2) Метод експертних оцінок

Даний метод полягає в експертній оцінці різноманітних показників розвитку регіону. Експерт з власних міркувань і власного досвіду обирає найбільш важливі показники, аналізує їх динаміку розвитку та формує висновки стосовно інвестиційного клімату в регіоні. На сьогодні даний метод широко застосовується іноземними інвесторами при прийнятті рішень стосовно вибору регіону для вкладення інвестицій. Перевага даного методу полягає у можливості адаптації показників і факторів, що вивчаються для потреб конкретних інвесторів або поглиблений аналіз привабливості певних галузей. Недоліком методу виступає певна суб'єктивність та залежність висновків від позицій експерта.

Найбільш відомим є рейтинг світового банку, що враховує сім груп показників [4]:

ь Загальні показники.

ь Інфраструктура.

ь Фінанси.

ь Державна політика та послуги.

ь Вирішення суперечок та злочинність.

ь Потенціал та інновації.

ь Трудові відносини.

Джерело: http://worldbank.org/

Основним недоліком даного методу є значна вартість проведення досліджень та проблеми з формуванням репрезентативної вибірки за регіонами.

Таким чином, на сьогодні не існує дешевої універсальної методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів, яка б дозволила оцінити велику кількість факторів, що впливають на інвестиційне середовище та врахувати регіональні особливості.

1.5 ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА А. АСАУЛОМ

Сукупність показників, за якими вітчизняні та зарубіжні аналітики в різні періоди часу пропонували визначати рівень інвестиційної привабливості регіонів, систематизовано у статті російського вченого А. Асаула. Всю систему названих показників зведено автором у 3 великі групи факторів, які визначають рівень привабливості території для інвесторів:

1.Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіону (природно-географічний, трудовий, виробничий, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, фінансовий, споживчий потенціали).

2.Фактори, що визначають рівень некомерційних інвестиційних ризиків (законодавчі, політичні, соціальні, економічні, екологічні та кримінальні ризики).

3.Інвестиційна активність (концентрація і розподіл інвестиційного капіталу, активізація впровадження нових виробничих потужностей, розвиток прямих і портфельних інвестицій).

Для кількісного вираження зазначених факторів можливо використання максимально можливої кількості показників, які хоч якоюсь мірою характеризують рівень інвестиційної привабливості території. Проте деякі з них (особливо це стосується першої групи) не справляють помітного впливу на прийняття інвестором рішення щодо вкладання капіталу в економіку конкретного регіону. Такими, наприклад, є показники, пропоновані для визначення виробничого (зокрема, оцінка виробничих потужностей, продуктивність праці, фондовіддача) та фінансового (питома вага прибуткових і збиткових підприємств, рівень прибутковості підприємств) потенціалів регіону.

Від'ємне значення таких показників може вказувати на проблеми функціонування діючих підприємств, зокрема, високу питому вагу застарілого обладнання, застосування у виробничому процесі енерго- та матеріаломістких технологій, недосконалу організацію виробництва, низький кваліфікаційний рівень промислово-виробничого персоналу, незадовільний менеджмент та ін., але не означає, що інвестор, який зможе організувати виробничий процес на якісно новому рівні, водночас позбавиться всього комплексу проблем.

Крім того, інвестиційна активність не є фактором інвестиційної привабливості регіону. Це, скоріше, міра практичного використання на певний момент часу наявного інвестиційного потенціалу території, її переваг і особливостей.

1.6 ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ДЕРЖКОМСТАТОМ УКРАЇНИ

Іншою методикою визначення інвестиційної привабливості регіонів є методика, запропонована Держкомстатом України. Згідно із цією методикою, інвестиційну привабливість регіонів пропонується оцінювати за такими показниками:

1. інвестиції в основний капітал, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

2. інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

3. обсяг ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

4. зміна обсягу ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

5. густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 км2 території);

6. обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).

1.7 ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ІНСТИТУТОМ РЕФОРМ

Нині рейтинг інвестиційної привабливості регіонів в Україні визначається за методикою та системою показників, запропонованими Інститутом реформ.

