Повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та місцевих рад в сфері оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ "Донецький національний технічний університет"

Красноармійський індустріальний інститут

Кафедра "Менеджменту"

Курсова робота

Повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та місцевих рад в сфері оподаткування

Красноармійськ, 2015



Зміст

Вступ

1. Система оподаткування в Україні

1.1 Характеристика податкової системи

1.2 Склад системи оподаткування

1.3 Види податків

2. Повноваження органів державної влади України в сфері оподаткування

2.1 Повноваження Верховної Ради України в сфері оподаткування

2.2 Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері оподаткування

2.3 Повноваження Міністерства фінансів та місцевих рад в сфері оподаткування України

3. Практична частина

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Темою мого курсового проекту є "Повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та місцевих рад в сфері оподаткування".

На сьогодні податки забезпечують майже 80% від обсягів доходів зведеного бюджету України.

Розгляд та аналіз податкової системи дає правильний орієнтир для дослідження доходів бюджетів держави у чіткій послідовності щодо розвитку економічного процесу.

Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній науці називають механізмом держави.

Механізм держави - це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції.

Органи державної влади наділяються повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління з метою реалізації завдань і функцій держави.

До таких органів державної влади України відносяться Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів та місцеві ради.

Метою моєї курсової роботи є розгляд функцій, завдань і повноважень даних органів державної влади відносно до системи оподаткування України.

Завданнями курсової роботи є:

1) дати характеристику системи оподаткування, визначити її склад та розглянути види податків за різними класифікаційними ознаками;

2) визначити повноваження органів державної влади в сфері оподаткування.

Об'єкт курсової роботи - система оподаткування в цілому.

Предмет курсової роботи - повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та місцевих рад в сфері оподаткування.

У даній курсовій я використовувала методи теоретичного та емпіричного дослідження, а саме: аналіз, порівняння, класифікація т.ін.



1. Система оподаткування в Україні

1.1 Характеристика податкової системи

При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. По-перше, податкова система - це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріплені в державі. По-друге, податкова система включає в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства.

Отже, не можна ототожнювати поняття "податкова система" з поняттями "система оподаткування" і "система податків і зборів", які є її складовими (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Податкова система України та її складові

Таким чином:

· система податків і зборів - це сукупність встановлених чинним законодавством податків і зборів;

· система оподаткування - це сукупність встановлених чинним законодавством податків і зборів, а також механізмів і способів їх розрахунку і сплати до бюджету та інших державних цільових фондів;

· податкова система - це сукупність встановлених чинним законодавством держави податків і зборів; механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів.

Важливою характеристикою податкової системи є принципи її побудови, визначені ст. 4 Податкового кодексу України (рис. 1.2.) [6].

Рис. 1.2. Основні принципи побудови податкової системи

Дамо характеристику кожному з даних принципів [1]:

Ш обов'язковість - впровадження правових норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

Ш рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

Ш рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

Ш соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

Ш стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

Ш доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ш економічна обґрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

Ш компетентність - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України і сільськими, селищними, міськими радами;

Ш єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

Ш стимулювання науково-технічного прогресу, підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

Ш рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

1.2 Склад системи оподаткування

Склад системи оподаткування характеризується її елементами (рис. 1.3.) [2].

Рис. 1.3. Елементи системи оподаткування

Розглянемо кожен з елементів системи оподаткування [3].

Суб'єкти оподаткування або платники податків, зборів та обов'язкових платежів -- це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов'язки:

а) сплачувати податки, збори та обов'язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов'язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Суб'єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов'язки щодо нарахування податків, зборів та обов'язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.

Суб'єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов'язкових платежів є юридичні або фізичні особи, банки, бюджетні організації, міжнародні об'єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб'єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов'язкових платежів, оскільки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.

Об'єкт оподаткування -- це те, що підлягає оподаткуванню тим чи іншим податком, збором або обов'язковим платежем, -- доходи, прибуток, майно, операції з продажу товарів, робіт, послуг та інші визначені чинним податковим законодавством об'єкти.

Кожен податок, збір та обов'язковий платіж має самостійний об'єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством.

