрних ринках потребує реформування існуючого фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності відповідно до вимог Світової організації торгівлі.

Роль фінансового механізму у розвитку країни зумовлює постійну увагу дослідників до різних його аспектів. Теоретичне підґрунтя до розуміння проблем фінансового механізму закладене у працях видатних економістів Р. Вернона, Дж. Гоббса, А. Гордєєва, Г. Джонсона, Дж. Кейнса, Ф. Кене, М. Портера, П. Самуельсона, М. Фрідмана та інших.

Різні сторони фінансового механізму економіки країни розкриті у працях провідних українських фінансистів-вчених І.Т. Балабанова, О.Д. Василика, Ю.М. Воробйова, В.С. Загорського, О.М. Ковалюка, О.П. Кириленка, М.І. Крупки, І.О. Лютого, І.Р. Михасюка, В.М. Опаріна.

Останнім часом в умовах поглиблення інтеграційних процесів на світовому ринку все більше вітчизняних науковців зосереджують увагу на проблемах фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності. Окремі аспекти цього питання відображені у працях І.О. Петровської, Д.В. Клинового, Л.О. Коваленко, В.М. Опаріна, Г.О. Філатової та ін. Проблеми та роль фінансових інструментів у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності займають також провідне місце у роботах В.Г. Андрійчука, В.Ф. Бесєдіна, І.В. Бураковського, В.П. Галушка, В.М. Геєця, М.Я. Дем'яненка, С.І. Зорі, О.М. Карасик, С.М. Кваші, І.В. Кобути, А.І. Кредісова, Ю.Я. Лузана, С.Г. Осики, Т.О. Осташко, Б.Я. Панасюка, І.І. Пузанова, В.Т. Пятницького, Р.П. Саблука, А.І. Сухорукова, А.С. Філіпенка.

Теоретичні підходи до реформування фінансового механізму зовнішньої торгівлі набули широкого розвитку у західних країнах і мають декілька напрямів: вивчення тарифної реформи у відкритій економіці - M. Бруно, П. Ллойд; дослідження податкової реформи у закритій економіці - Е. Фостер, Х. Сонненчейн, А.Діксіт, Т. Хатта; оцінка втрат від застосування тарифів - І. Літтл, Дж. Мірліз, У.Діверт; вивчення тарифів і квот в умовах торгівельної лібералізації - Р. Фалвей, Дж. Андерсон, Дж. Неарі. Ці підходи потребують критичної оцінки, узагальнення та дослідження можливостей використання для реформування фінансового механізму експорту та імпорту, який передбачає збалансування національних інтересів (споживачів та виробників) та вимог світової спільноти.

Все вищевикладене обумовило вибір і актуальність теми, структурну побудову дисертаційної роботи та наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету, виконаної на замовлення Міністерства аграрної політики України у рамках госпрозрахункової науково-дослідної роботи на тему: “Вивчення конкурентоспроможності продукції тваринництва України на світових ринках” (державний реєстраційний номер 0105U004858).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансового механізму експорту та імпорту, який би забезпечував конкурентоспроможність молочної продукції на світовому ринку та гарантував продовольчу безпеку країни.

Для реалізації мети в дисертації були поставлені такі завдання:

- розкрити економічну природу, сутність, визначити місце фінансового механізму експорту та імпорту у структурі фінансового механізму держави;

- узагальнити теоретичні основи, що обумовлюють специфіку фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської та продовольчої продукції;

- здійснити експертний аналіз законодавчої та нормативної бази регулювання ринку молока та молочних продуктів на відповідність вимогам Світової організації торгівлі;

- проаналізувати еволюцію фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів за період з 1991р. до теперішнього часу;

- визначити вплив фінансового механізму експорту та імпорту на конкурентоспроможність молочної продукції України на світовому ринку, стан внутрішнього ринку і продовольчу безпеку країни;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення використання фінансових інструментів регулювання експорту та імпорту в умовах вступу України до Світової організації торгівлі.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічні відносини, що складаються між державою та суб'єктами експортно-імпортної діяльності на ринку молока і молочних продуктів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і практичних питань, пов'язаних із процесом реформування фінансового механізму експорту та імпорту.

Методи дослідження. Вибір методів дослідження обумовлений прагненням в комплексі оцінити стан та наслідки зміни фінансового механізму експорту та імпорту продукції сільського господарства та продовольства. Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань використано загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження: абстрактно-логічний (при вивченні законів і закономірностей розвитку фінансово-економічних відносин між державою та підприємствами у сфері експорту та імпорту), монографічний (при вивченні і аналізі наукової літератури), розрахунково-конструктивний (для обґрунтування перспектив розвитку галузі), балансовий (при прогнозуванні збалансованого розвитку галузі), графічний (для зображення досліджуваних явищ і процесів), економіко-математичний, статистичний, економетричний аналізи (при вивченні взаємозв'язків цін світового і внутрішнього ринку, визначенні впливу цінових коливань на виробництво та споживання молока та молочних продуктів).

