Управління фінансовими ризиками страхових компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

управління фінансовими ризиками страхових компаній

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сороківська Марія Василівна

ЛЬВІВ 2009

АННОТАЦИЯ

Сорокивская М.В. Управление финансовыми рисками страховых компаний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2009.

За последние десятилетия изучение процесса управления финансовыми рисками выделилось в отдельное направление экономической науки и специфическое направление исследований страховыми компаниями.

В диссертации рассмотрены теоретико-методологические аспекты процесса управления финансовыми рисками, присущими деятельности страховых компаний в условиях реформирования рыночной экономики Украины а также, ее интеграции в мировое и европейское финансовое пространство. Разработаны методические рекомендации относительно их идентификации, квантификации, контроля и минимизации.

Рассмотрено эволюцию понятия «риск» в контексте категориальной структуры теории риска. Проведен анализ подходов к классификациям экономических рисков, что позволило на основании этого выделить в общей системе рисков, присущих деятельности страховых компаний, значительную их группу - финансовые риски, более точно раскрыть сущность финансового риска и охарактеризоввать сферу его проявления.

Под финансовым риском понимается риск, сопровождающий финансовые отношения, которые возникают между субъектами хозяйственной деятельности или физическими лицами по поводу формирования финансовых ресурсов и доходов, их использования, и характеризуется вероятностью та величиной потери капитала, недополучения дохода и прибыли в будущем в условиях неопределенности хозяйственной деятельности.

Предложена классификация финансовых рисков, в основание которой положен принцип обусловленности их спецификой страховой деятельности, и которая включает соответствующие признаки. Дана характеристика отдельных групп и видов финансовых рисков страховых компаний.

В работе определены основные аспекты управления финансовыми рисками, присущими деятельности страховых компаний: цели, задачи, функции, объекты, субъекты управления, этапы его осуществления. Важное значение в процессе управления финансовыми рисками страховых компаний занимает их оценка, анализ и нейтрализация, в связи с чем в работе дана более детальная их характеристика.

В диссертационном исследовании проведен анализ современных тенденций развития страхового рынка Украины и финансового состояния страховщиков с целью выявления потенциала его развития в будущем и установления, в качестве проявления рисковых событий, основных составляющих неопределенности деятельности страховых компаний.

Обоснована необходимость разработки и реализации тарифной стратегии и определены основные параметры ее формирования для обеспечения эффективного функционирования страховой компании. Предложены направления ее усовершенствования, а также конкретные механизмы их достижения.

Методами теории вероятностей и математической статистики при условии, что величина ущерба распределена за показательным и нормальным законами, для различных схем участия страхователя у возмещении ущерба, предложены формулы для вычисления величины рисковой премии и надбавки. Показано, что использование разработанных формул позволяет повысить экономическую эффективность деятельности страховой компании.

В работе очерчены основные направления усовершенствования процесса управления инвестиционными рисками страховых компаний, предоставлены рекомендации относительно минимизации их уровня и повышения эффективности инвестиционной деятельности страховщика. Проведена классификация инвестиционных рисков страховых компаний, предложена тактика управления ими, а также конкретные механизмы их минимизации.

Проведен анализ основных предпосылок развития перестрахования в Украине. Предложенные мероприятия, направленные на утверждение реального перестрахования, являются стратегическим направлением снижения финансовых рисков страховых компаний, расширением возможностей страхования, повышения эффективности хозяйственной деятельности страховщиков.

Ключевые слова: финансовые риски, страховая компания, страховая деятельность, управление, анализ, эффективность, тарифная стратегия, диверсификация, хеджирование, перестрахование.

SUMMARY

Sorokivska M.V. Financial risks management of the insurance companies. - Manuscript.

Dissertation on obtaining scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.08 - Money, finance and credit. - Institute of Regional Researches of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2009.

The dissertation is devoted to the investigation of theoretical and methodological principles in the process of financial risks management of the insurance companies and development of methodological recommendations according their identification, quantification, control and minimization.

This dissertation gives the characteristics of the main points of economical essence, specifies and systematizes the basic principles of the financial risks classifications of the insurance companies and determines their forms and groups.

Also is given the complex evaluation of the financial activity of the insurance companies in Ukraine and their efficiency, found out the factors of risk and risky forms of insurance. The estimation and analysis of the value of the financial risks of the insurance companies are realised in Ukraine.

The number of recommendations concerning the improvement of the methods of optimization financial risks of the insurance companies main activity are developed and offered, the ways of using reinsurance in the practice of financial risks management of the insurance companies are proved and offered the recommendations concerning minimise methods of improvement insurance companies investment risks management.

Keywords: financial risks, insurance company, insurance activity, management, the analysis, efficiency, tariff strategy, diversification, hedging, reinsurance.

Анотація

Сороківська М.В. Управління фінансовими ризиками страхових компаній. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад процесу управління фінансовими ризиками страхових компаній та розробці методичних рекомендацій щодо їх ідентифікації, квантифікації, контролю та мінімізації. В роботі розкрито економічну суть, уточнено та систематизовано основні класифікаційні ознаки фінансових ризиків страхових компаній, охарактеризовано основні їх види та групи. Визначено методичні засади управління фінансовими ризиками страховиків.

Проведено комплексну оцінку ефективності фінансової діяльності страхових компаній України, виявлено ризикоформуючі фактори та їх вплив за видами страхування. Здійснено аналіз і оцінку величини фінансових ризиків страхових компаній України.