Вона в основному ґрунтується на використанні показників, на які регіональні органи влади практично не можуть впливати, що зменшує можливості практичного використання цієї методики в процесі вдосконалення регіональної інвестиційної політики.

Такими показниками, які не перебувають у площині управлінської діяльності та багато в чому залежать від успадкованого науково-технічного і фінансово-економічного потенціалу, є середній розмір сплаченого статутного капіталу на один діючий банк; та стан ринку цінних паперів та деякі інші.

Ретельний аналіз наявних наукових розробок з визначення рівня інвестиційної привабливості регіону, а також викладені міркування щодо недоцільності врахування в подібних методиках факторів, які опосередковано впливають на формування інвестиційної привабливості територій, дозволяють виділити фактори (і коло показників, що їх характеризують), які в комплексі інтересують інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень.

Перелік цих регіональних складових має такий ієрархічний зміст:

1. Економіко-географічне положення: його можна оцінити за такими критеріями, як близькість регіону до кордонів держави, міра розвитку виробничої інфраструктури, зокрема, наявність транспортних коридорів, прикордонних терміналів, нафто-, газопроводів, ЛЕП загальнодержавного значення, близькість до Києва та інших розвинутих промислових центрів України тощо.

2. Природноресурсний потенціал: економічна оцінка мінеральних, земельних, лісових, рекреаційних ресурсів.

3. Трудовий потенціал: його можна оцінити за такими критеріями.

ь Наявність трудових ресурсів -- густота населення, чисельність економічно активного населення (у розрахунку на 1 км2), пропозиція робочої сили на ринку праці.

ь Освітньо-кваліфікаційний рівень трудових ресурсів (у розрахунку на 10 тис. чол. економічно активного населення) -- підготовка кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, підготовка кадрів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, підвищення кваліфікації кадрів, кількість працівників, які навчалися нових професій.

ь Вартість робочої сили -- середньомісячна номінальна заробітна плата працівників.

4. Економічний потенціал: його найбільш доцільно визначити через обсяги ВДВ (у розрахунку на душу населення).

5. Місткість споживчого ринку: її можна оцінити за показниками сукупних витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на 1 домогосподарство), роздрібного товарообороту та обсягу реалізованих послуг, оплачених населенням (у розрахунку на душу населення).

6. Інфраструктурний потенціал: пропонується оцінювати за показниками густоти автомобільних шляхів і залізниць, місткості АТС (на 10 тис. чол. населення), вартості основних засобів виробництва і розподілу електроенергії, газу і води (на душу населення).

7. Науково-технічний потенціал: оцінюється за кількістю спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи (у розрахунку на 10 тис. чол. економічно активного населення), обсягом наукових і науково-технічних робіт (на душу населення), обсягом затрат на НДДКР.

8. Інвестиційні преференції: наявність вільних економічних зон, територій пільгового інвестування в регіоні.

9. Інвестиційні ризики: при їх оцінці варто взяти до уваги наступне.

ь Політичний ризик -- наявність або відсутність політичної та кадрової стабільності, авторитетність місцевої влади.

ь Економічний ризик -- активність регіону в реалізації економічних реформ і регуляторної політики, адекватність інвестиційних намірів стратегії економічного розвитку регіону.

ь Соціальний ризик -- демографічне навантаження постійного населення, міжрегіональна та міждержавна міграції, грошові доходи населення, рівень розвитку соціальної інфраструктури в регіоні, кількість безробітного населення, криміногенна ситуація.

ь Екологічний ризик -- міра забрудненості навколишнього природного середовища, наявність зон екологічного лиха.

Інвестиційні ризики є далеко не другорядним фактором, що визначає інвестиційну привабливість території. Саме сприятлива політична, економічна, соціальна та екологічна ситуація є гарантією стабільного суспільного „самопочуття” в регіоні, уникнення інвестором різноманітних втрат через обставини, які не залежать від нього і не можуть бути керованими з його боку.