Вперше:

- з системних позицій визначено сутність фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської і продовольчої продукції як сукупності фінансових методів, інструментів і важелів впливу на вартісні пропорції експорту та імпорту з метою досягнення продовольчої безпеки за нормативно-правового та інформаційного забезпечення, що відповідає міжнародним стандартам (С. 5-6);

- запропоновано класифікацію складових фінансового механізму експорту та імпорту за рівнем їх законодавчого закріплення на спільні (інтернаціональні), визначені угодами СОТ, та специфічні (національні), притаманні окремим країнам (С. 6).

Удосконалено:

- методологічний підхід періодизації етапів формування фінансового механізму в процесі інтеграції України до СОТ відповідно до цілей та інтенсивності застосовуваних інструментів (С. 7-8);

- підхід до вивчення фінансового механізму на основі визначення наслідків лібералізації світової торгівлі через оцінку ступеню цінової інтеграції світового і внутрішнього ринку молочних продуктів та виявлення впливу змін фінансових інструментів на рівень продовольчої безпеки через декомпозицію джерел зміни цін молочних продуктів (С. 9-10);

- методику визначення зв'язаних ставок імпортного мита на молочні продукти на основі аналізу коливань, циклічності світових цін та різниці світових і внутрішніх цін з метою попередження цінової нестабільності (С. 14).

Дістали подальшого розвитку:

- оцінка конкурентоспроможності вітчизняних молочних продуктів на світовому ринку та факторів її підвищення через порівняння цін на молочні продукти та молоко як сировину у різних країнах світу та здійснення калькуляції внутрішньої та зовнішньої ціни української продукції (С. 8-9).

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробці рекомендацій щодо формування фінансового механізму експорту та імпорту, які здійснені з урахуванням національних інтересів виробників та споживачів продукції та виконання вимог СОТ. Викладені пропозиції дозволять підвищити ефективність здійснення експортно-імпортних операцій, захистити національних виробників від несправедливої іноземної конкуренції, забезпечити гарантію проти різких коливань цін та валютного курсу. Теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції дисертації вносять вклад у формування комплексної моделі фінансового механізму експорту та імпорту. Результати досліджень здобувача були використані: Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України при підготовці Проектів Законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (щодо державної підтримки сільського господарства) №9021 від 14.02.2006; про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо компенсації втрат виробника) № 9196 від 03.03.2006 (довідка Верховної Ради України №06-13/15-66 від 17 квітня 2006 р.; довідка Народного депутата України №06-13/255-246 від 17 квітня 2006 р.); Міністерством аграрної політики України при підготовці та прийнятті рішень про доцільність та величину бюджетної підтримки сільськогосподарських підприємств, підготовці пропозицій міністерства стосовно удосконалення законодавства щодо митного оподаткування імпорту з метою підтримки національного виробника та гармонізації українського законодавства із положенням Угоди про сільське господарство Світової організації торгівлі (довідка Міністерства аграрної політики України №14-2-3-17-406 від 17 квітня 2006 р.); ДСП “Головний селекційний центр України” у рамках науково-виробничої програми „Створення Національного науково-виробничого біотехнологічного Центру м'ясного скотарства” на 2006-2010 роки (Акт ДСП “Головний селекційний центр України” від 15 квітня 2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного в дисертації дослідження доповідались на Науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти функціонування агропромислової сфери в ринковому середовищі”(м. Київ, НАУ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека” (м. Київ, НАУ, 23-24 квітня 2003 р.); 4-й Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, Донецький національний університет, 9-12 грудня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених англійською мовою “Економічні проблеми АПК України щодо вступу у Всесвітню торгову організацію” (м. Суми, Сумський НАУ, 25-27 травня 2004 р.); 5-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 4-10 листопада 2004 р.); European/EAAE PhD Workshop “Economics and Social Sciences Research in Food, Agriculture, Environment and Development” (Wageningen University, Netherlands, 22-23 September, 2005); ІІ Міжнародній науковій конференції “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 28-30 вересня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, загальним обсягом 2,1 друк. арк., в т.ч. 3 у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладений на 158 сторінках комп'ютерного тексту. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 202 найменувань, містить 34 таблиці, 30 рисунків, 10 додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи фінансового механізму експорту та імпорту” розглянуто сутність фінансового механізму, встановлено його основні структурні елементи при експортно-імпортній діяльності, зроблено огляд сучасної вітчизняної та іноземної літератури з питань застосування фінансових інструментів у зовнішній торгівлі, визначено змістовність поняття фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської і продовольчої продукції, визначено методику і порядок проведення дослідження.

