Фінансовий механізм реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів суб'єктів господарювання та страхування Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Безгубенко Людмила Михайлівна, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри фінансів суб'єктів господарювання та страхування.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Косова Тетяна Дмитрівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, професор кафедри контролю і аналізу господарської діяльності;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Зайчикова Віталіна Вікторівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри фінансів.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано „27” серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. Й. Плиса

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкової економіки, демократії, правової держави, громадянського суспільства в Україні сприяє подоланню зовнішньої замкнутості та формуванню сучасних суспільних цінностей і водночас загострює проблему недостатності внутрішніх інвестиційних ресурсів та необхідності залучення зовнішніх. Активізацію залучення інвестиційних ресурсів зумовлює запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності. Серед них найбільшого поширення набули спеціальні економічні зони (СЕЗ) й території пріоритетного розвитку (ТПР), що, без спеціального національного чи історико-географічного підґрунтя для їх створення, вимагають лише виваженого наукового підходу й відповідного організаційно-правового та фінансового забезпечення.

Відтак, особливої актуальності набувають питання підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності та економічної реструктуризації спеціальних режимів інвестиційної діяльності; прийняття обґрунтованих рішень щодо стратегії їх розвитку та активізації інвестиційної діяльності в контексті гарантування національної економічної безпеки. Зважаючи на це, стагнація в прийнятті відповідних політичних рішень на тлі світових глобалізаційних процесів насправді означає політичний і соціально-економічний регрес не лише в запровадженні спеціального режиму інвестиційної діяльності, а й у довгостроковому соціально-економічному розвитку держави в цілому.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних і практичних аспектів фінансового механізму та проблематики функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності здійснили такі науковці, як Е. Алаєв, В. Аранчій, В. Базилевич, Л. Баластрик, Л. Безгубенко, О. Василик, В. Діргачев, Л. Дробозіна, В. Зайчикова, М. Зязюн, Г. Кірейцев, О. Кириленко, О. Ковалюк, Т. Косова, М. Крупка, С. Льовочкін, Ю. Макогон, С. Огородник, В. Опарін, Л. Осіпчук, В. Передерій, В. Пила, В. Родіонова, О. Романенко, Є. Савельєв, В. Сенчагов, І. Сіваченко, В. Сіденко, А. Славкова, В. Федосов, В. Черковець, О. Чмир, С. Юрій та ін.

Віддаючи належне високому рівню наукових робіт перелічених вище авторів, зазначимо, що недостатньо уваги приділено фінансовому механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності та вибору стратегічних пріоритетів активізації процесу інвестування в Україні, що обумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи й доцільність її вибору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Тернопільського національного економічного університету, зокрема кафедри фінансів у межах тем: „Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (державний реєстраційний номер 0101U002355), „Фінансова політика в стратегії соціально-економічного розвитку України” (державний реєстраційний номер 0105U000861), де здобувач запропонував концептуальні засади формування фінансового механізму територій пріоритетного розвитку, а також у виконанні науково-дослідної роботи кафедри фінансів суб'єктів господарювання та страхування на тему „Сучасні фінансово-управлінські проблеми господарської діяльності” (державний реєстраційний номер 0108U002108), у межах якої автор розробив рекомендації стосовно удосконалення фінансового регулювання спеціальних режимів інвестиційної діяльності й забезпечення функціонування підприємств в умовах СЕЗ і ТПР.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри фінансів підприємств Волинського національного університету імені Лесі Українки в межах теми „Вартісні чинники регулювання реального сектору економіки України” (номер державної реєстрації 0106U000273), в якій уточнено сутність фінансового механізму інвестування територій пріоритетного розвитку, досліджено їхні концептуальні засади становлення й організаційно-правові аспекти діяльності, та теми „Інноваційно-інвестиційний механізм регулювання розвитку прикордонного регіону” (номер державної реєстрації 0108U000402) в якій автор дав оцінку соціально-економічним ефектам спеціальних режимів інвестування й обґрунтував доцільність його відновлення для Волинського регіону.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Досягнення окресленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- здійснити систематизацію категорійного апарату спеціальних режимів інвестиційної діяльності шляхом співвідношення понять “спеціальна (вільна економічна зона)” й “територія пріоритетного розвитку”;

- структурувати території пріоритетного розвитку та визначити їхні характеристики;

- виокремити альтернативні підходи до формування фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності;

- сформулювати тлумачення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності на засадах функціонального підходу;

- удосконалити методику комплексного аналізу діяльності спеціальних режимів інвестування;

- розробити модель прийняття інвестиційних рішень реалізації фінансового механізму спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Об'єктом дослідження є процес формування фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади формування фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестування в ринковій економіці.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є функціональний підхід до аналізу об'єкта дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, які було використано під час дослідження теоретичних основ фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності, розкриття законодавчо-нормативних основ здійснення фінансової політики у сфері інвестування в Україні; метод аналізу та синтезу, методи абстрагування, кількісного аналізу економічних показників - для обґрунтування та узагальнення проблематики функціонування фінансового механізму спеціальних режимів інвестиційної діяльності; методи економіко-математичного моделювання та формалізації - для встановлення прогнозних результатів реалізації інвестиційних проектів суб'єктами ТПР у Волинській області.

