Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

УДК 338.24

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РЯБЧУК ОКСАНА ГРИГОРІВНА

ІРПІНЬ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті державної податкової служби України ДПА України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Бесєдін Василь Федорович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, головний науковий співробітник відділу стратегічного планування, прогнозування, регулювання економіки та державних цільових програм.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дьяченко Яків Якович, Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, завідувач відділу макроекономічного регулювання;

кандидат економічних наук Островецький Віталій Ігорович, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, доцент кафедри менеджменту.

Захист відбудеться „14” жовтня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий „8” вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С. В. Онишко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформи в політичному та економічному устрої в Україні призвели до кардинальних змін у відношенні держави до системи оподаткування в цілому і безпосередньо до оподаткування доходів населення країни. У центрі будь-якої податкової системи знаходиться оподаткування особистих доходів. Це викликано, перш за все, тим, що всі суспільні відносини, так чи інакше, замикаються на людину, працівника.

Оподаткування доходів населення, поряд з іншими податками, повинне забезпечувати державу необхідними фінансовими ресурсами і сприяти вирішенню соціально-економічних проблем у частині перерозподілу ресурсів. Проте потенціал податку з доходів фізичних осіб у сучасній податковій системі України реалізований не повністю. Він ще не став провідним джерелом формування доходів бюджетної системи, не робить істотного впливу на процеси перерозподілу валового внутрішнього продукту в країні, недостатньо впливає на регулювання майнового розшарування населення, усунення гострих соціальних проблем у країні: безробіття, низької народжуваності, високої частки громадян, що одержують низькі доходи. Тому проблема державного регулювання оподаткування особистих доходів населення завжди і у всіх країнах актуальна. Її особлива гострота для України полягає в тому, що оподаткування доходів населення, поряд з іншими факторами, визначає характер сучасних економічних, соціальних і політичних змін у країні.

Теоретичні основи та принципи оподаткування, у тому числі оподаткування доходів населення, були розроблені ще класиками політичної економії. Значний внесок в обґрунтування сплати податку з доходів фізичних осіб зробили такі іноземні вчені: Е. Аткінсон, А. Вагнер, Ф. Кене, Дж. Кейнс, А. Лаффер, Дж. Мілль, Д. Рікардо, А. Сміт, Дж. Стігліц, М. Фрідмен та ін.

Проблеми державного регулювання оподаткування доходів населення в умовах ринкової економіки розглядалися у наукових працях українських вчених та публікаціях практиків: М. Азарова, В. Андрущенка, П. Буряка, З. Варналія, О. Василика, В. Вишневського, В. Гейця, О. Данілова, В. Дедекаєва, Я. Дяченка, Ю. Іванова, С. Лєкаря, В. Мандибури, П. Мельника, В. Мельника, С. Онишко, Ю. Пасічника, А. Соколовської, Л. Тарангул, В. Тропіної, В. Федосова, Л. Шаблистої, К. Швабія, О. Шитрі та ін.

Багато питань та проблем, які стосуються перспектив і основних напрямів розвитку державного регулювання оподаткування доходів населення в Україні, досліджені недостатньо, зокрема: встановлення обгрунтованих податкових знижок (пільг), застосування пропорційної чи прогресивної ставки податку, підвищення ефективності адміністрування податку з доходів фізичних осіб, удосконалення податкового контролю за повнотою і своєчасністю його сплати, посилення соціальної спрямованості оподаткування доходів населення, збільшення фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб, вплив інструментів державного регулювання оподаткування доходів населення на соціально-економічний розвиток суспільства, пропозицію праці в різних сферах та галузях, на рівень життя громадян та ін. Наявність цих та інших невирішених питань і проблем дозволяє вважати обрану тему дисертаційної роботи актуальною як з наукової, так і з практичної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках держбюджетної теми „Наукове обґрунтування методологічного забезпечення контролю, аудиту та економічного аналізу податкових надходжень” (номер державної реєстрації 0102U007041), що проводилася кафедрою аудиту і економічного аналізу Національного університету ДПС України (довідка № 839/01-12 від 24.03.2009 р.). Особисто автором проаналізовано досвід економічно розвинених країн світу та проблеми оподаткування доходів населення в Україні, запропоновано умови проведення податкової амністії тіньових доходів громадян, розроблено напрями підвищення ефективності адміністрування податку з доходів фізичних осіб.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності механізму державного регулювання оподаткування доходів населення.

