Фінансова діяльність ППБФ "Золотий ключ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Я, Труш Богдан Ігорович, маю проходити переддипломну практику на ППБФ"Золотий ключ". Здебільшого я буду працювати у фінансовому відділі, ознайомлюсь з роботою кадрового відділу, відділу постачання та збуту, та з бухгалтерським відділом .

Метою моєї практики буде закріплення теоретичних знань, які я здобув в університеті, набуття практичних навичок по розв'язанню реальних завдань, а також здобуття інформації необхідної для написання звіту з практики.

Завданням проходження практики є:

¦поглибленні знань з усіх професійно орієнтованих дисциплін навчального плану та їх практичному застосуванні;

¦опануванні системи організації та механізму управління виробництвом;

¦критичній оцінці організаційної структури фінансово-економічної роботи на підприємстві;

¦набутті практичних навичок здійснення фінансової роботи та фінансово-економічного аналізу на підприємстві;

¦опануванні методики (процедур) оформлення первинних документів, систематизації фінансової інформації;

¦оволодінні практичними навичками оперативного аналізу інформації, що міститься в первинних та зведених документах;

¦оволодінні методологією діагностики ефективності господарської діяльності підприємства.



Розділ 1. Місце проходження та характеристика ППБФ "Золотий ключ"

ППБФ " Золотий ключ" Приватне підприємство будівельна фірма

Повна назва підприємства " Золотий ключ "

Засновано у 02.12.1996 р.

Ідентифікаційний код 22053066

Ознаки особи (юридична, фізична) юридична

Організаційно-правова форма

господарювання приватне підприємство

Форма власності приватна власність

Директор Кіщук Олександр Володимирович

Місце знаходження Житомирська обл., м.Бердичів, вул. Войкова 89.

Тел. факс 2-00-84, 4-06-34

Види діяльності будівництво, виготовлення дерев'яних

Євро- вікон та дверей .

Засноване на приватній власності Кіщук Олександра Володимировича, об'явлений статутний фонд в розмірі 200 тис . грн.., які внесені грошовими коштами на підприємство в повному обсязі.

За період своєї діяльності ППБФ "Золотий ключ" здійснювало активну діяльність в розвитку та надані будівельних та ремонтних послуг як юридичним особам так і фізичним особам при проведенні ремонтних робіт , та нового будівництва .

В організаційно функціональну структуру ППБФ "Золотий ключ" входять : будівельний підрозділ на чолі з інженером по будівництву , до якого входять дві бригади мулярів , 2 бригади малярів - штукатурів , 2 бригади сантехніків , 2 бригади зварювальників , 1 бригада мулярів - бетонників ; 1 бригада різноробочих.

Також до структури ППБФ "Золотий ключ" входять столярний цех , цех розпилювання та сушіння деревини , фарбувальний цех , транспортний відділ, фінансовий відділ.

ППБФ "Золотий ключ" має ліцензію Державного комітету України" з будівництва та архітектури серія АБ № 204829 від 16 серпня 2005 р № 29 -Л строком дії по 16 серпня 2014 року по всій території України на будівельну діяльність згідно з переліком , та ліцензію міністерства транспорту та зв'язку України на транспортні послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, серія АВ №381885.

В зв'язку з тим , що будівництво має сезонний характер , ППБФ "Золотий ключ" паралельно з основним видом діяльності здійснює діяльність в галузі виробництва виробів з деревини.

Має замкнутий цикл виробництва виробів з деревини : виготовляє вікна та двері за європейською технологією ( в основі дерево , двох камерний склопакет , фурнітура німецького виробництва , високоякісна фарба на яку виробник дає гарантію 5 років. ППБФ "Золотий ключ" одне в місті професійно займається сушінням деревини, та має дві сушильні камери , які обладнано за новітніми технологіями .

З метою розширення своєї діяльності підприємство в 2006 році придбало нежитлове приміщення, з метою перенесення частини виробничого процесу з вул.. Чуднівська, 3, так як було придбано нове обладнання по зрощуванню євро брусу, встановлено нову сушильну камеру для фарбування вікон та дверей, придбано стрічкову пилораму ,та різноманітні станки .

ППБФ "Золотий ключ" застосовує маркетингові методи в просуванні на ринку своєї продукції, та в сфері надання послуг, шляхом розміщення рекламних оголошень в газетах м. Бердичева , м. Житомира , та м. Києва . Діє на підприємстві і система накопичувальних знижок. Приймає участь в тендерних торгах по реконструкції бюджетних об'єктів .

