Оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

Фінансові методи регулювання базуються на використанні таких інструментів як податки на експортно-імпортні операції, зокрема мито, податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір.

Особливої актуальності проблема оподаткування зовнішньоекономічних операцій набула із вступом України до Cвітової організації торгівлі (СOT). Члени цієї організації повинні дотримуватись її вимог в оподаткуванні, підтримуючи конкурентоспроможність вітчизняних виробників та експортерів продукції.

Ефективне функціонування економіки країни, що орієнтується на інтеграційні процеси, потребує удосконалення оподаткування зовнішньоекономічних операцій, адаптованого до вимог інтеграції. Саме від його якості й дієвості залежатиме рівень ефективності державного регулювання зовнішньоекономічних операцій. Сучасні податкові реформи повинні набувати нового змісту й сприяти формуванню ефективного регулювання зовнішньоекономічних операцій, враховуючи особливості соціально-економічного розвитку України, стан реформування економіки, рівень конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, його інвестиційні та інноваційні можливості.

Теоретичне підґрунтя до розуміння проблем оподаткування зовнішньоекономічних операцій закладене у працях відомих зарубіжних економістів Д. Кейнса, П. Кругмана, С. Ліндера, А. Маршала, Дж. Міля, Д. Рікардо, А. Сміта та інших дослідників.

Різні аспекти функціонування оподаткування зовнішньоекономічних операцій розкриваються у працях вітчизняних вчених: В. Андрущенка, І. Бураковського, М. Дем'яненка, О. Гребельника, С. Кваші, О. Кірєєва, А. Кредісова, П. Лайка, С. Осики, П. Саблука, Р. Саблука, В.Сіденка, В. Федосова, А.Філіпенка, О. Шпичака та інших науковців. В їх дослідженнях увага приділяється в основному системі цінового регулювання розвитку агропромислової сфери, проблемі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, формуванню кредитно-фінансової політики в умовах аграрної реформи. Проте недостатньо висвітлені питання оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва в умовах приєднання України до євроінтеграційного середовища та СОТ.

Також в працях вищезгаданих вчених недостатньо визначені критерії ефективності механізму оподаткування зовнішньоекономічних операцій. Потребують подальшого дослідження сучасні тенденції розвитку агропромислового виробництва та оподаткування експортно-імпортних операцій в умовах інтеграції зовнішньоекономічної діяльності, що й обумовило актуальність обраної теми дослідження, мету і логіку побудови роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах програми наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою «Формування механізму бюджетного та податкового регулювання ефективного функціонування аграрного сектора економіки» (державний реєстраційний номер 0106U003303) - автором оцінено сучасний стан податкових надходжень від зовнішньоекономічної діяльності з продукцією агропромислового виробництва та запропоновано основні напрями їх оптимізації.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад податкового регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва та обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення оподаткування як передумови підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Для досягнення поставленої мети було вирішено наступні завдання:

- уточнити економічну сутність в частині поняття плати за послуги митного оформлення при оподаткуванні зовнішньоекономічних операцій, що підвищить об'єктивність його врахування;

- уточнити класифікаційні ознаки податків на зовнішньоекономічні операції з продукцією агропромислового виробництва з метою визначення пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності;

- визначити основні чинники впливу на податкові надходження від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, врахування яких підвищує результативність податкової політики;

- зпрогнозувати податкові надходження до державного бюджету від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва як необхідну передумову врахування тенденцій їх розвитку в майбутньому;

- обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення механізму відшкодування податку на додану вартість при експорті агропромислової продукції;

- оцінити сучасні тенденції розвитку митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, врахування яких поліпшує управління експортно-імпортною діяльністю;

- обґрунтувати рівень імпортних тарифів на продукцію агропромислового виробництва з метою формування ефективної протекціоністської політики.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічні відносини між державою та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, що виникають в процесі здійснення оподаткування зовнішньоекономічних операцій з агропромисловою продукцією.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних засад оподаткування зовнішньоекономічних операцій з агропромисловою продукцією.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, використання якого дало змогу комплексно дослідити питання оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва. Для реалізації завдань дисертаційного дослідження використовувались загальнонаукові методи (метод порівняння та теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, історичний, логічний) при здійсненні наукового аналізу результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, при формулюванні теоретичних узагальнень та висновків; економіко-статистичні методи (графічний, табличний, кореляційно-регресійний аналіз і прогнозні розрахунки з удосконалення використання тренду), за допомогою яких здійснено аналітичну оцінку оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.