База оподаткування (оподатковуваний оборот) -- це вартісний, фізичний або інший характерний вираз об'єкта оподаткування, законодавчо закріплена частина доходів або майна платника, яка враховується при розрахунку податку, збору та обов'язкового платежу.

Одиниця оподаткування -- одиниця виміру об'єкта оподаткування. Це, зокрема, одиниця виміру площі (га, кв. м) для податку на землю, одиниця виміру потужності двигуна (кВт) для податку з власників транспортних засобів та самохідних машин та механізмів тощо.

Джерело сплати податку, збору та обов'язкового платежу -- це дохід платника податку, збору та обов'язкового платежу, з якого він сплачує податок, збір та обов'язковий платіж.

Податкова ставка (норматив) -- це законодавчо встановлена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування. Податкові ставки можуть встановлюватись єдині для всіх платників або бути диференційованими, коли встановлюється основна ставка для всіх платників та понижені або підвищені ставки для окремих платників.

Податкові ставки (нормативи) бувають (рис. 1.4.) [4]:

Рис. 1.4. Види податкових ставок (нормативів)

Податкова пільга -- законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Податкові пільги можуть бути встановлені шляхом зменшення бази оподаткування або об'єкту оподаткування; запровадження знижених податкових ставок; зменшення нарахованих сум податків, зборів та обов'язкових платежів; звільнення від їх сплати окремих категорій платників; надання відстрочення або розстрочення у їх сплаті.

Платники податків, зборів та інших обов'язкових платежів мають право використовувати податкові пільги або відмовитись від їх використання. Податкові пільги, які платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів не використав, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані у рахунок майбутніх платежів або відшкодовані з бюджету.

Податкова квота -- встановлена доля податку в доході платника в абсолютному та відносному виразі. Її величина характеризує допустимий рівень оподаткування. В Україні поняття податкової квоти сьогодні не застосовується.

Строки сплати податків, зборів та обов'язкових платежів встановлюються законодавством з питань оподаткування окремо для кожного з них.

1.3 Види податків

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками (рис. 1.5.): за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють [5].

Рис. 1.5. Класифікація податків

За формою оподаткування податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування.

Непрямі податки встановлюються залежно від цін товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання й майно.

Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб.

Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств.

Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків.

Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні податки установлюють вищі органи влади, їх стягнення є обов'язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються. Місцеві податки встановлюються місцевими радами народних депутатів, їхня особливість полягає в тому, що на відміну від інших податків, чинним законодавством визначаються тільки види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри, платники та порядок обчислення. Конкретні ж види податків для кожної місцевості, їхні ставки, порядок сплати встановлюють і визначають органи місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів.

Податки повинні бути основним інструментом держави для [8]:

· регулювання економіки;

· стимулювання науково-технічного прогресу;

· формування доходів бюджету;

· обмеження росту цін та інфляції, тощо.



2. Повноваження органів державної влади України в сфері оподаткування

2.1 Повноваження Верховної Ради України в сфері оподаткування

Верховна Рада України - єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування [7].

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

У своїй діяльності Верховна Рада України керується Конституцією України, Законами України, Регламентом Верховної Ради України (який приймається відповідним законом), Законом про вибори народних депутатів, а також міжнародними Актами.

Згідно із ст. 12 ПКУ [6], Верховна Рада України, встановлюючи загальнодержавні податки і збори, визначає:

а) перелік загальнодержавних податків і зборів;

б) обов'язкові елементи щодо кожного податку: платника податку, об'єкт оподаткування, базу оподаткування, ставку податку, порядок обчислення податку, податковий період, строки та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

в) в окремих випадках в ПК можуть бути передбачені податкові пільги (у розділах ПК, в яких врегульовано справляння того чи іншого виду податку) та порядок їх застосування.

