Інвестиційна та фінансова діяльність України та Світового банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Інвестиційна та фінансова діяльність України та Світового банку»

План

банк інвестиція фінансовий

Вступ

1. Cтворення та розвиток Світового банку

2. Співробітництво України та Світового банку

3. Проблеми та перспективи взаємодії Світового банку та України

Висновки

Вступ

Міжнародні фінансові організації відіграють дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.

Міжнародні валютно-кредитні відносини мають три головні виміри і проявляються в трьох головних площинах. З одного боку, вони являють собою певну теоретичну систему, сукупність принципів і форм міжнародних валютно-кредитних відносин. З іншого боку, валютно-кредитні та фінансові інструменти є важливими засобами здійснення економічної політики та її координації у міжнародному масштабі. І нарешті, валютно-кредитна сфера виступає важливим каналом залучення додаткових фінансових коштів до національної економіки, сприяє прискореному обміну між країнами та регіонами товарів і послуг, поліпшенню системи розрахунків між суб'єктами світогосподарських зв'язків.

Таким чином, Україна, беручи безпосередню участь у діяльності провідних міжнародних валютно- кредитних та фінансових організацій (МВФ, МБРР, МАР, ЄБРР), отримує ряд переваг: кращі умови розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, допомога у підтриманні рівноваги платіжного балансу та у регулюванні валютних курсів, надання кредитів та гарантування приватних позик за кордоном.

Cтворення та розвиток Світового банку

Одним із основних кредиторів України сьогодні являється Світовий Банк, що надає допомогу з метою розвитку. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку.

Світовий банк відрізняється від Групи Світового банку тим, що до Світового банку входять лише дві інституції - Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР), в той час як до Групи Світового банку входять, крім двох названих, ще три інституції: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС)[1, c. 306].

Формування Групи Світового банку було розпочато рішенням Бреттон-Вудської Конференції про заснування МБРР водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою за основними цілями та організаційно. Тому, членом МБРР може стати тільки учасник МВФ. Структурою обидва вони входять до системи ООН. Спочатку діяльність МБРР була пов'язана з кредитуванням розвинутих країн, в першу чергу європейських, що постраждали під час Другої світової війни. Після відбудови їх економіки, а також внаслідок появи великої групи нових держав, що звільнились від колоніальної залежності, цілі й функції МБРР змінюються. Постає необхідність створити інститут, структурно пов'язаний з банком, який би зосередився на допомозі країнам, що розвиваються. З цією метою в 1956 році була утворена Міжнародна фінансова корпорація. Для сприяння економічним перебудовам в найменш розвинутих країнах в 1960 році розпочала діяльність Міжнародна асоціація розвитку. Співвласниками Світового банку є більше 187 країн-членів, інтереси яких представляють Раду керуючих і Раду директорів, що перебуває у Вашингтоні. Країни-члени є акціонерами Світового банку, що володіють правом приймати остаточне рішення.

Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 році організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, - Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 році Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій[1, c. 305].

Офіційними цілями Групи Світового банку є зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Банк використовує свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожній з країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбіднішим країнам, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

інвестування в розвиток людських ресурсів;

концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до рішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;

сприяння урядам надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності; охорона навколишнього середовища;

підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;

підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування[2, c. 21].

До Світового Банку Україна вступила у вересні 1992 р. (водночас із вступом до МВФ) відповідно до Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку(стала членом у 2004 році) та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій»; вона є членом всіх його структур -- МБРР, МФК, МАР і БАГІ. Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8 % всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.

Інституційні кредити спрямовані на реформи та розвиток державного управляння фінансами, економікою. Реабілітаційна позика має інвестиційний характер. Кошти, що надходять від Світового Банку, на відміну від коштів МВФ, використовуються більш різноманітно. Вони спрямовані не тільки на погашення дефіциту бюджету й платіжного балансу, але й на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту.

Позики Світового Банку для України вигідніші, ніж позики з інших джерел, оскільки умови надання ним кредиту сприятливіші. За класифікацією СБ Україна належить до III категорії країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення кредитів продовжується до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5 % річних[7].

Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії. У країнах, що розвиваються: середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років; число грамотних серед дорослого населення подвоїлося; загальна кількість дітей, що навчаються в початковій школі, зросла з 411 до 681 млн.; дитяча смертність знизилася на 50%. Незважаючи на досягнуті успіхи, дуже багато чого ще має бути зроблено для вирішення завдань розвитку. З 4,7 млрд. людей, що живуть в країнах-клієнтах Світового банку: 3 млрд. живуть менш нiж на 2 дол. США в день, а 1,2 млрд. - менш нiж на 1 дол. в день; майже 3 млн. дітей у країнах, що розвиваються, щорічно вмирають від хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинації; 113 млн. дітей не відвідують школу; 1,5 млрд. людей не мають доступу до чистої питної води.[4, c. 6].