Інформаційну базу дослідження становлять теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань розвитку агропромислового комплексу держави.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі системного дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних засад оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва одержано наступні результати, які визначають його наукову новизну і виносяться на захист:

вперше:

- розкрито принципи взаємозв`язку зовнішньоекономічної та податкової політики держави в сфері оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва на основі дескриптивної моделі, який створює передумови для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю;

удосконалено:

- методичний підхід до визначення рівня імпортних тарифів на зерно в залежності від ступеня його переробки, що стимулюватиме просування вітчизняної продукції на зовнішні ринки;

- механізм відшкодування ПДВ експортерам-виробникам агропромислової продукції, який передбачає права на придбання сільськогосподарської техніки на умовах лізингу замість грошової компенсації;

- економетричну модель для удосконалення прогнозування результатів зовнішньоекономічної діяльності в аграрній сфері, яка враховує обсяг і ціну імпортної продукції, ставки ввізного мита, курс національної валюти та коефіцієнт податкового навантаження;

- механізм митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, що враховує прогнози врожайності продукції зернових культур, обсяг виробництва, баланс споживання продукції, її якість та ставки ввізного мита, що сприятиме ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю і оптимізації протекціоністської політики держави зернового сегменту ринку;

набуло подальшого розвитку:

- поглиблення пізнання економічної сутності оподаткування зовнішньоекономічних операцій в частині визначення поняття плати за послуги митного оформлення як платежу за доступ іноземних товаровиробників до вітчизняних ринків;

- класифікація податків на зовнішньоекономічні операції з виділенням внутрішніх та зовнішніх чинників, за допомогою яких, держава впливатиме на формування структури і напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження, наведені узагальнення і пропозиції складають такий внесок у теорію та практику оподаткування зовнішньоекономічних операцій, який визначає практичне значення результатів дослідження можливістю використання розроблених наукових положень при подальшому вдосконаленні оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.

Запропоновані у дисертації розробки та практичні рекомендації можуть бути використані у роботі підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю з продукцією агропромислового виробництва. Окремі положення дисертації були використані в роботі ТОВ СГП “Хлебороб” (довідка №14 від 20.08.2010 р.), ТОВ “Кримфуд” (довідка № 205 від 25.06.2010 р.), ПП “Маіріс” (довідка № 020 від 02.03.2011 р.) та Національної академії аграрних наук України (довідка №10-05/29 від 23.02.11 р.). Теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні навчальної дисципліни “Митна справа” (довідка Національного університету біоресурсів та природокористування України від 24 листопада 2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретико-методичних засад і визначенні шляхів щодо удосконалення оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.); „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (Сімферополь, ТНУ ім. В.І. Вернадського, 21-23 березня 2007 р.); "Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства” (Дніпропетровськ, ДДФА, 23 березня 2007 р.); „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (Тернопіль, Приватний вищий навчальний заклад “Інститут економіки і підприємництва”, 17 квітня 2007 р.); «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об`єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (Тернопіль, ТНЕУ, 17-18 травня 2007 р.); „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (Київ, НУХТ, 25-28 березня 2009 р.); «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» (Сімферополь, ТНУ ім. В.І. Вернадського, 19-20 березня 2009 р.); «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Донецьк, Інститут економіки промисловості НАН України, 22-24 квітня 2009 р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (Умань, УДАУ, 3-4 червня 2009 р); «Сучасні проблеми реформування фінансової системи України» (Умань, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, 11 грудня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,53 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях - 5 наукових статей обсягом 2,29 друк. арк., у матеріалах конференцій - 5 тез доповідей обсягом 1,24 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 181 найменування. Робота містить 45 таблиць, 33 рисунки і 8 додатків. Основний зміст викладено на 178 сторінках комп'ютерного тексту.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об'єкт і предмет, наведено характеристику методів, що використовувались при дослідженні, викладено наукові положення, що визначають новизну роботи, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та їх науково-практичне значення.

