Фінансова комунікація в управлінні вартістю акціонерного товариства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

АВТОРЕФЕРАТ

ФІНАНСОВА КОМУНІКАЦІЯ В УПРАВЛІННІ ВАРТІСТЮ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Терещенко Олег Олександрович, ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, професор кафедри фінансів підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Опарін Валерій Михайлович, ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри фінансів кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Терещенко Ганна Миколаївна, ДННУ „Академія фінансового управління Міністерства фінансів України”, завідувач відділу фінансових ринків

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «08» січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін А.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим напрямком науково-практичних досліджень у сфері фінансового менеджменту є вивчення природи взаємозв'язків між корпоративним управлінням та показниками ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств. До числа базових принципів корпоративного управління належить забезпечення фінансової прозорості діяльності компаній. Формою реалізації цього принципу є фінансова комунікація. У дисертації проведено дослідження причинно-наслідкових зв'язків між фінансовою комунікацією акціонерного товариства та приростом його ринкової вартості, як найбільш адекватним критерієм оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності публічних компаній.

Актуальність теми дисертації зумовлена недостатнім рівнем дослідження питань фінансової комунікації підприємств, недооцінкою ролі інформаційної прозорості як факторів впливу на ринкову капіталізацію акціонерних товариств. У зв'язку з цим нагальною є необхідність розробки теоретико-методичного забезпечення фінансової комунікації як складової вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами. Ефективна фінансова комунікація сприятиме зростанню ринкової капіталізації вітчизняних підприємств, підвищить інформаційну прозорість, ліквідність та рівень стабільності фондового ринку України в цілому.

Питання формування теоретичних засад фінансової комунікації тісно пов'язані з проблематикою корпоративного управління та інформаційної асиметрії між учасниками фінансових відносин на ринку капіталів. Фундаментальні питання зменшення інформаційної асиметрії та нейтралізації наслідків конфліктів інтересів досліджені у працях Дж. Акерлофа, К. Ерроу, Р. Ла Порти, А. Раппапорта, М. Спенса, Д. Стігліца, М. Дженсена, М. Бреннана, К. Тамаровскі, Р. Фолкарта.

Серед вітчизняних науковців, в працях яких вирішуються окремі питання корпоративного управління, підвищення інформаційної прозорості та удосконалення управління вартістю компаній, слід відмітити С. Голова, І. Івасіва, С. Глущенко, Л. Костирко, О. Мендрула, В. Опаріна, В. Суторміну, О. Терещенка, Г. Терещенко, А.Турила, В. Федосова.

Водночас, у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених недостатньої уваги приділяється визначенню місця фінансової комунікації в системі управління вартістю компанії. Важливість дослідження цієї проблематики для ефективного функціонування не лише корпоративних фінансів, а й фінансового ринку в цілому зумовлюють актуальність теми дисертації та логіку її основних положень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів підприємств ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” і є складовою теми “Напрями фінансового оздоровлення підприємства в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101V004358). Автором особисто написана частина розділу, присвяченого удосконаленню прийняття фінансово-економічних рішень, де відображено місце фінансової комунікації в системі управління вартістю підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є формування теоретико-методичних засад фінансової комунікації та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ринкової вартості акціонерного товариства на основі покращення рівня їх фінансової комунікації. Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:

- дослідити економічну природу фінансової комунікації, її роль у сучасних корпоративних фінансах та необхідність для успішного функціонування ринку капіталів;

- поглибити концепцію управління вартістю підприємств у напрямку визначення місця фінансової комунікації в системі факторів впливу на ринкову капіталізацію компаній;

- визначити особливості фінансової комунікації при первинному розміщенні цінних паперів підприємств на ринку;

- обґрунтувати порядок кількісної оцінки якості фінансової комунікації компаній

- обґрунтувати доцільність використання показників ринкової вартості як критерію оцінки ефективності діяльності акціонерних товариств;

- розробити модель оцінки впливу фінансової комунікації на економічну ефективність підприємства;

- обґрунтувати пропозиції з удосконалення системи розкриття інформації акціонерними товариствами в Україні;

- визначити вплив інсайдерської інформації на фінансові відносини на ринку капіталів;

- обґрунтувати необхідність та зміст звіту про вартість підприємства як засобу фінансової комунікації.

Об'єктом дослідження є фінансова комунікація як фактор впливу на ринкову вартість акціонерних товариств.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають у процесі управління вартістю підприємства.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення фінансової науки. Для вирішення поставлених завдань використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження економічних явищ. Теоретичні методи (гіпотетико-дедуктивний, системно-структурний, структурно-функціональний аналіз) використані при визначенні економічної сутності фінансової комунікації та визначення її місця в системі корпоративних фінансів. Емпіричні методи дослідження (порівняння, виміру, спостереження, аналізу) використані у процесі моделювання впливу фінансової комунікації на ринкову вартість підприємств та ціну залучення капіталу.

