Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 336.02:504.03

ФОРМУВАННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНОГО ФОНДУ ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ГУЗЕНКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Борисова Вікторія Анатоліївна,

Сумський національний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Ґудзь Олена Євгенівна,

Національний науковий центр

«Інститут аграрної економіки» УААН

головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики

кандидат економічних наук, доцент

Синчак Віктор Петрович,

Хмельницький університет управління і права,

завідувач кафедри менеджменту, фінансів та кредиту

Захист дисертації відбудеться “17” червня 2009 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212

Автореферат розісланий “15” травня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, Н.Л. Жук

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

Гузенко Т.С. Формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, Київ, 2009.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері, обґрунтовано концептуальні засади його діяльності та розроблено науково-практичні рекомендації щодо функціонування фонду.

Досліджено баланс відносин держави і підприємств у системі фінансування природокористування, зроблено прогнозні розрахунки фіскальних фінансових потоків та фінансових потоків від держави до підприємства. Проведено аналіз фінансових потоків фіскального характеру та видатків регіонального фонду охорони навколишнього природного середовища на рівні Сумської області.

Обґрунтовано передумови формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів на регіональному рівні. Визначено джерела фінансування пропонованого фонду, розроблено напрями відтворення якості земельних ресурсів регіону, що залучені у сільськогосподарське виробництво.

Ключові слова: фінансово-економічний механізм відтворення природних ресурсів, позабюджетний фонд відтворення природних ресурсів, фінансування природоохоронних заходів, інвестиції у відтворення природних ресурсів в аграрній сфері.

АННОТАЦИЯ

Гузенко Т.С. Формирование внебюджетного фонда воспроизводства природных ресурсов в аграрной сфере. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» УААН, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и практических аспектов формирования внебюджетного фонда воспроизводства природных ресурсов в аграрной сфере. Предложения по формированию внебюджетного фонда сформулированы на основании сделанного вывода об обострении и недостатке финансирования мероприятий по улучшению их качества. Обоснованно, что на протяжении последнего десятилетия увеличивается интенсивность использования национального богатства страны, а соответственно и природных ресурсов. Установлено, что при таком развитии восстановления качества природных ресурсов, привлеченных в хозяйственный оборот, уделяется недостаточное внимание.

Проведено исследование финансовых потоков в сфере природопользования, вследствие чего, установлено, что потоки от предприятий государству носят фискальный характер, а потоки от государства предприятиям направляются в недостаточном объеме для обеспечения воспроизводства природных ресурсов. Обосновано, что финансирование природоохранных мероприятий, направленных на компенсацию нанесенного ущерба окружающей природной среде, является текущими затратами, в то время как инвестирование предполагает вложение средств в мероприятия, которые предотвратят негативное влияние и ухудшение качества природных ресурсов.

В соответствии с прогнозными финансовыми расчетами относительно обоих финансовых потоков, необходимо отметить, что в прогнозном периоде они сохраняют тенденцию к увеличению, а сальдо их является положительной величиной и, таким образом, подтверждает реализацию государством концепции устойчивого развития.

С учетом регионального характера большинства экологических проблем в Украине, проведено исследование фискальных финансовых потоков Сумской области. Сделан вывод об увеличении сумм сборов за использование природных ресурсов, однако при этом наблюдается обострение экологических проблем региона, в частности деградация земельных ресурсов, большая часть которых задействована в сельском хозяйстве. Проведенный анализ по видам природных ресурсов и расходной части областного фонда охраны окружающей природной среды Сумской области позволяет констатировать недостаточность финансового обеспечения природоохранных мероприятий на региональном уровне, что подтверждает вывод о необходимости формирования дополнительной системы финансирования процесса воспроизводства природных ресурсов.

Сельское хозяйство Сумской области и Украины в целом характеризуется нерациональным использованием земельных ресурсов. При этом, руководствуясь принципом максимизации прибыли, предприятия используют химические удобрения, которые позволяют выращивать желаемое количество продукции. Однако такие действия приводят к истощению земельных ресурсов, выведению их из состава сельскохозяйственных, при этом производимая продукция не является экологически чистой и соответственно не может конкурировать с аналогичными видами на региональных рынках, что в целом оказывает негативное воздействие на продовольственную безопасность региона.

Вхождение Украины во Всемирную торговую организацию предусматривает уменьшение возможности дотирования сельского хозяйства, однако с учетом сложившейся ситуации существует необходимость в поиске альтернативных источников поддержки. Создание внебюджетного фонда воспроизводства качества природных ресурсов в аграрной сфере позволит государству поддерживать сельскохозяйственные предприятия, которые осуществляют свою деятельность на принципе сбалансированного развития и, соответственно, реализуют программы по воспроизводству качества природных ресурсов, задействованных в хозяйственном обороте.

