Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

КУРИЩУК ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Грищенко Тетяна Василівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Крупка Михайло Іванович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту;

доктор економічних наук, старший науковий співробітник,

Белінська Яніна Василівна,

Національний університет державної податкової служби України,

завідувач кафедри міжнародної економіки і підприємництва.

Захист відбудеться «19» січня 2011 р. о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім.12.

Автореферат розісланий «15» грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д.е.н., професор О.Л. Каніщенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

експортний кредитування банківський

Актуальність теми. Стимулювання експорту товарів та послуг, підвищення конкурентоспроможності національних експортерів на міжнародних ринках збуту є важливими складовими зовнішньоекономічної політики будь-якої держави. Це пов'язано з тим, що умови і результати експортної діяльності країни великою мірою визначають характер її участі в міжнародній економічній діяльності та впливають на її соціально-економічне зростання. Не є винятком і Україна, один із пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності якої - розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування обсягів експорту, що сприятиме забезпеченню макроекономічної стабільності, розв'язанню проблеми збалансованості торговельного балансу, зростанню обсягів валютних надходжень і дохідної частини державного бюджету.

Необхідно зазначити, що розширення експортної діяльності, як і будь-якої іншої сфери економічної діяльності, потребує залучення фінансових ресурсів, у тому числі й за рахунок кредитів. Основною формою кредиту у ринковій економіці є банківський кредит. Сприяючи розвиткові продуктивних сил, прискорюючи процес інтернаціоналізації виробництва та обміну, забезпечуючи безперебійність міжнародних валютних і розрахункових операцій, він виступає потужним фактором зростання експорту країн. У свою чергу, умови кредитування є одним із чинників конкурентної боротьби окремих підприємств і держав у цілому на міжнародних ринках збуту, оскільки кредит, так само як ціна або якість продукції, розширює можливості експортера щодо збуту, а імпортера - щодо придбання товарів та послуг.

Відтак, особливо актуальним є дослідження проблеми банківського кредитування експортної діяльності підприємств, що зумовлено, з одного боку, необхідністю підвищення конкурентоспроможності українських експортерів на міжнародних ринках за набуття Україною повноправного членства у СОТ і подальшої її інтеграції у світовий економічний простір, а з другого - відсутністю в Україні належної системи кредитування експорту, яка функціонує у багатьох країнах світу за безпосередньої участі та підтримки держави.

Вагомий внесок у розробку питань теорії та практики кредитування експорту зробили такі зарубіжні вчені: Б. Баласса, В.Г. Тайлер, Г. Федер, І.Б. Кравіс, М. Обстфельд, П. Ліндерт, П. Кругман, П.С. Хеллер, Р.С. Портер, Р. Рам, Р.М. Кавусі, Т. Пугаль, Т.І. Алібегов, В.А. Атаман, М.М. Белькевич, Т.Є. Бужигаєва, Т.П. Варламова, Н.А. Васильєва, Е.В. Захарова, В.Ю. Катасонов, Л.М. Красавіна, О.І. Лаврушин, Л.М. Максимова, Л.М. Неганова, І.Я. Носкова, О.Л. Смирнов, С.Ф. Ушаков, І.П. Фамінський, Р.І. Хасбулатов, Р.З. Яблукова та інші.

Різним аспектам зазначеної проблеми присвячені праці українських науковців, зокрема: Я.В. Белінської, І.В. Бураковського, В.С. Будкіна, З.М. Васильченко, В.А. Вергуна, М.І. Дідківського, А.М. Кандиби, К.М. Клєутіна, Ю.Г. Козак, В.В. Козика, А.І. Кредісова, М.І. Крупки, В.І. Міщенка, А.М. Мороза, С.В. Науменкової, Л.В. Руденко, М.І. Савлука, І.Я. Софіщенко, І.О. Тивончука, А.С. Філіпенка та інших.

У працях цих авторів найчастіше досліджуються процеси кредитування зовнішньоекономічної діяльності, форми та види кредитів, а також досвід зарубіжних країн у сфері державної підтримки експорту. Віддаючи належне науковим розробкам вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, варто зауважити, що проблемам банківського кредитування експортної діяльності підприємств не приділяється достатньо уваги, зокрема, відсутні наукові праці, які б всебічно висвітлювали сутність такого кредитування, бракує ґрунтовних наукових досліджень практики банківського кредитування експортної діяльності українських підприємств, оцінки економічної ефективності та напрямів його вдосконалення в Україні тощо. Усе це обумовило вибір теми дисертації, її мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (номер державної реєстрації 0106U006542), підрозділ «Теоретичні основи функціонування фінансових ринків та тенденції глобалізації» (шифр № 06 БФ 040-01), у межах якого досліджено особливості банківських операцій з векселями при посередництві в зовнішньоекономічній діяльності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад банківського кредитування експортної діяльності підприємств та обґрунтування напрямів його вдосконалення, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародних ринках і зростання обсягів експорту.

