Размещено на http://www.allbest.ru

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛАГОДА ЄВГЕНІЯ ЮРІЇВНА

УДК 338.314:658.15

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Зінов'єв Фелікс Володимирович,

Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Тархов Петро Вікторович

Сумський державний університет (м. Суми) професор кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Єрімізіна Марина Іванівна,

Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» (м. Сімферополь) доцент кафедри фінансів

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова 160.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Пилипенко

кандидат економічних наук,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, що відбуваються в аграрному секторі економіки України, значно уповільнили темпи його розвитку. Відбулось скорочення обсягів виробництва продукції, зниження рентабельності діяльності і, зрештою, відбулась фінансова дестабілізація. Сільськогосподарські підприємства здійснюють діяльність на свій ризик і несуть фінансову та майнову відповідальність за її результати. Але перекоси в економічній політиці агропромислового виробництва призвели до збитковості більшості аграрних підприємств. Фінансова стійкість виступає якісною характеристикою фінансових можливостей підприємства, а її забезпечення належить до найбільш важливих економічних проблем. Ринок вимагає від підприємств постійного контролю за всіма змінами, що відбуваються в мікро- та макросередовищі, а також миттєвого реагування на них. Проте, здійснюючи діяльність в умовах сьогодення, керівники підприємств різних форм власності й різної галузевої спрямованості не мають повноцінної методичної бази, яка б враховувала специфіку українського економічного простору та дозволяла їм ефективно управляти фінансовою стійкістю.

Питання управління фінансовою стійкістю як основи сталого розвитку підприємств усіх форм власності висвітлено в численних працях українських та зарубіжних науковців. Теоретико-методологічні аспекти фінансової стійкості та антикризового управління вивчали такі зарубіжні науковці: І.А. Астраханцева, У. Бівер, А.В. Карелін, А. Крокет, О.В. Кожевіна, В.Р. Назиров, Г.В. Савицька, В.П. Савчук, А.Д. Шеремет та інші; основні засади формування стратегії антикризового управління запропоновано у розробках Л.Ф. Догіль, Т.В. Крамін, Ж. Ламбен та інших. Серед українських учених питаннями забезпечення стійкого фінансового розвитку підприємств приділяли увагу: А.Ф. Бабицькій, І.В. Дем'яненко, М.І. Єрімізіна, М.С. Заюкова, Л.А. Лахтіонова, Л.А. Лігоненко, О.О. Терещенко, П.В. Тархов, А.В. Чупіс та інші. Проблеми фінансової стабілізації аграрного сектора економіки України висвітлено в працях В.Я. Амбросова, А.Г. Борща, Ф.В. Зінов'єва, С.М. Іванюти, С.М. Кваши, П.Т. Саблука та інших. Незважаючи на високий рівень вивчення загальних проблем фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств, недостатньо вивченими все ще залишаються теоретичні засади та практичні аспекти їх фінансової стабілізації. Практично відсутні наукові розробки комплексної системи оцінювання, управління та забезпечення фінансової стійкості аграрних підприємств, недостатньо чітко сформовано критерії оцінювання фінансової стійкості саме для сільськогосподарських товаровиробників.

Найчастіше науковці досліджують фінансову стійкість з позиції ймовірності банкрутства підприємства й зосереджують увагу на пошуку внутрішніх джерел стабілізації фінансового стану. Тим самим ігнорується вплив зовнішнього середовища на формування фінансової стійкості підприємств. Тому існує необхідність термінового опрацювання механізмів досягнення аграрними підприємствами рівня фінансової стійкості. Теоретична і практична значущість вищезазначених проблем зумовила вибір теми, її актуальність та цільову спрямованість дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науково-дослідницькою темою Таврійського державного агротехнологічного університету “Формування ефективної системи обліку, механізмів управління фінансами та інвестиційними процесами в регіональному АПВ” (U01070008976, 2007-2010 рр.), в якій авторові належить розробка стратегії фінансової стійкості аграрних підприємств; формування рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державної підтримки АПК.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та методологічних засад формування фінансової стійкості аграрних підприємств в умовах ринку та розробка шляхів їх удосконалення. Реалізація мети дисертаційної роботи зумовила вирішення комплексу взаємопов'язаних завдань:

- систематизувати теоретичні й методологічні підходи до вивчення сутності формування фінансової стійкості підприємств;

- розкрити механізми формування фінансової стійкості підприємств в умовах ринкової нестабільності;

- обґрунтувати сукупність методів оцінювання фінансової стійкості суб'єктів господарювання;

- визначити рівень фінансової стійкості сільськогосподарських товаровиробників;

- розробити прогноз фінансово-стійкої поведінки аграрних підприємств залежно від комбінацій важелів впливу;

- сформувати системний підхід до забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств за рахунок оптимізації стратегії;

- обґрунтувати рекомендації щодо гармонізації державного регулювання фінансової стійкості сільськогосподарських товаровиробників.

Об'єктом дослідження є процес формування фінансової стійкості аграрних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади формування фінансової стійкості аграрних підприємств.

