Фінансовий механізм соціального захисту населення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 364.05 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Фінансовий механізм соціального захисту населення України

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Савченко Наталія Григорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Булгакова Світлана Олексіївна, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Тропіна Валентина Борисівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент Момотюк Людмила Євгенівна, Національна академія статистики, обліку та аудиту доцент кафедри фінансів, декан фінансового факультету

Захист відбудеться 28 жовтня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.055.03 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 21, корпус Д, ауд. Д-221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий «24» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Кучер

населення соціальний захист бюджетний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвинена система соціального захисту населення є невід'ємною складовою соціальної політики будь-якої цивілізованої держави, головною функцією якої є забезпечення визначених стандартів рівня і якості життя населення. Реалізація прав людини, ступінь її захисту від факторів та наслідків базових соціальних ризиків безпосередньо залежить від рівня соціально-економічного розвитку і стану соціальної безпеки в країні, належне забезпечення яких покладається, перш за все, на бюджетну систему. Підвищення рівня життя населення в умовах обмежених бюджетних ресурсів вимагає пошуку шляхів оптимального поєднання солідарної та індивідуальної відповідальності, всезагальності та категоріальності в механізмі фінансування соціального захисту, а також досягнення компромісу в суспільстві між бажаним рівнем соціального захисту та можливостями його фінансування.

В умовах структурних економічних реформ, в яких наразі знаходиться Україна, підтримувати фінансову стійкість системи соціального захисту, що сформувалася за радянських часів і була універсальною для усіх членів суспільства та залишилась їм у спадок, досить проблематично. Ринкові трансформації вимагають створення і розвитку нових інститутів і структур, здатних нести відповідальність за формування фінансових ресурсів соціального захисту з максимально можливою компенсацією наслідків соціальних ризиків, посилених значним обсягом соціальних гарантій і зростанням чисельності отримувачів соціальних трансфертів.

На державному рівні приймаються довгострокові соціальні програми, розробляються стратегії соціально-економічного розвитку, формуються концепції соціального забезпечення населення. Проблеми соціального захисту і його фінансування знайшли своє відображення у працях відомих вітчизняних учених: Н. Борецької, С. Булгакової, Н. Внукової, Л. Клівіденко, В. Куценко, Е. Лібанової, В. Мандибури, Л. Момотюк, В. Новікова, О. Новікової, Ц. Огня, Д. Полозенка, В. Руденка, Ю. Саєнка, В. Тропіної, В. Федосова, Л. Черенько, І. Чугунова, С. Юрія, О. Яременка та ін. Серед зарубіжних дослідників на особливу увагу заслуговують праці Т. Ганслі, К. Грільберга, Г. Гайнса, М. Діка, Г. Еспінг-Андерсона, С. Майбурга, Д. Маршала, П. Спікера, Дж. Е. Стігліца та ін.

Віддаючи належне науковому доробку з цієї проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні, оскільки досі не розроблено науково обґрунтовану, побудовану на єдиних методологічних принципах, концепцію фінансового забезпечення соціального захисту населення. Відсутність системного підходу знижує ефективність управлінських рішень у сфері фінансування соціального захисту населення, які часто приймаються під впливом економічних і політичних процесів і мають декларативний характер.

Зазначене обумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи, що виконувалася відповідно до плану у Київському національному торговельно-економічному університеті за темами: «Методологічні аспекти підвищення ефективності функціонування страхового ринку України» (номер державної реєстрації 0104U003081), у межах якої автором розкрито зміст та особливості функціонування системи соціального страхування, внесено пропозиції щодо вдосконалення механізмів взаємодії розвитку страхового ринку та системи соціального страхування в Україні, що сприятиме підвищенню рівня соціального захисту населення; «Реформування бюджетної системи України в контексті євроінтеграції» (номер державної реєстрації 0107U003081), у форматі якої автором досліджено особливості механізму бюджетного планування соціальних видатків та його використання на середньо- та довгостроковий період.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування концептуальних засад та розробка методологічних положень і рекомендацій з формування фінансового механізму соціального захисту населення.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- поглибити теоретичні засади соціального захисту населення як важливої складової економіки, обґрунтувати його основні організаційно-правові форми;

- розкрити сутність фінансового механізму соціального захисту населення, визначити його складові;

- виявити взаємозв'язок методів, інструментів та важелів фінансового механізму соціального захисту населення;

- узагальнити зарубіжний досвід фінансового забезпечення соціального захисту населення з метою його практичного використання в Україні;

- оцінити діючий механізм бюджетного фінансування соціального захисту населення, визначити основні його тенденції, особливості, суперечності, обґрунтувати напрями вдосконалення;

- виявити особливості фінансових відносин, що виникають у системі соціального страхування та обґрунтувати напрями оптимізації її фінансового забезпечення;

- оцінити результати фінансового контролю використання коштів державного бюджету та коштів системи соціального страхування на соціальний захист населення;

- розробити пропозиції щодо побудови концепції фінансового забезпечення системи соціального захисту населення.

Об'єктом дослідження є державна система соціального захисту населення.

Предметом дослідження є економічні відносини, пов'язані з формуванням і використанням фінансових ресурсів, спрямованих на соціальний захист населення.

Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність загальних та спеціальних методів і підходів. При розкритті сутності соціального захисту населення та визначенні його організаційно-правових форм використано системний та структурний підходи; для обґрунтування компонентів фінансового механізму соціального захисту населення - методи логічного узагальнення; під час вивчення досвіду фінансового забезпечення соціального захисту населення зарубіжних країн - методи аналогії і порівняльного аналізу. На підставі математично-статистичних методів, аналізу і синтезу визначено сучасні тенденції розвитку фінансових відносин у сфері соціального захисту населення. Методи наукової абстракції, системного підходу, групування використано для розробки пропозицій з удосконалення окремих напрямів фінансового механізму соціального захисту населення.

Основою інформаційної бази дослідження є нормативно-правові акти з питань соціального захисту населення; статистичні матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Головного контрольно-ревізійного управління України, а також монографії та наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна результатів дисертаційної роботи, отриманих особисто здобувачем полягає у такому:

вперше:

- розкрито теоретичні засади фінансового механізму соціального захисту населення, що ґрунтуються на сукупності методів, інструментів і важелів та визначенні напрямів взаємодії основних складових фінансового механізму соціального захисту населення, що дозволить підвищити якісний рівень формування та використання фінансових ресурсів на соціальний захист населення;

- обґрунтовано комплексний підхід до формування та реалізації концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення, який передбачає інтегрованість фінансового механізму соціального захисту населення з іншими фінансово-економічними складовими, у тому числі формування пріоритетів, цілей та завдань, оцінювання рівня та якості соціального захисту населення, що сприятиме створенню необхідних умов для підвищення результативності й ефективності фінансового забезпечення соціального захисту населення.

удосконалено:

- тлумачення терміна «фінансовий механізм соціального захисту населення» як системи управління фінансовими відносинами через сукупність, встановлених державою, методів, інструментів і важелів з відповідним регулюванням та забезпеченням їх впливу на рівень соціального захисту населення. Запропонована дефініція дозволяє враховувати сукупність чинників, які впливають на вирішення завдань щодо соціального захисту населення;

- методологічні підходи до оцінки економічної ефективності функціонування системи соціального страхування; введені показники економічної ефективності функціонування системи соціального страхування, що дозволить забезпечити об'єктивну оцінку фінансового стану системи соціального страхування і надасть можливість подальшого прогнозування її фінансового розвитку;

- підхід до бюджетного планування соціальних видатків держави, який поєднує виділення коштів на нормативній основі та коштів, які отримуються згідно з програмно-цільовим підходом, що забезпечить підвищення ефективності формування фінансового забезпечення соціального захисту населення та покращить рівень керованості процесу фінансування соціальних видатків держави.

дістали подальшого розвитку:

- положення щодо фінансового забезпечення систем соціального захисту зарубіжних країн; зокрема, аргументовано, що процес фінансування соціального захисту населення в зарубіжних країнах спрямований на перерозподіл фінансової відповідальності між державою та іншими соціальними партнерами, встановлення тісного взаємозв'язку між соціальними гарантіями і фактичними соціальними потребами громадян, пошук додаткових джерел фінансування, надання відповідних можливостей для індивідуального вибору в досягненні соціальної захищеності;

- визначення ризиків, що впливають на досягнення цілей соціальних програм таких як зміна економічних умов, в яких реалізуються заходи соціальних програм, зміна нормативно-правової бази, що регулює соціально-економічні відносини, прийняття соціальних програм, які можуть вплинути на реалізацію існуючих програм, наявність неефективного використання фінансових, матеріальних ресурсів та управління бюджетними коштами;

- напрями оптимізації фінансового забезпечення системи соціального страхування. Обґрунтовано, що капіталізація вільних фінансових ресурсів є раціональною для системи соціального страхування, оскільки сприяє збільшенню її страхових коштів, здатних покрити наслідки тимчасової зміни рівня соціальних ризиків та підвищити рівень соціального захисту застрахованих осіб.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації положення, висновки та пропозиції поглиблюють теоретичні основи фінансового механізму соціального захисту населення, а також мають практичне значення в реалізації завдань, пов'язаних із розвитком фінансових відносин системі соціального захисту населення. Вони можуть бути використані при вдосконаленні фінансового механізму діючої системи соціального захисту населення органами державного управління, фондами соціального страхування для подальшого вдосконалення своєї діяльності з метою підвищення рівня соціального захисту населення.

Наукові та практичні результати, отримані автором у частині обґрунтування заходів щодо удосконалення бюджетного планування соціальних видатків держави, використано під час розробки довгострокових бюджетних програм Міністерством праці і соціальної політики (довідка №25/0/22-06 від 10.02.2006 р.).

Наукові розробки автора щодо основних положень концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення враховані Міністерством економіки України під час розробки напрямів розвитку бюджетної (соціальної) політики держави (довідка № 3501/451 від 24.12.2009 р.)

