Фінансова діяльність підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

З набуттям Україною статусу країни з ринковою економікою вітчизняні підприємства зіштовхнулись з рядом проблем у своїй роботі. Перш за все далась взнаки недосконалість нашого законодавства, обмежений простір фінансового ринку України, неможливість виходу на міжнародний ринок із-за нестачі досвіду, кваліфікованих кадрів та необхідних ресурсів.

Важливим аспектом є формування чіткої політики з управління на підприємстві, виявлення недоліків та перспектив у різноманітних шляхах розвитку, метою повинно стати бажання мінімізувати збитки та максимізувати прибутки.

Першочерговою проблемою є недосконалість податкової системи, під високим податковим тиском підприємства змушені використовувати різноманітні тіньові шляхи, для заниження показників прибутковості, рентабельності,… У таких умовах дуже важко здійснювати аналіз, який би відображав справжній стан речей на підприємстві. Більшість підприємств не можуть отримати закордонних інвестицій саме через погані рейтингові оцінки українських підприємств.

Для практичного ознайомлення з діяльністю суб'єктів господарювання студенти економічних ВУЗів проходять практику. Метою проходження практики є закріплення теоретичних знань практичними навиками та можливість самостійно приймати рішення у конкретних ситуаціях.

Завданням даного звіту з економічної практики є розкриття змісту наступних тем:

– основи фінансової діяльності суб`єктів господарювання;

– особливості фінансування підприємств різних форм організації бізнесу;

– формування власного капіталу підприємств;

– самофінансування підприємств;

– дивідендна політика підприємства;

– позичковий капітал підприємства;

– фінансові аспекти реорганізації підприємства;

– фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперацій;

– фінансово-інвестиційна діяльність підприємства;

– фінансова діяльність підприємств в сфері зовнішньо-економічних відносин;

– фінансовий контролінг;

– бюджетування на підприємстві;

Об`єктом дослідження виступає відкрите акціонерне товариство «Чернівецька пересувна механізована колона - 76» (далі - ВАТ «ПМК-76»), яке є провідним підприємством в Чернівецькій області по будівництву будинків та споруд різного масштабу та конфігурації.

Засноване в 1946 р., та приватизоване і перейменоване ВАТ «ПМК-76», починало свою діяльність як гідромеліоративна контора, а на даному етапі розвитку є одним із найбільш розвинутих будівельних підприємств Західного регіону.

За час свого існування ВАТ «ПМК - 76» осушено85 тис. перезволожених земель, збудовано 4 забори для водопостачання міст і сіл, пробурено 1430 сверловин та споруджено 120 кубометрів водогонів. Обладнано і закріплено 68 км берегів річок Прут, Черемош та Серет. Створено 980 гектарів ставків різного призначення. Поряд з тим здано в експлуатацію понад 25 тис. кв. метрів житла.

Головними матеріалами для написання звіту про проходження практики були нормативні акти, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, підручники з дисциплін «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання», «Фінанси підприємств», «Фінансовий аналіз».

1. Основи фінансової діяльності суб'єктів господарюванння

дивідендний капітал бюджетування фінансовий

Фінансова діяльність займає чільне місце в організаційній та управлінській роботі підприємства. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Фінансова діяльність це успішна інвестиційна та операційна підприємницька діяльність, можлива лише за наявності надійного фінансового фундаменту, тобто достатнього обсягу капіталу. Система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей називається фінансовою діяльністю.

Згідно з П(С) БО фінансова діяльність - діяльність, яка веде до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства (який не є результатом операційної діяльності). Отже, основний зміст фінансової діяльності (у вузькому розумінні) полягає у фінансуванні підприємства.

У широкому значенні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов'язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартості) та поверненням. Інакше кажучи, фінансова діяльність включає весь комплекс функціональних завдань, здійснюваних фінансовими службами підприємства і пов'язаних з фінансуванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності суб'єкта господарювання. Кожне підприємство здійснює свою діяльність згідно з статутом та дозвільними документами, копії яких у додатках А та Б.

Для того, щоб зрозуміти економічну природу фінансової діяльності суб'єктів господарювання, розглянемо основні завдання, на вирішення яких спрямована вона:

- фінансове забезпечення поточної діяльності;

- пошук резервів збільшення прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності підприємства;

- виконання всіх фінансових зобов'язань перед партнерами, банками та державою;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним використанням та цільовим розподілом фінансових ресурсів.