Представленная организационная структура внебюджетного фонда воспроизводства природных ресурсов в аграрной сфере состоит из подразделений: эколого-экономического нормирования, комплексных проблем природопользования, экологического программирования, экологической экспертизы и аналитической лаборатории, а также подразделений мониторинга и информационного обеспечения, консультационного отдела, по вопросам проведения конкурсных торгов и финансового отдела. Такая структура позволяет в полной мере аккумулировать не только финансовые потоки природопользования, но и информационные. На основе созданного таким фондом регионального информационного банка данных программы развития регионов дополнятся научно обоснованным экологическим планом развития как составляющей общей программы.

Предложены источники формирования доходной базы фонда, которые сформированы таким образом, что позволяют привлекать не только централизованные финансовые ресурсы, но и децентрализованные. Кроме того, предполагается, что часть аккумулированных ресурсов будут направляться на финансовые рынки Украины с целью обеспечения дополнительных источников доходов фонда. Определены направления распределения средств с целью воспроизводства природных ресурсов, в частности земельных ресурсов аграрного сектора. Рассчитаны показатели, характеризующие эффективность деятельности формируемого фонда на региональном и государственном уровнях.

Ключевые слова: финансово-экономический механизм воспроизводства природных ресурсов, внебюджетный фонд воспроизводства природных ресурсов, финансирование природоохранных мероприятий, инвестиции в воспроизводство природных ресурсов в аграрной сфере.

SUMMARY

Guzenko T.S. Formation of off-budget fund of renewal of natural resources in agriculture. - Manuscript.

Dissertation on the competition of scientific degree of candidate of economic sciences on the speciality 08.00.08 - Money, Finance and Credit. National centre of science «Institute of agrarian economy» UAAS, Kiev, 2009.

Researches of theoretical, methodological aspects of formation of off-budget fund of renewal of natural resources in agriculture are conducted, is proved conceptual aspects of its activity and scientific and practical recommendations of functioning of fund are developed.

It is investigated balance of mutual relations of the state and the enterprises of system of financing of wildlife management, look-ahead calculations of fiscal financial streams and financial streams from the state to the enterprises are presented. The analysis of fiscal financial streams and expenses of regional fund of preservation of the environment at level of the Sumy area is carried out.

Preconditions of formation of off-budget fund of renewal of natural resources at regional level are proved. Sources of financing of fund are defined, directions of renewal of quality of ground resources of region which are used in agriculture are developed.

Key words: the financial and economic mechanism of nature use, off-budget fund of renewal of natural resources, financing of nature protection actions, investments of capital to the natural recourses renewal into agriculture.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Орієнтація економіки України на інноваційний шлях розвитку вимагає від суб'єктів господарської діяльності докорінної перебудови всієї системи виробництва і, в першу чергу, його технологічної складової.

Разом з тим існуючі методики фінансово-економічного обґрунтування інноваційного процесу недостатньо враховують екологічний фактор, що не дає змоги ефективно впроваджувати нові технології, які одночасно задовольняють економічні і екологічні вимоги. Все це призводить до екологічної недосконалості виробничих процесів, що виявляється в надто великих обсягах споживання природних ресурсів і накопичення відходів у навколишньому природному середовищі, а також призводить до додаткових втрат як на рівні суб'єктів господарювання, так і на рівні держави.

У процесі аграрних перетворень протягом останніх років поза увагою залишились питання екологізації господарської діяльності, які розглядаються як приоритетні в аграрному секторі економіки провідних країн світу. Розвиток агропромислового виробництва супроводжується забрудненням мінеральними добривами, пестицидами та іншими агрохімікатами ґрунтів, поверхневих і підземних вод і, як наслідок, - продукції рослинництва та тваринництва. Ці фактори негативно впливають на природні умови життя людей, на якісну характеристику довкілля і здоров'я населення. В Україні ці питання набувають особливої актуальності, що зумовлено загостренням проблем продовольчої безпеки, якості харчових продуктів, а це залежать від якості природних ресурсів.

Екологізація господарської діяльності розглядається нами як частина глобальної проблеми на шляху переходу до сталого розвитку. Перехід України до моделі сталого розвитку передбачає збалансоване довгострокове економічне зростання агропромислового виробництва як важливої складової економіки країни, а також поліпшення не лише економічних параметрів його діяльності, а й екологічних, а отже, передбачає зміну парадигми природокористування - перехід від антропоцентричної орієнтації до природоохоронної.

Питання фінансового забезпечення відтворення природно-ресурсного потенціалу досліджені в працях вітчизняних та іноземних вчених: О. Балацького, В. Борисової, О. Веклич, Т. Галушкіної, О. Гудзь, Б. Данилишина, М. Дем'яненка, О. Жук, О. Кашенко, М. Корецького, В. Кравціва, Є. Мішеніна, П. Саблука, М. Хвесика, А.Чупіса та інших.

