Формування фінансових ресурсів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства

1.1 Сутність та основні елементи фінансових ресурсів підприємства

1.2 Показники формування та використання фінансових ресурсів підприємства

2. Аналіз фінансового положення підприємства

2.1 Організаційно-економічна оцінка стану підприємства

2.2 Оцінка ділової активності підприємства

3. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб'єктів. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують доходи й заощадження, розподіляють, формують відповідні фонди грошових коштів.

Структурна перебудова народного господарства країни передбачає першочерговий розвиток фінансово-кредитної системи, спрямований на забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів окремих підприємств. Організація фінансової роботи підприємства безпосередньо впливає на оборотність фінансів та, відповідно, на кінцеві фінансові результати. Крім того, актуальність вивчення шляхів та способів фінансування підприємства викликана ще й відсутністю централізованого ресурсного забезпечення.

Проблемам дослідження та удосконалення шляхів формування фінансових ресурсів підприємства та їхнього використання присвячено наукові роботи таких вчених, як Бланк І.О., Дєєва Н.М., Омелянович Л.О., Петленко Ю.В., О.В., Подольська В.О. та інші.

Метою курсової роботи є вивчення фінансових ресурсів підприємств та аналіз їхнього формування та використання, а також розробка основних шляхів оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства.

До завдань курсової роботи можна віднести:

- визначення сутності фінансових ресурсів та їх основних елементів;

- розгляд основних показників формування та використання фінансових ресурсів підприємства;

- надання організаційно-економічної характеристики підприємства;

- оцінка ділової активності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? на основі основних показників фінансової звітності;

- розробка шляхів оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступають фінансові ресурси підприємства. Предмет дослідження - аналіз формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

Інформаційною базою даного дослідження послужили сучасна наукова література, матеріали фахових періодичних видань, нормативно-правові акти, які регулюють господарські відносини підприємств, статистичні дані, фінансова звітність підприємства

У курсовій роботі використано загальнонаукові сучасні методи дослідження: метод синтезу та узагальнення (при визначенні сутності фінансових ресурсів підприємства та основних показників їхнього формування та використання); метод групування (при систематизації досліджень); метод аналізу абсолютних показників, структурний та горизонтальний аналіз (при дослідженні основних показників фінансової звітності); метод порівняння (при оцінці відповідності показників нормативним значенням); розрахунково-аналітичний метод (при визначенні основних коефіцієнтів фінансової звітності); індексний метод.

Курсова робота містить елементи наукової новизни, зокрема, визначені основні шляхи оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства, оскільки встановлення ринкових умов зумовлює потребує певного вдосконалення шляхів та способів формування та використання фінансових ресурсів сучасних підприємств. Курсова робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вступ обґрунтовує актуальність теми дослідження, визначає мету, завдання, предмет, об'єкт, інформативну базу та використані методи дослідження. В основній частині досліджується визначена проблема. Висновки узагальнюють основні результати курсової роботи.

1. Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства

1.1 Сутність та основні елементи фінансових ресурсів підприємства

Успішна діяльність будь-якого підприємства неможлива без ефективного управління фінансовими ресурсами, які мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити якнайбільше ресурсів з найменшими витратами.

Стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатній кількості фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.

Під фінансовими ресурсами підприємства слід розуміти грошові доходи й надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання та призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення затрат із розширеного відтворення й економічного стимулювання працівників підприємства. Фінансові ресурси формуються ще до початку діяльності підприємства в процесі створення статутного фонду [5, с. 83]. Далі ці кошти інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва.

Фінансові взаємини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позикових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, які утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства [8, с. 36].

Отже, до фінансових ресурсів будь-якого підприємства належать грошові фонди та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі.

Фінансові ресурси, що формуються на рівні підприємств, забезпечують можливість здійснення виробництва продукції, інвестування, формування оборотних коштів, створення фондів економічного стимулювання, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансово-кредитною системою, постачальниками та працівниками, здійснення міжгосподарських розрахунків. Їхній рух опосередковує рух матеріальних та трудових ресурсів, усіх необхідних складових організації виробничого процесу.

