Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет Імені Вадима Гетьмана»

УДК 658.152:637.1(477)(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Фінансове забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України

Спеціальність 08.00.08 -- Гроші, фінанси і кредит

Корнилюк Анна Валентинівна

Київ -- 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, профессор Поддєрьогін Анатолій Микитович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри фінансів підприємств фінансовий інвестиційний інноваційний

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, профессор Онишко Світлана Василівна, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри фінансових ринків та фінансових послуг

кандидат економічних наук Гриценко Лариса Леонідівна, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться « 6 » грудня 2011 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. №.203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд 601.

Автореферат розіслано « 4 » листопада 2011 року

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор В.М. Опарін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стабільний соціально-економічний розвиток держави визначається здатністю підприємств успішно адаптуватися та протидіяти викликам глобалізованого фінансового й товарного ринку. Підвищення рівня відкритості вітчизняної економіки ставить завдання знаходження оптимальних шляхів використання позитивних та нівелювання негативних ефектів цієї відкритості. У країнах із розвиненою економікою довгострокові конкурентні переваги здобувають суб'єкти ринку, які вибрали стратегію інноваційного розвитку. Динамічно мінливе економічне середовище збільшує ризик втрати конкурентоспроможності підприємства, тоді як інвестиції в інновації виступають чинником економічної безпеки підприємств у довгостроковому періоді. За цих обставин потребує дослідження формування інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємств, визначення його пріоритетних напрямів розвитку та структури фінансових джерел інвестування.

Вибір харчової промисловості як бази дослідження зумовлений її інвестиційною привабливістю та важливою соціальною функцією у національному й міжнародному масштабі. За оцінками ООН, у світі потерпає від голоду понад 1 млрд. людей, а економічно розвинені держави у стратегіях середньо- та довгострокового розвитку визначили одним з найголовніших пріоритетів забезпечення продовольчої безпеки. За таких умов Україна може наростити експорт не лише традиційних видів сільськогосподарської продукції, а й продукції її переробки з більш високою доданою вартістю.

Залучення України до інтеграційних угруповань відкриває нові ринки збуту, і вітчизняна харчова промисловість здатна забезпечити значну частину світового ринку продовольства. З урахуванням можливостей нарощення екологічно чистої вітчизняної продовольчої продукції це посилить її конкурентні позиції на міжнародних ринках. Інвестиційна привабливість харчової промисловості забезпечується коротким операційним циклом та стійким попитом на продукцію.

Актуальність дослідження інвестиційно-інноваційного розвитку (ІІР) харчової промисловості зумовлена зміною концепції ресурсної і навіть інформаційної економіки на концепцію біоекономіки. У рамках Сьомої рамкової програми наукового та інноваційного розвитку Європейського Союзу заплановано 1,6 млрд. євро на розвиток біоекономіки як кластера технологічних рішень, природних для людини й навколишнього середовища. В цьому контексті важливої ролі набуває вивчення інвестиційно-інноваційного розвитку харчової промисловості для забезпечення виробництва достатнього обсягу органічно чистого продовольства.

Питання розвитку теорії та практики фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств досліджували у своїх працях зарубіжні вчені: Ю. Брігхем, В. Бочаров, К. Ерроу, Б. Кузик, М. Міллер, Ф. Модільяні, Є. Нагашев, Є. Стоянова, Й. Шумпетер, Ю. Яковець. Вагомий внесок у дослідження питань фінансового забепечення інвестиційної діяльності зробили вітчизняні вчені Ю. Бажал, Т. Васильєва, Л. Гриценко, Л. Борщ, С. Ілляшенко, М. Крупка, А.Кузнєцова, Л. Нейкова, С. Онишко, А. Пересада, В. Федоренко, Л. Федулова.

Водночас, незважаючи на достатню широту дослідження проблематики інвестиційно-інноваційного розвитку, залишається ряд питань, що потребують подальшого дослідження. Серед них: розроблення комплексного підходу щодо методичних засад фінансового забезпечення досліджуваного процесу, обґрунтування непрямих методів державної фінансової підтримки ІІР, удосконалення прогнозування та планування власних фінансових ресурсів для забезпечення інвестицій в інноваційний розвиток.

Актуальність питань, пов'язаних із фінансовим забезпеченням інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України, обумовила вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри фінансів підприємств Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Напрями фінансового оздоровлення суб'єктів підприємництва в умовах ринкової економіки» (державний реєстраційний номер 0101U004358) і «Фінансове управління інвестиційно-інноваційним розвитком суб'єктів підприємництва» (державний реєстраційний номер 0111U007426). Автором досліджено особливості інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України та його фінансового забезпечення, запропоновано вдосконалення методичних основ оцінки ефективності інноваційних проектів та запропоновано комплекс заходів щодо державної підтримки фінансового забезпечення інноваційного розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку та розробка рекомендацій щодо вдосконалення формування і використання інвестиційних ресурсів для забезпечення інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України.

