Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Гнучкий бюджет

2. Механізм формування гнучкого бюджету

3. Гнучкий бюджет в аналізі діяльності підприємства

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Бюджетування - це стандартизований процес визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів та забезпечення покриття цих витрат ресурсами підприємства. Стандартизований процес бюджетування базується як на самостійно розроблених підприємством, так і на загально-визначених вимогах і процедурах, передбачених національними стандартами бухгалтерського обліку.

До вимог і процедур належать:

- розроблення бюджетів усіма підрозділами підприємства;

- забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;

- координація діяльності підрозділів підприємства у процесі розроблення бюджетів;

- структуризованість бюджетів;

- обґрунтованість показників бюджетів;

- відкритість бюджетів до ситуаційних змін;

- участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що відповідають за виконання виробничої програми та бюджету;

- чітке встановлення та постійне порівняння всіх видів витрат, джерел їх покриття і очікуваних результатів у ході здійснення господарської діяльності, розрахованої на певний час;

- бюджетування припускає, що підприємство визначає кожний відділ як один із центрів відповідальності.

Бюджети класифікують за різними ознаками. Зупинимось лише на головних з них.

Залежно від періодичності охоплення вони бувають від одного року (або менше) до десяти і більше років. Багато компаній використовує бюджетування як невід'ємну частину довгострокового планування. У більшості випадків бюджетування складає один рік. Річний бюджет часто розбивається на квартали, а квартальний бюджет -- на місяці. Протягом року бюджети коригуються.

Стосовно до вихідних даних розрізняють статичні і гнучкі бюджети.

1) Для статичних бюджетів характерним є те, що початкові суми цих бюджетів є незмінними відносно наступних фактичних результатів.

2) Гнучкі бюджети, на відмінну від статичних, є змінними, тобто піддаються коригуванню на послідуючі періоди, враховуючи наступні зміни у факторах витрат чи доходів. Для гнучкого бюджету необхідною умовою є обов'язкове знання поведінки витрат (доходів) як функції фактора. Прикладом статичного бюджету є зведений (основний) бюджет, а гнучкого -- оперативний бюджет.

Найбільш важливе значення серед інших видів мають оперативні бюджети. До оперативних відносяться бюджети, які є складовими елементами звіту про фінансові результати (звіту про прибуток), а саме:

· бюджет реалізації (продажів),

· бюджет виробництва,

· бюджет перехідних запасів,

· бюджет потреби у матеріалах,

· бюджет прямих затрат на оплату праці,

· бюджет загальновиробничих витрат,

· бюджет цехової собівартості продукції,

· бюджет комерційних й адміністративних (загальногосподарських) витрат,

· бюджет прибутків і збитків.

Зведений (основний) бюджет являє собою усесторонній план, який координує блоки окремих бюджетів. До його складу, крім елементів оперативного бюджетування, включаються ще й бюджети фінансового управління (бюджет капіталу, грошовий бюджет, проект балансу, проект звіту фінансового стану).

Різноманіття форм бюджетів велике, проте всі вони містять:

· зіставлення бюджетних і звітних даних;

· дані для специфічних управлінських рішень;

· довгострокові бюджети, які досить часто називають капітальними або проектними; [1]



1. Гнучкий бюджет

Серед усіх видів бюджетів, безперечно, вирішальна роль відводиться основному бюджету (master budget). Процес його складання є основою для прийняття рішень керівництвом компанії, включаючи ціноутворення, встановлення графіка виробництва, капіталовкладень, досліджень, перспективи розвитку, кадрової політики. [1]

Гнучкий бюджет - це бюджет, підготовлений для декількох можливих обсягів діяльності в межах релевантного діапазону.

За рівнем пристосування бюджетних показників до змін середовища функціонування бюджети поділяються на:

1. Стабільний бюджет - формується на початку періоду і не змінюється протягом періоду виконання бюджету.

2. Гнучкий бюджет - формується з врахуванням оптимістичних та песимістичних прогнозів щодо функціонування організації у декількох варіантах, залежно від можливих обсягів діяльності.

3. Поетапний бюджет - у незмінних часових межах формується новий бюджет, виходячи з того, як виконано попередні етапи та зі здійсненням відповідних коректив. [2]

Залежно від рівня ділової активності (обсягу діяльності) розрізняють:

- гнучкі бюджети;

- фіксовані бюджети.

Гнучкий бюджет показує розміри затрат і результати при різному обсязі діяльності певного центру відповідальності. Залежно від обсягу діяльності змінні і змішані затрати змінюються, а постійні -- залишаються незмінними. Тому в гнучких бюджетах вказується ставка змінних затрат на одиницю продукції і приріст змішаних затрат на одиницю приросту обсягу продукції. Цією ставкою є норма, помножена на ціну. Постійні затрати виділяються окремо.