На формування та використання фінансових ресурсів підприємств впливають різноманітні чинники, які відповідно до суб'єктів підприємницької діяльності доцільно поділяти на внутрішні (несистематичні) - пов'язані безпосередньо з діяльністю окремого підприємства та зовнішні (систематичні) - не пов'язані діяльністю окремого підприємства [4, с. 52].

До внутрішніх чинників можна віднести:

- рівень досконалості фінансової структури підприємства (деталізація фінансових завдань);

- якість організації управління фінансовими ресурсами;

- оптимізація потоків сировини/готової продукції з метою мінімізації запасів та відповідних витрат;

- вироблення оптимальної структури виробничого циклу з метою забезпечення найбільшої віддачі обладнання, зниження впливу сезонності виробництва шляхом випуску альтернативних видів продукції;

- налагодження роботи з посередницькими організаціями, забезпечення зв'язку збутової стратегії з виробничою;

- позиціонування, вибір сегментів ринку згідно виробничих можливостей;

- визначення критеріїв цінової політики, позиціонування продукції в координатах ?ціна - якість?;

- аналіз існуючого ринку продукції;

- якість фінансового, управлінського та податкового обліку;

- планування дистриб'юторської мережі, планування роботи з контрагентами та її узгодження з фінансовим планом підприємства;

- планування рекламної кампанії підприємства;

- здійснення цінової політики виходячи з витрат на виробництво, пошук шляхів їх зниження, аналіз цін конкурентів;

- аналіз структури витрат та шляхів її оптимізації;

- загальна оцінка ефективності функціонування виробництва та узгодження його з фінансовим планом підприємства;

- визначення критеріїв відповідності кваліфікації працівників обійманим посадам відповідно організаційної структури, делегування повноважень, визначення меж відповідальності;

- характеристика персоналу відповідно організаційної структури та фінансового плану підприємства [5, с. 89].

До зовнішніх або систематичних чинників слід відносити:

- інфляцію;

- зміну ціни на ресурси;

- зміну політичного курсу влади;

- зміну правового поля;

- стан розвитку фінансового ринку;

- стан економіки в цілому[5, с. 92] .

Усі вищеперераховані чинники мають вплив на формування та використання фінансових ресурсів через регулювання структури та потужності різноманітних фінансових джерел.

Структура та розмір фінансових ресурсів залежить від обсягу виробництва та його ефективності. Зв'язок між розміром фінансових ресурсів та обсягом виробництва є неоднозначним, оскільки основним регламентуючим фактором збільшення обсягів виробництва є як величина фінансових ресурсів, так і навпаки [12, с. 305 . Наприклад, недостатній розмір фінансових ресурсів веде до скорочення обсягу виробництва та неможливості його розширення, зниження рівня використання виробничих потужностей, недостатнього забезпечення матеріальними, трудовими та іншими ресурсами та, як наслідок, до ще більшого скорочення фінансових ресурсів. ціна фінансовий економічний

Достатній розмір фінансових ресурсів забезпечує: фінансову стійкість, платоспроможність, стабілізацію обсягів виробництва, а також можливість його розширення; високий, проте не повний рівень використання виробничих потужностей; достатній рівень забезпечення організації матеріальними ресурсами, а, отже, здатність у процесі виробництва відшкодувати авансовані фінансові ресурси в обсязі, який не буде поступатися використаному.

Надлишковий обсяг фінансових ресурсів сприяє:

- тенденції збільшення обсягів виробництва;

- розширенню асортименту продукції, яка випускається;

- освоєнню нових видів продукції;

- повному використанню існуючих виробничих потужностей;

- повному забезпеченню підприємства необхідними товарно-матеріальними цінностями, що забезпечить зростання обсягів фінансових ресурсів [15, с. 57] .

Проте надлишковий обсяг фінансових ресурсів може також призвести до перевитрат через недоцільне їх використання та до скорочення обсягів виробництва, що, безумовно, є негативним для будь-якого підприємства.