Реалізація мети обумовила постановку і вирішення наступних завдань:

- поглибити дослідження теоретико-методичних підходів до визначення сутності інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств;

- дослідити засади фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств;

- узагальнити існуючі напрями державної підтримки інноваційного розвитку підприємств;

- здійснити аналіз інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості України, зокрема молокопереробної галузі;

- проаналізувати та дати оцінку використання власних фінансових ресурсів для здійснення інвестицій в інновації на підприємствах харчової промисловості;

- дослідити напрями використання позикових коштів для здійснення інвестицій в інноваційний розвиток підприємств харчової промисловості;

- проаналізувати і дати оцінку залучення інвестиційних ресурсів у харчову промисловість України на закордонних фінансових ринках;

- обґрунтувати пріоритетні напрями інвестування інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України;

- вдосконалити методику оцінки інвестиційних проектів інноваційного спрямування на основі використання теорії нечітких множин;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України.

Об'єктом дослідження є фінансове забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України.

Предметом дослідження є грошові відносини в процесі фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України.

Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. У теоретичній частині дослідження залежно від цілей і завдань використовувалися такі методи: метод теоретичних узагальнень, на якому базувався аналіз різних підходів науковців до тлумачення сутності понять «інновації», «інвестиційно-інноваційний розвиток»; метод аналізу й синтезу, що використовувався для дослідження джерел фінансового забезпечення та їх впливу на інноваційний розвиток підприємства; метод індукції й дедукції - для розробки пріоритетних напрямів інноваційного розвитку як харчової промисловості України, так і молокопереробної галузі зокрема, абстрактно-логічний метод - для розкриття дії механізму інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств; метод статистичних групувань і порівнянь; методи економетричного моделювання; методи нечітких множин; табличний та графічний методи - для оцінки інноваційних процесів на досліджуваних підприємствах. Загальною методичною основою роботи є системний підхід до аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України з точки зору його фінансового забезпечення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, країн Європейського Союзу, СНД, Світової організації торгівлі, офіційні статистичні дані Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики, Організації Об'єднаних Націй, Державних статистичних агенцій зарубіжних країн, звітні дані підприємств харчової промисловості України, наукові праці з питань фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретико-методичних підходів і розробці практичних рекомендацій щодо акумуляції та використання фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України. До найважливіших результатів дослідження, що характеризують наукову новизну, належать:

вперше:

- обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств з урахуванням особливостей харчової промисловості: 1) для активізації інноваційного розвитку підприємств запропоновано впровадження інноваційно-інвестиційного податкового

кредиту та розроблено рекомендації до його надання та використання; 2) з метою збільшення обсягів реалізації інноваційної продукції запропоновано використання диференційованих пільг зі сплати податку на прибуток залежно від зростання частки реалізованої інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

удосконалено:

- визначення поняття «інвестиційно-інноваційний розвиток підприємства» як процесу якісного оновлення основних засобів, технологій виробництва шляхом інвестування у накопичення та використання нових знань, втілених у технологічних, продуктових, організаційних інноваціях. Запропоноване визначення дозволяє сконцентрувати увагу на пріоритетності знань для інноваційного розвитку підприємств;

- методичні підходи до оцінки інноваційних проектів у частині врахування нефінансових ефектів і ризиків на основі використання положень теорії нечітких множин, фінансових показників та лінгвістичних змінних, що сприятиме зниженню ризикованості й невизначеності при реалізації таких проектів;

- методи прогнозування та планування власних фінансових ресурсів для інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств з використанням підходів CVP-аналізу на основі розрахованої в роботі залежності прогнозованої виручки від реалізації інноваційної продукції й операційного прибутку від обсягу інвестицій;

набули подальшого розвитку:

- теоретико-методичні засади інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств на основі уточнення цілей, напрямів, необхідних ресурсів з урахуванням етапів інноваційного процесу та його специфіки, що сприятиме підвищенню ефективності управління вказаним розвитком;

- обґрунтування пріоритетних напрямів здійснення інвестицій в інновації, яке, на відміну від загальноіснуючих підходів, базується на визначенні та нейтралізації ризиків у діяльності підприємств харчової промисловості, що пов'язані з якістю сировини при її виробництві, транспортуванні й переробці. Це сприятиме підвищенню ефективності використання фінансових ресурсів;

- класифікація дифузії інновацій шляхом виділення поряд із вертикальним та горизонтальним спрямуванням її діагонального напряму, який передбачає розповсюдження інновацій залежно від розвитку фінансового ринку країни. Це дозволить урахувати більшу сукупність чинників, що впливають на використання інновацій в економіці.

Практичне значення одержаних результатів визначається обґрунтованими висновками й методичними рекомендаціями щодо підвищення ефективності формування, розподілу та використання фінансових ресурсів із метою забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств. Наукові результати й рекомендації автора щодо податкового стимулювання інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України прийняті до впровадження Комітетом з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Верховної Ради України (довідка № 04-39/597 від 16.06.2011); рекомендації щодо пріоритетних напрямів інноваційного розвитку з метою підвищення конкурентоспроможності продукції молокопереробних підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту використовуються при розробці окремих положень стратегії розвитку ПрАТ «Молочний альянс» (довідка № 03/22404 від 21.06.2011р.); розроблена методика планування власних внутрішніх фінансових ресурсів для забезпечення необхідного обсягу інвестицій, а також методика оцінки інноваційних проектів застосовується в діяльності підрозділів ПАТ «Яготинський маслозавод» (довідка № 01-491/4 від 23.06.2011р.).