1.8 ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ ОБ'ЄКЕТИВНИХ І СУБ'ЄКТИВНИХ ФАКТОРІВ

Оцінку факторів, які визначаються кількісними показниками, можна здійснювати шляхом розрахунку інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості. Для оцінки факторів, які не можна охарактеризувати показниками офіційної статистики (вигідність економіко-географічного положення, умови пільгового оподаткування, законодавча стабільність, інвестиційні ризики), проводиться процедура експертної оцінки з наступним рейтингуванням.

Системний моніторинг інвестиційної привабливості всіх регіонів України слід здійснювати, виходячи виключно з обсягу інформації, пропонованого офіційною статистикою, абстрагуючись від суб'єктивних поглядів на її зміст. З метою ж деталізації та більш поглибленого визначення рівня інвестиційної привабливості кожного окремо взятого регіону України доцільним є проведення експертних опитувань.

З метою підвищення прикладної цінності проведеного дослідження всі перелічені фактори умовно можна поділити на 2 групи:

1) фактори об'єктивного (некеровані),

2) фактори суб'єктивного (на які можна впливати) характеру.

Такий поділ є досить умовним, оскільки об'єктивні у короткостроковій перспективі фактори є суб'єктивними у довгостроковій (наприклад, кількість портів, аеропортів, транспортних вузлів тощо).

До першої групи віднесемо: економіко-географічне положення, природноресурсний і трудовий потенціали.

До другої групи включимо: фактори місткості регіонального споживчого ринку, економічного, інфраструктурного та науково-технічного розвитку, наявності інвестиційних преференцій та ризиків.

Таке групування здійснено з метою забезпечення максимальної відповідності сформованої інформаційної бази факторів інвестиційної привабливості регіонів вимогам обгрунтування перспективних напрямів її підвищення.

Поділ факторів на об'єктивні і суб'єктивні дозволить виявити проблемні точки перспективної програми дій щодо залучення в той чи інший регіон додаткових (чи необхідних) обсягів інвестицій.

Ранжирування регіонів за співвідношенням “сприятливості” об'єктивних і суб'єктивних факторів інвестиційної привабливості дозволить актуалізувати напрями комплексної програми підвищення інвестиційної привабливості конкретного регіону, визначити її перспективну спрямованість і можливу ефективність, окреслити загальнодержавні пріоритети в регіональному розрізі.

II. Оцінка інвестиційної привабливості Львівського регіону

Дослідження інвестицій, які іноземні інвестори залучають в економіку певного регіону або країни загалом, завжди було актуальною темою. Не є таємницею той факт, що значна кількість підприємств в Україні існує переважно завдяки іноземним інвестиціям. Після кризи, яка розпочалася у 2008р., інвестиційна позиція України, як зрештою і багатьох країн, значно знизилась. З метою розвитку економіки держави варто представляти той чи інший регіон України в такому вигляді, який був би привабливим для інвестора.

Іноземні інвестиції є одним із визначальних чинників розвитку промисловості України, оскільки в значну кількість промислових об'єктів країни, а особливо Львів.

Загалом, говорячи про іноземні інвестиції у Львівську обл., можна зазначити, що згідно зі статистичними даними, регіон є привабливим для іноземного інвестора. Щодо обсягу прямих іноземних інвестицій Львівщини, то станом на 01.011.2012. становить 1358,2 млн дол. США. У розрахунку на одного мешканця області припало 756,1 дол. США прямих іноземних інвестицій. Упродовж І півріччя 2010 р. у підприємства та організації Львівщини залучено 98,3 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій.

2.1 ОЦІНКА ПРОМИСЛОВОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

Якщо говорити про окремі підприємства, які здійснюють інвестиційну діяльність на території Львівщини, то найбільш активними є: ДП "Кроно-Львів" - деревообробна галузь; ДП "Датський текстиль" (пошиття швейних виробів); ТОВ "Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ" (виробництво автомобільних кабельних мереж); ТОВ "Танк Транс" (транспортні перевезення); ТОВ "Яблуневий дар" (виробництво соків); ДП "Хол-гер Крістіансен Продакшн Україна" (відновлення електрообладнання); ТОВ "Рабмер Україна" (комунальне господарство).