Утворення власного фінансового капіталу підприємства відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів (рис. 1.1.).

До зовнішніх джерел належать кошти, що формуються за рахунок особистих внесків і за рахунок можливостей фінансового ринку. Це кошти засновників, що вкладаються у статутний капітал, кошти, що надходять за рахунок випуску акцій і пайові внески учасників. Також до зовнішніх джерел належать кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави - це страхові відшкодування, фінансові ресурси державного і місцевих бюджетів, що використовуються на безповоротній основі та інша безплатна фінансова допомога [8, с. 41].

До внутрішніх джерел відносяться фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства - це прибуток та амортизаційні відрахування [8, с. 41].

Рис. 1.1. Джерела формування власного капіталу підприємства

Позиковий капітал також формується із зовнішніх і внутрішніх джерел. До зовнішніх позикових коштів належать:

- кредити банків;

- облігаційні позики;

- позики небанківських кредитних установ [21, с. 270].

До внутрішніх джерел створення позикового капіталу відносяться:

- заборгованість за майно, що знаходиться в оренді;

- реструктуризований борг за кредити;

- відстрочена податкова заборгованість;

- кредити, не сплачені у визначений термін;

- кредиторська заборгованість, термін виплати якої ще не настав;

- прострочена кредиторська заборгованість [21, с. 272].

Отже, можна зробити висновок, що фінансові ресурси підприємств є грошовими доходами і накопиченнями, які формуються в юридичних осіб у процесі їхньої господарської діяльності за рахунок власних, позикових і залучених джерел фінансування та використовуються для формування активів підприємства, грошових резервів, виконання фінансових зобов'язань, стимулювання працівників, а також для здійснення будь-яких інших заходів із метою забезпечення ефективності розвитку підприємства.

На відміну від проміжних підприємств, окремі господарюючі суб'єкти в межах своєї діяльності відтворюють особливу господарську поведінку, яка дозволяє поглинати ресурси кредиторів і перетворювати їх у власну дебіторську заборгованість, затягувати терміни розрахунків за наявними боргами та ін. Під впливом сукупності зовнішніх і внутрішніх чинників порушується фінансова стійкість підприємства: майно набуває непродуктивної та неліквідної форми, фінансові ресурси підприємства використовуються нераціонально [13, с. 94]. Крім того, недостатня забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами супроводжується низьким рівнем ефективності їхнього використання.

Спроможність підприємства досягти успіху на ринку залежить від ефективності управління його фінансовими ресурсами. Саме тому добре організоване управління є необхідною складовою для їх успішної роботи в умовах сучасної жорсткої конкуренції.

Склад ресурсів, їхній обсяг залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності та обсягів виробництва. При цьому їхній обсяг тісно пов'язаний з ефективністю роботи підприємства: чим більший обсяг виробництва й вища ефективність роботи підприємства, тим більший обсяг власних фінансових ресурсів і навпаки.

У зв'язку з реформування економічної системи України виникає практична потреба перегляду підходів щодо питань формування та використання фінансових ресурсів, що зумовлює необхідність підвищення ролі фінансового управління як найважливішого елемента загальної системи управління підприємством [4, с. 59] .

Наукові дослідження, які проводяться у фінансовій сфері, здійснюються через оцінку існуючих теоретичних підходів та глибокий аналіз сучасності, наслідком чого є пошуки раціональних управлінських рішень, які дозволять удосконалити існуючі економічні системи шляхом ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів.

Для подальшого вивчення особливостей формування та використання фінансових ресурсів підприємства розглянемо їхні основні елементи.

Початкові фінансові ресурси, які формують статутний фонд, спрямовуються в основні та оборотні фонди. У процесі використання основних фондів формується такий вид фінансових ресурсів, як амортизаційні відрахування [31, с. 58]. Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їхній знос у процесі експлуатації. З цих позицій - це витрати підприємства в даному виробничому циклі. Водночас, у виручці від реалізації ця сума розглядається як цільовий дохід, призначений для простого відтворення основних засобів [5, с. 124]. Саме з цих позицій амортизаційні відрахування є фінансовими ресурсами підприємства, призначеними для відтворення зношених у процесі виробництва основних засобів. Загалом, це поетапне повернення початкових фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби, які можуть використовуватись у поточному році.

