Грошово-кредитна політика у регулюванні грошового обігу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Грошово-кредитна політика у регулюванні грошового обігу в Україні

Спеціальність 08.00.08 гроші, фінанси і кредит

Продан Тетяна Яківна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті Академії фінансового управління Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Лютий Ігор Олексійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

проректор з науково-педагогічної роботи,

завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Чухно Анатолій Андрійович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної теорії

доктор економічних наук, доцент

Белінська Яніна Василівна

Національний університет Державної податкової служби України,

доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться 20 квітня 2010 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.853.01 Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, к. 907.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44.

Автореферат розісланий 18 березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Зайчикова

Загальна характеристика роботи

грошовий стабільність трансмісійний курсовий

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України висуває нові вимоги до грошово-кредитної політики, які полягають у необхідності зміщення акцентів на активізацію та стимулювання розвитку внутрішнього ринку через ефективне регулювання грошового обігу. Грошово-кредитна політика Національного банку України (НБУ), як складова частина економічної політики країни, має забезпечити відповідне монетарне підґрунтя для стабільного соціально-економічного розвитку - цінову стабільність та низьку інфляцію у довгостроковому періоді.

Тому на сьогодні особливої ваги набуває необхідність наукового обґрунтування та практичного впровадження ефективних механізмів регулювання грошового обігу, перехід до якісно нових засад грошово-кредитної політики, що базуються на реальних показниках економічного розвитку України. Важливою складовою ефективної грошово-кредитної політики НБУ є реалізація взаємозв'язку між грошово-кредитним, фінансовим та реальним секторами економіки, саме такий взаємозв'язок забезпечить ефективний механізм передачі впливу інструментів грошово-кредитної політики в сферу грошового обігу, а, відповідно, до кожного суб'єкта економічної діяльності. Нагальна необхідність вирішення цих завдань зумовлює актуальність дисертаційної роботи.

У світовій теорії та практиці питанням стабільності грошового обігу як чинника економічного зростання присвячено праці відомих зарубіжних вчених Д. Ван-Хуза, М. Вудфорда, Г. Габбарда, С. Грея, Е. Долана, С. Зіна, Дж. Кейнса, Ф.С. Мишкіна, Р. Мілера, Л. Прайса, Дж. Тобіна, Д. Торнтона, М. Фрідмена, Л. Харріса, Дж. Хікса, Г. Хоггарта а також дослідження російських вчених: Б. Конурбаєва, О. Корчагіна, О. Лаврушина, Л. Максимової, С. Моісеєва, І. Пашковської, В. Усоскіна. Проблеми грошового обігу та грошово-кредитної політики в Україні ґрунтовно досліджуються в працях вітчизняних вчених, серед яких: Я. Белінська, А. Гальчинський, А. Гриценко, О. Дзюблюк, Я. Дяченко, В. Лагутін, І. Лютий, В. Міщенко, А. Мороз, П. Нікіфоров, В. Опарін, О. Петрик, Д. Полозенко, М. Савлук, А. Чухно та інші.

Проте, окремі теоретичні питання та практичні аспекти грошово-кредитної політики у регулюванні грошового обігу носять суперечливий характер, що проявляється в недостатньому законодавчому забезпеченні, відсутності адекватного інституційного забезпечення, а, відповідно, справляє негативний вплив на економічні процеси в цілому. Зокрема, малодослідженими в практичному плані є вплив валютно-курсової політики як складової грошово-кредитної політики на стабільність грошового обігу. Нагальною є також проблема теоретичного обґрунтування та емпіричного підтвердження варіантів координації грошово-кредитної і бюджетної політики як умови економічного зростання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідної роботи відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за комплексною темою «Вплив фінансово-бюджетної та грошово-кредитної політики на формування сприятливого макроекономічного середовища» (№ ДР 0108U007869) в межах якої автор обґрунтував необхідність підвищення ефективності регулювання грошового обігу через удосконалення механізму грошово-кредитної політики в контексті поєднання останньої з цілями і механізмом фінансово-бюджетної політики Уряду.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад грошово-кредитної політики НБУ та дослідження її регулятивного впливу на практику грошового обігу в процесі суспільного відтворення. Реалізація зазначеної мети забезпечується вирішенням наступних завдань:

здійснити системний аналіз еволюції теорій грошей у контексті взаємозв'язку впливу грошово-кредитної політики на грошовий обіг;

визначити цільову спрямованість інструментів механізму грошово-кредитної політики НБУ на грошовий обіг;

дослідити дієвість та визначити особливості та суперечності трансмісійного механізму сучасної грошово-кредитної політики НБУ;

узагальнити досвід реалізації грошово-кредитної політики та особливості трансмісійних механізмів окремих зарубіжних країн з позицій можливості адаптації до умов національної економіки;

проаналізувати організаційно-економічні складові та правові засади механізму грошово-кредитної політики в забезпеченні стабільності грошового обігу в Україні;

дослідити суперечності та чинники дестабілізації грошового обігу в Україні з позицій взаємозв'язку з макроекономічною ситуацією в країні;

визначити регулятивний вплив валютно-курсової політики на стабільність національної грошової одиниці та грошового обігу в цілому;

обґрунтувати можливість та необхідність координації грошово-кредитної і бюджетної політики як умову стабільності грошово-кредитного ринку;

обґрунтувати вплив грошового обігу на забезпечення відтворювальних процесів.