У результаті вивчення поняття фінансовий механізм встановлено, що його можна охарактеризувати як комплекс спеціально розроблених і законодавчо закріплених в державі фінансових методів, які спрямовані на регулювання певних об'єктів (процесів або явищ) в системі управління і підпорядковані стратегічним цілям економічної політики. Розглядаючи експорт та імпорт як об'єкт регулювання визначено, що фінансовий механізм експорту та імпорту відображає форму комплексної реалізації фінансової та зовнішньоекономічної політики держави, що визначає перевагу використання певних методів та інструментів, величину та інтенсивність важелів впливу залежно від результату, якого прагне досягти держава, провадячи певну політику.

Сучасний етап розвитку світового господарства, що характеризується глобалізацією усіх сфер економіки, вимагає від країн перегляду цілей економічної політики з урахуванням глобальних проблем людства, з яких головною є продовольчої безпеки. Продовольча безпека може досягатись двома шляхами - за рахунок повного самозабезпечення, або ж як продовольча самовпевненість, що, ґрунтуючись на вигідності міжнародного обміну внаслідок порівняльних переваг, передбачає власне виробництво та імпорт. Перехід від орієнтованості на внутрішній ринок до розуміння глобальності проблеми зумовлює актуальність розгляду експорту та імпорту як каналів перерозподілу сільськогосподарської та продовольчої продукції у світі. Тому основною функцією фінансового механізму експорту та імпорту є регулююча, яка полягає в узгодженні правил міжнародної торгівлі з метою раціоналізації та підвищення ефективності використання природних ресурсів.

Таким чином, поняття фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської та продовольчої продукції визначаємо як сукупність фінансових методів, інструментів і важелів впливу на вартісні пропорції експорту та імпорту з метою досягнення продовольчої безпеки за нормативно-правового та інформаційного забезпечення, що відповідає міжнародним стандартам.

В роботі уточнено структуру фінансового механізму експорту та імпорту, який включає в себе фінансові методи як спосіб досягнення мети, фінансові інструменти як засоби впливу та фінансові важелі як прийоми дії і реалізації методів та інструментів, законодавчо закріплені на національному або на міждержавному рівні згідно з міжнародними стандартами.

Міжнародні стандарти закріплені в угодах та документах Світової організації торгівлі. Вони передбачають уніфіковані для усіх країн-учасників правила, що регламентують порядок здійснення регулювання, та встановлюються на основі переговорів та домовленостей між країнами. Виходячи з цього, запропоновано класифікацію складових фінансового механізму експорту та імпорту за рівнем їх законодавчого закріплення на спільні (інтернаціональні), визначені угодами СОТ, та специфічні (національні), притаманні окремим країнам.

Спільними є тарифні методи та внутрішня підтримка, яка не суперечить вимогам УУСГ СОТ. Специфічними є методи та інструменти, які застосовують країни для регулювання експорту та імпорту. Так, наприклад, в Україні специфічними є ставки імпортного мита, дотації внутрішнім виробникам молока.

Шляхом дослідження еволюції поглядів на застосування фінансових інструментів у зовнішній торгівлі встановлено, що їх сукупність та інтенсивність залежить від спрямованості та цілей економічної політики держави, яка визначається перевагою протекціоністських або ліберальних підходів до регулювання. Особливостями сучасного етапу управління міжнародною торгівлею стало усвідомлення системного підходу, необхідності узгодження міжнародної економічної політики на світовому рівні для стабілізації розвитку сільського господарства та забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Тому фінансовий механізм експорту та імпорту має бути спрямований на зниження та ліквідацію обмежень, що спричиняють дискримінацію та приводять до фінансових втрат. Такі дії держави мають ґрунтуватись на всебічній оцінці наслідків та розрахунках ефекту лібералізації експорту та імпорту.

На основі критичного аналізу теоретичних засад застосування інструментів фінансового механізму експорту та імпорту встановлено, що наслідки від застосування будь-яких інструментів у зовнішній торгівлі розподіляються на три групи: наслідки для виробників, споживачів і держави, перерозподіл витрат і доходів між якими здійснюється через державний бюджет.