У роботі розроблено та запропоновано низку рекомендацій стосовно удосконалення методів оптимізації фінансових ризиків основної діяльності страхових компаній, обґрунтовано напрями застосування перестрахування у практиці управління фінансовими ризиками страховиків, надано рекомендації щодо удосконалення методів мінімізації інвестиційних ризиків страхових компаній

Ключові слова: фінансові ризики, страхова компанія, страхова діяльність, управління, ефективність, тарифна стратегія, диверсифікація, хеджування, перестрахування.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Ринкова трансформація економіки України, її входження в глобальний економічний простір актуалізує проблеми формування сучасної моделі фінансової системи, включаючи визначення ролі і місця страхових компаній у забезпеченні потреб суспільства страховими послугами. Стрімке зростання розмірів фінансових ринків, їх інтернаціоналізація призвели до посилення впливу страхових компаній на мобілізацію і перерозподіл фінансових ресурсів, збільшення їхньої частки у сукупному обсязі фінансових активів. Водночас зросли фінансові ризики, які впливають на ефективність діяльності та фінансову надійність страхових компаній.

Страхові компанії, які є безпосередніми учасниками фінансового ринку, активізували свою діяльність, забезпечуючи страховий захист інших суб'єктів господарювання, що значною мірою впливає на економічний розвиток держави, і набуває значущості у зв'язку з кризовими явищами у вітчизняній економіці. Це ускладнює діяльність страховиків, підвищує її ризикованість при отриманні прибутків та забезпеченні стабільності. В умовах фінансової кризи наростає потреба в проведенні комплексного дослідження у сфері управління фінансовими ризиками страхових компаній.

Внаслідок зростання фінансових ризиків у діяльності страхових компаній, питання визначення їх сутності та систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та вибору методів управління набувають не тільки особливої актуальності, а й стають важливою науковою та практичною проблемою.

Вивченню різних аспектів ризику загалом та фінансового ризику зокрема, дослідженню підходів до передбачення ризикових подій та зниження їх негативних наслідків у діяльності суб'єктів господарювання присвячено ряд робіт зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів. Серед західних фахівців, які досліджували ризик, слід відзначити: З.Боди, Є.Брігхема, Дж. М. Кейнса, Г.Марковіца, А.Маршалла, М.Міллера, Ф.Модільяні, Дж.С.Міля, Ф.Найта, А.Сміта, Дж. Тобіна, Ф.Шарпа та інших. Вагомий внесок у дослідження теоретико-методологічних засад управління фінансовими ризиками зробили такі вчені України і ближнього зарубіжжя, як І.Балабанов, Г.Башнянин, І.Бланк, А.Буренін, П.Буряк, П.Верченко, В.Вітлінський, О.Вовчак, В. Гранатуров, В.Єлейко, І.Івченко, Г.Козоріз, О. Копилюк, І.Корнілов, М.Лапуста, В.Лук'янова, Н.Машина, С.Наконечний, В. Плиса, А.Поддерьогін, С. Реверчук, Л.Тепман, В.Черкасов, О.Ястремський, В. Ющенко та інші. Теоретичний та емпіричний матеріал з питань теорії управління фінансовими ризиками, напрацьований цими вченими, є науковим підґрунтям, передумовою і теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження.

Разом з тим, низка питань, що стосуються теоретико-методологічних засад управління фінансовими ризиками саме страхових компаній, потребує поглибленого дослідження. Зокрема, в недостатній мірі вивченими і висвітленими в економічній літературі є такі питання: визначення економічної суті та класифікації фінансових ризиків страхових компаній; обґрунтування методів їх виявлення, вимірювання, аналізу і оцінки, контролю та моніторингу; вибору та обґрунтування методів управління інвестиційними ризиками страховиків та розроблення методичних підходів до формування тарифної стратегії страхових компаній.

Актуальність та недостатня розробленість зазначених вище питань, необхідність їх вирішення в умовах інтеграції фінансової системи України у світовий фінансовий простір, що супроводжується зростанням рівня ризикованості діяльності страхових компаній, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, окреслили об'єкт і предмет, визначили мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, що виконувались в Львівській комерційній академії, зокрема, держбюджетної теми «Стратегія розвитку кооперативного сектора економіки України» (державний реєстраційний номер 0103006650), в межах якої автором розроблено алгоритм зниження фінансового ризику страхових компаній. Матеріали дисертаційної роботи використано також при виконанні планової комплексної теми кафедри економічної теорії «Проблеми функціонування та розвитку економічних систем» (затверджено Вченою радою Львівської комерційної академії, протокол №1 від 07.09.2001 р.), в межах якої розроблено рекомендації щодо удосконалення процесу оцінювання, аналізу та нейтралізації фінансових ризиків страховиків.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад процесу управління фінансовими ризиками страхових компаній та розробка методичних рекомендацій щодо їх ідентифікації, квантифікації, контролю та мінімізації.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

- дослідити економічну природу, сутність і сферу виникнення фінансових ризиків страхових компаній і їх вплив на фінансові результати діяльності страховиків;

- уточнити та систематизувати класифікаційні ознаки фінансових ризиків страхових компаній, охарактеризувати основні їх види та групи;

- визначити методичні підходи до управління фінансовими ризиками страховиків;

- провести комплексну оцінку ефективності фінансової діяльності страхових компаній України, виявити ризикоформуючі фактори за видами страхування;

- провести аналіз і оцінку величини фінансових ризиків страхових компаній, визначити методи їх контролю, моніторингу, мінімізації або усунення;

- обґрунтувати методи оптимізації фінансових ризиків страхових компаній шляхом розробки раціональної тарифної стратегії;

- розробити методику оптимізації фінансових ризиків основної діяльності страхових компаній та обґрунтувати напрями застосування перестрахування у практиці управління фінансовими ризиками страхових компаній;