Результати дослідження знайшли своє практичне втілення у навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні дисциплін «Соціальне страхування», «Соціальна політика» та опублікуванні навчального посібника «Соціальне страхування» (довідка №1069/31-06 від 26.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення окремих напрямів фінансового механізму соціального захисту населення. Наукові положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи апробовані на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (м. Вінниця, 2004 р.), «Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), «Актуальні проблеми розвитку страхової діяльності в Україні» (м. Харків, 2007 р.), «Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (м. Чернівці, 2007 р.), «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2009 р.), «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у 15 наукових працях, у тому числі 7 статтях - у фахових виданнях (загальним обсягом 14,5 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи - 198 сторінок. Дисертація містить 11 рисунків, 18 таблиць, 16 додатків на 17 сторінках, список використаних джерел із 173 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів, які отримані автором особисто і виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретичні засади фінансового механізму соціального захисту населення» узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності та організаційно-правових форм соціального захисту населення; розкрито сутність фінансового механізму реалізації соціального захисту населення, визначено його складові; узагальнено особливості сучасних процесів фінансового забезпечення соціального захисту населення в європейських країнах.

Встановлено, що за умов ринкового господарства розширення переліку та посилення впливу соціальних ризиків є передумовою того, що суспільство формує і розвиває систему захисту від факторів та наслідків соціальних ризиків - соціальний захист. Під час дослідження процесу трансформації інституту соціального захисту в Україні визначено основні організаційно-правові форми соціального захисту населення на сучасному етапі: соціальне забезпечення, важливою складовою якого має бути державна соціальна допомога; соціальне страхування (загальнообов'язкове і добровільне); недержавна соціальна допомога. З'ясовано, що система соціального страхування в ринкових умовах функціонує на принципово нових засадах, що відрізняються від умов централізовано-планової економіки, головною із яких є паритетність сторін соціального партнерства в управлінні системою соціального страхування.

Поглиблено сутність поняття «соціальний захист», яке можна трактувати як систему управління факторами та наслідками соціальних ризиків з метою підтримання відповідних соціальних стандартів життя людини.

Обґрунтовано, що здійснення ефективної політики соціального захисту населення вимагає створення відповідного фінансового механізму її реалізації, здатного забезпечити соціальну безпеку громадян.

Осмислення теоретичних надбань фінансової науки надало можливість визначити сутність та складові фінансового механізму соціального захисту населення, що розкривають процес формування та використання фінансових ресурсів на соціальний захист населення.

Визначено фінансовий механізм соціального захисту населення як систему управління фінансовими відносинами через сукупність встановлених державою методів, інструментів і важелів з відповідним регулюванням та забезпеченням їх впливу на рівень соціального захисту населення.

Доведено, що кожна з організаційно-правових форм соціального захисту населення (соціальне забезпечення, соціальне страхування, недержавна соціальна допомога) має власний особливий фінансовий механізм реалізації. Ось чому функціонування фінансового механізму соціального захисту населення в цілому може бути ефективним за умов узгодженої взаємодії фінансових механізмів кожної із підсистем (форм) соціального захисту населення. На підставі цього, зроблено висновок, що фінансовий механізм соціального захисту населення може бути представлений сукупністю автономних фінансових механізмів, орієнтованих водночас на досягнення загальної мети - підвищення добробуту населення.

Обґрунтовано, що основними елементами фінансового механізму соціального захисту населення є організаційне забезпечення (головні суб'єкти управління - органи законодавчої та виконавчої влади), нормативно-правове регулювання соціально-економічної політики, інформаційне забезпечення, методи, інструменти та важелі. Об'єктом фінансового механізму соціального захисту як управлінської системи є процес формування і використання фінансових ресурсів, спрямований на забезпечення відповідного рівня та якості життя населення.

Інструменти фінансового механізму соціального захисту населення згруповані у фінансові регулятори надходжень та фінансові регулятори розподілу. Встановлено, що до фінансових регуляторів надходжень належать: у рамках підсистеми соціального забезпечення - податки, збори, офіційні трансферти, кредити та ін.; у рамках підсистеми соціального страхування - страхові внески, бюджетні асигнування, кошти, одержані від стягнення штрафів і пені, благодійні внески, кредити та ін. Фінансовими регуляторами розподілу визначено: у рамках підсистеми соціального забезпечення - соціальні видатки, соціальні гарантії, соціальні трансферти, заробітна плата та ін.; у рамках підсистеми соціального страхування - страхові виплати, матеріальна допомога, дотації та ін.

Обґрунтовано, що на добробут громадян країни впливають такі фінансові важелі: в рамках підсистеми соціального забезпечення - ставки податків, зборів, розміри оплати праці, соціальних трансфертів, фінансові показники прожиткового мінімуму, основних соціальних гарантій державні нормативи видатків на охорону здоров'я, освіту і т.д.; у рамках підсистеми соціального страхування - розміри відрахувань, страхових внесків на соціальне страхування, розміри страхових виплат, матеріальних допоміг, дотацій і т.д.

З'ясовано, що реформи, які проводяться та плануються у сфері фінансування соціального захисту населення в зарубіжних країнах, спрямовані на перерозподіл фінансової відповідальності між державою та іншими соціальними партнерами. В європейських країнах подолання протиріч між фінансовими можливостями і потребами соціального захисту вбачається в раціональному (з урахуванням конкретних соціально-економічних та історичних факторів) поєднанні соціального страхування, соціального забезпечення та соціальної допомоги держави. Інститут соціального страхування залишається базовим у системі, в якій поряд з основними принципами солідарності, субсидіарності і самоуправління отримують розвиток власне страхові засади - відповідність внесків і виплат, капіталізація резервів та ін.

