Поняття вексель, різновиди, реалізація вексельних операцій

Размещено на http://www.allbest.ru

Реферат

Поняття вексель, різновиди, реалізація вексельних операцій

Зміст

1. Вексель та вексельний обіг

2. Особливості вексельних зобов'язань

3. Норми вексельного права

4. Форми і функції векселів

5. Реалізація вексельних операцій

Список використаної літератури

вексель дисконт кредитоспроможність

1. Вексель та вексельний обіг

Історично першою формою кредитних відносин був комерційний кредит, а традиційним механізмом його реалізації став вексельний кредит, що виник і утвердився внаслідок сталої потреби у відстроченні платежу за поставлений товар проти векселя, як боргового свідоцтва і зобов'язання платежу. Студенти мають засвоїти вексель і вексельний обіг як головну форму реалізації кредитних відносин в умовах ринкової економіки, за допомогою якої оперативно, легко і необмежено надається комерційний кредит. Отриманий у розрахунок за наданий комерційний кредит фінансовий документ - вексель - з часом став основою зародження всіх інших видів цінних паперів і паперових грошей.

Таблиця 1 Порівняльна характеристика банкнот і векселів

Нині вексель є загальновживаною формою оперативних грошових розрахунків, привабливою і прибутковою формою цінних паперів, які вільно обертаються на фондовому ринку, нагромаджуються у фінансових компаніях і в підприємствах. У кредитних операціях вексель насамперед виступає гарантією повноти і своєчасності оплати зобовґязання, фінансовим документом, який формалізує економічну взаємодію покупця і продавця, спрощує і прискорює оформлення кредитних угод.

2. Особливості вексельних зобов'язань

Важливо зосередитися на тому, що комерційний кредит у його вексельній формі дозволяє мобілізувати тимчасово вільні ресурси товаровиробників, тому в управлінських структурах компаній і фірм вексельні кредитні відділи посідають чільне місце. За допомогою їх діяльності продавці надають кредит покупцям у вигляді відстрочення платежу за поставлені у кредит товари, надані послуги і виконані роботи без участі банківської системи. При цьому за власним бажанням учасників вексельних угод і на строк, що залежить виключно від розмірів їх фінансових ресурсів.

Процес комерційного кредитування завершується лише погашенням боргу у повній сумі з процентами. Вексель, розпочавши свій рух з оформлення конкретної кредитної угоди, з часом перетворився у абстрактне письмово оформлене боргове зобовґязання, що випускається за точно встановленою законом формою та користується правом спрощеного і прискореного способу стягнення боргу. Нині вексель став найважливішим кредитно-розрахунковим ордерним фінансовим документом, який містить безумовне зобовґязання або вказівку сторони, що його виписала, сплатити в установлений термін і у визначеній грошовій сумі предґявникові векселя.

Студенти мають засвоїти, що вексель сам творить сферу вексельного права, яке регулюється властивою лише йому сукупністю законодавчих і звичаєвих норм. Тому взаємовідносини між учасниками вексельних кредитних операцій не можуть регулюватися загальними нормами цивільного права чи положеннями інших галузей права.

3. Норми вексельного права

Дія вексельного права розпочинається лише тоді, коли вексель виписано і передано у повне володіння і розпорядження кредитора. Провідними принципами цього права стали безумовність зобовґязання і неможливість заперечень, формальність вимог і дотримання форми, абстрактність вексельних зобовґязань і їх відокремленість від основоположних угод, спрощена і мобільна форма уступки вексельних прав, односторонність передачі прав і обовґязків та неможливість одночасних зустрічних вимог, право оберненої вимоги (регресивність), солідарна відповідальність кожної окремо взятої векселезобовґязаної особи і всіх разом.

Важливо наголосити, що у переважній більшості країн світу діє один вексельний закон (статут), який належним чином охороняє і захищає права усіх учасників вексельного обігу, а порушення норм і правил карає з найвищою суворістю. Провідними складовими елементами вексельного права є:

1) грошовий вираз вексельних зобовґязань;

2) строковість і визначеність вексельних зобовґязань;

3) безумовність і беззастережність, що означає просту і необтяжену застереженнями форму наказу у переказному векселі чи зобовґязання сплатити борг у простому;

4) абстрактність вексельного зобовґязання, що полягає у відсутності, в тексті векселя інформації про характер угоди, в розрахунок за яку він виписаний;

5) оберненість і односторонність передачі прав, яка означає суворе дотримання умов зобовґязання і неможливість будь-яких вимог з боку зобовґязаного;

6) письмова, суворо визначена законом форма векселя, недотримання якої робить цей фінансовий документ недієздатним з позиції вексельного права.

