Бюджетне регулювання економічного зростання

8. Приведення принципів і процедур надання бюджетної підтримки до законодавства ЄС та норм СОТ через розподіл їх за напрямами відповідно до регулювання їх цими організаціями, та законодавчого врегулювання критеріїв надання такої підтримки.

У п'ятому розділі «Розвиток бюджетного механізму економічного зростання в Україні» запропоновано бюджетний механізм економічного зростання, який базується на формуванні бюджету розвитку на загальнодержавному рівні та удосконаленні бюджету розвитку місцевих бюджетів, інституційне забезпечення запропонованої моделі та рекомендації щодо удосконалення системи управління видатками розвитку.

Існуючі на сьогодні механізми бюджетної підтримки економічного зростання не є такими, які дають змогу вести мову про свідомий та ефективний вплив держави на темпи та якість економічного зростання. Немає розмежування поточних видатків та видатків розвитку. До того ж, визначення видатків розвитку не відповідає а ні сутності цього поняття, а ні принципам, покладеним в основу програмно-цільового методу. Підходи, які використовуються для формування видатків перспективного (інвестиційного) характеру на загальнодержавному та місцевому рівнях, не корелюються між собою та побудовані на різних принципах, що унеможливлює планування видатків перспективного характеру на середньо- та довгостроковий період з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, не дає змоги забезпечити сталість таких видатків, знижує їх ефективність.

Розв'язати ці проблеми можна за умови удосконалення механізму бюджету розвитку на місцевому рівні та інституалізації бюджету розвитку на загальнодержавному рівні шляхом внесення певних концептуальних змін в організацію бюджетного процесу, серед яких:

1. Визначення бюджету розвитку державного бюджету як складової спеціального фонду державного бюджету та запровадження окремого планування й обліку надходжень і видатків бюджету розвитку державного бюджету на рівні окремого документа, який має формуватися як Додаток до державного бюджету на відповідний рік та затверджуватися Верховною Радою України.

2. Перегляд джерел формування загального та спеціального фондів державного бюджету шляхом включення до джерел формування спеціального фонду державного бюджету з подальшим їх спрямуванням до бюджету розвитку державного бюджету: надходжень від приватизації державного майна (повністю або частково); державних зовнішніх та внутрішніх запозичень; зборів за спеціальне використання природних ресурсів; інших неподаткових надходжень; доходів від операцій з капіталом; коштів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, грантів та дарунків; коштів, що передаються із загального фонду державного бюджету відповідно до Закону. Ці надходження по суті не повинні спрямовуватися на поточне споживання, а мають використовуватися в інтересах економічного розвитку та забезпечення належними умовами існування майбутніх поколінь.

3. Спрямування коштів бюджету розвитку державного бюджету на бюджетні програми, які вирішують завдання економічного розвитку, та субвенції на виконання інвестиційних проектів.

4. Перегляд у бік розширення джерел надходжень коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів та удосконалення планування видатків, які здійснюються за рахунок коштів бюджету розвитку, шляхом застосування програмно-цільового методу.

Модель удосконалення бюджету розвитку в Україні, побудована на зазначених принципах, наведено на рис.1.

Рис. 1. Модель удосконалення бюджету розвитку

У межах удосконалення бюджетного механізму економічного зростання актуальним є здійснення ґрунтовного наукового аналізу доцільності створення в Україні стабілізаційного фонду та визначення моделі його функціонування. Потребують перегляду терміни "видатки розвитку" та "витрати розвитку".

Доцільним є запровадження класифікації бюджетних програм відповідно до їх спрямованості на:

програми, які спрямовані переважно на підтримку поточної діяльності розпорядників бюджетних коштів на виконання ними покладених законодавством завдань, або видатки на державне управління;

програми, які спрямовані переважно на реалізацію соціальних завдань, або соціальні видатки;

програми, які спрямовані переважно на економічний розвиток, або видатки на розвиток.

Така класифікація дасть змогу більш системно підійти до оцінки результативних показників бюджетних програм та визначення порядку використання коштів з урахуванням їх спрямованості та характеру; зрозуміти, наскільки бюджет на відповідний рік реалізує завдання забезпечення економічного розвитку або соціальної підтримки; визначитися з вартістю, а отже, якістю та ефективністю функціонування системи державного управління, що, в свою чергу, стане підґрунтям для прийняття ефективних управлінських рішень на загальнодержавному та місцевому рівнях, надасть громадськості інформацію про ефективність та пріоритети витрачання державних коштів.