Окремі положення та висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на фінансово-економічному факультеті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва» (довідка від 26.08. 2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Викладені у роботі наукові результати належать особисто автору і є його науковим здобутком. Наукові ідеї та здобутки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Головні теоретичні й практичні положення дисертаційної роботи апробовані на 11 міжнародних та всеукраїнських конференціях: Міжнародній науковій конференції «Розвиток фінансових інститутів в умовах міжнародної інтеграції» (лютий 2009 р., м. Полтава); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і соціально-економічні перспективи» (квітень 2009 р., м. Кам'янець-Подільський); Всеукраїнській конференції молодих вчених та студентів «Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України» (жовтень 2009 р., м. Севастополь); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (листопад 2009 р., м. Харків); III Міжнародній виїзній науково-практичній конференції «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах посилення глобалізаційних процесів» (лютий 2010 р., м. Ритро, Польща); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (квітень 2010 р., м. Макіївка); Міжнародній студентсько-аспірантській конференції «Світова економічна криза: причини, наслідки та перспективи подолання» (травень 2010 р., м. Львів); І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні та практичні аспекти» (червень 2010 р., м. Хмельницький); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум - 2010» (грудень 2010 р., м. Харків); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Актуальні проблеми розвитку національної економіки України» (травень 2011 р., м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційне забезпечення економічного розвитку регіону» (травень 2011 р., м. Полтава).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи опубліковані у 16 наукових працях загальним обсягом 4,7 д.а., з них: 8 - статей у наукових фахових виданнях, 8 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 180 сторінок та містить 49 таблиць на 20 сторінках, 17 рисунків на 8 сторінках, 27 додатків на 45 сторінках. Список використаних джерел містить 201 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств» досліджено сутність інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств, джерела його фінансового забезпечення, методи державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.

На основі аналізу існуючих точок зору зарубіжних та вітчизняних фахівців щодо визначення сутності інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств запропоновано авторське визначення вказаного поняття. Інвестиційно-інноваційний розвиток (ІІР) - процес якісного оновлення основних засобів, технологій виробництва на основі інвестування у накопичення та використання нових знань, втілених у технологічних, продуктових, організаційних інноваціях. Сформульоване визначення надає пріоритет розвитку знань як головній передумові ІІР підприємств. Автором уточнено цілі, напрями, принципи інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств та його ресурсне забезпечення.

Узагальнення наукових підходів до процесу фінансового забезпечення ІІР підприємств дозволило дослідити його систему, складовими якої є: функції, об'єкт, суб'єкти, форми та джерела фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку суб'єктів підприємництва. Здійснено систематизацію джерел фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств і розроблено матрицю співвідношення джерел та суб'єктів фінансового забезпечення інноваційних проектів. Встановлено, що для підприємств, які входять до холдингових структур, важливу роль у забезпеченні ІІР відіграє фінансування материнської компанії.

Проведений в дисертації аналіз структури джерел фінансового забезпечення ІІР свідчить, що підприємства, котрі мають більші можливості використання внутрішніх джерел фінансування, інтенсивніше здійснюють інвестиційно-інноваційну діяльність порівняно з тими, що надають перевагу позиковим ресурсам. Фінансування ІІР за рахунок коштів, отриманих від емісії акцій, більш характерне для підприємств, які переважно фінансують дослідження і розробки, оскільки висока ризиковість таких проектів зумовлює небезпеку неповернення кредитів. При цьому інноваційно активні фірми, як показує зарубіжний досвід, залучають банківські кредити за ставками, нижчими за середньоринкові на 1-1,5%, що пояснюється кращими фінансовими показниками позичальників, а також більшою довірою до них кредиторів.

Облігації є більш ризиковим джерелом фінансування інноваційних проектів. У разі погіршення фінансового становища реструктуризацію банківського кредиту провести легше, ніж облігаційної позики. Виплати по емітованих облігаціях можуть змусити інвесторів відмовитися від підтримки інвестиційного проекту з позитивним NPV, оскільки виникає загроза спрямування доходу від реалізації інноваційного проекту на погашення попереднього облігаційного боргу.

Дослідження участі фінансових посередників (банків, інституційних інвесторів, фондового ринку, а також прямих інвесторів) у забезпеченні ІІР дозволило зробити висновок про необхідність використання поряд з горизонтальним і вертикальним напрямами дифузії, інновацій діагонального напряму. Суть цього напряму дифузії полягає у наступному: за інших рівних умов на фондовому ринку кращі фінансові характеристики (вищі показники котирування акцій та нижчі ставки дохідності облігацій) притаманні цінним паперам підприємств, які активно впроваджують інновації. Тобто, при залученні фінансових ресурсів на більш вигідних умовах (мінімальна ціна капіталу, мінімальні транзакційні витрати), підприємства конкурують як з підприємствами своєї галузі, так і з іншими на ринку. За таких умов успішнішим буде підприємство, яке впроваджує інвестиції на інноваційній основі. Для залучення зовнішнього фінансування на прийнятних умовах, інші підприємства на ринку будуть також змушені здійснювати активну інноваційно-інвестиційну діяльність. Діагональна дифузія найбільш притаманна універсальним інноваціям, використання яких можливе в усіх сферах підприємницької діяльності. Найчастіше до таких інновацій належать організаційні.