Відносно місцевих податків та зборів Верховна Рада України наділена повноваженнями щодо:

а) визначення переліку місцевих податків та зборів, які будуть встановлюватись органами місцевого самоврядування (сільськими, селищними чи міськими радами) відповідно до їх компетенції;

б) встановивши перелік місцевих податків, Верховна Рада України визначає платника податку, об'єкт оподаткування, базу оподаткування, ставку податку (граничну ставку податку), порядок обчислення податку, податковий період, строки та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Мова повинна йти саме про встановлення граничних ставок місцевих податків та зборів Верховною Радою України. Хоча, якщо дослівно тлумачити пп. 12.1.4 ст. 12 ПК [6], то законодавець, посилаючись в ньому на п. 7.1 ст. 7 ПК, фактично передбачає встановлення ставок (а не граничних ставок) місцевих податків Верховною Радою України.

Якщо ми звернемося до норм ПК, якими врегульовано справляння окремих видів місцевих податків та зборів, то знаходимо підтвердження зробленому вище висновку. Наприклад, відповідно до пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ставка туристичного збору встановлюється в розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази оподаткування, тобто вказується гранична мінімальна і гранична максимальна ставки збору.

2.2 Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері оподаткування

Кабінет Міністрів України -- вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри [9].

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Згідно із Законом України "Про систему оподаткування" Кабінет Міністрів України має право:

1) Встановлювати разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію (Розділ I, ст. 1, ч. 4);

2) Встановлювати розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (Розділ I, ст. 1, ч. 5);

3) Встановлювати розмір та механізм справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Розділ I, ст. 1, ч. 7).

Згідно з положеннями Закону України №39 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" Кабінету Міністрів України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі - Збір) надано право визначати :

1) порядок перерахування коштів Збору на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, що здійснюється платником Збору щомісячно (частина третя статті 121);

2) розмір Збору, який сплачують експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок за зберігання відпрацьованого ядерного палива у спеціалізованих сховищах, що визначається як величина відрахувань за одиницю відпрацьованого ядерного палива, яке передається на зберігання (абзац третій частини четвертої статті 121);

3) розмір Збору, який сплачують підприємства з видобування і переробки уранових руд, що визначається як величина відрахувань за одиницю реалізованої кінцевої продукції (без урахування ПДВ) (частина шоста статті 121);

4) розмір Збору окремо для кожного об'єкта на підставі пропозицій органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади за погодженням із замовником будівництва, що сплачується при будівництві нових підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок (частина восьма статті 121).

2.3 Повноваження Міністерства фінансів та місцевих рад в сфері оподаткування України

Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України -- головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України з фінансових питань [10].

Міністерство фінансів через нормативно-правове регулювання формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері оподаткування.

Одним із структурних підрозділів Міністерства фінансів є Департамент податкової та митної політики. Тому, виходячи з завдань та функцій даного Департаменту, Міністерство фінансів у системі оподаткування [6]:

1. Збирає, аналізує та узагальнює інформацію з питань застосування положень актів законодавства та відомчих нормативно-правових актів в частині, що стосується реалізації єдиної податкової політики держави у сфері адміністрування податків та зборів та надає пропозиції щодо її удосконалення;

2. Готує необхідні висновки і обґрунтування щодо внесення змін і доповнень до чинного податкового законодавства;

3. Бере участь у підготовці проектів міждержавних, міжурядових угод з питань податкового законодавства;

4. Здійснює аналіз впливу чинного законодавства з питань оподаткування на дохідну частину бюджету;

5. Проводить порівняльні дослідження системи оподаткування України із системами оподаткування інших країн з метою використання позитивного досвіду для подальшого розроблення та вдосконалення національного податкового законодавства;

6. Здійснює моніторинг та систематизацію пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства з питань оподаткування;

7. Проводить аналіз впливу змін принципів побудови системи оподаткування, встановлення чи скасування загальнодержавних та місцевих податків, податкових ставок, механізмів справляння податків, а також надання платникам податків пільг на дохідну частину бюджету;

8. Здійснює аналіз та узагальнення інформації з питань застосування положень законодавчих актів у частині, що стосується реалізації єдиної податкової політики держави у сфері зовнішньоекономічних операцій, та підготовку пропозицій щодо їх удосконалення;

9. Проводить роботу із формування і систематизації бази даних фінансово-економічних показників за видами податків і зборів (обов'язкових платежів) для проведення аналітичної роботи і підготовки необхідних пропозицій з удосконалення системи оподаткування;