4. Форми і функції векселів

Студенти мають знати що у розрахунках задіяні два види векселів: прості (звичайні) і переказні. Дані види за своїм змістом є однопорядковими фінансовими документами, мають багато спільних ознак і реквізитів, проте відрізняються за своєю формою. У простому векселі головним боржником є векселедавець, в ньому чітко і ясно зафіксоване боргове зобовґязання, до нього векселетримач може предґявити прямий позов.

Наступна схема показує, що кредитор поставив партію товару, а в розрахунок стримав боргове зобовґязання (1).

Після збігу терміну платежу векселетримач предґявляє простий вексель до оплати (2).

Векселедавець платіжним дорученням переказує вказану у тексті векселя суму на банківський рахунок кредитора (3).

Кредитор, переконавшись, що гроші отримано, повертає погашений вексель боржникові і він вилучається з фінансового обороту.

Рисунок 1 Найпростіша форма обігу простого векселя

Переказний вексель є більш складним фінансово-борговим документом, тому що в ньому відображаються фактично два боргових зобовґязання: платника перед векселедавцем і заборгованість останнього перед отримувачем вексельного платежу (ремітентом).

Якщо простий вексель переважно виписує боржник, то переказні векселі, як правило, виписують кредитори, а головним боржником стає платник лише після нанесення ним згоди про виконання платежу.

Рисунок 2 Схема обігу переказного векселя

Кредитна схема використання переказного векселя передбачає, що, отримуючи партію товару, векселедавець у попередніх операціях має свого боржника, тому свій платіж переказує йому переказним векселем, який вручає ремітентові (1) і повідомляє платника про необхідність виконати платіж предґявникові векселя. Перший векселетримач, зі свого боку, предґявляє вексель (презентує) для нанесення згоди виконати платіж (акцептування) платникові (2). Платникові однаково, кому платити, тому він приймає переказний вексель, наносить акцепт на ньому та повертає ремітентові (3). Після збігу вказаного у тексті строку векселетримач предґявляє акцептований вексель платникові (4). Платник сплачує вексельну суму (5). Отримавши вексельну суму, векселетримач наносить на переказний вексель розписку і вручає погашений вексель платникові (6).

В сучасних умовах вексель придатний для здійснення багатьох операцій, повґязаних з оплатою товарів і послуг, наданням короткострокових позичок, поверненням раніше отриманих позичок, оформленням боргових відносин між банками тощо. В своєму кругообороті векселі виконують три найважливіші функції: оформлення короткострокового кредиту, платіжно-облікову функцію, функцію контролю за станом господарсько-збутової діяльності учасників господарського життя.

Законом України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що векселі складаються і видаються за реально поставлені товари, виконані роботи і надані послуги.

За цих умов оформлення боргових відносин короткострокового кредиту векселем правомірно можна назвати також забезпечувальною функцією, яка модифікує загальновизнану формулу

Т - Г - Т

на дві взаємоповґязані дії: T<->W, а через обумовлений термін W<->Г. При цьому розрив між часом видачі векселя і його грошовим погашенням узгоджується боржником із кредитором, а його обґєктивну основу складає період кругообороту оборотного капіталу боржника та час нагромадження й переказування вексельної суми кредиторові.

Важливим компонентом складання тексту векселя є розрахунок вексельної суми. Її розмір визначається трьома параметрами вексельної угоди: розміром поставленої у кредит партії товару, величиною облікової ставки відсотка комерційного банку і терміном користування кредитом.

Дані фактори взаємодіють на основі формули:

де К - номінал векселя, тобто грошовий вираз оформленої векселем кредитної угоди; S - грошовий вираз реально поставленої під вексель продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; Т - час у днях, на який виписано вексель, тобто відстрочено грошовий розрахунок за поставлену у кредит партію товару; П - величина облікової річної ставки банківського відсотка, на яку погодився кредитор; 360 - число господарських днів у році; 100 - процентне число.