З вище зазначеного випливає неоціненна роль глобальної фінансової архітектури, що побудована на інституційному механізмі світових фінансових організаціях. Враховуючи це, можна констатувати, що процес глобалізації суттєво модернізував систему боргових фінансів як окремих країн, так і світової фінансової системи в цілому. Інституціоналізація їхнього функціонування, інтернаціоналізація боргових проблем окремих країн і цілого світу відображає суттєві зміни у процесах циркуляції позичкового капіталу та управління фінансовими потоками. Пріоритетні напрямки співробітництва МБРР з Україною визначаються у відповідних стратегіях допомоги Україні - середньострокових програмах, що визначають обсяг, структуру, загальні принципи діяльності МБРР в Україні, та затверджуються Радою Директорів цієї організації.

Співробітництво України та Світового банку

Впродовж 2014 року Україна перебувала в глибокій економічній рецесії. Внаслідок великих накопичених фіскальних та зовнішніх дисбалансів на початку 2014 року органи влади здійснили велике макроекономічне корегування. Різка девальвація валюти (після скасування у березні фіксованого курсу обміну валют) у поєднанні з фіскальною консолідацією спричинили значне скорочення рівня споживання та інвестицій. Суперечливий вплив корегування був ускладнений ескалацією військового конфлікту у другій половині 2014 року, що призвело до суворого погіршення економічної ситуації на індустріалізованому сході і до падіння рівня довіри інвесторів та споживачів. Після скорочення на 3,9 відсотків у перші три квартали реальний ВВП зменшився на 14,8 відсотків у четвертому кварталі у порівнянні з минулим роком, що в річному обчисленні становило приблизно 6,8 відсотків падіння у 2014 році. Негативного впливу зазнали всі галузі економіки: промисловість (- 10,1 відсотків у порівнянні з минулим роком), оптова торгівля (-15,0 відсотків у порівнянні з минулим роком) та будівництво (-21,7 відсотків у порівнянні з минулим роком). Це скорочення було пом'якшене зростанням у сільськогосподарській галузі на 2,8 відсотків у порівнянні з минулим роком. Тим часом різка девальвація національної валюти та зростання тарифів на газ і житлово-комунальні послуги призвели до інфляційних тисків, і в грудні індекс споживчих цін досяг 24,9 відсотків у порівнянні з минулим роком[8].

Незважаючи на фіскальну консолідацію, державний борг швидко зростає. У 2014 році надходження зменшувались через економічне скорочення та проблеми при зборі податків на сході, у той час, коли зросли витрати, пов'язані з безпекою. Для зменшення бюджетного дефіциту в березні та липні Уряд здійснив фіскальні заходи з метою збільшення надходжень до бюджету з одночасним скороченням витрат, що допомогло втримати дефіцит загального фонду Державного бюджету на рівні 4,6 відсотків ВВП (у порівнянні з 4,8 відсотків у 2013 році). Однак, було необхідне значне фінансування позабалансових статей бюджету для покриття зростаючого дефіциту компанії «Нафтогаз України» (5,5 відсотків ВВП) та сприяння поверненню довіри до банківської системи шляхом рекапіталізації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і державних банків (1,9 відсотка ВВП). Це разом із впливом знецінення національної валюти призвело до різкого зростання співвідношення державного і гарантованого боргу до ВВП до 70,6 відсотків (у порівнянні з 40,6 відсотками у 2013 році).

У 2014 році залишались гострими проблеми платіжного балансу, до яких додались втеча капіталу, низький рівень прямих іноземних інвестицій та затримки в державному фінансуванні. Після березневої девальвації національної валюти почав корегуватись дефіцит поточного рахунку, який у серпні досяг майже нуля. Однак, протягом решти року вплив девальвації був пом'якшений порушеннями роботи експортно орієнтованих галузей на сході, пов'язаних з конфліктом, та сезонним підвищенням рівня імпорту газу і вугілля (після того, як постраждав місцевий видобуток вугілля у зоні конфлікту). Як результат цього, дефіцит поточного рахунку залишався високим на рівні 4,1 відсотків ВВП у 2014 році[8].