Не є новиною те, що у Львівській обл. за часів СРСР працювали такі масштабні як за кількістю робітників, так і за обсягом виробництва, заводи, як ВАТ "Кінескоп", ВО "Полярон", ВАТ "Львівсільмаш", ВАТ "Дрогобицький крановий завод", ВО "Ковальсько-Пресового обладнання", ВАТ "Стрийський склозавод" та інші потужні промислові об'єкти, але після розпаду СРСР вони виявилися збитковими, непривабливими для інвесторів. На теперішній час на їхньому місці розташовані спустошені приміщення, що лише займають територію, на яких могли б розміщуватися промислові об'єкти, які б зміцнювали українську економіку, підвищували загальний рівень ВВП, розвивали промисловість.

ь У місті зосереджено понад 45914 підприємств, з яких: 3494 - великі та середні, 1100 - малі підприємства [1].

ь Інвестори, які вкладають кошти в підприємства міста, представляють 52 країни світу [2].

ь В місті створено робочу групу, яка працює над розробкою стратегії розвитку Львова до 2027р. [1].

ь Львівська міська рада започаткувала проведення земельних аукціонів: у 2010 р. продано 18,94 га на суму 79,8 млн.грн.

ь Найбільша сума інвестицій на 2011 р. у Львові припадала на такі види економічної діяльності: переробна промисловість - 548046,6 млн. дол. (35% від загальної суми інвестицій у розвиток міста); фінансова діяльність - 276821,3 млн. дол. (33%); торгівля - 81007,4 млн. дол. (9 %) .

2.2 ОЦІНКА ТУРИСТИЧНО - РЕКРЕАЦІЙНЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

З давніх-давен Львівська обл. є одним із найбільш відомих та популярних туристичних регіонів Центральної Європи. Регіон відзначається різноманітністю природних умов та багатством рекреаційних ресурсів. Відпочивальників приваблює унікальне поєднання історико-культурної спадщини та природно-рекреаційних ресурсів. Зокрема, великою популярністю серед туристів користуються замки Львівщини, а саме Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький замки, які об'єднуються у найпопулярніший туристичний маршрут "Золота підкова Львівщини".

Львівська обл. також є унікальними родовищами мінеральних вод та грязей з лікувальними властивостями, на базі яких функціонують та розвиваються відомі курорти Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Любінь Великий.

Львівська обл. є районом величезного інвестиційного потенціалу в галузі туризму та санаторно-курортній сфері. На території Львівщини розташовані дві спеціальні економічні зони (СЕЗ "Курортополіс Трускавець", СЕЗ "Яворів"). З них - єдина в Україні туристично-рекреаційного характеру СЕЗ "Курортополіс Трускавець", яка відома не лише у всій Україні, а й у Європі. У Трускавці щорічно відпочиває більше 20 тис. іноземних туристів (у 2011 р. Трускавець відвідало 32 тис. відпочивальників). Тому варто розвивати цю галузь для популяризації регіону, збільшення кількості відпочивальників, що своєю чергою, буде позитивно позначатися на платіжному балансі держави, її економіці.

2.3 ОЦІНКА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ РЕГІОНУ

На заході Львівська обл. має спільний кордон з Республікою Польща (протяжність майже 280,0 км), а отже - вона є приближена до країн, що входять до складу Європейського Союзу, що є досить важливим фактором, оскільки країни ЄС є головним інвестором Львівської області. Так, із країн ЄС у Львівський регіон надійшло 36,6 млн дол. США, що становитиме 90,9 % від загального обсягу.

Окрім цього, через її територію проходять міжнародні залізничні лінії до столиць багатьох європейських держав, а також три важливі транспортні коридори: із заходу на схід (коридор № 3 Берлін -Вроцлав - Львів - Київ; коридор № 5 Трієст - Любляна - Львів) та з півночі на південь (Гданськ - Варшава - Львів - Одеса).