Фінансову роботу на підприємстві організовує головний бухгалтер за наступними напрямками:

1. Фінансове планування і прогнозування - забезпечення визначення загальної потреби у фінансових ресурсах для проведення виробничо-господарської діяльності.;

2. Поточна і оперативна фінансово-економічна робота - спрямована на реалізацію фінансового забезпечення потреб підприємства, пов'язаних з його основною діяльністю і підтримання на належному рівні його платоспроможності;

3. Аналіз і контроль за виробничо-господарською діяльністю пов'язаний з встановленням його реального фінансового стану, необхідного для організації планування і прогнозування.

Фінансова діяльність здійснюється фінансовими службами підприємства і спрямована на підвищення ефективності виробництва і отримання оптимального рівня доходів та їх розподіл.

При функціонуванні підприємств встановлюються відносини підприємства з іншими суб'єктами. Фінансові відносини передбачають собою різного роду зв'язки підприємства з іншими інститутами та утвореннями. Схему взаємовідносин підприємства на прикладі ВАТ «ПМК-76» можна побачити у додатку В.

Кожне підприємство складається з окремих підрозділів, на кожен з яких покладено певні функції та завдання. Структуру ВАТ «ПМК-76» можна побачити у додатку Г.

Організація фінансової діяльності підприємства відіграє важливу роль у його функціонуванні. Від того, як здійснюється робота на підприємстві залежить прибутковість його діяльності, мікроклімат працівників, конкурентоспроможність на ринках. ВАТ «ПМК - 76» на сьогоднішній день є одним із найбільш надійних підприємств, що має матеріально-технічну базу та технології європейського рівня.

2. Особливості фінансування підприємств різних форм організації бізнесу

Фінансування - це процес залучення коштів та інших ресурсів для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою отримання прибутку.

Існують такі форми фінансування:

- самофінансування - полягає у формуванні власних коштів підприємства після сплати всіх передбачених законодавством податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.;

- кредитування - полягає у залученні тимчасово вільних коштів банків, інших підприємств і організацій.

- бюджетне фінансування може надаватись у таких формах: бюджетні інвестиції, бюджетні дотації і субсидії.

Джерела фінансування, які використовує підприємство в процесі своєї фінансово-господарської діяльності, умовно можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні джерела фінансування:

- внески учасників, пов'язані із збільшенням статутного капіталу шляхом вкладення у підприємство грошових коштів, матеріальних цінностей, необоротних активів та ін.;

- амортизаційні відрахування на повне відтворення основних засобів і суми відшкодування нематеріальних та інших необоротних активів;

- затрати, що відносяться на капітальний ремонт в частині, що йдуть на збільшення вартості основних засобів і фінансуються за рахунок власних фінансових ресурсів;

- збільшення власного капіталу в результаті дооцінки основних засобів;

- частина прибутку після сплати податків (чистий прибуток), формування резервного капіталу та фонду виплати дивідендів.

Зовнішнє фінансування проводиться на фінансовому ринку, який складається з позичкового ринку і ринку цінних паперів. Позичковий ринок - це сфера дії комерційних банків, де фінансування потреб підприємства здійснюється шляхом отримання кредитів. Ринок цінних паперів забезпечує фінансування підприємства шляхом залучення фінансових ресурсів на довгостроковій основі через продаж акцій і облігацій.

За правом власності в Україні можуть діяти суб'єкти господарювання, що належать до державної та комунальної, колективної та приватної форм власності. Господарська діяльність, реалізація певного інвестиційного проекту може здійснюватися зі створенням юридичної особи в результаті об'єднання ресурсів згідно з договором про спільну діяльність та на основі підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Суб'єкти господарювання можуть утворювати різного роду об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. До основних видів об'єднань належать асоціації, корпорації, консорціуми, концерни.

Відкрите акціонерне товариство «ПМК - 76» створене відповідно з законами України «Про господарські товариства», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність та діє на підставі реєстраційних документів, які подані в додатку Б.

Для здійснення підприємницької діяльності товариство залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено чинним законодавством.

Згідно статуту основними напрямами діяльності господарства є реалізація соціально-економічних інтересів його учасників і задоволення потреб суспільства у послугах та товарах.