Об'єктом дослідження є система грошово-кредитних відносин та грошово-кредитна політика Національного банку України.

Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні аспекти впливу механізму грошово-кредитної політики на грошовий обіг в Україні.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження використано такі методи: порівняльного аналізу - для визначення особливостей трансмісійного механізму сучасної грошово-кредитної політики; наукової абстракції - для узагальнення досвіду реалізації грошово-кредитної політики та особливостей трансмісійних механізмів окремих зарубіжних країн; причинно-наслідкових зв'язків - при аналізі організаційно-економічних умов регулювання грошового обігу; логічної аргументації - в ході дослідження суперечностей регулювання грошового обігу в механізмі грошово-кредитної політики, а також, при обґрунтуванні необхідності координації грошово-кредитної і бюджетної політики як умови економічного зростання; дисперсійного аналізу, описової статистики та багатокритеріального регресійного аналізу - в процесі побудови моделі оцінки впливу грошово-кредитної та бюджетної політики на рівень економічного зростання.

У дослідженні використано основні теоретичні положення вітчизняної та зарубіжної економічної думки з питань становлення і розвитку грошово-кредитного ринку, цільової спрямованості інструментів грошово-кредитної політики, її впливу на ефективність регулювання грошового обігу в ході забезпечення відтворювальних процесів.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань реалізації грошово-кредитних відносин, практики функціонування банківської системи України, матеріали Національного банку України, Держкомстату, результати теоретичних і практичних досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, інформація періодичних економічних видань.

Наукова новизна одержаних результатів. Автором здійснено комплексне дослідження особливостей регулювання грошового обігу в механізмі грошово-кредитної політики Національного банку України та його впливу на макроекономічні процеси в цілому. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора наступні:

вперше:

запропоновано обґрунтування теоретичних підходів щодо виділення в основних засадах грошово-кредитної політики НБУ позиції гривні відносно іноземних валют, яка реалізується в рівновеликих процентних ставках на депозитному та кредитному ринку, і, як результат, створює умови підвищення статусу національної валюти, послаблює ймовірність валютних ризиків, формує психологію довіри до гривні та стабілізує грошовий обіг;

удосконалено:

методику моделі взаємовпливу та координації грошово-кредитної та бюджетної політики та їх впливу на рівень макроекономічного розвитку яка базується на використанні дисперсійного аналізу, вибірковому методі описової статистики та методі багатокритеріального регресійного аналізу за умови виокремлення визначеної кількості вхідних параметрів, що дозволяє розрахувати прогнозні значення макроекономічних показників за певних значень параметрів грошово-кредитної і бюджетної політики;

теоретичні підходи щодо завдань грошово-кредитної політики, метою яких є посилення її ролі у регулюванні грошового обігу, а саме: запровадження інфляційного цільового орієнтира в середньостроковому періоді; узгодженість політики уряду і центрального банку; проведення політики керованого плаваючого валютного курсу, що ґрунтується на оптимізації структури валютних резервів; запровадження практики Стабілізаційного фонду, як інституту стабілізації та ефективності монетарної політики;

механізм реалізації валютно-курсової політики НБУ в організації грошового обігу через впровадження DIT-стратегії, необхідної для запровадження режиму керованого плаваючого валютного курсу з метою захисту від раптової та непередбачуваної зміни обмінного курсу та сприяння загальному економічному зростанню країни;

отримали подальшого розвитку:

підходи щодо обґрунтування пріоритетних чинників зростання інфляції в умовах економічної кризи в Україні, а, відповідно, реструктуризації та дестабілізації грошового обігу, а саме: падіння темпів розвитку реального сектору економіки, темпів ВВП, обсягів роздрібного товарообороту, інвестицій, грошових доходів, грошових витрат та заощаджень населення, наявність значного тіньового сектору економіки, а також зростання політичних ризиків, валютних ризиків та ризиків, пов'язаних з дестабілізацією фінансового сектора країни. При цьому, чинники впливу грошово-кредитної та бюджетної політики на грошовий обіг є більш слабкими та малоефективними;

напрями використання інструментарію трансмісійного механізму грошово-кредитної політики НБУ шляхом організаційно-правового та економічного контролю за динамікою зовнішнього боргу та запобіганням посилення системних ризиків фінансової дестабілізації в банківському секторі в результаті посилення впливу зовнішніх та внутрішніх чинників, що складає умову стабільності грошового обігу та низького рівня інфляції в країні.

Практичне значення одержаних результатів. У дослідженні обґрунтовано авторський підхід щодо шляхів підвищення ефективності регулювання грошового обігу в механізмі грошово-кредитної політики Національного банку України як чинника економічного зростання. Реалізація визначених у результаті проведеного дослідження практичних пропозицій та рекомендацій сприятиме стабільності грошового обігу, розвитку реального сектора економіки, вдосконаленню механізму грошово-кредитної політики Національного банку України та фінансово-кредитного механізму загалом.

Окремі положення дисертаційної роботи, які мають елемент наукової новизни та обґрунтовують авторську позицію в частині забезпечення стабільності грошового обігу та координації грошово-кредитної та бюджетної політики як умови економічного зростання, підтримки стабільного низькоінфляційного середовища на довгостроковій основі та забезпечення стійкості національної грошової одиниці до впливу дестабілізуючих чинників, використані Центром наукових досліджень Національного банку України при розробці «Стратегії розвитку банківської системи України на період до 2012 року». (довідка від 04.11.2009 № 53-110/551).