Методи дослідження. В процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні економічні методи, зокрема: діалектичний і структурно-логічний (при узагальнені теоретичних і методологічних засад формування фінансової стійкості та побудови алгоритму дослідження), метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалування (для визначення ступеня впливу негативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища); метод інтегральної оцінки (для оцінки фінансової стійкості аграрних підприємств), метод техніки сценаріїв (для прогнозування поведінки фінансової стійкості аграрних підприємств), абстрактно-логічний (для формування стратегічних підходів до забезпечення фінансової стійкості) та інші. фінансовий стійкість сільськогосподарський товаровиробник

Інформаційною базою дослідження були Закони України, нормативні акти Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, оперативна інформація Головного управління агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації й районних управлінь агропромислового розвитку, дані бухгалтерської та статистичної звітності аграрних підприємств; результати вибіркових спостережень, що проведені автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- запропоновано системний підхід до формування стратегії фінансової стійкості аграрних підприємств (поетапне управління фінансовою стійкістю, починаючи з дослідження зовнішнього середовища і закінчуючи етапом розподілу прибутку), за рахунок якого забезпечується загальна ліквідність, платоспроможність та здатність гнучкого реагування підприємства на зміни у ринковому середовищі;

удосконалено:

- методичний підхід до прогнозування фінансової стійкості аграрних підприємств, який, на відміну від загальноприйнятих, передбачає використання методу техніки сценаріїв, що, в свою чергу, дає можливість обирати найбільш ефективні механізми управління та уникати кризових тенденцій;

- інтегральний критерій фінансової стійкості для експрес-діагностики, який, на відміну від існуючих, відображає всі її компоненти, не містить дублюючих один одного показників та враховує залежність підприємства від позикових коштів, стан його платоспроможності та ліквідності, рівень власного капіталу;

дістало подальшого розвитку:

- визначення сутності поняття “фінансова стійкість” (як оптимальне співвідношення фінансових ресурсів підприємства та шляхи їх використання, в рамках яких підприємство здатне нівелювати негативний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища за рахунок збалансованої системи важелів), що дало змогу обґрунтувати економічну різницю між стійкістю та стабільністю (стан фінансової системи підприємства, при якому воно функціонує в рівновазі, зберігаючи незмінність власної структури), яка полягає в більшій гнучкості та керованості першої дефініції відносно статичної другої;

- забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств за рахунок створення варіативної системи управління капіталом, яка передбачає побудову ефективної структури капіталу залежно від сформованих приорітетів (дохідність чи мінімізація ризику).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо формування фінансової стійкості аграрних підприємств. Результати аналізу теоретичних матеріалів та методичних положень, що викладені в дисертації, доведені до стадії, яка дає змогу використовувати їх у практичній діяльності аграрних підприємств України. Авторська методика оцінювання впливу факторів на стан фінансової стійкості аграрних підприємств; алгоритми моніторингу фінансового стану та формування оптимальної структури капіталу; стратегія формування та управління фінансовою стійкістю аграрних підприємств; рекомендації щодо вдосконалення механізмів регулювання діяльності аграрних підприємств відповідно до сучасних умов господарювання прийнято до реалізації Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 02-00/692 від 24.04.2009 р.). Методика прогнозування стану фінансової стійкості аграрних підприємств з використанням техніки сценаріїв використовується управлінням агропромислового розвитку Мелітопольської районної державної адміністрації (довідка № 474 від 12.08.2009 р.). Авторську методику розрахунку інтегрального показника фінансової стійкості аграрних підприємств реалізовано на ПП “Родник” Мелітопольського району (довідка № 71 від 10.04.2009 р.). Стратегію формування фінансової стійкості аграрних підприємств впроваджено на ТОВ “Приазов'є” Мелітопольського району (довідка № 23 від 14.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, в якій подано авторський підхід до формування фінансової стійкості підприємств і напрямів удосконалення цього процесу для аграрних товаровиробників. Наукові положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. Внесок автора, що отримано у співавторстві, наведено в переліку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.); “Проблемы развития финансовой системы Украины” (м. Сімферополь, 2006 р.); “Стан і проблеми управління підприємствами в умовах ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2007 р.); “Теория и практика экономики и предпринимательства” (м. Алушта, 2007 р.); “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007 р.); “Сучасні наукові досягнення - 2007” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (м. Алушта, 2007, 2008 рр.); “Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2008 р.); “Формування ринкових механізмів господарювання” (м. Запоріжжя, 2008 р.); “Фінансування і кредитування аграрного сектору: проблеми та перспективи” (м. Мелітополь, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 16 наукових роботах, у тому числі 7 статтях у фахових наукових виданнях та 9 тезах доповідей - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,8 ум. друк. арк., у тому числі у фахових наукових виданнях - 2,63 ум. друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел зі 176 найменувань. Загальний обсяг роботи - 182 сторінки тексту, основний зміст викладено на 161 сторінці. Робота містить 32 таблиці, 24 рисунків та 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет роботи, наведено методи дослідження, сформульовано наукову новизну, практичне значення, наведено дані щодо їх апробації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи формування фінансової стійкості підприємств” - розкрито понятійний апарат, дано аналіз теоретичних засад формування та управління фінансовою стійкістю, запропоновано сукупність спеціальних методів, що дають змогу здійснити оцінку стану фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств та побудувати систему управління нею.

Необхідним є чітке розмежування термінів “фінансова стійкість” та “фінансова стабільність” і неприпустиме використання цих дефініцій як взаємозамінних. Автор характеризує фінансову стійкість як визначене оптимальне співвідношення фінансових ресурсів підприємства та шляхи їх використання, в рамках яких підприємство здатне нівелювати негативний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища за рахунок збалансованої системи важелів. Фінансова стійкість передбачає дотримання пропорційності між її складовими, не є величиною абсолютною. В свою чергу, фінансова стабільність - це такий стан фінансової системи підприємства при якому воно функціонує в рівновазі, зберігаючи незмінність власної структури. Відмінність між категоріями полягає у більшій гнучкості фінансової стійкості та її здатності повертатись до рівноважного стану після закінчення дії дестабілізуючих чинників.

