Оподаткування в системі макроекономічного регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ

УДК 336.226.11

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Оподаткування в системі макроекономічного регулювання

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Крючкова Наталія Михайлівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті Академії фінансового управління Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Чугунов Ігор Якович, Академія фінансового управління Міністерства фінансів України, керівник Академії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Мельник Віктор Миколайович, Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, завідувач відділу;

кандидат економічних наук, професор, заслужений економіст України Данілов Олександр Дмитрович, Київський економічний інститут менеджменту, завідувач кафедри фінансів та кредиту.

Захист відбудеться 23 вересня 2009 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.853.01 у Науково-дослідному фінансовому інституті Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, к. 907.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44.

Автореферат розісланий 21 серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Зайчикова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективна система оподаткування є однією з вагомих умов економічного розвитку країни. Податкова політика як складова макроекономічної політики залежить від сукупності показників розвитку національної економіки, які впливають на цільову спрямованість податкової й фінансової політики. В умовах спаду виробництва або фінансової кризи завданням макроекономічної політики стає досягнення економічної стабільності, що потребує вирішення низки завдань, які вимагають ефективного використання механізмів податкової політики.

На кожному етапі економічного розвитку суспільства застосовуються різні підходи до здійснення державної податкової політики, які базуються переважно на таких економічних теоріях, як класична Дж. Кейнса (ефективного попиту) й неокласична (економіки пропозиції). У зв'язку з цим постає потреба в державній політиці, що сприяла б ендогенному економічному зростанню. При цьому суттєве значення надається одній із ключових складових економічної політики держави - податковій політиці, що покликана забезпечити виконання оподаткуванням не тільки фіскальної, а й стимулюючої функції, створити податкові стимули для економічного розвитку, розширення виробництва, збільшення інвестицій і податкової бази. Розв'язання окреслених проблем визначає актуальність даного дослідження.

Наукове підґрунтя для трансформації податкової політики в контексті забезпечення умов для економічного розвитку та врахування інтересів усіх суб'єктів оподаткування закладено в численних теоретичних і прикладних працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Серед зарубіжних науковців, що присвятили свої дослідження цій проблематиці, виділяють Т.А. Агапову, М.М. Алексеєнко, О. Бланкарта, А. Вернса, К. Вікселя, К. Джозефа, Дж. Кейнса, К. Корнвола, Д. Куріхару, А. Лаффера, Є. Ліндаля, Н.М. Манківа, І. Озерова, В.П. Орєшина, У. Петті, П. Прудона, А. Пігу, Д. Рікардо, І. Сато, А. Сміта, А. Селдона та ін. Серед вітчизняних науковців слід назвати В. Андрущенка, О. Василика, В.Вишневського, В. Гейця, А. Даниленка, Ю. Іванова, А. Крисоватого, І. Лютого, В. Мельника, Ц. Огонь, А. Поддєрьогіна, А. Соколовську, В. Суторміну, В Тропіну, В. Федосова, І. Чугунова, С. Юрія та ін.

Таким чином, проблема визначення оптимальних для сучасного етапу розвитку країни характеристик податкової системи, оподаткування та їх впливу на національну економіку набуває за нинішніх умов підвищеної актуальності.

Необхідність подальшого наукового дослідження зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукового напряму кафедри економічної теорії та історії економічної думки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова № 106 «Виявлення закономірностей формування та функціонування підприємств в умовах ринкової трансформації економіки» (№ ДР - 0106U006197), у межах якої автором досліджено роль оподаткування як інструменту регулювання економічного розвитку національної економіки, проаналізовано сучасні тенденції розподілу податкового навантаження та його вплив на ефективне функціонування суб'єктів підприємницької діяльності, визначено обсяг і структура податкового навантаження у реальному та фінансовому секторах у коротко- та довгостроковому періоді економічного розвитку.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад механізму оподаткування в системі макроекономічного регулювання.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

- виявити сутність, функції системи оподаткування та податкової політики;

- визначити роль і основні завдання оподаткування в системі фінансових відносин як одного з провідних інструментів макроекономічного регулювання;

- узагальнити та систематизувати зарубіжний досвід оподаткування;

- розкрити положення щодо особливостей реалізації податкової політики в економічній системі;

- визначити методологічні засади формування податкової політики в макроекономічній системі;

- виявити взаємозв'язок рівня оподаткування й економічного розвитку у країнах із розвиненою та перехідною економікою;

- розкрити основні тенденції формування макроекономічної архітектоніки під впливом податкового регулювання;

- обґрунтувати необхідність урахування оподаткування як складової економічного розвитку;

- розробити методологічні засади формування податкової політики та визначити її вплив на показники ефективності економічного розвитку країни;

- визначити підходи до розробки податкової політики України з урахуванням бюджетного збалансування;

- розробити модель системи податкового регулювання на основі відповідних інституційних змін податкового механізму.

Об'єктом дослідження є система оподаткування та податкове регулювання економічного розвитку країни.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні засади оподаткування як складової макроекономічного регулювання.

Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність методів, які ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних підходах, що дало змогу забезпечити концептуальну єдність дослідження. Методологічні засади формування податкової політики в макроекономічній системі досліджено за допомогою історичного методу, методів формальної логіки, логічного аналізу, наукового пізнання, наукового абстрагування. Підходи до обґрунтування теоретичних положень системи оподаткування розкрито із використанням методів аналізу, синтезу, порівняння, наукового пізнання. Основні тенденції формування макроекономічної архітектоніки під впливом податкового регулювання визначено за допомогою методів моделювання, формалізації, емпіричних узагальнень, економетричного й системного методів. Розробка моделі системи податкового регулювання на основі інтеграції державного регулювання розвитку економіки України здійснена на основі методів економетричного моделювання, формалізації, наукового абстрагування, порівняльного і статистичного аналізу, методів якісного й кількісного аналізу.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі й нормативно-правові акти з питань оподаткування, статистичні й аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, а також монографії, наукові статті вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються обраної теми.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано методологічні засади щодо визначення впливу податкової політики на економічний розвиток країни, які ґрунтуються на сукупності показників ступеню податкового навантаження в розрізі основних видів податків, національного доходу, ефективності капіталу, рівня заощаджень, інвестицій, що надасть можливість підвищити ефективність розбудови та функціонування системи оподаткування як інструмента макроекономічного регулювання;

- розроблено модель системи податкового регулювання на основі інтеграції державного регулювання розвитку економіки України, відповідних змін податкового механізму з урахуванням бюджетної рівноваги, сукупного податкового навантаження, загальних податкових надходжень, що забезпечить інституційну стійкість фінансово-економічних відносин;

удосконалено:

- підходи до обґрунтування теоретичних положень системи оподаткування, у тому числі визначення її сутності, функцій, основних завдань і ролі в макроекономічному регулюванні;

- методологічні засади формування податкової політики в макроекономічній системі; зокрема, обґрунтовано доцільність використання фіскального й регулюючого потенціалу податкової політики при формуванні як доходів бюджету, так і основних напрямів економічного й соціального розвитку, необхідність дослідження ефективності та дієвості податкової політики з урахуванням часових лагів реалізації її стратегії, що надасть можливість оптимізувати податкове навантаження для активізації відповідних чинників економічного розвитку;

- обґрунтування необхідності визнання оподаткування як складової економічного розвитку, що надасть можливість виявити взаємозв'язок елементів податкової системи й податкової політики держави та тенденцій економічної кон'юнктури, циклічності економічного зростання;

дістали подальшого розвитку:

- узагальнення й систематизація досвіду країн із розвиненою та перехідною економікою щодо функціонування системи оподаткування, у тому числі взаємозв'язку рівня оподаткування й економічного розвитку;

- положення щодо особливостей реалізації податкової політики в економічній системі, розкриття основних тенденцій формування макроекономічної архітектоніки під впливом податкового регулювання;

- підходи до розробки податкової політики України з урахуванням принципів фінансово-економічної збалансованості, у тому числі методологічні засади щодо визначення показників ефективності функціонування макроекономічної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення й висновки дисертаційної роботи, що розкривають механізм оподаткування в системі макроекономічного регулювання, мають практичне значення у процесі вдосконалення функціонування податкової системи держави.

Результати дисертаційного дослідження використані Науково-дослідним фінансовим інститутом Академії фінансового управління Міністерства фінансів України при підготовці наукового обґрунтування фінансової політики держави на 2008-2009 роки (довідка від 02.07.2009 р. № 77000-020-1/407).

Обґрунтування в межах дисертаційного дослідження концептуальних підходів щодо визначення впливу податкової політики на рівень та структуру виробництва, розподіл доходів використано Головним управлінням економіки Одеської обласної державної адміністрації при реалізації заходів щодо оптимізації фінансової політики регіону (довідка від 22.07.2009 р. № 1727/07).

Розроблені в дисертаційній роботі методологічні засади формування податкової політики та визначення її впливу на показники ефективності економічного розвитку країни, модель системи податкового регулювання на основі відповідних інституційних змін податкового механізму та представлені підходи до розробки податкової політики України з урахуванням бюджетного збалансування використані при розробці й викладанні курсів «Макроекономічний аналіз податкової політики», «Макроекономічне прогнозування» та «Моделювання економічної динаміки» у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова (довідки від 14.05.2009 р. № 3.09-01-1233, від 03.06.2009 р. № 05.09-04-1478).

Особистий внесок здобувача полягає в розкритті сутності оподаткування в рамках макроекономічної системи. Наукові положення й висновки, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати й висновки дисертаційної роботи доповідалися автором на науково-практичних конференціях, науково-методологічних семінарах, зокрема «Формування ринкових структур у трансформаційній економіці України» (м. Одеса, 2004 р.), «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (м. Харків, 2005 р.), «Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи» (м. Одеса, 2006 р.), «Evropskб vмda - 2008» (м. Прага, 2008 р.), «Проблеми вдосконалення інституційних умов функціонування української економіки» (м. Одеса, 2008 р.), «Інтеграційні пріоритети України в сучасному геоекономічному просторі» (м. Алушта, 2008 р.), «Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження опубліковано в 10 наукових працях, у тому числі 3 статтях у фахових виданнях загальним обсягом 4,1 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 372 сторінки, основний зміст роботи викладено на 170 сторінках. Дисертація містить 4 таблиці, 14 рисунків, 18 додатків, список використаних джерел включає 212 найменувань та викладений на 18 сторінках.