Фінансовий рахунок також знаходився під тиском через погашення заборгованості за платежами за газ компанії «Газпром», підвищення попиту на готівковому валютному ринку після відтоку депозитів з банківської системи та затримки в державному фінансуванні. Як результат цього, гривня продовжувала падати та втратила з вересня місяця до кінця 2014 року понад 25 відсотків своєї вартості. Наприкінці 2014 року міжнародні резерви зменшились до 7,5 млрд. дол. США (1,4 місяця покриття імпорту) і на кінець лютого 2015 року впали ще нижче свого рівня до 5,6 млрд. дол. США. Втративши помітну частку резервів, на початку 2015 року Національний банк України (НБУ) припинив валютні втручання, що призвело до іншої хвилі тиску на національну валюту.

З початку 2014 року фінансовий сектор в Україні також сильно постраждав від поєднання політичних та безпекових чинників, а також тиску від обмінного валютного курсу. Банківська система, яка представляла більше 95% всіх фінансових активів, мала структурні недоліки - високі ставки кредитування пов'язаних осіб, коротка відкрита валютна позиція багатьох банків, високий рівень проблемних кредитів у загальному обсязі банківських активів - що збільшувало її вразливість до потрясінь, та стало результатом застосування стримуючих заходів і неефективного врядування в системі[8]. Ці структурні проблеми були посилені за рахунок розгортання кризи в країні. З початку 2014 року банки зіткнулися із загальним відтоком депозитів на рівні майже 20 відсотків. Банки були додатково послаблені триваючим падінням гривні, яка з початку 2014 року втратила близько 50% своєї вартості. Девальвація створює миттєвий тиск на коефіцієнт достатності капіталу банків через збитки, що утворюються внаслідок відкритої короткої валютної позиції, а у довгостроковій перспективі, через погіршення якості кредитного портфеля.

З початку 2014 року чотирнадцять банків були проголошені плато неспроможними, і існує дуже великий ризик, що банкрутства зазнає велика кількість інших банків, створюючи тягар на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВ), якому може знадобитися робити суттєві виплати вкладникам для швидкого вирішення проблеми кількох банків.

Отже, нестабільна політична ситуація, продовження конфлікту на сході країни створюють несприятливі умови для економіки України, яка стикається з безпрецендентними проблемами та ризиками.

У цьому контексті Група Світового банку відреагувала швидко, щоб зменшити вплив кризи і відновити зростання. Працюючи разом з Урядом, Група Світового банку поставила наступні важливі цілі:

1. стабілізувати банківський сектор і зробити його стійкішим до можливих майбутніх потрясінь;

2. сприяти глибшому фінансовому посередництву і спрямуванню кредитів у реальний сектор на стійкій основі;

3. просувати більш глибокі реформи в бізнес- середовищі для підтримки і подальшого зростання приватного сектора та залучення нових інвестицій.

Стосовно першої цілі Банк у тісній співпраці із МВФ спільно працює з НБУ над підготовкою до кризи і програмою управління нею, що включає в себе проведення зовнішніх аудитів 35 найбільших банків, які, як очікується, будуть завершені до кінця вересня 2015 року (аналізи найбільших 15 банків були вже завершені до кінця липня 2014 року). Потім по мірі необхідності НБУ буде вимагати від банків підготовки планів рекапіталізації та реструктуризації[4, c. 4].

У контексті програм Світового банку та МВФ Уряд прийняв критерії використання державних коштів для підтримки недокапіталізованих системно важливих банків, якщо це необхідно. Крім того, Світовий банк продовжує надавати підтримку для посилення механізму санації банків[7].

У липні 2014 року були прийняті відповідні зміни до законодавчих актів, включаючи додаткові критерії своєчасної ідентифікації проблеми та плато неспроможних банків. Крім того, створений механізм резервного фінансування Урядом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і забезпечені додаткові інструменти, які дозволяють проводити санацію банків за менших витрат. Врешті-решт, НБУ змусив найбільші 35 банків надати звіти про кінцевих власників, що є першим кроком на шляху покращення прозорості та скорочення кредитування пов'язаних осіб.

Стосовно другої цілі, Банк підтримує реалізацію реформ в таких галузях: надання інформації щодо кредитоспроможності; розробка нормативно правової бази та системи контролю для страхових компаній; функціонування ринків капіталу і кредитних спілок; захист прав споживачів фінансових послуг та фінансова грамотність. Банк також сприяє покращенню умов для доступу до довгострокового фінансування на прийнятних умовах для малих і середніх підприємств (МСП), орієнтованих на експорт.