За економічною сутністю амортизаційні відрахування мають забезпечити просте відтворення основних засобів. У реальній дійсності потреба в коштах на вказані цілі може як перевищувати суму амортизаційних відрахувань, так і бути меншою за дану суму. На це впливає безліч чинників, насамперед ціновий. Ціни на нове обладнання та устаткування можуть бути як вищі, так і нижчі порівняно з діючими. При їхньому зростанні сума амортизації, нарахована виходячи із діючих цін, буде недостатньою та навпаки, при зниженні цін надлишок амортизаційних відрахувань може бути використаний на розширене відтворення основних засобів.

Амортизація нараховується за встановленими нормативами, які мають враховувати фізичний та моральний знос основних засобів. Відомо два основних методи нарахування амортизації: рівномірний та прискорений. Рівномірне відрахування здійснюється за єдиним на весь період використання фондів нормативом. Прискорене списання полягає в застосуванні регресивної шкали, тобто нормативи в цьому випадку поступово знижуються, причому основна частина амортизації списується за перші два-три роки. Такий підхід надає можливість досить повно врахувати моральне старіння устаткування та обладнання, яке є основним у сучасних умовах. Прискорена амортизація сприяє створенню достатньої кількості фінансових ресурсів для своєчасного оновлення основних засобів і впровадження новітніх техніки й технологій [25, с. 311].

Амортизаційні відрахування як фінансові ресурси підприємства, окремо не формуються, а надходять на поточний рахунок у складі виручки від реалізації [25, с. 309]. Їх виділення здійснюється на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Нараховується амортизація щомісячно, а використовується відповідно до встановлених планів підприємства, через фінансування витрат безпосередньо з поточного рахунку.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування капітальних вкладень - нове будівництво, розширення й модернізацію діючих потужностей, технічне переозброєння, придбання нової техніки, впровадження новітніх технологій тощо. Їх використовують разом з іншими джерелами фінансування капітальних вкладень (прибутком, середньо- й довгостроковим кредитом, бюджетними асигнуваннями, надходженнями з централізованих фондів, іншими мобілізованими й залученими коштами) [19, с. 106] .

Залучені фінансові ресурси за характером використання подібні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства. Але разом із тим існують певні обмеження, оскільки такі кошти мають здебільшого цільовий характер.

Прибуток є формою фінансових ресурсів, прирощених (зароблених) підприємством у результаті його господарської діяльності. Він спрямовується насамперед на розвиток виробництва. Капітальні вкладення та приріст оборотних коштів відображають збільшення статутного фонду, тобто тих ресурсів, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства. Крім того, за рахунок прибутку здійснюються певні поточні затрати, які податкове законодавство не дозволяє відносити до валових витрат [6, с. 158] .

Роль прибутку як фінансового ресурсу характеризується саме його використанням на розширення виробництва. В умовах ринку стабільні позиції мають тільки ті підприємства, що постійно розвиваються, можливості ж розвитку визначаються масою отриманого прибутку.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:

- бюджетні інвестиції;

- бюджетні кредити;

- державні дотації;

- державні субсидії [13, с. 122].

Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед, у вигляді капітальних вкладень, які спрямовуються в пріоритетні галузі й проекти, що визначають розвиток економіки країни загалом [13, с. 122].

Бюджетні кредити є формою фінансової допомоги підприємствам у разі скрутного фінансового стану. Вони відрізняються від банківських відносно невисоким рівнем процентних ставок.

Державні дотації - це виділення коштів із бюджету на покриття збитків підприємств, зазвичай, у такому випадку, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової [19, с. 135].

Державні субсидії - це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у межах різних державних програм [19, с. 136] .

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням та здійснюються у формі державних інвестицій і субсидій, кредитів. Ці ресурси мають строго цільовий характер, який випливає із суті даних фондів.

