Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1. Податок на додану вартість: суть, об'єкти оподаткування, механізм стягнення

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

3. Податковий облік податку на додану вартість

4. Зміст, структура, види податкової звітності з податку на додатку вартість та порядок її складання

5. Види перевірок звітності з податку на додану вартість податковими органами

6. Відповідальність суб'єктів господарювання за несвоєчасне подання звітності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Реформування економіки України зумовило значні зміни фінансового механізму її регулювання, зокрема податкової системи. Ця система стала однією з найважливіших у фінансових відносинах між державою і суб'єктами господарювання. До того ж вона є різноплановою і зачіпає практично всі аспекти діяльності підприємства. Хоч діюча система не всіма спеціалістами і практиками одночасно сприймається, проте вона постійно удосконалюється, що свідчить про намагання запровадити ефективно діючі відносини між державою і підприємствами, які поряд із формуванням бюджету, забезпечували б стимулювання і розвитку виробництва.

В сучасних умовах ринкової економіки ефективне управління підприємством залежить не тільки від внутрішнього але і зовнішнього середовища. Серед найважливіших чинників, які впливають на функціонування господарюючих суб'єктів, є податки. Саме їх вплив визначає в кінцевому підсумку результати діяльності підприємства, а значить й подальший розвиток та здійснення економічної діяльності.

Як відомо, податки посідають важливе місце в системі державного регулювання економіки. Фіскальна функція є чи не найважливішою функцією цього засобу макроекономічної політики у економіці країни, особливо на перехідному етапі для України.

Податки є невід'ємною частиною господарства держави як історичної форми задоволення колективних потреб. Це найважливіше джерело формування доходів держави, які, в свою чергу, використовуються на вирішення економічних, соціальних, оборонних завдань, на розвиток освіти, науки, культури. Держава не може існувати за рахунок лише добровільних, благодійних надходжень. Вона повинна мати бюджет із стабільним джерелом надходжень, роль яких виконують, в першу чергу, податки.

Перед сучасною податковою системою України стоїть складне завдання як по забезпеченню наповнення Державного та місцевих бюджетів для здійснення державою своїх функцій, так і по стимулюванню розвитку суб'єктів господарювання, адже якщо будуть багатими платники податків, буде багатою і держава.

Ці положення обумовлюють актуальність обраної теми курсової роботи.

Предметом роботи виступає система оподаткування підприємств взагалі про податок на додану вартість окремо як один з головних факторів впливу на фінансовий стан.

Дана тема була обрана для дослідження відносин підприємства з державою з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість. Суб'єктом дослідження є підприємство яке сплачує податок на додану вартість Приватне підприємство "Оріон Експрес".

Основними законодавчими актами, які використовувались для написання курсової роботи є: Закони України про Державний бюджет України на 2014 рік; Наказ Міністерства фінансів України «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 23.09.2014 р. № 966.



1. Податок на додану вартість: суть, об'єкти оподаткування, механізм стягнення

звітність відповідальність податок вартість

Система оподаткування України - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди, стягнуті у встановленому порядку.

Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, а також платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення податків, повнотою і вчасністю їх сплати у встановленому законом порядку.

Податки - один з основних методів, який держава використовує для перерозподілу національного доходу та утворення бюджетних доходів суспільства.

Податки - це встановлені вищим органом державної законодавчої влади обов'язкові платежі, що сплачують фізичні і юридичні особи у бюджет у розмірах і в терміни передбачені законом .

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів. Платники здійснюють ці внески в порядку й на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування. Виникнення й існування податків та інших податкових платежів пов'язано з виникненням і функціонуванням держави. Держава не може існувати без податків, тому останні є вихідною категорією, що відображає істотні риси й властивості загальнодержавних фінансів. Податки і платежі, внесені платниками до бюджету, стають власністю держави і є матеріальною базою для фінансового забезпечення виконання нею соціально-економічних і політичних обов'язків.

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних державі для виконання своїх функцій. Ці взаємовідносини мають переважно односторонній характер - від платників до держави у вигляді сплати платниками відповідних податків до бюджету. У той же час у певному обсязі ці взаємовідносини мають і двосторонній характер, як від платників - державі, так і від держави - платникам податків: юридичним особам - у вигляді бюджетного фінансування різних заходів; фізичним особам - у вигляді виплати їм відповідних субсидій.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу. Суспільний зміст виявляється в перерозподілі національного доходу, у тому, що вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Матеріальна основа податків полягає в тому, що вони є сумою грошових коштів, мобілізованих державою у платників податків.