Досягнення поставленої мети обумовлює необхідність вирішення сукупності таких завдань:

узагальнити теоретичні підходи до визначення сутності експортної діяльності підприємств та обґрунтувати необхідність її кредитування;

розкрити економічну природу банківського кредитування експортної діяльності підприємств та виокремити форми і види таких кредитів;

з'ясувати ключові тенденції розвитку банківського кредитування експорту в країнах з ринковою економікою;

виявити особливості банківського кредитування підприємств-експортерів в Україні;

визначити роль держави у створенні ефективного механізму банківського кредитування експортоорієнтованих підприємств;

оцінити економічну ефективність банківського кредитування експортної діяльності українських підприємств;

запропонувати та обґрунтувати перспективні напрями розвитку банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні.

Об'єктом дослідження є експортна діяльність українських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні аспекти банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити такі: методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції - для дослідження економічної природи банківського кредитування експортної діяльності підприємств (п. 1.2); системний підхід - для визначення характерних ознак системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств (п. 3.2); метод системно-структурного аналізу - для дослідження зарубіжного досвіду становлення та розвитку банківського кредитування експорту (п. 1.3); економіко-статистичний метод - для аналізу сучасного стану банківського кредитування підприємств-експортерів в Україні та оцінки його економічної ефективності (п. 2.1, 2.2); метод кореляційного аналізу - для виявлення зв'язків між обсягом наданих вітчизняним підприємствам кредитів і обсягом експорту товарів та послуг України (п. 1.1); метод економіко-математичного моделювання - для побудови моделей визначення впливу банківського кредитування експортної діяльності підприємств на динаміку обсягів експорту товарів та послуг (п. 3.1). Крім того, у процесі дослідження використовувалися методи абстрагування і порівняння, графічний метод та інші.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Системи розкриття інформації на фондовому ринку України, Загальнодоступної інформаційної бази даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів, Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва і розвитку, Міжнародного валютного фонду, Міжнародного союзу страхувальників кредитів та інвестицій, окремих комерційних банків, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, монографічні дослідження, а також публікації українських та зарубіжних учених, інформація мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних засад банківського кредитування експортної діяльності підприємств та обґрунтуванні напрямів його вдосконалення в Україні. Найбільш вагомі наукові результати, які характеризують новизну роботи, розкривають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

визначено економічну сутність категорії «банківське кредитування експортної діяльності підприємств» як сукупність кредитних відносин між банками та вітчизняними підприємствами-експортерами з приводу фінансування всіх етапів виробничої та інших видів господарської діяльності, а також між банками та іноземними покупцями, їх банками або державами щодо надання у тимчасове користування коштів для оплати придбаних товарів та послуг у підприємств країни-кредитора. Це дозволило виокремити та обґрунтувати особливості даної сукупності кредитних відносин і довести необхідність удосконалення її правового, інституційного та фінансового забезпечення в Україні;

запропоновано сформувати в Україні систему банківського кредитування експортної діяльності підприємств як сукупність державних та приватних кредитно-фінансових установ, які законодавчо визначені та функціонують у взаємозв'язку для збільшення і збереження фінансових ресурсів вітчизняних підприємств-експортерів з метою стимулювання експорту;

удосконалено:

класифікацію банківського кредитування експортної діяльності підприємств через доповнення її поділом кредитів за такими ознаками: 1) залежно від етапу зовнішньоекономічної діяльності: передекспортне, постекспортне, передімпортне, постімпортне кредитування; 2) залежно від виду експортної діяльності підприємств: кредитування виробничої, торговельної, фінансово-інвестиційної діяльності; 3) за призначенням та цільовим використанням кредитних коштів: інвестиційні кредити; кредитування обігового капіталу, що використовується на стадії виробництва та закупівлі експортної продукції; кредитування процесу реалізації експортної продукції (кредити можуть надаватися як експортеру, так і імпортеру). Це дозволило обґрунтувати пропозиції щодо подальшого вдосконалення процесу кредитування вітчизняними банками експортної діяльності підприємств;

критерії відбору підприємств-експортерів, яким надаватимуться кредити, шляхом доповнення їх такими: рівень ризику сфери бізнесу, до якої належить діяльність експортера-позичальника; період існування підприємства-експортера; розмір сплаченого статутного фонду; якість обслуговування основного боргу та нарахованих процентів за попередньо отриманими кредитами; наявність простроченої кредитної заборгованості; досвід роботи керівника підприємства-позичальника. Це сприятиме більш ефективному врахуванню інтересів держави, банків-кредиторів, підприємств-позичальників при кредитуванні експортної діяльності;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні засади щодо функціонування експортних кредитних агентств через виділення окремих їх форм, а саме: 1) приватна компанія, що діє як агент уряду; 2) спеціалізований фонд або департамент уряду; 3) державна або незалежна агенція; 4) віртуальна агенція;

напрями розвитку банківського кредитування підприємств-експортерів в Україні в частині вдосконалення механізму кредитування за участю держави, визначення пріоритетів державної фінансової підтримки експортерів та джерел формування фондів, а також забезпечення страхування і гарантування таких кредитів.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційна робота містить науково обґрунтовані теоретичні та методологічні положення, висновки і пропозиції щодо формування системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств, які можуть бути використані науково-дослідними інститутами при розробці стратегій соціально-економічного розвитку, державними законодавчими і виконавчими органами влади у процесі вдосконалення державної політики стимулювання експорту, а також вітчизняними банками при кредитуванні ними підприємств-експортерів.