Інформаційну базу роботи становлять офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, законодавчі та нормативно-правові акти; спеціальна література й наукові публікації учених, фінансова та статистична звітність Ради з питань ТПР у місті Нововолинську Волинської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності й розробленні практичних рекомендацій щодо його удосконалення. Найважливішими результатами дослідження, що характеризують його новизну, є:

вперше:

- на основі синтезу й на засадах функціонального підходу розроблено фінансовий механізм реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності та визначено його як сукупність складових фінансового планування, регулювання, забезпечення, стимулювання та контролю за реалізацією наданого територіям статусу, що ґрунтується на відповідному нормативному, інформаційному та організаційному забезпеченнях;

удосконалено:

- методичні підходи до комплексного аналізу ефективності інвестиційної діяльності у СЕЗ і ТПР з використанням системи моніторингу в процесі реалізації спеціальних режимів, що, на відміну від наявних підходів, дає змогу об'єктивно оцінити позитивні соціально-економічні ефекти та виявити негативні тенденції їхнього функціонування;

набули подальшого розвитку:

- розмежування понять “спеціальна (вільна) економічна зона” і “територія пріоритетного розвитку”, що забезпечує на теоретичному рівні виокремлення відмінностей між спеціальними режимами інвестиційної діяльності. Поняття “територія пріоритетного розвитку” порівняно з існуючими підходами розглянуто з позиції нормативно-правового регулювання, суспільно-психологічного сприйняття та з позицій інвестора. Таке тлумачення сприяє формуванню теоретичних засад управління процесом інвестування на ТПР;

- типологізація територій пріоритетного розвитку в контексті обґрунтування особливостей їх фінансового забезпечення. На відміну від наявної систематизації виокремлено два типи ТПР: перший, що має чітко

визначену спеціалізацію, започатковується на основі портів та в прикордонних регіонах; другий - виокремлена територія, проблемний регіон із високим рівнем безробіття;

- методичні підходи до ідентифікації чинників інвестиційної діяльності спеціальних режимів шляхом побудови економетричної моделі оцінки результатів реалізації їх фінансового механізму на засадах функціонального підходу, що дають змогу активізувати інвестиційну діяльність та сприяють функціонуванню фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестування в умовах кризових явищ.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження розвивають теорію та практику фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності для подальшої активізації інвестиційного процесу в депресивних регіонах через поєднання інтересів держави та інвесторів. фінансовий інвестування спеціальний

Практичне значення результатів дисертаційної роботи підтверджене відповідними довідками Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 0346/02-11 від 22.04.2010 р.), Ради з питань території пріоритетного розвитку у Волинській області (довідка № 11/09 від 11.02.2010 р.). Окрім цього, результати дослідження використані в практичній діяльності підприємств-суб'єктів ТПР, що підтверджено такими довідками: ТзОВ “БРВ-Україна” (довідка № 451 від 31.03.2010 р.), ТзОВ “Аркус-Ромет (Україна)” (довідка № 49 від 23.02.2010 р.), ТзОВ “Класік” (довідка № 55/2010 від 24.03.2010 р.), Приватний інженерно-юридичний центр “Захист” (довідка № 237 від 26.02.2010 р.).

Результати дисертаційної роботи також упроваджені в навчальний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки під час викладання таких дисциплін, як “Фінанси”, “Фінансовий ринок”, “Фінансовий менеджмент”, “Інвестиційний менеджмент” (довідка №3/1330 від 01.04.2010 р.) та Тернопільського національного економічного університету в процесі викладання курсів “Фінансовий ринок”, “Ринок фінансових послуг”, “Фінансовий менеджмент” (довідка № 126-24/839 від 07.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. Наукові розробки, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, автор одержав самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, які є результатом особистої роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію шляхом обговорення й отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: “Сучасні наукові дослідження - 2006” (м. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006 р.); “Проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 13 квітня 2006 р.); “Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 18 квітня 2007 р.); “Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації” (м. Луцьк, 26-27 вересня 2007 р.); “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 9-10 жовтня 2008 р.); “Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (м. Тернопіль, 16-17 жовтня 2008 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 9-11 грудня 2008 р.); “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України”(м. Луцьк, 13-14 листопада 2008, 2009 рр.); “Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум - 2008” (м. Харків, 3-5 грудня 2008 р.); “Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (м. Тернопіль, 26-27 березня 2009 р.); “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Луцьк, 13-14 травня 2009 р.); “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (м. Луцьк, 26-27 травня 2009, 2010 рр.), “Фінансова система України: становлення та розвиток” (м. Острог, 14-15 травня 2010 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 22 наукові праці загальним обсягом 6,28 друк. арк., з них 7 статей у фахових виданнях обсягом 3,58 друк. арк., у т. ч. дві у співавторстві (особисто автору належить 3,44 друк. арк.) та 15 тез доповідей обсягом 2,7 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків та списку використаних джерел. Робота містить 21 додаток, 20 таблиць і 29 рисунків. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 166 сторінках. 176 найменувань використаних джерел охоплює 18 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, сформульовано об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну результатів, їх теоретичне та практичне значення, відображено апробацію дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні та прикладні засади фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності” комплексно досліджено економічний зміст дефініції “фінансовий механізм реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності”, узагальнено наукові підходи до тлумачення понять “спеціальна (вільна) економічна зона” та “територія пріоритетного розвитку”, концептуальні та організаційно-правові засади функціонування спеціальних режимів інвестування, з'ясовано організаційні та нормативно-правові основи фінансового механізму їх реалізації.