Загальний стан джерел фінансування підприємства можна продемонструвати наступним чином (табл.):

Аналіз джерел формування фінансових ресурсів ВАТ «ПМК - 76» за 2007-2008 роки

Найменування статей, розділів	За 2007 рік	За 2008 рік	Відхилення (+;-)
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Темп прир., %
Власний капітал	-898,7	-9,57	69	0,24	+967,7	+9,81	-107,78
Забезпечення майбутніх виплат і платежів	470,0	5,00	401	1,42	-69,0	-3,58	-14,68
Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-	-	-	-
Поточні зобов'язання в т. ч.	9821,5	104,57	27773	98,34	+17951,5	-6,23	+182,78
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	379,1	3,86	10789	38,85	+10409,9	+34,99	+2745,95
Поточні зобов'язання за розрахунками	4707,1	47,93	1420	5,11	-3287,1	-42,82	-69,83
Баланс	9392,8	100	28243	100	18850,2	0	+200,69

Дані табл. показують, що протягом досліджуваного періоду зафіксовані такі зміни у складі джерел утворення господарських засобів. Зокрема сума власного капіталу зросла на 967,7 тис. грн., що дало змогу підприємству покрити збиток минулих років. Спостерігається також зростання і по такому розділу пасиву балансу як поточні зобов'язання на 17951,5 тис. грн. (34,99%). Загалом баланс підприємства зріс на 18850,2 тис. грн., що у два рази більше ніж у попередньому періоді, переважно за рахунок збільшення поточних забовязань на 17951,5 тис. грн. Висновки зроблені на основі фінансової звітності підприємства (додатки Д-К).

Взагалі, фінансові ресурси, їх структура, формування і використання відіграють велику роль у фінансово-господарській діяльності підприємства. Кожне підприємство має свої особливості фінансування, які залежать не лише від форми організації бізнесу, а й від інших факторів, як от економічна ситуація в країні, попит на продукцію, ситуація на ринку та інші.

3. Формування власного капіталу підприємства

Однією з ключових категорій фінансів підприємств є капітал. Саме з його формуванням і використанням безпосередньо пов'язана фінансова діяльність суб'єктів господарювання. Тому розгляд основ фінансової діяльності підприємств слід розпочати з дослідження економічної сутності цієї категорії.

Власний капітал - це сальдо між загальною сумою активів та позичковим капіталом. Він характеризує частину майна, яка профінансована власниками корпоративних прав підприємства (завдяки безпосереднім внескам грошових коштів (майнових об'єктів) чи в результаті реінвестування прибутку).

Фінансова діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми розпочинається із формування його власного капіталу, тобто матеріальних, грошових і фінансових вкладень, які достатні для ведення господарської діяльності і створення додаткової вартості.

Згідно з П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» власний капітал підприємства - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Показник власного капіталу є одним з основних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Відповідно до П(С) БО розрізняють такі основні складові власного капіталу:

1) статутний капітал - загальна вартість активів, які є внеском власників, учасників капіталу підприємства або виділені державою на правах повного господарського відання;

2) пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його фінансово-господарської діяльності;

3) додатковий вкладений капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість;

4) інший додатковий капітал - це сума дооцінки необоротних активів, вартість активів безкоштовно переданих підприємству від інших юридичних та фізичних осіб;

5) резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок чистого прибутку;

6) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це сума прибутку, що реінвестується у виробництві;

7) неоплачений капітал - це сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу;

8) вилучений капітал - це фактична вартість акцій власних емісій, викуплених товариством й його учасників.

Як ми бачимо на ВАТ «ПМК - 76» власний капітал складається з статутного капіталу, додатково вкладеного капіталу, іншого додаткового капіталу та непокритих збитків. На початок 2008 року підсумок по І Розділу пасиву балансу складав -898 тис. грн. До кінця періоду ця сума змінилася за рахунок зменшення непокритих збитків і становила 69 тис. грн.

Слід також сказати, що інформацію про власний капітал підприємства є можливість знайти в Звіті про власний капітал (Додатки Д, З).