- розробити методичні рекомендації щодо удосконалення методів мінімізації інвестиційних ризиків страхових компаній.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовими ризиками страхових компаній.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади вдосконалення методів управління фінансовими ризиками страхових компаній.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної науки та сучасні економічні теорії, зокрема теорія ризику, теорія моделювання, теорія оптимізації, теорія страхування, інвестиційна теорія. У процесі проведення наукового дослідження використано таку сукупність методів: теорію пізнання з основами діалектичного методу, методу спостереження, аналізу і синтезу, індукції та дедукції - для дослідження економічної суті ризику; історичний та логічний методи - для вивчення еволюції підходів до визначення економічного змісту ризику; теоретичного порівняння та систематизації - при виявленні місця фінансових ризиків у загальній сукупності ризиків господарюючих суб'єктів, окресленні сфери прояву фінансових ризиків та уточненні їх класифікації; ретроспективного аналізу та системного підходу - для розгляду й аналізу ризикоформуючих явищ та процесів у страховій діяльності у взаємозв'язку й взаємозалежності їх розвитку; кореляційно-регресійного аналізу - для встановлення зв'язку між окремими явищами та процесами; методи теорії ймовірностей та математичної статистики використано для визначення розміру ризикової премії та ризикової надбавки для різних схем участі страхувальника у відшкодуванні збитку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні та обґрунтуванні напрямів, методів та інструментів управління фінансовими ризиками страхових компаній України з урахуванням сучасних економічних умов, які розкриваються сукупністю таких положень:

уперше:

- обґрунтовано методи оптимізації фінансових ризиків діяльності страхових компаній на основі визначення величини нетто-премії за окремими видами страхування в залежності від величини збитку та методів його розподілу;

удосконалено:

- класифікацію фінансових ризиків страхових компаній, яка, на відміну від існуючих, базується на таких ознаках: за сферою діяльності страховика; за величиною витрат, пов'язаних з управлінням ризиками; за методами регулювання; за можливістю перестрахування, що дозволяє сформувати системний підхід до моніторингу, оцінки, аналізу та регулювання фінансових ризиків;

- процес управління інвестиційними ризиками страхових компаній на основі оптимізації структури фінансових вкладень та вибору найбільш ефективного методу нейтралізації окремих груп інвестиційних ризиків страховиків;

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи щодо вдосконалення і підвищення ефективності використання механізму перестрахування, на основі визначення частки нетто-премії, яку страховик повинен сплатити перестраховику, враховуючи метод розподілу величини збитку, що сприятиме зниженню фінансових ризиків страховиків;

- методика оцінки показників, що характеризують фінансовий стан та ефективність діяльності страхових компаній, яка, на відміну від існуючих, дозволяє виділити основні ризикоутворюючі фактори.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні теоретичних, організаційних і методичних узагальнень та висновків дисертаційної роботи в процесі управління фінансовими ризиками страхових компаній, розробки низки практичних рекомендацій з вибору ефективних методів нейтралізації фінансових ризиків, що є підставою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо зниження ризикованості страхової діяльності.

Запропонована методика визначення величини ризикової премії для різних схем участі страхувальника у відшкодуванні збитку використовується в роботі ЗАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (довідка про впровадження № 01-26.06/09 від 26.06.2009 р.) та в роботі ЗАТ «Страхова компанія «Мега-гарант» (довідка про впровадження №07/04-1 від 07.04.2009 р.). Сформульовані у дисертації висновки та рекомендації щодо зниження фінансового ризику за допомогою форвардних контрактів застосовує в своїй роботі ВАТ «Кредобанк» (довідка про впровадження №01- 3298/07 від 28.03.2007 р.).

Результати та положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Львівської комерційної академії при викладанні навчальних дисциплін «Економічний ризик та методи його вимірювання», «Актуарні розрахунки», «Страхові послуги», «Фінансовий менеджмент», «Міжнародна економіка» (довідка про впровадження №581/01-108 від 19.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором самостійно або при його безпосередній участі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювались на таких науково-практичних конференціях та семінарах: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження-2006» (м. Дніпропетровськ), науковій конференції «Стратегії соціально-економічного розвитку і формування інвестиційно-інноваційних механізмів в Україні» (м. Львів), VІІ Всеукраїнській науковій конференції аспірантів та студентів «Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем» (м. Львів), тематичних семінарах кафедри фінансів і кредиту та кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у дванадцяти одноосібних наукових працях, загальним обсягом 3,9 друк. арк., з них десять робіт у наукових фахових виданнях обсягом 3,39 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 230 сторінок, у тому числі 180 сторінок основного тексту. Робота містить 33 рисунки, 14 таблиць, список використаних джерел із 206 найменувань на 17 сторінках, 23 додатки на 31 сторінці.

фінансовий ризик управління страхування

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету, завдання, наукову новизну та практичне значення.

В першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження управління фінансовими ризиками страхових компаній» на основі аналізу та узагальнення наукових концепцій і точок зору розкрита сутність економічної категорії ризику, з'ясовані специфічні умови виникнення ризику в страховій діяльності, систематизовано теоретико-методологічне обґрунтування категорії фінансового ризику, уточнено сферу його виникнення та існування, окреслено роль фінансового ризику у економічних процесах загалом та у страховій діяльності, зокрема.

Ризик безпосередньо пов'язаний з невизначеністю, яка є необхідною умовою його існування. В роботі окреслено сутність та відмінність таких понять, як «невизначеність» та «ризик». Зазначено, що крім невизначеності ризику притаманні альтернативність та суперечливість.

В роботі проаналізовані різноманітні підходи до визначення природи фінансового ризику вітчизняними та зарубіжними науковцями. З'ясовано, що в економічній літературі поки що немає однозначного трактування змісту фінансового ризику. Зроблено висновок, що в переважній більшості наукових праць поняття фінансового ризику розглядається у дещо звуженому значенні і це не сприяє розкриттю сутності цієї категорії та її правильному розумінню.