Запропоновані в дисертаційній роботі положення щодо напрямів формування системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств за участю держави використані Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України при підготовці науково-обґрунтованих рекомендацій з політики держави у сфері стимулювання експорту українських товарів та послуг, які були направлені в Міністерство економіки України для підготовки експортної стратегії країни на 2010-2020 роки (довідка № 9/32 від 03.02.2010 р.).

Наукові напрацювання автора взято до впровадження в практичній діяльності Центру наукових досліджень НБУ при розробці матеріалів щодо стану банківського кредитування експортної діяльності українських підприємств та визначення напрямів його розвитку в Україні (довідка №53-108/68 від 10.02.2010 р.).

Окремі пропозиції та результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та використовуються при викладанні таких дисциплін, як «Міжнародні фінанси» та «Банківські операції» (довідка № 055/41 від 26.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі представлені в роботі наукові висновки, результати та рекомендації отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення, які є результатом власних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на 8 всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції формування та функціонування ринку страхових послуг: національний аспект» (м. Київ, грудень 2007 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, березень 2008 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, жовтень 2008 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, жовтень 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік» (м. Ірпінь, березень 2009 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна: Економіка» (м. Київ, березень 2009 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи» (м. Київ, жовтень 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізацій них процесів» (м. Варшава, лютий 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи представлені в 13 наукових працях загальним обсягом 5,48 д.а., з яких у фахових виданнях опубліковано 9 статей, у тому числі підготовлено особисто автором 7 статей (4,31 д.а.), у матеріалах наукових конференцій - 4 доповіді та тези.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 248 сторінок друкованого тексту. Дисертаційна робота містить 29 таблиць, 26 рисунків, список використаних джерел, що включає 218 найменувань і наведений на 23 сторінках, та 23 додатки, розміщених на 44 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та охарактеризовано теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію та обсяг авторських публікацій.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження банківського кредитування експортної діяльності підприємств» узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності експортної діяльності підприємств та обґрунтовано необхідність її кредитування, визначено економічну природу банківського кредитування експортної діяльності підприємств, форми та види таких кредитів, а також з'ясовано ключові тенденції розвитку банківського кредитування експорту в країнах з ринковою економікою.

У результаті дослідження наукових джерел визначено, що експортну діяльність підприємств слід розглядати як здіснення виробництва та інших видів господарської діяльності економічно самостійними господарюючими суб'єктами, що мають статус юридичних осіб згідно із законами України, з метою реалізації товарів (робіт, продукції, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. На основі аналізу наукових підходів виявлено та охарактеризовано види експортної діяльності підприємств, до яких віднесено виробничу, торговельну та фінансово-інвестиційну.

У роботі розкрито, що необхідність кредитування експортної діяльності обумовлюється нерівномірністю кругообігу капіталу в процесі господарської діяльності підприємствами-експортерами. Кредит дозволяє розв'язати суперечність між вивільненням грошей в кругообігу капіталу і потребою у їх використанні, зумовлює збільшення обсягів капіталу підприємств-експортерів як у грошовій, так і в товарній формі без відкликання власних коштів, тобто прискорює процес відтворення. Доцільність кредитування також аргументована тим, що використання кредитних коштів в умовах жорсткої конкуренції за ринки збуту сприяє, з одного боку, підвищенню конкурентоспроможності підприємств-експортерів, бо дозволяє продавати товари з відстроченням платежу, а, з іншого - розширенню кола покупців, оскільки в них з'являється можливість отримувати кредити від банків країни-експортера. Встановлено, що кредитування експортної діяльності підприємств має позитивний вплив як на економіку країни-експортера, так і на економіку країни-імпортера, тому що призводить до зростання обсягів їх зовнішньої торгівлі.

Необхідність кредитування експортної діяльності вітчизняних підприємств доведено на основі аналізу показників зовнішньоекономічної діяльності України та наявного тісного зв'язку між обсягом наданих кредитів і обсягом експорту товарів у розрізі областей України у 2008 і 2009 роках, що виявлено за допомогою кореляційного аналізу.

Дослідження наукових підходів щодо економічної природи банківського кредиту, який використовується підприємствами в процесі їх експортної діяльності, дозволило зробити висновок, що в економічній літературі категорії «банківське кредитування експорту» та «експортний кредит» чітко не визначені, а трактування сутності банківського кредитування експортної діяльності підприємств відсутнє. Автором розкрито економічну природу банківського кредитування експортної діяльності підприємств як сукупність кредитних відносин між банками та вітчизняними підприємствами-експортерами з приводу фінансування всіх етапів виробничої та інших видів господарської діяльності, а також між банками та іноземними покупцями, їх банками або державами щодо надання у тимчасове користування коштів для оплати придбаних товарів та послуг у підприємств країни-кредитора. Здійснено розмежування зазначених категорій та встановлено, що відмінність між ними полягає у визначенні, по-перше, суб'єктів кредитних відносин (кредитора та позичальника) та, по-друге, цілей використання кредитних коштів

Визначено, що при банківському кредитуванні експортної діяльності підприємств кредиторами виступають банки, а саме комерційні банки, їх об'єднання, державні або напівдержавні експортно-імпортні банки, а також спеціалізовані міжнародні банківські установи; позичальниками є вітчизняні підприємства-експортери, іноземні покупці, їх банки або уряди. Щодо цільової спрямованості кредитних коштів, то банківське кредитування експортної діяльності підприємств здійснюється з метою стимулювання процесу реалізації експортної продукції, а також для фінансування всіх етапів виробничої та інших видів господарської діяльності вітчизняних експортерів; у свою чергу, експортний кредит і банківське кредитування експорту - лише для стимулювання процесу реалізації експортної продукції країни-кредитора.