Нагромаджені протягом багатьох десятиріч результати теоретичних досліджень щодо удосконалення важелів та інструментів фінансово-економічного механізму забезпечення природоохоронної, ресурсозберігаючої діяльності сільськогосподарських підприємств мають важливе значення для забезпечення подальшого розвитку конструктивних положень щодо ефективного функціонування позабюджетних фондів відтворення природних ресурсів. Проте аналіз існуючої теорії і практики механізмів відтворення довкілля свідчить, що вони не повною мірою спрямовані на підвищення ефективності використання природних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами. Тому розробка теоретичних, методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення на регіональному рівні механізму відтворення природних ресурсів в аграрній сфері є актуальними питаннями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи ”Розробка науково-практичних засад фінансово-економічного механізму раціонального природокористування” (номер державної реєстрації 0105U001720), що виконується в Сумському національному аграрному університеті, в якій автором запропоновано шляхи удосконалення фінансового забезпечення відтворення якості природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування й розвиток науково-теоретичних засад і практичних заходів щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних завдань:

- визначити сутність, призначення цільових фондів, з'ясувати основні аспекти вітчизняного та закордонного досвіду функціонування фондів природоохоронної спрямованості;

- дослідити фінансові аспекти відтворення природних ресурсів;

- провести аналіз напрямів державного регулювання фінансів природокористування;

- обґрунтувати необхідність впровадження позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні;

- розглянути передумови формування та механізм функціонування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів;

- визначити джерела наповнення позабюджетного фонду відтворення якості природних ресурсів на регіональному рівні;

- обґрунтувати напрями діяльності позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері.

Об'єктом дослідження є фінансові відносини щодо забезпечення відтворення природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу проведення досліджень становлять загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених, що висвітлюють положення сучасних теорій щодо розвитку фінансової сфери природокористування.

Для розв'язання завдань, поставлених у дисертаційній роботі, було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: метод критичного аналізу та узагальнень (при з'ясуванні напрямів розвитку фондів охорони навколишнього природного середовища); системний підхід (при визначенні фінансового забезпечення природоохоронної діяльності на регіональному рівні); метод порівняння (у процесі проведення аналізу фінансово-економічної діяльності при реалізації програм і заходів природоохоронної спрямованості); статистико-економічний метод, зокрема його прийоми - графічний, порівняння (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ та встановлення причин зміни їх параметрів); екстраполяції рядів динаміки (при прогнозних розрахунках фінансового плану позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері); економіко-математичного моделювання (при науковому обґрунтуванні економічної сутності та опрацюванні механізму функціонування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері).

Інформаційними джерелами дослідження слугували відповідні Закони України, офіційні дані Державного комітету статистики України та Сумського обласного управління статистики, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, оперативна інформація Міністерства аграрної політики та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації, періодичні видання, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених-фахівців з досліджуваної проблеми, інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку фінансових відносин щодо створення позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері. До наукових результатів дисертаційного дослідження, які мають елементи наукової новизни, належать:

вперше:

- обґрунтовано доцільність створення позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері, необхідність функціонування якого полягає в акумулюванні та розподілі коштів з метою реалізації програм та заходів природоохоронної спрямованості;

- сформульовані принципи фінансового забезпечення функціонування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері, які передбачають цільове використання коштів на засадах довгостроковості, економічної свободи, регіональності, еколого-економічної корекції при узгодженості екологічних та економічних інтересів;

удосконалено:

- механізм функціонування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів, який сприяє реалізації програми розвитку регіону з урахуванням інформаційних потоків щодо стану навколишнього природного середовища;

- напрями надання послуг у розвитку природоохоронної діяльності підприємств регіону, зокрема: фінансовий, управлінський, маркетинговий, кадровий, юридичний, податковий консалтинг;

дістали подальшого розвитку:

- класифікація цільових фондів, в якій додатково розглядаються показники форм власності, відношення до бюджету, цільове спрямування, рівні залучення фінансових ресурсів при їх створенні та функціонуванні;

- напрями діяльності позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів, зокрема створення регіональної еколого-економічної інформаційної системи з метою раціонального використання природних ресурсів в аграрній сфері, а також визначення джерел наповнення фонду з позиції залучення централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів;