Надходження з централізованих фондів відображають внутрішньо корпоративний перерозподіл фінансових ресурсів та створюються за рахунок прибутку структурних одиниць корпоративного об'єднання, тобто за своєю сутністю вони є перерозподілом чистого прибутку. З одного боку, підприємства здійснюють відрахування в централізовані фонди, а з іншого - можуть отримувати з них кошти. Саме тому, крім загальної суми надходжень з цих фондів, слід визначати чисті (нетто) надходження, які обчислюються як різниця між надходженнями з фондів і внесками до них [13, с. 118].

Сальдо взаємовідносин може визначатися стосовно всіх наданих ресурсів. Кожне підприємство сплачує податки й обов'язкові платежі до бюджету та внески в цільові фонди. Однак, лише деякі з них можуть отримувати асигнування з бюджету чи надходження з фондів. При цьому, зазвичай, сальдо взаємовідносин від'ємне, тому, визначаючи фінансові ресурси, надані з бюджету, цільових і централізованих фондів, слід враховувати сальдо взаємовідносин: позитивне сальдо характеризує реально надані ресурси, від'ємне - фактичну суму вилучених коштів підприємств [8, с. 57].

Ще одна важлива складова фінансових ресурсів підприємств - кредити, які являють собою фінансові ресурси, які тимчасово перебувають у розпорядженні підприємств [10, с. 163]. Саме це визначає сферу їх використання - зазвичай, на тимчасові чи сезонні потреби, а також потреби, які мають циклічний характер.

Кредит існує у двох основних формах: комерційний кредит і банківський. Комерційний кредит представляє собою придбання товарів чи отримання послуг із відстрочкою сплати. Подібна угода оформлюється спеціальним борговим зобов'язанням - векселем. Сутність банківського кредиту полягає в отриманні позик від банків чи інших фінансово-кредитних установ.

Кредитування здійснюється з дотриманням основних принципів:

- поворотності;

- строковості;

- платності;

- забезпеченості [10, с. 163].

Дотримання всіх цих принципів кредитування дуже важливе для обох сторін. Підприємства-позичальники за умови неухильного виконання вимог до отримання й повернення кредитів не просто зацікавлені в ефективному використанні позичених фінансових ресурсів - вони повинні його забезпечити. Кредитні установи, відповідно, не просто позичають певні кошти - вони, для забезпечення виконання встановлених принципів, спрямовують їх у найефективніші підприємства та проекти.

1.2 Показники формування та використання фінансових ресурсів підприємства

Побудова комплексу показників фінансового стану передбачає відбір відповідних груп основних фінансових показників, включення певних показників до відповідної групи, визначення методики їх розрахунку й оцінки.

Розглянемо основні групи фінансових показників:

1. Показники оцінки фінансової стійкості.

2. Показники оцінки ліквідності.

3. Грошові потоки підприємства.

4. Показники оцінки ділової активності [21, с. 318].

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержувати гроші для сплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості [11, с. 205]. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не лише поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно, передусім, проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявності ліквідних коштів. Для аналізу ліквідності підприємства також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти:

- абсолютної ліквідності;

- покриття;

- поточної ліквідності;

- критичної оцінки поточної заборгованості;

- тривалості кредиторської заборгованості;

- обертання матеріальних запасів; оборотності активів [32, с. 141].

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі ступеня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами, можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан [21, с. 330].

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості та своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.

Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Будь-якого користувача фінансової звітності, насамперед, цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу, з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності). Розраховується за формулою:

Kп = Оборотні активи / Поточні зобов'язання (1.1.)

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності, який розраховують за формулою:

Кшл = Дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції +

Грошові кошти / Поточні зобов'язання (1.2.)

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності. Формула розрахунку:

Кал=Грошові кошти+Поточні фінансові інвестиції/Поточні зобов'язання (1.3.)

Для характеристики фінансової стійкості підприємства доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності). Розраховується за формулою:

Ка = Власний капітал / Валюта баланса (1.4.)

2. Коефіцієнт фінансової стійкості:

Кфс =Власний капітал+Довгострокові зобов?язання/Валюта балансу (1.5.)