Законодавство не дає чіткого розмежування понять податок, мито, збір. Податок - це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (у розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов'язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності.

Збори - це платежі, які державні органи стягують з платника за надання йому права на участь у виробництві або у використанні як матеріальних, так і нематеріальних об'єктів.

Мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дій і видачу документів, що мають юридичне значення. Так, митні органи стягують платіж за ввезення та вивезення товарів (перевезення через митний кордон держави), суди стягують державне мито за подання позову тощо.

У сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулятивну.

Фіскальна функція є основною функцією оподаткування, її зміст полягає в тому, що за її допомогою шляхом стягнення (сплати) встановлених державою податків і податкових платежів утворюються державні грошові фонди, що являють собою матеріальну умову існування держави й здійснення нею внутрішньої та зовнішньої політики. Держава має отримувати не лише достатню кількість податків, а й отримувати їх своєчасно, щоб у встановлені строки фінансувати відповідні витрати бюджету. За допомогою фіскальної функції податків відбувається одержавлення частини національного доходу, який створюється в народному господарстві країни. Отже, фіскальна функція податків створює об'єктивні умови для втручання держави в економіку, в економічні відносини, тобто обумовлює функціонування регулятивної функції.

Залежно від систем оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі - це такі, які утримуються із доходу, який оподатковується. Непрямі податки - це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються безпосередньо з доходів працівника (власника), а їх виплачує підприємство.

До непрямих податків відносяться наступні податки:

- Податок на додану вартість; - Акцизний збір; - Мито.

Податок на додану вартість - порівняно новий вид податку. У 1954 році француз М. Лоре описав схему дії податку, здатного замінити податок з обороту. Цей податок вперше було випробувано в Республіці Кот-дівуар у 1960 році, в 1967 році - у Данії та частково в Бразилії, у 1968 році - у ФРН і Франції. В 70 - 80х роках податок на додану вартість дістав широке розповсюдження, спочатку в країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше - в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово - розвинуті країни. Проте слід зауважити, що даний податок й досі не стягується в таких країнах як Австрія, Швейцарія, США. В кінці 80-х на початку 90-х років ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р.

На даний момент він є важливою складовою частиною податкових систем більш ніж у сорока країнах світу, в тому числі в 17 європейських країнах. В Україні податок на додану вартість був введений в 1992 році Декретом КМУ "Про податок на додану вартість" і разом з акцизним збором замінив податки з обороту і з продажу.

Суть податку на додану вартість полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів, робіт, послуг до стадії реалізації їх. Додана вартість створюється в процесі всього циклу виробництва і обігу товарів, починаючи із стадії виготовлення їх і закінчуючи реалізацією кінцевому споживачу.

Податок на додану вартість з відповідними ставками 21,875 та 28 % був введений в Україні в 1992 році. У 1993 році Україна впровадила нові ставки: 16,67 % -- для визначення суми ПДВ і 20 % -- для включення ПДВ у ціни реалізації. Та в України ці ставки проіснували недовго, з 15 травня 1993 року обчислення ПДВ знову почало проводитися за відповідними ставками 21,875 % і 28 %, що було зумовлено необхідністю збільшенню податкових надходжень в умовах надзвичайно великого дефіциту бюджету. З 1995 року ПДВ пропонується сплачувати за ставками 16,67 % та 20 %.

З 1 січня 2011 року ставка ПДВ складає 20 %, а з 1 січня 2015 року вона складатиме 17%.

Відповідно податок сплачується на кожній стадії виробництва та обігу. Податок на додану вартість має широку податкову базу, охоплює всі види товарів і послуг. Продавець включає податок на додану вартість у вартість товарів та наданих послуг. Але і сам він сплачує податок на додану вартість за придбані ним товари, роботи, послуги.

Таким чином, сума сплаченого ним податку становить різницю між сумами податку отриманими від покупців за реалізовані товари і послуги та сумами податку сплаченими постачальникам при придбанні тих товарів і послуг, які необхідні в процесі виробництва оподатковуваних товарів і послуг. Платник податку має право на вирахування податку, сплаченого ним постачальникам. На цьому, власне і базується механізм дії податку на додану вартість.