Побудова моделі бюджетної підтримки економічного зростання є ключовим, але не єдиним елементом бюджетного механізму економічного зростання, його формування також потребує розвитку системи інституційного забезпечення реалізації запропонованої моделі та визначення заходів щодо підвищення ефективності здійснення видатків розвитку з урахуванням притаманних їм особливостей. Зокрема, необхідно визначитися з інституціями, що будуть задіяні у формуванні та супроводженні програм соціально-економічного розвитку та забезпеченні їх належного фінансування, їх місцем і роллю у визначенні пріоритетних напрямів державної підтримки, плануванні бюджетних коштів, що спрямовуються на економічний розвиток тощо, їх функціями та повноваженнями (рис. 2).

Існуючі в Україні інститути розвитку потребують подальшого реформування і удосконалення. Так, запровадження бюджету розвитку державного бюджету передбачає створення в структурі Міністерства фінансів України відповідного інституційного утворення. Стосовно бюджетів розвитку місцевих бюджетів - створення окремих управлінь в структурі відповідної місцевої адміністрації, які мають стати відповідальними за контроль за надходженням та використанням коштів відповідного бюджету розвитку місцевого бюджету. Окремі з наведених функцій, наприклад, такі, як розробка пропозицій з питань планування діяльності, що здійснюється за кошти відповідного інституційного утворення, або попередній вибір проектів для фінансування та контроль за своєчасною реалізацією заходів, запланованих за проектами, на реалізацію яких виділені бюджетні кошти, мають бути покладені на Державне агентство України з інвестицій та інновацій та окремих розпорядників бюджетних коштів у межах їх повноважень. У разі створення в Україні Стабілізаційного фонду, необхідним стає формування інституцій з управління його коштами. В умовах неефективності кредитування інвестиційно-інноваційних проектів із залученням бюджетних коштів через державний бюджет нагальною є потреба створення державного (національного) банку розвитку, метою якого стане фінансування інноваційно-інвестиційних проектів, що мають та реалізують загальнодержавні пріоритети.

Важливим напрямом удосконалення бюджетного механізму економічного зростання є забезпечення в межах розвитку програмно-цільового методу ефективного управління видатками, що мають перспективний характер, зокрема, в частині планування, моніторингу, контролю і звітності. Ключовими завданнями, які стоять перед урядовцями і науковцями у цій сфері, є визначення пріоритетів витрачання бюджетних коштів та встановлення "вагових" коефіцієнтів, які визначають пріоритетність виділення коштів на їх реалізацію, подолання циклічності та неритмічності у використанні бюджетних коштів, запровадження оцінки впливу фінансової політики на економічне зростання, реалізацію соціальних пріоритетів та екологічну безпеку.

Потребують подальшого удосконалення показники результативності бюджетних програм, зокрема, це стосується програм, які мають перспективний характер. У цьому контексті слід удосконалити методологію оцінки ефективності бюджетних програм шляхом перегляду факторів, на підставі яких визначаються показники: затрат, продукту, ефективності та якості, а також визначення інтегрованого показника результативності виконання бюджетної програми, який має розраховуватися залежно від вагових коефіцієнтів, встановлених експертним шляхом для кожного показника. Цей показник має стати підставою для прийняття рішення щодо подальшого фінансування програм.

Доведено, що оцінка загальної результативності бюджетних видатків на реалізацію програм, які належать до категорії видатки на розвиток, передусім має базуватися на показниках якості, оскільки головною метою участі держави у фінансуванні інвестиційно-інноваційних проектів та здійсненні структурних реформ є забезпечення певної якості економічного зростання, створення інфраструктури, необхідної для залучення в економіку країни вітчизняних та іноземних інвестицій, якісної зміни структури ВВП, зниження рівня енергоємності промислового виробництва та житлового господарства тощо. З огляду на це, обов'язковим фактором, що міститься у показниках якості бюджетних програм, які можна віднести до видатків розвитку, має стати характеристика технологічного укладу, до якого належить продукція, яка виробляється внаслідок реалізації відповідної програми. Додатковими критеріями, які разом з показниками результативності варто враховувати при відборі бюджетних програм, що належать до категорії «видатки на розвиток», мають стати: ступінь завершеності об'єкта, на який спрямовуються бюджетні кошти; можливість співфінансування реалізації проекту приватним капіталом або місцевою владою; ступінь комерціалізації наукових розробок; рівень економічного розвитку регіону тощо.