Сутність власного капіталу необхідно розглядати через його функції:

1) функція заснування та введення в дію підприємства - власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового СГ;

2) функція відповідальності та гарантії - статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства;

3) захисна функція - в той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства;

4) функція фінансування та забезпечення ліквідності - внесками у власний капітал поряд з необоротними активами та цінними паперами можуть бути і грошові кошти, які можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності та для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого;

5) база для нарахування дивідендів і розподілу майна - одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам акцій й вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу);

6) функція управління та контролю - згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства;

7) рекламна (репрезентативна) функція - солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції.

Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний капітал - це виділені підприємством чи залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси, що закріплені за підприємством на правах власності чи повного господарського відання. Порядок і джерела формування капіталу залежать від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує. Величина статутного капіталу визначає участь кожного із засновників, учасників і є критерієм визначення частини суми прибутку, яку кожний із них отримує при розподілі. Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті чи установчому договорі, які в обов'язковому порядку подаються до державних органів виконавчої влади під час державної реєстрації.

Статутний капітал ВАТ «ПМК - 76» станом на кінець 2008 року становить 476 тис. грн. Інформацію про його розмір знаходиться в І Розділі пасиву балансу (Додаток З).

Зростання обсягу виробництва товарів та послуг потребує від підприємства нарощення свого статутного капіталу. Незалежно від типу підприємства і форми власності розмір статутного капіталу може зростати за рахунок:

1) безпосереднього приєднання до нього частини одержаного чистого прибутку;

2) введення в дію об'єктів капітальних вкладень за рахунок власних коштів, централізованих та інших джерел фінансування;

3) індексації основних засобів в зв'язку з інфляцією, яка згідно з діючим законодавством збільшує прибуток підприємства, що спрямовується на капітальні вкладення.

Цілі збільшення статутного капіталу:

- реалізація інвестиційного проекту;

- виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу;

- проведення санації;

- поглинання чи придбання контрольного пакету інших підприємств;

- поліпшення ліквідності та платоспроможності;

- модернізація чи розширення виробництва;

- оптимізація дивідендної політики.

Методи збільшення статутного капіталу:

1. Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

2. Збільшення номінальної вартості акцій;

3. Обмін облігацій на акції.

Згідно Господарського Кодексу АТ має право збільшити статутний капітал лише в тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Рішення про збільшення статутного капіталу АТ приймається Загальними зборами акціонерів. Поряд з цим, збільшення статутного капіталу АТ не більш як на 1/3 може бути здійснене за рішенням Правління АТ за умови, що таке передбачено Статутом. Зміни до Статуту, пов'язані із збільшенням статутного капіталу, повинні бути зареєстровані тим органом, що зареєстрував Статут АТ і лише після реалізації додатково випущених акцій.

При збільшенні статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій вони випускаються за такою вартістю, яка була закладена в номіналі раніше випущених акцій. Акції додаткового випуску розподіляються серед акціонерів пропорційно їх частці у статутному капіталі. Якщо на момент випуску акцій помінявся їх власник, то всі права і зобов'язання по отриманню додаткового пакету акцій переходять до нового власника.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок збільшення номінальної вартості акцій попередні акції анулюються і обмінюються на акції нової емісії відповідно до кількості акцій, якою володів акціонер.

При збільшенні статутного капіталу підприємство кожний раз опубліковує у встановленому порядку інформацію про додатковий випуск акцій або збільшення їхньої номінальної вартості та проводиться реєстрація цієї інформації та самого випуску акцій в ДКЦПФР.

Джерелами збільшення статутного капіталу можуть бути: нерозподілений прибуток (який формується з чистого прибутку), резервний та додатковий капітал, кошти інвестиційних фондів, індивідуальних інвесторів та держави.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватися як за рахунок коштів самого підприємства, так і за рахунок коштів інвесторів.

Якщо АТ функціонує недостатньо ефективно чи навіть збитково і при цьому спостерігається падіння курсу акцій товариства на фондовому ринку, то виникає питання про необхідність тимчасового зменшення його статутного капіталу.

Метою зменшення статутного капіталу є покриття збитків, понесених в процесі діяльності. Рішення про зменшення статутного капіталу приймається лише на Загальних зборах акціонерів.

Цілі зменшення статутного капіталу:

1) згортання діяльності;

2) підвищення ринкового курсу корпоративних прав;

3) санація балансу (одержання санаційного прибутку);

4) концентрація капіталу в руках активних власників;

5) приведення у відповідність обсягів власного капіталу та майна;

6) вирішення конфліктів між власниками;

7) проведення певної дивідендної політики.