Так, в 2008 році підприємство виграло тендер на добудову пологового відділення в м. Бердичів, кошторисна вартість якого становить 6 млн.грн. , на проведення ремонтно будівельних робіт в школі - інтернат смт . Гришківці, на реконструкцію стоматологічної поліклініки з облаштуванням амбулаторії сімейного лікаря , підписано угоду з ТОВ " Блік стандарт" на реконструкцію нежитлового приміщення по вул.. Фрунзе , 8 .Приймає участь підприємство і в виставках - ярмарках для рекламування продукції з деревини, та надається каталог по збудованих об'єктах, для зацікавлених замовників. ППБФ "золотий ключ" приймає активну участь в громадському житті міста, надає спонсорську допомогу громадським організаціям, та закладам освіти . Має подяку за спонсорську діяльність в наданні будівельно - ремонтних робіт Школі - інтернат м. Бердичева, диплом “Кращий роботодавець 2010 року , Подяка від головного лікаря Бердичівського ТМО за якість, Почесна грамота від голови державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександри Кужель за внесок у реформування національної економіки, розвиток підприємництва та формування ринкової інфраструктури в Україні, подяки від голови Виконкому Бердичівської міської ради Мазур В.К. за участь в громадському житті міста.



Розділ 2. Бюджетний менеджмент ППБФ "Золотий ключ"

2.1 Організаційні аспекти фінансової діяльності

Фінансовий менеджмент на підприємстві включає такі напрями управління:

- активами і зобов'язаннями;

- власним капіталом;

- прибутковістю;

- ліквідністю та резервами;

- процесом фінансового планування та формування бюджетів.

Фінансовий менеджмент діяльності підприємства спрямовано на оптимізацію управління фінансами підприємства. Решта ж складових системи управління підприємством формується з огляду на необхідність забезпечення адекватної підтримки фінансової діяльності.

Стратегії управління фінансами. Оскільки між прибутковістю та ризиком існує пряма залежність, то ринкова оцінка вартості банку підвищується за двох обставин: підвищення прибутків за постійного рівня ризику або зниження ризику за умови стабілізації прибутковості. Тому і вибір стратегій управління фінансами підприємства незначний -- їх лише дві. Першу спрямовано на максимізацію прибутків, не виключаючи при цьому можливості зазнати збитків, а отже, вона є стратегією підвищеного ризику.

Друга -- має на меті мінімізацію ризиків та стабілізацію прибутків. У такий спосіб підприємства вимушені постійно балансувати між прибутковістю і ризиком, вибираючи одну з цих альтернативних стратегій. Слід підкреслити, що вибір найраціональнішої стратегії управління є індивідуальним і залежить насамперед від настроїв, сподівань і преференцій власників підприємства.

У формалізованому вигляді стратегії можна описати за допомогою моделей. У першій моделі цільовою функцією є максимізація прибутку (P) за умови обмеження ризику (R) через установлення максимально допустимого його значення (R'). У другій - мінімізація ризику за утримання показників прибутковості на певному рівні, не нижчому за заданий (P').

Стратегія максимізації прибутку передбачає свідоме прийняття ризику, характеризується спекулятивними тенденціями та реалізується через застосування незбалансованих підходів до управління активами і пасивами підприємства (які не передбачають вирівнювання окремих статей балансу за обсягами чи строками).

Основне завдання управління за такого підходу недопущення ситуації переростання допустимого ризику в катастрофічний, який загрожує самому існуванню підприємства може призвести до банкрутства.

Стратегію мінімізації ризику вибирають тоді, коли рівень прибутковості підприємства задовольняє керівництво, а основною метою є стабілізація фінансових результатів.

Зрозуміло, що на практиці досягти повної відповідності активних та пасивних статей балансу неможливо, але ця стратегія потребує насамперед максимально можливого узгодження балансових позицій.

Об'єктом управління фінансовою діяльністю комерційного підприємства є фінансові потоки, відображені в динамічному балансі. Теоретично реальну економічну систему, якою є підприємство, можна описати, користуючись численними моделями, котрі відображають різноманітні аспекти її існування та залежать від рівня деталізації управлінських процедур. Однак з погляду доцільності та повноти інформаційного забезпечення за модель фінансової діяльності підприємства найраціональніше прийняти бухгалтерський баланс.

Отже, в процесі управління фінансами баланс розглядається як структурна модель, котра описує фінансову структуру та стан підприємства в бухгалтерських оцінках на певний фіксований момент часу. При цьому пріоритетним є вивчення властивостей балансу як генератора доходів і витрат підприємства. За такого підходу баланс трактується не як звітна форма, а елемент методу бухгалтерського обліку, характерною ознакою якого є динамізм. Таким чином, динамічний баланс підприємства розглядається як об'єкт управління з параметрами прибутковості та ризику.

Виконання бюджетів -- це забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів у цілому та за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетом заходів.

Участь у виконанні бюджетів беруть підприємства, організації та установи всіх форм власності, а також фізичні особи, які пов'язані з доходами та видатками бюджетів.

Основними принципами виконання бюджетів є:

1) забезпечення повного і своєчасного надходження доходів у цілому і за кожним джерелом окремо;

2) фінансування заходів у межах затверджених у бюджеті сум протягом бюджетного року;

3) надання бюджетних коштів за умови виконання кожним підприємством, організацією та установою планових завдань з урахуванням раніше виділених бюджетних коштів;

4) фінансування юридичних осіб тільки з одного бюджету;

5) дотримання режиму економії у витрачанні трудових та природних ресурсів і матеріальних коштів;

6) забезпечення ефективного контролю за правильністю використання бюджетних коштів;

7) дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери державної планової та фінансової дисципліни.