Основний зміст

У вступі дисертаційної роботи розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано його мету й завдання, визначено предмет і об'єкт, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади оподаткування в системі макроекономічного регулювання» розкрито сутність, функції й завдання системи оподаткування та податкової політики. Визначено критерії й напрями формування податкової політики в макроекономічній системі. Проаналізовано тенденції розвитку оподаткування як складової макроекономічного регулювання в зарубіжних країнах.

Осмислення теоретичних надбань фінансової науки дало змогу зрозуміти значення оподаткування й податкової політики як у фінансовій системі, так і в системі макроекономічного регулювання. Зазначено, що податкова політика є складовою частиною фінансової політики, являє собою систему правових норм і організаційно-економічних заходів регулюючого характеру, прийнятих і здійснюваних органами державної влади на національному й регіональному рівнях, а також органами місцевого самоврядування у сфері податкових відносин із організаціями й фізичними особами. Виходячи з аналізу ролі оподаткування в економічному розвитку держави з'ясовано, що одним із основних завдань податкової політики є забезпечення повноцінного формування доходів бюджетної системи держави. Дослідження наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з теорії оподаткування, його місця в макроекономічній системі надало можливість визначити, що поряд із формуванням доходів бюджету податкова політика повинна сприяти економічному розвиткові держави та забезпечувати соціальну справедливість у процесі оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

У ході дослідження встановлено методологічні засади формування податкової політики в макроекономічній системі. Зокрема, завданням державної податкової політики є встановлення оптимального рівня й умов оподаткування, які забезпечують баланс інтересів держави і платників, що є динамічними й залежать від численних факторів.

Виявлено, що концептуальною основою податкового регулювання має стати гнучке поєднання неокейнсіанського й неокласичного підходів із чітким урахуванням фази економічного циклу та рівня розвитку економіки. У періоди довгострокового спаду економічної активності доцільним є проведення стимулюючої податкової політики, що базується на кейнсіанській моделі антициклічного регулювання й використанні прямого прогресивного оподаткування як провідної форми стабілізаційного регулювання. Реалізувати регулюючу функцію та стимулювати ділову активність на мікрорівні доцільно за рахунок податку на прибуток і прибуткового податку з громадян, податку на процентні доходи, а також шляхом оптимізації механізму податкових пільг. Здійснення фіскальної функції на макрорівні здатне забезпечити пряме оподаткування майна, природних ресурсів у поєднанні з непрямими податками.

З'ясовано, що побудова оптимальної моделі податкової політики потребує дослідження концептуальних основ, конкретних форм і методів довгострокового й короткострокового впливу податків на розвиток суспільства, які повинні узгоджуватися із соціальними й економічними проблемами держави, можливостями їх розв'язання через політику податкових доходів і політику податкового регулювання.

Проведений аналіз зарубіжного досвіду оподаткування як складової макроекономічного регулювання показав: особливості побудови податкової політики у провідних країнах світу з розвиненою економікою пов'язані з тим, що в теорії і практиці податкового регулювання розвинутих країн Заходу податкова політика будувалася відповідно до кейнсіанської концепції функціональних фінансів. Згідно з цією концепцією величина витрат і норма оподаткування підпорядковані потребам регулювання сукупного суспільного попиту, який повинен утримуватися на рівні, що забезпечує повне використання трудових ресурсів і капіталу за збереження стабільності цін. У зв'язку зі зменшенням частки державного сектору в економіці розвинутих країн і економічної ролі держави, скороченням її прямого втручання в економіку (переважно через зниження державних витрат) податкова політика поряд із виконанням регулюючих функцій стала засобом забезпечення бездефіцитності бюджету. В умовах розвиненої економіки ця мета досягається не за рахунок посилення податкового навантаження на виробників і фізичних осіб, а за умов розширення податкової бази і скорочення державних витрат на тлі цілеспрямованого зниження податкового навантаження.

Проблема формування й удосконалення функціонування податкових систем, орієнтованих на економічне зростання, існує в розвинутих країнах, таких, що розвиваються, та країнах із трансформаційною економікою, головним завданням яких є забезпечення високих темпів економічного розвитку для подолання нестійкого фінансового стану. Для досягнення цієї стратегічної мети в деяких країнах - нових членах ЄС проводяться досить радикальні податкові реформи, які ґрунтуються на засадах неокласичної теорії та передбачають посилення нейтральності оподаткування, зменшення негативного впливу податків на пропозицію факторів виробництва, накопичення, інвестиції і як наслідок оновлення ринкової економіки.

Другий розділ «Механізм оподаткування як складова макроекономічного регулювання» присвячений дослідженню впливу податкового регулювання на економічний розвиток і рівень соціально-економічного потенціалу держави.