Методи зменшення статутного капіталу:

1) зменшення номінальної вартості акцій (деномінація);

2) зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості:

- зменшення кількості акцій на основі їх конверсії;

- безкоштовна передача акцій до анулювання;

- зменшення кількості акцій на основі їх викупу з подальшим анулюванням.

Якщо зменшення статутного капіталу здійснюється на основі деномінації, то здійснюється емісія акцій за новою номінальною вартістю. Зменшення кількості акцій, які є в обігу, досягається або за рахунок вилучення з обігу та анулювання частини акцій, або на основі конверсії акцій. Конверсія акцій - це об'єднання кількох акцій в одну (або обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу).

Рішенням АТ про зменшення розміру статутного капіталу акції, не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше як через 6 місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим у Статуті способом.

АТ відшкодовує власнику акцій збитки, пов'язані зі зміною статутного капіталу. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються в судовому порядку.

А тепер, що стосується додаткового капіталу. Додатковий капітал - являє собою сукупність всіх інших джерел фінансування і повинен відокремлюватися від статутного капіталу. До нього входять:

- суми нагромаджених амортизаційних відрахувань;

- кошти резервного капіталу;

- фонд виплати дивідендів;

- суми заборгованості учасників по внесках;

- нерозподілений прибуток.

Додатковий капітал формується поступово у процесі діяльності шляхом відрахувань у фонди підприємства певної частини прибутку. Іноді додатковий капітал може набувати значних розмірів порівняно із статутним капіталом, так як поповнення статутного капіталу вимагає випуску додаткового пакету акцій, а також передбачає додаткові витрати щодо перереєстрації в органах державної виконавчої влади.

Систематизовану інформацію про склад власного та додаткового капіталу підприємств можна знайти в додатку Л.

Вартість або ціна капіталу - це оцінка капіталу у вигляді відношення витрат на його обслуговування до величини самого капіталу.

В акціонерних товариствах вартість капіталу визначається курсом акцій, що вільно конвертуються на ринку (ВАТ) та номінальною вартістю акцій (ЗАТ), а також вартістю облігацій, в які підприємство здійснило свої фінансові вкладення. Витратами на обслуговування власного капіталу в АТ являються дивіденди. Тому ціна капіталу визначається як відношення фонду виплати дивідендів по привілейованих та простих акціях до середньої величини власного капіталу. Вартість капіталу буде зростати по мірі зростання доходу на 1-цю власного капіталу, тобто чим більший буде виплачуваний дивіденд, тим вищим буде курс акцій.

Для державних підприємств ціна капіталу визначається сумою частини прибутку, яку вони відраховують у вищестоящі органи чи головному підприємству.

Отже, ефективність використання і структура власного капіталу впливають на діяльність підприємства, створюючи сприятливі, чи то навпаки, несприятливі умови для діяльності суб'єкта господарювання. Склад власного капіталу підприємства залежить і від форми організації бізнесу і від умов перебування на ринку.

Як бачимо з додатку власний капітал ВАТ « ПМК - 76» містить в собі велику частину непокритих збитків, але за останній звітний рік вони дещо зменшились, що забезпечило достатнє значення власного капіталу в поточному році.

4. Самофінансування підприємства

У науково-практичній літературі можна зустріти 2 основні концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхід зорієнтований на фінансові результати, другий - на рух грошових потоків. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в межах операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду.

Виділяють два види самофінансування: приховане; відкрите.

Приховане самофінансування - це форма фінансування, яка пов'язана з використанням прихованого прибутку. Таке приховування відбувається за рахунок так званих «прихованих резервів», оскільки останні виявляються лише при їх ліквідації.

Приховані резерви - це частина власного капіталу, яка жодним чином не відображається в балансі, а, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Способи формування прихованих резервів у балансі:

1. Недооцінка основних засобів.

2. Не застосування прискореної амортизації.

3. Не застосування індексації.

4. Використання методу Lifo при списанні запасів (запаси списуються у протилежній послідовності до їх надходження).

5. Переоцінка зобов'язань.