На території області розташовані чотири автомобільні (Краковець, Шегині, Рава-Руська та Смільниця) та три залізничні пункти перетину кордону (Рава-Руська, Мостиська та Хирів), діє аеропорт "Львів". Варто зазначити, що приплив інвестицій в область буде позитивно впливати на розвиток зовнішньоекономічних відносин Львівського регіону з країнами Європи, розширювати співпрацю з новими державами.

2.4 ОЦІНКА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Також визначним чинником у виборі Львівської області, як привабливого інвестиційного регіону, є наявність робочої сили. І справді, з одного боку, менталітет працездатного населення, особливо в західних областях України, характеризується великим бажанням працювати, а з іншого - для іноземних інвесторів робоча сила є досить дешевою. Як приклад, можна навести німецьке підприємство ТОВ "LEONI", яке розташоване у Стрию, де з моменту його відкриття працює уже 4 тис. осіб, що значно покращило рівень зайнятості Львівської обл. . Відповідно, у разі збільшення іноземних інвестицій у Львівську обл. будуть створюватися нові робочі місця, що позитивно впливатиме на вирішення проблем зайнятості в регіоні.

2.5 РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБЛАСТЕЙ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Основні критерії, за якими здійснюється інвестиційна привабливість регіону :

- показати можливості рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості регіону із виявленням особливостей його загальноекономічного розвитку, фінансового забезпечення його економіки, інноваційного і соціального розвитку, а також розвитку регіональної інфраструктури, ефективності використання виробничих ресурсів і ділової активності;

- відобразити результати міжрегіонального порівняння за запропонованою методикою інвестиційної привабливості семи областей західного регіону України (Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської і Чернівецької) за 2002-2009 рр.;

- спрогнозувати зміни рейтингів інвестиційної привабливості названих областей у посткризовий період (на 2010-2012 рр.) за базовим (усередненим) прогнозом.

У Львівській області проводиться активна політика щодо залучення іноземних інвестицій. На одного мешканця у 2007 р. припадало понад 323 дол. США іноземних інвестицій, вкладення в економіку області здійснили партнери з 62 країн. Найактивнішими інвесторами є Польща, Німеччина та Угорщина (рис. 1).

Рис. 1. Географічна структура іноземних інвестицій в економіку Львівської області

Пріоритетною для іноземного інвестування є промислова та фінансова сфери діяльності. Динамічно розвиваються торгівельна діяльність та сфера послуг, що зумовлена вигідним географічним положенням області. Важливу роль відіграє мале підприємництво. В області функціонує понад 120 тис. суб'єктів малого бізнесу, в тому числі 26,9 тис. малих підприємств та 93,3 тис. підприємців - фізичних осіб. На 10 тис. осіб на Львівщині припадає 68 малих підприємств порівняно з 66 підприємствами по Україні [6]. Привабливими сферами для малого бізнесу є машинобудування, легка та харчова промисловість, виробництво деревини та виробів з неї (рис. 2).

Рис. 2. Галузева структура іноземних інвестицій вкладених у Львівську область

Оцінка рейтингів областей західного регіону України за фактичними і прогнозними значеннями індексів загальноекономічного розвитку вказує на посилення лідерських позицій Львівщини за обсягом реалізованої промислової продукції, а також збереження лідерства за всіма раніше виявленими позиціями, за винятком показника сумарної вартості активів підприємств і організацій (див. табл. 1). Водночас рівень останнього показника прогнозується найвищим для Волинської області.

інвестиційний привабливість оцінка критерій

Таблиця 1 (2004-2011 рр)

Фактичні і прогнозні рейтинги інвестиційної привабливості областей західного регіону України

Порівняння фактичних і прогнозних рівнів показників фінансового забезпечення економіки областей регіону засвідчило такі тенденції:

- потенційну втрату Львівською областю лідерських позицій за обсягом інвестицій в основний капітал (на користь Чернівецької області), за обсягом банківського кредитування економіки (на користь Волинської області) і за прибутком (на користь Тернопільської області, прибуткові підприємства якої з кращими результатами подолали наслідки фінансово-економічної кризи);

Дослідження можливостей інноваційного розвитку регіону на підставі порівняння відповідних прогнозних і фактичних рейтингів областей показало посилення в майбутньому позицій Львівської області в регіональному рейтингу за кількістю студентів у ВНЗ Ш-IV рівнів акредитації з одночасним збереженням першості за показниками обсягу наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій (підприємств) і витрат на виконання цих робіт.