Науковці у своїх тлумаченнях фінансової стійкості по-різному розставляють акценти, це пов'язано з цілями та завданнями дослідження. За результатами дослідження сутності фінансової стійкості з позиції критеріїв, що забезпечують її формування, виокремлено ряд сутнісних підходів. Нами визначено, що основним критерієм фінансової стійкості виступає наявність фінансових ресурсів для розвитку підприємства та розширеного відтворення. Не виключаючи важливості платоспроможності та інших результативних ознак, вважаємо, що вони лише сприяють та забезпечують безпосередньо розвиток підприємства. Платоспроможне підприємство не обов'язково є фінансово стійким, натомість підприємство, що має тенденції до розширеного відтворення, апріорі, повинно містити певний запас платоспроможності.

Виходячи з того, що фінансова стійкість характеризує стан підприємства в певний період часу, слід уважно підходити до встановлення результативних факторів що впливають на її рівень. Фінансовими важелями у процесі забезпечення фінансової стійкості виступають дохід, прибуток, фінансові санкції, вартість продукції (робіт, послуг), вклади, пайові внески, інвестиції, умови кредитування.

Запас фінансової стійкості підприємства залежить насамперед від розміру власного та позикового капіталу, власних оборотних коштів, загальної вартості активів, наявності чистого прибутку. Отже, зміни, що відбуваються в наведених показниках, спричинюють коливання фінансової стійкості підприємства. Управління фінансовою стійкістю відбувається за рахунок активізації сукупності механізмів як на рівні підприємства, так і на рівні держави (рис. 1).



Рис. 1. Складові системи управління фінансовою стійкістю підприємств

Процес формування фінансової стійкості підприємства складається з трьох основних блоків: інформаційного, діагностичного та блоку заходів із забезпечення фінансової стійкості. Інформаційна складова включає процес добору первинної інформації, її обробку та систематизацію й реалізується шляхом упровадження процедури моніторингу фінансового стану. Моніторинг фінансового стану - це сукупність дій та заходів, спрямованих на поточне спостереження за діяльністю підприємства. Ця процедура вимагає оперативного аналізу основних фінансово-економічних показників його діяльності з метою виявлення негативних тенденцій та запобігання кризовому стану.

Діагностичний блок складається з аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, фінансової діагностики підприємства й формування висновку щодо стану фінансової стійкості. Системи оцінювання фінансової стійкості в багатьох методичних рекомендаціях мають аналітико-ретроспективний, ситуаційний характер і тим самим не дають уявлення про можливості відновлення платоспроможності підприємства, перспективи розвитку. Зарубіжні методики, засновані на мультиплікативному дискримінантному аналізі у сфері кризового розвитку, такі як моделі Альтмана, Таффлера, Спрингейта, Депаляна й інші, не враховують особливостей господарської діяльності конкретного суб'єкта господарювання й мінливих умов зовнішнього середовища, включаючи нестабільність розвитку багатьох вітчизняних підприємств і галузей. Деякі з них мають велику чутливість до зміни одного зі складових показників, що в кінцевому результаті позначається на адекватності результату. Запропоновано використання методу рейтингової експрес-оцінки.

Блок із забезпечення фінансової стійкості включає механізми залучення, розподілу, розміщення та відтворення фінансових ресурсів. І цей процес повинен розпочинатись з розробки фінансової стратегії, яка являє собою процес формування перспективного напряму його розвитку на основі ефективного управління, формулювання довгострокових цілей, добір найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватне коригування управлінських рішень при зміні умов зовнішнього середовища. Ця діяльність вимагає визначення завдань, часового періоду, програми заходів фінансового оздоровлення (беручи до уваги сезонний характер робіт), пріоритетних напрямів діяльності, критеріїв оцінювання досягнутих результатів.

У другому розділі - “Оцінка фінансової стійкості товаровиробників” - проведено аналіз умов функціонування аграрних підприємств з визначенням основних негативних факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища. Оцінено стан фінансової стійкості підприємств; обґрунтовано необхідність раціоналізації структури капіталу.

На основі експертної оцінки встановлено, що серед негативних факторів зовнішнього середовища найбільшим чином на фінансову стійкість впливають: неефективність державної підтримки вітчизняних товаровиробників (23,3%); висока вартість кредитних ресурсів (21,2%); диспаритет цін на ресурси для сфери сільськогосподарського виробництва та кінцеву продукцію (12,3%); низький рівень інноваційного розвитку галузі (9,6%). Серед факторів внутрішнього середовища найбільший негативний вплив мають такі фактори: низький рівень рентабельність капіталу підприємства (18,5%), низький рівень поточної платоспроможності підприємства (16%); критичний рівень ліквідності підприємства (15,6%); збитковість діяльності (15,2%).

Загальний аналіз фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств Запорізької області проводився у відносно стабільний період, проте отримані результати свідчать про її недостатній рівень, частина відносних показників знаходиться нижче від межі граничних нормативних значень (табл. 1).

Таблиця 1

Фінансова стійкість сільськогосподарських підприємств Запорізької області

Показники	2003	2004	2005	2006	2007	Зростання 2007 до 2003
Вартість активів, млн грн	2370	2360	2480	2790	3350	+41%
Оборотні активи, млн грн	970	1010	1140	1350	1710	+76%
Власний капітал, млн грн	1380	1430	1490	1680	2180	+58%
Довгострокові зобов'язання, млн грн	180	180	260	300	320	+78%
Поточні зобов'язання, млн грн	770	710	680	780	810	+5%
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн	6,3	144,4	127,6	182,3	351,1	у 55 разів
Коефіцієнти	Норматив
К-т фінансової автономії	>0,6	0,582	0,604	0,602	0,601	0,652	+12%
К-т заборгованості	<0,7	0,690	0,620	0,631	0,640	0,515	-25%
К-т маневрування	>0,5	0,143	0,213	0,307	0,340	0,415	+190%
К-т покриття	>1,7	1,254	1,431	1,676	1,735	2,125	+69%
К-т фінансової стійкості	>0,8	0,656	0,680	0,709	0,708	0,747	+14%
Рентабельність активів	збільш.	0,003	0,061	0,051	0,065	0,130	у 43,3 раза
Рентабельність власного капіталу	збільш.	0,005	0,101	0,085	0,109	0,200	у 40 разів