Під фінансовим ризиком страхових компаній запропоновано розуміти ризик, який виникає в процесі фінансових відносин між страховими компаніями та страхувальниками, державою, іншими суб'єктами господарювання, фізичними особами з приводу акумулювання страхових премій і виплати страхових відшкодувань, розміщення коштів страхових резервів та здійснення інших фінансових операцій, який характеризується ймовірністю, величиною втрат капіталу, фінансової надійності, платоспроможності, недоотримання доходів і прибутків у майбутньому в умовах невизначеності страхової діяльності.

З'ясовано, що класифікації ризиків, подані в економічній літературі, проведені в основному без врахування галузевого аспекту. Крім того, відсутній єдиний підхід до їх систематизації та вибору критеріальних ознак. При вивченні можливих видів фінансових ризиків проаналізовано ті з них, які становлять найбільшу загрозу та найчастіше зустрічаються в практиці господарювання страхових компаній в Україні. Систематизовані основні фактори, що впливають на виникнення фінансових ризиків в діяльності страхових компаній, які поділено на три групи: 1) загальнонаціональні; 2) пов'язані зі страховою діяльністю; 3) зумовлені трансформацією економіки України та кризовими явищами (рис.1).

Визначено, що до першої групи факторів виникнення фінансових ризиків страхових компаній відносяться процеси і явища, що здійснюють вплив на всю сукупність фінансових потоків в державі і включають політичні, правові, регіональні, макроекономічні та соціально-демографічні фактори.

До другої відносять явища, що роблять вплив на групу фінансових потоків в межах страхового ринку (економічні, управлінські та організаційні фактори).

До третьої групи відносяться явища, характер впливу яких на фінансові потоки страховиків носить тимчасовий характер та зумовлений реформуванням економіки України та кризовою ситуацією. До даної групи факторів включено: нестабільність правової та податкової системи, низька платоспроможність населення, відсутність довіри до страхових компаній, погіршення ситуації на фондовому ринку, негативні інфляційні очікування, нестабільність валютного курсу.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Фінансові ризики діяльності страхових компаній та фактори їх виникнення

На основі проведеного аналізу головних причин виникнення фінансових ризиків у діяльності страхових компаній та запропонованих в досліджуваних наукових джерелах підходів до класифікації фінансових ризиків були виявлені та доповнені основні класифікаційні ознаки із врахуванням галузевої специфіки страхової діяльності: за ступенем охоплення; за сферою діяльності страховика; за величиною витрат, пов'язаних з управлінням ризиками; за методами регулювання; за можливістю перестрахування.

Здійснено деталізовану класифікацію окремих груп фінансових ризиків страховиків. Зазначено, що в основу ефективного управління фінансовими ризиками страхових компаній доцільно покласти їх класифікацію за видами діяльності, оскільки фінансові ризики, які проявляються в кожній із них, характеризуються своєю специфікою. Найбільшу увагу, враховуючи особливості страхування, слід приділяти управлінню ризиками, які супроводжують основну (безпосередньо страхову та перестрахову) та інвестиційну види діяльності.

Управління ризиками виокремилося в процесі генезису в самостійний науковий напрямок та сферу діяльності, забезпечуючи фінансову надійність страхових компаній. У зв'язку з цим, розкрито економічний зміст управління фінансовими ризиками страхових компаній в сучасних умовах розвитку страхового ринку.

В роботі виділено основні елементи системи управління фінансовими ризиками страхових компаній: ідентифікація - виявлення ризику і ризикових сфер діяльності страховиків, квантифікація - аналіз та кількісна оцінка ризику; контроль - встановлення обмежень та допустимих рівнів фінансових ризиків; моніторинг - постійне відстеження рівня фінансових ризиків з механізмами зворотного зв'язку.

Охарактеризовано основні етапи управління фінансовими ризиками страхових компаній, які включають такі: постановка завдань; формування інформаційного забезпечення; оцінка ризику; аналіз прийнятності ризику; вибір та реалізація методів нейтралізації фінансових ризиків, оцінка ефективності їх використання.

Проведений критичний аналіз запропонованих в літературних джерелах методів якісної та кількісної оцінки та аналізу прийнятності фінансових ризиків в контексті їх використання страховими компаніями в сучасних умовах дозволяє зробити висновок, що застосування тих чи інших методів за критерієм доцільності варіюється відносно конкретних видів чи груп ризиків. Зокрема, оцінку ризиків, які страхова компанія приймає до страхування, і які є основним чинником формування страхових ризиків, найбільш доцільно проводити за допомогою статистичного методу; інвестиційні ризики, ризик неплатоспроможності, втрати фінансової стійкості, ризик втрати прибутку, ризик збитковості та ризик банкрутства - за допомогою відповідних розрахунково-аналітичних методів; кількісний аналіз ризиків може здійснюватись з використанням кількох методів послідовно чи одночасно з метою проведення більш глибокого аналізу та отримання достовірніших показників оцінки ступеня ризику; ряд методів (метод аналізу чутливості, метод аналізу сценаріїв, метод імітаційного моделювання, метод побудови дерева рішень) можуть бути використані страховими компаніями як у випадку розробки чи впровадження нових послуг, відкриття нових підрозділів, так і стратегічного планування чи оперативного бюджетування фінансових результатів в умовах невизначеності з метою оцінки величини можливих втрат прибутку. Узагальнена система критеріїв для оцінки рівня допустимості динамічних і статичних ризиків дозволяє приймати рішення щодо вибору механізмів нейтралізації фінансових ризиків страхових компаній.