В роботі узагальнено підходи до класифікації банківського кредитування експортної діяльності підприємств і доповнено її такими ознаками: 1) залежно від етапу зовнішньоекономічної діяльності: передекспортне, постекспортне, передімпортне, постімпортне кредитування; 2) залежно від виду експортної діяльності підприємств: кредитування виробничої, торговельної, фінансово-інвестиційної діяльності; 3) за призначенням та цільовим використанням кредитних коштів: інвестиційні кредити; кредитування обігового капіталу, що використовується на стадії виробництва та закупівлі експортної продукції; кредитування процесу реалізації експортної продукції (кредити можуть надаватися як експортеру, так і імпортеру).

На основі дослідження зарубіжного досвіду банківського кредитування експортної діяльності підприємств з'ясовано, що передумовою виникнення такого кредитування було прагнення промислово розвинутих країн після Другої світової війни заохочувати власний експорт засобів виробництва поряд з недостатньою спроможністю країн, що розвиваються, імпортувати засоби виробництва для задоволення потреб свого розвитку. Основними видами експортних кредитів були кредити постачальникам та кредити покупцям.

У дисертації виявлено, що кредитування експортної діяльності підприємств у зарубіжних країнах здійснюється спеціалізованими установами, так званими експортними кредитними агентствами (ЕКА). Виокремлено такі форми функціонування експортних кредитних агентств: 1) приватна компанія, що діє як агент уряду; 2) спеціалізований фонд або департамент уряду; 3) державна або незалежна агенція; 4) віртуальна агенція. Дослідження особливостей їх функціонування дало підставу для висновку, що в окремих країнах кредитування та страхування підприємств-експортерів здійснюється однією установою, а в інших функції кредитування і страхування експортної діяльності підприємств закріплені за різними інститутами. Проте і в першому, і в другому випадках системи кредитування експорту, що сформувались в країнах з ринковою економікою, включають такі складові: кредитування експортної діяльності національних підприємств; кредитування іноземних урядів та покупців; страхування і гарантування експортних кредитів.

Для більш глибокого дослідження зарубіжного досвіду банківського кредитування експортної діяльності підприємств здійснено порівняльний аналіз систем банківського кредитування експортної діяльності підприємств таких країн, як США, Франція та Польща. З'ясовано, що у світовій практиці існують два типи систем банківського кредитування експортної діяльності. Розглянуто особливості функціонування цих систем в умовах світової фінансової кризи.

У другому розділі «Організаційно-економічні засади банківського кредитування діяльності підприємств-експортерів в Україні» виявлено особливості банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні, розглянуто види банківських кредитів, які пропонують вітчизняні банки підприємствам-експортерам, визначено роль держави у формуванні ефективного механізму банківського кредитування експортної діяльності підприємств.

Аргументовано, що економічно ефективний експорт є надзвичайно важливим чинником розвитку економіки України, що зумовлює необхідність розширення банківського кредитування експортної діяльності підприємств як однієї з найважливіших форм стимулювання зовнішньоекономічної діяльності та розвитку зовнішньоекономічних відносин країни.

В Україні з метою обслуговування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності було створено Державний експортно-імпортний банк України - Укрексімбанк. Проте дослідження сучасного стану банківського кредитування експортної діяльності вітчизняних підприємств засвідчило, що з часом його функції стали ширшими, що перетворило Укрексімбанк на універсальний банк.

Великим досягненням банку у сфері кредитування експортоорієнтованих підприємств було запровадження спільно зі Світовим банком Проекту розвитку експорту (ПРЕ) для України. Успішна реалізація Першого проекту розвитку експорту (1996-2004 роки) дозволила Раді виконавчих директорів Міжнародного банку реконструкції та розвитку затвердити у 2006 році позику в сумі 154,5 млн. дол. США для виконання Другого проекту розвитку експорту (ПРЕ-2).

У роботі розглянуто механізм реалізації ПРЕ-2, особливістю якого є направлення ресурсів позики експортерам через оптове кредитування Укрексімбанком українських комерційних банків, відібраних відповідно до встановлених за проектом критеріїв. Аналіз умов надання кредитів у рамках цього проекту дозволив зробити такі висновки: процентні ставки за кредитами для українських підприємств-експортерів залишаються на досить високому рівні; не забезпечується страхове покриття ризиків при здійсненні проекту розвитку експорту, що призводить до додаткових фінансових витрат підприємств-експортерів, і, як наслідок, зменшується ефективність кредитування.