Авторська методика щодо оптимізації механізмів регулювання грошового обігу була використана АТ «ФІНРОСТБАНК» при прийнятті окремих управлінських рішень, що мало практичний ефект та забезпечило конкурентоспроможність та фінансову стабільність банку в сучасних умовах (довідка від 28.04.2009 № 971).

Окремі висновки автора щодо врахування поточних і прогнозних темпів інфляції при уточненні методики визначення відсоткових ставок за кредитами та депозитами комерційних банків використані в практичній діяльності АТ «МІСТО БАНК» (довідка від 16.12.2008 № 91).

Основні наукові результати дисертаційної роботи з питань грошово-кредитної політики Національного банку України та регулювання грошового обігу були впроваджені в навчальний процес Одеським інститутом фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі при викладанні курсів «Центральний банк та грошово-кредитна політика», «Гроші та кредит», «Фінансова політика України в умовах трансформації економіки» (довідка від 26.06.2009 № 151).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні ролі грошово-кредитної політики у регулюванні грошового обігу в процесі суспільного відтворення в умовах розвитку ринкових відносин в економіці України. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на конференціях: І регіональній науково-практичній конференції викладачів, аспірантів «Проблеми становлення фінансового механізму інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України» (м. Одеса, травень 2006), III Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, жовтень 2006), Науково-практичній конференції «Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах» (м. Київ, березень 2007), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, квітень 2007), Науково-практичній конференції «Розвиток фінансової системи України в умовах економічної глобалізації» (м. Київ, квітень 2008), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи» (м. Київ, жовтень 2009), XІX міжнародній науково-практичній конференції «Інституційна природа ринкових трансформацій» (м. Чернівці, жовтень 2009), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи» (м. Київ, жовтень 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 8 наукових працях (обсягом 2,71 друк. арк.), у тому числі 5 статтях (2,27 друк. арк.) у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 213 найменувань на 20 сторінках та 2 додатки. Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках тексту. Робота вміщує 7 таблиць, 21 рисунок і додатки на 5 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан розробки наукової проблеми, її значення для розвитку економіки України, визначено мету і завдання дослідження, сформульовано нові наукові положення, вказано практичне значення та ступінь апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади та економічна природа грошово-кредитної політики» визначено цільову спрямованість інструментів грошово-кредитної політики, проаналізовано характеристики трансмісійного механізму сучасної грошово-кредитної політики України через вивчення та узагальнення досвіду країн з режимом інфляційного таргетування, визначено роль грошово-кредитної політики у регулюванні грошового обігу.

Обґрунтовано, що ефективність реалізації грошово-кредитної політики визначається сприятливістю умов функціонування грошово-кредитного ринку, а саме: високим рівнем його структуризації, за якого успішно функціонують кредитний ринок із сегментами ринку грошей та ринку капіталу, міжбанківський ринок, ринки державних і корпоративних цінних паперів, валютний ринок; достатнім рівнем лібералізації усіх секторів грошово-кредитного ринку для забезпечення вільного переміщення грошей, вільного доступу на ринки всіх економічних суб'єктів, формування реального співвідношення попиту і пропозиції в кожному із секторів та забезпечення зв'язку між відповідними ціновими індикаторами - ставкою банківського процента, доходу з цінних паперів, обмінного курсу валют; вільним доступом усіх комерційних банків на будь-який сектор грошово-кредитного ринку; наявністю широких зовнішньоекономічних зв'язків, забезпеченням конвертації національної валюти, проведенням реальної курсової політики.

Проведене дослідження засвідчило, що цільова спрямованість інструментів грошово-кредитної політики визначається впливом на відтворювальні процеси через взаємодію з інструментами фіскальної, цінової, інвестиційної та структурної політики держави з метою забезпечення стабільності грошового обігу як чинника економічного зростання.

Результати дослідження особливостей трансмісійного механізму сучасної грошово-кредитної політики України засвідчили можливість використання режиму інфляційного таргетування в механізмі грошово-кредитної політики. Вивчення та узагальнення досвіду реалізації грошово-кредитної політики та функціонування її трансмісійного механізму в країнах (Чехія, Польща, Угорщина, Словаччина), що успішно запровадили режим інфляційного таргетування, дозволило обґрунтувати його використання Україні, пріоритетними цілями трансмісійного механізму грошово-кредитної політики НБУ повинні стати:

розбудова грошово-кредитної політики на середньострокових засадах, що передбачає прогнозування її основних цільових орієнтирів строком до 3 років, що сприятиме підвищенню прозорості та формуванню позитивних очікувань суб'єктів економіки;

реалізація в Україні переходу до монетарного режиму, що ґрунтується на ціновій стабільності, необхідною передумовою якого є мінімізація присутності НБУ на внутрішньому валютному ринку та зниження ролі валютних операцій центрального банку в його регулюванні;

з метою удосконалення процентної політики центрального банку та зростання її впливу на регулювання процентних ставок на вітчизняному міжбанківському ринку доцільним є звуження коридору між верхньою (кредитною) та нижньою (депозитною) процентними ставками та ставками в іноземній та національній валюті.