При написанні дисертації використані вітчизняні законодавчі акти, міжнародні стандарти фінансової звітності, принципи корпоративного управління в Україні, статистичні дані Державного комітету статистики України, наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, а також матеріали фінансової звітності вітчизняних підприємств, акції яких мають обіг на організованому фондовому ринку.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, які мають наукову новизну, полягають у наступному:

уперше:

сформульовано визначення терміну „фінансова комунікація”, як системи заходів підприємства, спрямованих на інформаційне забезпечення фінансово-інвестиційних рішень учасників ринку капіталів та на забезпечення зворотного зв'язку між інвесторами та емітентом. Фінансова комунікація спрямована на зовнішніх щодо акціонерних товариств цільових груп (інвестори, фінансові посередники, аналітики) та внутрішніх користувачів фінансової інформації (менеджмент, персонал);

обґрунтовано, що фінансова комунікація компанії є елементом системи управління фінансами і забезпечує зниження інформаційних ризиків на основі підвищення інформаційної прозорості підприємства. В інституційному розумінні, фінансова комунікація є важливою сервісною ланкою фінансової інфраструктури ринку капіталів та окремих суб'єктів підприємництва;

удосконалено методичні підходи щодо:

оцінювання якості фінансової комунікації та рівня інформаційної прозорості підприємств, зокрема, удосконалено бальний підхід до визначення інтегрального показника інформаційної прозорості, розроблено порядок експертної інтерпретації елементів фінансової комунікації;

впровадження репортингу (звіту) про вартість компанії та принципів його оприлюднення. За своєю структурою звіт про вартість має складатись з таких частин: чиста відновна вартість активів; ринкова вартість компанії; немонетарні якісні показники; управління та система стимулювання. Розробка звіту має ґрунтуватися на принципах достовірності, орієнтації на ринок капіталів, однакового ставлення до всіх користувачів звітності, суттєвості та змістовності, актуальності, економічної ефективності, збалансованості;

набули подальшого розвитку:

концепція вартісно-орієнтованого управління компанією, зокрема визначено місце фінансової комунікації в системі факторів впливу на ринкову капіталізацію компаній. Позитивні ефекти фінансової комунікації вимірюються у зменшенні ціни залучення власного капіталу, підвищенні вартості корпоративних прав підприємства та ринкової вартості підприємства в цілому;

обґрунтування принципу раціонально-діючого інвестора як критерію віднесення неоприлюдненої інформації до інсайдерської. Згідно з цим принципом, інформацію слід вважати інсайдерською і такою, яка істотно впливає на ринкову вартість цінних паперів, якщо раціонально-діючий інвестор з високим рівнем ймовірності буде використовувати її як вирішальну складову інформаційного забезпечення інвестиційних рішень.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Практичне значення висновків та пропозицій, що обґрунтовані в дисертації полягає у тому, що вони можуть бути використані всіма категоріями інвесторів для обґрунтування рішень щодо вкладення капіталу, а також керівництвом підприємств для підвищення рівня інвестиційної привабливості акціонерних товариств. Пропозиції щодо удосконалення вітчизняної системи розкриття інформації емітентами цінних паперів, критеріїв віднесення не оприлюдненої інформації до інсайдерської, необхідності запровадження звітності про вартість акціонерних товариств прийняті до впровадження Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (довідка №03/17574 від 23.10.2009р.). Висновки щодо забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності використані у процесі удосконалення інформаційно-комунікаційної роботи в Державному ощадному банку України (довідка №19/1-04/4913-1 від 19.10.2009р.). Пропозиції щодо застосування вартісних показників оцінки ефективності, запровадження інвестор рілейшнз, звітності про вартість компанії набули практичного застосування в корпорації „Укрпродукт” (довідка від 22.10. 2009р.)

Окремі теоретичні положення та висновки, які містяться в дисертації, використані в навчальному процесі ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” МОН України при викладанні дисциплін: „Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва” та „Фінансовий контролінг” (довідка від 14.10.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею. Викладені в роботі наукові результати, висновки та пропозиції щодо удосконалення управління вартістю акціонерного товариства на основі запровадження ефективної фінансової комунікації є особистим надбанням автора. Опубліковані праці, за винятком однієї, виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати, викладені в дисертації, доповідалися і дістали схвальну оцінку на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції „Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва” (м. Ірпінь, Національний університет державної податкової служби України, 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (Чернівці, Буковинський університет, 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Економічні проблеми і перспективи стабілізації економіки України” (Краматорськ, 2007р.) , Міжнародній науково-практичній конференції „Контролінг в бізнесі: теорія і практика” (Київ, КНЕУ, 2008р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 7 наукових працях, загальним обсягом - 2,7 друк. арк., у тому числі 4 - у наукових фахових виданнях, 3 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 193 сторінки і включає 11 рисунків на 7 сторінках, 27 таблиць на 15 сторінках. Список використаних джерел містить 134 найменування на 13 сторінках. Дисертація має 7 додатків на 22 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.

У розділі 1 „Теоретико - методичні засади фінансової комунікації та управління вартістю підприємства” визначено місце та роль фінансової комунікації в сучасних корпоративних фінансах, досліджено концептуальні підходи до управління вартістю компанії та вплив фінансової комунікації на ринкову вартість підприємства.

Проведене в дисертації дослідження доводить, що важливою складовою корпоративних фінансів є інформаційно-комунікаційна політика підприємства. Інформаційне забезпечення інвесторів та інших зацікавлених сторін здійснюється у процесі фінансової комунікації. Фінансова комунікація - це система заходів, що забезпечує діалог між суб'єктами, які залучають фінансові ресурси, і тими, хто їх розміщує (інвесторами). Вона належить до числа важливих складових елементів вартісно-орієнтованого управління фінансами компанії. Як напрямок фінансово-економічної роботи фінансова комунікація передбачає складання специфічних видів звітності, зокрема, звіту про вартість підприємства; розрахунок та оприлюднення фінансових показників, які є суттєвими для прийняття інвестиційних рішень; комплекс заходів щодо забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності з одночасним відокремленням фінансової інформації, яка має ознаки комерційної таємниці.