10. Визначає обґрунтованість та доцільність надання податкових пільг, звільнення від оподаткування;

11. В межах своїх повноважень готує необхідні матеріали, висновки та обґрунтування щодо відміни окремих пільг, упорядкування та удосконалення системи пільг;

12. Готує відповідні матеріали та бере участь у засіданнях комітетів Верховної Ради України при розгляді питань, пов'язаних з податковою політикою;

13. Розглядає листи заявників з питань податкового законодавства та готує проекти листів;

14. Надає пропозиції щодо проведення податкової реформи при розробці проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Програми соціально-економічного розвитку України на відповідний бюджетний період;

15. Опрацьовує та готує пропозиції щодо адаптації законодавства України з питань оподаткування до законодавства Європейського Союзу;

16. Організовує брифінги, прес-конференції, "круглі столи" з питань запровадження податкових реформ.

Виходячи з повноважень цього Департаменту, Міністерство фінансів в сфері оподаткування має право одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та структурних підрозділів Міністерства інформацію, документи і матеріали, необхідні для формування і систематизації бази даних відповідних показників щодо структури податкових надходжень діючої системи оподаткування з метою проведення аналітичної роботи і підготовки необхідних пропозицій з удосконалення системи оподаткування та адміністрування податків.

Одними з представницьких органів територіальних громад згідно з Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", є відповідні місцеві ради.

Згідно із ст. 12 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI [6], до повноважень міських рад щодо податків та зборів належать:

1) встановлення ставок єдиного податку в межах ставок, визначених законодавчими актами;

2) визначення платника податку, об'єкта оподаткування, бази оподаткування, ставки податку, порядку обчислення податку, податкового період, строків та порядку сплати податку, строків та порядку подання звітності про обчислення і сплату податку;

3) до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.



3. Практична частина

Варіант №19

Задача 1

1.1. Розрахунок на прибуток підприємств

Види підприємств	Прибуток, млн. грн.	Пільги, млн. грн.	% підприємств, які сплачують ФСП	% підприємств, які сплачують ЄП
1.Промисловість	720	20	-	-
2. Сільське господарство	400	-	25	-
3. Будівельна галузь	270	10	-	-
4. Транспорт	160	-	-	-
5. Сфера освіти	95	-	-	-
6. Сфера охорони здоров'я	70	-	-	-
7. Торгівельна сфера	160	-	-	20
8. Сфера послуг	100	-	-	10

Реструктуризована недоїмка - 24 млн. грн.

Очікувана недоїмка - 18 млн. грн.

Розв'язок:

У загальному вигляді суму надходжень від податкових платежів до бюджету визначають за формулою:

(3.1)

де ПН - очікувана сума надходжень від податку в плановому році;

ПБ - база оподаткування поточного року;

- ставка податку у плановому році;

П - сума пільг з податку поточного року;

- сума реструктуризованої недоїмки відповідно до чинного законодавства;

- очікувана сума недоїмки податку на кінець планового року.

При розрахунку суми податкових надходжень від податку на прибуток підприємств першочергово необхідно визначити податкову базу (ПБ) і ставку податку.

Ставка податку на прибуток становить 19%.

Таким чином розрахуємо податкові надходження від податку на прибуток підприємств.

1.2. Розрахунок податку на додану вартість (ПДВ)

Види підприємств	ПЗ	ПК	Пільги
1. Промисловість	330	380	20
2. Сільське господарство	160	150	40
3. Будівельна галузь	110	120	-
4. Транспорт	36	32	-
5. Сфера освіти	25	15	-
6. Сфера охорони здоров'я	20	18	-
7. Торгівельна сфера	10	0	-
8. Сфера послуг	16	13	-

Реструктуризована недоїмка - 20 млн. грн.

Очікувана недоїмка - 12 млн. грн.

Розв'язок:

При розрахунку суми податкових надходжень від ПДВ необхідно скористатися формулою:

(3.2)



де - податкові надходження від ПДВ;

- податкова база з ПДВ.

Для визначення податкової бази з ПДВ скористаємось формулою:

(3.3)

де ПЗ - податкові зобов'язання з ПДВ;

ПК - податковий кредит з ПДВ.