Дослідження взаємозв'язку між динамікою грошової маси (М3) та споживчих цін в Україні засвідчило існування прямої залежності (коефіцієнт кореляції є позитивним і становить близько 0,23) між зміною обсягу грошової маси та зміною рівня інфляції, отже, механізм інфляції в Україні має монетарну складову, тому основою антиінфляційної політики є контроль над грошовою масою в обігу.

В роботі обґрунтовано, що для сучасного етапу розвитку економіки України найгострішою є проблема зміни структури грошових потоків з метою подолання інвестиційної кризи, пожвавлення виробництва, відновлення основного капіталу, що обумовило необхідність створення діючих механізмів переливання грошових ресурсів, які акумулюються фінансово-кредитними інститутами, в реальний сектор економіки. У зв'язку з цим, особливої актуальності набув кредитний канал трансмісійного механізму, який, на відміну від інших механізмів впливу грошово-кредитної політики, що діють через зміну вартісних показників (процентні ставки, ціна активів, рівень інфляції (див. Рис. 1), є «кількісним» механізмом, тобто конкретизує залежність обсягів банківського кредитування та рівня економічного зростання країни.

Рис. 1. Цінові параметри грошово-кредитного ринку та рівень інфляції.

Джерело: складено автором за даними НБУ

Існуюча модель грошово-кредитної політики в Україні не стимулює зростання грошової пропозиції. Останнє відбувається вимушено, причому приріст грошової маси супроводжується прямими та непрямими стерилізаційними заходами, внаслідок чого операційний попит на гроші зростає набагато швидше, провокуючи високий рівень процентних ставок комерційних банків. Надходячи в економіку у вигляді оборотних коштів, гроші не встигають перетворитися у свою «довгу» форму через надмірно високу вартість кредитних ресурсів. Така модель дає змогу запобігти інфляційним тенденціям, проте вона не здатна виконувати стимулюючу роль стосовно економічного зростання. Таким чином, роль сучасної грошово-кредитної політики у регулюванні грошового обігу полягає у забезпеченні цінової стабільності шляхом мінімізації інфляційної (не курсової) складової стабільності національної валюти через запровадження наступних заходів: розвиток фінансового ринку, перш за все, вторинного, створення умов для залучення до нього найширших верств населення та суб'єктів підприємницької діяльності; повна заборона надання кредитів Національним банком для покриття дефіциту Державного бюджету; заборона НБУ кредитування нерентабельних проектів та проектів, що не відповідають структурній перебудові економіки; вдосконалення законодавчої бази, що регламентує введення в обіг недержавних платіжних інструментів (чеки, векселі); реструктуризація та контроль надходжень і витрат Державного бюджету з метою ефективнішого використання коштів.

Другий розділ «Регулювання грошового обігу в механізмі грошово-кредитної політики Національного банку України» присвячено обґрунтуванню шляхів вдосконалення механізму грошово-кредитної політики Національного банку України через поліпшення організаційно-економічних умов регулювання грошового обігу, усунення суперечностей регулювання грошового обігу, конкретизацію впливу валютно-курсової політики на організацію грошового обігу.

На нашу думку, стабільність національної валюти залежить від динаміки цін на товари і послуги, іноземну валюту і гроші (кредити), а також від характеру взаємозв'язків між основними макроекономічними і монетарними параметрами (див. Табл. 1). На сьогодні Національний банк України намагається реалізувати політику розширеного таргетування (визначення) стабільності грошової одиниці, сутність якої полягає у визначенні не конкретних показників (інфляції, грошової маси чи валютного курсу), а їхнього співвідношення, що визначає стабільність грошової одиниці, і в разі необхідності здійснення впливу на їхню динаміку. Необхідною передумовою підтримки сталого і збалансованого економічного розвитку є забезпечення низьких та стабільних темпів інфляції. Проте, в умовах економічної кризи інфляційний тиск посилюється, а інфляційні очікування і надалі зростають.

Таблиця 1

Основні монетарні показники в Україні, 2003-2009 рр.

Роки	Грошова маса (М3), млн.грн	Приріст грошової маси,%	Грошова база, млн. грн.	Приріст грошової бази, %
2003	95043	46,51	40089	30,10
2004	125801	32,36	53763	34,10
2005	194071	54,27	82760	53,90
2006	261063	34,52	97214	17,50
2007	396156	51,75	141901	46,00
2008	515727	30,20	186671	31,60
2009	487298	-5,50	194965	4,40

В роботі доведено, що орієнтація грошово-кредитної політики на підтримку двох суперечливих складових стабільності національної валюти - зовнішньої (курсової) та внутрішньої (інфляційної), на практиці зумовлює недостатню дієвість механізму монетарної трансмісії, що обумовлене домінуючою роллю валютного каналу монетарного трансмісійного механізму та нівелюванням дії інших каналів, зокрема процентного, що знижує дієвість інструментів грошово-кредитної політики через нечутливість фінансового ринку до їх імпульсів.