У процесі дослідження з'ясовано, що кредитування експортної діяльності здійснюють і деякі комерційні банки (які не є учасниками ПРЕ-2). Однак комерційні банки кредитують експортерів на умовах, подібних до кредитування інших юридичних осіб. Вартість кредитів для українських підприємств-експортерів є високою, що обмежує можливості їх використання; особливо це стосується підприємств малого і середнього бізнесу.

За результатами аналізу вимог банків щодо кредитів, наданих найбільшим підприємствам-експортерам України за 2003-2009 роки (табл. 1), визначено динаміку та умови банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні.

Виявлено, що українські банки пропонують підприємствам-експортерам в основному коротко- і середньострокові кредити, у тому числі овердрафт, факторинг, врахування векселів, а також надають послуги гарантійного та кредитного характеру: авалювання векселів, акредитив, банківські гарантії. Проте рівень розвитку даних видів банківського кредитування експортної діяльності в Україні залишається низьким.

Таблиця 1

Кредити, надані українськими банками найбільшим підприємствам-експортерам за 2003-2009 рр. *

Назва банку	Середня відсоткова ставка, % річних	Обсяг кредитів, тис. грн.	Частка в загальному обсязі кредитів, %
ПриватБанк	13	2 587 205,40	76,31%
РайффайзенБанкАваль	13,09	303 427,70	8,95%
Альфа-Банк	12,4	160 539,90	4,73%
Кредитпромбанк	13,42	117 366,00	3,46%
Промінвестбанк	14,4	86 488,80	2,55%
Укрсоцбанк	14	38 713,00	1,14%
Донгорбанк	15,67	32 856,00	0,97%
Iндустрiально-експортний банк	11,00	34 501,00	1,02%
Камбіо	10,5	18 003,00	0,53%
УкрСиббанком	17	6 500,00	0,19%
Кредит-Днiпро	10	2 957,00	0,09%
Перший Український міжнародний банк	12,5	2 000,00	0,06%
Разом	Х	3 390 557,80	100%

* складено автором за даними Системи розкриття інформації на фондовому ринку України та Загальнодоступної інформаційної бази даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів

Визначено, що важливу роль у процесі банківського кредитування експортної діяльності підприємств відіграє держава, яка, реалізуючи свою політику у даній сфері, використовує цілу низку інструментів, вагоме місце серед яких займають кредитно-фінансові.

За допомогою кредитно-фінансових інструментів держава здійснює фінансове стимулювання експорту, компенсуючи підприємствам більш високі ризики та витрати при реалізації товарів і послуг за кордон порівняно з ризиками та витратами підприємств, що орієнтуються на збут продукції на внутрішньому ринку. Водночас через впровадження кредитно-фінансових інструментів, а саме - компенсуючи різницю у процентних ставках, надаючи гарантії та здійснюючи страхування експортних кредитів, держава мотивує банківські установи здійснювати кредитування підприємств-експортерів. Дослідження практики експортної діяльності вітчизняних підприємств дозволило зробити висновок, що в Україні є недостатнім рівень державної підтримки експортерів: такі інструменти, як державне кредитування експорту, страхування та гарантування експортних кредитів, не використовуються, а також відсутня законодавчо-правова база, яка б врегульовувала цю сферу.

У третьому розділі «Вдосконалення банківського кредитування експортної діяльності підприємств» визначено економічну ефективність банківського кредитування експортної діяльності українських підприємств, запропоновано напрями розвитку банківського кредитування вітчизняних підприємств-експортерів шляхом формування системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні та подальшого вдосконалення механізму кредитування, розширення видів таких кредитів у практичній діяльності українських банків.

Встановлено, що ефективність банківського кредитування експортної діяльності підприємств слід розглядати з позиції банку (кредитора), підприємства-експортера (позичальника) і держави. У кожному з цих випадків ефективність банківського кредитування аналізується за допомогою системи певних показників та критеріїв. З метою оцінки економічної ефективності банківського кредитування експортної діяльності вітчизняних підприємств розраховано та проаналізовано показники ефективності використання кредитних коштів на прикладі діяльності підприємств-експортерів: металургійної галузі (ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь») і машинобудування (ВАТ «Завод «Ленінська кузня»). Оцінку ефективності банківського кредитування експортної діяльності на макроекономічному рівні запропоновано здійснювати за допомогою співвідношення обсягу експортованої продукції та обсягу кредитних ресурсів, запозичених експортерами країни та іноземними покупцями, і сплачених процентів за цими кредитами.

У дисертації розроблено економіко-статистичні моделі, за допомогою яких виявлено та кількісно визначено вплив рівня кредитування експортної діяльності підприємств на зростання обсягів експорту товарів та послуг для окремих країн світу. Це дало можливість підтвердити, що для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішніх ринках і, як наслідок, зростання обсягів вітчизняного експорту товарів та послуг, необхідним є функціонування ефективної системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств.