Необхідність посилення ролі інформаційно-комунікаційної політики в управлінні корпоративними фінансами українських підприємств, на наш погляд, зумовлена такими чинниками:

- загострення проблеми дефіциту джерел фінансування підприємств та конкуренції за обмежені інвестиційні ресурси;

- відокремлення функцій власності та управління;

- глобалізація фінансово-економічних відносин та посилення конкуренції як на ринках збуту готової продукції, так і на ринку капіталів;

- вихід українських підприємств на організовані фінансові ринки, у тому числі через інструментарій первинного публічного розміщення корпоративних прав;

- посилення ролі інформаційного чинника у прийнятті фінансово-інвестиційних рішень;

- інноваційний розвиток інформаційних технологій, які дають змогу здійснювати оперативну і гнучку фінансову комунікацію з учасниками ринку капіталів.

Автор дисертації відносить фінансову комунікацію до інструментарію „біхевіористичних” фінансів, які досліджують взаємозв'язки між фінансами та психологією поведінки учасників фінансових відносин. Основною формою здійснення фінансової комунікації підприємства є Investor Relations (інвестор рілейшнз). Як засіб удосконалення фінансових відносин з інвесторами та іншими капіталодавцями, інвестор рілейшнз полягає у стратегічно спланованій та цілеспрямованій комунікації емітента цінних паперів з учасниками ринку капіталів, зокрема, з приватними та інституційними інвесторами, інформаційними посередниками, так званими мультиплікаторами (аналітиками, журналістами, рейтинговими агенціями) з метою підвищення інвестиційної привабливості підприємства та зменшення вартості залучення капіталу.

Інформаційне забезпечення усіх зацікавлених сторін належить до числа визначальних принципів корпоративного управління. Таким чином, фінансова комунікація є ключовим інструментом забезпечення виконання принципів корпоративного управління. Окрім цього, фінансову комунікацію автор відносить до числа засадничих інструментів управління вартістю акціонерних товариств. В сучасних корпоративних фінансах вартісно-орієнтоване управління є символом застосування інноваційних управлінських технологій і прогресивних інструментів фінансового менеджменту, що дозволяють ефективно планувати, контролювати й спрямовувати діяльність компанії для досягнення вартісно-орієнтованих цілей.

Концепція вартісно-орієнтованого управління була започаткована в США у 80-х роках минулого сторіччя. Її родоначальником вважається американський економіст А. Раппапорт. Внесок дисертанта у розвиток вказаної концепції полягає у визначенні ролі і місця фінансової комунікації у вартісно-орієнтованому управлінні. У дисертації обґрунтовано, що для практичної реалізації концепції управління вартістю на вітчизняних підприємствах необхідно здійснити удосконалення діючої системи управління фінансами за такими напрямками:

доповнити комплекс цільових орієнтирів компанії ціллю „зростання вартості компанії”;

включити до складу функціональних завдань стратегічного контролінгу аналіз створення вартості. Методика вартісного аналізу має бути інтегрована у процес вироблення управлінських рішень;

доповнити інструментарій оперативного контролінгу системою показників оцінки (доданої) вартості компанії;

модифікувати системи мотивації менеджменту у напрямку запровадження вартісно-орієнтованих критеріїв оцінки ефективності діяльності;

запровадити ефективну фінансову комунікацію (інвестор-рілейшнз) по відношення до учасників ринку капіталів.

Фінансова комунікація є важливим чинником, що впливає на інвестиційну привабливість та ринкову капіталізацію підприємства. Взаємозв'язок між якістю інформаційно-комунікаційної політики компанії та її ринковою вартістю особливо чітко проявляється на підприємствах, корпоративні права яких мають обіг на фондовому ринку. Фінансова комунікація безпосередньо впливає на успіх первинного публічного розміщення акцій на фондовому ринку (ІРО). Згідно з теорією „сигналізування”, рівень прозорості фондового ринку, інформаційне забезпечення учасників ринку суттєво впливає на ринкову вартість акцій. Успіх первинного розміщення корпоративних прав у значній мірі визначається обсягами інвестицій у розвиток відносин з інвесторами (інвестор-рілейшнз), підвищення прозорості бізнесу, оптимізацію бізнес процесів. Прозорість забезпечується в результаті надання звітності згідно з міжнародними стандартами, іншої інформації необхідної для прийняття інвестиційних рішень, на основі запровадження прозорих управлінських схем компанії та схем власності. Компанія, що планує здійснити ІРО або уже розмістила емісію, має постійно демонструвати інвесторам стійке зростання основних фінансових показників, які позитивно впливають на зростання вартості акцій.

У розділі 2 „Оцінка впливу фінансової комунікації на ринкову вартість акціонерних товариств” досліджено методичні підходи до кількісної оцінки рівня якості фінансової комунікації компаній, проведено аналіз показників ринкової вартості як критерію ефективності діяльності підприємств та здійснено моделювання залежності ринкової вартості акціонерних товариств від рівня їх фінансової комунікації.

Важлива наукова проблема полягає у підборі адекватного індикатора (показника) оцінки якості фінансової комунікації та у розробці методики його розрахунку. Найбільш прийнятним для вітчизняних умов є бальний підхід до визначення інтегрального показника інформаційної прозорості - індексу якості фінансової комунікації. Згідно з пропонованою в дисертації методикою, якість фінансової комунікації оцінюється на основі експертного аналізу окремих елементів фінансової комунікації. При цьому пропонується використовувати такі критерії:

актуальність інформації, яка надається в рамках фінансової комунікації;

достовірність інформації;

якість та достатність інформації щодо показників, які впливають на ринкову вартість емітента;

якість корпоративного управління.