Податок на додану вартість універсальний непрямий податок, який найбільшою мірою відповідає умовам ринкової економіки. Одна із властивих його ознак - економічна нейтральність: податок стягується за однією ставкою щодо всієї споживчої бази. Це створює йому перевагу порівняно з податком з обороту. Він має і важливі економічні наслідки: стимулює економічну активність, знижує витрати виробництва, сприяє покращенню якості продукції.

Основні напрямки в еволюції законодавства по податку на додану вартість у країнах, де цей податок діє, якраз і визначаються прагненням, з одного боку, посилити суто фіскальну функцію податку, а з іншого використовувати його з метою стимулювання економічного розвитку.

Згідно із законом об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Згідно із статтею 4 база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком податків на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законом України з питань оподаткування. Об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 %. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу; його сума входить до ціни продажу товарів (робіт, послуг) і сплачується кінцевим споживачем. Буквально - це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

Додана вартість - це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї, амортизація та інші витрати, пов'язані власне з виробничим процесом

Платниками ПДВ являються як резиденти так і нерезиденти; фізичні і юридичні особи; тобто -- це всі юридичні особи та громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу та іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

До фізичних осіб - платників ПДВ -- відносяться громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством або ввозять (пересилають) товари на митну територію України.

До юридичних осіб - платників ПДВ -- відносяться створені згідно законодавства України:

- прибуткові підприємства і організації;

- неприбуткові підприємства і організації;

- філії, відділення, відокремлені підрозділи підприємств і організацій;

- інші субєкти підприємницької діяльності, а також створені згідно законодавства інших держав:

- міжнародні неурядові організації та міжнародні обєднання;

- іноземні юридичні особи, їх філії та представництва, які мають розрахунковий рахунок в установах банків України та здійснюють підприємницьку діяльність на території України.

Отже, податок на додану вартість - це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи, послуги, які їм продаються, а сплачують до бюджету цей податок продавці товарів, робіт і послуг.

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України платником податку являється особа, яка згідно з цим Наказом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Згідно із законом податок становить 20% бази оподаткування, та при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0%.

База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи із їх договірної (контрактної) вартості за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів). До складу договірної (контактної) вартості включаються любі суми засобів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через любу третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Податок на додану вартість має свої переваги та недоліки.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.

Обчислення та стягнення ПДВ потребують чіткого визначення об'єкта оподаткування - доданої вартості. Вона є часткою повної вартості товару чи послуги. Повна вартість товару чи послуги має такі складові частини: по-перше, вартість сировини та матеріалів, а також послуг виробничого характеру, що відносяться на собівартість; по-друге, заробітна плата працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуги; по-третє, прибуток.

Очевидно, що перша складова частина вартості товару чи послуги не залежить від зусиль виготовлювача, вона суто арифметично включається в певну. Вартість товару чи послуги. У свою чергу, заробітна плата і прибуток є тими частинами повної вартості, які створюються на цьому етапі в процесі виробництва, а тому є добавленою вартістю. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший - від повної вартості відрахувати вартість сировини матеріалів та послуг виробничого характеру; другий - скласти величини заробітної плати і прибутку.

Найзручнішим, а тому найпоширенішим методом є перший, він застосовується в нашій державі. Обчислення доданої вартості на кожному етапі виробництва товарів і надання послуг дає змогу уникнути подвійного оподаткування і створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх, етапах їх виробництва й реалізації.

Для обчислення податку на додану вартість може застосовуватись як одна, так і декілька ставок. 3 точки зору податкової адміністрації найкраще мати єдину уніфіковану ставку, щоб полегшити контроль за стягненням податку. Але, як правило, існують декілька ставок на різні групи товарів; що зумовлюється соціально-політичними чинниками.

Якщо здійснювати оцінку ПДВ, який стягується в Україні, слід зазначити його ефективність лише у фіскальному аспекті. В умовах відсутності об'єктивних чинників, таких, зокрема, як розвинуті ринкові відносини, система автоматизованого контролю тощо, переваги цієї форми оподаткування не проявляються.

З метою зменшення випадків ухилення від сплати ПДВ до обєктів оподаткування відносять:

- обороти з реалізації товарів, робіт, послуг без оплати іх вартості в середині підприємства для потреб власного споживання, а також для своїх працівників;

- обороти з передачі товарів, робіт, послуг без оплати їх вартості;

- обороти з передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів, робіт, послуг іншим підприємствам або громадянам;

- та інше.