Узагальнення наукових досліджень та законодавства щодо з'ясування сутності територій пріоритетного розвитку дало змогу виокремити кілька відмінних позицій, зокрема його рекомендовано розглядати з позицій нормативно-правового регламентування, суспільно-психологічного сприйняття та з позицій інвестора.

Із суспільно-психологічного сприйняття територія пріоритетного розвитку розглядається як надання статусу для вирішення проблем депресивних регіонів держави, на яких спостерігається занепад виробничої інфраструктури і високий рівень безробіття. Однак, згідно з чинним законодавством - це територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення та запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.

З позицій інвестора ТПР трактується як територія зі встановленими пільговими умовами оподаткування для активізації залучення інвестиційних ресурсів у визначені державою пріоритетні види діяльності.

Доведено, що спільним у СЕЗ і ТПР є спеціальний режим інвестиційної діяльності, мета запровадження якого - залучення інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності для вирішення соціально-економічних проблем територій, економіка котрих зазнала суттєвих втрат за структурних змін, насамперед вугільних регіонів, міст з високою питомою вагою підприємств військово-промислового комплексу, а також регіонів, населення яких найбільше постраждало від техногенних та екологічних катастроф.

Здійснено класифікацію територій пріоритетного розвитку в контексті обґрунтування особливостей їх фінансового забезпечення. На відміну від наявної запропоновано два типи ТПР: перший, що має чітко визначену спеціалізацію, започатковується на основі портів та в прикордонних регіонах; другий - виокремлена територія, проблемний регіон із високим рівнем безробіття.

Обґрунтовано, що запровадження й успішне функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності неможливе без формування фінансового механізму. Зокрема, запропоновано функціональний підхід до формування фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності. Фінансовий механізм реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності визначено як сукупність складових фінансового планування, забезпечення, регулювання, стимулювання та контролю за реалізацією наданого територіям статусу, що ґрунтується на відповідному нормативному, інформаційному та організаційному забезпеченні.

Структуру фінансового механізму спеціальних режимів інвестиційної діяльності подано на рис. 1.

Доведено, що призначення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестування полягає в активізації залучення інвестиційних ресурсів (у т. ч. іноземних), оптимізації їхньої структури, підвищення ефективності інвестиційної діяльності для досягнення визначеної мети.

Фінансове планування на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності відбувається на макро-, мікро- та субмікроекономічному рівнях. На макрорівні суб'єктами фінансового планування виступають державні органи влади, які приймають рішення про запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності для залучення інвестицій та економічного піднесення в державі. Реалізується воно через прийняття відповідних законодавчих актів щодо провадження діяльності в умовах спеціальних режимів інвестування.

На мікроекономічному рівні суб'єктами фінансового планування є органи місцевого самоврядування та Рада з питань СЕЗ чи ТПР. Ці структури розробляють та забезпечують реалізацію стратегії та поточних програм розвитку тієї чи іншої СЕЗ і ТПР, розглядають і затверджують інвестиційні проекти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рис. 1. Структура фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності

На субмікрорівні кожен суб'єкт господарювання для здійснення інвестиційної діяльності на СЕЗ чи ТПР повинен скласти і затвердити інвестиційний проект. Процедура розгляду та затвердження інвестиційних проектів законодавчо встановлена Порядком розгляду та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку чи у спеціальних економічних зонах.

Визначено, що фінансове забезпечення функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності здійснюється шляхом використання методів бюджетного фінансування, самофінансування, кредитування.

Основні елементами фінансового регулювання спеціальних режимів інвестиційної діяльності:

- бюджетне регулювання, що реалізується через виділення коштів із бюджету на безоплатних та безповоротних засадах через дотації, субвенції, субсидії;

- митне регулювання, яке передбачає встановлення системи митних зборів і платежів для суб'єктів СЕЗ чи ТПР;

- податкове регулювання, до якого належить вилучення частини доходів підприємств-суб'єктів СЕЗ і ТПР, а також працівників до бюджету та державних цільових фондів.

Для зацікавлення інвесторів та вже діючих підприємств-суб'єктів СЕЗ і ТПР вкладати кошти й досягати кращих результатів використовують фінансове стимулювання, що реалізується за допомогою системи фінансових важелів.

Щоб залучити необхідні кошти у СЕЗ чи ТПР, необхідно створити такі умови, які б зацікавили потенційних інвесторів вкладати кошти в той або інший вид діяльності. Конкретними формами прояву таких стимулів для інвесторів є фінансові, у тому числі податкові пільги. Так, до суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів застосовується спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Використовуються й інші стимули, які значно відрізняються в різних СЕЗ і ТПР, зокрема капітальні субсидії, за допомогою яких приймаюча країна так чи інакше покриває частину вартості основного капіталу для здійснення проекту або вартості підготовки робочої сили.