- інструменти державного регулювання оподаткування доходів населення, що спрямовані на регулювання податкового навантаження та сприяють підвищенню рівня життя населення. Серед них: звільнення від оподаткування доходів, що не перевищують розміру прожиткового мінімуму для кожного платника податку (незалежно від розміру одержуваного доходу); надання податкових знижок (соціальних пільг) на утримання дітей в розмірі прожиткового мінімуму на кожну неповнолітню дитину; надання додаткових соціальних пільг у розмірі прожиткового мінімуму платникам податку, що мають утриманців, до числа яких відносяться особи, які спільно проживають із платником податку, пов'язані з ним родинними зв'язками і не мають власних джерел доходів та ін.;

- підходи щодо оцінки фіскальної ефективності оподаткування доходів населення, що базуються на розробці економетричної моделі та проведеного на її основі аналізу, за результатами якого зроблено висновок, що однією з основних причин недостатнього фіскального значення податку з доходів фізичних осіб в Україні за останні роки є встановлення пропорційної ставки оподаткування;

набули подальшого розвитку:

- розробка нової шкали ставок прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб, що складається із шести розрядів відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, запровадження якої дозволить вирішити ряд соціальних та економічних проблем у суспільстві за рахунок зменшення податкового навантаження на осіб, що отримують низькі доходи, підвищення платоспроможного попиту та зайнятості населення, забезпечить лідируючу роль даного податку в джерелах бюджетних доходів;

- підходи до підвищення ефективності адміністрування податку з доходів фізичних осіб, що, перш за все, полягають у запровадженні заходів щодо припинення податкових порушень: встановленні більшої відповідальності за несплату податку, визначенні суми, при перевищенні якої здійснювався б контроль за витратами фізичної особи, інформування платників податку про напрями витрачання податкових платежів та ін. Завдяки реалізації цих заходів витрати на адміністрування податку з доходів фізичних осіб зменшаться, а надходження податку до бюджету зростуть;

- обґрунтування доцільності та умов проведення податкової амністії тіньових доходів населення в Україні, які враховують світовий досвід та полягають у необхідності проведення довготермінової податкової амністії за незниженою ставкою податку з можливістю перевірки походження одержаних доходів, що дозволить зменшити тіньові доходи, збільшити розмір інвестицій та в сукупності підвищити надходження до бюджету.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації принципи і підходи щодо вдосконалення інструментів державного регулювання оподаткування доходів населення доведені до стадії конкретних рекомендацій і мають практичне значення для прийняття рішень відносно реформування і розвитку системи оподаткування доходів фізичних осіб. Деякі наукові результати, отримані в дисертаційному дослідженні, використовуються при формуванні податкової політики, а також при розробці й удосконаленні податкових законодавчих актів України з питань оподаткування доходів фізичних осіб. Реалізація пропозицій щодо удосконаленню механізму державного регулювання оподаткування доходів населення допоможе відновити макроекономічну стабільність через розвиток регулюючої функції податку з доходів фізичних осіб, дозволить закласти основи для пожвавлення національної економіки, встановлення соціальної справедливості в суспільстві, розвитку цивілізованих відносин між державними органами та громадянами, забезпечить бюджет країни стабільними надходженнями, сприятиме зростанню міжнародного авторитету держави. фіскальний оподаткування дохід регулювання

Окремі висновки та пропозиції, обгрунтовані у роботі, використовуються в практичній діяльності Державної податкової адміністрації України в ході розробки напрямів реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб. Серед них положення дисертаційної роботи, в яких представлено авторський варіант вирішення таких проблем: посилення соціальної спрямованості оподаткування доходів населення, вдосконалення системи ставок та збільшення фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб, підвищення ефективності адміністрування податку, визначення умов проведення податкової амністії тіньових доходів громадян в Україні (довідка №17-0018/682 від 08.04.2009 р.).