Стосовно третьої цілі, Україна зробила цілу низку успішних кроків, спрямованих на поліпшення сприятливого середовища для зростання приватного бізнесу та інвестицій, але багато чого ще належить зробити. В минулому році було відзначено прогрес за показниками рейтингу з легкості ведення бізнесу (Doing Business). Зокрема, в одержанні дозволів на будівництво, скороченні необхідних кроків для відкриття бізнесу, а також впорядкуванні процедури передачі майна (покращення позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу), але ці поліпшення являють собою лише невелику частину у набагато ширшому контексті.

Як показали відгуки вітчизняних та зарубіжних підприємств, загальне бізнес-середовище в Україні критично ослаблене макроекономічною нестабільністю, обтяжливими і застарілими нормами і стандартами, слабким дотриманням закону та захисту прав власності, відсутністю конкуренції в багатьох галузях і нестачею доступного та довгострокового фінансування. Після того, як нове керівництво підписало Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та висловило прихильність до залучення інвестицій та покращення бізнес-середовища, увага зосередилась не тільки на показниках рейтингу з легкості ведення бізнесу, але і на ґрунтовнішій програмі реформ. Група Світового банку підтримує намагання України максимально ефективно використати переваги від доступу до ринків ЄС шляхом покращення стандартів безпеки продуктів та фіто санітарних стандартів; при цьому значний прогрес вже спостерігається у м'ясній та м'ясомолочній галузі.

Також Група Світового банку співпрацює з владою над вирішенням питання спроможності сплати населенням вартості комунальних послуг; над поліпшенням доступу до корпоративної інформації, відповідальністю директорів, та розширенням прав і можливостей акціонерів; і продовженням скорочення часу і кількості платежів, пов'язаних зі сплатою податків. Крім того, Група Світового банку надала допомогу Уряду в оптимізації отримання бізнес-дозволів і ліцензування, та впровадженні систем інспекції, спрямованих на виявлення ризиків, а також сприяв впровадженню жорсткішої антимонопольної політики задля поліпшення конкурентного середовища.

У той час як подальший прогрес у зазначених областях є необхідним, Група Світового банку визнає наскрізні обмеження, що викликані слабким управлінням, недостатнім режимом конкуренції, слабким дотриманням закону і захисту прав власності, та вкрай неефективною судовою системою, зосередженою на корисливих інтересах. Банк, спільно з іншими міжнародними партнерами виступає за те, щоб нова влада працювала над комплексним вирішенням цих проблем[6].

На додаток до поточних програм технічної допомоги в Україні Банк має дві програми Позик на підтримку політики розвитку (ППР), що підтримуватимуть програми реформ фінансового та приватного секторів. Перша програмна Позика на політику розвитку у фінансовому секторі на загальну суму в 500 млн. доларів США, схвалена 7 серпня 2014 року Радою виконавчих директорів, спрямовується на підтримку стратегічних заходів, метою яких є посилення правового, операційного та фінансового потенціалу ФГВ, покращення платоспроможності банків та, загалом, перетворення банківської системи у більш ефективну систему, здатну витримати можливі майбутні потрясіння. Планується, що друга операція підтримає подальші реформи у цих трьох широких сферах, і надання позики очікується у третьому кварталі 2015 фінансового року. Програмна багато секторальна фінансова системна та інституційна Позика на політику розвитку для проведення реформ включає реформи для покращення бізнес середовища, а також макроекономічні і інші реформи в середині політичної матриці. У травні 2014 року було виділено 750 млн. дол. США, у той час, коли друга позика на даний час знаходиться на етапі підготовки.

Загалом за роки співробітництва Світовий банк затвердив для України 50 позик загальним обсягом 10,1 млрд. дол. США, з яких отримано 7,4 млрд. дол. США.

На сьогодні на стадії реалізації перебуває 10 проектів(таблиця 1), метою яких є модернізація інфраструктури, зокрема в енергетичному, транспортному і комунальному секторах, модернізація системи соціальної підтримки[5].

Таблиця 1

Проблеми та перспективи взаємодії Світового банку та України

Щодо ефективності використання зовнішніх державних запозичень в Україні, то можна говорити про існування цілої низки проблем. По-перше, неможливо визначити реальний обсяг запозичень, що спрямовуються на цілі бюджетного інвестування економіки України. Державна програма запозичень, яка затверджується разом із законом про Державний бюджет на відповідний рік, не містить детальних напрямів використання ресурсів від розміщення ОВДП та ОЗДП, які спрямовуються на фінансування дефіциту бюджету. Звіти Держказначейства щодо фінансування дефіциту бюджету також не корелюють із відповідними статтями видаткової частини державного фінансового плану. По-друге, частина бюджетних інвестицій (фінансування проектів розвитку) здійснюється за рахунок пільгових кредитів Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Фінансування проектів розвитку МБРР та ЄБРР відбувається на умовах самоокупності та обов'язкового внутрішнього співфінансування. Перевірками Рахункової палати України встановлено факти численних порушень у використанні позик МБРР: недотримання Україною зобов'язань у рамках надання позик, невиконання вимог щодо співфінансування, затягування періоду ратифікації кредитних угод, неузгодженість дій органів влади у питаннях організаційного забезпечення позик тощо.