Довгострокові перспективи у сфері фінансування соціального захисту визначаються впливом як глобальних, так і національних факторів.

Встановлено, що різні фінансові інститути і структури соціального захисту взаємопов'язані між собою і мають розвиватися як система.

У другому розділі «Стан фінансування соціального захисту населення України» досліджено особливості бюджетного фінансування соціальних видатків держави, розкрито сучасні тенденції розвитку фінансових відносин у сфері соціального страхування, проведено оцінку результатів фінансового контролю використання коштів державного бюджету та коштів системи соціального страхування на соціальний захист населення.

В Україні основним джерелом фінансового забезпечення соціальних гарантій є бюджет держави, що пояснюється як низьким рівнем доходів переважної частини населення в умовах формування ринкових відносин, так і традиційною орієнтацією громадян на отримання соціальних послуг саме від держави.

Визначено, що характерною ознакою існуючої моделі соціального захисту населення України є загальна тенденція до збільшення частки бюджетних видатків на соціально-культурні заходи у видатках зведеного бюджету України. Упродовж 2004 - 2009 рр. річні видатки на соціально-культурні заходи складали трохи більше 50% від загальної суми видатків, зазначеної у консолідованому бюджеті України. Найбільший їх обсяг припадав на 2005 р., коли видатки зведеного бюджету на соціально-культурні заходи складали 60,3%, або 19,4% ВВП (табл.1).

Таблиця 1. Динаміка частки соціальних видатків зведеного бюджету України (2004 - 2009 рр.)

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Видатки зведеного бюджету (всього), млн грн	102 538,4	141 989,5	175 512,2	227 638,2	312 017,5	310 225,1
Видатки (всього), % ВВП	29,4	32,1	32,2	31,7	32,9	33,9
Видатки на соц.-культ. заходи, млн грн	52 499	85 668,3	99 394,7	125 251,4	168 600, 4	172 758
Видатки на соц.-культ. заходи, % видатків зведеного бюджету	51,2	60,3	56,6	55,4	54,5	56,2
Видатки на соц.-культ. заходи, % ВВП	15	19,4	18,2	17,6	17,7	18,9

Джерело. Розраховано автором за даними Міністерства фінансів України

Встановлено, що за сукупною часткою соціальних видатків зведеного бюджету відносно ВВП Україна не поступається розвиненим країнам. Проте в Україні більша частина соціальних видатків поглинається видатками на фінансування програм соціального захисту і соціального забезпечення, в той час як у розвинених країнах переважна частина бюджетних видатків спрямована на фінансування таких соціальних послуг, як освіта та охорона здоров'я.

Доведено, що процес розподілу бюджетних коштів на фінансування соціальних видатків відбувається в напрямі забезпечення поточного утримання об'єктів соціальної інфраструктури, а не вирішення питань розвитку відповідних галузей соціальної сфери.

Обґрунтовано, що високий ступінь соціально-економічної нерівності, значна частка бідного населення в країні впливають на щорічне зростання обсягу видатків, які фінансуються за статтею «Соціальний захист і соціальне забезпечення». Встановлено, що зростання видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення населення відбувається в напрямі прискореного фінансування системи пільг населенню, які є способом часткової компенсації недоліків фінансового забезпечення соціального захисту населення, а не формою компенсації наслідків соціальних ризиків.

З'ясовано, що в Україні існує щорічна практика встановлення соціальних гарантій не на рівні прожиткового мінімуму, як того вимагає законодавство, а орієнтуючись на фактичні фінансові можливості зведеного бюджету. За результатами дослідження встановлено, що застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» у процесі планування соціальних видатків зведеного бюджету законодавчо не регламентовано, а тому породжує дезорієнтацію в політиці забезпечення доходів населення.

У процесі дослідження встановлено, що основним компонентом доходів громадян є заробітна плата, що забезпечує майже половину їхніх сукупних доходів. Протягом 2004 - 2009 рр. у структурі доходів населення частка заробітної плати коливалася у межах від 42% до майже 50%. Частка соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів складала близько 40%. В структурі витрат населення за досліджуваний період зниження частки споживчих витрат супроводжувалося зростанням частки сплачуваних населенням податків та інших обов'язкових платежів і зменшенням частки заощаджень у витратах населення. Зроблено висновок, що в Україні щорічне зростання реальних доходів населення значною мірою не відповідає зростанню вартості життя.

Визначальною тенденцією процесу формування фінансового забезпечення соціального захисту населення є посилення ролі фінансових ресурсів системи соціального страхування. Їх обсяг щороку зростає і у 2009 р. сягнув майже 20% ВВП країни (табл.2).

Таблиця 2 Фінансові ресурси системи соціального страхування України

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Обсяг фінансових ресурсів системи соціального страхування, млрд грн	43,5	58,7	76,2	111,8	169,8	181,3
У % до ВВП	12,5	13,3	14,0	15,6	17,8	19,8

Джерело. Розраховано автором за даними Міністерства праці і соціальної політики

У межах фінансової системи соціального страхування вирішуються питання як соціального захисту населення, так і організації фондів соціального страхування.