Розрахунок векселем за певну кредитну угоду робить однаково вигідну взаємодію і кредитора, що поставив товар і отримав у розрахунок високоліквідний та надійно гарантований фінансовий документ, і боржник, який отримав у кредит реальні матеріальні цінності, продуктивно-прибутково їх використовує, а після завершення кругообороту проводить розрахунок нагромадженої грошової виручки. При цьому кредиторові однаково: чи він негайно отримає вартість поставленої партії товару, покладе її у комерційний банк, і після збігу терміну погашення векселя матиме таку ж суму грошей як і за вексель, чи він отримає від боржника вексельне зобовґязання, що враховує аналогічну суму з поправкою на ступінь ризику. Водночас вексельний розрахунок дозволяє кредиторові вільно і необмежено та найдоцільніше використати цей вексель у будь-яких платіжно-розрахункових операціях вже зі своїми кредиторами.

Функція оформлення короткострокового кредиту векселями виникає тоді, коли постачальник зацікавлений у реалізації своєї продукції, вона становить його тимчасово вільні матеріальні цінності, які векселем перетворюються у кредитні ресурси. А боржник тимчасово потребує додаткових оборотних засобів, але на час отримання поставки та укладання угоди як покупець не володіє належною сумою коштів. На цій підставі в рахунок свого майбутнього платежу він виписує вексель, у тексті якого узгоджена вексельна сума включає вартість товарної поставки і розмір плати за кредит з урахуванням строку платежу і розміру відсотків облікової ставки комерційного банку.

Таким чином, у вексельному зобовґязанні органічно поєднуються закономірності відтворення та кредитування, внаслідок чого суттєво прискорюється кругооборот індивідуальних капіталів учасників підприємницької діяльності й задовольняються споживацькі потреби фізичних осіб. А головне, векселем знімаються перешкоди на шляху нормального безперервного виробничо-збутового процесу та успішно долаються недоліки й обмеженість товарного кредиту.

Широке використання вексельного кредиту суттєво зменшує потреби у грошовому капіталі учасників господарського життя внаслідок використання функції векселя як засобу платежу. В економічній літературі її ще називають платіжно-обліковою функцією. Виконуючи її, вексель стає універсальним високоліквідним розрахунковим засобом, суттєво зменшує затрати часу на здійснення угод і водночас надійно гарантує отримання кредитованих сум. На основі платіжно-облікової функції векселів реалізуються клірингові взаєморозрахунки, відбувається списання взаємних боргів, досягається оперативне зменшення дебіторської заборгованості і затоварювання та стимулюється зростання збуту певних видів продукції.

Реалізуючи платіжно-облікову функцію, вексель стає обґєктом врахування (дисконту) у банках. Купуючи вексельне зобовґязання, банк достроково сплачує дисконтовану вексельну суму векселетримачеві, яка однаково вигідна і банкові і власникові векселя. Банк, сплативши поточну ціну векселя зі знижкою, витримує його до дня погашення і отримує від платника повну вексельну суму, що і покриває його затрати та формує прибутковість дисконтних операцій.

А векселетримач, отримавши зменшені на величину облікової ставки банку грошові кошти, прибутково їх використовує, отримуючи як мінімум середній підприємницький прибуток, що значно більше, ніж розмір облікової ставки.

Ось чому утримання векселя одним векселетримачем до дня погашення для нього є малоефективною операцією.

Тобто вексельна форма кредиту стимулює усіх учасників вексельного обігу широко використовувати платіжно-розрахункову функцію векселя. Загалом, це збільшує ліквідність векселів та їхній вплив на стан платежів і стимулює зменшення розмірів грошових розрахунків.

Використання векселя у функції засобу платежу здійснюється на основі його поточної ціни, розмір якої визначається величиною облікової відсоткової ставки банку та строку, що залишився до дня погашення за допомогою такої формули:

де Ц.в. - поточна ціна векселя, що враховується як плата за поставлений у кредит товар або ж грошовий вираз дисконтованого у банку векселя; Т - число днів, що залишилися до погашення.

Сума дисконту (знижки) для комерційного банку стає виразом рівня дохідності дисконтних операцій. Привласнювана ним сума розраховується так:

де С - сума дисконту, що привласнюється банком внаслідок зберігання векселя до дня погашення. Інші символи виражають зміст вказаних вище категорій.