У прогнозних рейтингах рівня соціального розвитку областей західного регіону України Львівська область і надалі залишається регіональним лідером як за розміром заробітної плати найманих працівників, так і за можливістю їх працевлаштування за всіма наявними видами діяльності.

Фактичний рівень інвестиційної привабливості областей західного регіону України за критерієм ділової активності за аналізований період (2002-2009) засвідчив лідерство: Львівської області - за рівнем рентабельності реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Прогноз рівня показників розвитку інфраструктури в областях західного регіону України у зіставленні з фактичними даними щодо позицій цих областей у 2002-2009 рр. вказує на переважне збереження найвищих місць у регіональному рейтингу за Львівською областю.

Таблиця 2 (2012-20114 рр)

Групові та загальні рейтинги областей західного регіону України за фактичними і за прогнозними значеннями показників інвестиційної привабливості

Як видно за результатами оцінки рівня соціально-економічного забезпечення розвитку регіону (верхня частина табл. 2), Львівська область є безумовним лідером за переважною більшістю критеріїв інвестиційної привабливості.

Високими фактичними груповими рейтингами ділової активності в регіоні характеризуються Рівненська, Тернопільська і Львівська області.

Львівська область ("лідер" за абсолютними показниками оцінки) виходить на перше місце через найбільший у регіоні масштаб охоплюваних явищ, процесів і через її визначальну роль як "рушійної сили" для більшості ґрунтовних регіональних трансформацій.

Таблиця 3

Комплексний (підсумковий) рейтинг інвестиційної привабливості областей західного регіону України за абсолютними і відносними показниками

За підсумками комплексного (підсумкового) рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості областей західного регіону України найпривабливішою для інвесторів є Львівська область, причому і за фактичними показниками діяльності, і за прогнозними. Проте як для цієї, так і для решти його областей характерними є спільні проблеми, які вимагають прийняття відповідних управлінських рішень як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні.

III. Пропозиції, шляхи привабливості регіону

Залучення інвестицій було і залишається ключовим питанням розвитку економіки регіону. Конкретизація інвестиційної спрямованості регіонального розвитку повинна спиратися передусім на розробку концепції або програми залучення інвестицій в економіку регіону з чітким визначенням коротко- та довготермінових цілей реалізації базової програми інвестування, характеристики прогнозних напрямків і обсягів залучення інвестицій, а також визначення форм освоєння інвестиційних надходжень.

Можливим розвитком досліджень в галузі оцінки інвестиційної привабливості регіонів можуть стати:

1. Побудова економетричної моделі на основі узагальнення динаміки груп показників методами факторного або ж кластерного аналізу [1].

2. Побудова моделі динаміки груп показників на основі нейромереж.

У першому випадку необхідно вирішити ряд проблем, що зменшують точність економетричних досліджень:

Ш Вирішення проблеми постійності моделі (економетрика оперує постійними моделями, у той же час економічна ситуація постійно змінюється).

Ш Вибір необхідної кількості показників, достатньої для визначення функціональних зв'язків між змінними.

Ш Вирішення проблеми помилкової регресії, коли статична модель показує зв'язок між змінними, які між собою не зв'язані.

Визначити проблеми, що виникнуть у процесі побудови моделі на основі нейромереж на даний час досить складно у зв'язку з тим, що на сьогодні вони ще не застосовувалися для оцінки динаміки економічних процесів і важко передбачити можливі проблеми. У той же час дана методика успішно застосовується при аналізі динамічних рядів на швидкозмінному валютному ринку, що свідчить про високу надійність методу в умовах наявності великої кількості показників, що слабо корелюють між собою.

В умовах підвищення самостійності регіонів величезного значення набуває визначення регіональних потреб в інвестиціях на продуктивний розвиток суб'єктів господарювання і можливостей цих суб'єктів освоїти очікувані інвестиції. Фактично питання стоїть про спроможність регіональної інфраструктури ефективно використовувати залучені та запозичені кошти для покриття потреб регіонів.