Держаний бюджет України виконується за розписом доходів і ви датків з поквартальним розподілом, який складається Міністерством фінансів України відповідно до показників цього бюджету.

Органами, які забезпечують виконання дохідної частини Державного бюджету України, є:

1) Міністерство фінансів України, яке організовує виконання дохідної частини бюджету і здійснює контроль за його виконанням;

2) органи Державного казначейства України, які перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюджетної класифікації та ведуть бухгалтерський облік доходів;

3) Податкова адміністрація України, яка здійснює контроль за правильністю і своєчасністю розрахунків з бюджетом усіх платників податків, зборів і платежів;

4) установи банківської системи, які здійснюють приймання, зберігання та перерахування доходів.

Виконання дохідної частини місцевих бюджетів забезпечується такими органами:

1) фінансовими управліннями обласних і міських державних адміністрацій та фінансовими відділами відповідних виконавчих органів, які перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюджетної класифікації та ведуть бухгалтерський облік доходів;

2) податковими адміністраціями й інспекціями України, які здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю розрахунків з бюджетом усіх платників податків, зборів і платежів;

3) установами банківської системи, які здійснюють приймання, зберігання та перерахування доходів.

Приймання доходів від підприємств й організацій здійснюється шляхом перерахування коштів із рахунків платників на рахунки бюджету у безготівковому вигляді в установах банківської системи за допомогою платіжних доручень, які виписують самі платники. Приймання коштів від населення у готівковому вигляді оформляють квитанцією-повідомленням. Квитанція залишається у платника, а повідомлення в установі, яка приймає платіж.

Отже, у процесі виконання бюджету держави як самостійну сферу виокремлюють касове його виконання. Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій щодо виконання бюджету відповідного рівня.

Є три системи касового виконання бюджету:

1) банківська система касового виконання бюджету передбачає відкриття рахунків для виконання бюджету в установах банківської системи;

2) казначейська система касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету в органах Державного казначейства;

3) змішана система касового виконання бюджету передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету як в установах банківської системи, так і в органах казначейства.

Касове виконання державного бюджету за видатками здійснюється органами Державного казначейства в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті відповідним розпорядникам коштів. Фінансування здійснюється шляхом проведення платежів безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи та надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у двотижневий строк після опублікування у пресі Закону України "Про Державний бюджет України" на бюджетний рік передає затверджений розпис доходів і видатків державного бюджету за головними розпорядниками бюджетних коштів Головному управлінню Державного казначейства.

Отже, фінансування та оплата витрат проводиться органами Державного казначейства за наявності даних про мережу установ, підприємств і організацій та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків. Кошторис доходів і видатків бюджетні установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрям і поквартальний розподіл коштів.



2.2 Організація виконання доходної частини Державного бюджету України

Важливим у бюджетному процесі є виконання бюджету. У його ході проводиться мобілізація коштів, передбачених Законом про Державний бюджет, а також організація їх використання. Виконання бюджету - це забезпечення одержання доходів, передбачених у бюджеті, і фінансування видатків. При цьому метою виконання бюджету є досягнення повної і своєчасної суми надходжень до бюджету. Видатки мають здійснюватися в найбільш раціональних формах та обсягах із забезпеченням їх ефективного використання.

Виконання державного бюджету покладено на уряд країни. При цьому безпосередньо організацію та управління виконанням бюджету здійснює Міністерство фінансів України. До задач, які вирішуються цим органом, належить також координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Особлива роль у ході виконання державного бюджету належить організації його касового обслуговування.

Доходи Державного бюджету - це частина грошових ресурсів, що централізується державою до загальнодержавного фонду для виконання та реалізації своїх функцій.

Формування доходів здійснюється за рахунок:

1) внутрішніх джерел - виробленого в країні національного доходу;

2) зовнішніх джерел - надходжень від міжнародного перерозподілу фінансових ресурсів.

Якщо цих доходів для покриття своїх витрат державі не вистачає, вона використовує національне багатство, а саме:

- доходи від приватизації державної власності;

- від продажу золотовалютного резерву та інших цінностей, які знаходяться в розпорядженні суспільства на певний період часу.

Доходи Державного бюджету можна класифікувати відповідно до методів їх формування таким чином:

1) доходи, що надходять до бюджету за допомогою податків шляхом перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб на користь держави, відповідно до діючого законодавства;

2) доходи від підприємницької діяльності держави у вигляді прибутку державних підприємств; державних послуг (державне мито);

3) доходи від державного майна і майнових прав: орендна плата, реалізація майна; дивіденди від акцій, якими володіє держава;

4) доходи від державних угідь: землі, надр.

Згідно з Бюджетним кодексом:

1) Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

2) Надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

На обсяг доходів Державного бюджету впливає низка факторів, основними з яких є:

- обсяг і темп зростання національного доходу;

- стан економічної кон'юнктури;

- недосконалість податкового законодавства: необґрунтований податковий тиск та наявність значних пільг в оподаткуванні;

- низька фінансова дисципліна усіх суб'єктів господарювання;

- інституціоналізація тіньової економіки;

- інфляційні процеси та інші.