Використавши платіжно-розрахункову функцію, векселетримач за потреби може у будь-який час отримати грошові кошти, не чекаючи настання терміну платежу, вільно продати вексель на ринку цінних паперів, закласти у заставу для отримання заставного кредиту, використати вексель як платіжно-розрахунковий фінансовий документ у будь-яких комерційних угодах. Перевагами цих розрахунків стають прискорення обороту капіталу і усунення грошових платежів. При цьому у вексельних операціях потрібна лише домовленість самих учасників угод, а вартість кінцевих розрахунків є найнижчою з усіх інших способів платежів.

Загалом, властивості векселя такі, що дозволяють через продаж боргових зобовґязань збиткових підприємств прискорити санацію неефективних виробництв, максимально прискорити перехід прав власності на матеріальні цінності й засобів виробництва до ефективних власників, прискорити входження економіки у світову систему господарства та ефективно використати переваги міжнародного поділу праці.

Функція контролю за кредитоспроможністю учасників вексельного кредиту дозволяє боржникові контролювати споживну вартість отриманих під вексель товарів, виконаних робіт та наданих послуг, а кредиторові здійснювати належний контроль за станом господарсько-збутової діяльності боржника. При цьому в оборот вексель вступає як свідчення руху реального капіталу, тому вексельні розрахунки ефективно взаємодіють із системою інших антиінфляційних заходів. Замінюючи готівкові кошти в обігові товарів і кругообороті суспільного капіталу, векселі скорочують грошову і кредитну масу в обігу та мають інші переваги.

Зокрема, будучи формою і певним сурогатом готівкової оплати кредитного контракту, вексель одночасно володіє купівельною здатністю грошей, вартістю товару і отримує свою визначену курсом вартість у вигляді поточної курсової ціни. Якщо для будь-якого учасника господарського життя мобілізація грошових коштів завжди стає трудомістким процесом, що потребує певного періоду часу, то текст векселя складається у будь-який час і є виразом добровільної угоди лише учасників вексельного кредиту.

Отже, своїми функціями вексель не лише розкриває свою суть як офіційного письмово оформленого боргового зобовґязання, а й підносить ефективність національної економіки, допомагає долати платіжну кризу, дисциплінує і впорядковує взаєморозрахунки учасників господарського життя. Без широкомасштабного впровадження вексельного обігу не можна забезпечити участь України у міжнародному поділі праці, тому що із трьох форм міжнародних розрахунків (платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит) найпривабливішою формою є вексельний розрахунок. Завдяки йому не потрібне переказування за межі країни платежів готівкою, прискорюються і спрощуються експортно-імпортні операції, які виводяться з-під надмірного диктату банків.

5. Реалізація вексельних операцій

Історично склалося так, що вексель, набуваючи своїх властивостей кредитно-розрахункового ордерного документу, охопив майже всі сфери господарського життя і перетворився в універсальний платіжний, розрахунковий і кредитний засіб.

Видача векселя означає досягнення угоди між векселедавцем і ремітентом про боргове оформлення реальної угоди. Тут діє такий принцип: немає векселя - немає і прав кредитора. А володіння цим документом означає настання відповідних правових наслідків, що регламентують і впорядковують ділові відносини між партнерами та зменшують ризики неплатежу. В умовах кризи платежів в Україні широке впровадження вексельного обігу на основі прийняття Закону України «Про обіг векселів в Україні» здатне швидко зменшити дебіторську заборгованість і затоварювання певних видів продукції та вирішити інші проблеми формування стабільних відносин соціально орієнтованої ринкової економіки.

Студенти мають засвоїти, що вексель є надійним і доброякісним фінансовим документом. Як строкове письмово оформлене боргове зобовґязання, він здатний сумлінно працювати засобом платежу і кредиту, гарантувати беззастережне повернення кредитованих сум до кредитора. У векселі навіть непередбачуваний випадок неплатоспроможності ділового партнера спричинює менш вірогідні збитки кредитора, ніж розрахунки у інших формах. Водночас оформлення кредитних угод векселями спонукає боржника виважено ставитися до взяття боргових зобовґязань, якомога ефективніше використовувати кредитовані ресурси, забезпечувати такий їх господарський кругооборот, щоб своєчасно і сповна виконати взяті зобовґязання. У інших випадках для боржника неминуче наступає безпосередня відповідальність аж до примусового стягнення боргу.