Дослідження впливу валютно-курсової політики на структуру грошового обігу показало, що нестабільність гривні протягом 2005-2009 років зумовлена структурними та зовнішньоторговельними дисбалансами, які пов'язані насамперед з: недостатньою конкурентоспроможністю вітчизняних товаровиробників як на зовнішньому, так і внутрішньому ринках збуту; недостатньо ефективним використанням зовнішніх запозичень, які за активним стимулюванням споживчого попиту спрямовувалися на інвестиційні цілі за остаточним принципом; надмірною енергоємністю вітчизняного виробництва та відсутністю цілеспрямованої урядової політики щодо її зниження; бюджетними диспропорціями, що провокувалися надвисокими соціальними зобов'язаннями держави та зменшенням обсягів інвестицій в основний капітал. Наслідками такої політики стало збереження (зростання) підвищеного попиту на іноземну валюту, який НБУ намагався задовольнити за рахунок збільшення обсягів валютних інтервенцій, що призвело до зменшення міжнародних резервів, які на кінець 2009 року становили 26,5 млрд. дол. США (в доларовому еквіваленті), тоді як на кінець 2007 року вони складали більше 32 млрд. дол. США.

Світова економічна (фінансова) криза в сукупності з зазначеними вище внутрішніми чинниками посилила дестабілізуючий вплив на грошово-кредитний ринок України, що проявилося у зростанні попиту на ліквідність та трансформації в структурі банківських пасивів та активів, як наслідок, значна кількість банків України опинилася перед загрозою банкрутства. Значне скорочення депозитного ринку, який, по суті, є безальтернативним основним джерелом поповнення фінансових ресурсів комерційних банків, обумовило необхідність рефінансування останніх з боку НБУ та уряду. Значну роль в цьому процесі відіграли кредити МВФ. Така спільна політика уряду та НБУ дозволила певною мірою стабілізувати грошово-кредитний ринок і припинити відтік коштів з банківських рахунків на осінь 2009 року.

Посилення вартості гривні влітку 2008 року та вжиття пруденційних заходів превентивного характеру сприяло певному уповільненню темпів збільшення обсягів грошової маси через зменшення темпів зростання депозитних вкладів. Як наслідок, грошовий мультиплікатор (який відображає інтенсивність розширення грошової маси за рахунок існуючих на ринку базових грошей) зменшився з 2,92 до 2,80, а на початок року його значення становило 2,79. Проте вже восени 2008 року політика НБУ була спрямована не стільки на обмеження темпів зростання кредитування взагалі, скільки на стримування кредитної активності тих банків, які не мають для цього необхідного обсягу ресурсів належної строковості. Надмірно ризикова кредитна діяльність банків (особливо на ринку споживчих та іпотечних кредитів) спричинила посилення ризиків накопичення фінансових дисбалансів, які в разі реалізації впливають і на стабільність національної грошової одиниці.

У роботі обгрунтовано, що збільшення гнучкості обмінного курсу призводить до уповільнення темпів зростання міжнародних валютних резервів, але, як наслідок, створює умови для очікуваного зростання курсу гривні. Проте, при цьому посилюється чинник валютного ризику, що пов'язаний з рухом фінансових активів здебільшого спекулятивного характеру. Ми бачимо, що зростання гривні повинно відбутися без адміністративного тиску з боку НБУ, шляхом безпосереднього впливу на ціну іноземних валют, що вимагає впровадження більш гнучкого механізму обмінного курсу. У цьому зв'язку, в роботі обґрунтовано доцільність реалізації DIT-стратегії (Direct Inflation Targeting), або прямого контролю над інфляцією, як основи валютно-курсової політики.

У третьому розділі «Стабільність грошового обігу як чинник економічного зростання в Україні» побудовано модель оцінки впливу грошово-кредитної та бюджетної політики на рівень економічного зростання, досліджено вплив грошового обігу на забезпечення відтворювальних процесів.

Вихідними параметрами грошово-кредитної політики є обсяги та темпи росту грошової маси, процентні ставки рефінансування банків Національним банком України (% річних). Вихідними параметрами бюджетної політики є дефіцит зведеного бюджету, виражений відношенням дефіциту бюджету до ВВП (у відсотках).

В якості основних макроекономічних показників, що характеризують макроекономічну стабільність та економічний розвиток розглянуто: ВВП, рівень інфляції, обсяг реалізованої промислової продукції, обсяг продукції сільського господарства, загальний обсяг роздрібного товарообороту, інвестиції в основний капітал, рівень безробіття, грошові доходи населення, грошові витрати та заощадження населення, питома вага збиткових підприємств, індекс реальної заробітної плати працівників народного господарства, сальдо поточного рахунку платіжного балансу, експорт товарів та послуг, імпорт товарів та послуг, коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу.

Шляхом використання вибіркового методу описової статистики в роботі деталізовано вплив параметрів грошово-кредитної і бюджетної політики на основні макроекономічні показники. Ефективність впливу параметрів грошово-кредитної та бюджетної політики засвідчили наступні показники економічного розвитку: сальдо поточного рахунку платіжного балансу; експорт товарів та послуг; імпорт товарів та послуг; коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу. Відносно стабільна ситуація протягом періоду характеризує ринок праці, а саме: рівень безробіття; питома вага збиткових підприємств; індекс реальної заробітної плати працівників народного господарства.

Проте за більшістю показників економічного розвитку (ВВП, рівень інфляції, обсяг реалізованої промислової продукції, обсяг продукції сільського господарства, загальний обсяг роздрібного товарообороту, інвестиції в основний капітал, грошові доходи населення, грошові витрати та заощадження населення) значення стандартного відхилення і дисперсії надто високі, що свідчить про незначний вплив параметрів грошово-кредитної і бюджетної політики на зазначені макроекономічні показники.