- фінансові аспекти програмно-цільового управління якістю природних ресурсів, що забезпечують збалансований розвиток регіону шляхом узгодженості економічного, соціального та екологічного аспектів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження містять пропозиції та рекомендації щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері, створення відповідного організаційно-економічного механізму, визначення джерел його наповнення та напрямів розподілу акумульованих коштів, що забезпечує відтворення природних ресурсів в аграрній сфері з метою підвищення продовольчої безпеки регіону. Зазначені пропозиції та рекомендації прийняті до впровадження Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (довідка № 894 від 14.05.2009 р.), головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (довідка № 01-01/868 від 12.05.2009р.) та можуть бути використані у практичній діяльності підприємств м. Суми ТОВ «Лобос-Трейд» (довідка № 32 від 11.02.2009 р.) та ТОВ «Колосок» (довідка № 25 від 16.02.2009р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Фінанси природокористування», «Фінанси підприємств», «Фінансовий менеджмент» у навчальному процесі Сумського національного аграрного університету (довідка № 1274 від 12.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський внесок здобувача, що полягає в комплексному дослідженні та розробці науково обґрунтованих теоретично і організаційно-методичних засад функціонування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері. Представлені у дисертаційній роботі результати наукового дослідження одержані автором самостійно і відображені в одноосібно опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: 10-й конференції «Економіка для екології» (м. Суми, 2004 р.); науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2004р.); 3-й Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень - 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); 4-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції (ЕП-2005)» (м. Суми, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету «Аграрний форум - 2007» (м. Суми, 2007); 5-й Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено у 11 одноосібних наукових працях (у т.ч. 5 статей у науково-фахових виданнях (2,3др. арк.), 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях) загальним обсягом 3,1 др. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки комп'ютерного тексту. Дисертація містить 24 таблиці на 10 сторінках ( з них 1 повністю займає площу сторінки), 16 рисунків на 10 сторінках, 6 додатків (займають 24 сторінки). Список використаних джерел налічує 180 найменувань, що викладені на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано її мету, завдання, об'єкт, предмет, методологію та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію й особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері» визначено сутність і призначення позабюджетних фондів, розглянуті фінансові аспекти відтворення природних ресурсів та іноземний досвід щодо фінансування природоохоронних і відтворювальних заходів у контексті його застосування в Україні.

В сучасних умовах розвитку незалежної України поряд з бюджетом, значно зростає значення державних цільових фондів. Цільові фонди є частиною державних фінансів і тісно пов'язані з бюджетом країни та між собою. Різноманітність цільових фондів обумовлює використання різних схем зв'язку між ними й іншими ланками фінансової системи. В дисертаційному дослідженні наведено класифікацію цільових фондів, що з різних позицій дає змогу розглянути мету функціонування, напрями діяльності, джерела наповнення та інші характерні складові кожного фонду.

Проведене дослідження дає підстави визначити цільові позабюджетні фонди як окрему ланку фінансової системи, що утворена органами державної влади та зацікавленими особами і є фондом грошових коштів з встановленими джерелами його формування, а також регламентованим порядком розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів за цільовим призначенням.

Для концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, відтворення природних ресурсів, запобігання екодеструктивного впливу на навколишнє природне середовище на державному рівні було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Екологічні фонди відіграють важливу роль у формуванні екологічної політики і реалізації природоохоронної та природовідновлюваної політики країни. Зважаючи на це, автором визначено основні стратегічні напрями діяльності фондів, серед яких виділено: взаємодію з національними, регіональними та місцевими органами влади з охорони навколишнього середовища з метою застосування нових природоохоронних та природовідновлюваних методів і технологій; співробітництво з іноземними інвесторами; стимулювання комплексного екологічного планування на рівні підприємства; моніторинг екологічних результатів реалізації проектів, що фінансуються за рахунок коштів фонду; удосконалення процесів розробки та оцінки проектів.

Для покращення ситуації, що склалася в суспільстві, необхідно в процесі розвитку економіки здійснювати відтворення природних ресурсів, тобто відновлення їх у попередньому або кращому стані. Автор пропонує під відтворенням природних ресурсів та якості довкілля розуміти відновлення природних умов економічного зростання, збереження й поліпшення якості навколишнього природного середовища. При цьому процес відтворення природних ресурсів потребує централізованого регулювання. Важливою проблемою є розробка принципово нової екологічної стратегії соціально-економічного розвитку країни, визначення пріоритетів у сфері екології на державному та регіональному рівнях.

Фінансове забезпечення природокористування - це забезпечення необхідними фінансовими ресурсами витрат природоохоронного призначення, які здійснюються за рахунок власних коштів підприємства-природокористувача, кредитних та інвестиційних коштів, коштів, наданих як фінансова підтримка або у вигляді взятого в лізинг устаткування з метою економічного та екологічного розвитку підприємства. З'ясовано, що фінансове забезпечення в сфері природокористування на регіональному рівні характеризується такими принципами: цільового використання, строковості, безповоротності, економічної свободи, регіональності, соціальності, еколого-економічної корекції, узгодженості екологічних та економічних інтересів тощо. Вищезазначені принципи реалізуються через використання певних еколого-економічних інструментів, які включають в себе методи впливу на фінансовий стан економічних суб'єктів з метою орієнтації їхньої діяльності в екологічно сприятливому напрямі.

Аналіз закордонного досвіду вирішення природоохоронних проблем довів, що вибір шляхів розв'язання цих питань кожна країна залишає за собою і якими вони будуть, залежить від стану економіки, рівня екологічної свідомості громадян, механізмів впливів на суб'єкти і форми господарювання тощо. Одним із ключових моментів є вибір методів екологічного регулювання - адміністративно-законодавчих або ринкових. Отже, основним питанням дискусії є вибір між економічним стимулюванням природоохоронної діяльності та адміністративним примусом. Окремо слід зауважити, який фінансово-економічний інструментарій, що використовується всіма службами природоохоронного спрямування різних країн світу, відрізняється, але при цьому одним з основних інструментів є цільові екологічні фонди.