Важливою перевагою векселя є його здатність передавати титул власності від одного до іншого векселетримача шляхом нанесенняіндосаменту. Індосамент - це передавальний напис, яким один учасник вексельного обігу передає свої права за векселем наступній особі і стає індосантом. Індосант, повністю і безповоротно передавши всі права за векселем наступнику, слідом за векселедавцем бере на себе відповідальність гаранта в разі неплатежу з боку платника. Дана відповідальність зберігає законну силу навіть тоді, коли вексель в кінцевому рахунку виявився недійсним. Правом нанесення індосаменту в Україні володіють дієздатні юридичні та фізичні особи, які, нанісши на звороті векселя передавальний напис, тим самим реалізують передавальну, гарантійну і легітимаційну функції індосаменту.

Студенти мають знати, що важливими формами гарантування повноти і своєчасності отримання платежу за векселем є акцепт як засвідчена підписом платника згода прийняти вексель на тих умовах, що вказані у його тексті. Акцепт платника для кредитора важливий тим, що він підтверджує дієздатність векселя як повноцінного фінансового документу і є попередньою гарантією, що вексельна сума надійде йому своєчасно. Для боржника предґявлення векселя для акцепту (презентація) стає певною гарантією від неправомірних вимог і дозволяє прогнозувати свою фінансово-господарську діяльність та планувати вказані у векселі умови розрахунків. З часу нанесення акцептного напису вексельне зобовґязання стає безповоротним і не може бути відкликаним.

Акцептування здійснюється у платника. Кожен платник може виставити вексель для акцепту у свій обслуговуючий банк, який виконає операцію акцептування, але за умов надання в його розпорядження належної для платежу суми та сплати комісійної винагороди. У операціях із простими векселями акцепт не застосовується, тому що векселедавець є прямим боржником, а його зобовґязання відображається вже у самій формі простого векселя. Водночас у простих векселях терміном «через стільки-то часу від предґявлення» акцепт обовґязковий. Векселедавець тут нанісши свій акцепт, підтверджує не згоду на оплату, а вказує дату, від якої починається розрахунок строку платежу.

Зручною формою гарантування повноти і своєчасності вексельного платежу стало нанесення авально-вексельної запоруки, за допомогою якої третя особа, нанісши гарантійний напис, повністю або частково приймає на себе відповідальність усім своїм майном за виконання зобовґязання за векселедавця, акцептанта, індосанта або за іншу задіяну у векселі особу. Водночас зобовґязання аваліста є другорядним відносно основної особи - боржника. Воно діє лише за умов невиконання основного зобовґязання. Тоді гарант, оплативши вексель векселетримачеві, перебирає на себе усі його права, щодо відшкодування понесених затрат.

Гарантія аваліста посилює привабливість векселя і підносить його ліквідність та курсову вартість. Як економічна категорія аваль для векселедавця консолідує вексель і полегшує його перетворення у готівку в будь-який час. Платникові (боржнику) він дає можливість у разі потреби отримати банківський кредит з оптимальними для нього умовами. А для аваліста означає гарантійне зобовґязання, яке випливає із тексту його поручительського напису, але не потребує затрат, за виключенням випадку несплати векселя в строк особою, за яку його надано.

Характер авалю та акцепту робить дані операції комерційних банків різновидом кредиту, тому вони надаються під належну комісійну винагороду, яка має покривати відповідне відволікання кредитних ресурсів. За міжнародними стандартами відсоткова ставка за банківськими гарантіями становить 2-3%. В Україні вона визначається у кожному конкретному випадку індивідуально. В основу її розрахунку, звичайно, кладеться сума вексельного платежу, термін платежу, рівень платоспроможності векселедавця простого векселя чи акцептанта переказного, також діюча ставка процента.

Студенти повинні отримати уявлення про вексель як високоліквідний цінний папір, що однаково надійно працює не лише у сфері комерційного кредиту, а й легко перетворюється у форму банківського кредиту. Шляхом дисконту - придбання банком прав за векселем до настання строку платежу за ним, комерційний банк купує вексель у векселетримача, терміново сплачуючи йому вексельну суму за вирахуванням дисконтного процента, а сам отримує платіж лише з настанням вказаного у векселі терміну.

Внаслідок систематизації і жорсткого контролю дисконтні операції банків з векселями в ринковій економіці набули масового і повсякденного характеру. Центральні банки використовують їх не лише як спосіб рефінансування комерційних банків, а й для формування і реалізації великомасштабної політики маніпулювання операційною обліковою ставкою з метою активного впливу на стан ліквідності всієї банківської системи, гарантування стабільності товарно-грошової рівноваги на ринку, піднесення ефективності суспільного відтворення і динамічного розвитку продуктивних сил. На засадах рефінансування вексельний кредит легко трансформується у заставну форму кредиту. Механізм заставних операцій з векселями у комерційних банках передбачає:

а) відкриття банком спеціалізованого позичкового рахунку з відображенням у ньому суми наданої позички, що забезпечена прийнятими векселями;

б) надання клієнту - заставодавцеві чекової книжки, якою реалізується надана кредитна послуга;

в) встановлення співвідношення сум вартості прийнятих у заставу векселів і наданих кредитів для кожного клієнта визначається індивідуально, залежно від його кредитоздатності та надійності заставлених векселів.

Передані у заставу векселі, особливо для тих підприємств, що ведуть інтенсивні вексельні розрахунки і постійно нагромаджують значні пакети «чужих» векселів, стають підставою для оперативного отримання кредиту у формі відкриття спеціального позичкового рахунку в обслуговуючому банку, який постійно узгоджується у відповідному відсотковому співвідношенні з наданим у забезпечення пакетом векселів. Відмінною рисою заставного кредиту є те, що він відкривається або без зазначення терміну припинення кредитування або ж рахунок відкривається до терміну погашення заставлених векселів. Векселетримач не переуступає свого права власності на заставлені векселі, але право розпорядження ними відновлює лише після завершення терміну застави і своєчасного погашення позички.

Важливо наголосити, що різновидом простих векселів до прийняття Закону України «Про обіг векселів в Україні» стали так звані податкові векселі, які видаються платниками податків за їхнім власним бажанням з метою відстрочення платежів за податковими зобовґязаннями. Цей різновид векселів не може передаватися шляхом нанесення індосаменту, обовґязки їх погашення покладені лише на векселедавців, за користування податковими векселями відсотки не нараховуються. Ці та інші особливості податкових векселів роблять їх малоліквідними, а механізм функціонування неадекватним ролі класичних векселів. Більше того, написання умови про сплату таким векселем податку робить податковий вексель модифікованим, що не визнається дієздатним з позиції вексельного права. З великим відхиленням від загальновизнаних норм вексельного права слід назвати й так звані пенсійні векселі, енерговекселі, векселі «Укрзалізниці» та інші види. Даючи критичну їх оцінку, потрібно знову і знову ставити питання про реальне входження законодавства України в систему європейського і міжнародного права.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями).

2. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 р. (з доповненнями і змінами).

3. Закон України «Про заставу» від 2.10.1992 р. (з наступними змінами і доповненнями).

4. Закон України «Про нотаріат» від 2.09.1993 р. № 3425 -12.

5. Аваков А. Вексельное обращение. Теория и практика. - X.: Фолио, 2000.

6. Акчурин Р.Т. и др. Вексельное обращение в инвестиционном процессе. - М., 2009.

7. Андрійчук В., Галузинський С. Власний та позичковий капітал підприємств і критерії їх раціонального співвідношення // Економіка України. - 2010. - № 6. - С 25-34.

8. Андрійчук Є.М. Удосконалення інституту банкрутства // Фінанси України. - 2011. - № 9.

9. Большаков О.Ю. Вексельний обіг в Україні: становлення і розвиток // Фінанси України. - 2012. - № 7. - С 119-127.

10.Большаков О.Ю. Облік вексельних операцій в умовах ринкової невизначеності // Фінанси України. - 2012. - № 11. -С 92-95.

11.Большаков О.Ю. Моделювання аналізу і контролю вексельних операцій // Фінанси України. - 2011. - № 2.

12.Демківський А.В. Вексельна справа. - К.: Наша справа, 2010.

13.Демківський А.В. Вексельний обіг в Україні. - К.: Либідь, 2011.

14.Демківський А.В. Сучасний вексельний обіг. - К.: Знання, 2012.

Размещено на Allbest.ru