В останнє десятиліття теорія міжнародної торгівлі розвивалась у напрямку дослідження ефектів добробуту при зміні специфічних інструментів регулювання, насамперед тарифів. Дана проблема особливо актуальна у світлі вступу України до Світової організації торгівлі, що передбачає зміну важелів у сфері зовнішньої торгівлі. Використана в роботі модель ФАО, адаптована до умов українського ринку молока і молочних продуктів, дає можливість виявити зв'язок між фінансовим механізмом та рівнем продовольчої безпеки на прикладі окремого товару та побудувати прогноз відповідних змін у майбутньому (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель виявлення наслідків реформування фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарськими і продовольчими товарами

Результати даного дослідження є частиною цілісної картини впливу економічної політики на продовольчу безпеку.

У другому розділі “Стан та наслідки фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів” здійснено огляд еволюції фінансового механізму експорту та імпорту за період 1991-2005 рр., аналіз цінової конкурентоспроможності української молочної продукції на світовому ринку, зроблено огляд зовнішньої торгівлі молочними продуктами, виробництва молока та молочних продуктів, стану продовольчого ринку молока та молочних продуктів в Україні.

Обґрунтовано, що відповідно до напряму проведення політики держави за інтенсивністю та характером застосовуваних інструментів фінансового регулювання можна виділити чотири періоди реформування фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів за вимогами СОТ:

дореформений період - становлення системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності (1991-1995 рр.): відкриття кордонів для імпорту та обмеження експорту (1991-1993 рр.); підвищення імпортного протекціонізму, лібералізація експорту (1994-1995 рр.);

І період реформ - основи формування законодавчої бази регулювання експортно-імпортних операцій відповідно до вимог ГАТТ/СОТ (1996-1998 рр.);

ІІ період - реформування системи регулювання експортно-імпортних операцій з урахуванням вимог ГАТТ/СОТ (1999-2002 рр.);

ІІІ період - удосконалення механізму регулювання експортно-імпортних операцій з метою збалансування національних інтересів та вимог ГАТТ/СОТ (2003-2005 рр.).

Цільова стратегія реалізації фінансового механізму експорту та імпорту молока та молочних продуктів в Україні в залежності від стану внутрішнього ринку відображається у намаганні держави наповнити внутрішній ринок продукцією в період дефіциту продовольства за рахунок відкриття імпортних кордонів та обмеження експортних операцій (1991-1993 рр.), наповнити Державний бюджет (1991-1995 рр.), підтримати національних виробників і гарантувати самозабезпеченість споживання в період становлення внутрішнього виробництва за рахунок обмеження імпорту (1994-2002 рр.), забезпечити стабілізацію споживчих цін та цін виробників, інтеграцію цін світового і внутрішнього ринку, стимулювати якість продуктів харчування за рахунок доплат, контролю (2003-2005 рр.).

Порівняльний аналіз цін на молочні продукти та молоко-сировину у різних країнах світу дає можливість здійснити їх класифікацію:

1) ціни світового ринку (в Океанії, Північній Європі, деяких країнах Центральної і Східної Європи, в тому числі в Україні);

2) вище світового ринку (в США, Норвегії, Швейцарії, Канаді);

3) нижче світового ринку (в країнах СНД, Індії, Китаї, Пакистані).

Відповідно розподіляються і ціни на молоко як сировину.

У роботі також розглянуто конкурентоспроможність продукції з позицій вивчення структури вартості товару через частку витрат та прибутку в ланцюгу “витрати і прибуток вітчизняного товаровиробника - витрати та прибуток переробника - витрати та доходи експортера”.

Встановлено, що на зовнішньому сегменті ринку молочні продукти України є конкурентоспроможними, до того ж формування ціни відбувається з цілковитим дотриманням тенденцій світового ринку. Калькуляція експортної ціни твердого сиру свідчить, що зниження закупівельної ціни на молоко на 1 грн/т при інших рівних умовах приводить до збільшення можливої прибутковості експортної операції на 0,1%. Різниця між експортними цінами на кордоні Україна - Російська Федерація та світовою ціною давала можливість українським експортерам утримувати значну частку російського ринку. Але при орієнтації на європейський ринок вони можуть збільшити експортні надходження лише при умові забезпечення належної якості молочних продуктів.

Встановлено, що в процесі лібералізації торгівлі відбувається інтеграція світового та внутрішнього ринку, а отже, відкриття внутрішнього ринку зумовлює посилення впливу світової ціни на внутрішню. Виявлено, що у 2003-2005 рр. існує тісний взаємозв'язок між змінами експортної ціни Північної Європи та внутрішньою споживчою ціною і експортною ціною України (табл. 1). Так, збільшення європейської ціни на масло на 1% спричиняє зміну внутрішньої ціни на 0,164% і експортної ціни - на 0,519%. Підвищення європейської ціни на сир на 1% зумовлює приріст внутрішньої ціни на 0,473% і експортної ціни - на 0,515%. Хоча еластичність цін є низькою, наявність взаємозв'язку у 2003-2005 рр. свідчить про інтеграцію внутрішнього та світового ринку.

