Формування механізму податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів

Доведено, що стимулювання супутніх і допоміжних видів діяльності, а також ринкової інфраструктури слід здійснювати на засадах спрощеного оподаткування та застосування податкових канікул із сплати податку на прибуток, наданих Податковим кодексом. Стимулювання платоспроможного попиту необхідно забезпечувати шляхом зниження тиску прямих податків на доходи громадян, оптимізації системи обов'язкового загальнодержавного соціального страхування, запровадження спеціальних податкових стимулів для роботодавців щодо підвищення заробітної плати працівникам, зниження податкового навантаження на процеси споживання.

Висновки

У дисертаційній роботі представлене нове авторське розв'язання наукового завдання - обґрунтування теоретичних і практичних засад формування механізму податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів з урахуванням особливостей і умов функціонування санаторно-курортної галузі України.

1. Обґрунтовано, що під "податковим регулюванням розвитку санаторно-курортних закладів" слід розуміти діяльність держави щодо упорядкування податкових відносин у санаторно-курортній та суміжних сферах економічної діяльності задля утворення привабливих податкових умов ведення та стимулів розвитку санаторно-курортного бізнесу. Сукупність заходів з упорядкування податкових відносин, практична реалізація яких забезпечує оптимальний рівень податкового навантаження та стимулює розвиток санаторно-курортних закладів, утворюють механізм податкового регулювання. Податкове регулювання є складовою загальної податкової політики держави і реалізується через усю сукупність платежів, які тим не менш вирізняються за своїм регулюючим потенціалом.

2. Встановлено, що мета податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів полягає у поліпшенні якості та впровадженні здорового способу життя населення шляхом формування ефективного, прибуткового та конкурентоспроможного курортного комплексу. Визначено, що основними принципами регулювання є: комплексність, системність, узгодженість, вчасність, оперативність, наступність, науковий підхід, економічність, а також відповідність поточній ситуації у санаторно-курортній сфері, спрямованість на одержання економічних, соціальних і екологічних результатів. Обґрунтовано, що до об'єктів регулювання належить сукупність взаємопов'язаних елементів, які утворюють середовище функціонування санаторно-курортних закладів. Запропонована класифікація об'єктів з їхнім поділом на основні і додаткові, у тому числі ті, що сприяють інтенсифікації і підвищенню ефективності процесу надання послуг санаторно-курортними закладами та ті, які забезпечують розширення доступу рекреантів до отримання цих послуг. Структуровано на окремі елементи предмет регулювання, який у сукупності являє собою процес розвитку санаторно-курортних закладів.

3. Розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів, які містять десять основних показників і обчислюються шляхом порівнювання динамічних індексів, що характеризують зміни фінансово-майнового стану та результатів діяльності, із динамічними індексами приросту податкових платежів. Запропоновані методичні підходи уможливлюють вимірювання рівня і динаміки податкового тиску та визначення його впливу на забезпеченість санаторно-курортних закладів майновими активами, залучення фінансування із власних і позикових джерел, зрушення у структурі власності, результати господарювання.

4. З'ясовано, що основні причини неефективності податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів полягають у зростанні податкового тиску, нечутливості податкових механізмів до мінливості умов та перспектив розвитку, неузгодженості тиску, що виникає внаслідок відокремленого функціонування систем оподаткування та загальнообов'язкового соціального страхування, формуванні надмірного рівня вилучення прибутку, відсутності спадковості між процесами розвитку бізнесу та посиленням податкового навантаження, незадовільній структурованості та внутрішніх диспропорцій податкової системи, відсутності дієвих механізмів стимулювання, незабезпечення системності і комплексності податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів та супутніх і пов'язаних із рекреаційною сферою видів діяльності. Усунення негативного впливу чинників можливе шляхом якомога повнішої реалізації регулюючого потенціалу податків як їх здатності здійснювати вплив на соціально-економічний розвиток санаторно-курортних закладів та курортних територій, забезпечуючи поліпшення умов і результатів діяльності, оновлення матеріально-технічної бази, впровадження інноваційних продуктів і технологій лікування й оздоровлення, розширення асортименту та поліпшення якості санаторно-курортних послуг.

5. Визначено, що при оптимальному рівні податкового навантаження на діяльність санаторно-курортних закладів узгоджуються інтереси держави, з одного боку, щодо формування максимально можливого рівня доходів зведеного бюджету та господарюючих суб'єктів, з другого боку, щодо забезпечення їх ефективного функціонування і розвитку. Кількісне вимірювання показало, що оптимальним є податкове навантаження за якого до бюджету вилучається не більше 13,45 % доходу.