В першому розділі “Теоретичні засади оподаткування зовнішньоекономічних операцій” узагальнено теоретико-методичні основи оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, розроблено дескриптивну модель для їх регулювання.

Формуючи податкову політику, держава шляхом зміни податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формуванню збалансованої соціальної політики.

Використовуючи ті чи інші важелі та інструменти податкового регулювання, держава контролює зміни в структурі виробництва, недопущення зростання дефіциту бюджету, а також забезпечує регулювання інфляційних процесів, стабілізацію фінансового стану держави та збалансованість бюджету.

Розробивши зовнішньоекономічну політику, держава визначає напрям розвитку, а також стратегію й тактику досягнення поставленої мети за допомогою зовнішньоекономічних операцій.

В процесі дослідження встановлено, що взаємозв'язок зовнішньоекономічної та податкової політики держави здійснюється шляхом застосування тарифних та нетарифних методів регулювання і базується на використанні інструментів податкової політики - мита, акцизного збору та ПДВ.

Виняткове значення в оподаткуванні займає мито, яким обкладаються товари, що переміщаються через кордон в процесі зовнішньоекономічних операцій. За економічною сутністю воно є складовою частиною оподаткування зовнішньоекономічних операцій, проте на відміну від інших непрямих податків, які мають на меті, в першу чергу, фіскальні цілі, мито є інструментом фінансового регулювання економіки країни, зокрема зовнішньої торгівлі. Пізнання економічної сутності мита дозволило встановити, що плата за послуги митного оформлення має ознаки та властивості притаманні миту, за якими її можна трактувати, як специфічний та обов`язковий платіж іноземних товаровиробників за доступ до вітчизняних ринків.

В процесі узагальнення теоретичних засад оподаткування зовнішньоекономічних операцій розроблено дескриптивну модель оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, яка відображає взаємозв`язок зовнішньоекономічної та податкової політики держави з метою вибору ефективного протекціоністського механізму та стимулювання зовнішньоекономічних операцій (рис. 1).

В процесі дослідження розкрито принципи взаємозв`язку зовнішньоекономічної та податкової політики держави на основі цієї моделі. Встановлено, що ефективне оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва залежить від чіткої взаємодії всіх елементів податкового механізму, зокрема його методів, інструментів та важелів, від комплексної та ефективної взаємодії його суб'єктів та об'єктів, ендогенних і екзогенних чинників, а систематизація відповідних факторів дозволяє адаптувати його до особливостей зовнішньоекономічної діяльності держави.

Рис. 1. Дескриптивна модель оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.

Еволюція розвитку оподаткування зовнішньоекономічних операцій свідчить про постійний пошук його оптимальності, хоч вирішення цієї проблеми було неоднозначним. Однак, як показує економічна історія, оподаткування зовнішньоекономічних операцій повністю залежить від прийнятого країною зовнішньоторговельного режиму, який визначає рівень захисту внутрішнього ринку. В ринкових умовах виникає необхідність опрацювання методичних підходів до оцінки оподаткування зовнішньоекономічних операцій.

Проаналізувавши теоретико-методичні засади оподаткування зовнішньоекономічних операцій, на базі викладеного матеріалу ми пропонуємо методичний підхід до його оцінки. При формуванні інструментів стимулювання зовнішньоекономічних операцій критерієм кількісної оцінки є параметри їх здійснення:

, (1.1)

де сума експортних операцій, а сума імпортних операцій.

При формуванні інструментів податкового механізму ми виділяємо мито, акцизний збір та ПДВ:

+, (1.2)

де - функція оподаткування зовнішньоекономічних операцій, мито, - акцизний збір, ПДВ.

Досліджуючи взаємозалежність цих складових, що формується під впливом багатьох різноманітних факторів, ми пропонуємо використовувати метод кореляційно-регресійного аналізу, за допомогою якого було встановлено основні чинники впливу на податкові надходження:

, (1.3)

де - функція чинників впливу на податкові надходження, де ставка ввізного мита, курс гривні до іноземної валюти, обсяг імпорту, ціна продукції.