Розрахунки ілюструють значне зростання фінансових результатів діяльності підприємств відносно 2003 р., але це спричинено не поліпшенням діяльності сільськогосподарських підприємств, а скрутним становищем товаровиробників у 2003 р. через посуху. За останні п'ять років фінансова стійкість сільськогосподарських підприємств Запорізької області характеризується недостатнім рівнем фінансової автономії, активи підприємств на 60% сформовано за рахунок власного капіталу. Це свідчить про недостатній рівень забезпечення аграрних товаровиробників власними коштами. Рівень маневрування власними оборотними коштами дуже низький, що істотно підвищує вразливість підприємства і знижує його здатність до протистояння негативним явищам. Коефіцієнт покриття наблизився до нормативного значення і перевищує його лише з 2005 р., це спричинено зростанням оборотних коштів підприємств більш швидкими темпами, ніж зростання їх короткострокових зобов'язань. Так, приріст оборотних коштів у 2007 р. порівняно з 2006 р. становив більше ніж 27%, натомість приріст короткострокових зобов'язань за цей період дорівнював 4%. Рентабельність власного капіталу перебуває на недостатньому рівні, що свідчить про низьку ефективність його використання.

Аналіз фінансової стійкості аграрних підприємств Мелітопольського, Приазовського та Якимівського районів також виявив численні проблеми в організації внутрішньої фінансової роботи на підприємствах. Серед 140 середніх та великих підприємств, що здійснюють безперервну діяльність упродовж останніх років, детальний аналіз було проведено по 20 (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств Мелітопольського, Приазовського та Якимівського районів (середнє значення показників за 2003-2007 рр.)

Клас	Підприємства Запорізької області	Бали	Ка	Кпок	Кзв	Км	Кфр	Рвк	Род
			>0,6	>1,7	0,6-0,8	> 0,5	>1,5	>0,1	>0,1
I	1. ТОВ “Розівка”	100	0,96	15,96	1,37	0,61	24,4	0,31	0,30
	2. ТОВ “АФ Ольвія”	100	0,88	10,76	1,16	0,51	7,96	0,31	0,31
	3. ТОВ “АФ Степове”	96	0,95	11,43	1,17	0,40	19,7	0,15	0,22
II	4. ПП “Могучий”	88	0,57	15,56	1,06	0,64	1,53	0,26	0,38
	5. ТОВ “Федорівка”	82	0,75	2,05	0,74	0,33	3,16	0,24	0,19
	6. ТОВ “Іскра”	82	0,78	2,72	0,83	0,45	3,85	0,37	0,19
	7. ТОВ “АФ Мир”	69	0,88	3,93	0,96	0,32	8,63	0,17	0,19
III	8. ТОВ “АФ Україна”	66	0,82	4,48	0,86	0,45	6,54	0,10	-0,04
	9. ТОВ “Добрівка”	62	0,68	3,42	0,74	0,57	2,71	0,37	-0,002
	10. ТОВ “АФ ім. Жукова”	60	0,71	1,90	0,56	0,30	2,77	0,21	0,01
	11. ТОВ “ТУР”	60	0,70	3,48	0,85	0,77	3,20	0,11	0,06
	12. ТОВ “Агрос”	60	0,63	2,54	0,88	0,53	2,18	0,49	0,09
	13. ПП “Роса”	59	0,58	1,55	1,45	0,36	1,51	0,21	0,09
IV	14. ПП “Аскон”	53	0,28	4,38	1,02	1,66	0,48	0,77	0,20
	15. ТОВ “Приморський”	26	0,56	0,76	-0,41	-0,15	1,38	0,11	0,09
	16. АФ “Дружба”	26	0,62	0,63	-0,72	-0,20	1,85	0,04	-0,07
V	17. ТОВ “Маяк”	9	0,39	0,63	-0,67	-0,56	0,66	0,26	-0,03
	18. ТОВ “Приазов'є”	4	0,31	0,76	-0,46	-0,49	0,49	0,16	0,21
	19. ТОВ “АФ Злагода”	0	-1,87	0,28	-3,73	1,10	-0,65	-0,02	0,14
	20. ПП “АФ Семенівка”	0	-0,22	0,55	-1,28	2,24	-0,18	-0,92	-0,01

Примітка. Бали - бальна оцінка фінансової стійкості, Ка - к-т автономії, Кпок - к-т покриття, Кзв - к-т забезпечення запасів і витрат, Км - к-т маневрування власного оборотного капіталу, Кфр - к-т фінансового ризику, Р вк - рентабельність власного капіталу, Род - рентабельність основної діяльності.

Клас: I - абсолютно фінансово-стійкі підприємства, II - нормальний стан, III - недостатній рівень фінансової стійкості, IV - фінансово-нестійкі підприємства, V - кризовий стан.

У ході аналізу визначено, що третина підприємств характеризується абсолютним та нормальним рівнем фінансової стійкості (відносяться до І та ІІ класів), інша третина відповідає ІІІ класу та ілюструє середній запас фінансової стійкості, і решта підприємств відносяться до фінансово-нестійких та кризових. В цілому стан підприємств Мелітопольського, Приазовського та Якимівського районів можна вважати умовно-задовільним. Але слід відмітити, що майже половина підприємств не має нормативного запасу власного капіталу, що підвищує їх вразливість. Встановлено, що однією з причин незадовільного стану фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств є велика частка запасів (75%) та дебіторської заборгованості (20%) які заморожують грошові кошти та уповільнюють строки обігу оборотних активів. Підприємства змушені шукати додаткові джерела фінансування, переважно короткострокові кредити. Відбувається скорочення рівня рентабельності діяльності через збільшення виплат відсотків за кредитами.