Найбільшу суму внесків із соціального страхування було сплачено на пенсійне страхування - майже 100 млрд грн, або 86,5% їх загальної суми (у 2009 р.). Такий значний показник характеризує високий рівень концентрації коштів на покриття наслідків лише одного ризику. Полярна функціональна організація системи соціального страхування свідчить як про високий рівень пенсійного ризику в Україні, так і про недостатній рівень соціальних гарантій за наслідками інших соціальних ризиків.

За даними дослідження встановлено, що у структурі видатків системи соціального страхування провідне місце посідають видатки на фінансування соціальних виплат та соціальних послуг. Значну частину коштів соціального страхування складають адміністративно-організаційні видатки.

З'ясовано, що у 2004 - 2009 рр. найнижчу частку адміністративних видатків (майже 2%) у загальних видатках бюджету зберігав Пенсійний фонд України, найвищу - Фонд соціального страхування на випадок безробіття (20,5% у 2009 р.). Розраховано коефіцієнт адміністративної ефективності фондів соціального страхування як відношення обсягу виплачених соціальних трансфертів до адміністративних видатків фондів. Розрахунок цього показника в цілому по системі соціального страхування засвідчив про його зростання з майже 26 грн виплачених соціальних трансфертів на 1 грн адміністративних видатків у 2004 році до майже 44 грн у 2009 році.

Доведено необхідність оптимізації процесу формування та використання коштів системи соціального страхування. Обґрунтовано, що рівень перерозподілу коштів фондів соціального страхування з метою соціального захисту населення є недостатнім. Виявлено, що розміри більшості страхових виплат із фондів соціального страхування не відображають рівень досягнутого трудового доходу застрахованих осіб. Зроблено висновок, що фінансовий стан системи соціального страхування є стабільним на абсолютно і відносно низькому рівні.

Проблема обмеженості фінансових ресурсів для вирішення важливих завдань соціального захисту населення актуалізує питання ефективності їх використання.

За результатами фінансового контролю виявлено причини, що зумовлюють фінансові порушення при використанні коштів соціального страхування та коштів державного бюджету, спрямованих на соціальний захист населення, що призводить до втрати доходів у системі соціального захисту населення.

Зазначене вище дозволяє зробити висновок, що фінансова основа соціального захисту населення недостатньо сформована і вимагає побудови науково обґрунтованої концепції її фінансового забезпечення.

У третьому розділі «Напрями вдосконалення фінансового механізму соціального захисту населення України» запропоновано підходи до покращання механізму бюджетного планування соціальних видатків; визначено шляхи оптимізації фінансового механізму соціального страхування; розроблено основні напрями з формування та реалізації концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення.

Важливим напрямом часткового вирішення проблеми обмеженості фінансових ресурсів для цілей соціального захисту населення є вдосконалення системи бюджетного планування соціальних видатків.

Обґрунтовано, що в системі бюджетного планування принцип фінансування соціальних видатків, орієнтованого на результат, слід поєднувати з методом нормативного фінансування. Запровадження вартісних стандартів суспільних благ та програмних підходів до формування державних соціальних гарантій має стати інструментом оптимізації бюджетних видатків на соціальний захист населення.

Визначено, що фінансовий механізм, який поєднує у собі виділення коштів на нормативній основі та коштів, що отримуються згідно з програмно-цільовим підходом, є: умовою для оптимізації бюджетних видатків та підвищення їх ефективності (за рахунок скорочення невиправданих і нецільових видатків); способом підвищення ступеня прозорості бюджетного процесу (формалізована формула розрахунку бюджетної потреби); способом вирівнювання рівнів бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць (стандартизований розрахунок цільових субвенцій та соціальних трансфертів).

Доведено, що розвиток та ефективність функціонування фінансового механізму соціального страхування населення залежить від розвитку та ефективності функціонування фінансового механізму кожного з його видів. Визначено, що основними завданнями фінансового механізму соціального страхування є: а) мобілізація та акумуляція фінансових ресурсів. У межах системи соціального страхування має функціонувати фінансовий механізм, спроможний забезпечити максимально можливу мобілізацію фінансових ресурсів; б) алокація фінансових ресурсів та контроль за їх ефективним використанням. Система соціального страхування має забезпечити їх розміщення та раціональне використання; в) забезпечення оптимального розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів системи соціального страхування. Формування інвестиційної складової страхових коштів системи.

Обґрунтовано, що важливим чинником збереження і примноження страхових коштів є їх використання в якості інвестиційного ресурсу. Функціонування фінансового механізму соціального страхування має відбуватися у взаємозв'язку «страхові ресурси - інвестиції». Саме за допомогою фінансового механізму має бути забезпечена ефективна трансформація фінансових ресурсів соціального страхування в інвестиції. У дослідженні наголошено на необхідності розробки фінансового механізму з формування та використання інвестиційних ресурсів системи соціального страхування.

Запропоновано комплексний підхід до побудови концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення. Вона має передбачати інтегрованість фінансового механізму соціального захисту населення з іншими фінансово-економічними складовими, у тому числі формування пріоритетів, цілей та завдань, оцінювання рівня та якості соціального захисту населення, що сприятиме створенню необхідних умов для підвищення результативності й ефективності фінансового забезпечення соціального захисту населення. Обґрунтовано, що в процесі реалізації запропонованої концепції слід дотримуватись принципів фінансового забезпечення соціального захисту населення: законодавче визначення умов і порядку формування і використання фондів фінансових ресурсів; оптимальне поєднання джерел фінансування соціального захисту; цільове та ефективне використання коштів соціальної сфери; контроль за ефективним витрачанням фінансових ресурсів соціального спрямування.