Таблиця 1

Вплив світових цін на внутрішні та експортні ціни України, %

1 - аналіз проводиться з 2000 р. за наявних даних;

2 - у дужках наводиться значимість моделі (за коефіцієнтом детермінації та F-критерієм).

На основі розрахунків підтверджено, що зміна фінансових інструментів регулювання імпортних операцій впливає на імпортні ціни, але, оскільки частка імпорту молочних продуктів у їх внутрішньому споживанні за аналізований період в Україні була незначною (менше 1%), суттєвого впливу імпортних тарифів та валютного курсу на зміни внутрішніх споживчих цін не спостерігалось.

Визначено, що найбільший вплив на зміну внутрішніх цін молочних продуктів спричиняють зміни світових цін. Так, підвищення внутрішньої споживчої ціни на масло (13,38%) та сир (39,53%) було зумовлене приростом світової ціни відповідно на 5,64 і 22,55%. Вступ до Світової організації торгівлі передбачає збільшення частки імпорту у споживанні до 5% та зниження імпортних тарифів, що призведе до посилення взаємозв'язку світових і внутрішніх цін. Оскільки світові ціни є дуже нестійкими і циклічними, основною метою при застосуванні фінансових інструментів для регулювання експорту та імпорту повинна бути стабілізація цін, а не протекція внутрішнього ринку.

Українська молочна промисловість ґрунтується на трьох основних напрямах діяльності: продукція із незбираного молока; сир; масло, сухе молоко, казеїн. Виробництво молочних продуктів стабільно зростало впродовж останніх п'яти років. З'ясовано, що подальший розвиток молочної промисловості значно залежить від кон'юнктури світового ринку молочних продуктів, оскільки майже третина всього виробництва молокопродуктів у грошовому виразі підлягає продажу на експорт. Так, частка експорту у виробництві (експортна квота) сирів усіх видів у 2005 р. становила 43%, масла - 21%, молочних консервів - 18%, сухого молока - 70%, що свідчить про експортну орієнтованість даного виду продукції та в цілому сформовані ринки збуту. Ринок Російської Федерації до кінця 2005 р. був найбільш доступним (через об'єктивні фактори - стандарти, якість, світові тенденції та ін.) для українських виробників сиру, масла, згущеного молока. Але зважаючи на вимушене припинення експорту до Росії у 2006 р. українські підприємства переорієнтувались на європейські ринки, збільшивши виробництво сухого, згущеного молока, яке експортується до Данії, Польщі, Єгипту, Німеччини.

Аналіз ринкового використання свіжого молока свідчить, що лише 13-14% виробленого молока має експортне спрямування. Більше половини (58,8%) виробленого молока насправді споживається та реалізується домашніми господарствами населення на сільських чи міських ринках у вигляді свіжого молока та молочних продуктів та сільськогосподарськими підприємствами на внутрішньогосподарське споживання. І лише 41,2% виробленого молока надходить на переробні підприємства. Такий стан вимагає збільшення товарності молока.

Встановлено, що попит на молоко та молочні продукти в основному залежить від вартісних факторів - доходів населення та ціни.

молочний експорт імпорт україна

Таблиця 2

Декомпозиція зміни попиту на основні молочні продукти, %

Загальний рівень продовольчого споживання молока у 2000-2004 рр. підвищився в основному за рахунок збільшення виробництва молока у господарствах населення для власного споживання. Встановлено, що сільські жителі споживають майже вдвічі більше молока та молочних продуктів, ніж міські за рахунок власного виробництва. Так, міськими мешканцями споживається 169 кг на 1 особу, що на 55% менше від норми споживання (380 кг), встановленої Інститутом харчування України, а сільськими мешканцями споживається 344 кг молока і молочних продуктів на 1 особу, що майже досягає рекомендованого рівня. В цілому середній рівень споживання молока та молочних продуктів у 2005 р. становив 227кг і був нижчим від рекомендованих норм на 39,5%.

Починаючи з 2005 р. відбуваються зміни у структурі споживання. По-перше, відбулося суттєве збільшення споживання сиру і зменшення споживання масла, що свідчить про переорієнтацію споживання у бік дорожчих видів молочних продуктів, характерну для більшості розвинених країн. По-друге, у 2005 р. відбувається зменшення частки виробленого молока у господарствах населення.

Отже, структура попиту на молоко та молочні продукти відрізняється за групами сільського та міського населення, змінюється в сторону збільшення споживання оброблених молочних продуктів та в подальшому буде залежати від обсягів виробництва та споживання молока у приватному секторі.