Також встановлено причини високої питомої ваги запасів в оборотних активах на аграрних підприємствах, які зумовлені особливостями технології виробництва й виробничої сировини: сезонність виробництва, висока матеріаломісткість виробництва, короткий термін зберігання деякої продукції тощо. До того ж автор відзначає високу частку питомої ваги короткострокових позикових коштів у структурі активів сільськогосподарських підприємств. Це негативно позначається на їх фінансовій стійкості та можливості додатково залучати кошти. Визначено, що у фінансово стійких підприємств на 70% капітал сформовано за рахунок власного капіталу. Ця позиція спостерігається впродовж останніх п'яти років і відповідає загальноприйнятим вимогам фінансової незалежності й безпеки підприємства. Також фінансово стійкі підприємства показують фінансово обґрунтоване переважне залучення довгострокового капіталу, який у середньому займає 13% у структурі активів. Зберігається фінансова безпека та використовуються додаткові можливості, які надає позиковий капітал. Натомість, фінансово нестійкі підприємства показують критично малу частку власного капіталу в активах, які більше ніж на 60% сформовано за рахунок короткострокового капіталу, що негативно позначається на платоспроможності й ліквідності балансу. У 2003 р. поточні зобов'язання у фінансово нестійких підприємств були на рівні 50%, в 2005 р. - вже 59,6%, а у 2007 р. - 78%. Довгострокові залучення у складі активів займають 7-8%.

Фінансова криза зумовила скорочення пропозицій з короткострокового кредитування та спричинила зростання вартості всіх типів кредитів, внаслідок чого підприємства опинились у дуже скрутному становищі. З одного боку, проведений розрахунок ефекту фінансового левериджу показав, що в сучасних умовах навіть фінансово стійкі підприємства не можуть собі дозволити залучення кредитних коштів через скорочення рівня рентабельності капіталу, з іншого - підприємства не мають оборотних коштів для організації поточного виробничого процесу й не мають альтернативних джерел їх залучення. За цих обставин необхідною є реорганізація системи управління діяльністю сільськогосподарських підприємств разом з активізацією зовнішніх інструментів підтримки товаровиробників.

У третьому розділі - “Шляхи вдосконалення формування фінансової стійкості аграрних підприємств” - автором запропоновано сценарний прогноз фінансової стійкості на основі когнітивного моделювання, в рамках оптимізаційної стратегії розроблено системний підхід до забезпечення фінансової стійкості підприємств, а також сформовано ряд напрямів активізації державної підтримки з метою покращення фінансового стану аграрних товаровиробників.

Автором подано сценарний аналіз фінансово-стійкої поведінки сільськогосподарських підприємств залежно від варіативності комбінацій важелів впливу. Умовами першого сценарію були висока вартість кредитних ресурсів, скорочення рівня державної підтримки, низький рівень інвестицій у галузі, збереження пільгового оподаткування товаровиробників. Цей сценарій імітує існуючу ситуацію в сільському господарстві й за інших незмінних умов ілюструє обвальне зниження індикаторів фінансової стійкості аграрних підприємств.

Другий сценарій характеризувався підвищенням рівня державної підтримки та наявністю пільгового режиму оподаткування; третій сценарій - зниженням вартості кредитних ресурсів, поліпшенням якості управління оборотними коштами, недостатнім рівнем державної підтримки. За умовами четвертого сценарію на підприємствах оптимізовано систему управління оборотним капіталом, збільшується обсяг інвестицій у галузь, збережеться пільгове оподаткування аграрних товаровиробників.

Результати сценарного аналізу свідчать, що найбільший ефект досягається за рахунок комплексного підходу, обов'язковою складовою якого є активізація внутрішніх фінансових механізмів. Проте порівняння між собою отриманих результатів дає підстави стверджувати, що найбільш важливу роль відіграє збереження пільгового режиму оподаткування та створення нових інструментів податкової підтримки за умови підвищення рівня інвестицій у галузь.

Спираючись на обґрунтовану сценарним аналізом необхідність мобілізації фінансової системи підприємства, автором запропоновано системний підхід до управління фінансовою діяльністю, сутність якого полягає у всебічному аналізі всієї сукупності бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві з метою забезпечення пропорційного розвитку на основі раціонального використання переваг єдиного управління й наявних фінансових ресурсів. Основою використання системного підходу є стратегічне фінансове планування. Наведена сукупність цілей і заходів відображає найбільш важливі аспекти функціонування аграрної сфери (табл. 3).

Таблиця 3

Заходи та тактичні цілі до забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств за напрямками діяльності

Цілі та заходи	Стратегічні напрями діяльності
	Фінансова діяльність	Операційна діяльність	Політика розвитку
Основні тактичні цілі	оптимізація структури капіталу аграрних підприємств	підвищення ефективності виробничої діяльності	раціональний розподіл прибутку
Заходи щодо реалізації тактичних цілей	залучення довгострокових джерел фінансування за рахунок зменшення залучення короткострокових кредитів і позик; зростання незалежності від зовнішніх джерел фінансування; скорочення дебіторської заборгованості; оптимізація складу запасів.	впровадження інноваційних технологій; зниження виробничої собівартості; удосконалення маркетингової підтримки.	реінвестування прибутку; диверсифікація діяльності; організація страхування фінансових та виробничих ризиків.

Впровадження системного підходу формування фінансової стійкості в діяльність аграрного підприємства повинно охоплювати усі керуючі системи (табл. 4).