Гнучкий бюджет найкраще підходить для центрів повністю регульованих затрат, а також для центрів виручки, так як він показує, яким чином керівник, змінюючи обсяг випуску чи реалізації, може вплинути на затрати чи виручку.

За принципом гнучкого бюджету планують виторг, затрати на основні матеріали, відрядну зарплату тощо.

Фіксований бюджет не змінюється залежно від змін рівня ділової активності, тому його використовують для планування частково регульованих затрат, які не залежать безпосередньо від обсягу випуску і для яких взаємозв'язок "вхід -- вихід" не носить настільки явного характеру.

Фіксовані бюджети використовують, перш за все, для центрів частково регульованих затрат, а також для інших видів центрів, відповідальності. [1]

Гнучкий бюджет витрат ґрунтується на формулі:

ГБ = (Змінні бюджетні витрати на одиницю х Фактичний обсяг виробництва або реалізації) + Загальні постійні витрати.

Гнучкий бюджет реалізації (продажу) розраховують залежно від тієї ціни, що використовується:

- бюджетна ціна за одиницю х фактичний обсяг продажу;

- фактична ціна за одиницю х фактичний обсяг продажу.

Використання гнучкого бюджету дозволяє розподілити загальне відхилення на:

1) відхилення від гнучкого бюджету (різниця між фактичними результатами діяльності і показниками гнучкого бюджету);

2) відхилення в наслідок обсягу діяльності (між показниками гнучкого і статичного бюджету).

Ці відхилення дозволяють оцінити діяльність з точки зору ефективності і результативності. Ви повинні зрозуміти як розщеплюється загальне відхилення прибутку від статичного бюджету.

Ефективність характеризує взаємозв'язок між витраченими ресурсами і досягнутими результатами, а результативність - є мірою досягнення поставленої мети. Відхилення від гнучкого бюджету відображають ефективність діяльності, а відхилення за рахунок обсягу продажу - її результативність.

Детальний аналіз відхилень від гнучкого бюджету передбачає визначення відхилень та їх чинників за кожною статтею змінних і постійних витрат.

Існує альтернативний підхід до аналізу відхилень. При ньому враховують, що відхилення від гнучкого бюджету відбуваються лише за рахунок витрат, а відхилення за рахунок продажу поділяються на відхилення за рахунок ціни та відхилення за рахунок обсягу продажу.

Методика обчислення залежить від системи калькулювання витрат на підприємстві.

За умови застосування калькулювання змінних витрат розрахунок базується на показнику маржинального доходу, а за умови застосування повних витрат - на показнику прибутку. [3]

2. Механізм формування гнучкого бюджету

Однією з найбільш значних функцій ефективно реалізованої системи бюджетування на підприємстві є перш за все функція аналізу відхилень фактичних показників від планових, в процесі якого виявляються величини відхилень і причини їх виникнення.

Виявлені відхилення між бюджетними показниками та фактичними служать в першу чергу базою для оцінки діяльності кожного центру відповідальності за підсумками бюджетного періоду і прийняття регулюючих рішень. гнучкий бюджет планування

Оскільки бюджетні дані включають витрати, розраховані для прогнозованого обсягу реалізації, а фактично зроблені витрати відносяться до фактичного обсягу , то їх порівняння некоректне. Було б нерозумно критикувати керуючого центром відповідальності за те, що у нього фактичні витрати перевищили планові, якщо такі витрати були результатом перевищення фактичного показника обсягу діяльності над закладеним у бюджеті. І навпаки, якщо рівень діяльності нижче, то очікується і скорочення змінної частини витрат.

Особливо актуально це для промислових підприємств, більша частина витрат яких є саме змінними (умовно-змінними).

Для коректного порівняння планові і фактичні показники повинні ставитися до одного обсягу реалізації, тому, перш ніж приймати рішення про розподіл відповідальності між виділеними центрами відповідальності за відхилення, слід скорегувати бюджетні дані, перерахувавши їх для фактичного обсягу реалізації (виручки від реалізації).

Цій меті служить так званий гнучкий бюджет, який забезпечує можливість розрахунку розміру статей витрат для різних рівнів виручки в діапазоні можливих значень (під діапазоном можливих значень мається на увазі сукупність рівнів виручки, з якими організація припускає працювати в даному часовому періоді) і визначення відхилень бюджетних даних від фактичних, викликаних зміною обсягу виручки в порівнянні зі спочатку прогнозованим.

Іншими словами, гнучкий бюджет забезпечує зацікавлених осіб прогнозними даними, скоригованими на зміни в рівні випуску. Програючи і аналізуючи різні варіанти, можна вибрати оптимальний обсяг продажів або виробництва.

Основою для гнучкого бюджету є основною бюджет підприємства (бюджет доходів і витрат), який є статичним бюджетом.

Гнучке бюджетування робить відмінність між постійними і змінними витратами, дозволяючи тим самим перераховувати очікувані змінні (умовно-змінні) витрати у відповідності з фактичним рівнем виручки.

Статичний бюджет не передбачає такої поправки.

Загальну формулу гнучкого бюджету, визначальну загальні бюджетні витрати для будь-якого рівня виробничої діяльності, можна представити в наступному вигляді:

Зперх Опрод + Зпост,

де:

Зпер - змінні витрати на одиницю продукції;

Опрод - обсяг продаж;

Зпост - бюджетні постійні витрати.

Змінними витратами підприємства є витрати, сума яких знаходиться в лінійній залежності від розміру виручки в межах діапазону можливих значень .

Постійними витратами є витрати, які не залежать від обсягу виручки в межах діапазону можливих значень. Відповідальні служби підприємства визначають, які з витрат відносяться до постійних або змінним. У російському бухгалтерському обліку немає подібної класифікації витрат. Тому має сенс скористатися для початку розподілом витрат на прямі і непрямі, оскільки прямі витрати в абсолютній більшості випадків є за своєю суттю змінними, а непрямі - постійними.

Величина статті змінних витрат у гнучкому бюджеті обчислюється як:

СТгб = СТсб + Кзвх (ВРф-ВРП),

де:

СТгб - величина статті змінних витрат у гнучкому бюджеті;

СТсб - величина статті змінних витрат у статичному бюджеті;

КЗВ - коефіцієнт залежності витрат від виручки;

ВРф - фактичний обсяг виручки;

ВРП - плановий обсяг виручки.

Коефіцієнт залежності витрат від виручки може визначатися методом статистичного аналізу (практично це найпростіший метод), за основу якого доцільно прийняти метод найменших квадратів.

Така загальна методика складання гнучкого бюджету, використовувана на ряді підприємств.

Наступний етап - аналіз відхилень між статтями статичного і гнучкого бюджетів. Якщо фактична величина змінних витрат за статтею відхилилася від статичного бюджету, але не перевищує планового показника за гнучким бюджету, дане відхилення можна вважати нормальним. Перевищення витрат від планових показників за гнучким бюджету на заздалегідь визначену суму (за статтею витрат або по ЦФО в цілому) розглядається детально з метою визначення чинників виникнення даного відхилення. Взагалі, сприятливим вважається відхилення, що надає позитивний вплив на операційний прибуток, тобто збільшує її, і навпаки.

Варто відзначити, що інструмент гнучкого бюджетування доцільно застосовувати також і в рамках варіаційного аналізу, до остаточного затвердження бюджету.

На закінчення складемо послідовність дій процесу формування гнучкого бюджету:

1. Формування статичного бюджету (бюджету доходів і витрат підприємства).

2. Визначення формату гнучкого бюджету, що включає статичний бюджет.

3. Розподіл і затвердження витрат підприємства на постійні та змінні.

4. Розрахунок коефіцієнта залежно статей змінних витрат від виручки.

5. Заповнення гнучкого бюджету і аналіз відхилень.[4]

3. Гнучкий бюджет в аналізі діяльності підприємства

Завданням бюджетного контролю є привернення уваги менеджерів до суттєвих відхилень і здійснення управління за відхиленнями - принцип управління, за яким менеджер зосереджує увагу на значних відхиленнях від плану і не звертає увагу на показники, які виконуються задовільно. Складовою мистецтва управління є вирішення питання про те, які відхилення є суттєвими і потребують уваги. При цьому беруть до уваги розмір відхилення, їх повторюваність, контрольованість, вартість і корисність відхилення, позитивні відхилення. Бюджетування дозволяє реалізувати дві важливі та взаємопов'язані функції: планування та контроль. Вище ми довели, що бюджетне планування передбачає необхідність і робить можливим послідуючий контроль, що ґрунтується на аналізі відхилень.