Здійснений аналіз використання прямих та непрямих методів державної фінансової підтримки ІІР засвідчив, що держави з розвиненою інноваційною економікою більш схильні до використання прямих методів підтримки, зокрема прямого фінансування окремих високоефективних із суспільної точки зору проектів. Враховуючи недостатній рівень розвитку інноваційної інфраструктури, обґрунтовано, що в Україні повинні більш активно використовуватися непрямі методи державної фінансової підтримки ІІР.

У розділі 2 «Оцінка сучасного стану фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України» досліджено інвестиційно-інноваційні процеси у харчовій промисловості України в цілому та на підприємствах молокопереробної галузі зокрема; дана оцінка використання власних і позикових ресурсів для ІІР та залучення іноземних інвестицій у харчову промисловість.

Дослідження показників інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості впродовж 2004-2010 рр. засвідчило відсутність стабільності в їх діяльності. Якщо у 2004 р. інноваційною діяльністю займалося кожне восьме підприємство, у 2005-2006 рр. - кожне десяте, то у 2010 р. - кожне сьоме. При незначній кількості підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, має місце низька частка інноваційної продукції у структурі реалізованої продукції. Підприємства харчової промисловості України використовують стратегію наздоганяючого розвитку, що підтверджується переважанням «нових для підприємства» інновацій. Це свідчить про недостатню активність суб'єктів господарювання щодо самостійної розробки та впровадження інновацій, що присутнє в стратегії випереджаючого розвитку.

Аналогічні тенденції мають місце в інвестиційно-інноваційному розвитку молокопереробних підприємств. Протягом 2004-2010 рр. з 22 досліджуваних підприємств тільки три найбільш інвестиційно активні підприємства забезпечували 30-50% загального обсягу інвестицій.

З метою поглибленого дослідження інвестиційно-інноваційної активності підприємств була розроблена матриця співвідношення показників масштабу та інтенсивності капітальних інвестицій за 2004-2010 рр. по 22 досліджуваних молокопереробних підприємствах. Коефіцієнт масштабності, розрахований як відношення капітальних інвестицій до середньорічних активів підприємства, дозволив виявити відносну величину інвестицій. Перевагою проведеної оцінки є можливість порівняння підприємств, незважаючи на відмінності у розмірах їх активів. Інтенсивність здійснюваних інвестицій виражається коефіцієнтом приросту капітальних інвестицій підприємств. Залежно від співвідношення вказаних показників досліджувані підприємства були розподілені на 4 групи (рис. 1).

При цьому встановлено, що для більшості досліджуваних підприємств характерні низькі темпи приросту капітальних інвестицій та їх частки в активах підприємства. Це свідчить про необхідність додаткових інвестицій в оновлення виробничої бази підприємств.

Здійснене дослідження засвідчило, що зростання частки власних коштів у фінансуванні інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості відбулося в умовах скорочення обсягу фінансування за рахунок інших джерел, зокрема коштів вітчизняних та зарубіжних інвесторів (табл. 1).

Рис. 1. Результати групування досліджуваних підприємств з урахуванням співвідношення масштабу та інтенсивності їх капітальних інвестицій*

*Розраховано автором самостійно

Таблиця 1 Обсяг та структура джерел фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості України*

* Складено автором на основі даних статистичних збірників «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» за 2004-2010 рр.

Починаючи з 2006 р. фінансове забезпечення інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості здійснюється в основному за рахунок їх власних коштів і кредитів. Недостатня диверсифікація джерел фінансового забезпечення та значне переважання власних коштів підприємств призводить до підвищення волатильності інвестицій в інновації, оскільки їх обсяг і систематичність здійснення залежать від фінансового стану підприємств, який є нестабільним.

З 10 досліджуваних підприємств, що впродовж 2004-2010 рр. здійснили найбільші обсяги капітальних інвестицій, 6 входять до холдингових груп. Це свідчить про важливе значення використання коштів материнської структури для забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України.

Аналіз використання амортизаційних відрахувань на досліджуваних підприємствах показав, що в середньому за 2004-2010 рр. було використано 45%. Тому поряд із запровадженням прискореного методу амортизації, який сприятиме розширенню фінансової бази ІІР, необхідно забезпечити контроль за цільовим використанням амортизаційних відрахувань.