Вплив податкового регулювання на економічний розвиток країни встановлено на основі неокейнсіанських моделей економічного зростання, що задають тренд росту виробничого потенціалу країни та в яких чинник оподаткування визначається як провідна складова збалансованого рівня економічного розвитку.

Визначено, що існує особливий рівень економічного розвитку, пов'язаний із кожною комбінацією податкового навантаження й рівнем державних видатків; при цьому розмір державного бюджету є визначальним щодо потенційного рівня економічного зростання.

На основі побудованої моделі виявлено, що прискорення економічного зростання потребує збільшення розміру податків, зниження поточних витрат або трансфертів і пошуку менш прогресивної структури податків-трансфертів; і навпаки, уповільнення економічного зростання потребує зниження податкового навантаження, збільшення державних видатків і пошуку прогресивнішої податкової й парафіскальної структур, а отже й первинного розподілу доходів, сприятливішого для їх низького рівня.

Представлені в роботі моделі показали, що податкова система відіграє визначальну роль у макроекономічному регулюванні, тому що вона є одним із тих економічних факторів, які мають найбільший вплив одночасно на різні рівні економічного зростання й на його динаміку. Оподаткування робить імовірним збалансоване зростання повної зайнятості, яке за відсутності реалізації виваженої податкової політики було значною мірою гіпотетичним.

У ході дослідження розкрито механізм впливу податкового регулювання на соціально-економічний потенціал через податкову модель збалансованого розвитку повної зайнятості.

Виявлено, що в довгостроковій перспективі рівень зростання економіки визначається виключно природним його рівнем, залишаючи місце для впливу бюджетної й податкової політики тільки щодо визначення характеристик шляху розвитку, й наявність накопичувальних дисбалансів у короткостроковому періоді згладжується завдяки автоматичним механізмам регуляції.

З'ясовано, що відповідно до впливу оподаткування на тенденції формування макроекономічної архітектоніки держава має три альтернативних варіанти політики, аби постійно досягати повної зайнятості факторів виробництва. Це політика зростання шляхом державних витрат, за якої рівень державних видатків є змінною, що може піддаватися контролю, тоді як рівень податків визначається з допомогою рівня податкового навантаження, що є майже незмінним; політика зростання шляхом оподаткування, коли рівень податків є змінною, яка може піддаватися контролю, тоді як рівень державних видатків визначається через незмінну схильність до споживання; політика зростання через бюджетну рівновагу, за якої й рівень державних видатків, і рівень податків є контрольованими змінними, здатними пристосовуватися постійно до одержання повної зайнятості, хоча вводиться обмеження у вигляді бюджетної рівноваги. Постійне прагнення до повної зайнятості матиме місце завдяки кожному з цих варіантів, і хоч би яка політика була прийнята, збалансований рівень економічного зростання не залежатиме від значень різних податкових параметрів.

У межах дослідження отримано результати впливу податкової структури на значення основних макроекономічних показників шляхом розрахунку еластичності значення кожного макроекономічного параметра по відношенню до окремого виду податку (таблиця 1).

Таблиця 1 Вплив податкової структури на значення основних параметрів економічного розвитку

параметр змінні	ty	tp	tk	tw
1	2	3	4	5
k*				0
y*	-	-	-	0
1-z*	0			-
z*	0	-	-
yw*	-	-	-	-
yc*	-	- -	- -
(1- tw) w*	-	-	-	-
s*	-	-	-	0

y - ЧНП на душу населення; y_c - доступний дохід капіталовласників на душу активного населення; y_w - доступний дохід трудящих на душу активного населення; w - реальна зарплата на душу населення до оподаткування; k - продуктивність капіталу; s_c-схильність капіталовласників до заощаджень; s_w - схильність працівників до заощаджень; s - сукупна схильність до заощаджень; t_y-рівень оподатковування доданої вартості; t_w - рівень оподатковування заробітної плати; t_p - рівень оподатковування доходів; t_k - рівень оподатковування майна; р - «природний» рівень росту; р - прибуток до оподаткування у ЧНП; z - частина капіталу капіталовласників у сукупному капіталі; * - вказує на рівноважне значення в довгостроковій перспективі

На основі аналізу доведено: оподаткування є чинником, що визначає складові елементи шляху збалансованого економічного розвитку. Економічна система прагнутиме до постійного зростання національного продукту, але рівень доходу на одну особу, розподіл прибутку між капіталовласниками і працівниками, а також схильність до заощадження та рівень споживання на одну особу визначатимуться різними податковими параметрами. Варіанти визначення найкращого шляху економічного розвитку країни допомагають скласти уявлення про оптимальну податкову структуру, тобто комбінацію рівнів оподаткування, здатну вивести економіку на обраний шлях розвитку, за умови, що, коли економіка вийде на цей шлях, оподаткування більше не втручатиметься, оскільки підвищення різних складових буде відбуватися за того самого постійного й ендогенного рівня економічного розвитку.