6. Доведено доцільність подальшого удосконалення податкових відносин з метою забезпечення розвитку санаторно-курортних закладів, обґрунтована необхідність внесення окремих доповнень до Податкового кодексу. Удосконалено концептуальні засади податкового регулювання шляхом поєднання і взаємного узгодження його складових, структурування середовища функціонування санаторно-курортних закладів, вирізнення типів регулюючих заходів, визначення об'єктів і цілей впливу. Виходячи із принципу системності, податкове регулювання має ґрунтуватися на органічному поєднані прямих і непрямих ефектів впливу й забезпечувати стимулювання розвитку як санаторно-курортних закладів, так і супутніх і допоміжних видів діяльності, ринкової і комунальної інфраструктури й платоспроможного попиту населення. Розширення мережі санаторно-курортних закладів, модернізація їх матеріально-технічної бази, поліпшення якості лікування, оздоровлення та відпочинку рекреантів має стимулюватися через запровадження системи прямих податкових стимулів, що включатиме податкові преференції з податку на прибуток, плати за землю, ресурсних платежів, в окремих випадках ПДВ і інших податків. Розвиток супутніх і допоміжних видів діяльності, інфраструктури і платоспроможного попиту забезпечуватиметься через диференційований підхід шляхом як запровадження прямих стимулюючих заходів, так і завдяки утворенню сприятливих податкових умов господарювання.

7. Обґрунтовані заходи з податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів, які включають інвестиційно-інноваційний податковий кредит на будівництво, модернізацію, реконструкцію власних потужностей із сплати податку на прибуток; поширення податкових канікул на санаторно-курортні заклади із підвищеним рівнем комфорту розміщення рекреантів; запровадження пільгової ставки ПДВ на операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування і оздоровлення для окремих категорій рекреантів та видів санаторно-курортних послуг; перехід на рентний принцип оподаткування видобутку мінеральних рекреаційних ресурсів; запровадження коригуючих коефіцієнтів та податкової знижки з плати за користування надрами на здійснення модернізації, реконструкції або технічного переоснащення потужностей з видобутку рекреаційних ресурсів; податкову знижку зі сплати податку на землю у частині платежів за користування площею лісу на здійснення витрат на розвиток лісового господарства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лендєл Г.Д. Становлення, розвиток та реформування санаторно-курортної системи України / Г.Д. Лендєл // Український соціум. - 2009. - №4 (31).- С. 74-81. - 0,60 друк арк.

2. Лендєл Г.Д. Напрями оптимізації оподаткування санаторно-курортних закладів / Г.Д. Лендєл, Н.І. Патика // Економіка та держава. - 2010. - № 11. - С. 50-52. - 0,51 друк. арк. Автором особисто проаналізовано засади оподаткування санаторно-курортних закладів, виявлено його недоліки, оцінено податковий тиск на санаторно-курортні заклади.

3. Лендєл Г.Д. Методичні підходи до оцінювання ефективності податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів / Г.Д. Лендєл // Економіка та держава. - 2011. - № 2. - С. 73-75. - 0,48 друк. арк.

4. Лендєл Г.Д. Податкове навантаження на діяльність санаторно-курортних закладів та підходи до його оптимізації / Г.Д. Лендєл // Інвестиції: теорія та практика. - 2011. - №9. - С. 73-76. - 0,45 друк. арк.

5. Лендєл Г.Д. Шляхи удосконалення податкового регулювання санаторно-курортних закладів / Г.Д. Лендєл // Європейські перспективи. - 2011. - №2.Ч.2. - С. 36-41. - 0,48 друк. арк.

Публікації в інших виданнях

6. Лендєл Г.Д. Удосконалення механізму податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів: методичні рекомендації / Г.Д. Лендєл. - К. : ІПК ДСЗУ, 2011. - 120 с. - 6,9 друк. арк.

7. Лендєл Г.Д. Підходи до податкового регулювання санаторно-курортних закладів / Г.Д. Лендєл // Актуальні проблеми регіонального управління та місцевого самоврядування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю: у двох част. Ч. 1 / за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової. - К. : Видав.-поліграф. центр Акад. муніцип. управ., 2011. - С. 354-356. - 0,14 друк. арк.

8. Лендєл Г.Д. Вплив податкового навантаження на діяльність санаторно-курортних закладів / Г.Д. Лендєл // Матеріали ХVІ Міжнар. молодіжної наук.-практ. конф. "Європейський шлях розвитку України: плани і реалії" : зб. наук. пр. "Молодий будівничий України". - №28. - К. : Вид-во КиМУ, 2011. - С. 183-184. - 0,11 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru