Обслуговування бюджетів за видатками органами казначейства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обслуговування бюджетів за видатками органами казначейства

видаток бюджет асигнування

Зміст

1. Економічний зміст, склад і структура видатків бюджету

2. Порядок обслуговування бюджетів за видатками органами казначейства

3. Формування бази даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

4. Порядок складання та затвердження паспортів бюджетних програм, формування звіту про їх виконання

5. Організація роботи щодо доведення обсягів бюджетних асигнувань

1. Економічний зміст, склад і структура видатків бюджету

Визначення економічної категорії “видатки бюджету” дається у Бюджетному кодексі, де зазначено, що: видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

У Кодексі наводиться також термін витрати бюджету, під якими слід розуміти видатки бюджету, надання кредитів з бюджету,погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Слід також розрізняти поняття “касові видатки” і “фактичні видатки”. Такий поділ зумовлений двоїстим характером видатків бюджетних установ: грошові кошти, перераховані суб'єктам господарської діяльності, які поставили розпорядникам бюджетних коштів матеріали, складають суму видатків бюджету; для бюджетної установи - це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках - матеріали на складі) без здійснення реальних видатків коштів.

Касовими видатками вважаються виплати, здійснені з реєстраційних чи спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів підприємствам, організаціям, установам або перераховані за їх дорученням на видатки, передбачені бюджетом. Прикладом касових видатків може бути отримання бюджетною установою готівки з реєстраційних рахунків, відкритих в органі казначейства для виплати заробітної плати, перераховані кошти з рахунка лікарні постачальнику за медикаменти тощо.

Фактичні видатки - це дійсні кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою. Наприклад, сума нарахованої заробітної плати, вартість медикаментів, витрачених на лікування хворих.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими. Якщо отримані кошти витрачені відповідно до кошторису за прямим призначенням (видатки на електроенергію, газ, телефон, поточний ремонт тощо), то фактичні видатки збігаються з касовими. Фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт будуть перевищувати касові, якщо установа має у своєму розпорядженні запаси матеріалів і їх витрачання не призводить до зменшення суми коштів на рахунках.

Інформація про видатки державного бюджету в розрізі економічної класифікації наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Структура видатків державного бюджету за функціональною класифікацією та кредитування бюджету

2. Порядок обслуговування бюджетів за видатками органами казначейства

В основі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо забезпечення обліку видаткових операцій, здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та формування фінансової звітності про виконання бюджетів за видатками.

Організація роботи органів казначейства щодо обслуговування видаткової частини бюджетів здійснюється у такій послідовності:

l формування бази даних мережі розпорядників бюджетних коштів;

l складання, затвердження та виконання паспортів бюджетних програм;

l доведення до органів казначейства планових показників бюджетних асигнувань та їх відображення в системі казначейського обліку;

l доведення планових показників бюджетних асигнувань розпорядникам коштів, забезпечення їх обліку та контролю;

l внесення змін до планових показників, що виникають у процесі виконання державного та місцевих бюджетів;

l відображення в обліку затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду, планів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів, планів використання бюджетних коштів одержувачів, а також внесених до зазначених документів змін;

l реєстрація, облік та консолідація інформації за зобов'язаннями розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та погашення зареєстрованих зобов'язань;

l проведення операцій щодо відкриття асигнувань (по державному бюджету) та виділення асигнувань (по місцевих бюджетах) загального та спеціального фондів бюджетів.

Лише після виконання цих обов'язкових організаційних функцій здійснюються видатки розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. Перерахування коштів здійснюється шляхом оплати витрат із реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Джерелом для здійснення видатків є кошти державного та місцевих бюджетів, які закумульовані на єдиному казначейському рахунку та виділяються розпорядникам коштів під певні програми та функції. Важливим джерелом фінансування є власні надходження бюджетних установ, тобто грошові кошти, отримані ними як плата за послуги, а також перераховані їм для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти, дарунки.

При здійсненні видатків для забезпечення цільового спрямування та раціонального витрачання бюджетних коштів необхідно дотримуватись таких основних принципів:

l цільового спрямування бюджетних коштів, що передбачає виділення коштів їх розпорядникам та використання на визначені цілі та заходи. Реалізація цього принципу забезпечується органами казначейства відповідно до передбачених у кошторисі бюджетної установи статей економічної класифікації видатків;

l контролю за цільовим призначенням та використанням наданих коштів, що реалізується шляхом перевірки їх відповідності прийнятим зобов'язанням. Це дає змогу виявити недоліки й помилки та своєчасно їх усунути, а також оцінити правильність визначення їх обсягів. Здійснюють контроль органи казначейства, місцеві фінансові органи, контролюючі органи, розпорядники бюджетних коштів;

l безповоротності надання коштів, оскільки бюджетною установою кошти не повертаються до джерела їхнього фінансування. Разом з тим, не використані впродовж бюджетного року кошти повертаються до бюджетів, з яких вони виділялися (крім власних надходжень бюджетних установ);

l ефективності управління коштами, що передбачає досягнення соціальної та економічної результативності від діяльності. Тобто бюджетні кошти надаються на умовах забезпечення найбільшої результативності їх використання.