Теоретичні розробки автора, висновки, що отримані за результатами дослідження, використовуються у навчальному процесі Національного університету державної податкової служби України при викладанні таких дисциплін як: „Організація і методика аудиту” (ОКР „Бакалавр”, „Спеціаліст”), „Аудит” (ОКР „Бакалавр”), „Аудит ефективності” (ОКР „Бакалавр”), „Аудит ефективності державних програм” (ОКР „Магістр”) (довідка № 838/01-12 від 24.03.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, у тому числі: „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 2003 р.); „Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (м. Кривий Ріг, 2005 р.); „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2006 р); „Наука та освіта - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); „Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів” (м. Ірпінь, 2007 р.); „Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 2007 р.); „Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України” (м. Ірпінь, 2008 р.); „Розвиток наукової думки - 2008” (м. Миколаїв, 2008 р.); „Методологія і методика незалежного аудиту і державного фінансового контролю” (м. Ірпінь, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 18 опублікованих працях загальним обсягом 6,5 друк. арк., з яких: розділи у 2 колективних монографіях, 7 статей у наукових фахових виданнях, 9 публікацій в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 225 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі основного тексту - 183 сторінки, що включає 24 таблиці, 21 рисунок. Робота містить 10 додатків, які розміщено на 14 сторінках. Список використаних джерел нараховує 244 найменування і займає 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ „Теоретичні та історичні аспекти державного регулювання оподаткування доходів населення” присвячений дослідженню теоретичних основ та розвитку оподаткування доходів населення, аналізу державної політики оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, узагальненню досвіду економічно розвинених країн світу в цій сфері.

У результаті дослідження в роботі зроблено висновок, що у будь-якій державі однією із основних функцій є регулювання. Невід'ємною складовою державного регулювання економіки є державне регулювання у сфері оподаткування, і воно повинне мати чітку спрямованість на вирішення конкретних завдань і проблем.

Дослідження суті податків та способів їх державного регулювання пройшло у економічній та фінансовій науці складний шлях. Теорія оподаткування почала розвиватися з XIII ст., ще за часів Фоми Аквінського, який вважав податки однією з форм пограбування народу. Однією із перших теорій, яка містить ідею примусового характеру податку з населення, була теорія „жертви”. У XVII ст. у Франції з'явилася теорія податків, суть якої полягала в тому, що громадяни повинні ділитися своїм доходом із державою, тому що вона забезпечує їх внутрішній і зовнішній захист. У другій половині ХІХ ст. значного поширення набула теорія податку як бюджетної необхідності. Ця теорія стверджувала, що держава, запроваджуючи податок, ставить цілі виключно фінансового характеру. Дж. Мілль розробив і вперше висунув податкову теорію послуг. Суть її полягає в тому, що кожен громадянин держави обов'язково повинен отримувати від неї послуги. Більшість сучасних вчених, у тому числі В. Андрущенко, О. Василик, О. Данілов, В. Федосов та ін. вважають, що податок є обов'язковим платежем, який запроваджується для утримання державних структур та фінансового забезпечення виконання ними функцій держави.

Податок з доходів фізичних осіб у роботі визначено як обов'язковий внесок фізичної особи до бюджету із доходу, отриманого нею протягом визначеного періоду, який використовується на надання послуг територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок.