В другому розділі «Оцінка функціонування фондів охорони навколишнього природного середовища на регіональному рівні» визначено сучасний стан функціонування фондів охорони навколишнього природного середовища, проведено аналіз фінансових потоків держави і підприємства в системі фінансування природокористування.

Фінансові відносини між підприємствами і державою здійснюються через грошові потоки, які характеризуються двосторонньою направленістю. Причинами виникнення таких потоків у системі фінансування природокористування можуть бути юридична необхідність і комерційний інтерес. Автором розраховано баланс фінансових потоків від підприємства до держави з позицій природокористування та від держави до підприємства.

У межах фінансових потоків від підприємства до держави розглянуті податки, збори та платежі, що сплачують підприємства за спеціальне використання і забруднення навколишнього природного середовища. Обґрунтовано застосування екологічного податку, а також потоки на борговій основі. Аналіз фінансових потоків дозволяє констатувати наростаючу суму фіскальних потоків від підприємства до держави, що зумовлено більш інтенсивним використанням природних ресурсів та отриманням прибутку суб'єктами господарювання.

В рамках фінансових потоків від держави підприємству особливу увагу приділено інвестиціям у природоохоронні заходи й виділено напрями інвестиційної політики у сфері природокористування. Автор пропонує розрізняти поняття «інвестиції у природоохоронні заходи» та «поточні витрати на природоохоронні заходи». Так, інвестиції за своєю сутністю - це кошти, вкладені у розширене відтворення. Таким чином, це грошові потоки, направлені на попередження негативного впливу на навколишнє середовище. Фінансування природоохоронних заходів, що спрямовані на розв'язання вже існуючих екологічних проблем, є поточними витратами на здійснення природоохоронних заходів і не можуть вважатися інвестиціями.

Враховуючи складну екологічну ситуацію та низку нерозв'язаних екологічних проблем через брак коштів, протягом періоду з 2009-2013 рр. прогнозовані автором суми поточних витрат на природоохоронні заходи зростають, також передбачається збільшення інвестицій у природоохоронні заходи з метою попередження нових екологічних проблем. Ці кошти щонайменше на 50% необхідно спрямовувати на створення й підтримку функціонування позабюджетних фондів відтворення природних ресурсів.

Автором розраховано прогнозні показники фінансових потоків від підприємства до держави. Зокрема, зростатиме роль екологічного страхування, тому збільшаться надходження страхових платежів. Потоки на борговій основі включатимуть продаж прав на викид, що дозволить реалізувати на регіональному рівні «баббл-принцип», продаж цінних паперів і боргових зобов'язань, зокрема це стосується земельних облігацій.

Нині заходи щодо відтворення якості природних ресурсів здебільшого фінансуються за рахунок державного бюджету, де акумулюються кошти сплачених податків, екологічних зборів і платежів. При цьому визначено тенденцію до зростання дохідної частини державного бюджету, яка протягом 1997-2007 рр. збільшилась у 7 разів. Збори за спеціальне використання природних ресурсів та за забруднення навколишнього природного середовища є складовою частиною доходів державного бюджету і протягом досліджуваного періоду, вони збільшилися у 5 разів. З урахуванням рівня інфляції автором обчислено приведену вартість фіскальних потоків 2007 року станом на 1997 р. Розрахунки виявили реальне зростання фіскальних потоків лише на 53%. фінансування природокористування фіскальний

Внутрішній валовий продукт характеризує ступінь використання національного багатства країни, а відтак зростає й інтенсивність використання природних ресурсів, особливо у сільському господарстві. Зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції характеризується зменшенням площі сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі. Проте, з обороту виводяться землі, не придатні для ведення сільського господарства через високий рівень забрудненості агрохімікатами, деградованості та інших наслідків нераціонального використання земельних ресурсів. Таким чином, збільшується податковий тягар на 1 га земель. Отже, землі, що залишаються у господарському обороті, використовуються більш інтенсивно, що дозволяє збільшувати прибутки підприємств і наповнювати дохідну частину державного бюджету. При цьому якість земельних ресурсів не покращується, оскільки структура посівних площ сільськогосподарських культур, що склалася в Україні, є не оптимальною.

Проведений аналіз фінансових потоків фіскального характеру щодо охорони та раціонального використання природних ресурсів Сумської області, виявив тенденцію до їх зростання, виявив недостатність фінансування для здійснення заходів щодо відтворення природних ресурсів. У дослідженні проаналізовано видатки обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, зроблено висновок, що фінансування природоохоронних заходів зосереджено у декількох напрямах: перш за все вони спрямовані на раціональне використання та зберігання відходів, видатки на охорону й раціональне використання водних ресурсів дещо знизилися протягом 2006-2007 рр., проте їм належить вагома частка у структурі видатків. Протягом останніх років також збільшились видатки на науку, підготовку кадрів, екологічну експертизу, що є позитивним явищем.