Проведене дослідження наукового доробку із проблем нейтралізації фінансових ризиків показало наявність широкого спектру як універсальних методів, так і специфічних, придатних для регулювання лише окремих видів ризиків чи фінансових ризиків суб'єктів господарювання певної визначеної галузі. Аналіз основних методів нейтралізації фінансових ризиків дозволив виокремити ті з них, які можуть бути використані страховими компаніями для регулювання фінансових ризиків їхньої діяльності з максимальною ефективністю (рис. 2).

Обгрунтовано особливості застосування вказаних методів страховими компаніями в сучасних умовах. Зокрема, використання методу уникнення ризику передбачає відмову від страхування певного виду чи розмірів ризиків; від придбання тих чи інших інвестиційних активів тощо.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Основні методи нейтралізації фінансових ризиків страхових компаній

Лімітування потребує встановлення верхнього ліміту страхової суми, яку страховик може залишити на власному утриманні. Іншим обмеженням у проведенні операції лімітування є неможливість застрахувати деякі види ризиків у зв'язку з тим, що вони не приймаються на страхування через високу ймовірність настання страхового випадку чи вимагають встановлення непомірно високих страхових тарифів, які розраховано для даного виду ризику. Метод самострахування найбільш широко застосовується страховими компаніями та базується на резервуванні суб'єктом господарювання частини фінансових ресурсів, які можуть бути використані в майбутньому для виплати страхових відшкодувань. Диверсифікацію страхові компанії можуть використовувати з метою зниження інвестиційних ризиків, ризиків основної страхової діяльності та ризиків, пов'язаних із перестрахуванням. Метод хеджування характеризує внутрішній механізм нейтралізації фінансових ризиків, який базується на використанні відповідних видів фінансових інструментів, як правило похідних цінних паперів. Найбільш складні та небезпечні за своїми фінансовими наслідками ризики страхові компанії передають на перестрахування.

Проведений аналіз теоретичних підходів є основою для обґрунтування вибору методів управління фінансовими ризиками вітчизняними страховими компаніями з метою підвищення ефективності їх діяльності в сучасних умовах.

У другому розділі «Аналіз та оцінка управління фінансовими ризиками страхових компаній України» на основі проведених досліджень макроекономічних параметрів, показників, які впливають на стан та розвиток страхового ринку і ефективність діяльності страхових компаній України, виявлено позитивні аспекти становлення страхування в Україні та тенденції формування ризикових подій у страховій діяльності.

Основні показники, що характеризують стан та динаміку страхового ринку України за 2004-2008 рр., наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Фінансово-економічні показники страхового ринку України за 2004-2008 рр.

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Темп росту, 2008 р. до 2004р., %	Темп росту, 2008 р. до 2007р., %
1.Кількість страхових компаній на кінець року, од.	387	398	411	447	469	121,2	104,9
2. Валова сума страхових премій від страхування та перестрахування, млн. грн.	19431,4	12853,5	13829,9	18008,2	24008,6	123,6	133,3
3.Премії від страхувальників-фізичних осіб, млн. грн.	1046,2	1616,2	2945,8	5170,4	7630,4	729,3	147,6
4.Валові страхові виплати, млн. грн.	1540,3	1894,2	2599,6	4213,0	7050,7	457,7	167,4
5.Рівень валових виплат, %	7,9	14,7	18,8	23,4	29,4	372,2	125,6
6.Сукупні активи страховиків, млн. грн.	20012,8	20920,0	23994,6	32213,0	41930,5	209,5	1і30,2
7.Обсяг сплачених статутних фондів, млн. грн.	5514,5	6641,0	8391,2	10633,6	13206,4	239,5	124,2
8.Обсяг сформованих страхових резервів на кінець року, млн. грн.	8272,2	5045,8	6014,1	8423,3	10904,1	131,8	129,5

Джерело: на основі опрацювання даних Держфінпослуг України.

На основі аналізу стану страхового ринку та його динаміки можна зробити такі висновки: страховий ринок України впродовж 2004-2008 рр. характеризувався позитивною динамікою розвитку, незважаючи на його функціонування в останні місяці досліджуваного періоду в умовах фінансової кризи; зростала кількість страхових компаній, яка на кінець 2008 року становила 469 компаній; знизилася монополізація страхового ринку; зростали обсяги страхових премій; має місце зростання величини виплат страхових відшкодувань, що призвело до підвищення рівня страхових виплат до 29,4% у 2008 р., хоча таке його значення є досить низьким порівняно із традиційним у розвинутих країнах (близько 70%).

Однак результати, отримані вітчизняними страховими компаніями у першому півріччі 2009 р., зазнали впливу фінансової кризи та характеризуються зростанням фінансових ризиків їх діяльності: зменшилися обсяги отриманих валових та чистих страхових премій, обсяги виплат страхових відшкодувань, з одночасним зростанням їх рівня, що створює загрозу фінансовій стабільності страховиків; знизилася кількість укладених договорів страхування; зменшилися обсяги перестрахування.

Виявлені тенденції зумовлюють зростання ролі управління фінансовими ризиками страховиків з метою стабілізації їх діяльності, покращення фінансових результатів в умовах негативного впливу фінансової кризи.

Дослідження сучасних тенденцій розвитку страхового ринку в Україні засвідчує, що незважаючи на значний його потенціал, співвідношення страхових премій до ВВП досі ще значно нижче, ніж у розвинених країнах (рис.3).