Таблиця 4

Системи, завдання та результати забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств

	Системи	Завдання	Результат
Короткостроковий	Система бюджету-вання	- удосконалення процесів планування, контролю й аналізу показників фінансово-господарської діяльності; - розробка операційних і фінансових бюджетів на основі системи збалансованих показників	бюджет підприємств, сформований на основі збалансованої системи показників
	Система фінансового контролінгу	- регулярний моніторинг діяльності, своєчасне виявлення негативних тенденцій розвитку; - аналіз результатів фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств; - аналіз фактичних та запланованих результатів	- корегування цільових фінансових показників; - формування комплексу заходів щодо зниження витрат і видатків
Середньостроковий	Система бізнес-планування	- бізнес-планування поточної діяльності аграрного підприємства з урахуванням системи збалансованих показників; - структурування основних напрямів діяльності; - забезпечення прив'язки до системи фінансової відповідальності й обліку	- бізнес-плани поточної діяльності
Довгостроковий	Система стратегічного планування	- аналіз бізнес-середовища сільськогосподарських підприємств; - визначення стратегічних цілей функціонування й розвитку підприємства; - розробка стратегічної фінансово-економічної політики розвитку; - формування системи збалансованих показників; - розробка фінансової стратегії розвитку	- стратегічні орієнтири; - система збалансованих показників; - стратегічна фінансово-економічна політика; - фінансова стратегія стійкого розвитку

Практична реалізація системного підходу до забезпечення стабільності функціонування й розвитку сільськогосподарських підприємств вимагає вжиття комплексу заходів: організація централізованого контролю за фінансовими потоками; введення ефективної системи бюджетування, перехід на міжнародні стандарти фінансового обліку, автоматизація бюджетних процесів; створення превентивної системи раннього виявлення кризових явищ і запобігання їм (залучення зовнішніх аудиторських фірм і створення служб внутрішнього аудита фінансово-господарської діяльності); корегування фінансової стратегії агропідприємства в бік скорочення короткострокових джерел фінансування; залучення/підготовка фахівця з ризик-менеджменту (цю функцію може виконувати економіст, фінансист, менеджер), який повинен проводити облік впливу різних видів ризиків (ґрунтово-кліматичних, виробничих, фінансових, регіональних, політичних, податкових та ін.), визначати розмір потенційних втрат, а також формувати систему антикризових заходів.

З метою підвищення рівню платоспроможності та ліквідності підприємств необхідно: скорочувати строки надання комерційного кредиту, підвищувати ліквідність активів шляхом переводу надлишкової частки запасів у грошову форму, організувати пролонгацію та реструктуризацію короткострокових кредитів; за для забезпечення зростання рівня прибутковості слід скорочувати витрати, стимулювати попит на продукцію за рахунок активної маркетингової підтримки, впровадити систему жорсткого фінансового контролю.

Для експрес-діагностики фінансової стійкості аграрних підприємств запропоновано розраховувати інтегральний критерій (І), який значно спрощує процедуру аналізу:

, (1)

де Х1 - к-т покриття, Х2 - к-т автономії, Х3 - к-т фінансового ризику,

При І > 1 підприємство відповідає вимогам нормального типу фінансової стійкості, усі показники перевищують граничні нормативні значення; при 1 > І > 0,75 - підприємство не має необхідного запасу фінансової стійкості та характеризується як фінансово-нестійке; при І < 0,75 - кризовий стан. Наведений показник, на відміну від існуючих інтегральних функціональних залежностей, всебічно відображає сутність об'єкта дослідження, не містить показників які дублюють один одного, є простим у розрахунку. Зазначений показник дає змогу проводити адекватну оцінку фінансової стійкості аграрного підприємства, що повинна мати всебічний та прогнозний характер, допоможе аналізувати існуючі тенденції розвитку кризових явищ на підприємствах, обґрунтовувати розробку системи заходів антикризового управління на базі короткострокового й довгострокового прогнозування майбутнього стану та розвитку підприємства, моделювати системи заходів антикризового управління.

В напрямі гармонізації державного регулювання фінансової стійкості сільськогосподарських товаровиробників доцільним є сприяння розвитку системи державних і регіональних замовлень за рахунок участі підприємств у тендерах. Необхідним є стимулювання інвестиційної привабливості галузі, що вимагає оптимізації та стабілізації законодавства. Обов'язкової умовою є збереження пільгового режиму оподаткування із встановленням безвідсоткової відстрочки податкових платежів на строк до трьох років аграрним підприємствам, які внаслідок стихійних природних або надзвичайних обставин зазнали збитків. У сфері інформаційної підтримки необхідним є розвиток аутсорсингових компаній, що спеціалізуються на наданні фінансових консультацій аграрним підприємствам.

Реалізація зазначених пропозицій на законодавчому й виконавчому рівнях буде сприяти вдосконаленню страхових, кредитних, податкових відносин, більш ефективному використанню бюджетних коштів, а також дасть змогу забезпечити фінансове оздоровлення та фінансову стійкість сільськогосподарських підприємств.

ВИСНОВКИ

В дисертації подано нове вирішення наукової проблеми формування фінансової стійкості аграрних підприємств у сучасних кризових умовах за рахунок прогнозування варіативності поведінки її складових та впровадження оптимізаційної стратегії. Запропоновано інтегральний критерій для поточного спостереження за її станом.

1. Визначено що фінансова стійкість - це оптимальне співвідношення фінансових ресурсів підприємства та шляхи їх використання, в рамках яких підприємство здатне нівелювати негативний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища за рахунок збалансованої системи важелів. На відміну від фінансової стабільності (стан фінансової системи підприємства, за якого воно функціонує в рівновазі, зберігаючи незмінність власної структури), фінансова стійкість є більш гнучкою категорією та характеризується здатністю повертатись до рівноважного стану після закінчення дії дестабілізуючих чинників. Обґрунтовано, що формування фінансової стійкості підприємств повинно реалізовуватись за рахунок спрямовування фінансових ресурсів на розвиток та розширене відтворення, забезпечення його ліквідності і платоспроможності.