Касове обслуговування бюджету включає одержання, зберігання та видачу коштів у процесі виконання бюджету. У світовій практиці використовують три основні системи касового обслуговування державного бюджету: казначейську, банківську і змішану (казначейсько-банківську).

Застосування казначейської системи передбачає, що всі операції, пов'язані з касовим виконанням бюджетів усіх рівнів, проводяться виключно державним казначейством. Банківська система касового обслуговування бюджету забезпечує проведення всіх операцій державними та комерційними банками, яким уряд надає право виконувати такі функції. За змішаної системи операції з касового виконання бюджетів проводяться як казначейством, так і банками. За таких умов можливі різні варіанти. Казначейство може здійснювати контроль лише за касовим виконанням бюджету банками. Інша схема передбачає виконання одних бюджетів виключно казначейством, а інших - банками.

У процесі касового виконання бюджетів комерційними банками виникає ситуація, коли бюджетні кошти певний час перебувають у розпорядженні банків і можуть використовуватися з метою забезпечення їх операцій. При цьому комерційні банки зобов'язані сплачувати процентні доходи за використання державних коштів. Це приводить до збільшення доходів бюджетів. Разом з тим, ускладнюється управління державними коштами з боку державних органів управління. Адже банки, керуючись власними інтересами у певних ситуаціях, можуть затримувати проведення розрахунків з бюджетними коштами. В умовах функціонування банківської системи касового обслуговування бюджетів не виключені випадки "зникнень" коштів бюджетів на певний час з невідомих для державних органів управління причин.

2.3 Організація виконання витратної частини Державного бюджету України

Видатки бюджету - це економічні відносини, на основі яких здійснюється процес використання грошових ресурсів централізованого фонду для виконання державою своїх функцій.

Видатки Державного бюджету регламентуються Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік та іншими законодавчими та нормативними актами.

Залежно від обсягів та структури видатки відіграють важливу роль у фінансовому забезпеченні соціальних та економічних програм, природозберігаючих та природоохоронних програм, розвитку промисловості та агропромислового комплексу.

Кожен вид видатків має кількісну та якісну характеристику. Якісна характеристика дозволяє встановити призначення бюджетних видатків; кількісна - їх величину.

Бюджетний кодекс відокремив такі поняття, як "витрати бюджету" та "видатки бюджету".

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - включають видатки бюджету та кошти, що спрямовуються на погашення основної суми боргу.

Видаткова частина Державного бюджету, як і доходна частина, теж складається із загального та спеціального фондів. Бюджетний кодекс законодавчо розмежував видатки, що здійснюються за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно до їх повноважень.

У процесі виконання бюджету, як державного, так і місцевого рівня, в самостійну сферу виділяється касове його виконання.

Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій прийом, зберігання і видачу бюджетних коштів по виконанню бюджету відповідного рівня.

Це одна із найбільш складних сфер виконання бюджету в цілому.

Відомо 2 системи касового виконання бюджету:

1. Банківська.

2. Казначейська.

При банківській системі рахунки по виконанню бюджету відкриваються в установах банківської системи.

Установи банків виконують наступні операції по касовому виконанні бюджетів:

- приймають кошти в доходи кожного з бюджетів, які входять в бюджетну систему, і зараховують їх на рахунки відповідних бюджетів;

- проводять розподіл в установлених розмірах (в законі про Державний бюджет, в постановах місцевих органів влади про затвердження бюджетів) загальнодержавних податків і доходів між всіма бюджетами бюджетної системи країни;

- видають кошти міністерствам, відомствам, галузевим управлінням (відділам) виконавчих комітетів місцевих органів влади, підприємствам, організаціям і установам;

- ведуть облік доходів і видатків бюджетів і складають звітність про їх касове виконання;

- контролюють своєчасність представлення (подання) підприємствами, організаціями і установами доручень в установи банків на перерахування в бюджет податків, удержаних із заробітної плати і внескам по державному соціальному страхуванні і ряд інших операцій.

Перерахування коштів державного бюджету на розрахункові рахунки підприємств, установ і організацій заборонялося.

Міністерствам і відомствам, іншим розпорядникам коштів в установах банків по фінансуванню видатків на народне господарство та на капітальні вкладення відкриваються поточні бюджетні рахунки в розрізі розділів, глав і статей бюджетної класифікації та символів звітності. По фінансуванню видатків соціально-культурних заходів та на утримання органів управління і влади міністерствам і відомствам та іншим розпорядникам коштів в банку відкривається поточні бюджетні рахунки в розрізі розділів бюджетної класифікації. Головним розпорядникам коштів відкривається два бюджетних поточних рахунки: на видатки установи і для переказу підвідомчим установам та централізовані видатки. Розпорядникам коштів в установі банку відкриваються бюджетний поточний рахунок на видатки установи. Головним розпорядникам коштів поточні бюджетні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення Міністерства фінансів України, а розпорядникам коштів другого і третього ступеня, на підставі платіжного доручення головного розпорядника коштів.