Однак, враховуючи аграрне спрямування досліджуваного регіону, видатки на охорону та раціональне використання земельних ресурсів займають останнє місце в загальній сумі видатків (1%) і спрямовуються у повному обсязі на створення захисних лісових насаджень. Така ситуація є не припустимою, а отже потребує пошуку додаткових, не залежних від бюджету, джерел фінансування, яким може стати позабюджетний фонд відтворення природних ресурсів в аграрній сфері.

У сфері охорони, збереження та відтворення природних ресурсів, зокрема земельних, простежується наступна ситуація: природоохоронні заходи проводяться на компенсаційній основі, тобто спочатку завдається збиток навколишньому середовищу, а вже потім його відшкодовують. Така система неприйнятна для стійкого агропромислового розвитку, а тому повинна бути змінена на таку, яка б дозволяла попереджувати екологодеструктивний вплив підприємств-природокористувачів. Враховуючи глобалізаційні процеси, вступ України до СОТ, фінансова підтримка позабюджетним фондом відтворення природних ресурсів в аграрній сфері має стати вагомим інститутом підтримки сільського господарства.

У третьому розділі «Концептуальні засади діяльності позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері» розглянуто організаційно-економічний механізм функціонування фонду, запропоновано джерела його наповнення та напрями використання акумульованих коштів.

Автор визначає позабюджетний фонд відтворення природних ресурсів в аграрній сфері як юридичну особу, що акумулює та розподіляє/перерозподіляє фінансові ресурси в сфері природокористування з метою охорони, збереження, відновлення та забезпечення раціонального використання природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні.

Управління Фондом здійснюється Загальними зборами засновників, Радою Фонду та виконавчою дирекцією або правлінням Фонду. Виділені автором структурні елементи позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері, який на основі накопиченої інформації та постійного моніторингу встановлює обґрунтовані еколого-економічні нормативи для певного регіону залежно від стану навколишнього природного середовища та кожного виду природних ресурсів, що використовуються на території регіону.

Функціонування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів передусім, спрямовано на зниження рівня забрудненості регіону. Нині природоохоронна діяльність майже повністю фінансується за рахунок державного бюджету, при цьому кошти приватного і підприємницького секторів залучаються в дуже малому обсязі, тому основною метою є використання в екологічній діяльності коштів держави, підприємств і населення (рис. 1).



Рис. 1. Джерела наповнення позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів

За наявності в досліджуваному регіоні значного підприємницького потенціалу недостатньо розвиваються напрями екологічного підприємництва, отже сучасний ринок екологічних послуг ще не в змозі суттєво впливати на екологічну ситуацію в області. Досвід країн з ринковою економікою переконує, що найбільш ефективним способом вирішення екологічних проблем є розвиток екологічного підприємництва суб'єктами господарювання, які в своїй практичній діяльності поєднують власні економічні інтереси з державними природоохоронними цілями і пріоритетами.

З урахуванням вищенаведеного автором запропоновано напрями вирішення проблеми на регіональному рівні. Таким чином, створення позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів, однією з функцій якого є надання екологічних послуг, дозволить розв'язати важливі регіональні проблеми екологізації підприємництва, що сприятиме підвищенню пропозиції сільськогосподарської продукції на ринку, споживчого попиту та екологізації економіки в цілому.

У роботі представлено прогнозний фінансовий план позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні на 2009-2013 рр. Прогнозована доходна частина зазначеного фонду в перші роки менша за витратну на 2900 млн. грн. у 2009 р. та 2765 млн. грн. у 2010 р. Це пояснюється тим, що фонду для початку своєї роботи необхідно залучити кошти та спрямувати їх не лише на виконання передбачених статутом завдань, а й на організаційні заходи. В подальшому частину коштів можна буде спрямувати на фінансові ринки з метою поповнення активів фонду.

Для оцінки привабливості фонду пропонується використовувати показники чистих грошових потоків, внутрішньої норми рентабельності та терміну окупності. Так, чисті грошові потоки за 2009-2015 рр. при оцінці капіталовкладень за даними фінансового плану позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів становитимуть 156 тис. грн., розрахований термін окупності - 6, 7 років.

Розрахований показник внутрішньої норми рентабельності дорівнює 13,2%, що перевищує рівень інфляції - 12%, а отже дозволяє гарантувати, що кошти, акумульовані фондом, не будуть знецінені. Проведені розрахунки свідчать про доцільність формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері та його функціонування на регіональному рівні.

Враховуючи, що земельні ресурси є національним багатством і держава несе відповідальність за їхню якість, а отже ставить на меті їх збереження та відтворення, запропоновано дерево цілей позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів щодо покращення якості земельних ресурсів, що використовуються в аграрній сфері регіону (рис. 2).

Реалізація генеральної мети передбачає досягнення цілей духовного, соціального та матеріального характеру, що формують цілі першого порядку. Кожна із зазначених цілей може бути поділена на кілька вужчих підцілей, вирішення яких створить сприятливі умови для розв'язання завдань першого рівня. Крім того, з метою екологізації виробництва сільськогосподарської продукції правлінням фонду будуть розглядатися пропозиції з розробки та виконання природоохоронних заходів на території певного підприємства або їх групи на умовах спільного фінансування. Реалізація такого заходу дасть змогу не лише зменшити природоохоронні витрати, а й виконувати їх за розробленим і науково обґрунтованим фахівцями відповідної галузі планом.