Враховуючи, що чистий прибуток є важливим джерелом фінансового забезпечення капітальних інвестицій, а основним показником, від якого залежить його формування, є виручка від реалізації продукції, автором запропоновано методику, котра характеризує взаємозв'язок виручки від реалізації продукції та капітальних інвестицій. Для розробки методики використано залежність фінансових показників, розрахованих на основі CVP-аналізу (Cost-Volume-Profit Analysis). Застосування запропонованої методики дозволить прогнозувати необхідні капітальні інвестиції для досягнення запропонованого обсягу виручки від реалізації продукції.

Проведене дослідження можливостей використання боргового фінансування інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств базувалося на використанні методики НБУ з визначення кредитоспроможності позичальника. Більшість досліджуваних підприємств характеризуються низькими показниками фінансової стійкості й високим коефіцієнтом заборгованості, а висока питома вага короткострокового позикового капіталу свідчить про дефіцит обігових коштів підприємств та ускладнює можливість фінансування інвестицій за рахунок довгострокових позик. Існуючі проекти співпраці банківських установ і молокопереробних підприємств щодо забезпечення реалізації об'ємних інвестиційно-інноваційних проектів є поодинокими та здійснюються лише окремими банками. Наприклад, співпраця компанії ПрАТ «Укрпродукт Груп» з ЄБРР у 2010-2011 рр., ТОВ «Данон Україна» з ПАТ «Індекс-банк» у 2010-2011 рр. Висока питома вага короткострокової заборгованості у пасиві балансу досліджуваних підприємств негативно впливає на ІІР з двох причин: по-перше, зростаючі витрати на сплату відсотків відволікають власні кошти підприємств; по-друге, така заборгованість справляє негативний вплив на показники фінансової стійкості, тим самим ускладнюючи доступ підприємств для фінансування ІІР за рахунок довгострокових позикових ресурсів.

Вивчення умов та проспектів емісій облігацій підприємствами харчової промисловості виявило, що такий спосіб залучення коштів не є дієвим для фінансування ІІР (лише 9% коштів було спрямовано на інноваційні цілі). Разом із тим агропромислові підприємства, зокрема з виробництва продуктів харчування, здатні залучити кошти через публічне розміщення акцій на вигідних умовах. Це пояснюється надійністю акцій харчових компаній. У кризових 2008-2009 рр. сукупна капіталізація підприємств, що виробляють харчові продукти, зросла на 0,6% при скороченні сукупної капіталізації банківського сектора, нерухомості, компаній металургії. Підвищення цін на продукти харчування сприяє зростанню інвестиційної привабливості компаній з відповідним профілем діяльності. За даними FAO (Food and Agriculture Organization), індекс цін у світі на продукти харчування у серпні 2011 р. стосовно відповідного періоду 2004 р. склав 231%, зокрема на молочні продукти 221%, цукор 394%.

У розділі 3 «Напрями інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості та вдосконалення його державної фінансової підтримки» досліджено й визначено: пріоритетні напрями інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості, у тому числі молокопереробних підприємств; методичні підходи до вдосконалення оцінки ефективності проектів; механізм державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості та напрями його вдосконалення.

У результаті проведеного дослідження визначені основні чинники низького рівня інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості, у тому числі молокопереробної галузі. У дисертації обґрунтовані пріоритетні напрями інвестицій для забезпечення прискорення й інтенсифікації ІІР: інноваційне переоснащення виробництва, інтелектуальний капітал, розвиток вертикальної інтеграції виробників сировини та переробних підприємств, удосконалення системи контролю за якістю сировини і продукції, маркетингові інновації. Здійснення інвестицій за вказаними напрямами дозволить зменшити негативний вплив на інноваційний розвиток таких чинників: високий рівень фізичного та морального зносу обладнання, недостатній досвід фахівців щодо здійснення інноваційної діяльності, неефективний контроль якості виробництва, брак якісної сировини, недостатній ринок збуту продукції.

З метою економії інвестиційних ресурсів і підвищення ефективності інноваційного розвитку в дисертації вивчено стан розробки і використання інноваційних проектів підприємств, їх ефективність та запропоновано методичні підходи щодо вдосконалення оцінки вказаних проектів. На основі використання теорії нечітких множин розроблено методику, що дозволяє: нівелювати фактор невизначеності для розрахунку таких показників, як ставка дисконтування й вартість фінансування інноваційного проекту; застосувати у розрахунках такі параметри, як досягнення нефінансових переваг (розширення асортименту продукції, нівелювання фактора сезонності) та ризикованість інвестиційного проекту; звести до одного числового вимірника дані щодо обсягу інвестиційних вкладень, вартості капіталу, ризиків, які впливають на його впровадження та досягнення нефінансових переваг. Методика передбачає використання експертних оцінок окремих показників з урахуванням того, що менеджери підприємства володіють інсайдерською інформацією (наприклад, полегшений доступ до джерел фінансування). Використання такої інформації дозволяє точніше прогнозувати ефективність інвестиційних проектів.

Суттєвий вплив на розв'язання проблеми фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств справляє державна фінансова підтримка. Дослідження досвіду зарубіжних країн щодо державної підтримки ІІР, законодавчих і нормативних документів України з оподаткування, практики роботи й інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості, в тому числі молокопереробних, дозволили зробити певні узагальнення, дати оцінку існуючого положення та зробити пропозиції щодо вдосконалення й розвитку державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України.