З урахуванням міжнародного досвіду, аргументовано, що подальший розвиток банківського кредитування експорту в Україні має полягати, перш за все, у формуванні системи банківського кредитування експортної діяльності вітчизняних підприємств, якій притаманні такі характерні ознаки: структурованість за елементами та існування взаємозв'язків між ними; поєднаність елементів однією ціллю; ієрархічність; динамічність системи; наявність державного впливу, а також впливу міжнародних організацій; існування загальносистемної інформаційної інфраструктури

Формування системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні запропоновано розпочати з розробки та впровадження нормативно-правової бази, яка б відповідала міжнародним нормам. Обґрунтовано, що сьогодні, в умовах світової фінансової кризи та браку фінансових ресурсів, більш прийнятним для України є варіант, коли кредитування експортної діяльності здійснюватимуть вітчизняні комерційні банки, а Державний експортно-імпортний банк України погоджуватиме та контролюватиме цей процес і компенсуватиме банкам різницю між ринковою кредитною ставкою та ставкою за експортними кредитами. Джерелами формування фондів на ці потреби визначено кошти державного бюджету України, а також ресурси спеціального фонду, отримані за рахунок збільшення податкових надходжень від зростання обсягів експорту. При цьому варто зосередити увагу на стимулюванні виробництва наукомісткої, високотехнологічної та готової продукції, зокрема, в таких галузях вітчизняної економіки, як машинобудування та сільське господарство. Доведено необхідність поряд із традиційними видами кредитів збільшувати обсяги таких видів банківського кредитування експортної діяльності підприємств, як передекспортне, постекспортне, передімпортне та постімпортне кредитування.

У роботі вдосконалено критерії відбору підприємств-експортерів, яким надаватимуться банківські кредити, шляхом доповнення їх наступними: рівень ризику сфери бізнесу, до якої належить діяльність експортера-позичальника; період існування підприємства-експортера; розмір сплаченого статутного фонду; якість обслуговування основного боргу та нарахованих процентів за попередньо отриманими кредитами; наявність простроченої кредитної заборгованості; досвід роботи керівника підприємства-позичальника; крім того, виходячи зі стратегії зовнішньоекономічної діяльності держави, змінено підхід до визначення такого критерію, як пріоритетність товарних груп.

Виявлено, що формування ефективної системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств неможливе без страхування та гарантування експортних кредитів. З метою запровадження системи страхування експортних кредитів в Україні запропоновано створити Українську компанію страхування експорту, яка здійснюватиме страхування експортних кредитів, наданих українськими та іноземними банками-кредиторами вітчизняним експортерам для реалізації або виробництва товарів; страхування експортних кредитів постачальника; страхування експортних кредитів покупця від комерційних і політичних ризиків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретичні та методичні засади банківського кредитування експортної діяльності підприємств, обґрунтовано напрями його вдосконалення в Україні. Це дозволило сформулювати наступні висновки, пропозиції та рекомендації, які забезпечують вирішення поставлених завдань відповідно до мети роботи.

1. Експортну діяльність підприємств розглянуто як здіснення виробництва та інших видів господарської діяльності економічно самостійними господарюючими суб'єктами, що мають статус юридичних осіб згідно із законами України, з метою реалізації товарів (робіт, продукції, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, а також доведено необхідність її кредитування.

2. На основі визначення співвідношення між такими економічними категоріями, як «банківське кредитування експорту», «банківське кредитування експортної діяльності підприємств», «експортний кредит», запропоновано трактування економічної сутності банківського кредитування експортної діяльності підприємств як сукупність кредитних відносин між банками та вітчизняними підприємствами-експортерами з приводу фінансування всіх етапів виробничої та інших видів господарської діяльності, а також між банками та іноземними покупцями, їх банками або державами щодо надання у тимчасове користування коштів для оплати придбаних товарів та послуг у підприємств країни-кредитора.

3. Класифікацію видів банківського кредитування експортної діяльності підприємств здійснено за такими ознаками: 1) залежно від суб`єкта кредитування; 2) залежно від етапу зовнішньоекономічної діяльності; 3) залежно від виду експортної діяльності підприємства; 4) за призначенням та цільовим використанням кредитних коштів; 5) за строками надання кредитних коштів; 6) за способом забезпечення; 7) залежно від кількості кредиторів. Визначено, що за формою надання кредитних коштів підприємствам експортної діяльності кредити доцільно поділяти на: кредити у товарній формі, кредити у грошовій формі, кредити у вигляді гарантій.

4. Дослідження та узагальнення досвіду зарубіжних країнах щодо банківського кредитування експорту дозволило з'ясувати, що з кредитуванням нерозривно пов'язане страхування експортних кредитів. Вагоме місце у процесі банківського кредитування експортної діяльності підприємств належить державі, яка, виступаючи в ролі кредитора та гаранта, реалізує державну політику підтримки експорту через експортні кредитні агентства (ЕКА). Такі установи можуть здійснювати страхування та кредитування експортної діяльності підприємств, проте більшість із них обмежують свою діяльність лише страхуванням кредитів, а функції кредитування перекладаються на інші установи. Таким чином, виявлено, що в окремих країнах кредитування та страхування підприємств-експортерів здійснюється однією установою, а в інших функції кредитування і страхування експортної діяльності підприємств закріплені за різними інститутами.