З метою дослідження рівня інформаційної прозорості українських підприємств та якості фінансової комунікації автором опрацьовано матеріали фінансової звітності акціонерних товариств, акції яких є найбільш ліквідними та по яких регулярно укладаються угоди на організованому ринку (зокрема, на ПФТС). Проведений аналіз засвідчує, що провідні вітчизняні підприємства, корпоративні права яких мають обіг на організованому фондовому ринку проводять певну роботу, спрямовану на підвищення рівня прозорості їх діяльності. Однак, ця робота є несистематичною і не завжди достатньою. Частково, це можна пояснити нерозвиненістю фондового ринку та нерозумінням з боку менеджменту підприємств зв'язків між рівнем фінансової комунікації та показниками економічної ефективності діяльності компаній.

Для визначення впливу фінансової комунікації на ефективність діяльності підприємств обґрунтуємо найбільш виразний для підприємств, акції яких мають обіг на фондовій біржі, показник оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності. Критичний аналіз придатності різних показників як індикаторів ефективності діяльності підприємств, результати оцінки чутливості груп показників фінансового стану до індексу фінансової комунікації, а також дослідження основних засад вартісно-орієнтованого управління дає підстави стверджувати, що найбільш адекватним показником оцінки ефективності діяльності підприємства є приріст його вартості. Вартість підприємства і ринкова капіталізація як її вираз характеризують величину майбутніх грошових потоків, які може отримати інвестор від вкладання коштів у конкретний об'єкт. Грошові потоки включають дивіденди та доходи у вигляді курсових різниць. Оскільки ринок здебільшого не одержує повної інформації щодо факторів вартості емітентів, їх ринкова капіталізація досить часто відрізняється від вартості, яка випливає із внутрішніх показників діяльності підприємств. Якість фінансової комунікації є одним із факторів, який пояснює розбіжності показників внутрішньої вартості компанії, що розраховані на базі показників звітності, з показниками ринкової капіталізації.

Поведений в дисертації аналіз чутливості різних груп фінансових показників (рентабельності, оборотності, фінансової стійкості) до рівня фінансової комунікації засвідчив незначну залежність зазначених показників від якості інформаційно-комунікаційної діяльності акціонерних товариств. Найбільша залежність виявлена між ринковою капіталізацією як інтегральним показником ефективності діяльності компаній та індексом фінансової комунікації. Для характеристики залежності ринкової капіталізації акціонерних товариств, ціни на акції, їх волатильності від якості фінансової комунікації (інформаційної прозорості) у дисертації побудовані моделі, завдяки яким можна визначити рівень кореляції між зазначеними величинами. Модель залежності ринкової капіталізації підприємств (РК) від якості фінансової комунікації, відповідно, рівня прозорості (РФК), величини статутного капіталу (СК) та обсягів реалізації (ОР) побудована на основі обробки даних показників вибіркової сукупності підприємств за 2007р. має такий вигляд:

РК = -236979542 + 4660682 РФК + 1,221 СК + 0,183 ОР

За допомогою моделі можна прогнозувати зміни ринкової капіталізації, відповідно, курсу корпоративних прав та інших вартісних параметрів підприємства за зміни основних факторів впливу: рівня фінансової комунікації, обсягів реалізації та статутного капіталу підприємства-емітента.

Систематизована інформація щодо порівняльного аналізу впливу фінансової комунікації на поведінку учасників ринку капіталів у Німеччині та в Україні наведена в табл. 1. Як засвідчують результати аналізу, чинник інформаційної прозорості в Україні набагато сильніше впливає на вартісні параметри підприємства та на його імідж на ринку капіталів, ніж це має місце в країнах з розвинених фондовим ринком, нариклад, у Німеччині. Рівень кореляції між ринковим курсом акцій та якістю фінансової комунікації українських підприємств складає 32%. Для порівняння, у ФРН цей показник склав 18%.

У результаті зниження інформаційних ризиків зменшується коливання курсу корпоративних прав підприємства (волатильність). Низький рівень волатильності своїм наслідком має зменшення премії за ризик вкладень в підприємство, а отже сприяє зменшенню вартості залучення власного капіталу. Проведені дослідження на прикладі німецького ринку капіталів показують, що коефіцієнт кореляції між ІР та волатильністю акцій складає близько 0,16. Рівень кореляції між індексом фінансової комунікації українських підприємств та коливанням курсу їх акцій складає близько 28%. Це означає, що коливання ринкового курсу акцій на 28 відсотків пояснюється якістю інформаційно-комунікаційної роботи.

Таблиця 1 Порівняльний аналіз впливу фінансової комунікації на ситуацію АТ на ринку капіталів у Німеччині та в Україні

Практичну цінність має аналіз залежності співвідношення ринкового та балансового курсу акцій від якості фінансової комунікації, оскільки характеризує, з одного боку, курс корпоративних прав акціонерних товариств, а з іншого - рівень перевищення ринкової вартості над балансовою. За результатами дисертаційного дослідження, співвідношення ринкового та балансового курсу корпоративних прав на 31 відсоток корелює з рівнем інформаційної прозорості підприємства-емітента. Проведене дослідження доводить, що ефективна фінансова комунікація позитивно впливає на точність прогнозних розрахунків щодо фінансових показників підприємств. Коефіцієнт кореляції складає 30 відсотків.