Рис.2. Інституційна модель організації фінансової підтримки економічного зростання в Україні

Подальшого удосконалення потребують підходи до визначення обсягу, напрямів використання та порядку розподілу субвенцій на виконання інвестиційних проектів, зокрема, щодо визначення критеріїв та процедур вибору регіонів та об'єктів, на які спрямовуються кошти субвенцій з урахуванням результатів моніторингу виконання бюджетних програм за регіонами. Актуальним є подальше удосконалення процесів планування, виконання бюджету та моніторингу бюджетних програм, організації звітності й контролю. Зокрема, потребують наукового аналізу принципи визначення обсягів бюджетних коштів, що планується спрямовувати на видатки на державне управління, соціальні видатки і видатки на розвиток, та підходи до визначення вагових коефіцієнтів у межах кожної категорії за встановленими пріоритетами.

Важливим завданням є забезпечення належного фінансування бюджетних програм перспективного характеру, що потребує:

переходу до формування бюджету на трирічний період;

прийняття закону про державний бюджет до листопада місяця, що передує року, на який затверджується бюджет;

розробки та затвердження бюджетів розвитку державного бюджету та місцевих бюджетів разом із розробкою проекту державного бюджету;

розробки критеріїв відбору проектів та порядків використання коштів за бюджетними програмами одночасно з підготовкою таких програм та затвердження їх у термін розгляду проекту державного бюджету Верховною Радою України;

здійснення відбору програм, що фінансуватимуться за рахунок субвенцій на виконання інвестиційних проектів, до початку бюджетного року;

удосконалення законодавства про державні закупівлі в напрямку зменшення терміну проведення тендерних процедур та зменшення кількості документів, які потребують оформлення в процесі їх проведення та реєстрації.

Окремим завданням є удосконалення бюджетного моніторингу, зокрема, запровадження оперативного контролю за показниками, що характеризують стан виконання бюджетних програм. З огляду на це, доцільно запровадити методологію аналізу впливу використаних коштів на реалізацію загальнодержавних пріоритетів та проведення структурних перетворень в економіці України; удосконалити процедуру звітності про використання бюджетних коштів в частині підготовки звітів про виконання бюджету розвитку державного та місцевих бюджетів.

ВИСНОВКИ

У дисертації науково обґрунтовано теоретичні й методологічні засади бюджетного регулювання економічного зростання у напряму посилення його впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Проведене дослідження надає можливість зробити такі висновки.

1. Дієздатність фінансової політики значною мірою визначається ступенем координації її складових: бюджетна, податкова, монетарна політика мають бути взаємоузгодженими та спрямовуватися на досягнення стабільності цін, високого рівня зайнятості населення, позитивного зовнішньоекономічного балансу, сталого економічного зростання. Бюджетна політика є вагомим елементом фінансової політики та одним з основних інструментів реалізації економічної політики держави, вона значною мірою уособлює місце та роль держави в регулюванні економічних процесів та забезпеченні макроекономічного зростання, тому насамперед від оптимальності та ефективності бюджетного процесу залежить успішність реалізації управлінських функцій держави.

2. Вибір моделі бюджетного регулювання економічного зростання обумовлюється низкою факторів, зокрема, рівнем економічного розвитку країни, який характеризується обсягом валового внутрішнього продукту на душу населення, станом розвитку інфраструктури, ступенем забезпечення матеріальними, людськими ресурсами тощо. В свою чергу, дієвість бюджетного регулювання визначається рівнем інституційного розвитку середовища, розвиненістю системи державного управління, тенденціями розвитку суспільства, фунціонуванням певних технологічних укладів.

3. Більшість розвинутих країн використовують державну підтримку окремих секторів економіки; формами такої підтримки є зменшення податків, бюджетна підтримка, що здійснюється шляхом інвестування капіталу, надання пільгових кредитів, гарантування займів, державна закупівля товарів і послуг.