5. Порівняльний аналіз систем банківського кредитування експортної діяльності підприємств країн з ринковою економікою, таких як США, Франція, Польща, показав, що у світовій практиці існують два типи таких систем. За першого типу за рахунок бюджетних коштів створюється фонд для кредитування національного експорту через спеціальні державні інститути (Ексімбанк США). При цьому на ринку можуть функціонувати й інші кредитори - приватного сектора. Другий тип системи передбачає виділення з державного бюджету визначеної суми коштів для рефінансування комерційним банкам-кредиторам різниці між ринковими та пільговими процентними ставками за експортними кредитами (організацію експортного кредитування у Франції здійснює Французький банк зовнішньої торгівлі (BFCE), у Польщі - Банк національного господарства (BGK)).

6. З'ясовано, що під впливом наслідків світової фінансової кризи змінилась політика країн у сфері банківського кредитування експортної діяльності підприємств, а саме: посилилась сконцентрованість на фінансовій підтримці малих та середніх національних підприємств-експортерів (у США та Франції), а також зросла роль держави у цьому процесі, що виявилось, зокрема, в можливості напряму отримувати позики від державних банків (Французького банку зовнішньої торгівлі у Франції; Банку національного господарства в Польщі). Таким чином, країни, що мають сформовану систему банківського кредитування експортної діяльності підприємств, спроможні оперативно реагувати на кризові явища.

7. Аналіз сучасного стану банківського кредитування експортної діяльності вітчизняних підприємств дозволив встановити, що в Україні таке кредитування здійснює Державний експортно-імпортний банк України у межах запровадженого спільно зі Світовим банком проекту розвитку експорту (ПРЕ), а також деякі комерційні банки (крім банків-учасників ПРЕ), але на умовах, подібних до кредитування інших юридичних осіб. Загалом систематизовано умови банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні таким чином: здійснюється переважно за рахунок коштів кредитних ліній міжнародних фінансових організацій (наприклад, у межах ПРЕ) та комерційних банків, які або мають потужні кредитні лінії від зарубіжних банків, або іноземних засновників, а не за рахунок коштів державного бюджету, як це відбувається в інших країнах; кредитні кошти надаються здебільшого середнім та великим підприємствам-експортерам переважно в короткостроковій формі; довгострокові кредити надають в основному іноземні банки і в значно більших обсягах, ніж вітчизняні банки; досить високим є розмір процентної ставки за кредитами, наданими українськими банками; не здійснюється кредитування імпортерів українських товарів. Визначено, що українські банки для кредитування експортної діяльності підприємств пропонують такі види кредитів, як овердрафт, факторинг, врахування векселів, а також надають послуги гарантійного та кредитного характеру: авалювання векселів, акцептування векселів, акредитив, банківські гарантії. Проте рівень розвитку зазначених видів банківського кредитування експортної діяльності в Україні залишається низьким.

8. Виявлено, що у формуванні ефективного механізму банківського кредитування експортоорієнтованих підприємств важлива роль належить державі, яка реалізуючи свою політику в цій сфері використовує цілу низку інструментів. У зарубіжній практиці вагоме місце серед важелів державного стимулювання експорту займають кредитно-фінансові інструменти, за рахунок яких держава підвищує зацікавленість підприємств в експортній діяльності та мотивує банківські установи здійснювати кредитування експортної діяльності національних підприємств.

9. Обґрунтовано, що ефективність банківського кредитування експортної діяльності підприємств слід розглядати з позиції банку (кредитора), підприємства-експортера (позичальника) і держави. Запропоновано розрахунок ефективності банківського кредитування експортної діяльності здійснювати на основі таких співвідношень: на рівні банку (кредитора) - обсягів прибутку від кредитування експортерів і обсягів витрат, пов'язаних з проведенням таких операцій; на рівні підприємства-експортера (позичальника) - обсягів прибутку від експортної діяльності до оподаткування і обсягів запозичених коштів та сплачених за ними процентів; на макроекономічному рівні - обсягів експортованої продукції (товарів та послуг) і обсягів кредитних ресурсів, запозичених експортерами країни та іноземними покупцями, і сплачених за цими кредитами процентів.

10. Визначено, що під системою банківського кредитування експортної діяльності підприємств необхідно розуміти сукупність державних та приватних кредитно-фінансових установ, які законодавчо визначені та функціонують у взаємозв'язку для збільшення і збереження фінансових ресурсів вітчизняних підприємств-експортерів з метою стимулювання експорту. Характерними ознаками даної системи є наступні: структурованість за елементами та існування взаємозв'язків між ними; поєднаність елементів однією ціллю; ієрархічність; динамічність системи; наявність державного впливу, а також впливу міжнародних організацій; існування загальносистемної інформаційної інфраструктури. З'ясовано, що систему банківського кредитування експортної діяльності підприємств характеризує наявність правового, інституційного, фінансового та інформаційного забезпечення. На основі дослідження вітчизняного досвіду, доведено необхідність створення системи банківського кредитування експортної діяльності вітчизняних підприємств.

11. Формування системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні запропоновано розпочати з розробки та впровадження нормативно-правової бази, яка врегульовуватиме питання щодо: визначення механізму кредитування підприємств-експортерів за участю держави та напрямів використання фінансових ресурсів для стимулювання експорту; пріоритетності державної фінансової підтримки та критеріїв відбору підприємств-експортерів, яким надаватимуться кредити; можливих джерел формування фондів для кредитування національних експортерів; впровадження саме таких видів банківських кредитів, які найдоцільніше використовувати при кредитуванні експортної діяльності підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Грищенко Т.В. Банківське фінансування зовнішньоторговельних операцій в Україні / Т.В. Грищенко, В.В. Науменко (Курищук) // Банківська справа. - 2008. - №5. - с. 72-79. - (0,44 друк. арк.), - особисто автором (0,31 друк. арк.) розкрито механізми здійснення банківського фінансування зовнішньоторговельних операцій в Україні.