Під час затвердження інвестиційних проектів, їх реалізації, а також після її закінчення проводиться фінансовий контроль реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності, спрямований на перевірку правильності витрачання бюджетних коштів, виконання умов реалізації інвестиційних проектів та використання на цій основі пільг з оподаткування, виконання зобов'язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, працівниками. Він здійснюється у формі фінансового моніторингу інвестиційних потоків на двох рівнях:

перший - державний моніторинг, що проводять Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи податкової, митної та контрольно-ревізійної служб, територіальні управління економіки;

другий - моніторинг інвесторів, який безпосередньо здійснюють органи управління суб'єктом господарювання, що реалізовує інвестиційний проект.

Своєю чергою, державний моніторинг має два напрями: перший передбачає моніторинг наданих пільг для недопущення невиконання умов затверджених інвестиційних проектів; другий - моніторинг митних преференцій для уникнення зловживань при перетині митного кордону України суб'єктами, що реалізують інвестиційні проекти, затверджені відповідними органами господарського розвитку СЕЗ чи ТПР.

Визначено, що інформаційне забезпечення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності включає зовнішні (показники макроекономічного розвитку держави, регіону, галузі, де створена СЕЗ чи ТПР) та внутрішні джерела інформації (форми фінансової звітності підприємства, що дають змогу інвестору проаналізувати фінансовий стан об'єкта інвестування).

Організаційне забезпечення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності полягає у створенні відповідної системи фінансових органів та інституцій, визначенні їхніх функцій та повноважень.

У другому розділі “Діагностика функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності” проведено комплексний аналіз інвестиційних потоків та соціально-економічних ефектів функціонування територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Аналіз інвестиційної діяльності у СЕЗ і ТПР проведено за два періоди:

- 1-й - із 2000 по 2004 рр. (до призупинення діяльності СЕЗ та ТПР);

- 2-й - із 2005 р. до сьогодні (після призупинення діяльності СЕЗ та ТПР).

Комплексний аналіз соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності на ТПР у Волинській області дає змогу виявити позитивні та негативні наслідки їх функціонування.

Серед позитивних результатів функціонування ТПР виділимо: по-перше, поступове збільшення надходжень до бюджетів від реалізації інвестиційних проектів. Основним податком, сплаченим підприємствами, був податок на додану вартість. По-друге, зростав обсяг інвестицій на одного жителя ТПР. Це найкраще простежувалося у 2003 р., де частка вкладених іноземних інвестицій у загальній сумі становила 95,9 %. По-третє, диференціювалася галузева структура залучених інвестицій. Основна частка інвестицій залучена у такі галузі промисловості, як харчова - 28,5 % (2,4 млн дол. США), інше виробництво не віднесене до інших угруповань - 58 %, (4,9 млн дол. США), хімічне виробництво - 4,6 % (0,39 млн дол. США), деревообробна - 3 % (0,26 млн дол. США). По-четверте, спостерігався значний позитивний вплив результатів роботи в режимі ТПР на соціальне життя населення і загальний добробут міста.

Проведений аналіз виявив низьку бюджетну ефективність проектів, що реалізувались в умовах спеціального режиму інвестування. Обсяги наданих пільг зростали швидше, ніж надходження до бюджету в результаті функціонування суб'єктів вільних зон, що зумовлено невиправданим обсягом наданих пільг, а також значними обсягами пільг із ввізного мита на сировину та матеріали, що ввозяться за імпортом суб'єктами СЕЗ і ТПР для потреб власного виробництва.

Для комплексної оцінки ефективності функціонування ТПР Волинської області розраховано показники інвестиційного та інноваційного розвитку, діяльності підприємств, зайнятості та доходів населення, бюджетної ефективності на снові яких побудовано структурно-логічну схему визначення ефективності спеціального режиму інвестиційної діяльності (див. рис. 2).

Таблиця 1 Показники оцінки ефективності функціонування ТПР Волинської області

Показник	2003	2005	2009
Інвестиційна віддача податкових пільг на ТПР, грн	1,13	2,99	4,04
Бюджетна віддача залучених інвестицій на ТПР, грн	0,31	0,56	9,13
Коефіцієнт ефективності використання інвестицій на ТПР	1,11	1,45	0,43
Коефіцієнт інноваційної спрямованості інвестицій на ТПР	13,51	9,52	0
Коефіцієнт виробничої віддачі інвестицій на ТПР	4,46	4,60	85,8
Коефіцієнт виробничої віддачі податкових пільг на ТПР	5,02	13,73	346,8
Бюджетна віддача одного зайнятого на ТПР, грн/особу	13,94	18,55	28,18
Коефіцієнт бюджетної ефективності використаних пільг	0,35	1,66	36,9

Як видно з таблиці 1 за аналізовуваний період відбувся ріст показника інвестиційної віддачі. Це пояснюється зниженням обсягів наданих пільг суб'єктам ТПР з 52300, 1 тис. грн. у 2003 р. до 1526 тис. грн. у 2009 р. у зв'язку з чим зросла бюджетна віддача залучених інвестицій на ТПР Волинської області. Коефіцієнт ефективності використання інвестицій мав тенденцію до підвищення, а у 2009 р. впав до критичного значення, що обумовлено низькою інвестиційною активністю та закриттям великої кількості підприємств, що реалізували інвестиційні проекти. Спостерігається низька інноваційну спрямованість інвестицій на ТПР Волинської області. Зокрема, у 2009 р. інноваційні проекти не впроваджувалися, про що свідчить нульове значення аналізовуваного показника. Бюджетна віддача одного зайнятого на ТПР Волинської області зросла, що пояснюється збільшенням надходжень до бюджетів від реалізації інвестиційних проектів, внаслідок відміни раніше наданих пільг з оподаткування.