4. Визначення концептуальних засад надання бюджетної підтримки є одним з ключових завдань будь-якої держави. Основними питаннями, що потребують правового регулювання у цій сфері, є встановлення принципів бюджетної підтримки, форм та процедур її надання, критеріїв щодо відбору об'єктів, на які вона спрямовується. Потребує удосконалення і безпосередньо механізм формування державних цільових та бюджетних програм як складових реалізації довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку країни.

5. Вагомими засобами впливу держави на темпи та якість економічного зростання можуть стати як зменшення податків, так і бюджетна підтримка. Принципи, форми та процедури надання такої підтримки мають формуватися з огляду на загальнодержавні пріоритети, а також з урахуванням правового регулювання СОТ та ЄС, якими передбачається загальний характер надання бюджетної підтримки та її обмеженість у часі. Важливим елементом підвищення темпів економічного зростання та його якості є оптимізація структури видатків бюджету.

6. Передумовою розвитку системи бюджетного регулювання економічного зростання має стати формування загальнодержавних пріоритетів, визначення кількісних та якісних критеріїв, які свідчать про досягнення певних результатів, удосконалення механізму формування державних цільових та бюджетних програм як складової реалізації довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку країни.

7. Аналіз розробки та реалізації стратегій економічного зростання в зарубіжних країнах свідчить про те, що визначальним при виборі моделі бюджетного регулювання економіки є динаміка соціально-економічного стану країни, національна стратегія щодо розвитку суспільства; економічна стратегія держав, які не досягли на достатнього рівня економічної стабільності, має коригуватися відповідно до стану економічного розвитку та ступеня збалансованості державних фінансів.

8. Загальними засадами удосконалення фінансово-бюджетного регулювання на середньо- та довгострокову перспективу є трансформація бюджетних ресурсів у чинник соціально орієнтованого економічного зростання, перетворення бюджетного механізму в ефективний інструмент соціально-економічної стратегії; узгодження бюджетно-податкової політики із завданнями інвестиційної стратегії; зниження податкового навантаження, запровадження податкових стимулів інноваційної діяльності та нагромадження капіталу; удосконалення системи державних фінансів та бюджетного регулювання економічного зростання.

9. Розвиток бюджетного механізму економічного зростання має здійснюватися на основі удосконалення бюджету розвитку місцевих бюджетів та інституалізації бюджету розвитку на загальнодержавному рівні шляхом внесення певних концептуальних змін до організації бюджетного процесу та формування інституційної моделі системи бюджетного регулювання. 10. Важливим напрямом удосконалення бюджетного механізму економічного зростання у частині розвитку програмно-цільового методу планування бюджету є забезпечення ефективного управління видатками, які мають перспективний характер, зокрема, щодо планування, управління, моніторингу, контролю та звітності шляхом запровадження класифікації бюджетних програм відповідно до їх спрямованості та встановлення вагових коефіцієнтів згідно з загальнодержавними пріоритетами, а також приведення у відповідність з програмно-цільовим методом термінології у цій сфері.

11. Підвищення ефективності управління результатами в процесі виконання бюджету необхідно здійснювати шляхом запровадження постійного моніторингу реалізації бюджетних програм на основі удосконалення системи показників, які підлягають моніторингу, розробки методології корегування бюджетних програм, з огляду на реалізацію ними загальнодержавних пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, розвитку методологічних засад визначення напрямів спрямування та критеріїв розподілу субвенцій на виконання інвестиційних проектів на середньо- та довгострокову перспективу. Політику державних видатків можна вважати ефективною за умови збільшення співвідношення сукупного показника результативності бюджетних програм до загального обсягу бюджетних видатків 12. Ефективність виконання бюджетних програм і, відповідно, використання бюджетних коштів значною мірою залежить від налагодження дійового державного контролю на всіх етапах бюджетного процесу, що має забезпечувати належне виконання бюджетних програм згідно з паспортом програми, цільове використання бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису, своєчасне виявлення неефективного використання бюджетних коштів, розробку пропозицій та заходів щодо усунення та недопущення зазначеного у наступних періодах, правильність і достовірність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інформування відповідних органів влади та громадськості про законність та ефективність використання бюджетних коштів. 13. Підвищення ефективності контролю за виконанням бюджетних програм передбачає запровадження оперативного контролю з боку головних розпорядників бюджетних коштів за показниками, що характеризують стан виконання бюджетних програм, методології аналізу впливу використаних коштів на реалізацію загальнодержавних пріоритетів соціально-економічного розвитку та проведення структурних перетворень в економіці країни; удосконалення процедур звітності щодо використання бюджетних коштів в частині підготовки окремих звітів про виконання бюджету розвитку державного бюджету та бюджетів розвитку місцевих бюджетів; запровадження програмно-цільового методу планування бюджету на місцевому рівні, з урахуванням результатів реалізації пілотних проектів в адміністративно-територіальних одиницях країни.