Таким чином, висновки відносно впливу якості корпоративного управління на вартісні параметри підприємства корелюють з результатами досліджень взаємозв'язків між інформаційною відкритістю та якістю фінансової комунікації з показниками економічної ефективності. Ефективна фінансова комунікація дозволяє до певної межі компенсувати слабкість національних законодавчих та виконавчих інститутів. Зростання впливу фінансової комунікації на показники ринкової капіталізації підприємств на ринках, що розвиваються пояснюється зростанням рівня інвестиційних ризиків на цих ринках. Отже, менеджмент підприємств має звернути особливу увагу на цей напрямок корпоративних фінансів.

У розділі 3 „Напрямки удосконалення фінансової комунікації акціонерних товариств” проведено аналіз існуючих в економічно розвинених країнах систем розкриття інформації акціонерними товариствами та обґрунтовано основні напрямки їх гармонізації, визначено вплив інсайдерської інформації на фінансові відносини на ринку капіталів, обґрунтовано необхідність, основні складові та порядок складання звіту про вартість підприємства як важливого засобу фінансової комунікації.

Специфікою української практики корпоративного управління є прагнення інвесторів отримання доходів від акціонерної власності не через прибуток чи зростання ринкової вартості корпоративних прав, а через контроль домінуючого власника на грошовими потоками. Завдяки використання механізмів трансфертного ціноутворення частина грошових потоків досить часто осідає в офшорних зонах. За такої практики ігноруються інтереси дрібних акціонерів, працівників підприємства та держави. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є удосконалення системи розкриття фінансової інформації акціонерних товариств. З цією метою слід здійснити певні нововведення у нормативно-правові акти, які регламентують порядок складання фінансової звітності, а також підвищити мотивацію власників та менеджменту до прозорої діяльності. Мотивація менеджменту підприємства до розкриття інформації активізується у разі, якщо його винагорода залежить від таких інтегральних показників ефективності як курс акцій та ринкова капіталізація.

Інформація, що оприлюднюється акціонерним товариством у рамках фінансової комунікації поділяється на дві групи: фінансова та не фінансова. Обидва види інформації в однаковій мірі впливають на оцінку ринкової вартості компанії та на прийняття фінансово-інвестиційних рішень. Гармонізація вітчизняної політики розкриття інформації передбачає уніфікацію не лише механізму розкриття інформації, а й змістовної частини інформації, зокрема, уніфікацію стандартів фінансової звітності. В дисертації обґрунтовано, що удосконалення вітчизняної системи розкриття інформації має здійснюватися за такими напрямками:

- перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності;

- введення до складу звітності підприємства такого елементу, як внутрішній фінансовий аналіз;

- запровадження звітності про вартість компанії (факультативно);

- підвищення рівня деталізації інформації, що міститься у примітках до фінансової звітності.

Питання фінансової комунікації та інформаційної відкритості компаній тісно пов'язане з проблематикою інсайдерської (від англ. „inside” - зсередини, в середині) діяльності. На наш погляд, саме інсайдерський характер вітчизняного фондового ринку є однією з причин його низької ліквідності та ефективності. Ключовим економічним критерієм віднесення не оприлюдненої інформації до інсайдерської є можливість „значного впливу на ринкову вартість цінних паперів”. Науково-практична проблема полягає у складності оцінки „значного впливу”. Така оцінка є визначальною для інтерпретації усього комплексу питань, пов'язаних із інсайдерською діяльністю. Законодавче встановлення певного відсотку відхилення ринкового курсу, після якого угоду слід відносити до категорії інсайдерської мало б суб'єктивний характер, оскільки цінні папери різних емітентів мають певні галузеві особливості, різний рівень волатильності та різну чутливість до ринкових індексів.

Проблему інтерпретації значного впливу інсайдерської інформації на вартість цінних паперів можна до певної міри вирішити на основі формулювання каталогу (переліку) обставин, подій та чинників, які у будь-якому разі мають характер інсайдерської інформації. Недоліком такого підходу до визначення інсайдерської інформації є те, що неможливо сформулювати вичерпний перелік всіх обставин та подій, які можуть суттєво вплинути на курс цінних паперів. Саме тому, встановлений нормативно-правовими актами перелік випадків інсайдерської інформації та діяльності слід трактувати лише як типові приклади.

Для визначення факту „значного впливу на вартість цінних паперів” слід залучати експертів, а також незалежних фінансових аналітиків, які займаються постійним моніторингом відповідних цінних паперів. При цьому слід виходити з того, що істотний вплив на курс цінних паперів має місце, якщо зміни курсу в результаті інсайдерської діяльності перевищують рівень їх волатильності. Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку доцільно дати роз'яснення щодо порядку інтерпретації значного впливу на курс цінних паперів, згідно з яким, слід керуватися принципом раціонально-діючого інвестора. Зміст принципу: раціонально-діючий інвестор з високим рівнем ймовірності буде використовувати як вирішальну складову інформаційного забезпечення інвестиційних рішень інформацію, яка істотно впливає на ринкову вартість цінних паперів. На думку дисертанта, інсайдерською інформацією, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню, слід вважати нову не оприлюднену інформацію, володіючи якою, інвестор буде приймати рішення щодо купівлі чи продажу цінних паперів, оскільки, за нових обставин, актуальний курс цінних паперів не відображатиме їх реальної вартості.