Таким чином, реалізовуючи інвестиційний проект на ТПР суб'єкт господарювання має на меті, передусім, задоволення власних інтересів. Проте задоволення інтересів держави все ж відбувається через підвищення ділової активності регіону, де створена ТПР, покращення життя його мешканців, збільшення частки податкових надходжень до державного бюджету від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарювання.



Фактори V порядку

Рис. 2. Структурно-логічна схема факторної оцінки ефективності функціонування ТПР Волинської області

У третьому розділі “Удосконалення фінансового регулювання спеціальних режимів інвестиційної діяльності” визначено пріоритети фінансової стратегії запровадження спеціальних режимів інвестування, ризики, що впливають на їхнє функціонування, та розроблено модель оцінки результатів реалізації їх фінансового механізму.

Визначено, що інвестиційна політика у СЕЗ і на ТПР спрямовується на правильне стратегічне визначення пріоритетів окремих регіонів та формування раціональної структури економіки держави. На підставі проведеного дослідження напрямами активізації інвестиційної діяльності визначено формування сприятливого інвестиційного клімату в державі в цілому та регіоні зокрема; пошук джерел фінансування реального сектору економіки; визначення пріоритетних сфер інвестування у регіоні; відновлення надання податкових пільг; удосконалення амортизаційної політики.

Для побудови моделі інвестиційної програми, використання якої забезпечить отримання максимального прибутку інвестору, введено такі припущення:

- представлені на вибір інвестиційні об'єкти рівнозначні;

- фінансові ресурси неможливо залучити в необмеженій кількості за заданою відсотковою ставкою;

- інвестиційна програма визначається тільки на початок планового періоду, а початкові витрати не перевищують заданий бюджет;

- інвестиційні об'єкти реалізуються як єдине ціле.

Цільовою функцією в оптимізаційному моделюванні прийнято сумарну вартість інвестиційної програми:

.

При цьому враховуються такі умови:

- з використання наявного обсягу бюджетних коштів:

;

- з реалізації інвестиційних об'єктів як єдиного цілого (неподільності інвестиційних об'єктів):

.

За таких умов економіко-математична модель має вигляд:

,

де і - індекс інвестиційного об'єкта, ;

С_і - вартість капіталу і-го інвестиційного об'єкта;

А_іо - затрати на придбання і-го інвестиційного об'єкта ;

t - індекс планового періоду, ;

l_it (a_it) - надходження (виплати) для і-го інвестиційного об'єкта в момент часу t;

(1+r)^-t=q^-t - коефіцієнт дисконтування для моменту часу t.

У результаті впровадження економіко-математичної моделі сформовано оптимальну програму (табл. 2).

Таблиця 2 Оптимальна програма формування джерел інвестування ТПР Волинської області

Джерела інвестування	Напрямки використання
Кошти державного бюджету	Промислове виробництво рибної продукції, м'ясна промисловість, виробництво дерев'яних панелей, виробництво жирів, поліграфічна діяльність, холодне катання листової сталі, виробництво виробів з бетону та гіпсу, виробництво велосипедів, виробництво меблів, виробництво одягу з текстилю
Кошти місцевих бюджетів	Промислове виробництво рибної продукції, м'ясна промисловість, виробництво дерев'яних панелей, виробництво жирів, поліграфічна діяльність, холодне катання листової сталі, виробництво верстатів, виробництво велосипедів, виробництво меблів, виробництво одягу з текстилю
Кошти державного і місцевих бюджетів	Промислове виробництво рибної продукції, м'ясна промисловість, виробництво дерев'яних панелей, виробництво жирів, виробництво гофрованого паперу і пакувань паперу та картону, виробництво виробів з бетону та гіпсу, поліграфічна діяльність, виробництво парфумерної продукції та косметичних засобів, холодне катання листової сталі, виробництво верстатів, виробництво велосипедів, виробництво меблів, перероблення пластмаси, будівництво, виробництво одягу з текстилю
Кошти інвесторів	Промислове виробництво рибної продукції, м'ясна промисловість, виробництво дерев'яних панелей, виробництво жирів, поліграфічна діяльність, виробництво верстатів, виробництво велосипедів, виробництво меблів, перероблення пластмаси, будівництво

Багатофакторна модель на основі кореляційно-регресійного аналізу дозволяє виділити найбільш впливові чинники інвестиційної діяльності на ТПР у Волинській області, зокрема обсяги виробництва продукції, обсяги залучених інвестицій і кількість створених робочих місць (див. рис. 3, 4).

Аналіз значень коефіцієнтів взаємної кореляційної функції показав, що обсяги інвестицій мають вплив на обсяги виробництва протягом трьох періодів часу (другий, третій і четвертий). При цьому коефіцієнт парної кореляції показників є додатним (=0), що свідчить про окупність інвестицій на третій, четвертий і п'ятий роки функціонування ТПР у Волинській області.