1.3. Розрахунок податку з доходів фізичних осіб (ПДФО)

Показники	Значення
1. Кількість працюючих, осіб	12800
2. Середньомісячна зарплата, грн.	1600
3. Частина працівників, які мають соціальну пільгу в розмірі 150%, %	10
4. Частина працівників, які мають соціальну пільгу в розмірі 200%, %	5
5. прожитковий мінімум, грн.	1040

Розв'язок:

При розрахунку суми податкових надходжень від податку на доходи фізичних осіб необхідно скористатися формулою з урахуванням особливостей визначення податкової бази:

оподаткування державний влада повноваження

(3.4)

де - податкові надходження від податку з доходів фізичних осіб;

- податкова база з ПДФО;

- ставка податку.

Ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15%.

Визначимо податкову базу:

(3.5)

де Д - дохід фізичних осіб;

СП - соціальні пільги;

ЄСВ - єдиний соціальний внесок.

Розрахуємо кількість працівників, які мають соціальні пільги:

пільга 150%:

пільга 200%:

без пільг:

Розрахуємо розмір соціальних пільг:

Розмір пільг:

Розрахуємо загальний дохід фізичних осіб:

Розрахуємо єдиний соціальний внесок, ставка єдиного соціального внеску становить 3,6%:

Розрахуємо податкову базу:

Розрахуємо податкові надходження:

Задача 2

2.1. Умова:

20.05. - виявлено, що занижені зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 12000 грн.

25.06. - підприємство отримало податкове рішення-повідомлення про нарахування штрафних санкцій і пені

15.07. - донараховані податкові зобов'язання та штраф погашено

25.08. - виявлено, що за липень підприємство необґрунтовано заявило до відшкодування ПДВ на суму 12000 грн.

14.09. - підприємство отримало податкове рішення-повідомлення про нарахований штраф та пеню

30.09. - донараховані податкові зобов'язання з ПДВ погашені

10.10. - нарахований штраф погашений

10% - облікова ставка НБУ

Розв'язання:

2.1.1. Декларація з податку на прибуток подається один раз в квартал.

За І квартал термін подачі декларації - 10.05.

Термін сплати суми податку до бюджету - 20.05.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня буде нараховуватись з 25.06. так як нарахування пені починається з першого робочого дня, слідуючого за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов'язання, а при нарахуванні контролюючими органами - з першого робочого дня, слідуючого за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні.

Пеня: з 25.06. по 15.07. - 21 день

Пеня:

2.1.2. Декларація з ПДВ подається один раз на місяць.

ПДВ - декларація подається 1 раз на місяць. За липень термін подачі декларації - 20.08., термін сплати суми податку до бюджету - 30.08.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня: з 14.09. по 30.09. - 17 днів

Разом до сплати:

2.2. Умова:

Самостійно узгоджені суми:

- ПДВ за січень - 20000 грн.

- податок на прибуток за І квартал - 20000 грн.

Підприємство сплатило - 30.09.

Облікова ставка НБУ - 11%

Розв'язання:

2.2.1. Декларація з ПДВ подається один раз на місяць.

За січень термін подачі декларації - 20.02., термін сплати суми податку до бюджету - 02.03.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня: з 03.03. по 30.09. - 212 днів

Пеня:

Разом до сплати:

2.2.2. Декларація з податку а прибуток подається один раз в квартал.

За І квартал термін подачі декларації - 10.05., термін сплати податку до бюджету - 20.05.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня: з 21.05. по 30.09. - 133 дні

Пеня:

Разом до сплати:

2.3. Умова:

20.05.12 - ДПІ виявлено нецільове використання підприємством ПДВ за січень 2012 р. на 22000 грн., яке залишене в його розпорядженні

26.05. - підприємство отримало податкове рішення-повідомлення про нарахування штрафних санкцій та пені

20.08. - донараховані податкові зобов'язання та штраф погашено

Облікова ставка НБУ - 11,5%

Розв'язання:

Декларація з ПДВ подається один раз на місяць. Термін подачі декларації за січень - 20.02., термін сплати податку до бюджету - 02.03.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня: з 26.05. по 20.08. - 87 днів

Пеня:

Разом до сплати:

2.4. Умова:

Під час проведення перевірки аудитори виявили недоплату підприємством:

- ПДВ за березень на 18000 грн.