Грищенко Т.В. Кредитування експорту як засіб підвищення конкурентоспроможності країни / Т.В. Грищенко, В.В. Науменко (Курищук) // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. пр. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. - Вип. 16. - 326 с. - с. 80-86. - (0,49 друк. арк.), - особисто автором (0,34 друк. арк.) розглянуто вплив кредитування експорту на рівень конкурентоспроможності країни.

Грищенко Т.В. Особливості банківського кредитування експорту в зарубіжних країнах / Т.В. Грищенко, В.В. Курищук // Банківська справа. - 2009. - №6. - с. 51-62. - (0,62 друк. арк.), - особисто автором (0,43 друк. арк.) досліджено зарубіжний досвід кредитування експорту в США, Франції та Польщі, а також визначено їх особливості.

Курищук В.В. Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні / Курищук В.В. // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - №1. - с. 64-69. - (0,70 друк. арк.).

Курищук В.В. Державна фінансова підтримка експортної діяльності в Україні / Курищук В.В. // Економіст. - 2009. - №6. - с. 39-41. - (0,56 друк. арк.).

Курищук В.В. Короткострокове кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств українськими банками / Курищук В.В. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 12 (91) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - 172 с. - с. 143-148. - (0,61 друк. арк.).

Курищук В.В. Кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту в Україні / Курищук В.В. // Економіка України. - 2010. - №2. - с. 84-89. - (0,48 друк. арк.).

Курищук В.В. Система банківського кредитування експортної діяльності підприємств та напрями її формування в Україні [Електронний ресурс] / Курищук В.В. // Ефективна економіка. - 2010. - №9. - (0,54 друк. арк.).-- Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

Курищук В.В. Страхування експортних кредитів в Україні / Курищук В.В. // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - №12. - с. 23-25. - (0,34 друк. арк.).

В інших виданнях:

Курищук В.В. Державна політика підтримки експорту в Україні / Курищук В.В. // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави”. - Том 1. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - 128 с. - с. 56-58. - (0,19 друк. арк.).

Курищук В.В. Інститути кредитування і страхування зовнішньоекономічних операцій / Курищук В.В. // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік: матеріали науково-практичної конференції. - Ч. І. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. - 634 с. - с. 408-411- (0,18 друк. арк.).

Курищук В.В. Необхідність кредитування експортної діяльності підприємств України в умовах глобалізації / Курищук В.В. // Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізацій них процесів: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції: в 2ч. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2010. - 488 с. - Ч.1. - с. 400-403 - (0,18 друк. арк.).

Курищук В.В. Форми банківського кредитування зовнішньоторговельних операцій підприємств / Курищук В.В. // Шевченківська весна: Економіка: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - Вип. VІІ. - К.: Сталь, 2009. - 648 с. - с. 303-304 - (0,15 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Курищук В.В. Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності експортної діяльності підприємств та доведено необхідність її кредитування. Обґрунтовано економічну природу банківського кредитування експортної діяльності підприємств, форми та види таких кредитів. З'ясовано ключові тенденції розвитку банківського кредитування експорту в країнах з ринковою економікою.

Виявлено особливості банківського кредитування експортоорієнтованих підприємств в Україні. Розглянуто види банківських кредитів, які пропонують вітчизняні банки підприємствам-експортерам. Визначено роль держави у формуванні ефективного механізму банківського кредитування експортної діяльності підприємств.

Оцінено економічну ефективність банківського кредитування експортної діяльності українських підприємств. Доведено необхідність розвитку банківського кредитування вітчизняних підприємств-експортерів шляхом формування системи банківського кредитування експортної діяльності підприємств в Україні та подальшого вдосконалення механізму кредитування, розширення видів кредитів у практичній діяльності українських банків.

Ключові слова: кредитування експорту, банківське кредитування експорту, банківське кредитування експортної діяльності підприємств, банківське кредитування міжнародної торгівлі, стимулювання експорту

АННОТАЦИЯ

Курищук В.В. Банковское кредитование экспортной деятельности предприятий в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

В диссертационной работе обобщены теоретические подходы к определению сущности экспортной деятельности предприятий, обоснована необходимость ее кредитования. Раскрыта сущность банковского кредитование экспортной деятельности предприятий как совокупность кредитных отношений между банками и отечественным предприятиям-экспортерам по поводу финансирования всех этапов производства и других видов хозяйственной деятельности, а также между банками и иностранным покупателям, их банкам или государствам по поводу предоставления во временное пользование средств для оплаты приобретаемых товаров и услуг у предприятий страны-кредитора. Предложена классификация видов данных кредитов.

Исследование опыта зарубежных стран позволило выяснить, что в мировой практике существуют два типа систем банковского кредитования экспортной деятельности предприятий. Специфическим элементом таких систем является страхование экспортных кредитов.