2. Встановлено, що формування та управління фінансовою стійкістю підприємств - це процес ефективного залучення, розподілу, розміщення та відтворення фінансових ресурсів за рахунок сукупності фінансових механізмів: діагностики фінансового стану, фінансового лізингу, моніторингу, страхування, кредитування, податкового планування, фінансового оздоровлення; фінансових важелів (ціна, відсотки, прибуток, дивіденди, штрафи); фінансових інструментів тощо, з яких в умовах кризи найбільшого значення набувають: оптимізація джерел формування капіталу, контроль за використанням ресурсів і дебіторською заборгованістю, оптимізація податкового навантаження та залучення інвестицій.

3. Сформовано систему методів оцінювання фінансової стійкості аграрних підприємств, що поєднує спеціальні наукові методи й дає змогу провести всебічний аналіз і визначити якісний та кількісний вплив факторів зовнішнього й внутрішнього середовища на об'єкт дослідження, надати оцінку стану управління фінансовою стійкістю на аграрних підприємствах, спрогнозувати наслідки активізації різних комбінацій важелів управління.

4. Визначено, що рівень фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств Запорізької області є умовно-задовільним. Активи фінансово-стійких підприємств більше ніж на 80% сформовано за рахунок власного капіталу; фінансово нестійкі підприємства ілюструють істотну залежність від короткострокових зобов'язань (70% активів). Обчислення ефекту фінансового леверіджу з урахуванням існуючих умов фінансової кризи свідчить про зниження рівня рентабельності капіталу стійких агропідприємств у разі залучення коштів на платній основі. Визначено, що низький рівень фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств зумовлений: дуже високою часткою короткострокових позикових коштів у структурі фінансування активів, в тому числі оборотних; неефективним управлінням дебіторською заборгованістю; надмірно високою питомою вагою запасів.

5. Розроблено сценарії поведінки стану фінансової стійкості аграрних підприємств залежно від зміни зовнішніх умов функціонування. Визначено, що в існуючих кризових умовах господарювання (відсутність досяжних кредитних ресурсів для аграрних товаровиробників, скорочення рівня державної підтримки галузі та відсутності інвестицій) відбудеться обвальне зниження рівня фінансової стійкості та рентабельності діяльності товаровиробників. Найбільш реалістичним з позиції досяжності та найбільш ефективним є сценарій, за яким відбувається оптимізація системи управління оборотними коштами на підприємствах, підвищується рівень інвестиційних надходжень у галузь, зберігається пільговий режим оподаткування товаровиробників.

6. Запропоновано системний підхід до забезпечення фінансової стійкості, який включає бізнес-планування поточної діяльності, реалізацію конкурентних переваг, забезпечення прозорості фінансових потоків, оптимізацію податкового навантаження, розробку економічного обґрунтування інвестиційних проектів, впровадження ризик-менеджменту в діяльність підприємства, систематичний комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності. Зазначений підхід дозволяє забезпечити загальну ліквідність та платоспроможність підприємства, а також гнучкість реагування на ринкові коливання. Запропоновано та обґрунтовано інтегральний показник оцінювання фінансової стійкості, який побудовано на індикаторах, що відображають залежності підприємства від позикових коштів, рівень його ліквідності та платоспроможності, та наявність власного капіталу.

7. З метою гармонізації державного регулювання фінансової стійкості аграрних підприємств необхідним є вдосконалення системи доведення підтримки до товаровиробників, а саме: сприяння розвитку державних і регіональних замовлень за рахунок участі підприємств у тендерах, підтримка товаровиробників на конкурсній основі; оптимізація графіка погашення лізингових платежів з урахуванням галузевих особливостей; розробка системи субсидіювання збитків при страхуванні, спрямованої на покриття всієї сукупності ризиків; встановлення безвідсоткової відстрочки податкових платежів на строк до трьох років тим підприємствам, які внаслідок стихійних природних або надзвичайних обставин зазнали збитків.

Представлений прогноз поведінки складових фінансової стійкості аграрних підприємств залежно від зміни зовнішніх та внутрішніх чинників, розроблену стратегію формування фінансової стійкості та сформовані рекомендації щодо вдосконалення економічних механізмів регулювання діяльності агропідприємств відповідно до сучасних умов господарювання доцільно впровадити Головному управлінню агропромислового комплексу в Запорізькій області. Запропонований алгоритм формування ефективної структури капіталу та інтегральний критерій фінансової стійкості слід використовувати аграрним підприємствам для забезпечення фінансово-стійкого стану.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Гравель Є.Ю. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємств / Є.Ю. Гравель // Держава та регіони. - 2007. - № 1. - С. 91-93. (0,37 ум.-друк. арк.).

2. Гравель Є.Ю. Моніторинг фінансового стану в системі антикризового управління сільськогосподарських підприємств / Є.Ю. Гравель // Вісник ХНАУ “Економіка АПК і природокористування”. - 2007. - № 4. - С. 62-66. (0,29 ум.-друк. арк.).

3. Гравель Є.Ю. Оцінка впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на фінансову стійкість аграрних підприємств / Є.Ю. Гравель // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Х. : ХНТУСГ, 2007. - Вип. 63. - С. 330-334. (0,35 ум.-друк. арк.).

4. Гравель Є.Ю. Удосконалення механізму державного впливу на забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських товаровиробників / Є.Ю. Гравель // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Х. : ХНТУСГ, 2007. - Вип. 50. - С. 77-81. (0,3 ум.-друк. арк.).