ВАТ « ПМК -76» відповідно до свого статуту, діє на основі самофінансування. При цьому можна визначити склад та структуру коштів товариства, які відображені у вигляді окремих видів його активів. Для цього необхідно провести дослідження загального обсягу та структури необоротних та оборотних активів підприємства, а також окремих їх складових.

Для більш детального аналізу оборотних активів необхідно розглянути їх структуру, що подана у таблиці 4.1. Як видно з таблиці, за 2008 рік залишки запасів збільшились на 18490 тис. грн. (53,03%). Також слід відзначити зменшення загальної суми дебіторської заборгованості на на 207 тис. грн.

По питомій вазі на початок періоду переважала дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 46,83%, на кінець періоду дебіторська заборгованість склала лише 14,03% в структурі оборотних активів. В цілому по структурі простежується досить велика частка запасів - 82,78%, що є природно для підприємств будівничої галузі, оскільки термін будівництва та реалізації є досить довгими і потребують значних коштів.

Аналіз структури оборотних активів ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Показник	2007	2008	Відхилення
	(тис. грн.)	%	(тис. грн.)	%	(тис. грн.)	%
Запаси:	1579	29,75	20069	82,78	+18490	+53,03
виробничі запаси	1579	100	8224	40,98	+6645	-59,02
незавершене виробництво	0	0	9169	45,69	+9169	+45,69
готова продукція	0	0	2676	13,33	+2676	+13,33
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2486	46,83	3401	14,03	+915	-32,8
Дебіторська заборгованість за розрахунками	1243	23,42	121	0,5	-1122	-22,92
Грошові кошти та їх еквіваленти	0	0	17	0,07	+17	+0,07
Інші оборотні активи	0	0	785	3,24	+785	+3,24
Усього оборотних активів	5308	100	24243	100	+18935	+0,62

Переважну частку оборотних активів підприємства займають запаси та незавершене виробництво, що є необхідністю для підприємства цієї галузі, для забезпечення нормального виробничого процесу та безперервного будівництва, без простоїв.

Під час аналізу оборотності та ефективності використання оборотних активів можна визначити, що тривалість одного обороту оборотних активів зменшується (на 4 дні), що в довгостроковому періоді дасть досить непоганий результат. За рахунок підвищення оборотності підприємство змогло вивільнити 8192,0 тис. грн. оборотних засобів задля досягнення інших цілей. Рентабельність оборотних засобів знаходиться на високому рівні.

Аналіз показників оборотності та ефективності використання оборотних активів ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Показник	Період	Відхилення
	2007	2008	Абсолютне	Відносне, %
Виручка від реалізації продукції, тис. грн	32835	45371	+12536	+38,18
Середньорічний залишок оборотних активів, тис. грн	4792,95	18817,5	+14524,55	+303,04
Абсолютна сума прибутку, тис. грн	-2236	967	+3203	-143,25
Тривалість одного обороту оборотних активів	53	118	+65	+123,7
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	6,851	3,055	-3,796	-55,4
Коефіцієнт завантаження оборотними активами	0,146	0,327	+0,181	+124,0
Сума вивільнених (-) або додатково залучених (+) коштів внаслідок зміни оборотності, тис. грн	8192,0
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. оборотних засобів	-0,4665	0,0651	+0,5316	-
Рентабельність оборотних засобів, %	-46,650	6,512	+53,161	-

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань.

Ліквідність підприємства - більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел. Але підприємство може залучити позикові засоби зі сторони, якщо в нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості.

Почнемо дослідження стану ліквідності на ВАТ « ПМК -76» з визначення ліквідності балансу підприємства (таблиця 4.3). Відразу видно, що умова абсолютної ліквідності балансу не виконується, адже друга і третя групи пасивів менші за відповідні групи активів, а четверта група пасивів навпаки - більша за четверту групу активів. Причому таке співвідношення зберігається як на початок, так і на кінець періоду.

Аналіз ліквідності балансу ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Групи активів	На початок періоду	На кінець періоду	Групи пасивів	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)
						2007	2008
А1 (грошові кошти)	0	17	П1 (кредиторська заборгованість, кредити банку,)	379,1	10789,0	+379,1	+10 772,0
А2 (дебіторська заборгованість, готова продукція)	3728,8	6198,0	П2 (короткострокові кредити банку)	9442,4	16984,0	+5 713,6	+10 786,0
А3 (виробничі запаси, незавершене виробництво)	1579,3	18178,0	П3 (довгострокові кредити і позики)	0,0	0,0	-1 579,3	-18 178,0
А4 (необоротні активи)	4084,7	3850,0	П4 (постійні пасиви)	-428,7	470,0	-4 513,4	-3 380,0
Баланс	9392,8	28243,0	Баланс	9392,8	28243,0	-	-

Тому дослідимо показники ліквідності підприємства, використовуючи аналітичну таблицю (табл.).