3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами. Формула розрахунку якого:

Кзвоз=(Капітал+Прибуток майбутніх періодів+Резерви майбутніх витрат -- Необоротні активи)/Оборотні активи (1.6.)

4. Коефіцієнт ефективності використання активів, який розраховується:

Кеа = (Чистий прибуток / Активи підприємства) * 100% (1.7.)

5. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу):

Кевк = (Чистий прибуток / Власний капітал) * 100% (1.8.)

6. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів, формула розрахунку якого:

Кн/об = Оборотні активи /Необоротні активи (1.9.)

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Аналіз грошових потоків, пов'язаний зі з'ясуванням причин, які впливають на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий період (квартал, рік) [27, с. 96-98].

Аналіз потоків грошових коштів повинен здійснюватись як на основі як звітних, так і планових показників (платіжного календаря) [27, с. 98]. При цьому, останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками, що досягається шляхом контролю за відповідністю їхнього реального руху до планових показників та прийняття необхідних коригуючих заходів.

Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів у складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань і може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві. Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду на рахунках підприємства [32, с. 162].

Щоб зрозуміти реальних рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження й витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити й проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу). Отже, складання Звіту про рух грошових коштів з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві.

В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності. Крім того, як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу, та, чим швидше кошти підприємства роблять кругообіг, тим більше продукції отримує та реалізує підприємство при одній самій сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства. Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку [21, с. 341].

Отже, цілком зрозуміло, що, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинне намагатися не лише прискорити рух капіталу, а й отримувати максимальну його віддачу.

Висновки за 1 розділом

1. Перший розділ курсової роботи визначає основні теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства. У розділі було розглянуто та надано загальне визначення терміну фінансові ресурси підприємства.

2. У першому питанні розділу було розглянуто сутність фінансових ресурсів та вивчені основні складові елементи фінансових ресурсів підприємства, що є дуже важливим для управління підприємством, оскільки успішна діяльність будь-якого підприємства неможлива без ефективного управління фінансовими ресурсами, які мають створювати передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.

3. У другому питанні першого розділу було визначено, що аналіз фінансового стану підприємства передбачає відбір відповідних груп основних фінансових показників, включення певних показників до відповідної групи, визначення методики їх розрахунку й оцінки. Основні групи цих фінансових показників: показники оцінки фінансової стійкості; показники оцінки ліквідності; грошові потоки підприємства; показники оцінки ділової активності підприємства.

4. Друге питання першого розділу також визначає основні коефіцієнти та показники формування та використання фінансових ресурсів підприємства, які можна розрахувати на основі інформації, що міститься у балансі та відповідних звітах, за допомогою яких проводиться їх ретельний аналіз, визначається динаміка та напрямок їхньої зміни та визначаються найоптимальніші шляхи їх використання, визначається динаміка та напрямок їхньої зміни.

5. На підставі проведеної роботи визначено, що спроможність підприємства досягати успіху на ринку залежить від його фінансових ресурсів та ефективності управління ними. У свою чергу, склад фінансових ресурсів підприємства, їхній обсяг залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності та обсягів виробництва.

2. Аналіз фінансового положення підприємства

2.1 Організаційно-економічна оцінка стану підприємства

Публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? входить в десятку провідних підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості України з приросту товарної продукції, обсягам прибутку та зростання валового доходу. Продукція підприємства застосовується в металургії, сільському господарстві, гірничо-видобувної, хімічної та переробної промисловості, в енергетиці та водопідготовці. На сьогодні авторитет компанії як чесного й надійного партнера можуть підтвердити не лише в Україні, але й у країнах Європи, Америки, Африки, Азіатсько-Тихоокенському регіоні, країнах СНД і Балтії.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? було утворене в 1938 році на базі Кам'янського азотно-тукового комбінату. Нове підприємство, маючи прогресивну на той час, технологію почало виробництво синтетичного аміаку для потреб сільського господарства.