Фінансування міністерств і відомств (головних розпорядників коштів) здійснюється Міністерством фінансів України через операційні управління Національного банку України, ПриватБанку, банку "Україна" та Укрсоцбанку. Фінансування здійснюється в межах квартальних асигнувань, а при недоодержані доходів, асигнування з бюджету відповідно корегуються.

Така система касового виконання бюджету мала ряд недоліків:

Вказана схема передбачає постійний зустрічний рух доходів і видатків "по вертикалі". В результаті значні суми коштів знаходяться "в дорозі", значні відволікання бюджетних коштів - у взаєморозрахунки.

Розподілення загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів здійснювали також установи комерційних банків, які порушували встановлені нормативи відрахувань та терміни їх перерахування. В результаті цього Державний бюджет недоотримував належні йому кошти.

Наявність великої кількості поточних бюджетних рахунків не дозволяла застосувати механізм попереднього контролю за їх використанням. Кошти бюджету були розосереджені на багатьох рахунках міністерств, відомств, які використовувалися неефективно.

Звітність Національного банку Міністерству фінансів були єдиним джерелом даних, які дозволяли контролювати процес виконання бюджету. Міністерство фінансів не мало повноважень та реальних важелів управління коштами.

Вказані недоліки діючої системи касового виконання бюджету не дозволяли забезпечити рішення першочергових питань, які виникли з переходом до фінансування видатків Державного бюджету України в межах його доходів. Насамперед, це стосувалося забезпечення системного контролю як за проходженням коштів бюджету через банківську систему, так і за ефективним використанням коштів розпорядниками.

Ці питання можливо було вирішити шляхом переходу до казначейської системи касового виконання Державного бюджету України. З цією метою при Міністерстві фінансів України в 1995 році було утворене Державне казначейство, на яке було покладено функцію касового виконання Державного бюджету.

Принципова відмінність казначейської системи виконання Державного бюджету від банківської полягає в наступному: всі бюджетні кошти будуть акумулюватись на єдиному казначейському рахунку, який об'єднує у собі систему рахунків, які діють в єдиному режимі і через які органи Державного казначейства здійснюють операції по доходах та видатках.

В основу діяльності казначейства покладений принцип єдності каси Держбюджету. Перейти від банківської системи касового виконання бюджету до казначейської означає заміну практики виконання бюджету по відомчому принципу на територіальний (через територіальні органи казначейства). При даній системі касового виконання мобілізацію доходів бюджету, фінансування видатків бюджету, розподіл фінансових ресурсів між відповідними рівнями бюджетної системи здійснюють органи Державного казначейства через казначейські рахунки, відкриті в Національному банку.

Система фінансування через органи казначейства принципово відрізняється від відомчої системи фінансування, коли бюджетні кошти передаються у користування розпорядникам коштів. Для цього будуть закриті поточні бюджетні рахунки в комерційних банках і замість них будуть відкриті особові рахунки в органах Державного казначейства. З цих рахунків буде здійснюватися оплата рахунків за певні послуги чи виконані роботи, які були надані розпорядникові коштів, та видача готівки безпосередньо розпорядникові коштів. Перерахування коштів бюджетним установам здійснюється через територіальні органи казначейства.



2.4 Бухгалтерський облік зобов'язань у ППБФ "Золотий ключ"

Бухгалтерський облік у ППБФ "Золотий ключ" є інформаційною системою, що містить вичерпні фінансові відомості про підприємтсво як суб'єкт господарської діяльності. Зрозуміло, що бухгалтерська інформація, базуючись на документальних доказах, дає змогу простежити активи підприємства від моменту, коли було отримано відповідний дозвіл та придбано ці активи, до їх списання чи реалізації. Те саме стосується і пасивів. Ідеться про часовий період від виникнення зобов'язань до їх погашення. Отже, підприємство не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов'язань. Лише завдяки такому обліку керівництво підприємства має змогу постійно простежувати перебіг його діяльності, зокрема й ризики, яким воно піддається у процесі здійснення операцій.

Система бухгалтерського обліку ППБФ "Золотий ключ" грунтується на таких принципах:

1. Актуальність. Усі операції, здійснювані підприємством, мають щоденно відображатися в балансі і в оборотно-сальдовій відомості. У разі виконання цієї вимоги підприємства і клієнти постійно дістають належну інформацію, а коли виявиться помилка, клієнт може своєчасно подати рекламацію.

2. Надійність. Помилковим записам запобігає автоматичний контроль та узгодження. Завдяки цьому скорочуються витрати на виправлення помилок під час завершення операцій УСЕП.

3. Ефективність. Між підприємницькими операціями, що приносять дохід, і витратами на їх проведення має зберігатися певне співвідношення, що забезпечує тривале функціонування підприємства. Це можливо лише за раціонально організованого бухгалтерського обліку, який підвищує зрештою конкурентоздатність підприємства.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту. Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі. Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівково-грошовим і безготівковим обігом існує тісна і взаємна залежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, змінюючи форму готівкових грошових знаків на депозит в банку, і навпаки. Надходження безготівкових коштів на рахунку в банку - неодмінна умова для видачі грошей.