Аналіз показників ліквідності ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Назва показника	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,000	0,001	+0,001
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,380	0,224	-0,156
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,540	0,878	+0,338
Коефіцієнт поточної заборгованості	1,000	1,000	+0,000
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей	3,585	0,320	-3,265

Ми бачимо, що жоден з показників які характеризують ліквідність не набрав нормативних значень. Показник швидкої ліквідності навіть зменшився на -0,156, а коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей на -3,265, що є негативною тенденцією у діяльності підприємства за звітний рік.

Отже, підсумовуючи все вищесказане необхідно відзначити поступову втрату підприємством своєї здатності погасити вимоги кредиторів у разі їх висунення. Крім того, на ВАТ « ПМК -76» за даний період значно зменшились показники ліквідності, що може негативно позначитись на діяльності підприємства в майбутньому. Хоча зважаючи на специфіку діяльності підприємства, можна сказати, що переважна частина його активів є основними засобами або запасами, що є малоліквідні, але необхідні для здійснення господарської діяльності. За рахунок того, що підприємство здійснює будівельну діяльність, йому потрібні зазначені малоліквідні активи.

Основні засоби - матеріально-речові цінності, що використовуються як засоби праці протягом тривалого часу мірою зносу частинами переносять свою вартість на вартість вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Належність тих чи інших цінностей до основних засобів регулюється П(С) БО 7 «Основні засоби» в бухгалтерському обліку та законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» в податковому обліку.

Для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку в податковому обліку основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 - будівлі, споруди, вартість капітального поліпшення земель;

Група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти.

Група 3 - робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулювальні прилади.

Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Наступним кроком буде аналіз основних засобів (табл. 4.5)

Отже найбільшу питому вагу займають машини та обладнання - на рівні близько 36%. В динаміці зросла вартість їх - на 23,0 тис. грн. або 4,7%. В свою чергу вартість будівель та споруд зменшилась на 2000 тис. грн. (20,58%) у зв`язку із їх продажем.

Аналіз структури та динаміки основних засобів ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Групи основних засобів	2007	2008	Відхилення
	(тис. грн.)	%	(тис. грн.)	%	(тис. грн.)	%
Будинки, споруди, передавальні пристрої	4071	48,97	2071	28,39	-2000	-20,58
Машини та обладнання	2612	31,42	2635	36,12	+ 23	+ 4,7
Транспортні засоби	1288	15,49	2121	29,07	+ 833	+13,58
Інструменти, інвентар	54	0,65	91	1,25	+ 37	+ 0,6
Малоцінні необоротні матеріальні активи	74	0,88	83	1,14	+ 9	+ 0,26
Тимчасові споруди	215	2,59	294	4,03	+ 79	+ 1,44
Разом	8314	100	7295	100	-1019	0

Аналіз показників забезпеченості, стану та ефективності використання основних засобів ВАТ « ПМК -76» наведено в таблиці.

Аналіз показників забезпеченості, стану та ефективності використання основних засобів ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Показник	Період	Відхилення
	2007	2008	Абсолютне	Відносне
Вартість реалізованої продукції	32834,8	45371,0	+12 536,2	+38,2
Середньорічна вартість основних засобів	3459,4	3615,6	+156,3	+4,5
Середньоспискова чисельність працівників	449	456	+7	+1,6
Залишкова вартість основних засобів	3684,2	3547,0	-137,2	-3,7
Вартість майна підприємства	9392,8	28243,0	+18 850,2	+200,7
Абсолютна сума прибутку	-2236	967	+3 202,9	-143,2
Фондомісткість	0,105	0,080	-0,026	-24,4
Фондоозброєність	7,705	7,929	+0,224	+2,9
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,392	0,126	-0,267	-68,0
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,015	0,023	+0,007	+48,6
Коефіцієнт вибуття	0,023	0,024	+0,001	+5,9
Коефіцієнт приросту основних засобів	-0,005	-0,002	+0,003	-61,7
Коефіцієнт зносу	0,557	-0,514	-1,071	-192,3
Коефіцієнт придатності	0,443	1,514	+1,071	+241,6
Фондовіддача	9,492	12,549	+3,057	+32,2
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. основних засобів	-0,6463	0,2675	+0,9138	-141,4
Рентабельність основних засобів, %	-64,63	26,75	+91,38	-141,4