Обгрунтовано, що при значному рівні дефіциту бюджету можливості впливу інструментів механізму грошово-кредитної політики на збереження макроекономічної стабільності є доволі обмеженими, а вплив на ВВП - взагалі мінімальним. Дієвий вплив грошово-кредитної політики на макроекономічні процеси збільшується при проведенні ефективної бюджетної політики, тобто утриманні рівня дефіциту бюджету та джерел його фінансування в економічно безпечних межах.

Запропонована модель дозволяє визначити та деталізувати вплив параметрів грошово-кредитної і бюджетної політики на рівень економічного зростання у розрізі окремих макроекономічних показників; розрахувати прогнозні значення макроекономічних показників за певних значень параметрів грошово-кредитної і бюджетної політик із рівнем надійності 95%; легко адаптується під будь-яку кількість вхідних параметрів. Обґрунтовано, що найбільш вагомими чинниками впливу на рівень економічного зростання є грошові агрегати M0, M1, M2, що доводить суттєвий вплив грошового обігу на забезпечення відтворювальних процесів.

Висновки

Результати комплексного дослідження теоретичних засад та особливостей практики реалізації грошово-кредитної політики та її впливу на процес регулювання грошового обігу в Україні дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції:

Теоретично обґрунтовано, що в сучасних умовах ефективність реалізації грошово-кредитної політики визначається рівнем розвитку грошово-кредитного ринку, а саме: високим рівнем його структуризації, за якого успішно функціонують кредитний ринок із сегментами ринку грошей та ринку капіталу, міжбанківський ринок, ринки державних і корпоративних цінних паперів, валютний ринок; достатнім рівнем лібералізації усіх секторів грошово-кредитного ринку для забезпечення вільного переміщення грошей, вільного доступу на ринки всіх економічних суб'єктів, формування реального співвідношення попиту і пропозиції в кожному із секторів та забезпечення зв'язку між відповідними ціновими індикаторами - ставкою банківського процента, доходу з цінних паперів, обмінного курсу валют; вільним доступом усіх комерційних банків на будь-який сектор грошово-кредитного ринку; наявністю широких зовнішньоекономічних зв'язків, забезпеченням конвертації національної валюти, проведенням реальної курсової політики.

Доведено, що забезпечення цінової стабільності, а, відповідно, стабільності грошового обігу передбачає створення комплексу передумов для підтримання низькоінфляційного середовища на довгостроковій основі та забезпечення стійкості національної грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих чинників. Такі передумови передбачають, зокрема, забезпечення збалансованого розвитку всіх секторів фінансового ринку та поліпшення на цій основі трансмісійних механізмів, нівелювання дисбалансу в розвитку окремих сегментів реального сектору економіки, можливість максимального згладжування впливу зовнішніх шоків на внутрішній ринок за рахунок швидкого перетікання потоків капіталу, стабільність та надійність банківської системи, високий рівень довіри до національної валюти, зменшення присутності іноземної валюти в операціях на внутрішньому ринку та як засобу заощаджень.

Визначено важливість поєднання цільової спрямованості інструментів грошово-кредитної політики на відтворювальні процеси через взаємодію з інструментами бюджетної, цінової, інвестиційної та структурної політики держави за умови забезпечення стабільності грошово-кредитного ринку як середовища, що сприяє соціально-економічному зростанню.

Дія трансмісійного механізму сучасної грошово-кредитної політики має супроводжуватися: посиленням гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазону його можливих коливань; забезпеченням прозорості та транспарентності функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур можливого виходу на ринок та/або застосування відповідних регулятивних заходів з боку Національного банку України; створенням та постійним удосконаленням механізмів хеджування валютних ризиків; розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям; послідовним і системним здійсненням лібералізації валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності; ужиттям ринкових заходів, спрямованих на зниження рівня доларизації економіки, зменшення зовнішніх ризиків та удосконалення засад функціонування валютного сегменту грошово-кредитного ринку.

Існуюча в 2008-2009 рр. модель грошово-кредитної політики НБУ не стимулює зростання грошової пропозиції. Останнє відбувається вимушено, причому приріст грошової маси супроводжується прямими та непрямими стерилізаційними заходами, внаслідок чого операційний попит на гроші зростає набагато швидше, провокуючи високий рівень процентних ставок комерційних банків. Надходячи в економіку у вигляді оборотних коштів, гроші не встигають перетворитися у свою «довгу» форму через надмірно високу вартість кредитних ресурсів. Така модель дає змогу певною мірою запобігти інфляційним тенденціям, проте вона не здатна виконувати стимулюючу роль стосовно економічного зростання.

Для підвищення ефективності грошово-кредитної політики та посилення її ролі у регулюванні грошового обігу доцільним є: запровадження інфляційного цільового орієнтира; розбудова грошово-кредитної політики на середньострокових засадах і наявність відповідного законодавства, спрямованого на узгодженість політики уряду і центрального банку; проведення політики плаваючого валютного курсу, валютної політики, що ґрунтується на вартості бівалютної корзини за режиму керованого плавання; застосування Стабілізаційного фонду, як інфраструктурного інструмента підвищення ефективності монетарної політики центрального банку; використання в умовах нерозвиненості фондового ринку, цінних паперів (облігацій) центрального банку з метою посилення впливу його процентної політики на грошово-кредитний ринок.