Економічна доцільність надання інноваційно-інвестиційного податкового кредиту саме підприємствам харчової промисловості обумовлена рядом обставин. По-перше, необхідністю прискореного розвитку, нарощування виробництва екологічно чистих продуктів харчування, розширенням ринку їх збуту. По-друге, короткий цикл виробництва продуктів харчування та достатній рівень їх рентабельності дозволяють забезпечити компенсацію недоотримання доходів бюджету від надання інноваційно-інвестиційного податкового кредиту в короткі терміни.

У дисертації розроблено рекомендації щодо прийняття рішень із питань, пов'язаних із видачею підприємствам інноваційно-інвестиційного податкового кредиту: обґрунтування необхідності та напрямів використання коштів; умов отримання, розміру і термінів видачі кредиту; плати за користування; способів забезпечення наданих кредитів та їх повернення; контролю за цільовим використанням коштів.

Інноваційний розвиток харчової промисловості проявляється у нарощуванні випуску і реалізації інноваційної сертифікованої за стандартами якості продукції. З метою стимулювання випуску такої продукції в дисертації здійснено відповідні розрахунки та запропоновано надання пільг зі сплати податку на прибуток здійснювати на основі зниження процентної ставки податку залежно від питомої ваги інноваційної сертифікованої продукції в загальному обсязі реалізації. Процентну ставку пропонується знижувати диференційовано залежно від: питомої ваги інноваційної сертифікованої продукції в загальному обсязі реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках; щорічного приросту вартості інноваційної продукції з урахуванням фактора інфляції. Кошти, отримані підприємствами від надання їм вказаної пільги, повинні бути використані на фінансування інноваційного розвитку. При нецільовому використанні підприємством додаткових фінансових ресурсів пільга має бути анульована, а відповідні кошти повернуті в бюджет.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано розв'язання актуального наукового завдання вдосконалення фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України. Здійснене комплексне дослідження дозволило обґрунтувати такі висновки та пропозиції теоретичного і прикладного характеру:

1. Сформульовано авторське визначення поняття інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства як процесу якісного оновлення основних засобів, технологій виробництва шляхом інвестування у накопичення та використання нових знань, втілених у технологічних, продуктових, організаційних інноваціях. Розроблено його структурно-компонентну схему з визначенням основних цілей, принципів, напрямів і необхідних ресурсів.

2. Дослідження структури джерел фінансового забезпечення ІІР свідчить, що в економічно розвинених країнах на забезпечення інноваційної діяльності інноваційно активних фірм припадає понад 60% власних фінансових ресурсів, емісійного капіталу, фінансування в межах інтегрованих компаній. Практика свідчить, що підприємства, які мають більші можливості використання внутрішніх джерел фінансування, інтенсивніше здійснюють інвестиційно-інноваційну діяльність порівняно з тими, що надають перевагу позиковим ресурсам.

3. Вивчення методів державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств у європейських країнах свідчить, що держави з розвиненою інноваційною економікою в основному використовують прямі методи державної фінансової підтримки ІІР підприємств, які забезпечують фінансування окремих високоефективних проектів. В Україні повинні більш активно застосовуватися непрямі методи державної фінансової підтримки ІІР.

4. Проведене дослідження показників інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України виявило необхідність нарощення їх інноваційної активності. Доведено, що у своїй інноваційній діяльності підприємства використовують стратегію наздоганяючого розвитку і не схильні створювати власні інновації (лише 40% інноваційної продукції є новою для ринку, решта - лише для підприємства). Переважання продуктових інновацій у структурі впроваджених інновацій свідчить про використання стратегії орієнтації на споживача, а не підвищення ефективності виробництва (що повинно забезпечуватись процесними інноваціями).

5. На основі CVP-аналізу автором запропоновано методику, яка дозволяє виявити залежність інвестицій від обсягів власних фінансових ресурсів, а також обернену залежність: необхідне зростання операційного доходу за заданого рівня збільшення капітальних інвестицій. Впливаючи на певні складові розробленої методики, підприємство може прогнозувати збільшення обсягу фінансування інвестицій за рахунок власних ресурсів шляхом: зниження частки змінних витрат, зокрема змінних матеріальних витрат підприємства; підвищення фінансових результатів від інвестиційної та фінансової діяльності підприємства як складових сукупного фінансового результату роботи підприємства. Зазначену методику доцільно використовувати у прогнозних цілях, зокрема при розрахунку обсягу капітальних інвестицій залежно від результатів операційної діяльності.

6. Здійснене групування досліджуваних молокопереробних підприємств за показниками кредитоспроможності свідчить, що більшість досліджуваних підприємств характеризуються низькими показниками фінансової стійкості та високим коефіцієнтом заборгованості. Структура зобов'язань підприємств указує на неможливість активного боргового фінансування інноваційної діяльності, оскільки 50% капіталу підприємств є короткостроковим і спрямовується на фінансування поточної діяльності. За результатами виконаного дослідження було надано рекомендації щодо вибору пріоритетних джерел фінансового забезпечення для кожної виділеної групи підприємств.