У 50-ті роки на підприємстві вводяться в експлуатацію цехи з виробництва азотної кислоти, флотореагентів, етилбензолу. У 60-тих роках починає активно розвиватися хлорне виробництво. Переробляючи солі Артемівського родовища, ПАТ ?ДніпроАЗОТ? почало випускати каустичну соду, рідкий хлор, хлорбензол та соляну кислоту. Сімдесяті роки двадцятого століття для підприємства ознаменувалися тим, що освоюється випуск ТДІ, полівінілхлоридних смол, окису вуглецю, каталізаторів, полістиролу. У 80-тих роках вводиться в експлуатацію два великотоннажних агрегату синтезу аміаку, та два агрегати з виробництва карбаміду, які стали основною виробничою базою підприємства. Також було здано в експлуатацію виробництво поліізоціоната. З 1990 року підприємство першим в Україні почало освоювати лінію з випуску одноразового посуду з харчового полістиролу та значно розширило асортимент товарів народного споживання. У 1993 році підприємство перетворилося на відкрите акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ?, що значно збільшило його самостійність і дозволило будувати взаємини з партнерами на якісно новій основі. Починаючи з 2000 року ведеться постійне активне переоснащення та модернізація основних фондів підприємства з нарощуванням випуску продукції та зниженням норм витрати сировини та енергоносіїв.

Публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? знаходиться за адресою: 51909 Україна, Дніпропетровська область, Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1. Дана адреса виступає і як місце знаходження підприємства, і як юридична адреса.

Сьогодні ПАТ ?ДніпроАЗОТ? виробляє:

- аміак і карбамід;

- соду каустичну і рідкий хлор;

- соляну кислоту і гіпохлорит натрію;

- КМЦ різних модифікацій і товари народного споживання.

Також підприємство активно займається курортно-оздоровчої діяльністю, має дитячий табір ім. Г.Тітова, дитячий оздоровчий табір ?Лелека? та лікувально-оздоровчий комплекс ?Хімік?.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації згідно чинному законодавству України, має відокремлене майно, самостійний баланс, круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням, бланки, товарний знак, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах. Отже, підприємство має всі необхідні складові, які підтверджують його статус як юридичної особи.

У процесі своєї діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? несе відповідальність за всі результати своєї діяльності, за виконання зобов'язань перед партнерами за укладеними договорами, перед держбюджетом і банками згідно діючому законодавству; самостійно планує свою діяльність на основі попиту на вироблену продукцію та визначає перспективи розвитку підприємства; реалізує свою продукцію по самостійно встановленим або договірним цінам; розробляє й затверджує власні фінансові плани, веде бухгалтерський облік, складає й подає статистичну інформацію.

Положеннями публічного акціонерного товариства ?ДніпроАЗОТ? затверджено його основні органи управління:

- Загальні збори акціонерів - головний орган управління підприємством;

- Наглядова рада - орган управління, який представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів та обирається з числа акціонерів в кількості трьох осіб: Голова, заступник Голови та секретар терміном на 5 років;

- Ревізійна комісія - орган підприємства, який контролює фінансово-господарську діяльність Правління та складається з трьох осіб, обраних на Загальних зборах;

- Правління - виконавчий орган підприємства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю та діє на колегіальних засадах; складається з 5 осіб (Голова та члени, які обираються за рішенням наглядової ради за пропозицією Голови Правління).

Керівництво підприємством здійснює директор. Він організовує виробничо-господарську діяльність та несе особисту відповідальність за виконання плану, впровадження досягнення науки і техніки, дотримання дисципліни (фінансової і трудової), а також за поліпшення умов праці та побуту працівників підприємства.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? має певну структуру відділів (понад 20), кожен з яких має своє коло прав та обов'язків. До того ж, кожен із відділів підприємства має й підструктуру, наприклад, відділ інженерії має такі підрозділи як: виробничий відділ, відділ головного механіка, відділ охорони навколишнього середовища, газорятівна служба та ін.

Більш детально організаційна структура підприємства зображена на рисунку 2.1.



На основі звітності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр., наданої в додатку А, було проведено фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства, результати якого наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Основні економічні показники діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр. (тис. грн.)