Рис. 3. Показники, що характеризують рівень розвитку страхового ринку та втрачені можливості страховими компаніями України за 2004-2008 рр. (при потенційному рівні страхового ринку 8% до ВВП)

Незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку за 1999-2008 рр., частка страхових премій у ВВП знижується: у 2008 р. галузь забезпечувала перерозподіл лише 2,65% ВВП (аналогічний показник для розвинутих країн - 8-12 %), що свідчить про те, що страховий ринок сьогодні не повною мірою акумулює наявні інвестиційні ресурси та характеризується значним ризиком втрачених можливостей.

Аналіз видової структури страхових премій показав, що домінує на ринку страхування добровільне майнове страхування, питома вага страхових премій за яким за 2008 р. складає 76,7% усіх страхових премій. Позитивним моментом є зростання обсягів і питомої ваги страхових премій з особистих видів страхування, зокрема, страхування життя - до 4,6% та добровільного особистого страхування - до 6% у 2008 р.

Загалом, за усіма видами страхування (крім державного обов'язкового страхування та добровільного особистого страхування у 2004 р.) спостерігається досить низький рівень виплат страхових відшкодувань. Найнижчим він є в добровільному страхуванні відповідальності (питома вага страхових премій в загальній їх структурі є однією з найменших - 4,2% у 2008 р.).

На сьогоднішній день у світовій та вітчизняній практиці вагоме місце займає інвестиційна діяльність страховиків, яка зазнала значного впливу фінансової кризи, що зумовлює зростання інвестиційних ризиків та вимагає розробки та удосконалення методів управління ними.

Проведений аналіз основних показників ринку перестрахування в Україні дозволив зробити такі висновки: зростали обсяги та рівень виплат у перестрахуванні, що свідчить про утвердження реального перестрахування в Україні за аналізований період; незважаючи на зростання обсягів перестрахування, його частка у валових страхових преміях поступово знижується; має місце зниження питомої ваги премій, переданих на перестрахування нерезидентам, та порівняно високий рівень внутрішнього перестрахування 33,4% у 2008 р., що засвідчує зростання довіри до вітчизняних перестраховиків, визнання перестрахувальної діяльності в Україні як повноцінного сегменту страхового ринку; на перестрахування страховими компаніями було сплачено більше, ніж отримано страхових платежів від страхувальників, хоча протягом останніх років даний показник дещо знизився.

За результатами тестів раннього попередження встановлено, що динаміка фінансової надійності страховиків показує досить непостійні та, часто, несприятливі тенденції, що засвідчує зростання ризиків їх фінансової ненадійності та потребує пошуку резервів покращення їх фінансового стану.

Проведений аналіз рентабельності досліджуваних страхових компаній дозволив виявити для більшості з них такі основні ризикові події в їх діяльності в сучасних умовах: зниження рівня рентабельності наданих послуг за показниками чистого операційного прибутку; зниження рентабельності активів; у 60% досліджуваних страхових компаній значення показника рентабельності власного капіталу є нижчим 10%, що характеризує низький рівень віддачі вкладеного інвесторами капіталу; негативні тенденції в динаміці показника рентабельності власного капіталу, що характеризується його зниженням у 80% досліджуваних страхових компаній.

Основною проблемою для вітчизняних страхових компаній в умовах фінансової кризи є недостатність ліквідних активів для виконання своїх страхових зобов'язань та здійснення ефективної інвестиційної діяльності, що зумовлено зниженням обсягів поступлень страхових премій, введенням тимчасової адміністрації у банках, в яких відкриті депозитні рахунки страховиків, зростанням ризику невиконання зобов'язань перестраховиками.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження виявлено існування ряду ризикових подій в основній та інвестиційній діяльності страхових компаній, негативний вплив яких на результати їх господарювання посилюється в умовах фінансової кризи.

У третьому розділі «Удосконалення управління фінансовими ризиками страхових компаній» сформульовано пропозиції щодо вибору методів регулювання фінансових ризиків вітчизняними страховиками, проаналізовано їх доцільність та ефективність застосування в сучасних умовах; запропоновано заходи щодо поліпшення їх використання з метою підвищення ефективності діяльності страхових компаній.

В роботі обґрунтовано, що саме в розвитку добровільного ризикового страхування приховані резерви зростання обсягів страхування в Україні, питома вага зібраних премій за яким склала на кінець 2008 р. 86,9% від сукупних премій за усіма видами страхування. Одним із найбільш дієвих чинників впливу на ефективність провадження страхової справи у сфері добровільного страхування є використання обґрунтованої системи актуарних розрахунків, яка є основою визначення величин страхових тарифів, премій, резервів, оптимізації фінансових ризиків страховиків, формування їх грошових надходжень та прибутків.

Автором запропоновано основні етапи формування тарифної стратегії та рекомендації щодо їх реалізації вітчизняними страховиками в сучасних умовах: визначення загальних цілей та завдань; аналіз фактичного рівня тарифів на страхові послуги; аналіз потенціалу й особливостей страхового ринку; диференціація цілей тарифної стратегії в розрізі конкретних видів страхування з урахуванням можливостей ринку й рівня операційних витрат; вибір моделі розрахунку страхових тарифів (премій) на окремі види страхових послуг; формування конкретного рівня страхових тарифів на окремі види страхових послуг; оцінка ефективності реалізації обраної тарифної стратегії; формування механізму своєчасного коректування страхових тарифів.

У зв'язку з тим, що базою розрахунку страхових премій є ймовірність настання страхового випадку, то пропонується для розрахунку величини ризикової премії замість відносної частоти () настання страхового випадку брати величину ймовірності (), яка визначається за формулою:

, (1)

де - кількість договорів страхування,

- розв'язок рівняння Лапласа .