Тому безготівковий і готівково-грошовий обороти разом утворюють єдиний грошовий оборот країни, в якому циркулюють єдині гроші одного найменування. В Україні господарські операції з готівковими коштами сягають дуже значних обсягів, основними та найбільш перспективними є безготівкові розрахункові операції.

При здійсненні розрахункових операцій в ППБФ "Золотий ключ" використовуються платіжні інструменти у формі:

- меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення;

- платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива; платіжної картки; векселя. Складаються меморіальні ордери на всі операції за звітний період. Потім кожен меморіальний ордер розноситься у дві контрольні відомості дебетову і кредитову за відповідними рахунками.

Зразок меморіального ордера наведено в меморіальний ордер підписується головним бухгалтером або його заступником та реєструється у спеціальному журналі-регістрі синтетичного обліку.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником -- одержувачем коштів і надсилається безпосередньо на адресу покупця-платника. Для вдосконалення розрахунків між юридичними особами в безготівковій формі, а також з метою скорочення розрахунків між фізичними та юридичними особами в готівковій формі за товари, роботи та послуги використовуються розрахункові чеки.

Розрахунковий чек -- це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чеко тримачу суму грошових коштів, вказану в чеку.

Проведемо горизонтальний аналіз балансу у табл. 2.1

Таблиця 2.1 Горизонтальний аналіз балансу ППБФ "Золотий ключ" у 2011-2013рр., тис. грн

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Зміна 2013р. до 2011р.
				тис. грн	%
Актив І. Необоротні активи в тому числі:	2611	2324	2604	-7	-0,27
нематеріальні активи	-	-	-	-	-
основні засоби	2611	2324	2604	-7	-0,27
ІІ. Оборотні активи в тому числі:	1479	1325	943	-536	-36,24
виробничі запаси	312	414	379	+67	+21,47
дебіторська заборгованість	1011	868	564	-447	-44,21
поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-	-
грошові кошти та їх еквіваленти	156	43	-	-156	-100
Баланс	4090	3649	3547	-543	-13,28
Пасив
І. Власний капітал в тому числі:	2474	2609	2671	+197	7,96
нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1044	1179	1241	+197	18,87
II. Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-
III. Довгострокові зобов'язання	185	170	-	-185	-100
IV. Поточні зобов'язання в тому числі:	1431	870	876	-555	-38,78
позики, не погашені в строк	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість	1431	870	876	-555	-38,78
Баланс	4090	3649	3547	-543	-13,28

Судячи із проведеного горизонтального аналізу, можна сказати, що на підприємстві значно знизилась кількість оборотних активів у 2013 році порівняно із 2011 роком. Це може призвести до різноманітних ускладнень та затримок з розрахунками із постачальниками. Внаслідок чого на підприємстві будуть виникати перебої у виробничому процесі, що призведе до зменшення чистого прибутку. Проте у пасиві балансу в 2013 році, порівняно із 2011 роком відбулися позитивні зміни. Довгострокові зобов'язання на підприємстві відсутні, а частка поточних зобов'язань значно знизилася. У табл. 2.2 здійснимо вертикальний аналіз балансу.

Таблиця 2.2 Вертикальний аналіз балансу ППБФ "Золотий ключ" у 2011-2013рр.

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Зміна 2013р. до 2011р.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
АКТИВ Необоротні активи втому числі:	2611	63,84	2324	63,69	2604	73,41	+9,57
основні засоби	2611	63,84	2324	63,69	2604	73,41	+9,57
ІІ. Оборотні активи в тому числі:	1479	36,16	1325	36,31	943	26,59	-9,57
виробничі запаси	312	7,63	414	11,35	379	10,69	+3,06
готова продукція	-	-	-	-	-	-	-
дебіторська заборгованість	1011	24,72	868	23,79	564	15,9	-8,82
грошові кошти та їх еквіваленти	156	3,81	43	1,18	-	-	-3,81
БАЛАНС	4090	100	3649	100	3547	100	-
ПАСИВ
І. Власний капітал в тому числі:	2474	60,49	2609	71,5	2671	75,3	+14,81
нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1044	25,53	1179	32,31	1241	34,99	+9,46
II. Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-	-	-
III. Довгострокові зобов'язання	185	4,52	170	4,66	-	-	-4,52
IV. Поточні зобов'язання в тому числі:	1431	34,99	870	23,24	876	24,7	-10,29
позики, не погашених в строк	-	-	-	-	-	-	-
БАЛАНС	4090	100	3649	100	3547	100	-

Роблячи висновок із проведеного вертикального аналізу, можна сказати, що в 2013 році порівняно із 2011 роком в структурі активу балансу ППБФ "Золотий ключ" збільшилася частка основних засобів, що є однозначно позитивною зміною. В структурі пасиву також відбулися позитивні зміни, ажде в 2013 році збільшилася частка власного капіталу, а частка довго- та короткострокових зобов'язань стала значно меншою.