У третьому розділі «Моделі податкової політики регулювання розвитку економіки України» визначено підходи до розробки податкової політики України з урахуванням бюджетного збалансування, розроблено модель податкового регулювання економічного розвитку на основі відповідних інституційних змін податкового механізму.

Ця модель представляє варіанти ефективного застосування податкової політики держави в разі необов'язковості рівноваги державного бюджету та у випадку його збалансованості, в рамках якої за відомих значень державних видатків на блага й послуги, державних видатків у вигляді виплачуваних доходів і експортних операцій обраховано значення основних макроекономічних показників: ВВП, приватне споживання, доходи домогосподарств, приватне інвестування, імпорт, податки, які стягуються державою, за умови, що різні параметри змін відомі, а рівні оподаткування зафіксовані. Представлена узагальнена модель дає змогу визначити рівень, на якому встановляться основні макроекономічні показники, та була застосована до умов економіки України на базі статистичних даних за 2005-2008 роки, що передбачало розрахунок різноманітних параметрів змін, визначення різних рівнів оподаткування. Відповідні зміни межі рівня і структури податкового навантаження допомогли встановити, у якій мірі рівноважні значення загальних макроекономічних змінних залежать від податкових параметрів.

З'ясовано, що в разі відсутності примусової бюджетної рівноваги, коли загальна сума державних видатків є більшою або меншою від суми податкових надходжень, змінюючи послідовно параметри податкової політики на один відсотковий пункт, що, у свою чергу, змінюють значення визначених параметрів поведінки, отримано: протягом 2005-2008 років сукупне зростання податкового навантаження мало значний від'ємний вплив на рівень ВВП, приватного споживання, доходів домогосподарств, інвестування й суму імпортних операцій, окрім суми податкових надходжень, що змінюється в одному напрямку із сукупним зростання податкового навантаження, про що свідчать відповідні показники еластичності. Таким чином, у 2005 р. сукупне зростання податкового навантаження мало призвести до зменшення ВВП на 2,58 %, приватного споживання - на 2 %, доходів домогосподарств - на 3,8 %; рівень інвестування мав скоротитися майже на 3,0 %, сума імпортних операцій - на 2,6 %, проте сума податкових надходжень до бюджету підвищилася на 3 %. У 2006 р. через сукупне зростання податкового навантаження ВВП скоротився на 2,7 %, приватне споживання - на 2,2 %, доходи домогосподарств - майже на 4 %, на 2,9 % знизився рівень приватного інвестування, рівень імпорту - на 2,7 %, податкові надходження поповнили бюджет на 2,4 %. У 2007 р. вплив зростання сукупного податкового навантаження на відповідні ендогенні змінні істотно посилився. Як наслідок, ВВП знизився на 4,4 %, приватне споживання - на 4,6 %, доходи домогосподарств - на 5,6 %; приватне інвестування скоротилося на 4,6 %, рівень імпорту - на 4,5 %, при зростанні податкових надходжень - більш ніж на 5 %. У 2008 р. спостерігалося послаблення впливу сукупного зростання податкового навантаження на рівень ВВП у розмірі 2,3 %, що нижче рівня 2005-2006 рр. Рівень приватного споживання відреагував незначно, скоротившись майже на 2 %, що є найнижчим показником протягом усього аналізованого періоду часу й може бути пояснено за рахунок відповідного зниження рівня сукупного ринкового попиту. Доходи домогосподарств під впливом посилення сукупного податкового навантаження скоротилися на 3,5 % та мають тенденцію, аналогічну ВВП, так само як і приватне інвестування й імпорт, які зменшилися на 2,5 % і 2,3 % відповідно відносно первинного зафіксованого значення. Втім, рівень податкових надходжень під впливом зазначеного чинника підвищився на 4,3 %, що менше попереднього показника 2007 року, проте є вищим порівняно з відповідним показником 2005-2006 рр.

У ході аналізу ступеня впливу сукупного зменшення податкового навантаження на відповідні показники економічного зростання в Україні у 2005-2008 рр. виявлено аналогічну тенденцію із попереднім чинником впливу. Тобто, вплив сукупного зменшення податкового навантаження призведе до коливання рівня ВВП, приватного споживання, доходів домогосподарств, приватного інвестування й імпорту в тих самих межах із незначними відхиленнями, а сума податкових платежів до бюджету збільшиться на 2,7 %, що значно перевищує рівень відповідного показника у 2006-2007 рр. і майже відповідає рівню 2005 р. (2,8 %).

З'ясовано, що другий варіант застосування податкової політики (наявність бюджетної рівноваги) показав, що у 2005-2007 рр. реакція рівня ВВП на сукупне зростання податкового навантаження була незначною (коефіцієнти еластичності менше або дорівнюють одиниці). У 2008 р. спостерігається падіння рівня ВВП під впливом збільшення податкового пресу на 1,6 %. При цьому приватне споживання, скоротившись у 2005 р. на 1,7 %, у 2006-му зменшилося на 2,1 %, у 2007-му - на 5 % й у 2008 р. - на 2,3 %. Водночас доходи домогосподарств, рівень приватного інвестування й імпорту не зазнали відчутного впливу, коливання їх змін відбувалося упродовж аналізованого періоду в межах 1,4-2,8 %, проте рівень державних видатків підвищився, особливо у 2007 р. (на 4,6 %), оскільки ми перебуваємо в рамках варіанта моделі збалансованого бюджету.