З огляду на прогресивний закордонний досвід та з урахуванням національних особливостей становлення та розвитку інституту соціального захисту у межах запропонованої концепції визначено основні джерела фінансового забезпечення соціального захисту населення.

Практичне застосування запропонованої концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення сприятиме удосконаленню процесу фінансування соціальних видатків з урахуванням стратегічних завдань соціального розвитку, динаміки економічного розвитку країни і регіонів, демографічних прогнозів та соціальних нормативів, забезпечуватиме ефективну взаємодію та взаєморозвиток організаційно-правових форм соціального захисту населення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення актуальної наукової проблеми реалізації фінансового механізму соціального захисту населення в контексті світового і вітчизняного досвіду, що надало можливість обґрунтувати такі висновки і пропозиції теоретичного та прикладного характеру.

1. Встановлено, що соціальний захист населення є необхідною умовою формування суспільства на демократичних засадах та невід'ємною складовою успішного розвитку будь-якої моделі економічної системи. Проаналізовано і поглиблено сутність поняття "соціальний захист населення", яке можна трактувати як систему управління факторами та наслідками соціальних ризиків з метою підтримання відповідних соціальних стандартів життя людини. Визначено основні організаційно-правові форми соціального захисту населення: соціальне забезпечення, важливою складовою якого має бути державна соціальна допомога, соціальне страхування, недержавна соціальна допомога.

2. Уточнено тлумачення поняття «фінансовий механізм соціального захисту населення» як системи управління фінансовими відносинами через сукупність встановлених державою методів, інструментів і важелів з відповідним регулюванням та забезпеченням їх впливу на рівень соціального захисту населення. Доведено, що основними елементами фінансового механізму соціального захисту населення є організаційне та інформаційне забезпечення, нормативно-правове регулювання соціально-економічної політики, методи, інструменти та важелі.

3. За результатами комплексного дослідження стану фінансування системи соціального захисту населення за рахунок бюджетних коштів у динаміці за 2004 - 2009 рр. виявлено, що характерною ознакою діючої моделі соціального захисту населення України є загальна тенденція до збільшення частки бюджетних видатків на соціально-культурні заходи у видатках зведеного бюджету України. Обґрунтовано, що особливостями процесу управління соціальними видатками є недосконалість нормативно-правового забезпечення реалізації соціальних гарантій населення, визначення пріоритетів фінансового забезпечення соціальних видатків, нерозвиненість інструментарію розподілу бюджетних коштів на соціальний захист населення.

4. Обґрунтовано необхідність трансформації окремих форм соціального захисту населення (зокрема, надання пільг) з метою оптимізації бюджетних видатків, раціоналізації структури соціальних зобов'язань держави, забезпечення адресної спрямованості соціального захисту населення, реалізації принципу соціальної справедливості в суспільстві.

5. Доведено необхідність оптимізації процесу формування та використання коштів системи соціального страхування. Аргументовано, що рівень перерозподілу коштів фондів соціального страхування з метою соціального захисту населення є недостатнім у зв'язку з: нерозвиненістю політики формування додаткових доходів системи соціального страхування, зокрема методів капіталізації страхових резервів; посиленням фінансової залежності системи соціального страхування від коштів державного бюджету, зокрема в частині пенсійного страхування; обмеженістю розмірів компенсації наслідків соціальних ризиків фінансовими можливостями фондів, які спричинюють зниження показників коефіцієнтів заміщення трудового доходу застрахованих осіб; непропорційним зростанням адміністративних видатків системи соціального страхування. Запропоновано показники економічної ефективності функціонування системи соціального страхування.

6. Виявлено основні причини, що обумовлюють фінансові порушення: у процесі використання коштів соціального страхування - низька ефективність використання коштів для фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, порушення законодавства при проведенні тендерних процедур, нецільові витрати коштів фондів соціального страхування, низька якість управлінських дій щодо тимчасово вільних коштів фондів; у процесі використання коштів державного бюджету на соціальний захист населення - неефективне управління коштами через недоліки в плануванні.

7. Встановлено, що застосування принципу фінансування соціальних видатків, орієнтованого на результат, слід поєднувати з методом нормативного фінансування, що передбачає визначення пріоритетів фінансування суспільних потреб, запровадження вартісних стандартів суспільних благ. Обґрунтовано, що такий підхід дозволить раціональніше використовувати обмежені фінансові кошти, створить умови для фінансування соціальних видатків за результатами з урахуванням якості соціальних послуг, що надаються.

8. Удосконалення фінансового механізму соціального страхування має відбуватися при досягненні ефективної взаємодії та взаємовпливу основних його складових, до яких належать: організаційна система соціального страхування, законодавчо-нормативне забезпечення, система фінансових регуляторів, механізм інвестування коштів соціального страхування.

Обґрунтовано, що оптимізація напрямів фінансового забезпечення системи соціального страхування має здійснюватися у напрямі: визначення пріоритетних видатків страхового і не страхового характеру та концентрації фінансових ресурсів на їх покриття; розробки фінансового механізму інвестування коштів системи соціального страхування з метою збільшення розмірів страхових резервів, здатних покрити наслідки тимчасової зміни рівня соціальних ризиків та ін.