Підставивши вищезгадані чинники впливу на обсяги податкових надходжень отримуємо рівняння, яке має такий вигляд:

, (1.4)

Параметри а₀ - а- це обсяги податкових надходжень від здійснення зовнішньоекономічних операцій, а - значення чинників.

За допомогою запропонованої методики проведено оцінку впливу вказаних параметрів зовнішньоекономічних операцій на податкові надходження.

Особливо важливо для здійснення оподаткування зовнішньоекономічних операцій урівноважити рівень протекціонізму з умовами лібералізації ринку за допомогою визначення зазначених чинників впливу на податкові надходження.

Запропонований метод дозволяє правильно визначати оптимальні обсяги податкових надходжень та рівень захисту вітчизняного виробництва.

Як показують результати дисертаційного дослідження, основними інструментами державного регулювання є зовнішньоекономічні операції та податки, такі як акцизний збір та ПДВ, які класифікуються як внутрішні податки на операції з продажу товарів і послуг, а мито - як податок на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. У цьому контексті обгрунтовано класифікацію податків на зовнішньоекономічні операції, яка включає внутрішні та зовнішні чинники, поділені на дві категорії: податки, що стягуються при оподаткуванні внутрішніх операцій, та податки, що стягуються при зовнішньоекономічних операціях.

У другому розділі “Оцінка стану і тенденцій оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва” на прикладі продукції зернових культур проаналізовано динаміку податкових надходжень від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, а також виявлено вплив основних чинників на величину податкових надходжень, таких як ціна, ставка ввізного мита, обсяг імпорту та курс національної валюти.

Зовнішньоекономічна діяльність України спрямована на входження у світовий аграрний ринок і є складовою економічного обігу продукції між країнами.

Потенціал аграрного сектора та природно-кліматичні умови України дозволяють їй виступати потужним експортером агропромислової продукції та продуктів її переробки.

Аналіз зовнішньоекономічної політики України за 2000-2009 рр. свідчить, що експорт агропромислової продукції зростав високими темпами і збільшився від 1,58 млрд дол до 6,79 млрд дол або майже у 4,3 раза. Найбільша частка в експорті агропромислової продукції належить зерну, обсяг експорту якого за аналізований період збільшився до 3 556,2 млн дол.

Обсяги імпорту агропромислової продукції також збільшилися за досліджуваний період майже в 3 рази - від 6,7% у 2004 р. до 20,9% у 2009 р. (табл. 1).

Варто зазначити, що зовнішньоекономічні операції є суттєвим чинником впливу на податкову базу держави. Основним завданням держави у сфері зовнішньої торгівлі є забезпечення ефективного функціонування оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 1. Зовнішньокономічні операції з продукцією агропромислового виробництва України

Простежується тенденція до збільшення обсягу податкових надходжень від оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва України від 32,6% в 2006 р. до 39,6% в 2009 р. Аналіз фіскальної ефективності непрямих податків у структурі оподаткування зовнішньоекономічних операцій свідчить про збільшення ролі ПДВ (від 9,6% до 15,3% у 2006-2009 рр.) та акцизного збору (від 12% до 14%), і зменшення ролі мита (від 11% до 10,3%), (рис. 2).

Рис. 2. Податкові надходження від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, млн грн.

В процесі дослідження встановлено, що в 2009 р. після введення понижених адвалерних ставок на продукцію агропромислового виробництва податкові надходження від ввізного мита зменшились на 55%, а від акцизного збору та ПДВ, навпаки, збільшились на 22 і 40% відповідно.

Необхідно зазначити, що обсяг податкових надходжень залежить від зовнішньоекономічних операцій та економічного стану розвитку України. В умовах економічної нестабільності дисбаланс цих складових може призвести до порушення взаємозв`язку між податковою та зовнішньоекономічною політикою країни, понизити їх ефективність.

Досліджено, що стабільність податкових надходжень визначається переважно рівнем внутрішніх цін, структурою експортно-імпортних операцій та іншими чинниками (табл. 2).

Таблиця 2. Основні чинники впливу на обсяг податкових надходжень від зовнішньоекономічних операцій із зерном

З використанням методу кореляційно-регресійного аналізу побудовано економетричну модель, за основними показниками якої встановлено залежність обсягу податкових надходжень від ставки ввізного мита на 39%, ціни імпорту - на 14%, курсу гривні до долара - на 10% та обсягу імпорту - на 15 відсотків.