Як наслідок, частину проектів було анульовано на етапі реалізації, а бюджету завдано суттєвих втрат у вигляді нарахованих процентів за резервування позик. Як підсумовують експерти Рахункової палати, низька ефективність власне інвестиційних проектів призводить до того, що у більшості випадків кінцевої мети залучення інвестиційних ресурсів досягнуто не було. При цьому головні розпорядники позикових коштів не несуть відповідальності за недбало вжиті заходи [2, c. 23]. По-третє, результати реалізації проектів розвитку свідчать про низьку ефективність бюджетних інвестицій. Про це свідчить рівень повернення позикових коштів по гарантованих кредитах - 15 % із загального обсягу. Крім того, значна кількість підприємств - боржників знаходяться у стані ліквідації або санації.

Основою нової побудови взаємовідносин мають бути національні інтереси та стратегічні пріоритети України. Оптимізація алгоритму співпраці зі Світовим банком має здійснюватися в напрямі підвищення її ефективності. Форми та механізми співпраці повинні унеможливити звичайне «проїдання» запозичених коштів і бути спрямовані на досягнення конкретних результатів на шляху подальшого соціально-економічного розвитку нашої країни [7]. Україна зможе отримати максимальний соціально-економічний ефект за умови побудови співпраці зі Світовим банком на таких засадах:

1) відповідність форм та способів надання допомоги Банку потребам соціально-економічного розвитку України, використання в кожному конкретному випадку найбільш оптимального з них, а також диверсифікація механізмів співпраці з Банком;

2) рівень заборгованості має бути лімітованим з метою недопущення боргової залежності нашої країни та негативного впливу на національну економічну безпеку;

3) залучення коштів Світового банку може здійснюватися тільки за умови забезпечення їх ефективного і повного використання;

4) рішення про залучення кредитних коштів Світового банку приймається за результатами проведеного аналізу порівняльних переваг запозичень у Банку у порівнянні з фінансовим забезпеченням з інших джерел і лише за умов неможливості надання коштів з державного бюджету, комерційного кредитування тощо[4, c. 7].

Першою віхою до підвищення ефективності використання позичкових ресурсів Світового банку, особливо в умовах кризи, має стати розробка та впровадження дієвої системи управління запозиченнями. Основою такої стратегії повинні стати середньо- та довгострокові державні програми соціально-економічного розвитку України. У стратегіях необхідно обґрунтовувати критерії залучення зовнішніх ресурсів на основі пріоритетів розвитку держави, визначених у державних, галузевих та регіональних програмах. Стратегія повинна містити основні параметри залучення та використання позичкових коштів (рис. 1).

Рис. 1. Параметри залучення і використання позичкових коштів Світового банку

Стратегія має бути затверджена вітчизняним урядом і стати основою для розробки програм співпраці України із Світовим банком на наступні роки. Варто зазначити, що ця стратегія повинна бути гнучкою та час від часу переглядатися. Це є однією з основних умов ефективної реалізації стратегій у сучасних умовах[3, c. 95].

Подальший розвиток співробітництва зі Світовим банком має грунтуватися на посиленні ролі української сторони. Вона повинна брати активнішу участь в ініціюванні проектів, а не чекати на пропозиції, що надійдуть від Світового банку. Не фахівці Світового банку, а саме українські державні органи та національні незалежні експерти повинні визначати, чи є заходи, що заплановані та впроваджуються в рамках проектів, ефективними та дієвими для досягнення поставлених цілей та чи відповідають вони інтересам національного розвитку. Залучення позичкових коштів Банку має відбуватися лише в тих сферах, де таке співробітництво дозволить якнайповніше використати міжнародний досвід і забезпечити максимальний системний ефект.

Особливо важливим питанням залишається чіткий розподіл функцій між державними структурами - Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Національним банком та іншими державними установами. Державні органи, залучені до роботи з підготовки та впровадження проектів Світового банку, повинні діяти за чітким алгоритмом, що, у свою чергу, потребує постійної координації згідно з визначеними державними стратегічними пріоритетами. Однією з основних проблем підготовки та реалізації проектів залишається система управління проектами. Для покращання її ефективності необхідно підвищити й чітко закріпити відповідальність міністерств та інших державних органів, на які покладаються функції з підготовки та реалізації проекту.