Розвиток державного регулювання оподаткування доходів населення зводиться до пошуків оптимального оподаткування, яке повинне враховувати інтереси кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податку. Державному регулюванню оподаткування доходів населення на кожному етапі соціально-економічного розвитку суспільства властиві свої конкретні особливості, які є найбільш ефективними для сформованих процесів регулювання економіки та соціальних процесів у країні. Аналіз історичної еволюції державного регулювання оподаткування доходів населення свідчить, що така еволюція - не ланцюжок випадковостей, а процес, що має свою об'єктивну логіку. І лише ті форми оподаткування, які підготовлені розвитком історичного процесу, демонструють високу ефективність, що сприяє їх укоріненню в суспільному житті і поступовому розповсюдженню в різних країнах.

Історія сучасної системи оподаткування доходів населення України починає свій відлік із 1992 р., що є досить коротким періодом для створення високоефективної державної політики оподаткування, оскільки - це не тільки практична, а й дуже серйозна теоретична та наукова проблема. У дисертації зазначається, що механізм державного регулювання оподаткування доходів населення, як засіб макроекономічного регулювання, властивий економіці ринкового типу, в Україні лише починає формуватися.

Хоча оподаткування доходів населення у кожній країні має свої особливості, обумовлені історичними, політичними, економічними та іншими факторами, в роботі систематизовано його основні загальні риси, що характерні для більшості економічно розвинених країн світу. Зроблено висновок, що у більшості зарубіжних країн податки успішно виконують роль економічного знаряддя соціальної справедливості та активізації господарського життя, і тому при вдосконаленні механізму державного регулювання оподаткування доходів населення в Україні необхідно враховувати їх досвід. Ефективне функціонування систем оподаткування доходів населення наявне в тих країнах, де держава є апаратом, підлеглим громадянському суспільству, а ознакою такої підпорядкованості є система суспільного контролю за витрачанням зібраних сум податку з доходів фізичних осіб.

У другому розділі „Аналіз ефективності діючого механізму державного регулювання оподаткування доходів населення” обгрунтовано поняття механізму державного регулювання оподаткування доходів населення, проведено аналіз впливу податкових інструментів на рівень доходів громадян та напрями їх використання, досліджено регулювання пропозиції праці інструментами оподаткування доходів фізичних осіб, зроблено оцінку фіскальної ефективності оподаткування доходів населення та надано рекомендації щодо її підвищення.

Зазначено, що механізм державного регулювання оподаткування доходів населення повинен бути спрямований на сприяння соціально-економічному розвитку країни. Для цього використовуються різні елементи державного регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які характеризуються переважно або кількісними, або якісними параметрами. Крім того, „кількісні” елементи є інструментами механізму державного регулювання оподаткування доходів населення, за допомогою яких держава здійснює вплив на зміну елементів „якісного” значення ( рис. 1).

Тому механізм державного регулювання оподаткування доходів населення визначено в роботі, як сукупність взаємопов'язаних податкових важелів та інструментів, які взаємодіють у визначених напрямах і здійснюють вплив як на розвиток економіки та соціальної сфери в цілому, так і на рівень життя індивідів.

Рис. 1 Механізм державного регулювання оподаткування доходів населення

Зроблено висновок, що податок з доходів фізичних осіб має вплив на прийняття рішення особою про те, де та на яких умовах працювати. Тому залучення висококваліфікованих фахівців у ряд галузей економіки стане можливим за умови переходу до оподаткування доходів працівників в залежності від галузі. Політика оподаткування доходів населення повинна активізувати трудові зусилля населення, направити їх на відродження ключових для економічного зростання галузей. Це може припинити відтік кращих кадрів за кордон або в інші галузі економіки.

Основним суспільним призначенням податків, в тому числі податку з доходів фізичних осіб, є покриття фінансових потреб держави. Фіскальна ефективність передбачає такі елементи: достатність доходів, мінімізацію видатків на збирання доходів і запобігання ухиленню від сплати податку до бюджету. Проведене дослідження показало, що виконання фіскальної функції податком з доходів фізичних осіб не є ефективним, його фіскальний потенціал більший ніж частка у ВВП фактично сплачених до бюджету сум податку.

Однією з причин недостатнього фіскального значення податку є зміни в системі оподаткування доходів фізичних осіб - бюджет недоотримав значну суму коштів у зв'язку із встановленням пропорційної ставки податку. Для підтвердження цього в роботі запропоновано лінійну двофакторну економетричну модель, що побудована на основі ряду часових даних. Оцінку лінійної моделі проведено шляхом використання методу найменших квадратів.

Отримана оцінка представлена лінійним регресійним рівнянням (1).

(1)

де Y - сума надходжень до бюджету податку з доходів фізичних осіб (млн грн); Х₁ - кількість зайнятого населення (тис. осіб); Х₂ - розмір валового внутрішнього продукту (млн грн.); U - адитивна випадкова змінна.

Проведено порівняльний аналіз зареєстрованих сум надходжень податку з доходів фізичних осіб за 2004-2008 рр. із розрахунками, отриманими на основі моделі. За результатами аналізу зроблено висновок, що в загальному розмір надходжень податку з доходів фізичних осіб, отриманих бюджетом протягом 2004-2008 рр., менший від розрахункових надходжень (при умові існування прогресивної ставки податку) більш як на 20 млрд грн. Отже, одним із основних факторів, що визначає ефективність виконання фіскальної функції податком з доходів фізичних осіб, є прогресивні ставки. Крім того, для зростання фіскальної ефективності індивідуального оподаткування доходів необхідним є збільшення податкової бази - доходів населення, а це процес досить тривалий і залежить, насамперед, від забезпечення зростання ВВП і підвищення питомої ваги в ньому оплати праці. Тобто, необхідними є серйозні структурні зміни в економіці на макро- і мікрорівні, які б забезпечили збільшення частки доходів громадян у структурі національного доходу.

У третьому розділі „Напрями удосконалення державного регулювання оподаткування доходів населення в сучасних економічних умовах” розроблено пропозиції щодо посилення регулюючої функції держави у напрямі соціальної спрямованості оподаткування доходів населення, запропоновано шляхи підвищення ефективності адміністрування податку з доходів фізичних осіб, з'ясовано і обгрунтовано доцільність податкової амністії тіньових доходів населення як дійового інструмента податкової політики держави та визначено умови її проведення в Україні.

З метою вирішення таких соціальних проблем суспільства як: висока частка громадян, що перебувають за межею бідності, погіршення демографічної ситуації, різка диференціація доходів населення - в роботі запропоновано удосконаленння інструментів державного регулювання оподаткування доходів населення, що спрямовані на регулювання податкового навантаження та сприяють підвищенню рівня життя громадян. (табл. 1).

Таблиця 1

Основні пропозиції щодо посилення регулюючої функції держави у напрямі соціальної спрямованості оподаткування доходів населення

Доведено, що дотримання принципу справедливості вимагає внесення змін в існуючу систему оподаткування доходів фізичних осіб, щоб вона забезпечувала справедливий розподіл податкового навантаження, його зниження для одержувачів низьких доходів і підвищення для багатих верств населення. У зв'язку з цим у роботі запропоновано прогресивну шкалу ставок оподаткування доходів населення відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (табл. 2). Крім того, при запровадженні запропонованої шкали ставок, фіскальна ефективність податку з доходів фізичних осіб збільшиться. У дисертації проведено відповідні розрахунки, за результатами яких зроблено висновок, що сума отриманого в бюджет податку при оподаткуванні по запропонованій шкалі ставок майже на 10% буде перевищувати суму податку, отриманого при діючій системі оподаткування доходів населення.