9. Побудова концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення має передбачати інтеграцію фінансового механізму соціального захисту населення з іншими фінансово-економічними складовими, у тому числі: аналіз стану та основних проблем у сфері соціального захисту; формування пріоритетів та цілей у сфері соціального захисту; принципи фінансового забезпечення соціального захисту населення; оцінювання рівня та якості життя населення, що сприятиме створенню відповідних умов для підвищення результативності й ефективності фінансового забезпечення соціального захисту населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, навчальні посібники:

1. Страховий ринок України: стан та перспективи розвитку: [монографія] / [С.О. Булгакова, А.В. Василенко, Л.І. Василенко, С.В. Волосович та ін.] ; за ред. А.А. Мазаракі. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 460 с. (28,75 друк. арк. ; автору належить 0,4 друк. арк. у підрозділі 1.1 «Особливості фінансових відносин у сфері страхування», С. 14 - 20).

2. Савченко Н.Г. Соціальне страхування : [навч. посіб.] / Н.Г. Савченко. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 172 с. (10 друк. арк.).

у наукових фахових виданнях:

3. Савченко Н.Г. Фінансове забезпечення системи соціального захисту населення України / Н.Г. Савченко // Вісник КНТЕУ. - 2004. - №2. - С. 83 - 91 (0,6 друк. арк.).

4. Савченко Н.Г. Формування складових механізму соціального захисту населення як основа його ефективного функціонування / Н.Г. Савченко // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2004. - Вип. IV. - С. 389 - 398 (0,6 друк. арк.).

5. Савченко Н.Г. Державне регулювання системи соціального захисту населення на основі адресних соціальних програм / Н.Г. Савченко // матеріали XIV міжн. наук.-практ. конф. [«Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону»], (Чернівці, 13 - 14 трав. 2004 р.). - Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - Вип.I. Економічні науки. Ч. 1.-Чернівці: АНТ Лтд, 2004. - С. 232 - 234 (0,2 друк. арк.).

6. Савченко Н.Г. Формування концепції соціального захисту населення як пріоритетне завдання економічної політики держави / Н.Г. Савченко // Вісник КНТЕУ. - 2005. - №3. - С. 14 - 19 (0,4 друк. арк.).

7. Савченко Н.Г. Оптимізація інформаційного забезпечення системи соціального захисту населення / Н.Г. Савченко // матеріали XVI, міжн. наук.-практ. конф. [«Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону»], (Чернівці, 17 - 18 трав. 2007 р.). - Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - Вип.2(43). Економічні науки. Ч. 1.-Чернівці: АНТ Лтд, 2007. - С. 435 - 437 (0,2 друк. арк.).

8. Савченко Н.Г. Теоретичні засади формування та розвитку системи соціального захисту населення / Н.Г. Савченко // Вісник КНТЕУ. - 2008. - №2. - С. 15 - 24 (0,6 друк. арк.).

9. Савченко Н.Г. Сучасні тенденції формування та використання фінансових ресурсів системи соціального страхування України / Н.Г. Савченко // Вісник КНТЕУ. - 2010. - №1. - С.110 - 118 (0,6 друк. арк.).

в інших виданнях:

10. Савченко Н.Г. Фінансові ресурси системи соціального страхування як форми соціального захисту населення / Н.Г. Савченко // зб. матеріалів II Всеукр. наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників [«Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій»], (Вінниця, 14 - 15 жовт. 2004 р.) - Вінниця: «Лано ЛТД», 2004. - С. 45 - 50 (0,4 друк. арк.).

11. Савченко Н.Г. Розбудова національної системи соціального захисту населення в контексті зарубіжного досвіду / Н.Г. Савченко // матеріали міжнар. форуму молодих вчених [“Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”], (Харків, 19 - 20 трав. 2005 р.). - у 2 т. Т.1. - Х. : ХНТУСГ. - 2005. - C. 105 -107 (0,1 друк. арк.).

12. Савченко Н.Г. Формування «середнього класу» в Україні як гаранта соціальної безпеки держави / Н.Г. Савченко // матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства”], (Дніпропетровськ, 24 - 25 лист. 2005 р.). - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2005. - C. 123 - 124 (0,1 друк. арк.).

13. Савченко Н.Г. Особливості організаційних основ соціального страхування / Н.Г. Савченко // матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і студентів [«Актуальні проблеми розвитку страхової діяльності в Україні»], (Харків, 21 берез. 2007 р.). - Харків: ХНУ, 2007. - C. 124 - 126. (0,1 друк. арк.).

14. Савченко Н.Г. Теоретичні засади фінансового механізму соціального захисту населення / Н.Г. Савченко // тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. [«Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики»], (Харків, 21 - 23 трав. 2009 р.). - Х.: ФОП Лібуркіна Л. М.; ВД «ІНЖЕК», 2009. - C. 300 - 302 (0,1 друк. арк.).