14. Доцільним є удосконалення механізму бюджету розвитку місцевих бюджетів як у напрямку розширення переліку надходжень до нього, так і щодо упорядкування критеріїв відбору проектів, на реалізацію яких спрямовуються відповідні кошти, процедур фінансування інвестиційних проектів та здійснення контролю за їх реалізацією. 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, розділи в монографіях:

1. Запатріна І. В. Бюджетний механізм економічного зростання / І. В. Запатріна. - К. : Ін-т соц.-екон. стратегій, 2007. - 528 с (30,7 друк. арк.)

2. Запатріна І.В. Шляхи фінансування програм будівництва та експлуатації соціального житла // Соціальне житло в Україні: проблеми і перспективи / І.В.Запатріна, О.Б.Лотоцький, О.В.Макухін та ін. - К.: Профі, 2007. - 262 с. (з них автору належать 2,7 друк. арк.)

3. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку / [О. С. Власюк, Т. В. Дерюгіна, І. В. Запатріна та ін.]; за заг. ред. О. Ю. Кучеренка, І. В. Запатріної. - К. : ВІП, 2006. - 623 с. (з них автору належать 6,0 друк. арк.)

4. Статті в наукових фахових виданнях

5. Запатріна І. В. Бюджет розвитку : нормативно-правовий аспект / І. В. Запатріна // Наукові праці НДФІ. - 2006. - Вип. 1 (34). - С. 13 - 22. (0,7 друк. арк.)

6. Запатріна І. В. Інституційні аспекти реалізації концепції “двох бюджетів” на прикладі російського досвіду / І. В. Запатріна // Фінанси України. - 2006. - № 9. - С. 18 - 29. (0,9 друк. арк.)

7. Запатріна І. В. Бюджет розвитку як інструмент економічного зростання / І. В. Запатріна // Наукові праці НДФІ. - 2006. - Вип. 2. - С. 73 - 75. (0,2 друк. арк.)

8. Запатріна І. В. Стратегія сталого розвитку та умови запровадження її в Україні / І. В. Запатріна // АгроІнКом. - 2006. - № 5 - 6. - С. 92 - 95 (0,4 друк. арк.)

9. Запатріна І. В. До питання створення Українського банку реконструкції та розвитку / І. В. Запатріна // АгроІнКом. - 2006. - № 7 - 8. - С. 63 - 68 (0,7 друк. арк.)

10. Запатріна І. В. Стабілізаційний фонд і видатки розвитку / І. В. Запатріна // Фінанси України. - 2006. - № 6 (127). - С. 3 - 20 (1,2 друк. арк.)

11. Запатріна І. В. Узгодження поняття “субсидія” в законодавстві України відповідно до норм СОТ / І. В. Запатріна // Фінанси України. - 2006. - № 8. - С. 20 - 24 (0,3 друк. арк.)

12. Запатріна І. В. Фінансова політика та її вплив на економічне зростання / І. В. Запатріна // Економіст. - 2006. - № 3 (233). - С. 27 - 31 (0,8 друк. арк.)

13. Запатріна І. В. Стимулювання регіонального соціально-економічного розвитку / І. В. Запатріна, А. М. Вінграновський // Наукові праці НДФІ. - 2006. - Вип. 3 (36). - С. 15 - 30 (особистий внесок - визначення ролі держави в стимулюванні соціально-економічного розвитку територій, ретроспективний аналіз програм державної підтримки регіонального розвитку - 0,6 друк. арк.).