Встановлено, що значний вплив на рівень макроекономічних показників має сукупне зменшення податкового навантаження. Так, у 2005 р. цей вплив призвів до значного зниження рівня ВВП (-3,01 %), приватного споживання (-3,4 %), інвестування (-3,34 %), доходів домогосподарств (-4,3 %), у 2007 р. - також до падіння рівня державних видатків (-4,5 %) та імпорту (-4,9 %). Проте, у 2006 р. спостерігалося підвищення рівня ВВП під впливом зменшення податкового навантаження майже на 1 %, приватного споживання - на 2 %, доходів домогосподарств - на 2,2 %. У 2008 р. усі зазначені показники мали тенденцію до зниження по відношенню до попереднього періоду. оподаткування фінансовий макроекономічний

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок щодо дієвості податкової політики в разі відсутності або наявності збалансованості бюджету держави. За відсутності бюджетної рівноваги показники економічного зростання країни реагують на зміни параметрів податкової політики повільніше, ніж при реалізації політики збалансованого бюджету, тож другий варіант може бути визнаний найефективнішим шляхом реалізації податкової політики України в сучасних економічних умовах.

На основі розробленої моделі визначено, що результати прикладних розрахунків підтвердили теоретичні висновки. Отже, можна зазначити, що оподаткування є не тільки інструментом наповнення бюджету й перерозподілу доходів, а й визначальним фактором впливу на економічний розвиток країни.

Висновки

У результаті проведеного дослідження теоретико-методологічних засад і механізму функціонування оподаткування в системі макроекономічного регулювання зроблено наступні висновки:

1. Обґрунтовано, що податкова політика як складова економічної політики базується на діяльності держави у сфері запровадження, правового регламентування й організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави. Кожна конкретна податкова система, у взаємозв'язку із платниками й органами контролю, є відображенням державної податкової політики та виступає критерієм її ефективності.

Проведений аналіз та узагальнення теоретичних і практичних аспектів оподаткування допомогли визначити, що сукупність завдань податкової політики можна розділити на три основні групи, провідною з яких є група фіскальних завдань, які передбачають мобілізацію коштів до бюджетів усіх рівнів з метою забезпечення держави необхідними для виконання її функцій фінансовими ресурсами. Друга за паритетом - група економічних або регулюючих завдань, що спрямовані на підвищення рівня економічного розвитку держави, пожвавлення ділової й підприємницької активності у країні та міжнародних економічних зв'язків, сприяння розв'язанню соціальних проблем, третя - група контролюючих завдань, що забезпечують контроль діяльності суб'єктів економіки.

Одним із основних завдань державної податкової політики на сучасному етапі є створення сприятливих умов для активної фінансово-господарської діяльності суб'єктів економіки та стимулювання економічного зростання за допомогою досягнення оптимального поєднання особистих і громадських інтересів, тобто оптимального співвідношення між коштами, що залишаються в розпорядженні платника податків, і такими, які перерозподіляються через податковий і бюджетний механізми.

2. Дослідження положень щодо особливостей реалізації податкової політики в економічній системі показало, що податкова політика держави в системі макроекономічного регулювання реалізується шляхом взаємодії сукупності фінансово-економічних регуляторів. Держава регулює економічну діяльність за допомогою системи оподаткування й податкових пільг, субсидій і субвенцій, державних інвестицій і процентних ставок.

Податкова політика є однією з основ макроекономічної політики будь-якої країни, оскільки має здатність впливати на сукупний попит. Рішення уряду підвищити процентні ставки призводить до скорочення витрат приватного сектору на інвестиції. Падіння рівня інвестиційних витрат може спонукати капіталовласників скоротити норму накопичення. Таким чином, відбувається ефект заміщення, який має місце в тому разі, коли виникає бюджетний дефіцит і уряд змушений збільшувати борги для покриття своїх видатків. Зростання державних видатків підвищує сукупний попит і призводить до того, що набирає силу тенденція до збільшення виробництва. Зростання виробництва підвищує процентну ставку на ринках активів і тим самим пом'якшує вплив податкової політики на виробництво. Найефективнішою податкова політика є за умови стабільного обмінного курсу і стійкого руху капіталів.

Зарубіжний досвід використання оподаткування як складової макроекономічного регулювання свідчить про наявність певних рис і особливостей податкової політики у країнах із ринковою й перехідною економікою, зумовлених характером розвитку, станом економіки, національними особливостями цих країн тощо, але реалізація податкової політики повинна базуватися на певній організаційній основі, що дасть змогу досягти бажаних результатів економічного й соціального розвитку.

3. Завдяки визначенню методологічних засад формування податкової політики в макроекономічній системі авторові вдалося систематизувати критерії формування оптимальної податкової політики держави. Визначено, що для окремих держав можливі різні варіанти комбінації критеріїв при реалізації податкової політики - залежно від обраних податкових коефіцієнтів, базою для встановлення яких є чинна економічна політика держави. Оптимальне застосування визначених критеріїв забезпечить поєднання податкових інтересів і відносин між платниками податків і державою.