У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю теоретично об'єкт оподаткування - це чистий доход, тобто різниця між реалізацією та фактичними матеріальними витратами, включаючи ПДВ на виробництво товарів.

Об'єктом оподаткування податку з продажу (купівлі) у сфері оптової або роздрібної торгівлі є валовий доход на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування проводиться лише один раз, на одному ступені руху товарів.

Податок з обороту також стягується з обороту але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи -- кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, котрі були сплачені раніше, на попередніх стадіях руху товарів.

У загальній системі податків та обов'язкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце. Цей податок, що охоплює найбільшу кількість суб'єктів господарювання, є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету України. Податок на додану вартість має високо ефективність з фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботу і послуги. Сприяє вагомому зростанню доходів держави від цього податку. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Універсальні, тобто єдині, ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни.

Також до переваг податку на додану вартість можна віднести і його роль "вбудованого стабілізатора" економічного циклу. Багатовіковий досвід ефективного функцінування податкових систем розвинутих країн привів до розуміння, що сучасна бюджетна система має властивість пом'якшувати циклічні коливання економіки, навіть якщо не проводяться ніякі дискреційні заходи. Це, так звана, автоматична, або вбудована, стабільність бюджетної системи. Податок на додану вартість, один з непрямих податків, який виконує роль "вбудованого стабілізатора" економічного циклу.

Обчислення та стягнення ПДВ потребує чіткого визначення об'єкта оподаткування --доданої вартості. Вона є часткою нової вартості товару чи послуги. Повна вартість товару чи послуги має такі складові:

1. Вартість матеріалів чи сировини, а також послуг виробничого характеру, що відносять на собівартість;

2. Заробітна плата працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуги;

3. Прибуток.

Обчислення доданої вартості на кожному етапі виробництва товарів і надання послуг дає змогу уникати подвійного оподаткування і створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах виробництвах в реалізації.

З точки зору податкової адміністрації найкраще мати єдину уніфіковану ставку, що полегшить контроль за стягненням податку. Але, як правило, існують декілька ставок на різні групи товарів, що зумовлюються соціально-політичними чинниками. В Україні відповідно до Наказу Міністерства фінансів України об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків, а також податок обчислюється за нульовою ставкою.

В Україні на даний час встановлено дві ставки: 20% та 0%. Ставка 20% є домінуючою, нею оподатковується переважна більшість товарів, робіт, послуг, вона застосовується при включенні ПДВ у ціни реалізованих товарів, робіт, послуг, а для обчислення ПДВ до обороту, що включає у себе суму цього податку, застосовується коефіцієнт 0,1667 (20%/120%).

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

Приватне підприємство"Оріон Експрес" створено на підставі Закону України „Про приватні підприємства" та Закону України „Про підприємства України".

У своїй діяльності підприємство керується чинним законодавством України, Установчим договором та статутом.

ПП "Оріон Експрес" є юридичною особою з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, власну печатку із своїм найменуванням.

Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація лікеро-горілчаної продукції.

Приватне підприємство "Оріон Експрес" розташоване за адресою: Полтава, вул. Продовольча, 2 А.

Згідно наказу про облікову політику (Додаток А) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції № 291 за журнально-ордерною формою.

ПП "Оріон Експрес" є суб'єктом малого підприємництва, тому при складанні фінансової звітності керується П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", яка складається з двох форм: Баланс (ф. №1-м) і Звіт про фінансові результати (ф. №2-м)

В веденні бухгалтерського обліку підприємство користується загальним Планом рахунків бухгалтерського обліку за виключенням 8-го класу.

Для дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств необхідно провести оцінку фінансового стану підприємства.

Важливим напрямом оцінки фінансового стану суб'єкта господарювання є аналіз його майнового стану за інформацією бухгалтерського балансу. Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов'язань). Майно товариства складають основні фонди, оборотні кошти та інші цінності, вартість яких відображається в балансі товариства. Аналіз майнового стану підприємства проводиться за допомогою скороченого аналітичного балансу, який утворюється з вихідного балансу шляхом об'єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей. Враховуючи структурну побудову активу балансу в таблиці 1 і 2. наведено актив та пасив скороченого аналітичного балансу.

В залежності від змісту інформації балансу підприємства активу скороченого аналітичного балансу можна розширити за рахунок включення додаткових видів майна.