Результати побудови квадратичної регресійної параболи підтверджують параболічну залежність і показують швидку зміну кількості створених робочих місць від обсягів інвестування на ТПР у Волинській області у 2000-2008 роках. Отже, за динамікою кількості створених робочих місць на ТПР Волинської області у 2008 р. спостерігається тенденція 2000 р. А це, у свою чергу, засвідчує погіршення соціально-економічних показників розвитку регіону внаслідок призупинення діяльності спеціального режиму інвестування.

Рис. 3. Кореляційна залежність

Рис. 4. Регресійна залежність

Правильність відбору чинників, які мають найбільший вплив на інвестиційну активність на ТПР у Волинській області підтверджено адекватністю та надійністю сформованих моделей, оскільки відповідні коефіцієнти кореляції та детермінації наближуються до 1, розрахункові значення критерію Фішера більше критичних, а явище мультиколінеарності відсутнє.

Обґрунтовано, що для удосконалення фінансового регулювання спеціальних режимів інвестиційної діяльності необхідно затвердити комплекс заходів щодо визначення результатів діяльності СЕЗ і ТПР, їх потенціалу, невикористаних резервів та вплив на економічний та соціальний розвиток держави чи певного регіону; на законодавчому рівні гарантувати збереження пільг суб'єктам СЕЗ і ТПР у обсязі, визначеному інвестиційними договорами; для встановлення рівних прав усіх суб'єктів СЕЗ і ТПР обмежити термін їх функціонування до 25 років; забезпечити прозоре управління на територіях зі спеціальними режимами інвестування, розробити чітку систему критеріїв для надання статусу суб'єкта зі спеціальним режимом інвестування і процедуру отримання такого статусу; максимально спростити процедуру та умови затвердження проектів, що повністю фінансує інвестор і не обумовлені державними гарантіями; покращити інформаційне забезпечення функціонування наявних СЕЗ і ТПР через повніше використання мережі Інтернет для надання максимально повної та оперативної інформації про можливості інвестування в регіони.

Висновки

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і здійснено новий розв'язок наукової задачі, що полягає у розробці фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності та концептуальних, організаційних засад функціонування спеціальних режимів інвестування. З метою вирішення поставленої проблеми в роботі проведене комплексне дослідження, що дозволило автору окреслити напрями подальшого вдосконалення цього процесу та сформулювати такі висновки:

1. Визначено три наукові точки зору щодо тлумачення поняття „територія пріоритетного розвитку”: перший - згідно з чинним законодавством - територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць; другий - із суспільно-психологічного сприйняття як надання статусу для вирішення проблем депресивних регіонів держави, на яких спостерігається занепад виробничої інфраструктури і високий рівень безробіття; третій - враховуючи позиції інвестора - територія зі встановленими пільговими умовами оподаткування для активізації залучення інвестиційних ресурсів у визначені державою пріоритетні види діяльності й галузі народного господарства. Таке трактування формує теоретичні засади управління процесом інвестування на ТПР.

2. Запропоновано підхід до формування двох типів ТПР, що дає можливість систематизувати відмінності їх фінансового забезпечення. Перший тип має чітко визначену спеціалізацію, започатковується на основі портів та в прикордонних регіонах; другий - виокремлена територія, проблемний регіон із високим рівнем безробіття. Це дає можливість керівникам органів державної влади своєчасно виявити відмінності в створенні та запровадженні спеціального режиму інвестування на території держави, залежно від особливостей соціально-економічного розвитку регіону.

3. На основі дослідження та аналізу еволюції наукових підходів до трактування поняття „фінансовий механізм” та узагальнення точок зору провідних фахівців запропоновано розширене тлумачення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності з урахуванням функціональних ознак, що дає змогу обґрунтувати взаємозалежність між фінансовим забезпеченням реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності та інвестиційною активністю суб'єктів господарювання, регіону та держави в цілому, що сприятиме уникненню загроз, мінімізації ризиків та подоланню кризових явищ. Звідси фінансовий механізм реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності визначено як сукупність складових фінансового планування, забезпечення, регулювання, стимулювання та контролю за реалізацією наданого територіям статусу, що ґрунтується на відповідному нормативному, інформаційному та організаційному забезпеченні. Його функціонування дасть можливість органам державної влади залучити іноземні та вітчизняні інвестиції, що в майбутньому приведе до надходження бюджетних ресурсів різних рівнів; досягти економічного зростання в державі, підвищити добробут населення, збільшити кількість робочих місць.

4. Запропоновані методичні підходи до комплексного аналізу визначення ефективності спеціального режиму інвестиційної діяльності (на прикладі Волинської області) дозволяють комплексно моніторити регіони України з цього питання. Це дає змогу керівникам підприємств-суб'єктів ТПР та органам управління ТПР виявити і позитивні, і негативні наслідки їх функціонування.

5. Сформовано багатофакторну модель на основі кореляційно-регресійного аналізу, що дає змогу виділити найбільш впливові чинники інвестиційної діяльності на ТПР у Волинській області. Такими є обсяги виробництва продукції, обсяги залучених інвестицій і кількість створених робочих місць. Результати побудови моделі рекомендовані для застосування працівниками органів управління ТПР з метою розроблення програм та стратегій їх розвитку.