Отже, основний вплив на діяльність ППБФ "Золотий ключ" має Господарський Кодекс України та Цивільний Кодекс України. Нормативно-правові акти мають юридичну силу, за якою їх можна поділити на закони і підзаконні акти. Закони є нормативно-правовими актами вищого представницького органу державної влади і, саме тому, діяльність підприємства базується, насамперед, на законах України.

2.5 Види, форми та методи контролю у бюджетній сфері

Бухгалтерський контроль - це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отримани від операційних підрозділів. Вони включають

- заходи щодо забезпечення безпомилкового відображення операцій відповідно до їх економічної суттєвості;

- продуктивність системи документообороту;

- наявність при керівництві в роботі операційних процедур, які передбачає бухгалтерський контроль.

Бухгалтерський контроль може бути попереднім, поточним та подальшим (який здійснюється після відображення операції в обліку) і повинен надати можливість впевнитися в тому, що: операції проведені тільки за загальним та/або спеціальним дозволом керівника банку.

Операції відображені та оцінені згідно з вимогами облікової політики система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання ресурсів та рух активів банку.

Попередній контроль передбачає перевірку відповідності операції вимогам законодавства України, наявності відповідних дозволів і лімітів.

Попередній, поточний контроль здійснює працівник банку, який, виходячи зі змісту документів, наданих в електронному або паперовому вигляді, перевіряє правильність їх оформлення і наявність порушень процедур бухгалтерського обліку.

Після здійсненої перевірки документ підписується працівником підприємства. Працівники підприємства, які підписали будь-який грошово - розрахункови документ, не маючи на те права, несуть відповідальність згідно з законодавством України. У такому ж порядку несуть відповідальність працівникипідприємства, які мають право підпису, у разі перевищення ними своїх повноважень.



Розділ 3. Податковий менеджмент ППБФ "Золотий ключ"

3.1 Облік платників податків

Податковий менеджмент -- комплекс трьох взаємодіючих фінансово-бюджетних сфер діяльності, який регламентований особливими правовими нормами всього арсеналу законодавчих актів держави, і визначає:

1) встановлення та оцінку планових, фактично виконаних і прогнозованих обсягів податкових зобов'язань суб'єктів податкових правовідносин;

2) прийняття науково-обґрунтованих важелів поточного втручання в хід виконання бюджетів держави стимулюючого характеру;

3) санкційні міри випливу з боку держави при порушенні норм податкового законодавства.

Податковий менеджмент необхідно розглядати у трьох аспектах

1) як систему управління податками;

2) як визначену категорію людей, соціальний прошарок тих, хто здійснює роботу з управління податками;

3) як форму підприємництва корпоративний та персональний податковий менеджмент.

Державний податковий менеджмент -- система державного управління оподаткуванням, до складу якої входять законодавчі та адміністративні органи. Ця система включає сукупність норм та правил, які регламентують податкові дії, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. До основних завдань державного податкового менеджменту прийнято відносити наступні:

1) забезпечення мобілізації грошових надходжень для виконання дохідної частини бюджетів.

2) прогнозування обсягів податкових надходжень на перспективу на основі прогнозних розрахунків росту доходів підприємств, галузей економіки;

3) розробка нових концепцій оподаткування, які сприяють розвитку бізнесу без шкоди для державних соціальних програм.

Основними складовими державного податкового менеджменту є: податкове прогнозування та планування, податкове регулювання та податковий контроль.

Стратегічною метою ППБФ "Золотий ключ" є вихід на якісно новий рівень обслуговування клієнтів, збереження позицій на ринку. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання: впровадження нової ідеології роботи із клієнтами, заснованої на сполученні стандартних технологій з індивідуальним підходом до кожного клієнта. Забезпечення впровадження ефективних методів роботи із клієнтами й підвищення якості їхнього обслуговування.

Залучення і закріплення на довгострокове обслуговування максимальну кількість клієнтів. Забезпечення збалансованого стану структури активів і пасивів, впровадження сучасних методів керування ними.

3.2 Контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків

Податковий менеджмент - це підсистема фінансового менеджменту, як система - це управління податковою діяльністю, що передбачає використання відповідних інструментів для визначення податкового навантаження та податкових ризиків з метою їх оптимізації в межах фінансової стратегії підприємства та чинного податкового законодавства.

Складовими податкового менеджменту є: податкове планування з метою податкової оптимізації, податковий аналіз з метою виявлення факторів, що впливають на податкову базу та факторів виникнення податкових ризиків, податковий контроль з метою забезпечення правильності обчислення і перерахування податків, своєчасного виконання зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами.

Податковий аналіз є інформаційною складовою та основою для прийняття рішень, оскільки забезпечує прийняття рішення на підставі осмислення та сприйняття отриманої інформації.

Податковий контроль поділяється на внутрішній, який є складовою податкового менеджменту, і зовнішній, який здійснюють податкові органи. Внутрішній податковий контроль розглядаємо як послідовне виконання процесів, спрямоване на пошук рішення, що забезпечить відповідність отриманих результатів поставленим завданням або планам.