Отже, на підприємстві реально на 7 осіб зросла середньоспискова чисельність працівників. Це спричинило збільшення фондоозброєності на 0,224 грн./чол., тобто на 2,9%. В свою чергу відбулось зменшення фондомісткості на 24,4%. Збільшилась фондовіддача - на 3,057 (на 32,2%).

Грошові потоки на підприємстві утворюють кругообіг капіталу, що можна побачити по структурі вхідних і вихідних потоків.

Отже, розпочнемо аналіз з вивчення структури вхідних і вихідних грошових потоків за видами діяльності.

Як видно з таблиці, у 2007 році загальний вхідний потік становив 2213 тис. грн., а у 2008 році - 11043 тис. грн. В структурі ж вхідних грошових потоків присутній тільки грошовий потік від операційної та інвестиційної діяльності.

В загальному на 8830 тис. грн. збільшились вхідні грошові кошти, в звітному періоді.

Аналіз показників структури грошових потоків ВАТ « ПМК -76» за 2007-2008 роки

Аналіз структури вхідних грошових потоків
Показник	Період	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
	2007	2008
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Вхідний грошовий потік від операційної діяльності	2 193,0	99,1	10 169,0	92,1	+7 976,0	-7,0	+363,7
Вхідний грошовий потік від інвестиційної діяльності	20,0	0,9	874,0	7,9	+854,0	+7,0	+4 270,0
Вхідний грошовий потік від фінансової діяльності	-	-	-	-	-	-	-
Загальний вхідний грошовий потік	2213,0	100,0	11043,0	100,0	+8 830,0	-	+399,0
Аналіз структури вихідних грошових потоків
Показник	Період	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
	2007	2008
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Вихідний грошовий потік від операційної діяльності	3 266,0	80,0	19 415,0	94,2	+16 149,0	+14,2	+494,5
Вихідний грошовий потік від інвестиційної діяльності	818,0	20,0	1 201,0	5,8	+383,0	-14,2	+46,8
Вихідний грошовий потік від фінансової діяльності	-	-	-	-	-	-	-
Загальний вихідний грошовий потік	4084,0	100,0	20616,0	100,0	+16 532,0	-	+404,8
Чистий грошовий потік	-1 871,0	-45,8	-9573,0	-46,4	-7 702,0	-	+411,7

Серед вихідних грошових потоків найбільшу питому вагу (94,2%) займає потік від операційної діяльності - 19415 тис. грн. у 2008 році, що на 16149 тис. грн. менше, ніж у 2007 році.

Але чистий грошовий потік на підприємстві у 2008 році становив -9573 тис. грн., що на 7702 тис. грн. менше ніж у минулому році, що свідчить про зменшення ефективності використання грошових потоків.

Список використаних джерел

Господарський кодекс України.

Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України прийнятий Верховною Радою України 18 червня 2007 року №1201-XII. Із змінами і доповненнями.

Про інвестиційну діяльність: Закон України прийнятий Верховною Радою України 18 вересня 1991 року №1561-ХП. Із змінами і доповненнями.

Про систему оподаткування: Закон України прийнятий Верховною Радою України 25 червня 1991 року №1251-ХП. Із змінами і доповненнями.

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ.

Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 16 квітня 1991 року.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №37 (583).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №37 (583).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №37 (583).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №37 (583).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиціцї»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №37 (583).

Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 304 с.

Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: «Либідь», 2002. - 348 с.

Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання - Прес, 2004. - 424 с.

Економічний аналіз: Навч.посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.

Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Кондор - 2003. - 364 с.

Ковалева A.M., Лапуста М.Г., Скамай Л.Г. Финансы фирмы: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001.-254 с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. -311 с.

Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 376 с.

Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 400 с.

Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. 5-те вид., переробл. та доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 546 с.

Размещено на Allbest.ru