Підтвердженням отриманих висновків є зміна обсягу податкових надходжень внаслідок падіння курсу гривні, яке супроводжувалось збільшенням захисного потенціалу навіть за умов мінімальної ставки мита, зростанням обсягу імпорту продукції та ціни на неї порівняно з попередніми роками.

З врахуванням результатів економетричної моделі оцінено функціональну ефективність митно-тарифного інструментарію зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва. Аналіз впливу ставок ввізного мита на імпортні операції із продукцією агропромислового виробництва свідчить про відсутність збалансованості функцій мита, а отже, і зниження ефективності його використання. За період 2005-2008 рр. спостерігається незначна раціоналізація ввізного мита, яка в основному спрямована на політику протекціонізму в галузі агропромислового виробництва. Розрахунок середньозважених ставок ввізного мита показав, що мито змінює своє функціональне призначення за допомогою регулюючої функції лише в 2009 р. Про що свідчить збільшення рівня митного захисту вітчизняної продукції агропромислового виробництва, яке супроводжувалось зменшенням імпорту та високим рівнем середньозваженої ставки ввізного мита на продукцію переробки зерна на рівні 20% (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка зміни середньозваженої ставки ввізного мита на продукцію агропромислового виробництва.

За даними рис. 3 у 2008 р. збільшення імпорту агропромислової продукції на 35% супроводжувалось зменшенням середньозваженої ставки ввізного мита на 2,5% та на 7% відповідно в 2008 р. та 2009 р. Це говорить про зниження фіскальної ефективності мита через вилучення комбінованих ставок, зниження ставок мита та ін.

За результатами розрахунку середньозважених ставок ввізного мита на зерно встановлено, що за п'ять останніх років вони не перевищували 3%, а мінімальне їх значення становило 0,3% в 2005-2006 рр. (рис. 4).

Рис. 4 Динаміка зміни середньозваженої ставки ввізного мита на імпорт продукції зернових культур.

Отже, можна зазначити, що використання такого рівня митного захисту в даному сегменті ринку свідчить про оптимальність протекціоністської політики України та підтверджує обгрунтованість здійснення імпортних операцій.

Встановлено, що несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість продовжує залишатись одним з ключових питань, які негативно впливають на діяльність експортерів продукції зернових культур, а саме на виробництво та експорт зерна. Проведеними дослідженнями доведено, що несвоєчасне відшкодування ПДВ скорочує обсяг виробництва даної продукції на рівні 24 тис. т щорічно, а отже, зменшує експорт зерна.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва” обгрунтовано напрями адаптації митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій в контексті євроінтеграції, напрями підвищення фіскального значення оподаткування зовнішньоекономічних операцій та зпрогнозовано величину податкових надходжень від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.

Розвиток зовнішньоекономічних операцій з агропромисловою продукцією не може здійснюватись без їх ефективного митно-тарифного регулювання. З метою збалансованості функцій мита при встановленні ставок ввізного мита запропоновано використовувати метод тарифної ескалації, спрямований на досягнення більш однорідної структури тарифів та пропорційне усунення тарифних піків (більшою мірою, ніж зниження тарифів). На основі тарифної ескалації розраховано рівень тарифів на зерно та продукцію його переробки, який сприяє просуванню вітчизняної продукції на зовнішні ринки.

Використання такого методу є ефективним для впливу на структуру зовнішньоторговельного балансу, забезпечення контрольованості експортних та імпортних потоків агропромислової продукції, оптимізацію митних тарифів та підвищення конкурентоспроможності, не порушуючи при цьому взятих Україною зобов'язань перед СОТ щодо рівня митних бар'єрів.

Дослідженнями встановлено, що до основних критеріїв з формування ефективного механізму митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема імпорту зерна, належать: насиченість внутрішнього ринку, ефективність зовнішньоекономічних операцій з продукцією зернових та прогноз їх обсягів тощо. На основі цих критеріїв запропоновано застосовувати розроблений митно-тарифний інструментарій. При цьому за прогнозом врожайності та балансом продовольчих ресурсів визначають потенційні обсяги експорту агропродовольчої продукції та необхідні обсяги її імпорту з метою захисту ринку вітчизняної продукції або досягнення рівноваги. Ефективність зовнішньоекономічних операцій дає можливість експортеру оцінити доцільність тієї чи іншої операції, яку він збирається здійснити.