Третій розділ. Напрями удосконалення фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів в умовах вступу України до СОТ, присвячений питанням удосконалення фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів. У розділі здійснено аналіз українського законодавства щодо регулювання ринку молока та молочних продуктів на відповідність вимогам СОТ з урахуванням аспектів якості та безпеки, обґрунтовано систему митного оподаткування імпорту молочних продуктів, виявлено взаємозв'язок між фінансовим механізмом експорту-імпорту та продовольчою безпекою населення, здійснено прогноз виробництва та споживання молока і молочних продуктів в умовах лібералізації торгівлі.

Вступ України до СОТ передусім вимагає трансформації, модернізації і реконструкції українського законодавства щодо сільського господарства відповідно до принципів, норм і стандартів Уругвайської угоди про сільське господарство. В умовах адаптації українських підприємств до правил світової торгівлі зрозуміло, що наявність сертифікованої системи управління якістю та безпекою є невід'ємною частиною вимог стратегічних партнерів України при придбанні українських товарів.

В процесі вивчення системи управління якістю та безпекою в Україні виявлено, що головними недоліками української системи стандартизації є:

- подвійність систем стандартів, яка складається із стандартів нового типу на основі стандартів серії ISO і старих стандартів, які не змінювались із часів Радянського Союзу;

- стандарти в Україні орієнтовані на кінцеву продукцію, тобто вимоги встановлюються до готових продуктів кожного окремого виду, що робить незручним і неефективним систему забезпечення якості (у разі зміни окремих положень неможливо вчасно змінити таку велику кількість документів). Стандарти НАССР орієнтовані на процес - від початку виробництва сировини до виготовлення продукції, “від поля до столу”, що дає можливість відстежити весь процес проходження продукції у ланцюгу виробництва;

- інституційна система щодо забезпечення якості і безпеки продукції АПК в Україні дуже мультифункціональна. Державні органи, до повноважень яких віднесено забезпечення якості і безпеки продукції АПК, в т.ч. і при експортно-імпортній діяльності, діють у межах своїх повноважень, визначених у відповідних законах і підзаконних актах. Але через неузгодженість певних їх положень, розпорошеність обов'язків та відсутність комплексності у функціях часто призводить до неефективного використання фінансових, людських ресурсів, виникнення непрозорості їх роботи.

Для того, щоб зовнішні ринки справді могли бути відкритими для виробників, необхідно запровадити багато змін у законодавстві, і це залежить, в першу чергу, від держави. Але виконання заходів гарантування безпеки українським споживачам залежить саме від виробників, оскільки для того, щоб переробник молока міг ідентифікувати, реалізувати та експортувати молочні продукти, він має засвідчити, що сировина відповідає міжнародним стандартам якості.

За українським стандартом виділяється 3 сорти молока, але навіть вищий ґатунок за якісними параметрами не відповідає вимогам розвинених країн, де є лише сорт “екстра”, придатний до харчування. Структура молока, прийнятого переробними підприємствами від сільськогосподарських підприємств показує, що лише 16,9% всього молока надходить як вищий ґатунок. Майже все молоко, прийняте від домашніх господарств, що мають 1-2 корови - надходить як ІІ ґатунок. Це означає, що лише 5% всього молока - вищий ґатунок, а решта за стандартами країн ЄС є непридатним для харчування. Тому першочерговим завданням державної політики є забезпечення якісних параметрів молока-сировини, що дозволить проявити експортні можливості молочних продуктів та підвищити їх конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на світовому ринку. Невиконання вимог міжнародних стандартів призводить до виникнення ускладнень у міжнародній торгівлі через застосування технічних бар'єрів торгівлі, фінансових санкцій та адміністративних заборон.

Спрощення доступу до ринку за вимогами СОТ має відбуватися шляхом переведення усіх нетарифних обмежень у тарифні ставки з подальшим їх зниженням. Обґрунтовано, що головною функцією зв'язаного рівня тарифу є не заборона імпорту, а гарантія цінової стабільності. Визначення його рівня ґрунтується на розрахунку відносної величини цінових коливань за 1996-2005 рр., що дозволяє визначити піки та подальшу тенденцію. Розрахунок ставок імпортного мита на молочні продукти в Україні, показав, що для стабілізації цін може бути прийнятним варіант встановлення зв'язаного мита на імпорт масла - не більше 44%, сиру - не більше 40,7%, але не менше 19,4%, сухе молоко - не більше 60%, знежирене сухе молоко - не більше 62%. Дослідження показує, що існує циклічність цін, тому розраховані зв'язані ставки мита будуть дійсними і в майбутньому.