6. Вдосконалення фінансового регулювання реалізацією спеціальних режимів інвестування, на нашу думку, дозволить внести доповнення до відповідних законів і підзаконних актів, що стосуються діяльності СЕЗ та ТПР; максимально спростить умови затвердження інвестиційних проектів, що повністю фінансуються інвестором та не обумовлені державними гарантіями; забезпечить встановлення граничних термінів для досягнення відповідності їм кожною СЕЗ і ТПР (одним із найбільш показових критеріїв оцінки результатів діяльності СЕЗ і ТПР повинне стати співвідношення бюджетної та соціально-економічної ефективності) та контроль за дотриманням законодавства про іноземні інвестиції, а також прозоре управління й високий рівень розвитку інфраструктури регіону та держави в цілому.

Викладені вище результати дослідження дають змогу поглибити теоретичні основи сутності фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності, а застосування у дисертації практичних рекомендацій щодо фінансового моніторингу функціонування СЕЗ і ТПР дає можливість вдосконалити державну і регіональну інвестиційну політику в напрямку інноваційного розвитку економіки України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Івашко О. А. Концептуальні засади організації ТПР та фінансово-правове забезпечення їх інвестиційної діяльності. / О. А. Івашко // Світ фінансів. - 2006.- Вип. 2 (7). - С. 49-59. - 0,87 друк. арк.

2. Івашко О. А. Території пріоритетного розвитку : необхідність, механізм формування і функціонування / О. А. Івашко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2008. - №7. - С. 225-232. - 0,57 друк. арк.

3. Івашко О. А. Механізм формування фінансових ресурсів територій пріоритетного розвитку / О. А. Івашко // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць. - Рівне : НУВГП. - 2008, вип. 4 (44), ч.1 С. 57-63. - 0,38 друк. арк.

4. Івашко О. А. Проблеми оцінки ризиків при запровадженні спеціальних режимів інвестиційної діяльності / О. А. Івашко // Світ фінансів. Науковий журнал Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - Вип. 7 (7). - С. 129-135. - 0,63 друк. арк.

5. Івашко О. А. Вплив спеціального режиму інвестування на формування трудового потенціалу регіону (на прикладі Волинської області) / Л. М. Безгубенко, О. А. Івашко // Інвестиції : практика та досвід. - 2009. - № 24. - С.11-13. (Особистий внесок автора: аналіз та оцінка соціально-економічних ефектів ТПР Волинської області). - 0,29 друк. арк.

6. Івашко О. А. Економіко-математичне моделювання інвестиційних явищ і процесів на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності / Л. Г. Ліпич, О. А. Івашко // Фінансова система України: зб. наук. праць. - Острог : Вид-во національного університету „Острозька академія”, 2010. - Вип. 13. - С.458-466. (Особистий внесок автора: визначення чинників активізації інвестиційного процесу на ТПР Волинської області) - 0,4 друк. арк.

7. Івашко О. А. Теоретичні основи формування фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності / О. А. Івашко // Економічний простір : Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА. - 2010. - № 38. - С. 100-111.- 0, 44 друк. арк.

8. Івашко О. А. Вплив території пріоритетного розвитку на соціально-економічний розвиток Волинської області / О. А. Івашко // Матеріали ІІ Міжн. наук.-практ. конф. [Сучасні наукові дослідження - 2006], (м. Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.) - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 47-50. - (Том 22. Економічні науки). - 0,23 друк. арк.

9. Івашко О. А. Державна та регіональна політика в сфері іноземного інвестування / О. А. Івашко // Економічний аналіз : зб. наук. праць кафедри економічного аналізу ТНЕУ. - 2008. - Вип. 2 (18).- С. 100-104. - 0,56 друк. арк.

10. Івашко О. А. Впровадження новітніх організаційних структур як чинник інноваційного розвитку СЕЗ і ТПР / О. А. Івашко // Праці дев'ятої Міжн. конф. студентів та молодих вчених [Управління розвитком соціально-економічних систем : глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання], (м. Донецьк, 9-11 грудня 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний університет. - Донецьк : Донецький національний університет, 2008. - Ч. 3. - С. 251-253. - 0,25 друк. арк.

11. Івашко О. А. Українські інвестиції: оптимістичний прогноз / О. А. Івашко // Труди VІ-ї Міжн. наук.-практ. конф [Дослідження та оптимізація економічних процесів „Оптимум - 2008”], (м. Харків, 3-5 грудня 2008 р.) / Національний технічний університет “Харківський технічний інститут”. - Харків: СПД-ФЛ Воронюк В. В., 2008. - С. 143-144. - 0,1 друк. арк.

12. Івашко О. А. Території пріоритетного розвитку як інструмент подолання кризових явищ в Україні / О. А. Івашко // Тези доп. ІІ Міжн. конф. молодих учених і студ. [Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку : вітчизняний та зарубіжний досвід], (м. Тернопіль, 26-27 березня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль: ТНЕУ, 2009. - С. 359-361. - 0,09 друк. арк.

13. Івашко О. А. Пріоритети фінансової стратегії запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності / О. А. Івашко // Матеріали наук.-практ. конф. [Фінансова система України : становлення та розвиток], (м. Острог, 15-16 травня 2010 р.). - Острог: Вид-во нац. ун-ту „Острозька академія”, 2010 - С. 110-112. - 0,175 друк. арк.

14. Івашко О. А. Концептуалізація фінансового механізму спеціальних режимів інвестиційної діяльності / О. А. Івашко // Матеріали ХV Міжн. наук.-практ. конф. [Перспективи розвитку економіки України : теорія, методологія, практика], (Луцьк, 26-27 травня 2010 р.) / М-во освіти і науки України, Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк : РВВ „Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - С. 277-279. - 0,135 друк. арк.