Документальна форма такої попередньої оцінки потенційних можливостей має назву “інвестиційний паспорт регіону”. Оцінка інвестиційного потенціалу може, звичайно, грішити кількісними перебільшеннями, але у будь-кому разі є необхідною. Розрив між бажаним і реально можливим обсягом освоєння інвестицій заповнюють посередники на інвестиційному ринку (банки, інвестиційні фонди та компанії, трасти), які працюють у напрямку насичення регіональних інвестиційних пропозицій для потенційних інвесторів.

Відомо, що одним з найважливіших компонентів, які мають значення для інвестиційної привабливості регіону, є місцева приватизаційна активність. Доцільно було б мати якісну характеристику приватизаційних процесів у регіоні та їх спрямованість на інвестиційне заохочення потенційних партнерів до співпраці.

Так, загальні проблеми розвитку економіки Львівської області, які перешкоджають підвищенню рівня інвестиційної привабливості, спричинені передусім посткризовим спадом виробництва в основних сферах господарювання (промисловості, сільському господарстві, торгівлі, будівництві, транспорті тощо), порівняно низькою питомою вагою західного регіону в країні за обсягом ВРП. Поліпшенню фінансового забезпечення економіки західного регіону заважає нерівномірність у фінансуванні його окремих областей, що супроводжується порівняно низьким рівнем бюджетної забезпеченості на одиницю населення і рівнем середньої зарплати у регіоні, нижчим від загальноукраїнського рівня. Окреслені проблеми зумовлюють порівняно низький ступінь інвестиційної активності як підприємств, так і населення регіону.

Водночас виявлено низку сприятливих чинників, які уможливлюють підвищення інвестиційної привабливості Львівської області. Забезпеченню загальноекономічного розвитку цього регіону сприятимуть порівняно високий рівень накопиченого економічного потенціалу, зокрема істотна частка аграрно-промислового виробництва в структурі господарства регіону, порівняно високий рівень кваліфікації місцевої робочої сили, а також значна кількість суб'єктів ЄДРПОУ у промислових центрах регіону, що може бути підкріплено позитивними трендами щодо розширення регіонального господарського комплексу - зростання сумарної вартості активів регіональних суб'єктів господарювання. Також можна поліпшити фінансування Львівської області через збільшення обсягів її банківського кредитування, що у перспективі знизить питому вагу збиткових підприємств у регіоні і сумарний обсяг їхніх збитків.

Питання розкриття інноваційного потенціалу регіону можна вирішити за допомогою поступового оновлення основних засобів і прискорення очікуваного зростання кількості впроваджених нових технологічних процесів на промислових підприємствах регіону та кількості освоєних ними нових видів продукції. Окрім зазначеного, підвищення інвестиційної привабливості західного регіону також може спиратися на загалом позитивні тенденції у соціальній сфері регіону: пожвавлення руху на ринках праці через прискорену розбудову об'єктів туристично-рекреаційної інфраструктури у зв'язку з активною участю областей регіону у підготовці до ЄВРО-2012; підвищення рівня життя населення в регіоні, зокрема завдяки збільшенню забезпеченості населення житлом і поліпшенню його екологічного захисту, оціненому за прогнозованим збільшенням капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища. Додатковий позитивний вплив на результати формування адекватної умовам інвесторів регіональної інфраструктури матиме прогнозоване збільшення обсягів шляхового і залізничного покриття території регіону.

Стимулювати інвестиційну активність могло б запровадження лізингових операцій як виду гарантованого товарного інвестування. Для індустріальних регіонів це був би свого роду “інвестиційний трамплін”, який зміг би мобілізувати знані товарні ресурси, сьогодні здебільшого незадіяні, і запустити їх у господарський обіг. Від цього виграють усі: підприємства, робітники, банки, які зможуть запропонувати ширший спектр інвестиційних ініціатив, а також споживачі, які ефективно працюватимуть із запозиченими основними засобами.