- податку на прибуток підприємств за І квартал на 10000 грн.

Підприємство подало уточнюючий розрахунок і сплатило донараховане ПДВ - 23.05.

Підприємство включило в декларацію за ІІ квартал та сплатило донарахований аудиторською компанією податок на прибуток підприємств:

- 20000 грн. - 30.07.

- 5000 грн. - 05.08.

ДПІ почала перевірку підприємства - 30.08.

Облікова ставка НБУ - 9%

Розв'язання:

2.4.1. Декларація з ПДВ подається один раз на місяць. Термін подачі декларації за березень - 20.04., термін сплати податку до бюджету - 30.04.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня: з 01.05. по 23.05. - 23 дні

Пеня:

Разом до сплати:

2.4.2. Декларація з податку на прибуток подається один раз в квартал.

За І квартал термін подачі декларації - 10.05., термін сплати податку до бюджету - 20.05.

Розрахуємо штрафні санкції:

Пеня з 10000 грн.: з 21.05. по 30.07. - 71 день

Пеня з 10000 грн.:

Пеня з 5000 грн.: з 31.07. по 05.08. - 6 днів

Пеня з 5000 грн.:

Разом до сплати:

2.5. Умова:

Маючи патент на проведення торгівлі у м. Луцьку підприємство реалізувало протягом 2012 р. у м. Рівне товар, який був заборонений до реалізації ДПІ в м. Луцьку, на 40000 тис. грн.

Ставка збору за торговий патент - 240 грн.

Розв'язання:

Згідно зі ст. 124 ПКУ: Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Розрахуємо штрафні санкції:

Разом до сплати:



Висновки

Отже, податкова система України - це сукупність встановлених чинним законодавством держави податків і зборів, механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів.

Сучасні податкові системи мають досить складну структуру, яка включає в себе різні види податків. Різновидність форм податків пов'язана з бажанням врахувати розбіжності в платоспроможності платників податків, зробити оподаткування в цілому психологічно легшим, відобразити різноманітність форм доходів, вплинути на споживання і нагромадження. В нашій країні на даний час податкова система включає в себе всі основні види податків, що застосовуються в економічно розвинутих країнах.

Виходячи з розглянутих повноважень органів державної влади в системі оподаткування, можна зробити висновок, що Верховна Рада України, як єдиний орган законодавчої влади, що уповноважений приймати закони, має найбільш широкий спектр повноважень стосовно податкової системи України.

Кабінет Міністрів України перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується указами та постановами Верховної Ради України. За ним закріплено повноваження визначати елементи правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів), які мають встановлюватися виключно законами України.

Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Воно лише збирає інформацію щодо податків та зборів, аналізує її та робить висновки, відповідно яким Кабінет Міністрів розробляє програми діяльності в сфері оподаткування.

Місцеві ради в межах свої повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів.



Список використаної літератури

1. Бечко П.К. Податковий менеджмент: Навчальний посібник - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 288 с.

2. Довгалюк В.І. Податкова система: Навчальний посібник - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 360 с.

3. Ісаншина Г.Ю. Навчальний посібник з курсу Податковий менеджмент - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 288 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник - Краматорськ: ДДМА, 2010. - 123 с.

5. Лютий І.О. Податкова система України. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Центр учбової літератури, 2010. -- 456 с.

6. Податковий Кодекс України зі змінами на 2014 рік.

7. Пришва Н.Ю. Податкове право: Навчальний посібник - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 368 c.

8. Сідельникова Л.П. Податкова система: 2-ге видання, перероблене і доповнене -- К.: Ліра-К, 2013. - 604 с.

9. Футало Т.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник - Львів, УКООПСПІЛКА, 2011. - 298 с.

10. Ярема Б.П. Податковий менеджмент: підручник. - Львів: "Магнолія 2006", 2013. - 352 c.

Размещено на Allbest.ru