Міністерства та інші державні органи повинні відповідати за повний обсяг діяльності, пов'язаної із підготовкою та реалізацією проектів, що включає підготовку та виконання всіх заходів проекту, здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, ведення фінансового обліку, координацію дій за певним проектом з заходами інших проектів міжнародних організацій у цій галузі, підготовку регулярних звітів тощо [3, c. 97]. Якщо міністерства та інші органи влади не мають у своїх структурах відповідних спеціалістів, то доцільно розробити механізм залучення зовнішніх експертів і консультантів до виконання чітко визначених завдань.

Також необхідним є створення автоматизованої бази даних, що забезпечить інформаційне та аналітичне супроводження проектів Світового банку на всіх стадіях їх підготовки та реалізації, та сприятиме проведенню постійного моніторингу виконання проектів і виявленню можливих ризиків. Ця база даних має містити систему фінансового менеджменту, яка б дозволила державним структурам оперативно отримувати інформацію про стан реалізації проекту і контролювати витрачання коштів позик [4, c. 6]. Іншим важливим кроком підвищення ефективності співпраці має стати проведення ґрунтованої оцінки ефективності проектів до початку їх реалізації та під час його впровадження, а також забезпечення регулярного моніторингу перебігу процесу реалізації проектів.

Рис. 2. Пріоритетні напрями допомоги Світового банку

Оцінка має здійснюватися на основі розробленої під конкретний проект системи якісних та кількісних показників результативності, що на дасть інформацію про вихідні витрати, процеси, продукти, результати та ефекти проекту. Також необхідно ретельно стежити за якістю системи управління проектами. Для цього слід посилити системи контролю та моніторингу використання фінансових ресурсів Світового банку.

Стратегічний підхід Світового банку до співпраці з Україною має бути більш вибірковим, тобто Банку варто обмежитися кількома тематичними сферами, проекти за якими мають узгоджуватися з довгостроковими перспективами національного розвитку. Програма співпраці, що має вибірковий характер і визначені пріоритети, допоможе зосередити ресурси Банку та країни на досягненні суттєвих результатів і уникнути розпорошення коштів[6].

З урахуванням пріоритетних завдань української економіки основна увага Банку має зосереджуватися на напрямах допомоги, зазначених на рисунку 2.

Стратегію партнерства Світового банку з Україною (СПУ) на 2012-2016 рр. було схвалено Радою виконавчих директорів Світового банку в лютому 2012 року. Допомогу Групи Світового банку буде сконцентровано на двох напрямках:

Поліпшення державних послуг та системи державних фінансів. Зусилля Світового банку, спрямовані на виконання цих завдань, буде зосереджено на досягненні покращень у сферах:

ь відповідального і збалансованого фіскального управління;

ь ефективного надання послуг у секторах охорони здоров'я і освіти та підвищення адресності державних видатків на соціальну допомогу;

ь надання комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання)[7].

Група Світового банку фінансуватиме проекти в інфраструктурі державного сектору та працюватиме над створенням вдосконалених механізмів моніторингу й над зміцненням урядування у наданні державних послуг, підтримуючи, водночас, активніший діалог між державою і громадянським суспільством у таких ключових сферах, як реформа системи охорони здоров'я, водопостачання і централізованого теплопостачання, а також державних закупівель.

Поліпшення бізнес-клімату, яке дасть змогу розблокувати економічний потенціал України: СПУ сфокусована на:

ь поліпшенні бізнес-клімату як для вітчизняних, так і закордонних інвесторів,

ь поліпшенні інфраструктури, що дасть змогу зменшити вартість ведення підприємницької діяльності,

ь формуванні відповідної стратегічної політики розвитку сільськогосподарського сектору для залучення до нього приватних інвестицій, що дасть Україні змогу скористатися вигодами від значного міжнародного попиту на харчові та сільськогосподарські продукти.