Визначено, що при встановленні адвалерних ставок на імпорт масла та сиру на рівні 40%, що розраховано шляхом простого переведення специфічних ставок, доступ до ринку цих молочних продуктів не зміниться. Тому для виконання умов СОТ щодо імпортного доступу до ринку молочних продуктів в подальшому можливе встановлення адвалерних ставок імпортного тарифу на рівні: для масла - 17%, для сиру - 15%, що не зашкодить внутрішньому виробництву.

У роботі на основі розробленої моделі залежності внутрішніх цін в Україні (1, 2) з урахуванням цінової еластичності та відповідно до зміни елементів фінансового механізму експорту та імпорту здійснено прогнозування попиту та пропозиції на молоко і молочні продукти на 2006-2010 рр. Функція залежності цін має вигляд:

Ln Р^d_{b t} = 1,937 + 0,751 ln Р^d_{b t-1} + 0,048 ln P^w_{Eu b t-1} + _t ,; (R² = 77,1) (1)

SD (0,942) (0,116) (0,028)

Ln Р^d_{ch t} = 4,936 + 0,177 ln Р^d_{ch t-1} + 0,372 ln P^w_{Eu ch t-1} + _t, (R² = 78,6) (2)

SD (0,501) (0,077) (0,065)

де Р^d_{b t}, Р^d_{ch t} - оптова ціна виробника на масло і сир відповідно;

P^w_{Eu b}, Р^d_{Еu ch} - світова ціна (FОВ, Північна Європа) масла і сиру відповідно;

t - період (місяць).

Відповідно до зміни цін прогноз передбачає підвищення попиту на молочні продукти. Але загальне середнє споживання молока та молочних продуктів на одну особу може зменшитись за рахунок зменшення обсягу споживання свіжого молока власного виробництва. Оскільки виробництво молочних продуктів буде залежати від їх споживання та розширення експортних ринків, то в майбутньому очікується збільшення виробництва молочних продуктів. Але для цього потрібне суттєве збільшення виробництва молока-сировини, що можливе лише за інтенсивного розвитку великих молочних господарств.

Отже, зважаючи на виключну необхідність організації внутрішнього ринку молока і молочних продуктів, поліпшення якості харчування населення, стратегічним завданням держави має стати відродження молочного скотарства, особливо великих товарних молочних ферм і комплексів для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва молока і молочних продуктів з урахуванням глобалізації торгівлі і відкритості ринків для імпорту.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене теоретичне та практичне вивчення фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської і продовольчої продукції на прикладі ринку молока та молочних продуктів, внаслідок чого запропоновані підходи до його удосконалення згідно з вимогами Світової організації торгівлі. Дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Фінансовий механізм експорту та імпорту сільськогосподарської і продовольчої продукції - це сукупність фінансових методів, інструментів і важелів впливу на вартісні пропорції експорту та імпорту з метою досягнення продовольчої безпеки за нормативно-правового та інформаційного забезпечення, що відповідає міжнародним стандартам.

2. В роботі визначено структуру фінансового механізму експорту та імпорту, що включає в себе фінансові методи: тарифні методи, експортне субсидування та внутрішню фінансову підтримку, які впливають на ціни продукції на світовому ринку через фінансові інструменти, що приводяться в дію за допомогою фінансових важелів, законодавчо закріплених на національному або на міждержавному рівні. Запропоновано класифікацію складових фінансового механізму експорту та імпорту за рівнем їх законодавчого закріплення на спільні (інтернаціональні), визначені угодами СОТ, та специфічні (національні), притаманні окремим країнам.

3. Уточнено періодизацію реформування фінансового механізму, згідно з якою за період реформ 1996-2005 рр. фінансовий механізм експорту та імпорту молочних продуктів змінився від характерної для країн з перехідною економікою підтримки національних виробників шляхом обмеження імпорту через застосування високих ставок мита до стимулювання конкуренції в галузі через відкриття імпортних кордонів.

4. Використання країнами інструментів державної політики впливає на рівень цін молока та молочних продуктів на світовому ринку, що, в свою чергу зумовлює ефективність продажу як на внутрішньому, так і на світовому ринку. Встановлено, що ціновим критерієм оцінки конкурентоспроможності молочні продукти України є конкурентоспроможними як на російському, так і на європейських ринках.

5. Встановлено, що у процесі лібералізації торгівлі відбувається інтеграція світового та внутрішнього ринку, тобто відкриття внутрішнього ринку зумовлює посилення впливу світової ціни на внутрішню. Оскільки частка імпорту молочних продуктів у їх внутрішньому споживанні за аналізований період була незначною (менше 1%), суттєвого впливу імпортних тарифів та валютного курсу на зміни внутрішніх споживчих цін не спостерігалось. Вступ до СОТ передбачає збільшення частки імпорту у споживанні до 5% та зниження імпортних тарифів, тому взаємозв'язок цін світового та внутрішнього ринку буде підвищуватись.