Можливими напрямами покращення комунікації НБУ з Урядом та суспільством, що особливо важливо в умовах фінансової кризи, є: підписання Меморандуму між НБУ та КМУ про взаємодію з метою досягнення цінової стабільності, в якому будуть визначені спільна ціль, принципи діяльності, розподіл відповідальності; внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» щодо можливості використання НБУ власних макроекономічних прогнозів при розробленні Основних засад грошово-кредитної політики; розроблення Стратегії комунікації та розширення набору засобів інформування та комунікації з громадськістю (одно- та двостороннього обміну інформацією відповідно).

Запропонована модель оцінки впливу грошово-кредитної та бюджетної політики на рівень економічного зростання основана на дисперсійному аналізі, вибірковому методі описової статистики та методі багатокритеріального регресійного аналізу. Дана модель легко адаптується під будь-яку кількість вхідних параметрів та дозволяє визначити та деталізувати вплив параметрів грошово-кредитної і бюджетної політики на рівень економічного зростання у розрізі окремих макроекономічних показників; розрахувати прогнозні значення макроекономічних показників за певних значень параметрів грошово-кредитної і бюджетної політик із рівнем надійності 95%.

Визначено, що суттєвою проблемою ефективності грошово-кредитної політики є значна частка тіньового сектора в економіці, який створює умови для формування середовища обігу великих обсягів неконтрольованої з боку НБУ і держави значної частки готівки і, перш за все, в іноземній валюті, що певною мірою виводить грошовий обіг з-під контролю з боку НБУ.

Доведено необхідність створення умов, за яких грошово-кредитна і бюджетна політика виходили б із спільних макроекономічних цілей та спільного бачення шляхів їх досягнення, що можливо двома шляхами: встановленням формальних чи неформальних зв'язків між Центральним банком та Урядом у процесі розроблення цільових показників грошово-кредитної і бюджетної політики на короткостроковий період; закріплення правил і принципів, які на тривалий проміжок часу визначають основні параметри грошово-кредитної і бюджетної політики, що не суперечать один одному.

Обґрунтовано, що вплив грошового обігу на забезпечення відтворювальних процесів має якісний і кількісний аспекти. В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва. Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Продан Т.Я. Теоретичні засади організації грошового обігу в Україні / Т.Я. Продан // Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах: Зб. наук. праць / Наук.-досл. фін. ін-т Мін-ва фінансів України. - К.: НДФІ, 2007. - Ч. 2. - С. 147-153 (0,5 друк. арк.).

2. Продан Т.Я. Методологія дослідження грошового обігу та її вплив на формування механізму регулювання грошового обігу в Україні / Т.Я. Продан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. „Економіка”. - К.: КНУ ім. Шевченка, 2008. Вип. 102. - С. 61-66 (0,47 друк. арк.).

3. Продан Т.Я. Координація грошово-кредитної і бюджетної політики та їх вплив на ефективність макроекономічного зростання / Т.Я. Продан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Економіка”. - К.: КНУ ім. Шевченка, 2009. Вип. 111. - С. 54-58 (0,5 друк. арк.).

4. Продан Т.Я. Грошово-кредитна політика НБУ та її вплив на інфляцію та стабільність споживчих цін в Україні / Т.Я. Продан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Економіка”. - К.: КНУ ім. Шевченка, 2009. Вип. 112. - С. 33-36 (0,5 друк. арк.).

5. Продан Т.Я. Валютно-курсова політика та її вплив на стабілізацію грошового обігу / Т.Я. Продан, І.О. Лютий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Економіка”. - К.: КНУ ім. Шевченка, 2009. Вип. 115 - С. 4-6 (частка автора 0,3 друк. арк.).

В інших виданнях:

6. Продан Т.Я. Інвестиційна діяльність в Україні та напрями її вдосконалення / Т.Я. Продан // Матеріали І регіон. наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів [„Проблеми становлення фінансового механізму інноваційно-інвестиційної моделі розвитку ринку”] Збірник тез доповідей І регіональної науково-практичної конференції викладачів, аспірантів. - Одеса. - 2006. - С. 51-57. (0,2 друк. арк.)

7. Продан Т.Я. Грошово-кредитна політика у регулюванні грошового обігу в кризових умовах.// Збірник тез доповідей науково-практичної конференції 15-16 жовтня 2009 р. - Чернівці: ДрукАрт - 2009. - С.138-139. (0,14 друк. арк.)

8. Продан Т.Я. Теоретичні засади та чинники ефективної грошово-кредитної політики. / Т.Я. Продан // Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспір., та молод. вчених, Київ, 23 жовт. 2009 р. / КНУ імені Тараса Шевченка - К: Логос, 2009. - С.64-65. (0,1 друк. арк.).

Анотація

Продан Т.Я. Грошово-кредитна політика у регулюванні грошового обігу в Україні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України. - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі досліджено роль грошово-кредитної політики у регулюванні грошового обігу в процесі суспільного відтворення в умовах розвитку ринкових відносин в економіці України. Аналізується цільова спрямованість інструментів грошово-кредитної політики, дія трансмісійного механізму сучасної грошово-кредитної політики, досвід країн з режимом інфляційного таргетування.

Обґрунтовано необхідність визначення шляхів координації грошово-кредитної та бюджетної політики, що сприятимуть стабільності економічного розвитку України. Побудовано модель оцінки впливу грошово-кредитної та бюджетної політики на рівень економічного зростання, яка довела силу впливу вихідних параметрів обох політик на основні макроекономічні показники.