Визначальним у досягненні цих стратегічних результатів СПУ буде поліпшення впровадження поточного портфеля проектів Світового банку. Нинішній кредитний портфель інвестиційних проектів складається з 13 проектів на загальну суму 4,19 млрд. дол. США. Україна завершила 2014 фінансовий рік з найвищим показником вибірки коштів, який сягнув рівня 31,6 відсотка. Надалі докладатимуться зусилля до прискорення освоєння коштів і забезпечення високоякісних результатів усіх поточних інвестиційних проектів, фінансованих Світовим банком. У відповідь на кризу в Україні, у березні 2014 року Група Світового банку оголосила про надання Україні до кінця 2014 року 3,5 млрд. дол. США. Це кредитування, вкрай необхідне для повернення економіки на шлях сталого розвитку, мало на меті підтримати Уряд в проведенні реформ. У 2014 фінансовому році було надано фінансування на загальну суму в 2,9 млрд. дол. США. У лютому 2015 року Світовий банк оголосив про виділення ще 2 млрд. дол. США у вигляді нових позик Україні в 2015 році. Відтоді, як Україна стала членом Світового банку в 1992 році, загальна сума зобов'язань Банку перед Україною на фінансування 45 проектів і програм становить понад 9 млрд. дол. США[6].

Як зазначено в Стратегії партнерства з Україною (СПУ) на 2012-2016 фінансові роки, стратегія МФК в Україні далі зосереджуватиметься на підтримці: стабілізації банківського сектора та цільового фінансування, агробізнесу, та інфраструктури, що доповнюватиметься підтримкою двох міжсекторних тем, пов'язаних з поліпшенням бізнес-середовища та підвищенням енергоефективності[7].

Стабілізація банківського сектора передбачає розширення Програми фінансування глобальної торгівлі з метою полегшення торгівлі та, можливо, підтримки капіталізації і ліквідності низки банків. Триватиме інвестиційна і дорадча робота з проблемними активами і непрацюючими позиками. У більш довгостроковій перспективі МФК надаватиме через комерційні банки цільове фінансування малим і середнім підприємствам на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності в секторі агробізнесу. Представництво Групи Світового банку в Україні (м. Київ) Розвиток агробізнесу, що становить центральну частину стратегії МФК в Україні, підтримуватиметься по всьому ланцюгу постачання, що дасть змогу усунути основні “вузькі місця”, які перешкоджають розвитку цього сектору та отриманню істотних позитивних наслідків для нього. У своїх інвестиціях в агробізнес МФК приділятиме особливу увагу проектам, які здійснюватимуться з окремими підприємствами, щоб забезпечити максимальний вплив завдяки демонстраційному ефекту. Інвестиції в агробізнес супроводжуватимуться дорадчою допомогою, орієнтованою на поліпшення інвестиційного клімату для агробізнесу, приведення стандартів безпеки харчової продукції у відповідність до міжнародного рівня, а також розвиток агрострахування і агрофінансування. Дорадча допомога МФК, спрямована на поліпшення інвестиційного клімату, надасть також підтримку впровадженню недавно прийнятого законодавства про дозволи та ліцензії, прийняттю законодавства про сертифікацію і стандартизацію, а також інституційній реформі у сфері технічного регулювання. У сфері інфраструктури МФК розглядає проекти з розвитку відновлюваної енергії та вивчає можливості підтримки діяльності з утилізації відходів, транспортних та інформаційно-комунікаційних послуг, а також намагається запровадити послуги з операційного консалтингу для підтримки організації операцій державно-приватного партнерства і розроблення відповідних прозорих механізмів залучення фінансування приватного сектору. МФК ставить за мету допомогти Україні підвищити рівень енергоефективності, впроваджуючи міжсекторальні інвестиційні проекти і доповнюючи їх дорадчими послугами у рамках проектів Програма чистого виробництва, Енергозбереження в житлово- комунальному секторі та Фінансування сталого енергетичного розвитку.

Портфель інвестиційних проектів МФК в Україні: Станом на кінець грудня 2014 року, МФК мав інвестиційний портфель близько 1,5 млрд. дол. США (894 млн. дол. США з власних рахунків, та 582 млн. дол. США мобілізованих з інших джерел). У 2014 фіскальному році, МФК за свій рахунок інвестувала 311 млн. дол. США та мобілізувала ще додаткові 160 млн. дол. США з інших джерел. Окрім того, протягом багатьох років МФК проводить дорадчу діяльність в Україні. Дорадчі послуги МФК в Україні зосереджуються на таких пріоритетних сферах: інвестиційний клімат, сільськогосподарський бізнес, та енергоефективність[1, c. 308].

Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) сприяє розвитку фінансового сектора в Україні шляхом підтримки стратегічних іноземних інвесторів через надання гарантій захисту від політичного ризику. Зокрема, БАГІ зосереджує увагу на інвестиціях, які:

· покращують доступ до фінансування для малих і середніх підприємств;

· підвищують надання спеціалізованих банківських продуктів, включаючи лізингове фінансування;

· посилюють капіталізацію банків.