Особливо широкі перспективи лізингу відкриваються у зв'язку з формуванням фінансово-промислових груп та холдингів, де багато технологічних та економічних процесів мають замкнутий внутрішній цикл. На регіональному рівні в цьому плані є добрий приклад Харківської облдержадміністрації, за сприянням якої Харківський тракторний завод продає фермерам на умовах лізингу сільськогосподарську техніку.

Було б доцільним запропонувати створення регіонального лізингового фонду виробничих потужностей, котрий може бути або самостійною комерційною структурою, або госпрозрахунковою ланкою в структурі місцевої виконавчої влади. Свою діяльність такий фонд здійснював би у взаємодії з рядом відповідних міністерств та відомств, з іншими регіональними структурами, з підприємствами безпосередньо. Мета створення лізингового фонду - раціональне використання виробничих потужностей (власних основних засобів) підприємств і організацій. Досягнення такої мети цілком реальне, тим більше, що у цьому питанні передусім потрібна організаційна робота, а фінансові витрати на “розкрутку” відносно невеликі. Фонд не буде власником майна, а виконуватиме розпорядницько-координаційні функції, що делегуються за партнерськими угодами. Отже, зможе реалізувати необхідну багатьом справу.

ВИСНОВОК

Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості регіону є надзвичайно важливою, враховуючи широке коло її користувачів та можливості використання її результатів. Такими користувачами передусім є приватні інвестори, для яких встановлені рейтинги слугуватимуть поточними і прогнозними індикаторами переваг і слабких сторін, можливостей і загроз під час обґрунтування напрямів вкладень капіталу в регіональні суб'єкти господарювання. Органи державного і місцевого управління, які розпоряджаються розподілом видатків відповідних бюджетів за цілями інвестування у різні об'єкти на регіональному рівні, теж будуть зацікавлені в об'єктивній рейтинговій оцінці областей, оскільки цей підхід допоможе їм обґрунтувати оптимальну структуру таких видатків і підвищити економічну ефективність використання бюджетних коштів. Окрім того, виявлення комплексу проблем і сильних сторін окремих регіонів (у цьому разі - на прикладі західного регіону України - Львівської області) за різними напрямами забезпечення регіонального соціально - економічного розвитку і за рівнем ефективності використання основних видів ресурсів регіону може виступити надійним підґрунтям для формування і реалізації загальнодержавних програм і стратегій розвитку країни.

В даний час існує ряд авторитетних міжнародних інституцій, які проводять оцінку інвестиційної привабливості шляхом аналізу природо-ресурсного, інфраструктурного потенціалу, впливу факторів політичного, економічного, інституційного, соціально-культурного середовища. Зокрема, існують рейтинги Institutional Investor, лондонського часопису Eromoney, американської групи BERI, німецької газети Handelsblatt, відомі економічні журнали - Fortune, The Economist та авторитетні експертні агентствах - Moody's, Standard&Poor's, Fitch, ІВСА, JP Morgan Chase, Merrill Lynch.

За останнє десятиліття в Україні з'явилися нові вітчизняні, спеціально адоптовані до українських реалій методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів. Сучасні наукові методики в межах держави, різняться набором оціночних показників та методами інтегрування, хоча перелік показників є дуже близькими.

Як висновок, можна зазначити, що оцінка регіональної привабливості регіону та факторів її формування дозволяє визначати орієнтири регіональної інвестиційної стратегії та продукувати напрямки регіональної політики, які враховують: баланс інтересів інвестора і одержувача інвестицій (регіону); баланс економічної та соціальної ефективності; необхідність оптимізації існуючої структури економіки регіону; об'єктивну потребу в інноваційній "наповненості" інвестицій та розвитку людського капіталу; співвідношення сприятливості інвестиційного клімату та ефективності використання залучених інвестицій; наслідки інвестування для соціально-економічної, екологічної і науково-технічної перспективи розвитку регіону і держави загалом.

За підсумками комплексного (підсумкового) рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості серед областей західного регіону України найпривабливішою для інвесторів є Львівська область, причому і за фактичними показниками діяльності, і за прогнозними.