Наслідком складності та взаємозалежності процесів, що відбуваються на сучасному підприємстві є те, що інформація, яка міститься у звіті про фінансові результати, балансі та у звіті про рух грошових коштів є недостатньою для прийняття учасниками ринку капіталів якісних фінансових рішень. Дієвим засобом фінансової комунікації акціонерних товариств, який спрямований на більш повне забезпечення інвесторів інформацією щодо вартісних параметрів підприємств, є звіт про вартість компанії.

Зазначений звіт слід розглядати з двох позицій. По-перше, це є документ зовнішньої звітності, який призначений для зменшення інформаційної асиметрії між внутрішнім та зовнішнім середовищем. По-друге, звіт про вартість є складовою системи вартісно-орієнтованого управління компанією. Таким чином, звіт має бути спрямований також і для потреб внутрішніх користувачів інформації. Сам звіт слід розглядати як фактор, який через дію ринкових механізмів, як складова фінансової комунікації, сам впливає на ринкову капіталізацію компанії. Репортинг про вартість підприємства, окрім іншого, має пояснити різницю між балансовою вартістю власного капіталу (чистими активами), ринковою капіталізацією та внутрішньою вартістю підприємства, розрахованою менеджментом. Розроблену автором дисертації структуру звіту про вартість підприємства подано на рис.1.

Базовим принципом складання звіту про вартість підприємства має бути достовірність відображеної в ньому інформації, зокрема, достовірність прогнозних показників діяльності, реальність стратегічних цілей та інших даних. Інші принципи складання звіту про вартість підприємства пропонується сформулювати таким чином:

орієнтація на ринок капіталів: звіт має складатися з урахуванням того, що цільовою групою користувачів звіту є учасники ринку капіталів, зокрема інвестори, фінансові посередники, аналітики;

однакове ставлення до всіх користувачів звітності: має бути забезпечено однаковий доступ всіх учасників ринку до релевантної для інвестиційних рішень інформації;

суттєвість та змістовність: інформація, що наведена в звіті має бути значимою для її адресатів і відповідати очікуванням учасників ринку щодо змісту, обсягів, глибини та повноти;

зрозумілість: наведена в звіті фінансова інформація має бути зрозумілою та логічно викладена, а показники достатньо обґрунтовані;

послідовність та актуальність: матеріали звіту мають бути актуальними, узгоджуватися з даними попередніх періодів та інших форм звітності;

економічної ефективності: позитивний ефект впливу звітності на вартість підприємства має перевищувати витрати на його складання та оприлюднення.

Окреслені характеристики звіту про вартість підприємства дають підстави стверджувати, що він, як важливий елемент фінансової комунікації, є одним із чинників зростання вартості компанії. Впровадження зазначеного звіту, внутрішній фінансовий аналіз, урегулювання використання інсайдерської інформації, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності, на наш погляд, є пріоритетними напрямками удосконалення фінансової комунікації, реалізація яких позитивно впливатиме на підвищення ринкової вартості акціонерних товариств в Україні.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо формування теоретико-методичного забезпечення фінансової комунікації та визначено шляхи удосконалення фінансової комунікації з метою підвищення ринкової вартості акціонерного товариства. Проведене автором дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Новим напрямком діяльності фінансових служб, який безпосередньо пов'язаний з управлінням вартістю компанії, є фінансова комунікація підприємства. У дисертації доведено, що фінансова комунікація є складовою інформаційно-комунікаційної політики і передбачає складання специфічних видів звітності, зокрема, звіту про вартість підприємства, розрахунок та оприлюднення фінансових показників, які суттєво впливають на інвестиційні рішення, комплекс заходів щодо забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності. Об'єктом фінансової комунікації є зовнішні (інвестори, фінансові посередники, фінансові аналітики та медіа) та внутрішні (менеджмент, персонал) цільові групи. Основною формою здійснення фінансової комунікації підприємства є „інвестор рілейшнз” - стратегічно спланована та цілеспрямована комунікація емітента цінних паперів з учасниками ринку капіталів з метою підвищення інвестиційної привабливості підприємства та зменшення вартості залучення капіталу.

2. Дисертантом встановлено, що фінансова комунікація сприяє підвищенню якості корпоративного управління: чим краща фінансова комунікація, тим меншими є інвестиційні ризики, нижча вартість залучення капіталу та вища ринкова капіталізація компанії. Пріоритетним завданням фінансової комунікації є надання всім категоріям інвесторів інформації про найбільш істотні параметри фінансово-господарської діяльності, які визначають вартість акціонерного товариства. У результаті використання механізмів фінансової комунікації підвищується інвестиційна привабливість компаній та реалізується комплекс переваг, що пов'язані з публічним розміщенням цінних паперів на фінансових ринках (ІРО). Домінуючою мотивацією здійснення ІРО є підвищення ринкової вартості компанії та залучення фінансових ресурсів на сприятливих умовах. Для стабілізації курсу щойно розміщених акцій у перші тижні їх обігу на фондовому ринку, менеджер розміщення та компанія-емітент мають забезпечити ряд стабілізаційних заходів, до яких у першу чергу відноситься активна інформаційно-комунікаційна робота.

3. Обґрунтовано, що українські підприємства володіють значним потенціалом підвищення інформаційної прозорості своєї діяльності, а отже, мають резерви зниження ціни залучення капіталу та підвищення ринкової капіталізації. Мобілізувати зазначений потенціал можна через удосконалення управління фінансовою комунікацією, що передбачає виокремлення таких фаз: концептуальна фаза (визначення цілей фінансової комунікації, потреби в персоналі та величини бюджету витрат на забезпечення відповідної функції); фаза планування (визначення цільових груп для фінансової комунікації та адекватних для досягнення поставлених завдань інструментів); фаза реалізації (надання фінансової інформації через обрані інформаційні канали); фаза контролю (перевірка впливу інформаційно-комунікаційних заходів на рівень досягнення цілей, що поставлені перед фінансовою комунікацією).