4. Виявлення основних тенденцій формування макроекономічної архітектоніки під впливом податкового регулювання дало змогу визначити цілеспрямовану діяльність держави з питань регулювання вартісних пропорцій функціонального розподілу й перерозподілу частини валового внутрішнього продукту з метою забезпечення відповідного рівня розвитку й динаміки формування макроекономічної архітектоніки, мотивації ділової активності економічних агентів. Тому система податкового регулювання відіграє важливу роль у процесі державного податкового регулювання. Під час розробки і впровадження політики податкового регулювання й політики податкових доходів як складових податкової політики головна увага приділяється науковому обґрунтуванню відповідних підходів і принципів щодо їх оптимального застосування.

5. Побудова оптимальної моделі податкової політики потребує дослідження концептуальних основ, конкретних форм і методів довгострокового й короткострокового впливу податків на розвиток суспільства. Останні мають узгоджуватися із соціальними й економічними проблемами держави, можливостями їх розв'язання через політику податкових доходів і політику податкового регулювання та орієнтуватися на історичні, національні, культурні особливості, міру участі держави в економічних процесах, розвиненість ринкових відносин.

6. Виявлено, що у теоретичних моделях економічного розвитку, що відводять податковій змінній чільне місце, податок відіграє в цих моделях роль, близьку до монетарної змінної. Такий підхід допускає в рамках неокейнсіанських схем присутність умов здійснення рівноважного економічного зростання за повної зайнятості, змінюючи, зокрема, показник схильності до заощадження - з огляду на рівень природного зростання і значення коефіцієнта капіталу. Він дає змогу у схемах неокласичної користі спрямувати економіку на оптимальний шлях рівноважного економічного зростання за повної зайнятості. Структура оподаткування, таким чином, є фактором, що визначає в довгостроковому періоді рівноважне значення основних характеристик шляху економічного розвитку. Оподаткування відіграє певну роль на рівні не тільки перерозподілу доходів, а й самої структури виробництва й розподілу благ у довгостроковій перспективі.

7. Встановлено підходи до розробки податкової політики України з урахуванням бюджетного збалансування, які показали, що зміна податкового навантаження спричиняє зміну рівноважного значення основних макроекономічних показників у протилежному напрямку: в ситуації, коли державний бюджет не обмежений умовою постійної рівноваги, й у тому ж напрямку, коли така умова існує. Додаткове вилучення коштів у формі податків може призвести лише до зниження рівня ВВП та до його збільшення у протилежній ситуації, тому що ефект мультиплікатора в оподаткуванні нижчий, у абсолютних величинах, від подібного ефекту в бюджетній сфері. Усяке збільшення збалансованого бюджету має, таким чином, інфляційний ефект. Отже, держава може контролювати різні рівні оподаткування, щоб узгодити підвищення попиту і прогнозоване збільшення пропозиції.

8. Розроблено модель системи податкового регулювання на основі відповідних інституційних змін на підставі бази даних аналізу міри впливу податкових параметрів на рівень економічного розвитку та сукупного попиту в Україні за 2005-2008 роки. Визначено тенденцію динамічного ряду кількісного характеру впливу податку на споживання, ПДВ, податку на доходи й податку на прибуток у структурі макроекономічної архітектоніки країни.

За відсутності бюджетної рівноваги показники економічного зростання країни реагують на зміни параметрів податкової політики менш еластично, ніж при реалізації політики збалансованого бюджету, тож другий варіант може бути визнаний найефективнішим шляхом реалізації податкової політики України в сучасних економічних умовах.

Розроблена імітаційна модель надає можливість не тільки проводити аналіз ефективності податкового регулювання, а й прогнозувати рівноважне значення основних макроекономічних показників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Крючкова Н.М. Реалізація внутрішньої сутності податку в умовах трансформаційних процесів // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2004. - Т. 7. - Вип. 8. - С.568-574. (0,6 друк. арк.)

2. Крючкова Н.М. Механізм фіскальної інтеграції ЄС та перспективи податкової системи України // Збірник наукових праць ДНУ. - 2007. - Вип. 224. - Т. ІІІ. - С. 615-629. (0,8 друк. арк.)

3. Чугунов І.Я., Крючкова Н.М. Податкова архітектоніка як інструмент економічного розвитку // Наукові праці НДФІ. - 2009. - Вип. 1 (46). - С.3-9. (0,6 друк. арк.)

В інших виданнях:

4. Крючкова Н.М. Еластичність податкової політики як частковий замінник гнучкості цін в контексті економічного зростання національної економіки // Вісник Одеського національного університету: серія «Економіка». - 2008. - С. 44-52. (0,6 друк. арк.)

5. Крючкова Н.М. Напрямки формування системи оптимального оподаткування // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні». - Харків: ХНЕУ, 2005. - С. 124-126. (0,2 друк. арк.)