Зовнішній податковий контроль за діяльністю підприємства охоплює: спостереження за діяльністю підприємств; аналіз отриманої інформації, виявлення тенденцій розвитку сектора, складання прогнозів щодо перспектив його розвитку.

Вживання заходів з попередження порушень підприємствами законності і дисципліни, облік конкретних правопорушень, аналіз їх причин і обставин, припинення протиправної діяльності підприємств та виявлення винних у здійсненні податкових правопорушень у підприємницькій діяльності як платників податків, так і працівників податкових органів і притягнення їх до відповідальності.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Кодексом та іншими актами законодавства, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

3.3 Організація контрольно-перевірочної роботи

Останнім часом значно збільшилось число звернень платників податків до Державної податкової адміністрації України зі скаргами на велику кількість перевірок одних і тих же суб'єктів підприємницької діяльності.

Аналіз звітності про контрольну роботу та матеріали комплексних ревізій державних податкових адміністрацій свідчить про те, що велика кількість перевірок проводиться з вузького кола питань, а саме окремо з питань правильності:

- обчислення прибуткового податку, податків з прибутку, з доданої вартості, акцизного збору,

- місцевих податків і зборів, внесків,

- відрахувань і зборів до державних цільових та інших фондів, з питань готівкового обігу і термінів проходження платежів,

- ресурсних платежів, акцизних марок, патентів, дотримання валютного законодавства,

- із питань заборгованості перед бюджетом, відшкодування з бюджету,

- перевірки здійснюються за завданням органів законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів.

Причому, незважаючи на те, що при проведенні таких перевірок, як правило, не встановлюється ніяких порушень, перевірки тих самих суб'єктів призначаються й надалі.

Такий підхід до організації контрольно-перевірочної роботи призводить до додаткових державних витрат, зайвого завантаження працівників та негативно впливає на роботу суб'єктів підприємницької діяльності.

3.4 Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу різними категоріями платників

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Забороняється формування показників податкової звітності та митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами. Для обрахування об'єкта оподаткування платник податку на прибуток повинен використовувати дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат із врахуванням положень Податкового кодексу України.

Отже, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого граничного терміну подання такої звітності.

Грошові зобов'язання щодо сплати податків і зборів. Зазначені види грошових зобов'язань боржника виникають з податкових відносин на підставах, визначених податковим законодавством (ст. З ПК). Грошовим зобов'язанням боржника-платника податків є сума коштів, яку платник податків має сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Поняття податку та збору визначені ст. б ПК. Податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Отже, сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Грошові зобов'язання по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" під страховими внесками розуміються кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (або підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" грошовим зобов'язанням є єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Грошовим зобов'язанням боржника є лише та грошова сума, яка підлягає сплаті кредиторові за виконані роботи, надані послуги, продані товари тощо. Таке зобов'язання в цивільних відносинах іменується основною вимогою (ст. 266 ЦК), основною сумою боргу (ч. 3 ст. 534 ЦК) або основним зобов'язанням (ч. 6 ст. 261, ст. 548 ЦК). До складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.

Отже, усі грошові зобов'язання боржника, що виникли до дня порушення справи про банкрутство, крім основного, відповідно до ЗВБ мають статус "інші вимоги" та задовольняються відповідно до ст. 45 цього Закону у шосту чергу. Зазначені "інші вимоги" визначаються на дату подання заяви до господарського суду лише ініціюючим кредитором. Інші кредитори визначають розмір неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій на день порушення справи про банкрутство, оскільки ухвалою про порушення справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Отже, під грошовим зобов'язанням, що є підставою для виникнення відносин неспроможності або банкрутства, розуміється обов'язок боржника сплатити кредиторові грошову суму основного зобов'язання, що ґрунтується на цивільно-правовому договорі , або грошову суму основного обов'язкового платежу з податків до відповідного бюджету, або основну грошову суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або інших грошових коштів" обов'язок сплати яких у боржника виник на підставах, передбачених законодавством України.

3.5 Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства

Податкове правопорушення - це протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), що виражається у невиконанні або неналежному виконанні платниками податків фінансових обов'язків перед бюджетом, державними цільовими фондами або в порушенні органом (посадовою особою) державної податкової служби прав і законних інтересів платників податків, за яке встановлено юридичну відповідальність.

Об'єктом податкового правопорушення є суспільні правовідносини, що виникають з приводу сплати податків, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових позабюджетних фондів.

Відповідно до чинного законодавства платник податку може бути притягнутий до відповідальності в разі:

1) ухилення від сплати податку, іншого обов'язкового платежу. Ця група податкових правопорушень зустрічається найчастіше і є найнебезпечнішою. їх суть полягає у невиконанні чи неналежному виконанні платником податку обов'язків перед бюджетом. Проте суспільна небезпека цього правопорушення не зводиться лише до недоотримання бюджетом коштів і зростання дефіциту бюджету. Ухилення від оподаткування підриває основи ринкової конкуренції, ставить правопорушника у вигідніше становище порівняно з сумлінним платником податків. Крім того, недоплата податку однією особою покривається за рахунок інших платежів: державі доводиться збільшувати ставки чи встановлювати нові види податків;