4. Аргументовано доведено, що інформаційна прозорість та фінансова комунікація, як інструмент її забезпечення, є важливою ланкою фінансового управління на підприємствах. Вплив інформаційно-комунікаційної політики на фінанси підприємств проявляється переважно через зменшення витрат на залучення власного капіталу. Завдання зменшення ціни залучення капіталу тісно корелює із завданням збільшення вартості підприємства. Фінансова комунікація, таким чином, є важливим чинником зростання вартості компанії. Для оцінки впливу фінансової комунікації на економічну ефективність підприємств необхідно провести кількісну оцінку якості фінансової комунікації. Згідно з пропонованою в дисертації методикою, якість фінансової комунікації рекомендується оцінювати на основі анкетування підприємств та експертного аналізу окремих елементів фінансової комунікації.

5. Для інтеграції фінансової комунікації в систему вартісно-орієнтованого управління дисертантом пропонується запровадити в практичній діяльності акціонерних товариств новітні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств, зокрема, показники, що характеризують вартість компанії та її зростання. До таких показників належать: ринкова капіталізація, економічна додана вартість, додана вартість грошового потоку, співвідношення ринкової та балансової вартості власного капіталу. Для акціонерних товариств, корпоративні права яких мають обіг на фондовому ринку пріоритетним є показник ринкової капіталізації, оскільки саме він є основним індикатором зростання доходів інвесторів. Якість фінансової комунікації є одним із факторів, який пояснює розбіжності показників внутрішньої (фундаментальної) вартості компанії, що розраховані на базі показників звітності та фінансових планів, з показниками ринкової капіталізації. акціонерний товариство фінансовий комунікація

6. В роботі обґрунтовано, що залежність ринкової капіталізації акціонерних товариств, ціни на акції, їх волатильності від якості фінансової комунікації (інформаційної прозорості) слід вивчати на основі економіко-математичного моделювання. Розроблені в дисертації моделі показують високий рівень залежності між інформаційною відкритістю підприємств та їх ринковою вартістю, поведінкою фінансових аналітиків, професійних інвесторів і фінансових посередників. Що якісніша фінансова комунікація, тим більш точними є прогнози щодо майбутніх результатів діяльності емітента, тим активніше буде стимулюватися попит на його корпоративні права. За допомогою відповідних моделей можна прогнозувати зміни ринкової капіталізації, відповідно, курсу корпоративних прав та інших вартісних параметрів підприємства за зміни основних факторів впливу.

7. Визначено, що удосконалення вітчизняної системи розкриття інформації має здійснюватися за такими напрямками: перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності; введення до складу звітності підприємства такої позиції, як внутрішній фінансовий аналіз; впровадження звітності про вартість компанії (факультативно). Важливим елементом фінансової комунікації підприємства на ринку капіталів є складання та оприлюднення звіту (репортингу) про вартість підприємства, що сприятиме зменшенню інформаційної асиметрії між менеджментом та інвесторами щодо реальної вартості компанії. Він має розкрити причини розбіжності між балансовою вартістю власного капіталу (чистими активами), ринковою капіталізацією та вартістю підприємства, розрахованою менеджментом. Мотивація менеджменту підприємства до якісного розкриття інформації та оприлюднення звіту про вартість посилюється у разі, якщо його винагорода залежатиме від таких інтегральних показників ефективності як курс акцій та ринкова капіталізація.

8. До безпосередніх позитивних ефектів оприлюднення звіту про вартість підприємства слід віднести стабілізацію курсу корпоративних прав та зростання ринкової капіталізації, зменшення процентної ставки залучення капіталу, розширення та диверсифікацію складу інвесторів, залучення нових джерел фінансування підприємства. Непрямі позитивні ефекти дисертант пов'язує з покращенням іміджу компанії, підвищенням рівня довіри до емітента, чіткою ідентифікацією факторів зростання вартості. У роботі обґрунтовано, що звіт про вартість підприємства має складатися з урахуванням принципів достовірності, орієнтації на ринок капіталів, однакового ставлення до всіх користувачів звітності, суттєвості та змістовності, зрозумілості, послідовності та актуальності, економічної ефективності, збалансованості.

9. Фінансова комунікація акціонерних товариств тісно пов'язана з проблематикою використання інсайдерської інформації. Ключовим економічним критерієм віднесення не оприлюдненої інформації до інсайдерської є можливість „значного впливу на ринкову вартість цінних паперів”. Для визначення факту „значного впливу” в дисертації пропонується виходити з того, що істотний вплив на курс цінних паперів має місце, якщо зміни курсу в результаті інсайдерської діяльності перевищують рівень волатильності. У цьому разі слід керуватися принципом раціонально-діючого інвестора: за прийняття інвестиційних рішень з високим рівнем ймовірності буде використовуватися інформація, яка може істотно вплинути на ринкову вартість цінних паперів. Інсайдерською інформацією, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню, слід вважати нову не оприлюднену інформацію, володіючи якою, інвестор буде приймати рішення щодо купівлі чи продажу цінних паперів, оскільки, за нових обставин, актуальний курс цінних паперів не відображає їх реальної вартості.