Ключові слова: грошово-кредитна політика, грошовий обіг, інфляційне таргетування, інструменти грошово-кредитної політики, трансмісійний механізм грошово-кредитної політики, грошова маса, гроші.

Аннотация

Продан Т.Я. Денежно-кредитная политика в регулировании денежного обращения в Украине. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 деньги, финансы и кредит. Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины. Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию роли денежно-кредитной политики в регулировании денежного обращения в процессе общественного воспроизводства в условиях развития рыночных отношений в экономике Украины. Анализируется целевая направленность инструментов денежно-кредитной политики, действие трансмиссионного механизма современной денежно-кредитной политики, опыт стран с режимом инфляционного таргетирования.

На основе исследования эффективности регулирования денежного обращения в механизме денежно-кредитной политики Национального банка Украины определяются направления усовершенствования механизма денежно-кредитной политики через создание оптимальных организационно-экономических условий регулирования денежного обращения, устранение противоречий регулирования денежного обращения, конкретизацию влияния валютно-курсовой политики на организацию денежного обращения.

Методология и методика исследования базируются на общенаучных и специальных методах познания, дедуктивном подходе к изучению инструментов денежно-кредитной политики в регулировании денежного обращения в Украине. Использование метода сравнительного анализа позволило определить особенности трансмиссионного механизма современной денежно-кредитной политики; научной абстракции - обобщить опыт реализации денежно-кредитной политики и особенности трансмиссионных механизмов отдельных зарубежных стран; причинно-следственных связей - проанализировать организационно-экономические условия регулирования денежного обращения; логической аргументации - исследовать противоречия регулирования денежного обращения в механизме денежно-кредитной политики, а также, обосновать необходимость координации денежно-кредитной и бюджетной политики как условия экономического роста; дисперсионного анализа, описательной статистики и многокритериального регрессионного анализа - построить модель оценки влияния денежно-кредитной и бюджетной политики на уровень экономического роста.

В работе доказано, что для современного этапа развития экономики Украины острейшей является проблема изменения структуры денежных потоков с целью преодоления инвестиционного кризиса, оживления производства, восстановления основного капитала, что обуславливает необходимость создания эффективных механизмов переливания денежных ресурсов, которые аккумулируются финансово-кредитными институтами, в реальный сектор экономики. В связи с этим, актуализируется использование кредитного канала трансмиссионного механизма, который, в отличие от других механизмов влияния денежно-кредитной политики, является «количественным» механизмом, то есть конкретизирует зависимость объемов банковского кредитования и уровня экономического роста страны.

Аргументируется, что ориентация денежно-кредитной политики на поддержку двух противоречивых составляющих стабильности национальной валюты - внешней (курсовой) и внутренней (инфляционной), на практике предопределяет недостаточную действенность механизма монетарной трансмиссии, что обусловлено доминирующей ролью валютного канала монетарного трансмиссионного механизма и нивелированием действия других каналов, в частности процентного, что снижает действенность инструментов денежно-кредитной политики через нечувствительность финансового рынка к их импульсам.

В работе обосновано, что реформирование денежно-кредитной политики должно быть направлено на реформирование банковской системы; уменьшения неопределенности и непрозрачности бюджетной политики. Низкий уровень монетизации и покрытие Национальным банком Украины дефицита государственного бюджета увеличивают влияние дефицита на инфляцию. Снижения темпов инфляции может сопровождаться последовательным отказом от режима фиксированного валютного курса в пользу развитой системы плавающего курса. Внедрение режима плавающего курса валюты предопределяется возрастающим риском снижения конкурентоспособности отечественного экспорта и отсутствием координации между монетарной и фискальной политикой.

Обоснована необходимость координации денежно-кредитной и бюджетной политики. По результатам исследования механизмов реализации денежно-кредитной и бюджетной политики построена модель оценки влияния денежно-кредитной и бюджетной политики на уровень экономического роста. Результаты моделирования определили степень влияния исходных параметров обеих политик на основные макроэкономические показатели, которые характеризуют макроэкономическую стабильность.

Ключевые слова: денежно-кредитная политика, денежное обращение, инфляционное таргетирование, инструменты денежно-кредитной политики, трансмиссионный механизм денежно-кредитной политики, денежная масса, деньги.

ANNOTATION

T.Y. Prodan Monetary Policy in Regulation of Money Circulation. - Manuscript.

The dissertation for degree of candidate of Economics. Speciality 08.00.08. - Money, Finances and Credit - Research Financial Institute of the Academy of Financial Management of the Ministry of Finance of Ukraine. - Kyiv, 2010.

This dissertation work explores the role of monetary policy in regulation of money circulation in process of public reproduction in Ukraine. Purpose orientation of tools of monetary policy is analyzed, functioning of transmission mechanism of the modern monetary policy is reviewed, an experience of countries with inflation as a target of monetary policy is explored.

The ways to eliminate contradictions of money circulation are determined on basis of exploration of efficiency of money circulation in mechanism of monetary policy of the National Bank of Ukraine.

A necessity of determination of ways of coordination of monetary and fiscal policy is proved. A model to estimate influence of monetary and fiscal policy on the level of economical growth was built.

Key words: monetary policy, money circulation, inflation targeting, tools of monetary policy, transmission mechanism of monetary policy, money quantity, money.

Размещено на Allbest.ru