Окрім того, БАГІ підтримує проекти у виробничій сфері, які стимулюють модернізацію виробництва і сприяють диверсифікації економіки. Поточний портфель БАГІ містить 592 млн. дол. США у вигляді гарантій. Як довгостроковий партнер розвитку країни, Група Світового банку реалізує діючу інвестиційну та гарантійну програму на загальну суму в 6 (шість) млрд. дол. США, підтримуючи поліпшення надання базових державних послуг у таких областях, як водопостачання, водовідведення, енергетика і дороги, а також підтримуючи приватний сектор[4, c. 5].

Рада директорів Світового банку обговорили нову Стратегію партнерства з Україною на 2012-2016-ий роки. Стратегія передбачає інвестиційну програму кредитування розміром у 500 мільйонів доларів на рік. Як очікується, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) надасть додаткові кошти у розмірі до 400 мільйонів доларів на рік. Стратегія Світового банку також передбачає надання аналітичних і консультаційних послуг та технічну допомогу.

Допомога Світового банку буде зосереджена у двох сферах. Одна з них - поліпшення надання державних послуг та фінансування. Зусилля банку будуть спрямовані на покращення: фінансового управління; надання послуг в галузі охорони здоров'я, соціальної допомоги та освіти; надання комунальних послуг.

Світовий банк буде фінансувати інвестиції в інфраструктуру громадського сектора, зокрема у вдосконалення управління та моніторингу надання державних послуг. Приділятиме увагу покращенню діалогу між урядом і громадянським суспільством у сферах охорони здоров'я, комунальних послуг та державних закупівель.

Інвестиційні програми Світового банку будуть також спрямовані на поліпшення бізнес-клімату в Україні, зменшення витрат на ведення бізнесу як українськими, так і іноземними інвесторами, залучення приватних інвестицій у сільське господарство України.

Висновок

Сучасний розвиток обумовлює необхідність активної участі країн у міжнародному співробітництві. Таким чином, Україна повинна особливу увагу приділяти міжнародній політиці, в основі якої має бути вiдкритість для рівноправної, взаємовигiдної спiвпраці з усіма державами та мiжнародними органiзаціями на засадах невтручання у внутрiшнi справи держав-партнерів, мирного спiвiснування, неухильного дотримання норм мiжнародного права, вiдмови вiд будь-якого полiтичного, економiчного, вiйськового, iнформацiйного тиску, запобігання конфлiктним ситуацiям шляхом переговорiв.

Для інтеграції у світову економіку Україні треба спершу інтегруватися в усі європейські та євроатлантичні структури, вступити в інтеграційні обєднання Європейського регіону та вести активну співпрацю з угрупованням країн інших регіонів. Таке співробітництво стане надійним підгрунтям для майбутнього інтегрування господарства України до світового економічного простору. Не варто забувати й про те, що зовнішня політика України має бути скерована на захист iнтересiв держави у світі, піднесення мiжнародного авторитету, iнтеграцiї у свiтове спiвтовариство як незалежної, впливової держави з давньою iсторiєю, яскравим нацiональним характером, розвиненою економiкою, потужними сировинними ресурсами та квалiфiкованими продуктивними силами.

Список використаних джерел

1. Бурковська А. В. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх зв'язок з Україною / А. В. Бурковська, О. О. Пепуль // Студентський науковий Вісник Миколаївського державного аграрного університету : наук.-теор. журнал. - 2009. - Вип. 1 (1). - С. 305-308.

2. Плотніков О.В. Проблеми оптимізації взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями / О.В. Плотніков // Актуальні проблеми міжнародних відносин: [зб. наук. праць]; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Інститут міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 46. - Ч. І. - С. 21-25.

3. Рибальченко К.О. Удосконалення механізмів співпраці України із Світовим банком / К.О. Рибальченко // Економіка та підприємництво [Електронний ресурс]: зб. наук. праць молодих учених та аспірантів / ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». - 2010. - Вип. 24. - С. 91-99.

4. Філіпенко А.С. Парадигмальна основа співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями / А.С. Філіпенко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: [зб. наук. праць]; Інститут міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 46. - Ч. І. - С. 3-7.

5. Інформаційна довідка щодо співробітництва України з Світовим банком. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=294420&cat_id=48396

6. Співробітництво України зі Світовим банком : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mfa.gov.ua/netherlands/ua/29524.htm

7. Офіційний сайт Світового Банку: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/uk/country/ukraine

Размещено на Allbest.ru