Накопичення екологічної інформації є вихідним пунктом ефективної роботи позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів, оскільки у процесі вибору найбільш прийнятної стратегії еколого-економічного розвитку регіону в існуючих умовах постає питання необхідності обґрунтування варіантів стратегій.



Рис. 2. Дерево цілей позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері

Для регіонального регулювання природокористування і прийняття обґрунтованих рішень в управлінні фінансовими ресурсами природокористування інформаційною основою є еколого-економічний паспорт території, зміст якого повинен відображати коло питань і проблем, що найбільш гостро постають в даному регіоні.

Впровадження позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері вимагає оцінки ефективності його діяльності. Проведена фінансова оцінка ефективності діяльності пропонованого фонду на державному рівні свідчить, що 1 гривня станом на початок 2009 року створює 1,86 гривні валового внутрішнього продукту.

Зрозуміло, що додаткове залучення в обіг грошової маси, накопиченої у населення, дасть істотний мультиплікативний ефект. Таким чином, якщо створити необхідні умови для руху грошової маси в обсязі 23,53 млрд.грн., то це забезпечить приріст ВВП (при коефіцієнті грошового обороту 1,86) приблизно 43,7 млрд.грн., або близько 4,91%. Оскільки частка доходів зведеного бюджету у ВВП станом на 1.12.2008 року становить 24,5%, то приріст дохідної частини бюджету може досягти 10,74 млрд.грн або близько 4,65%. Відповідно, забезпечення приросту доходів державного бюджету за рахунок капіталізації землі за песимістичним варіантом складатиме майже 4% або 8,45 млн. грн., за оптимістичним приріст на 12,34 млн. грн. у 2010 році.

Таблиця 1

Фінансова оцінка ефективності діяльності позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів на регіональному рівні

Показник	2009 р.	2010 р.	2013 р.
Загальна площа сільськогосподарських угідь, тис. га	1703,5	1680,9	1600,4
Капіталізована вартість земельних ресурсів Сумської області, млн.грн.	335,2	987,3	4516
Сума позик, що може бути отримана під заставу земельних ділянок або речових прав на них, тис.грн.	33400,0	125000,0	848555,0
Державне мито за посвідчення цивільно-правових угод і реєстрацію прав на нерухомість, тис.грн.	3,4	20,1	204,0
Можливе збільшення надходжень до бюджету від орендної плати, земельного та фіксованого сільськогосподарського податку, тис.грн.	676,68	3008,9	12523,0
Податок на додану вартість на наступних стадіях переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, тис.грн.	1252,5	6416,8	50100,0
Розораність земельного фонду, %	71,5	70,3	66,5
Лісистість, %	17,4	17,9	21,2
Проведення робіт з охорони земель: агротехнічні заходи, тис. га гідротехнічні заходи, км консервація залісненням, тис. га створення захисних насаджень, га	102,1 7,8 5,9 89,4	235,4 27,4 12.1 209,4	1724,4 110,0 40,9 1187
Потреба в коштах для реалізації програм охорони та раціонального використання земельних ресурсів, тис.грн.	951134,0
Можливе фінансування за рахунок коштів: - державного бюджету - місцевого бюджету - землевласників та землекористувачів - фондів, у тому числі фонду відтворення природних ресурсів	102082,0 19050,0 110001,0 720001,0

Аналіз ефективності діяльності фонду передбачає його оцінку з позицій впливу на державному та регіональному рівнях (табл. 1). Доведено, що за рахунок забезпечення руху щонайменше 30% земельних ділянок від загальної площі сільськогосподарських ресурсів Сумської області, у 2013 р. дозволить знизити рівень розораності земельного фонду на 5% та збільшити майже на 4% лісистість за рахунок земель, не придатних до використання в сільському господарстві.

Вищерозглянуті заходи впливатимуть на підвищення ефективності використання земельного фонду регіону. В роботі здійснено фінансову оцінку ефективності діяльності позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів на регіональному рівні.

Підсумовуючи зроблені розрахунки, зауважимо, що формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні, зокрема щодо відтворення земельних ресурсів, дозволить підвищити ефективність використання земельних ресурсів у Сумській області, а також за рахунок капіталізації землі збільшити валовий внутрішній продукт, отже - забезпечити приріст державного бюджету.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено дослідження теоретичних і методичних засад та розроблено пропозиції щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні. При цьому отримано такі результати та зроблено наступні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до розв'язання важливого науково-практичного завдання щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері. Визначено, що для поліпшення ситуації, що склалася в суспільстві, необхідно в процесі економічного розвитку здійснювати відтворення природних ресурсів. Під відтворенням природних ресурсів та якості довкілля варто розуміти відновлення природних умов економічного зростання, збереження та поліпшення якості навколишнього природного середовища. Саме це становить еколого-економічний процес відтворення, який включає в себе організаційну, економічну, фінансову, інформаційну і соціальну складові та відповідає принципам науковості, законності, гласності, економічної обґрунтованості. Процес відтворення природних ресурсів потребує централізованого регулювання. Важливою проблемою є розробка принципово нової екологічної стратегії соціально-економічного розвитку країни, визначення пріоритетів у сфері екології на державному та регіональному рівнях.