Із завершенням планового періоду формуються Звіти про діяльність підприємства (Звіт про виконання..., Звіт про показники функціонування... тощо), на основі яких порівнюються бюджетні (еталонні) та фактичні показники для своєчасного виявлення відхилень і відповідного реагування на них. З цією метою здійснюється бюджетний контроль, основним завданням якого є зосередження уваги вищого керівництва саме на значних відхиленнях, які вимагають детального аналізу, що дає змогу здійснювати управління за відхиленнями. Управління за відхиленнями передбачає реакцію менеджерів на відхилення, які є суттєвими. Суттєвість може визначатися їх абсолютною величиною в грошовому виразі (наприклад, несуттєвими вважають всі відхилення в розмірі 500 грн) або у відсотках до показників, розрахованих у бюджеті (наприклад, відхиленні в межах 4 % від бюджетного значення). З наведених прикладів свідчить, що аналітики повинні детально проаналізувати причини виникнення відхилень, які перевищують 500 грн або 4 % бюджетного значення. Але абсолютна величина досить часто не відображає фактичної суттєвості відхилень, наприклад, якщо два підрозділи мали різні за розміром бюджетні витрати, а відхилення від бюджету показує однакову величину. Найоб'єктивнішими методами визначення суттєвості відхилень є статистичні. Наприклад, якщо для прямих матеріалів характерним є нормальний розподіл і величина нормативних витрат визначається математичним очікуванням (середнім значенням цього розподілу), межі контролю можна встановити статистичним способом. Виходячи з припущення про нормальний розподіл, можна очікувати, що приблизно у 95% випадків для випуску продукції буде необхідно прямих матеріальних витрат в межах нормативу ±2о (а - середньоквадратичне відхилення від середньої величини), а в 99% - норматив ±30. Тобто у 95% випадків фактичне використання матеріалів буде в межах ±2 стандартних відхилення від величини нормативу, а в 99% відхилення не буде перевищувати За.

Межі контролю можна задавати очікуваним рівнем статистичної значимості (±1а або ±2а від середнього). Якщо використання матеріалів по абсолютній величині відрізняється від найвищої та найнижчої межі, то ситуація потребує поглибленого вивчення. Якщо більше ніж у 5 випадках витрачання матеріалів знаходилося поза межами довірчого інтервалу, то це означає, що або існує проблема щодо використання матеріалів, або необхідно переглянути нормативи. На практиці цей метод використовується нечасто.

Розрізняють два види контролю за відхиленнями

Рис. Види контролю за відхиленнями

Бюджетний контроль та управління за відхиленнями здійснюють за допомогою Звітів про виконання бюджету, макети яких розробляються бухгалтером аналітиком та відповідними менеджерами.

Звіт про виконання бюджету є результатом процедури управлінського обліку, в ході якої фактичні показники порівнюються із запланованими величинами з метою прийняття необхідних заходів. Нижче наведено деякі можливі варіанти макетів.

Альтернативним методом управління є управління з прогнозуванням відповідних відхилень. Саме під час підготовки відповідних бюджетів може виявитися, що, якщо рухатися від першого варіанту, то на певному етапі бюджетного періоду залишок грошових коштів дорівнюватиме нулю.

Управління з прогнозуванням має певні переваги перед управлінням за відхиленнями, оскільки всі заходи впливу на відхилення застосовуються завчасно.

Відхилення це розбіжності між бюджетними та фактичними показниками, з одного боку, а з іншого - це ефект певного фактора на прибуток. Відхилення від бюджету можуть бути сприятливими (позитивними), або несприятливими (негативними). Сприятливим є відхилення, ефект від якого характеризується збільшенням прибутку у порівнянні зі встановленим бюджетом. [6]



Висновки

Сучасні умови діяльності диктують потребу володіння значним обсягом оперативної детальної інформації, яка дозволить приймати рішення з оптимізації фінансових та матеріальних потоків. Для того, щоб контролювати виконання плану, збирати витрати та зводити баланс щодня, потрібен принципово новий рівень автоматизації обліку та планування. У межах постановки системи бюджетування необхідно вирішувати задачу автоматизації в масштабі всього підприємства, а не окремих його служб.

Важливу роль у прийнятті обґрунтованих управлінських рішень відіграють бюджети, які розробляються організацією (фінансові документи, що розкривають прогнозні фінансові потоки, що охоплюють весь комплекс діяльності). Якість підготовки бюджетів багато в чому зумовлює як темпи розвитку підприємства в цілому, так і можливості з вироблення оптимальних напрямів господарської діяльності, коригування та оцінки результатів господарювання.

Однією з форм бюджетів, що розробляються на підприємстві є гнучкий бюджет. Гнучкий (або варіабельний) бюджет підлаштовується з метою зміни всіх витрат на одиницю продукції. Він дозволяє оцінити співвідношення витрат і прибутку з урахуванням різних обсягів продажів.

Основними етапами формування гнучкого бюджету є:

1) Формування статичного бюджету (бюджету доходів і витрат підприємства).

2) Визначення формату гнучкого бюджету, що включає статичний бюджет.

3) Розподіл і затвердження витрат підприємства на постійні та змінні.

4) Розрахунок коефіцієнта залежно статей змінних витрат від виручки.

5) Заповнення гнучкого бюджету та аналіз відхилень.



Список використаних джерел

1) Види бюджетів, їх характеристика і сфера застосування.

2) Класифікація та призначення бюджетів підприємства.

3) Аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету.

4) Методика формування гнучкого бюджету.

5) Статичне і гнучке бюджетування.

6) Управлінський облік - Карпенко О.В. - 10.5. Аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету.

7) Механізм бюджетування витрат.

8) Бюджетування як частина управлінського обліку.

Размещено на Allbest.ru