Це дає можливість знизити ризик недоотримання страхових премій, шляхом зниження очікуваного рівня недоотриманих ризикових премій. Зокрема, при надійності та відносній частоті , для портфеля із 1 тис. договорів - на 10%, із 10 тис. договорів страхування - на 3,1%. Значущість використання замість відносної частоти в якості ймовірності настання страхового випадку запропонованої величини є особливо високою для малих портфелів договорів. Розрахунок величини нетто-премії при тих самих умовах для портфеля із 1 тис. договорів дозволяє знизити очікуваний рівень недоотриманих нетто-премій на 9,3%, для портфеля із 10 тис. договорів страхування - на 3,1%. Слід відзначити, що для великих портфелів договорів (наприклад, 10 тис. договорів) очікувані рівні є однаковими.

В роботі запропоновано методи розрахунку ризикової премії (), якщо величина збитку () розподілена за показниковим та нормальним законами розподілу. Зокрема, для показникового закону розподілу з параметром 0 та ймовірністю настання страхової події р, отримані формули матимуть вигляд:

- при пропорційному відшкодуванні збитку:

, (2)

де S - страхова сума;

при відшкодуванні збитку за правилом першого ризику:

; (3)

- для безумовної франшизи:

, (4)

де L - величина франшизи;

- для умовної франшизи:

. (5)

Проведені дослідження величини сумарного збитку та закону його розподілу за даними страхових компаній показали, що при добровільному майновому страхуванні (за виключенням страхування фінансових ризиків) та медичному страхуванні, має місце показниковий розподіл, а при страхуванні від нещасних випадків - нормальний. Здійснений в роботі розрахунок величини нетто-премії з використанням запропонованої методики із врахуванням закону розподілу показав завищення страховиками величини страхових премій за добровільним майновим страхуванням, медичним страхуванням та страхуванням від нещасних випадків. Таким чином, страхові компанії мають можливість знизити величину нетто-премії, без загрози втрати фінансової надійності. Це, в свою чергу, дозволить підвищити рівень виплат страхових відшкодувань.

Проведений кластерний аналіз засвідчує, що для групи страхових компаній з більш високим рівнем виплат, характерними є більші значення чистого прибутку та рентабельності власного капіталу. Відповідно, застосування запропонованої методики розрахунку нетто-премії дозволить підвищити ефективність господарської діяльності страхових компаній.

В роботі доведено, що критеріями ефективності управління інвестиційними ризиками є безпечність вкладень капіталу, забезпечення ліквідності активів страхової організації, її платоспроможності та рентабельності інвестованих коштів. Забезпечення ефективності досягається за рахунок розробки і реалізації спеціальної фінансової тактики. Автором розроблено основні етапи реалізації тактики управління інвестиційними ризиками страхових організацій, які включають аналіз факторів інвестиційних ризиків в попередніх періодах; визначення цілей інвестиційних вкладень; оптимізацію рівня окремих видів інвестиційних ризиків; оптимізацію рівня сукупного інвестиційного ризику; побудову ефективних систем контролю за рівнем інвестиційного ризику; вибір та впровадження методів нейтралізації інвестиційних ризиків; оцінку ефективності використовуваних методів нейтралізації інвестиційних ризиків.

Зазначено, що структура розміщення капіталу страхових компаній є важливим фактором фінансових ризиків страхових компаній та безумовно впливає на фінансові результати їх діяльності. Обгрунтовано, що значущий вплив здійснюють такі фактори як обсяг довгострокових і поточних фінансових інвестицій.

В роботі отримане множинне рівняння регресії впливу обсягу вкладень в довгострокові фінансові інвестиції та поточні фінансові інвестиції на величину чистого прибутку, яке має вигляд:

, (6)

де Y - величина чистого прибутку;

L - обсяг вкладень в довгострокові фінансові інвестиції;

S - обсяг вкладень в поточні фінансові інвестиції.

Значення множинного коефіцієнта кореляції вказує на існування тісного зв'язку між визначеними факторами, а значення множинного коефіцієнта детермінації показує, що 68,5% загальної варіації чистого прибутку страхової компанії пояснюються впливом цих чинників.

З побудованої регресійної моделі випливає, що вагомим стимулюючим чинником зростання величини чистого прибутку є вкладення в поточні фінансові інвестиції. У зв'язку з цим, з метою оптимізації структури фінансових вкладень за критерієм максимізації чистого прибутку доцільно більшу суму коштів спрямовувати на придбання короткострокових цінних паперів.

Серед основних напрямів оптимізації управління інвестиційними ризиками страхових компаній виокремлено такі:

- використання багаторівневої диверсифікації з врахуванням визначених законодавством обмежень стосовно інвестування коштів страхових резервів з метою зниження ризиків інвестування в такі цінні папери, як акції та облігації. Обгрунтовано доцільність впровадження таких рівнів диверсифікації: диверсифікація в розрізі цінних паперів, що емітуються державою, та корпоративних цінних паперів; диверсифікація в розрізі видів цінних паперів (акції, облігації, іпотечні сертифікати); диверсифікація в розрізі вітчизняних та іноземних емітентів цінних паперів; диверсифікація в розрізі періодів інвестування; диверсифікація в розрізі галузей інвестування; диверсифікація в розрізі емітентів цінних паперів; диверсифікація в розрізі валют інвестування;

- у випадках додатної кореляції між дохідностями цінних паперів доцільним є придбання похідних фінансових інструментів, а саме ф'ючерсних контрактів та опціонів, що дозволить страховим компаніям вберегтися від стрімких змін цін на цінні папери на фондовому ринку.