Таблиця 2

Запропонована шкала ставок податку з доходів фізичних осіб

У роботі також обгрунтовано та запропоновано ряд рекомендацій щодо підвищення ефективності адміністрування податку з доходів фізичних осіб, у тому числі для посилення контролю за його нарахуванням і сплатою. Основні з них: встановлення суми, при перевищенні якої починалася б дія контролю за витратами фізичної особи; введення штрафних санкцій за ухилення фізичних осіб від виконання вимог податкових органів у зв'язку з контролем за відповідністю витрат окремої особи її доходам; розширення повноважень податкових органів щодо оцінки доходів із використанням непрямих даних, що свідчать про розміри одержаного доходу, виходячи зі способу життя платника податку, тобто на основі так званих „зовнішніх ознак” багатства; створення твердої системи суспільного контролю за використанням бюджетних коштів; інформування громадян про взаємозв'язок між податковими платежами і наданими суспільними послугами, про напрями витрачання податкових платежів і покараннях осіб, що допустили нецільове використання бюджетних коштів.

Доведено, що при удосконаленні адміністрування податку з доходів фізичних осіб, сума його надходжень до бюджету збільшиться. Існуючий стан взаємовідносин з бюджетом різних груп населення при визначених сталих витратах на адміністрування податку в роботі представлено за допомогою імітаційної моделі (2).

(2)

Його недоліками можна вважати нерівномірне „неофіційне” податкове навантаження на різні групи населення, недонадходження коштів у бюджет та необхідність виплат допомоги безробітним.

У зв'язку з цим, змодельовано ситуацію при умові збільшення витрат на удосконалення адміністрування податку з доходів фізичних осіб для різних категорій населення та адміністративних заходів щодо забезпечення робочими місцями безробітних (3) (рис.2).

(3)

де: - сума надходжень податку з доходів фізичних осіб до бюджету за виключенням витрат на допомогу безробітним; - витрати з бюджету на допомогу безробітним; - ставка податку з доходів фізичних осіб; - чисельність осіб, які сплачують податок з доходів фізичних осіб до бюджету в повному обсязі; - доходи осіб, які сплачують податок з доходів фізичних осіб до бюджету в повному обсязі; - чисельність осіб, які сплачують податок з доходів фізичних осіб до бюджету не в повному обсязі (частково); - доходи осіб, які сплачують податок з доходів фізичних осіб до бюджету не в повному обсязі (частково); - чисельність осіб, які повністю приховують свої доходи і не сплачують податок з доходів фізичних осіб до бюджету; - доходи осіб, які взагалі не сплачують податок до бюджету; - коефіцієнт сплати податку до бюджету (- коефіцієнт сплати податку особами сектору , відповідно, і - коефіцієнти для секторів і , причому, =1, = 0); - чисельність безробітних; - середня допомога безробітному з бюджету; - додаткове збільшення чисельності групи осіб, що сплачують податок з доходів у повному обсязі ( ₌ + + ); , , - чисельність осіб, що „переходять” в сектор із секторів , та відповідно; , - додаткові витрати на удосконалення адміністрування податку з доходів фізичних осіб у секторах та відповідно; - збільшення витрат із бюджету на забезпечення робочими місцями безробітних.

Дана модель свідчить про ефективність адміністративних заходів у разі, якщо:

ВА_ЧП Ч а_{2 <} Д_П Ч СП Ч а₂ Ч К_1;

ВА_НП Ч а_{3 <} Д_П Ч СП Ч а₃ Ч К_1;

ВР_Б Ч а_{4 <} Д_П ЧСП Ч а₄ Ч К_1.

При виконанні вказаних умов сума надходжень податку з доходів фізичних осіб до бюджету, отримана в результаті додаткових адміністративних заходів, буде перевищувати загальні додаткові витрати на його адміністрування, що свідчитиме про ефективність адміністрування податку та державного регулювання оподаткування доходів населення в цілому.