Для вирішення питань несвоєчасного відшкодування ПДВ експортерам-виробникам зерна запропоновано новий механізм, який передбачає компенсацію неповернених сум ПДВ з боку держави сільськогосподарською технікою на пільгових умовах лізингу. На основі цього механізму розраховано обсяги щомісячних лізингових платежів, які держава буде погашати за використання техніки експортерами в межах суми заборгованості. Цей механізм сприятиме вирішенню нагальних проблем несвоєчасного відшкодування ПДВ.

Запропоновано застосовувати алгоритм прогнозування податкових надходжень від зовнішньоекономічних операцій, який дозволяє робити прогноз обсягів податків залежно від різних чинників впливу на зовнішню торгівлю та при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (табл. 3).

Таблиця 3. Алгоритм розрахунку прогнозу податкових надходжень від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва

Запропоновано здійснювати процес прогнозування послідовними етапами, в межах яких здійснювалась їх практична реалізація. Застосування розробленої економетричної моделі підвищило якість прогнозування з врахуванням певних економічних тенденцій розвитку тієї чи іншої галузі у майбутньому при здійсненні експорту-імпорту певного товару.

Зроблено прогноз обсягу податкових надходжень від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва на основі аналізу динаміки за кожним видом податку та обсягами експорту та імпорту, зокрема, продукції зернових культур (табл. 4).

На сьогодні цей підхід до прогнозування є найприйнятнішим, оскільки враховує наявну структуру зовнішньоекономічних операцій та тенденції їх розвитку.

В табл. 4 прогноз показує зростання податкових надходжень від ввізного мита в 2011 р. на 9%, що пов`язане із збільшенням обсягу імпорту, в 2012 р. - на 17 відсотків. Податкові надходження від акцизного збору зростуть в середньому на 12 відсотків.

Обсяги експорту продукції зернових культур перевищуватимуть обсяги імпорту, а це означає, що Україна найближчими роками збереже позитивне сальдо в цій галузі.

Таблиця 4. Прогнозовані податкові надходження від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, млн грн

За результатами дослідження розраховано коефіцієнт податкового навантаження на одиницю імпорту зерна окремо на кожен рік по країні та в розрізі областей, який свідчить про стабільність у найближчі роки та помірний податковий тиск на суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в майбутньому.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення наукового завдання підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва України за допомогою податків. Проведені дослідження дозволили сформулювати висновки теоретичного, методичного та практичного характеру.

1. За результатами дослідження встановлено, що дієвість ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю залежить від комплексної та ефективної взаємодії всіх складових зовнішньоекономічної та податкової політики в дескриптивній моделі, реалізація якої забезпечить підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності та економічного зростання в галузі.

2. Обгрунтовано класифікацію податків на зовнішньоекономічні операції в частині виділення внутрішніх (акцизний збір із вироблених товарів та ПДВ з внутрішніх операцій) та зовнішніх податків (мито, акцизний збір із імпортних товарів та ПДВ з операцій із ввезення), що дозволить підвищити ефективність управління зовнішньоекономічними операціями.

3. Уточнено пізнання економічної сутності оподаткування зовнішньо-економічних операцій, яке полягає в тлумаченні плати за послуги митного оформлення як специфічного платежу, який можна віднести до зборів та податків через притаманні йому ознаки мита, що сприяє глибшому розумінню його економічної сутності.

4. Оцінено стан оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва та визначено, що податкові надходження від них складають переважну частину загальних надходжень від непрямих податків в Україні. Одночасно, простежується тенденція поступового збільшення частки акцизу та ПДВ у сумі податкових платежів, і зменшення фіскальної ролі мита у зв'язку з введенням понижених ставок на продукцію.

5. Запропонована економетрична модель дозволила виявити основні чинники впливу на податкові надходження від зовнішньоекономічних операцій із продукцією агропромислового виробництва - це ставки ввізного мита, ціна імпортної продукції, курс гривні до долара, обсяги імпорту та підвищити якість прогнозування зовнішньоекономічних операцій з агропромисловою продукцією.