6. Крючкова Н.М. Особливості здійснення процесу гармонізації податкових систем України та ЄС // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи». - О., 2006. - С. 69-70. (0,2 друк. арк.)

7. Крючкова Н.М. Дієвість податкової політики в рамках регулювання економічного росту // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Evropskб vмda - 2008». - Прага, 2008. - С. 24-26.
(0,3 друк. арк.)

8. Крючкова Н.М. Моделювання динаміки економічного зростання в залежності від податкових параметрів // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми вдосконалення інституційних умов функціонування української економіки». - О., 2008. - С. 18-20. (0,2 друк. арк.)

9. Крючкова Н.М. Роль податку у визначенні тенденцій економічного зростання у макроекономічній системі // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Інтеграційні пріоритети України в сучасному геоекономічному просторі». - Алушта, 2008. - С. 69-73. (0,3 друк. арк.)

10. Крючкова Н.М. Роль податкової політики в процесі економічного розвитку країни // Збірник наукових праць науково-практичної конференції «Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку». - К., 2009. (0,3 друк. арк.)

Анотація

Крючкова Н.М. Оподаткування в системі макроекономічного регулювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України. - Київ, 2009.

Розкрито сутність оподаткування й податкової політики, їх роль, функції та основні завдання в системі фінансових відносин як одного з провідних інструментів макроекономічного регулювання. Здійснено аналіз положень щодо особливостей реалізації податкової політики в економічній системі. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування оподаткування як складової макроекономічного регулювання, у тому числі взаємозв'язку рівня оподаткування й економічного розвитку.

Визначено підходи до розробки податкової політики України з урахуванням бюджетного збалансування. Запропоновано методологічні засади формування податкової політики та визначення її впливу на показники ефективності економічного розвитку країни, розроблено модель системи податкового регулювання на основі відповідних інституційних змін податкового механізму.

Ключові слова: система оподаткування, податкова політика, податкове регулювання, макроекономічне регулювання, економічний розвиток, податкове навантаження, податковий механізм.

Аннотация

Крючкова Н.М. Налогообложение в системе макроэкономического регулирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины. - Киев, 2009.

Раскрыта сущность налогообложения и налоговой политики, их роль, функции и основные задачи в системе финансовых отношений как инструмента макроэкономического регулирования экономики. Определены методологические основы формирования налоговой политики и особенности ее реализации в макроэкономической системе государства. Обобщен отечественный и зарубежный опыт функционирования налогообложения как составляющей макроэкономического регулирования, в том числе взаимосвязи уровня налогообложения и уровня экономического развития в экономически развитых странах и в странах с переходной экономикой.

Определены подходы к разработке налоговой политики Украины учитывая бюджетное сбалансирование. Определена степень влияния налоговой политики на показатели эффективности экономического развития национальной экономики, которые основываются на совокупности показателей налоговой нагрузки в разрезе основных видов взимаемых налогов, национального дохода, эффективности капитала, уровня инвестирования, что позволяет совершенствовать развитие и эффективность функционирования системы налогообложения и налоговой политики как инструмента экономического развития в системе макроэкономического регулирования национальной экономики.

Разработана модель системы налогового регулирования экономического развития на основе соответствующих институционных изменений функционирования налогового механизма в условиях экономики Украины на современном этапе развития, что позволило определить степень влияния налогового регулирования на основные тенденции формирования макроэкономической архитектоники государства.

Ключевые слова: система налогообложения, налоговая политика, налоговое регулирование, макроэкономическое регулирование, экономическое развитие, налоговая нагрузка, налоговый механизм.

Annotation

Kryuchkova N.M. Taxation in the system of macroeconomic management. - Manuscript.

Dissertation for obtaining PhD (candidate of economic science) on the specialty 08.00.08 - Money, Finance and Credit. - Research Institute of Finance at the Academy of Financial Management under Finance Ministry of Ukraine, Kyiv, 2009.

Essence of taxation and taxation policy, their role, function and main problems in the system of financial relations as an instrument of macroeconomic management are revealed. Methodic basis of formation of taxation policy and peculiarities of its realization in macroeconomic system of the state are indicated. National and foreign experience of taxation operating as a component of macroeconomic management including interrelation of the level of economic development in economically developed countries and countries with transition economy is generalized.

Approaches to development of taxation policy of Ukraine are indicated, taking into consideration fiscal balance. Methodic basis of formation of taxation policy and indication of its influence on index of effectiveness of economic development of national economy which are based on collection of features of tax burden broken down main types of taxation, national profit, capital efficiency, efficiency of the level of investment, that let develop efficiency of taxation system functioning and taxation policy as an instrument of economic development in the system of macroeconomic management of national economy are offered.

Model of the system of taxation management of economic development with basis of correspondent institutional changes of functioning of taxation mechanism in conditions of economy of Ukraine on the modern level of development is developed, which let indicate the level of influence of taxation management on basis of tendency of formation of macroeconomic architectonics of the state.

Key words: taxation system, taxation policy, taxation management, macroeconomic management, economic development, tax burden, tax mechanism.

Размещено на Allbest.ru