5. Зинов'єв Ф.В. Формування фінансово-економічної стійкості аграрних підприємств України / Ф.В. Зинов'єв, Є.Ю. Лагода // Держава та регіони. - 2008. - № 5. - С. 68-74. (0,3 ум.-друк. арк., з яких особистий внесок: умови та критерії формування фінансово-економічної стійкості підприємств 0,15 ум.-друк. арк.).

6. Лагода Є.Ю. Когнітивне моделювання як метод формування ефективної системи керування фінансовою стійкістю аграрних підприємств / Є.Ю. Лагода // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Х. : ХНТУСГ, 2009. - Вип. 85. - С. 211-218. (0,5 ум.-друк. арк.).

7. Лагода Є.Ю. Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств / Є.Ю. Лагода // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 2. - С. 25-29. (0,52 ум.-друк. арк.).

Матеріали конференцій

1. Гравель Є.Ю. Альтернативні види і форми кредитування АПК / Є.Ю. Гравель // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн : міжнар. Форум. - Х. : ХНТУСГ, 2005. - Т. 1. - С. 48-49. (0,1 ум.-друк. арк.).

2. Гравель Є.Ю. Аналіз моделей прогнозування банкрутства / Є.Ю. Гравель // Проблемы развития финансовой системы Украины : ІІ межд. наук.-практ. конф., 2006 р. - Сімферополь, 2006. - С. 47-48. (0,13 ум.-друк. арк.).

3. Гравель Є.Ю. Податкове планування як засіб мобілізації фінансових ресурсів підприємства / Є.Ю. Гравель // Современные научные достижения - 2007 : ІІ межд. наук.-практ. конф., 2007 р. - Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - Т. 1. Экономические науки. - С. 76-78. (0,16 ум.-друк. арк.).

4. Гравель Є.Ю. Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності в сільськогосподарському виробництві / Є.Ю. Гравель // Дні науки - 2008 : наук.-практ. конф. - Запоріжжя, 2008. - С. 30-32. (0,13 ум.-друк. арк.).

5. Гравель Є.Ю. Роль держави у формуванні фінансової стійкості сільськогосподарських товаровиробників / Є.Ю. Гравель // XVІ Міжнар. наук. конф. молодих науковців, ЗІДМУ. - Запоріжжя, 2008. - С. 181-182. (0,17 ум.-друк. арк.).

6. Гравель Є.Ю. Роль зовнішньої та внутрішньої середи у формуванні фінансової стійкості підприємства / Є.Ю. Гравель // XV Міжнар. наук. конф. молодих науковців, ЗІДМУ. - Запоріжжя, 2007. - С. 16-17. (0,13 ум.-друк. арк.).

7. Гравель Є.Ю. Роль фінансового левериджу у формуванні фінансової стійкості підприємств / Є.Ю. Гравель // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : VІ межд. наук.-практ. конф., 2007 р. - Алушта, 2007. - С. 107-108. (0,14 ум.-друк. арк.).

8. Гравель Є.Ю. Сутність фінансової стійкості аграрних підприємств в економічній науці / Є.Ю. Гравель // Теория и практика экономики и предпринимательства : IV межд. наук.-практ. конф., 2007 р. - Алушта, 2007. - Алушта, 2007. - С. 113. (0,11 ум.-друк. арк.).

9. Гравель Є.Ю. Фінансова стратегія як основа формування фінансово-стійкого підприємства / Є.Ю. Гравель // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : VІІ межд. наук.-практ. конф., 2008 р. - Алушта, 2008. - С. 76-77. (0,1 ум.-друк. арк.).

АНОТАЦІЇ

Лагода Є.Ю. Формування фінансової стійкості аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Сумський національний аграрний університет. - Суми, 2009.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних і практичних аспектів формування фінансової стійкості аграрних підприємств.

У роботі визначено сутність фінансової стійкості та її відмінність від фінансової стабільності, уточнено принципи, функції й механізми управління нею. Удосконалено систему критеріїв оцінювання стану фінансової стійкості та запропоновано методику розрахунку комплексного показника на основі методу рейтингової експрес-оцінки. Визначено ряд пріоритетних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; оцінено рівень їх впливу на стан фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Встановлено існуючі проблеми в системі управління фінансовими ресурсами на підприємствах. За результатами сценарного моделювання обґрунтовано необхідність оптимізації системи управління фінансами на підприємствах разом з підвищенням інвестиційної активності в галузі та збереженням пільгових умов оподаткування. Запропоновано комплексний підхід до забезпечення фінансової стійкості аграрних товаровиробників. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності державної підтримки сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: фінансова стійкість, фінансова політика, фінансовий менеджмент, податкове планування, моніторинг, оцінка, структура капіталу, левіридж, державна підтримка, стратегія.

Лагода Е.Ю. Формирование финансовой устойчивости аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Сумской национальный аграрный университет. - Сумы, 2009.

Финансовая устойчивость - это такое оптимальное соотношение финансовых ресурсов и направлений их использования, в рамках которых предприятие способно нивелировать отрицательное влияние факторов внешней и внутренней среды за счет сбалансированной системы рычагов привлечения и распоряжения ресурсами. Финансовая устойчивость предусматривает соблюдение пропорциональности между образующими ее составляющими и не является величиной абсолютной.

Обосновано, что запас финансовой устойчивости предприятия в первую очередь зависит от пропорциональности собственного и заемного капитала, наличия собственных оборотных средств, общей стоимости активов, наличия чистой прибыли. Достижение предприятием финансово устойчивого состояния невозможно без применения комплекса финансово-экономических и организационно-правовых механизмов. Такой системе управления свойственны гибкость и адаптивность, способность неформального управления.