6. З використанням митно-тарифного інструментарію проаналізовано вплив ставок ввізного мита на імпортні операції із зерном та іншою сільськогосподарською продукцією, за результатом якого встановлено збільшення рівня митного захисту вітчизняної сільськогосподарської продукції, що свідчить про незбалансованість між регулюючою та фіскальною функціями мита та підкреслює неефективність державної політики протекціонізму в умовах міжнародної інтеграції.

7. З метою удосконалення оподаткування зовнішньоекономічних операцій та вирішення проблеми несвоєчасного повернення ПДВ експортерам-виробникам зерна запропоновано введення тимчасового механізму його відшкодування лізинговими платежами на придбання сільськогосподарської техніки в межах суми невідшкодованого ПДВ.

8. На основі економетричної моделі з врахуванням коефіцієнта податкового навантаження здійснено прогноз обсягів зовнішньоекономічних операцій із продукцією зернових культур та їх податкових надходжень, який спрощує процес планування зовнішньої торгівлі. За прогнозом, протягом 2011-2012 рр. обсяг експорту-імпорту зерна збільшиться відповідно на 21% і 11%, а обсяг податкових надходжень від ввізного мита та ПДВ в середньому на 8% і 13% відповідно.

9. Діюча система митно-тарифного регулювання в Україні не відповідає загальновизнаним світовою практикою критеріям євроінтеграції, тому вона потребує удосконалення. Це зумовлює використання тарифної ескалації на основі оптимізації рівня митних тарифів залежно від зростання ступеня обробки продукції та забезпечення їх диференціації у рамках загальних домовленостей. На основі тарифної ескалації розраховано рівень тарифів на зерно та продукцію його переробки, який сприяє усуненню тарифних піків.

Впровадження запропонованого механізму регулювання зовнішньо-економічних операцій з продукцією зернових культур на основі критеріїв насиченості внутрішнього ринку, визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій із продукцією зернових та використання розробленого митного інструментарію сприятиме підвищенню рівня економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шевченко Н.Ю. Світовий досвід митного регулювання експорту зерна / Н.Ю. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. - 2009. - № 2(16). - С. 161-164.

2. Шевченко Н.Ю. Особливості митного регулювання експорту олійних культур та товарів їх переробки / Н.Ю. Шевченко // Наукові праці НУХТ. - 2009. - №31. - С. 112-114.

3. Шевченко Н.Ю. Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва / Н.Ю. Шевченко // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 109. - С. 146-149.

4. Шевченко Н.Ю. Сучасні тенденції розвитку експорту агропромислової продукції / Н.Ю. Шевченко // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 157. - С. 143-145.

5. Шевченко Н.Ю. Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу / Н.Ю. Шевченко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 100. - С. 48-51.

Матеріали конференцій

6. Шевченко Н.Ю. Переваги та недоліки вступу України до СОТ з продукцією агропромислового виробництва: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об`єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство»], (18 травня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2007. - С. 336-338.

7. Шевченко Н.Ю. Тарифні методи регулювання торгівлі в сучасному світовому господарстві: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства»], (Дніпропетровськ, 23 березня 2007 р.) / Міністерство фінансів України, Дніпропетровська державна фінансова академія. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 179-180.

8. Шевченко Н.Ю. Теоретичні основи системи оподаткування зовнішньо-економічних операцій: матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. молодих вчених [«Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть»], (Тернопіль, 17 квітня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Приватний вищий навчальний заклад “Інститут економіки і підприємництва”. - Тернопіль, 2007. - С. 412-414.

9. Шевченко Н.Ю. Вплив СОТ на ринок агропромислової продукції України: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. [«Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин»], (Умань, 5-6 червня 2009 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - Умань, 2009. - С. 199-201.

10. Шевченко Н.Ю. Сучасний стан сільськогосподарського виробництва України та його оподаткування: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції молодих вчених [«Сучасні проблеми реформування фінансової системи України»], (Умань, 11 грудня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини. - Умань, 2009. - С. 111-113.

Размещено на Allbest.ru