Анотація

Івашко О. А. Фінансовий механізм реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

У дисертації проведено комплексне дослідження теорії та практики фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Розкрито теоретичні засади формування фінансового механізму спеціальних режимів інвестиційної діяльності Здійснено концептуалізацію спеціальних режимів інвестиційної діяльності, досліджено еволюцію й організаційно-правові засади їх функціонування в Україні.

Проаналізовано інвестиційні потоки на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Оцінено ефективність інвестиційної діяльності у СЕЗ і ТПР та визначено стратегічні пріоритети в діяльності СЕЗ та ТПР і методичні підходи до оцінки ризиків під час їх функціонування.

Побудовано модель оцінки очікувань та результатів реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності та обґрунтовано концептуальні підходи щодо вдосконалення фінансового механізму реалізації спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Аннотация

Ивашко Е. А. Финансовый механизм реализации специальных режимов инвестиционной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

На основе теоретического обобщения подходов к определению сущности территории приоритетного развития определены три точки зрения относительно его толкования: согласно действующему законодательству, с общественно-психологического уровня и с точки зрения инвестора. Доказано, что и СЭЗ и ТПР создаются с одинаковой стратегической целью - решение проблем занятости, активизации внешней торговли, привлечение иностранных инвестиций, оживление научно-технического обмена, достижение нового инновационного качества экономики, расширение экспортной базы или развития импортозамещения, что будет способствовать обеспечению национальной экономической безопасности.

Предложено авторский подход к формированию двух категорий территорий приоритетного развития, которые по своей сути совпадают с классификацией СЭЗ. Первая имеет четко определенную специализацию, создается на базе портов и в приграничных районах; вторая - зоны, создаваемые в депрессивных регионах с высоким уровнем социальной нагрузки.

Исследования и анализ эволюции научных подходов к определению сущности финансового механизма на основе обобщения точек зрения ведущих специалистов позволило предложить толкование финансового механизма реализации специальных режимов инвестиционной деятельности. Вместе с тем выделено механизм финансового управления и менеджмента специальных режимов инвестиционной деятельности. В его состав входят различные формы регулирования финансовой деятельности, информационное, организационное, программное и финансовое обеспечение, а также совокупность финансовых методов, рычагов и инструментов.

Комплексный анализ финансового механизма реализации специального режима инвестиционной деятельности в Волынской области позволил выявить положительные и отрицательные последствия их функционирования.

В диссертации доказано, что эффективность использования введенных в Украине специальных режимов инвестирования зависит от устранения существующих негативных факторов влияния на его деятельность.

Определено, что функционирование СЭЗ и ТПР в Украине должно оцениваться в комплексе, с учетом возможных негативных последствий и рисков, сопровождающих деятельность особых территориально-хозяйственных образований. Выделены такие риски в деятельности СЭЗ и ТПР: бюджетные, региональные, инвестиционные, инновационные, предпринимательские, управленческие, социальные, внешнеэкономические, валютные, кредитные, экологические, криминальные, политические.

Доведено, что инвестиционная политика в СЭЗ и на ТПР направляется на правильное стратегическое определение приоритетов отдельных регионов и формирование рациональной структуры экономики государства. На основании проведенного исследования направлениями активизации инвестиционной деятельности определено формирование благоприятного инвестиционного климата в государстве в целом и регионе в частности; поиск источников финансирования реального сектора экономики; определения приоритетных сфер инвестирования в регионе; возобновление предоставления налоговых льгот; усовершенствование амортизационной системы.

В диссертационной работе сформирована многофакторная модель на основе корреляционно-регрессионного анализа, который позволил выделить наиболее влиятельные факторы инвестиционной деятельности на ТПР в Волынской области. К ним отнесены объемы производства продукции, объемы привлеченных инвестиций и количество созданных рабочих мест.

Определено, что основными направлениями совершенствования финансового механизма реализации специальных режимов инвестирования есть: внесение поправок в соответствующие законы и подзаконные акты, касающиеся деятельности СЭЗ и ТПР, обеспечение прозрачного управления и высокого уровня развития инфраструктуры в СЭЗ и ТПР; максимального упрощения условий утверждения инвестиционных проектов, полностью финансируются инвестором и не обусловленные государственными гарантиями, разработка критериев эффективности СЭЗ и ТПР, установление предельных сроков для достижения соответствия им каждой СЭЗ и ТПР (одним из наиболее показательных критериев оценки результатов деятельности СЭЗ и ТПР должно стать соотношение бюджетной и социально-экономической эффективности); контроль над соблюдением законодательства об иностранных инвестициях, введением государственного реестра предприятий с иностранным капиталом, изменением организационно-правовых предприятий и представлением ими отчетности и статистических данных; формирование банка данных о совместных предприятиях; проведение мониторинга за деятельностью субъектов СЭЗ и ТПР.

Annotation

Ivashko O. A. Financial mechanism of realization of the dedicated modes of investment activity. - Manuscript.

Thesis for obtaining the Scientific Degree of the Candidate of Economic in speciality 08.00.08 - Money, finances and credit. - The Ivan Franko National University of L'viv. - L'viv, 2010.