Дотримання в процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за видатками зазначених принципів дозволить раціонально та ефективно використовувати бюджетні кошти, спрямовувати їх на виконання найважливіших програмних завдань держави.

Обслуговування видаткової частини державного бюджету органами державної казначейської служби здійснюється згідно з “Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 р. № 1407.

Цим документом регламентовано організаційні взаємовідносини між органами казначейства, розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

3. Формування бази даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

Головними розпорядниками та розпорядниками коштів другого ступеня для забезпечення правильного та своєчасного розподілу асигнувань в розрізі територій та розпорядників нижчого рівня й одержувачів бюджетних коштів формується мережа установ, підприємств і організацій.

Мережа розпорядника - згрупована розпорядником коштів бюджету відповідно до законодавства вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику, та діяльність яких координується через нього, а також одержувачів бюджетних коштів.

До мережі відповідних розпорядників бюджетних коштів уключаються підприємства (установи, організації), унесені до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Для цього розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають заповнену реєстраційну картку встановленого зразка до органу казначейства за місцем обслуговування, де інформація вноситься до бази даних.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники бюджетних коштів визначають і подають Казначейству України на паперових та електронних носіях мережу установ і організацій, які отримують кошти з державного бюджету. Казначейство отриману інформацію вносить до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, являючись головними розпорядниками бюджетних коштів, не подають до Казначейства свою мережу. Інформація щодо мережі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів зазначеними головними розпорядниками подається до відповідних головних управлінь казначейства для внесення до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.

Розпорядники коштів нижчого рівня (обласний рівень) подають головним управлінням казначейства дані про мережу розпорядників та одержувачів коштів у територіальному розрізі (місто, район) не пізніше ніж за 10 днів до початку бюджетного року. Головні управління отриману інформацію вносять до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету

У процесі виконання державного бюджету можуть виникати зміни у мережі розпорядників бюджетних коштів. Зміни мережі можуть виникати в разі внесення до мережі нової установи, вилучення установи з мережі, при уточненні або зміні реквізитів (назви чи місця обслуговування) тощо.

Про зміни у мережі підвідомчих установ головні розпорядники коштів повідомляють Казначейство України. Розпорядники коштів нижчого рівня (ІІ ступеня) та обласні державні адміністрації, у свою чергу, подають дані про зміни у територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ до головних управлінь казначейства. На підставі поданих головними розпорядниками та розпорядниками коштів нижчого рівня реєстрів змін до мережі Казначейство України та головні управління казначейства вносять зміни до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.

l Державна казначейська служба надає головним розпорядникам бюджетних коштів за їх зверненням інформацію з єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на паперових та електронних носіях. При цьому Казначейство є користувачем мережі розпорядників бюджетних коштів, які несуть повну відповідальність за достовірність даних, наведених у мережі.

l Інформацію з єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету Казначейство щоденно надає Міністерству фінансів України відповідно до формату та регламенту обміну інформацією між цими органами.

l Схематично порядок формування та доведення інформації про територіальне розташування мережі установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету, наведено на рисунку.

Рис. 1 Порядок формування інформації про територіальне розташування мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету

4. Порядок складання та затвердження паспортів бюджетних програм, формування звіту про їх виконання

Для здійснення моніторингу, оцінки реалізації і контролю ефективності виконання бюджетної програми та цільового використання бюджетних коштів бюджетні установи складають паспорти бюджетних програм.

Паспорт бюджетної програми - документ, який містить повну інформацію про бюджетну програму (мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики) відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік (рішенням про місцевий бюджет), на основі яких здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

Паспорти бюджетних програм складають головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм з повернення кредитів до бюджету та бюджетних програм, призначення за якими встановлюються законом про державний бюджет на відповідний рік за загальнодержавними видатками в частині міжбюджетних трансфертів, виплату пенсій тощо.

Паспорт бюджетної програми формується на стадії підготовки та подання бюджетних запитів з використанням наведеної у них інформації, а після затвердження державного бюджету уточнюються відповідно до бюджетних призначень з поквартальним розподілом результативних показників.