Показники скороченого аналітичного балансу досліджують з використанням прийомів горизонтального і вертикального аналізу. Горизонтальний аналізвизначає абсолютні й відносні відхилення величин окремих видів активів і пасивів за звітний період, а також у динаміці за ряд років, і дозволяє дати якісну характеристику виявлених змін.

Таблиця 1. Пасив скороченого аналітичного балансу ПП "Оріон Експрес" за 2011 - 2013 роки (тис. грн.)

№ п/п	Види пасивів (джерел формування капіталу)	2011 р.	2012 р.	2013 р.
	Джерела формування капіталу - всього	1514,30	3060,80	3168,70
1	Власний капітал	-411,10	175,00	-492,00
1.1	Статутний капітал	840,00	840,00	840,00
2	Зобов'язання	1925,40	2885,80	3660,70
2.3	Поточні зобов'язання	1925,40	2885,80	3660,70
2.3.1	Кредиторська заборгованість	327,30	913,80	1173,50

Вертикальний аналіз передбачає вивчення структури активу й пасиву балансу, тобто питомої ваги окремих видів майна та джерел формування капіталу в загальному підсумку розділів та у валюті балансу в цілому, а також оцінку змін, які відбуваються в структурі. Перевагою вертикального аналізу порівняно з горизонтальним є можливість зіставлення структурних показників різних за розміром капіталу підприємств аналогічного напрямку діяльності, а також структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Структурні зрушення дають змогу вивчити внутрішні негативні і позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами, власним капіталом і зобов'язаннями. Порівнюючи структурні зміни, можна зробити висновок про те, через які джерела поповнювався капітал і в які активи він був вкладений.

Крім того, структурні показники пом'якшують негативний вплив інфляційного чинника. При оцінці майнового стану підприємства прийоми горизонтального і вертикального аналізу скороченого аналітичного балансу тісно поєднуються з розрахунком показників структури, абсолютної та відносної зміни активів і пасивів, а також зміни питомої ваги. За даними балансів в додаток Б і додаток В. проведемо аналіз відповідно майна та джерел формування капіталу підприємства.

Згідно з розрахунками, у 2013 році порівняно з 2011 роком вартість майна підприємства збільшилась на 1654,40 тис. грн., або на 109,25 %. При цьому необоротні активи зросли на 1090,90 тис. грн. (96,93 %), а оборотні активи - на 365,70 тис. грн. (124,47 %). Отже, в структурі зміни майна 74,9 % припадає на збільшення необоротних активів, 25,1 % - оборотних активів. У підсумку питома вага необоротних активів у майні зменшилась з 74,32 до 69,95 %, а оборотних активів - відповідно зросла з 19,40 до 20,81 %.

Необоротні активи підприємства представлені, насамперед, основними засобами, вартість яких збільшилась на 1210,30 тис. грн., або 367,09 %. Темп приросту основних засобів більший від темпу приросту майна в цілому, що обумовило збільшення питомої ваги основного капіталу у майні з 21,77 до 48,60 %.

Зростання оборотних активів пояснюється збільшенням фондів обігу (на 315,80 тис. грн., або 213,09 %). Також звертає на себе увагу суттєве збільшення залишків готової продукції і товарів, що може бути ознакою накопичення проблем у маркетинговій діяльності підприємства. Негативною характеристикою структури майна є збільшення частки поточної дебіторської заборгованості на 5,01 пунктів. Залишок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій збільшився на 1,40 тис. грн. (700 %), а їх питома вага у майні на кінець 2010 року становила 0,05 %.

За даними таблиці можемо бачити, що власний капітал є від'ємним на кінець 2011 року, на кінець 2013 року від'ємне значення власного капіталу зросло на 80,90 тис. грн., або 19,68 %. Це свідчить про те, що підприємство в останні роки зазнало збитків.

На кінець 2013 року позиковий капітал представлений виключно поточними зобов'язаннями. За період, що досліджується, вони зросли на 1735,30 тис. грн., або 90,13 %. Серед них сума кредиторської заборгованості зросла на 846,20 тис. грн. (258,54 %), що є негативним.

Проведемо розрахунок і оцінку рівня та динаміки відносних показників, що характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства.

Платоспроможність - це можливість підприємства своєчасно і в повному обсязі задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати позики і кредити, виплачувати заробітну плату, вносити платежі до бюджету, тобто проводити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях. Платоспроможність підприємства залежить від рівня ліквідності його активів. Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства використовується система відносних показників, які мають назву коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності).