Рис. 2 Схема взаємовідносин із бюджетом різних груп населення при удосконаленні адміністрування податку з доходів фізичних осіб та адміністративних заходів щодо забезпечення робочими місцями безробітних

У зв'язку з тим, що на формування головних параметрів податкової системи суттєво впливає „тіньова” економіка, в подальшому державна політика оподаткування доходів населення має бути спрямована на розширення бази оподаткування, запровадження системи економічних заходів з метою детінізації української економіки та проведення легалізації тіньових доходів населення (податкової амністії). На основі світового досвіду в роботі запропоновано умови для успішного та ефективного здійснення податкової амністії тіньових доходів фізичних осіб в Україні, а саме: процес податкової амністії має бути тривалим і громадяни мають знати усі умови його проведення, існування можливості перевірки походження задекларованих під час податкової амністії доходів, незнижена ставка податку (при запровадженні прогресивних ставок податку з доходів фізичних осіб - це може бути найнижча ставка зі шкали оподаткування), гарантії звільнення від відповідальності, збереження конфіденційності інформації, широка роз'яснювальна і пропагандистська кампанія, реальна загроза покарання у разі подальшого приховування доходів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено поглиблення теоретичних положень, обгрунтовано основні напрями та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності механізму державного регулювання оподаткування доходів населення. Виконане дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Результати аналізу змін у державному регулюванні оподаткування доходів населення свідчать, що відповідні зміни - не випадковість, а процес, що має свою об'єктивну логіку. Державному регулюванню оподаткування доходів населення на кожному етапі соціально-економічного розвитку суспільства властиві свої конкретні особливості, які є найбільш ефективними для сформованих напрямів регулювання економіки та соціальних процесів у країні. Його еволюція зводиться до пошуків оптимального оподаткування, яке повинне враховувати інтереси кожного члена суспільства.

2. Ефективний механізм державного регулювання оподаткування доходів населення як сукупність взаємопов'язаних податкових важелів та інструментів, які взаємодіють у визначених напрямах і здійснюють вплив як на розвиток економіки та соціальної сфери в цілому, так і на рівень життя індивідів, дозволяє вирішити найнагальніші проблеми життєдіяльності кожного громадянина, досягти позитивних результатів у напрямі соціальної справедливості та безпеки, успішно здійснювати державний перерозподіл доходів населення, домогтися збільшення заощаджень та інвестицій, покращення ситуації на ринку праці, зростання надходжень у бюджет і, як наслідок, досягти високого економічного та соціального розвитку в країні.

3. Сформована в країні модель бідності є, перш за все, результатом низького рівня доходів від зайнятості. Фактори, пов'язані з вкрай незадовільною ситуацією на ринку праці, є домінуючими серед причин диференціації родин по статусу бідності. В умовах достатньої гнучкості сучасного ринку праці податок з доходів фізичних осіб здійснює безпосередній чи опосередкований вплив на індивідуальний вибір між самозайнятістю і оплачуваною працею, між самозайнятістю і зайнятістю за наймом, між роботою протягом стандартного часу і різними варіантами скороченого чи подовженого робочого часу (часткова зайнятість, сумісництво тощо), між працею та відпочинком. Тому збільшувати або зменшувати пропозицію праці у певній сфері чи галузі та в окремих регіонах країни можна, використовуючи дію інструментів механізму державного регулювання оподаткування доходів населення, і перш за все, за допомогою зміни розміру ставок податку, а також регулювання розмірів соціальних пільг та бази оподаткування.

4. Основним суспільним призначенням, первинною метою податків, в тому числі податку з доходів фізичних осіб, є покриття фінансових потреб держави, що забезпечується за допомогою фіскальної функції. Проте виконання фіскальної функції податком з доходів фізичних осіб не є ефективним. Основними причинами недостатнього фіскального значення податку з доходів фізичних осіб в Україні є низький рівень доходів переважної більшості населення, поширення практики масового ухилення від оподаткування та запровадження пропорційної ставки податку. Крім того, в період фінансової та економічної кризи, у зв'язку із зменшенням доходів фізичних осіб та збільшенням безробіття, надходження до бюджету від податку з доходів фізичних осіб зменшуються. Підвищення фіскальної ефективності індивідуального оподаткування доходів повинне відбуватися за рахунок зростання податкової бази - доходів населення, а також встановлення прогресивного оподаткування і виведення доходів „із тіні”.