15. Савченко Н.Г. Фінансовий механізм соціального захисту населення / Н.Г. Савченко // тези доповідей VIII Всеукр. наук. конф. молодих вчених та студентів [«Наукові розробки молоді на сучасному етапі»], ( Київ, 23 - 24 квіт. 2009 р.). - Київ-КНТУД. - С. 335 - 336 (0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Савченко Н.Г. Фінансовий механізм соціального захисту населення України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі досліджено концептуальні засади створення фінансового механізму соціального захисту населення, визначено його сутність і складові. Розкрито та обґрунтовано взаємозв'язок методів, інструментів та важелів фінансового механізму, що визначають процес формування та використання засобів фінансового забезпечення соціального захисту населення.

Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід формування фінансового забезпечення соціального захисту населення. Досліджено сучасні тенденції формування та використання коштів державного соціального страхування та коштів державного і місцевих бюджетів на соціальний захист населення.

Обґрунтовано комплексний підхід до створення концепції фінансового забезпечення соціального захисту населення, запропоновано напрями розвитку бюджетного планування соціальних видатків на соціальний захист, удосконалено методологічні засади процесу формування та використання фінансових ресурсів системи соціального страхування.

Ключові слова: соціальний захист, фінансовий механізм, фінансові ресурси, фінансове забезпечення, державне соціальне страхування, соціальні видатки.

АННОТАЦИЯ

Савченко Н.Г. Финансовый механизм социальной защиты населения Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2010.

Исследованы концептуальные основы создания финансового механизма социальной защиты населения, определена сущность и составляющие. Раскрыта и обоснована взаимосвязь методов, инструментов и рычагов финансового механизма, определяющих процесс формирования и использования средств финансового обеспечения социальной защиты населения.

Определено сущность и значение социальной защиты, что нашло свое отражение в осуществляемых им функциях, позволило определить основные организационно-правовые формы социальной защиты населения: социальное обеспечение, важной составляющей которого должна быть государственная социальная помощь; социальное страхование (общеобязательное и добровольное); негосударственная социальная помощь.

Доказано, что каждая из организационно-правовых форм социальной защиты населения (социальное обеспечение, социальное страхование, негосударственная социальная помощь) имеет свой особый финансовый механизм реализации. Поэтому эффективность функционирования финансового механизма социальной защиты населения в целом может быть достигнута при согласованном взаимодействии финансовых механизмов каждой из подсистем (форм) социальной защиты населения. Сделан вывод, что финансовый механизм социальной защиты населения может быть представлен совокупностью автономных финансовых механизмов, ориентированных одновременно на достижение общей цели - повышения благосостояния населения.

Обосновано положение, что действие финансовых механизмов в системе социальной защиты имеет определенные последствия, которые можно с большей или меньшей степенью вероятности предсказать. В зависимости от результатов действия финансовых механизмов на уровень социальной защиты населения их можно разделить на два вида: механизмы стабилизации уровня жизни и механизмы повышения благосостояния населения. Реализация механизмов стабилизации уровня жизни должна происходить в краткосрочном периоде, механизмов же повышения благосостояния населения - в средне- и долгосрочной перспективе. Механизмы стабилизации уровня жизни должны постепенно переходить в механизмы повышения благосостояния населения.

Обобщен и систематизирован опыт европейских стран по вопросам финансового обеспечения социальной защиты населения, определено, что институт социального страхования остается базовым в системе, в которой наряду с основными принципами солидарности, субсидиарности и самоуправления, получают развитие собственно страховые принципы - соответствие взносов и выплат, капитализация резервов и др.

В результате проведенного исследования зарубежного опыта финансового обеспечения социальной защиты населения определены возможности его использования в отечественной системе социальной защиты.

Определены современные тенденции формирования и использования средств государственного социального страхования и средств государственного и местных бюджетов на социальную защиту населения. Предложены показатели экономической эффективности фондов социального страхования, расчет которых позволит оптимизировать финансовый потенциал системы социального страхования. Проанализированы результаты финансового контроля за использованием средств из государственного бюджета и системы социального страхования на социальную защиту населения.

Обоснован комплексный поход к построению концепции финансового обеспечения социальной защиты населения, предложены направления развития бюджетного планирования социальных расходов на социальную защиту, усовершенствованы методологические основы процесса формирования и использования финансовых ресурсов системы социального страхования. Обосновано, что использование концепции финансового обеспечения социальной защиты населения позволит постоянно совершенствовать процесс финансирования социальных расходов с учетом стратегических задач социального развития, динамики экономического развития страны и регионов, демографических прогнозов и социальных нормативов, обеспечивать эффективное взаимодействие и взаиморазвитие организационно-правовых форм социальной защиты населения.

Ключевые слова: социальная защита, финансовый механизм, финансовые ресурсы, финансовое обеспечение, государственное социальное страхование, социальные расходы.

SUMMARY

Savchenko N. Financial mechanism of social protection of the Ukrainian people. - Manuscript.

The thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Sciences (Economics) on speciality 08.00.08 - money, finance and credit. - Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, 2010.

The thesis researches conceptual grounds of creation of financial mechanism of social protection of the population, its essence and components are defined. There have been revealed and substantiated the correlation of methods, instruments and means of financial mechanism, that determine the process of formation and application of means of financial provision of social protection of population.

National and international experience of financial provision formation of social protection of population is analyzed. Modern trends of formation and use of funds of state social insurance and local and state budgets funds for social protection of population are researched.