6. Обґрунтовано, що головним фактором та стимулом для встановлення зв'язаного рівня тарифу є не заборона імпорту, а використання його як гарантії цінової стабільності. Запропонована методика визначення зв'язаних ставок імпортного мита на молочні продукти передбачає попередження негативного впливу коливань світових та внутрішніх цін. Відповідно до такого підходу прийнятним є встановлення зв'язаних ставок мита на імпорт масла - не більше 44%, сиру - не більше 40%, сухе молоко - не більше 60%, знежирене сухе молоко - не більше 62%. Дослідження показує, що існує циклічність цін, тому розраховані зв'язані ставки мита будуть дійсними і в майбутньому.

7. Визначено, що при встановленні адвалерних ставок на імпорт масла та сиру на рівні 40%, що розраховано шляхом простого переведення специфічних ставок, доступ до ринку цих молочних продуктів не зміниться. Тому для виконання умов СОТ щодо імпортного доступу до ринку молочних продуктів в подальшому можливе встановлення адвалерних ставок імпортного тарифу на рівні: для масла - 17%, для сиру - 15%, що не зашкодить внутрішньому виробництву.

8. Стратегія дослідження, запропонована у роботі, повинна покращити розуміння впливу фінансового механізму експорту та імпорту на продовольчу безпеку країни, що є важливим для спроможності передбачити, спрогнозувати наслідки впровадження комплексу фінансових інструментів та попередити негативні зміни, оскільки саме застосування певного пакету інструментів буде визначати ефективність державного регулювання у галузі. Результати дослідження дали можливість запропонувати деякі рекомендації щодо удосконалення фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів.

В цілому вважаємо, що основою комплексної програми розвитку молочного сектору повинна бути якість і конкурентоспроможність молока та, відповідно, молочних продуктів, орієнтованість на потреби споживачів, забезпечення їх високоякісною продукцією, повною і достовірною ринковою інформацією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

статті у фахових виданнях:

1. Дробот Н.М. Державне регулювання експорту сільськогосподарської продукції відповідно до Угоди про сільське господарство Світової організації торгівлі // Науковий вісник НАУ, - 2002. - Вип. 56. - С. 312-314.

2. Дробот Н.М. Особливості формування політики державного регулювання імпорту агропродукції в контексті вступу України до Світової організації торгівлі // Науковий вісник НАУ. - 2003. - Вип. 66. - С. 298-301.

тези доповідей:

3. N. Drobot. Implementation of Uruguay Round Tariff Reductions for Agricultural Рroducts in Ukraine // Economic problems of Ukraine and issues pertaining its accession the WTO. Conference papers, SNAU, 2004. - Р. 19-21.

4. Дробот Н.М. Оцінка функціональної спрямованості та ефективності митного тарифу на агропродукцію // Вісник Черкаського університету, - 2005. - Вип. 69. - С. 184-189.

5. N. Drobot, O. Karasyk. Assessing the Impact of Agricultural Trade Liberalization on Food Security in Ukraine. Poster Presentation of European PhD Workshop “Economics and Social Sciences Research in Food, Agriculture, Environment and Development” Wageningen University, 2005.

АНОТАЦІЇ

Дробот Н.М. Фінансовий механізм експорту та імпорту молочних продуктів в умовах вступу України до СОТ. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів фінансового механізму експорту та імпорту молочних продуктів в умовах вступу України до Світової організації торгівлі.

В роботі узагальнено теоретичні аспекти фінансового механізму експорту та імпорту сільськогосподарської та продовольчої продукції через виявлення його економічної природи та структури. Запропоновано класифікацію складових фінансового механізму за рівнем законодавчого закріплення. Здійснено аналіз законодавчої та нормативної бази регулювання експорту та імпорту молока і молочних продуктів на відповідність вимогам Світової організації торгівлі. Виявлено тенденції, взаємозв'язок цін внутрішнього та світового ринку молока і молочних продуктів в процесі лібералізації торгівлі. Встановлено вплив фінансового механізму експорту та імпорту на конкурентоспроможність молочної продукції України на світовому ринку, стан внутрішнього ринку і продовольчої безпеки країни на національному рівні та на рівні домашніх господарств. В роботі запропоновано напрями удосконалення фінансового механізму експорту та імпорту та обґрунтовано важелі практичного застосування його інструментів в умовах вступу України до Світової організації торгівлі.