В роботі обґрунтовано доцільність застосування перестрахування з метою зниження фінансових ризиків страхових компаній. Зазначено, що перестрахування забезпечує фінансову надійність функціонування страхових компаній, динамічний розвиток національного страхового ринку, збільшення його місткості. Використання можливостей перестрахування є вкрай необхідним для молодих і малопотужних страхових ринків, у тому числі і вітчизняного. В дисертації дано пропозиції щодо удосконалення застосування перестрахування страховими компаніями в сучасних умовах.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв'язання наукової задачі, яка полягає у вдосконаленні управління фінансовими ризиками страхових компаній України. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано низку узагальнень і пропозицій теоретичного та прикладного характеру, які відображають вирішення завдань дисертації відповідно до поставленої мети.

Основні висновки, одержані в дисертації, такі:

1.Протягом останніх десятиліть дослідження питань управління ризиками суб'єктів господарювання виокремилося у специфічний напрям економічної науки. В умовах активного розвитку фінансового сектору економіки і, в тому числі, страхування, виникає необхідність формування теоретико-методологічних засад управління фінансовими ризиками страхових компаній.

2.На основі проведеного аналізу підходів до окреслення змісту, сфери прояву та існування фінансового ризику зазначено, що фінансові ризики страхових компаній виникають в процесі фінансових відносин між ними та страхувальниками, державою, іншими суб'єктами господарювання та фізичними особами з приводу акумулювання страхових премій та виплати страхових відшкодувань, розміщення коштів страхових резервів та здійснення інших фінансових операцій і характеризуються ймовірністю та величиною втрат капіталу, фінансової надійності і платоспроможності, недоотримання доходів і прибутків у майбутньому в умовах невизначеності страхової діяльності.

3. Проведений аналіз існуючих в економічній науці класифікацій фінансових ризиків із врахуванням специфіки діяльності страховиків, дозволив уточнити та систематизувати класифікаційні ознаки, охарактеризувати основні види фінансових ризиків страховиків, що покладено в основу їх виявлення, оцінки, аналізу та контролю.

4. На основі дослідження методичних підходів до управління фінансовими ризиками визначено основні його елементи: ідентифікацію, квантифікацію, контроль і моніторинг та надання рекомендацій щодо їх використання страховими компаніями, що сприятиме підвищенню ефективності їх господарської діяльності, акумуляції капіталу в даній галузі, зростанню ролі страховиків як потенційних інвесторів вітчизняної економіки. Встановлено, що страховим компаніям доцільно орієнтуватись у своїй діяльності на оптимізацію фінансових ризиків шляхом розробки раціональної тарифної стратегії та використання таких методів їх нейтралізації, як уникнення ризику, лімітування ризику, самострахування, диверсифікацію, хеджування і перестрахування.

5. Дослідження ефективності фінансової діяльності страхових компаній у якості проявів ризикових подій дозволило виявити: зниження рентабельності наданих послуг страховими компаніями, рентабельності власного капіталу в більшості досліджуваних страхових компаній, зниження частки ВВП, яка перерозподіляється за допомогою страхування. Встановлено, що основними факторами фінансових ризиків страхових компаній є низька платоспроможність населення, недовіра до фінансових установ загалом, та страхових компаній, зокрема; високий рівень інфляції та негативні інфляційні очікування, нестабільність валютного курсу; погіршення ситуації на фондовому ринку.

6. Проведений аналіз стану страхового ринку України та його динаміки впродовж 2004-2008 рр. дозволив виявити позитивні тенденції його розвитку. Але результати, отримані вітчизняними страховими компаніями у першому півріччі 2009 р. характеризуються зростанням фінансових ризиків, що зумовлює необхідність адаптації методики та активізації управління ними з метою стабілізації діяльності, покращення фінансових результатів в умовах фінансової кризи.

7.Особливе місце в загальній стратегії розвитку страхової компанії має належати формуванню тарифної стратегії. Для її розроблення необхідні чітка постановка її цілей, визначення програми конкретних заходів досягнення, ефективна організація виконання такої програми, налагодження контролю її реалізації, аналізу й оцінки можливих проміжних і кінцевих результатів.

Реформування системи актуарних розрахунків з метою встановлення реальних розмірів страхових премій є умовою забезпечення прибутковості та одночасно виконання соціальної функції страхування. Запропонована методика визначення ризикової премії та ризикової надбавки для випадків, коли величина збитку розподілена за показниковим та нормальним законами розподілу, сприяє більш точним розрахункам зазначених величин та реалізації основних принципів страхування.

8. Обґрунтовано доцільність застосування перестрахування з метою зниження фінансових ризиків страхових компаній. Зазначено, що перестрахування забезпечує фінансову надійність функціонування страхових компаній, динамічний розвиток національного страхового ринку, збільшення його місткості. Використання можливостей перестрахування є вкрай необхідним для молодих і малопотужних страхових ринків, у тому числі і вітчизняного. В дисертації дано пропозиції щодо удосконалення застосування перестрахування страховими компаніями в сучасних умовах.

9. Ефективність господарювання страхових компаній досягається шляхом активізації їх інвестиційної діяльності. Дослідження впливу управління ризиками інвестиційної діяльності страхових компаній на фінансові результати їх діяльності показало, що основною метою такого управління є забезпечення ліквідності, прибутковості та безпечності вкладень коштів страхових резервів та інших ресурсів страховиків шляхом використання в першу чергу короткострокових об'єктів інвестування. Визначено основні напрями оптимізації управління інвестиційними ризиками страхових компаній: використання багаторівневої диверсифікації з врахуванням визначених законодавством обмежень стосовно інвестування коштів страхових резервів з метою зниження ризиків інвестування в такі цінні папери, як акції та облігації; у випадках додатної кореляції між дохідностями цінних паперів обґрунтовано використання похідних фінансових інструментів, а саме ф'ючерсних контрактів та опціонів, що дозволить страховим компаніям вберегтися від стрімких змін цін на цінні папери на фондовому ринку.