7. На основі аналізу перешкод інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості обґрунтовано пріоритетні напрями інвестицій в інноваційний розвиток підприємств галузі: інноваційне переоснащення виробництва, інтелектуальний капітал, розвиток вертикальної інтеграції виробників сировини та переробних підприємств, удосконалення системи контролю за якістю сировини і продукції, маркетингові дослідження ринку збуту. Доведено, що одним із найважливіших напрямів є створення вертикальних інтеграційних зв'язків між виробниками сировини, переробними підприємствами та постачальниками продукції кінцевому споживачеві. Здійснення таких організаційних інновацій дозволить: посилити конкуренцію на ринку постачальників сировини, спростити контроль за її якістю, скоротити транзакційні витрати (на пошук партнерів, доставку сировини до заводів).

8. Для визначення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів в умовах невизначених вхідних параметрів проекту (вартість фінансування, обсяг вкладень) розроблено методику на основі теорії нечітких множин з використанням лінгвістичних змінних. Застосування методики дозволить: зменшити фактор невизначеності при розрахунку параметрів інвестиційного проекту; обрати оптимальний інвестиційних проект на основі зведених до одного числового вимірника даних щодо обсягу інвестиційних вкладень, нефінансових переваг, вартості капіталу та ризиків, що виникають при його впровадженні.

9. З метою розвитку й удосконалення державної фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України, запропоновано надання інноваційно-інвестиційного податкового кредиту. Його застосування дозволить: збільшити фінансові ресурси підприємств, які на відміну від інших, матимуть чітке цільове спрямування; зменшити кількість випадків навмисного заниження прибутку; стимулювати підвищення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів для забезпечення погашення податкового кредиту після закінчення строку інноваційного проекту. З метою нарощування випуску інноваційної продукції запропоновано встановити пільги зі сплати податку на прибуток для підприємств, диференційовані залежно від: 1) частки реалізованої інноваційної сертифікованої за європейськими стандартами якості продукції; 2) частки експортованої інноваційної продукції; 3) щорічного приросту (з урахуванням фактора інфляції) реалізації інноваційної продукції.

Список публікацій автора за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Корнилюк А.В. Фінансовий стан та інвестиційна привабливість підприємств харчової промисловості України / А.М. Поддєрьогін, А.В. Корнилюк // Економіка і регіон: Науковий вісник. - Полтава: ПолтНТУ - № 1, 2009. - с. 96-101. (0,6 друк. арк.; особисто автору належить 0,4 друк. арк.: аналіз фінансового стану підприємств харчової промисловості).

2. Корнилюк А.В. Інновації та їх фінансове забезпечення в харчовій промисловості України / А.М. Поддєрьогін, А.В. Корнилюк // Фінанси України - К.: Міністерство фінансів України - № 11 (168), 2009. - с. 94-100. (0,5 друк. арк.; особисто автору належить 0,3 друк. арк.: аналіз взаємозв'язку інновацій та інвестицій)

3. Корнилюк А.В. Прямі іноземні інвестиції в харчову промисловість України та напрями їх використання / А.В. Корнилюк // Науковий журнал «Економіка і регіон» - Полтава: ПолтНТУ - № 25, 2010. - с. 211-215. (0,5 друк. арк.)

4. Корнилюк А.В. Банківське кредитування капітальних інвестицій підприємств харчової промисловості України / А.В. Корнилюк // Вісник Хмельницького національного університету - Хмельницький: ХНУ - №3(151) - Т.1, 2010. - с. 94-98. (0,5 друк. арк.)

5. Корнилюк А.В. Вплив власних фінансових ресурсів на здійснення капітальних інвестицій молокопереробних підприємств [Електронний ресурс] / А.В. Корнилюк // Збірник наукових праць НУ ДПСУ. - Ірпінь: НУ ДПСУ - 2010. - № 1 - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_1/zmist.html (0,4 друк. арк.)

6. Корнилюк А.В. Пріоритетні напрями інвестицій для забезпечення інноваційного розвитку молокопереробних підприємств України / А.В. Корнилюк // Наука й економіка: Науковий журнал. - Хмельницький: ХЕУ. - 2010. - №4 (20) - с. 115-121. (0,5 друк. арк.)

7. Корнилюк А.В. Залучення інвестиційних ресурсів вітчизняними компаніями на зовнішніх фондових ринках / А.В. Корнилюк // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля - Луганськ: СНУ ім. В. Даля - № 2 (156), 2011. - частина 1 - с. 131-138. (0,5 друк. арк.).

8. Корнилюк А.В. Державна підтримка фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств / А.В. Корнилюк // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наукових праць. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка -- № 23 (частина 1), 2011. - с. 356-362. (0,5 друк. арк.)

В інших виданнях:

9. Корнилюк А.В. Інвестиційний розвиток промисловості України та напрями його прискорення / А.В. Корнилюк // Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава: ПолтНТУ, 2009. - с. 122-124. (0,1 друк. арк.)