14. Запатріна І. В. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації / І. В. Запатріна, Т. Б. Лебеда // Фінанси України. -2006. - № 4 (125). - С. 38 - 45 (особистий внесок - пропозиції щодо визначення джерел формування та напрямів спрямування видатків бюджету розвитку на основі аналізу світового досвіду - 0,3 друк. арк.).

15. Запатріна І. В. Програмно-цільовий метод бюджетування у контексті стратегічного та середньострокового планування / І. В. Запатріна, Т. Б. Лебеда // Фінанси України. - 2006. - № 10. - С. 18 - 31 (особистий внесок - пропозиції щодо удосконалення середньострокового та стратегічного бюджетного планування з урахуванням програмно-цільового методу, упорядкування державних цільових програм та бюджетних програм - 0,5 друк. арк.).

16. Запатріна І. В. Удосконалення системи державної допомоги галузям промисловості в умовах вступу України до СОТ / І. В. Запатріна // Стратегічна панорама. - № 3. - 2006. - С. 118 - 123 (0,5 друк. арк.)

17. Запатріна І. В. Удосконалення процесів контролю за ефективним використанням бюджетних коштів в Україні / І. В. Запатріна // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. - 2007. - Вип. 12. - С. 20 - 29 (0,6 друк. арк.)

18. Запатріна І. В. Удосконалення моделі надання державної допомоги в Україні з урахуванням політики ЄС / І. В. Запатріна // Наукові праці НДФІ. - 2006. - Вип. 4 (37). - С. 26 - 33 (0,5 друк. арк.)

19. Запатріна І.В. Видатки розвитку : проблеми та шляхи їх вирішення / І. В. Запатріна // Наукові праці НДФІ. - 2007. - Вип. 2 (39). - С. 15 - 27 (0,6 друк. арк.)

20. Запатріна І. В. Удосконалення показників результативності бюджетних програм у контексті переходу до управління результатами / І. В. Запатріна // Стратегічна панорама. - 2007. - № 3. - С. 145 - 152 (0,8 друк. арк.)

21. Запатріна І. В. Бюджет розвитку у контексті забезпечення економічного зростання в Україні / І. В. Запатріна // Економіка і прогнозування. - 2007. - № 3. - С. 43 - 55 (0,5 друк. арк.) (1,3 друк. арк.)

22. Запатріна І. В. Стратегія розвитку України : від планів до практичного втілення / І. В. Запатріна // Економіст. - 2007. - № 11. - С. 21 - 25 (0,9 друк. арк.)

23. Запатріна І.В. Удосконалення програмно-цільового методу планування бюджету // Наукові праці НДФІ. - 2007. - Вип.4 (41). - С. 14 - 23. (0,5 друк. арк.)

24. Запатріна І. В. Формування національних проектів : зарубіжний досвід і можливості для України / І. В. Запатріна // Економіка України. - 2008. - № 1. - С. 72 - 83 (1,0 друк. арк.)

25. Запатріна І. В. Регуляторне середовище та його роль у конкурентоспроможності України / І. В. Запатріна // Економіка та держава. - 2008. - № 1. - С. 17 - 18 (0,3 друк. арк.)

26. Запатріна І. В. Реформування ЖКХ в контексті забезпечення національної безпеки України / І. В. Запатріна // Стратегічна панорама. - 2007. - № 1. - С. 82 - 90 (0,8 друк. арк.)

27. Запатріна І. В. Бюджетна підтримка як елемент розвитку публічно-приватного партнерства в житлово-комунальній сфері / І. В. Запатріна // Фінанси України. - 2008. - №4. - С. 3 - 11. (0,5 друк. арк.)

28. Чугунов І. Я., Запатріна І. В. Розвиток програмно-цільового методу планування бюджету/ І.Я. Чугунов, І. В. Запатріна // Фінанси України. - 2008. - №5. - С. 3 - 14. (особистий внесок - пропозиції щодо удосконалення механізму бюджетного регулювання економічного зростання шляхом розвитку програмно-цільового методу планування бюджету - 0,3 друк. арк.).

Публікації в інших виданнях

29. Запатрина И. В. На пути к рыночной экономике / И. В. Запатрина, Ю. И. Кияшко // Теория и практика управления. - 2003. - № 5. - С. 27 - 32 (особисто авторові належить - 0,4 друк. арк.)

30. Запатрина И. В. Программы регионального развития / И. В. Запатрина // Теория и практика управления. - 2003. - № 2. - С. 20 - 26. (0,8 друк. арк.)