За даними таблиці 2. проведемо аналіз відносних показників, що характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства.

Таблиця 2. Аналіз відносних показників ліквідності та платоспроможності ПП "Оріон Експрес" за 2011-13рр. (станом на кінець року)

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення (+;-)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0001	0,0004	0,0004	0,0003
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,0538	0,2345	0,1024	0,0486
Загальний коефіцієнт ліквідності	0,1525	0,3774	0,1801	0,0276

Станом на кінець 2011 року коефіцієнт абсолютної ліквідності становив лише 0,0001, а в 2013 році - 0,0004, що свідчить про його збільшення, але не зважаючи на це підприємство має низькі можливості погашення поточних зобов'язань за рахунок високоліквідних оборотних активів, тому що значення коефіцієнтів набагато менші за нормативні. Фактичні значення коефіцієнта швидкої ліквідності і загального коефіцієнта ліквідності збільшились відповідно на 0,0486 і 0,0276, вони також не перевищують нормативні дані, що говорить про низький рівень і негативну динаміку ліквідності та платоспроможності підприємства.

При аналізі фінансового-господарської діяльності підприємства не можна не звернути увагу на аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства, він проводиться за даними форми 2 "Звіт про фінансові результати".

Фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

За даними форми №2 "звіт про фінансові результати" проведемо аналіз формування, структури та динаміки доходів ПП "Оріон Експрес".

За даними табл. 2. ми бачимо, що за останні три роки підприємство формувало доходи лише в процесі операційної діяльності. У 2013 році порівняно з 2011 роком дохід (виручка) від реалізації продукції зріс на 912,40 тис. грн., або 172,97 %, дохід від іншої операційної діяльності зріс на 3,70 тис. грн., або в майже в п'ять разів.

Провівши аналіз доходів підприємства проведемо аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат за елементами в табл. 3 і 4.



Таблиця 3. Аналіз структури і динаміки доходів ПП "Оріон Експрес" за 2011-2013 рр.

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення
	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис. Грн.	Питома вага, %	Абсолютне, тис.грн	Відносне, %
Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	527,50	99,85	526,50	95,31	1439,90	90	912,4	172,97
Дохід від іншої операційної діяльності (інші операційні доходи)	0,80	0,15	25,90	4,69	4,50	0,31	3,70	462,50
Всього доходів	528,30	100,00	552,40	100,0	1444,40	100,0	916,10	173,41

Таблиця 4. Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат за елементами ПП "Оріон Експрес" за 2011-2013 рр.

Пок Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення, (+-)
	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %ё	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Матеріальні витрати	165,40	49,17	254,40	43,24	409,10	35,85	243,70	147,34
Витрати на оплату праці	100,00	2,97	31,60	5,37	97,9	8,58	87,9	879,00
Відрахування на соціальні заходи	3,90	1,16	12,20	2,07	35,50	3,11	31,60	810,26
Амортизація	46,30	13,76	180,10	30,61	118,10	10,35	71,80	155,08
Інші операційні витрати	101,80	32,94	110,00	18,70	480,60	42,11	369,80	333,75
Всього витрат	336,40	100,00	588,30	100,00	1141,20	100,00	804,80	239,24

За даними таблиці можна зробити висновок, що в 2013 році порівняно з 2011 роком підприємство збільшило свої витрати, в загальному підсумку, на 804,80 тис. грн., або на 239,24%.

Матеріальні витрати зросли на 243,70 тис. грн., або 147,34%, витрати на оплату праці зросли на 87,90 тис. грн. (879 %) - це пов'язано із зростанням кількості працівників на підприємстві. В зв'язку з підвищенням витрат на оплату праці зростають і відрахування на соціальні заходи, в 2013 році порівняно з 2011 роком вони зросли на 31,60 тис. грн., або в 8 разів. Амортизаційні відрахування та інші операційні витрати зросли на 71,80 та 369,80 тис. грн., або відповідно в 1,5 та 3,3 разів.

3. Податковий облік податку на додану вартість

Під податковими зобов'язаннями з ПДВ розуміють загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку у звітному періоді, що визначена згідно з Законом «Про податок на додану вартість».

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У разі продажу товарів (валютних цінностей) або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі коли продаж товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

У разі коли продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт надання платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.