Відповідно до Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12. 2002 р. № 1098, та Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2010 р. № 679 головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження до Міністерства фінансів (місцевого фінансового органу) протягом 30 днів після набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Проекти паспортів бюджетних програм подаються разом з проектами наказів про їх затвердження у паперовому та електронному виглядах.

l Паспорти бюджетних програм затверджуються спільним наказом головного розпорядника та Міністерства фінансів (місцевого фінансового органу) в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а у разі виникнення нових бюджетних програм - протягом двох тижнів після настання відповідних випадків.

l Один примірник наказу про затвердження паспортів бюджетних програм залишається у Міністерстві фінансів (місцевому фінансовому органі), другий - передається відповідному головному розпоряднику коштів, третій - Державній казначейській службі України (територіальному органу казначейства).

l Головний розпорядник коштів у триденний строк від дня затвердження наказу про паспорт бюджетної програми подає його та паспорт бюджетної програми в електронному вигляді до Міністерства фінансів (місцевого фінансового органу).

l У тижневий термін від дня затвердження наказу про паспорти бюджетних програм головний розпорядник забезпечує доведення до розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів копії затверджених наказів і паспортів відповідних бюджетних програм. Розпорядники інформують відповідні територіальні органи казначейства шляхом надання їм копій зазначених документів.

l Зміни до паспортів бюджетних програм уносяться протягом бюджетного періоду шляхом затвердження їх у новій редакції в порядку, встановленому для складання паспортів бюджетних програм.

l На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. На основі оцінки ефективності виконання бюджетної програми визначаються причини неефективного чи недостатньо ефективного її виконання та пропонуються заходи для підвищення ефективності бюджетних витрат і якості управління бюджетною програмою, а також оцінюється доцільність її реалізації в наступних бюджетних періодах, у тому числі із залученням оптимального обсягу бюджетних ресурсів, або її припинення.

Головні розпорядники коштів складають річні звіти про виконання паспортів бюджетних програм, що є підставою для визначення фактичних результативних показників та аналізу ефективності виконання кожної бюджетної програми і підлягають урахуванню при прийнятті рішень про внесення змін до паспортів бюджетних програм, включення бюджетного запиту до проекту державного бюджету на наступні бюджетні періоди.

5. Організація роботи щодо доведення обсягів бюджетних асигнувань

Після прийняття державного бюджету на відповідний бюджетний рік Міністерство фінансів України направляє Державній казначейській службі України бюджетні розписи Інструкція “Про складання і виконання розпису Державного бюджету України”: Затв. наказом Міністерства фінансів України 28.01.2002 р. №57 річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету), помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету), річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду державного бюджету та надання кредитів із загального фонду державного бюджету.

Казначейство реєструє дані розписів та відображає їх на відповідних рахунках позабалансового обліку. Впродовж трьох робочих днів після отримання документів витяги з бюджетних розписів доводяться до головних розпорядників коштів державного бюджету.

Отримані головними розпорядниками витяги є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань Установи та організації вищого рівня затверджують вищезазначені документи своїм підвідомчим установам та організаціям, діяльність яких координується через них.

Головні розпорядники коштів (крім державних адміністрацій) упродовж трьох робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають Казначейству України розподіли показників зведених кошторисів і планів асигнувань

“Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ”: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 р. кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів використання бюджетних коштів та зведення показників спеціального фонду в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу.

Казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані дані, формує річні та помісячні розписи і доводить їх до Головних управлінь на паперових та електронних носіях.

Головне управління реєструє розписи та відображає зазначену інформацію на рахунках позабалансового обліку. Протягом трьох робочих днів витяги з розписів за територіями доводяться до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються у Головному управлінні.

Розпорядники коштів нижчого рівня, які мають свою мережу та обслуговуються у Головному управлінні казначейства, а також державні адміністрації упродовж трьох робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають відповідному Головному управлінню розподіли показників зведених: кошторисів і планів асигнувань в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів. Зазначені документи звіряються з мережею та інформацією, що відображена на відповідних рахунках позабалансового обліку.

Управління державного казначейства на підставі бази даних формують витяги з бюджетних розписів і доводять їх до розпорядників та одержувачів, що обслуговуються в управлінні. Розпорядники коштів, які обслуговуються в управлінні, після отримання витягів з розписів подають їм затверджені кошториси і плани асигнувань Зазначені документи звіряються з даними розпису, доведеними вищестоящим органом казначейства, та відображаються на відповідних рахунках позабалансового обліку.

Порядок доведення планових показників бюджетних асигнувань розпорядникам коштів державного бюджету наведено на рисунку.

На всіх етапах доведення обсягів бюджетних асигнувань органи казначейства здійснюють контроль за відповідністю асигнувань, визначених у кошторисах та інших документах розпорядників, обсягам асигнувань, затверджених розписом державного бюджету. У разі встановлення невідповідності показників зазначених документів, подані розпорядниками та одержувачами коштів документи повертаються на доопрацювання з відповідною відміткою органу казначейства.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року, Міністерство фінансів України складає тимчасовий розпис на певний період і направляє його до Казначейства.

Рис. 2 Порядок доведення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів

Витяги з розпису впродовж трьох робочих днів доводяться до головних розпорядників бюджетних коштів. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються керівниками установ у встановленому законодавством порядку.

Органи казначейства для забезпечення дотримання вимог бюджетного законодавства, здійснення контролю за цільовим спрямуванням та використанням бюджетних коштів, удосконалення механізмів використання та управління бюджетними коштами реєструють та ведуть облік зобов'язань розпорядників і одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно зі ст.2 Бюджетного кодексу бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника (одержувача) бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - бюджетна кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством.

Размещено на Allbest.ru