Список публікацій автора за темою дисертації

1. Андрощук О. Вплив інформаційної прозорості на вартісні параметри підприємства / О. Андрощук // Ринок цінних паперів України. - 2007. - №1-2. - С.69-74. (0,5 д.а.)

2. Андрощук О. Фінансова комунікація акціонерних товариств: теорія і практика / О. Андрощук // Наукові праці Кіровоградського технічного університету: Економічні науки. Вип. 15 - Кіровоград: КНТУ, 2009

3. Андрощук О. Місце звіту про вартість підприємства в системі управління фінансами / О. Aндрощук // Формування ринкової економіки: збірник наукових праць. - К. КНЕУ, 2007. - С. 379-390. (0,45 д.а.)

4. Андрощук О.Є. Інформаційно-комунікаційна політика в системі фінансового менеджменту підприємства / О.Є. Андрощук., О.О. Терещенко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сборник научных трудов. - Донецк, 2007. - С. 219-232. - 0,5 д.а. (особистий внесок - 0,4 д.а., автором обґрунтована необхідність інформаційно-комунікаційної політики на ринку капіталів та її економічна природа).

5. Андрощук О.Є. Місце та роль інформаційно-комунікаційної політики в сучасних корпоративних фінансах / О.Є. Андрощук // Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2007. - C. 142-145. (0,2 д.а.)

6. Андрощук О. Інвестор-рілейшнз у забезпеченні успішної первинної емісії корпоративних прав (ІРО) / О. Андрощук // Формування ринкової економіки/ Збірник наукових праць. - К. КНЕУ, 2008. - С. 58 - 66. (0,5 д.а.)

7. Андрощук О. Інформаційно-комунікаційна політика в управлінні вартістю підприємств / О.Є. Андрощук // Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва: Мат. наук. -прак. конференції. Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008р. - С. 37-38. (0,15 д.а.)

Анотація

Андрощук О.Є. Фінансова комунікація в управлінні вартістю акціонерного товариства - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню фінансової комунікації, її ролі в сучасних корпоративних фінансах та в управлінні вартістю підприємств, обґрунтуванню висновків і пропозицій щодо удосконалення фінансової комунікації та управління вартістю акціонерних товариств.

Розкрито економічну природу фінансової комунікації, визначено причинно-наслідкові зв'язки між фінансовою комунікацією, корпоративним управлінням та вартісно-орієнтованим фінансовим менеджментом, обґрунтовано порядок кількісної оцінки фінансової комунікації, розкрито механізм впливу фінансової комунікації на ринкову вартість акціонерних товариств як критерій ефективності їх фінансово-господарської діяльності.

У роботі визначено напрямки удосконалення фінансової комунікації. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення системи розкриття інформації акціонерними товариствами в Україні, визначено шляхи мінімізації впливу інсайдерської інформації на фінансові відносини на ринку капіталів та на ринкову капіталізацію акціонерних товариств, обґрунтовано необхідність впровадження та особливості складання звіту про вартість підприємства як засобу фінансової комунікації.

Аннотация

Андрощук О. Е. Финансовая коммуникация в управлении стоимостью акционерного общества. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - ГВУЗ „Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию финансовой коммуникации, ее роли в современных корпоративных финансах и места в управлении стоимостью предприятий, обоснованию выводов и предложений по усовершенствованию финансовой коммуникации и управления стоимостью акционерных обществ.

В работе раскрыта экономическая природа финансовой коммуникации, определены причинно-следственные связи между финансовой коммуникацией, корпоративным управлением и финансовым менеджментом, ориентированным на стоимость компании, обосновано порядок количественной оценки уровня качества финансовой коммуникации. Установлено, что финансовая коммуникация включает комплекс мероприятий по составлению специфических видов отчетности, расчету и публикации финансовых показателей, имеющих определяющее значения для принятия инвестиционных решений, обеспечению прозрачности финансово-хозяйственной деятельности.

Показано, что финансовая коммуникация является полноценным элементом системы управления корпоративными финансами и важным звеном финансовой инфраструктуры рынка капиталов и отдельных предприятий. Обоснованы преимущества и целесообразность привлечения финансовых ресурсов акционерными обществами посредством публичного размещения акций на фондовом ринке (ІРО). Ключевым фактором, определяющим успех публичного размещения акций компаниями на финансовых рынках, является доступность для участников рынка финансовой информации об эмитенте. В диссертации определено, что финансовая коммуникация существенно влияет на поведение инвесторов и обуславливает общий результат размещения ценных бумаг на рынке капиталов.

На основе построения моделей зависимости рыночной капитализации от уровня финансовой коммуникации установлена значительная зависимость рыночной стоимости акционерных обществ от информационной прозрачности, которая определяется качеством финансовой коммуникации. Раскрыт механизм влияния финансовой коммуникации на рыночную стоимость акционерных обществ и на цену привлечения ими финансовых ресурсов на фондовом рынке. С помощью моделирования можно прогнозировать изменение стоимостных параметров предприятий при изменении основных факторов влияния, в частности интенсивности финансовой коммуникации.

В работе исследованы наиболее распространенные в отечественной практике критерии оценки эффективности деятельности предприятий. Обоснована целесообразность использования показателя рыночной капитализации как базового критерия эффективности финансово-хозяйственной деятельности акционерных обществ. В диссертации показано, что качество финансовой коммуникации является одним из факторов, которые раскрывают причины несоответствия внутренней (фундаментальной) стоимости акционерных обществ и показателей рыночной капитализации.