31. Запатрина И. В. Мировой опыт государственного контроля за процесами экономической концентрации / И. В. Запатрина, Т. В. Цихан // Теория и практика управления - 2005. - № 4. - С. 5 - 10. (особисто авторові належить - 0,4 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Запатріна І.В. Бюджетне регулювання економічного зростання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Київ, 2008.

Розкрито теоретичні основи бюджетного регулювання економічного зростання, удосконалено програмно-цільовий метод планування бюджету в напрямку підсилення його впливу на показники результативності соціально-економічного розвитку країни та адміністративно-територіальних одиниць.

Визначено сутність і виявлено роль бюджетної політики у забезпеченні економічного зростання. Запропоновано методологічні підходи до бюджетного регулювання економічного зростання в Україні, зокрема, розроблено модель бюджету розвитку на загальнодержавному рівні, інституційну модель її реалізації, напрями поліпшення управління видатками розвитку, удосконалено термінологію у зазначеній сфері.

Ключові слова: бюджетне регулювання, економічне зростання, бюджетний механізм, бюджет розвитку, стабілізаційний фонд, інвестиційний фонд, державний банк розвитку, показники результативності та ефективності.

АННОТАЦИЯ

Запатрина И.В. Бюджетное регулирование экономического роста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке теоретических основ бюджетного регулирования экономического роста, совершенствованию программно-целевого метода планирования бюджета в направлении усиления его влияния на показатели результативности социально-экономического развития страны и ее административно-территориальных единиц.

В работе раскрыта суть и определена роль бюджетной политики в обеспечении экономического роста. Рассмотрены теоретико-методологические основы становления государственного регулирования экономического роста в Украине, проведена оценка влияния и эффективности существующих подходов системе бюджетного регулирования экономического роста в странах с развитой и переходной экономикой на примере США, стран-членов ЕС, стран Латинской Америки, Юго-Восточной Азии, России.

Рассмотрены механизмы бюджетного регулирования экономического роста, такие, как бюджет развития, стабилизационные фонды, инвестиционные фонды, национальные банки развития. Доказано, что оптимальным для Украины с учетом особенностей организации бюджетной системы является бюджет развития.

Предложены новые методологические подходы к государственному регулированию экономического роста в Украине, даны рекомендации по совершенствованию методологии формирования государственных целевых и бюджетних программ, разработана модель бюджета развития на общегосударственном уровне, усовершенствован механизм бюджета развития местных бюджетов, предложена институциональная модель системы бюджетной поддержки экономического роста и пути ее реализации, даны рекоммендации по усовершенствованию управления расходами развития в рамках развития программно-целевого метода планирования бюджета, усовершенствована терминология в данной сфере.

Проанализированы принципы и критерии предоставления бюджетной поддержки в соответствии с законодательством Европейского Союза и нормами Всемирной торговой организации, проведена оценка соответствия им структуры и направленности бюджетных расходов в Украине, даны рекомендации по гармонизации бюджетной поддержки в нашей стране принципам ЕС и нормам ВТО.

Ключевые слова: бюджетное регулирование, экономический рост, бюджет развития общегосударственного бюджета, бюджет развития местного бюджета, стабилизационный фонд, инвестиционный фонд, государственный банк развития, показатели результативности и эффективности.

SUMMARY

I.V. Zapatrina. Budget regulation of economic growth. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of Academic Degree of Doctor of Economic Science. Specialty 08.00.08 - money, finance and credit. - Scientific-research financial institute of the Academy of financial management of the Ministry of Finance of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is dedicated to development of theoretical basis of budget regulation of economic growth, improvement of performance budgeting method of budget planning in direction of strengthening of its influence on the indicators of efficiency of social and economic development of the country and administrative-territorial units.

It is revealed the essence and determined the role of budget policy in ensuring of economic growth. It is proposed the new methodological approaches to budget regulation of economic growth in Ukraine, in particular, developed the model of budget of development at the state level, institutional model of its implementation, directions of improvement of management of development expenditures, improved the terminology in the related field.

Key words: budget regulation, economic growth, budget mechanism, budget of development, stabilization fund, investment fund, state (national) development bank, efficiency indicators.

Размещено на Allbest.ru