2. Проведено класифікацію цільових фондів і визначено, що державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди, що належать до державного бюджету, і державні позабюджетні фонди, що відповідно не включаються до його складу. У процесі дослідження визначено цільові позабюджетні фонди як окрему ланку фінансової системи, що утворюються органами місцевого самоврядування та за добровільної участі зацікавлених осіб і являє собою фонд грошових коштів з чітко визначеними джерелами його формування, а також регламентованим порядком розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів за цільовим призначенням. Окреслено основні ознаки цільових позабюджетних фондів. З'ясовано відмінні ознаки фінансово-економічного інструментарію, що використовується всіма службами природоохоронного спрямування різних країн світу, але при цьому одним з основних інструментів є цільові екологічні фонди.

3. Проаналізовано баланс фінансових відносин держави і підприємств у системі фінансування природокористування та визначено тенденції до збільшення фінансових потоків. Так, потоки від підприємства до держави зростають за рахунок не лише фіскальних потоків, а й продажів квот на викиди, випуск цінних паперів та екологічного страхування. У спрямуванні фінансових потоків до підприємства, держава має забезпечувати відтворення якості природних ресурсів, отже сальдо взаємовідносин повинно бути додатнім, що підтверджують проведені авторські розрахунки. Враховуючи складну екологічну ситуацію та низку нерозв'язаних екологічних проблем через нестачу коштів, прогнозовані нами потоки поточних витрат на природоохоронні заходи зростають, а також суми інвестицій у природоохоронні заходи для попередження нових екологічних проблем. Ці кошти щонайменше на 50% доцільно спрямовувати на створення та підтримку функціонування позабюджетних фондів відтворення природних ресурсів.

4. За результатами аналізу фінансових потоків фіскального характеру на регіональному рівні по видах природних ресурсів, з'ясовано, що екологічні проблеми протягом аналізованого періоду не вирішуються через недостатнє фінансування. Проведений аналіз видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Сумської області дозволяє констатувати недостатній рівень фінансового забезпечення за рахунок існуючих джерел, а отже унеможливлює здійснення природовідновлюваних заходів у необхідному обсязі.

5. Розглянуто передумови формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів і переваги його функціонування в умовах вступу України до СОТ. Визначено, що основним практичним напрямом сталого розвитку в галузі сільського господарства є «органічне агровиробництво». Виходячи з того, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля, то основними напрямами екологізації агровиробництва є підвищення родючості ґрунту, проведення ґрунтозахисних робіт, а також інших заходів, спрямованих на збереження й відтворення земельних ресурсів. Одним із можливих шляхів вирішення проблеми реалізації ефективної природоохоронної, природозахисної і природовідновлюваної політики є повернення землі з приватної власності до державної. Регіональною організацією, яка б взяла на себе визначені функції, може стати позабюджетний фонд відтворення природних ресурсів в аграрній сфері.

6. Метою створення та функціонування пропонованого фонду є мобілізація і розподіл фінансових ресурсів щодо відновлення природних, зокрема земельних, ресурсів регіону. Проведення окреслених процедур дасть змогу фонду стати єдиним інформаційним центром, який може сприяти підготовці конкурсних торгів із довгострокової оренди земель сільськогосподарського призначення та забезпечити кваліфікованими спеціалістами конкурсний комітет. Також фонд передбачає спільне фінансування регіональних проектів природоохоронного призначення. Визначено напрями використання коштів запропонованого фонду, зокрема для поліпшення якості земельних ресурсів. На основі розробленого прогнозного фінансового плану можна стверджувати, що у перші роки відбувається накопичення фінансових ресурсів, що дає змогу в подальшому певну частину коштів спрямовувати на фінансові ринки з метою поповнення активів фонду.

7. Доведено необхідність створення відповідної системи інформаційного забезпечення на регіональному рівні. Проведено аналіз діяльності запропонованого фонду на державному та регіональному рівнях. З'ясовано, що забезпечення руху земельних ділянок сільськогосподарських ресурсів Сумської області дозволить знизити рівень розораності земельного фонду та збільшити лісистість за рахунок земель, що не придатні до використання в сільському господарстві. Це, в свою чергу, впливатиме на підвищення ефективності використання земельного фонду регіону. Розраховані прогнозовані показники забезпечення приросту доходів державного бюджету за рахунок капіталізації землі за песимістичним та оптимістичним варіантами для 2010 р. Обґрунтовано, що забезпечення ефективного функціонування системи відтворення природних ресурсів на регіональному рівні дозволить на якісно новому рівні вирішити проблему продовольчої безпеки як регіону, так і країни.