5. Посилення соціальної спрямованості оподаткування доходів населення необхідне у зв'язку з тим, що соціальні проблеми суспільства (безробіття, висока частка громадян, що перебувають за межею бідності, погіршення демографічної ситуації, різка диференціація доходів населення) є загрозою економічному росту в країні. Врахування основних принципів оподаткування (фінансових, економічних, морально-етичних) є одним із основних завдань, що повинні ставитися при удосконаленні регулюючої функції держави у напрямі соціальної спрямованості оподаткування доходів населення.

6. Величина податкових знижок (соціальних пільг) в Україні економічно не обґрунтована і не має істотного регулюючого значення для платника податку з доходів фізичних осіб, не забезпечує належну диференціацію споживання для родин, що мають дітей та інших утриманців, і родин без дітей. Тому, з метою посилення соціальної спрямованості оподаткування доходів населення в Україні, необхідно удосконалити систему податкових знижок (соціальних пільг).

7. Основним завданням підвищення ефективності механізму державного регулювання оподаткування доходів населення є приведення системи оподаткування доходів у відповідність з реальними економічними умовами життя населення, врахування реальної можливості громадян сплачувати податок. Тому необхідно затвердити прогресивну шкалу ставок оподаткування доходів населення відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка сполучає фіскальну і соціальну спрямованість. Перевагою даної шкали ставок оподаткування доходів фізичних осіб є автоматичне врахування в ній інфляційного зростання доходів.

8. Принципи сучасного податкового адміністрування повинні кореспондувати з фундаментальними принципами оподаткування і бути спрямовані на максимально можливий збір податків при мінімізації відповідних витрат. Ефективність роботи податкової служби України є досить низькою. Тому, перш за все, необхідно посилити контроль за сплатою податку з доходів фізичних осіб, встановити більшу відповідальності за несплату податку, інформувати платників податку про напрями витрачання податкових платежів, що зменшить стимули до корупції і ухилення від сплати податку і, в свою чергу, сприятиме зменшенню витрат на його адміністрування та збільшенню надходжень до бюджету.

9. Відсутність декларування витрат платника податку знижує можливості податкових органів у виявленні фактично отриманих доходів. Було б доцільно встановити розмір суми, при перевищенні якої починалася б дія контролю за витратами фізичної особи. Потрібно також розширити повноваження податкових органів щодо оцінки доходів із використанням непрямих даних, що свідчать про розміри одержаного доходу, виходячи зі способу життя платника податку, тобто на основі так званих „зовнішніх ознак” багатства. Про ефективність адміністрування податку з доходів фізичних осіб буде свідчити перевищення суми його надходжень до бюджету, отриманої в результаті додаткових адміністративних заходів, над сумою загальних додаткових витрат на його адміністрування.

10. При проведенні податкової амністії тіньових доходів населення основними завданнями, перш за все, повинне бути поповнення бюджету за рахунок надходжень прострочених податкових платежів та розширення бази оподаткування за рахунок залучення отримувачів доходів із „тіньового” сектора в легальний економічний обіг. Проведення податкової амністії повинне також сприяти включенню вчасно не задекларованого капіталу в економіку країни з метою її розвитку. В Україні необхідно провести довготермінову податкову амністію за незниженою ставкою податку та з можливістю перевірки походження задекларованих доходів. Необхідною передумовою для проведення податкової амністії тіньових доходів має бути сприйняття цього кроку суспільством. Крім того, проводити податкову амністію в Україні потрібно не у період фінансової та економічної кризи, а лише тоді, коли почнеться економічний підйом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