10. Корнилюк А.В. Джерела фінансування капітальних інвестицій в умовах економічної кризи / А.В. Корнилюк // Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і перспективи: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: КПНУ ім. І. Огієнка, 2009. - с. 336-339. (0,2 друк. арк.)

11. Корнилюк А.В. Інвестиційно-інноваційне забезпечення конкуренто-спроможності підприємств харчової промисловості / А.В. Корнилюк // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків: ХНЕУ, 2009. - с. 51-54 (0,2 друк. арк.)

12. Корнилюк А.В. Формування фінансових ресурсів інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України / А.В. Корнилюк // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Макіївка, 2010. - Т. 1 - с. 77-78. (0,1 друк. арк.)

13. Корнилюк А.В. Пріоритетні напрями прямого іноземного інвестування в харчову промисловість України / А.В. Корнилюк // Світова економічна криза: причини, наслідки та перспективи подолання: зб. матеріалів Міжнар. студ.-асп. наук. конф. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - с. 275-276. (0,2 друк. арк.)

14. Корнилюк А.В. Державна підтримка інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України/ А.В. Корнилюк // Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум-2010»: зб. матеріалів VII Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків: НТУ «ХПІ», 2010. - с. 393-396. (0,1 друк. арк.)

15. Корнилюк А.В. Особливості фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств / А.В. Корнилюк // Актуальні проблеми розвитку національної економіки України: зб. матеріалів Міжнар. студ.-асп. наук. конф. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. - с. 264-265. (0,1 друк. арк.)

16. Корнилюк А.В. Методичні засади інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств / А.В. Корнилюк // Інноваційне забезпечення економічного розвитку регіону: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава: ПолтНТУ, 2011. - с. 128-129. (0,1 друк. арк.)

Анотація

Корнилюк А.В. Фінансове забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. - гроші, фінанси і кредит. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2011.

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методичні засади інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств, визначено його основні цілі, напрями та необхідні для цього ресурси, надано авторське визначення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств. Визначено особливості фінансового забезпечення досліджуваного процесу за рахунок різних джерел. Проаналізовано та надано оцінку можливостям фінансування ІІР за рахунок власних, позикових і залучених ресурсів молокопереробними підприємствами.

Обґрунтовано пріоритетні напрями інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості України, запропоновано вдосконалення оцінки інноваційних проектів із використанням теорії нечітких множин. Розроблено рекомендації щодо державної підтримки фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку, які враховують особливості харчової промисловості.

Ключові слова: фінансове забезпечення, інвестиційно-інноваційний розвиток, державна фінансова підтримка, податкове регулювання, харчова промисловість.

Аннотация

Корнилюк А.В. Финансовое обеспечение инвестиционно-инновационного развития предприятий пищевой промышленности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08. - деньги, финансы и кредит. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2011.

В диссертации исследованы концептуальные основы инвестиционно-инновационного развития предприятий пищевой промышленности Украины, выделены особенности финансового обеспечения ИИР за счет различных источников. Дано определение понятию инвестиционно-инновационного развития предприятий, которое является комплексным и указывает на главную цель ИИР (качественное обновление основных средств, технологий и производства), предпосылки (накопление и применение новых знаний) и путь его достижения (осуществление инвестиционной деятельности). Разработана структурно-компонентная схема ИИР с указанием основных целей, принципов, направлений, а также необходимых ресурсов.

Проведенное исследование финансового обеспечения ИИР позволило определить особенности различных финансовых источников. Так, предприятия, имеющие доступ к значительным внутренним источникам финансирования, склонны к более интенсивной инвестиционно-инновационной деятельности по сравнению с теми предприятиями, которые привлекают внешнее заемное финансирование. Установлено, что для предприятий, входящих в холдинговые структуры, важным является финансирование материнской структуры, которое может осуществляться в формах выкупа эмитированных акций, облигаций, предоставления льготных кредитов и финансовой помощи. Финансирование ИИР путем эмиссии акций характерно для компаний, чьи инновационные проекты обладают высоким уровнем риска. В то же время инновационно активные фирмы способны привлечь банковский заемный капитал по ставкам, которые меньше среднерыночных на 1-1,5%.

Доказано, что в инновационном развитии предприятия пищевой промышленности используют стратегию догоняющего развития и не склонны создавать собственные инновации, поскольку 60% инновационной продукции является новой для предприятий, а не рынка в целом. Преобладание продуктовых инноваций свидетельствует о стратегии ориентации на потребителя, а не на повышение эффективности производства. Установлено, что исследуемые молокоперерабатывающие предприятия характеризуются низкой диверсификацией источников финансирования инноваций, что значительно увеличивает волатильность инвестиций в инновации, поскольку их объем и систематичность зависят от стабильности финансового состояния предприятий.

На основе CVP-анализа построены функции, описывающие зависимость капитальных инвестиций от объема собственных финансовых ресурсов, а также обратную зависимость: необходимый рост операционного дохода от заданного уровня роста инвестиций. Путем влияния на отдельные составляющие функций предприятия могут прогнозировать увеличение объема собственных финансовых ресурсов, а также обратную зависимость: необходимый рост операционного дохода при заданном уровне капитальных инвестиций.