№	Показник	Рік	Відхилення
		2012	2013	Абсолютне, +/-	Відносне, %
1.	Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	2 797 740	2 740 889	-56 851	-2,0
2.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	2 585 573	2 282 074	-303 499	-11,7
3.	Фінансовий результат від звичайної діяльності, тис. грн.	104 744	111 617	6 873	6,6
4.	Чистий прибуток, тис. грн.	1 275	1 325	50	3,9
5.	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	612 372	622 922	10 550	1,7
6.	Фондовіддача	4,6	4,4	-0,2	-4,3
7.	Фондоозброєність, грн./чол.	147,2	152,2	5	3,4
8.	Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.	1 811 248	1 422 443	-388 805	-21,5
9.	Оборотність оборотних коштів, дні	233,1	186,8	-46,3	-19,9
10.	Чисельність робітників, чол.	4 160	4 092	-68	-1,6
11.	Продуктивність праці, грн./чол.	672,5	669,8	-2,7	-0,4
12.	Рентабельність основної діяльності, %	108,2	120,1	11,9	10,9

За підсумками аналізу фінансово-економічного стану підприємства ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за період 2012-2013 рр. чистий дохід від реалізації продукції зменшився у 2013 році на 56 851 тис. грн., тобто на 2%. Спостерігається також і зменшення собівартості реалізованої продукції на 11,7% (303 499 тис. грн.). Однак, фінансовий результат від звичайної діяльності у звітному році збільшився на 6 873 тис. грн., тобто майже на 7%. Також, у 2013 році ПАТ ?ДніпроАЗОТ? отримало чистий прибуток у розмірі 1 325 тис. грн., який збільшився порівняно з попереднім роком майже на 4%.

Середньорічна вартість оборотних коштів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у 2013 році склала менше, ніж у 2012 р. на суму 388 805 тис. грн. - на 21,5%, тоді як вартість основних фондів збільшилася на суму в 10 550 тис. грн., тобто на 1,7%.

За звітний період спостерігається зменшення показника фондовіддачі - на 4,3%, тобто, у 2013 році кількість виробленої продукції на кожну вкладену одиницю основних фондів знизилася на 0,2. Одночасно на 3,4% збільшується фондоозброєність підприємства, притому, що чисельність працівників у 2013 році зменшилася на 68 осіб.

Показник оборотності оборотних коштів у звітному році знизився порівняно з 2012 роком майже на 20. Даний коефіцієнт має позитивну тенденцію, що свідчить про покращення використання оборотних коштів у 2013 році.

За даними таблиці 2.1 можна відмітити незначне зниження продуктивності праці, яка в 2013 році зменшилася на 0,4%. На підприємстві спостерігається збільшення показника рентабельності основної діяльності у звітному році порівняно з 2012 на 10,9%, що означає збільшення ефективності основної діяльності підприємства у звітному році порівняно з попереднім.

На основі проведеного аналізу можна сказати, що публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? є одним із найуспішніших в країні підприємств, займається хімічною та нафтохімічною, а також іншими видами діяльності. Підприємство має досить високі показники господарської діяльності, які, проте, трохи знизилися за останні два роки. ПАТ ?ДніпроАЗОТ? існує вже досить довго та реалізує свою продукцію не лише на внутрішньому, але й на світовому ринку, на яких воно міцно займає передові позиції (авторитет компанії підтверджується не тільки в Україні, але й у країнах Європи, Америки, Африки, Азіатсько-Тихоокенському регіоні, країнах СНД і Балтії). За даними оцінки господарської діяльності підприємства, можна зробити висновок, що ПАТ ?ДніпроАЗОТ? має великі перспективі подальшого розвитку, не дивлячись на те, що деякі показники дещо знизилися.

2.2 Оцінка ділової активності підприємства

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненні цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції.

Активність підприємства в фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Важливим показником діяльності будь-якого підприємства є стабільність його фінансового, яка э важливою для оцінювання ступеня його ділової активності та залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. На основі фінансової звітності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 роки проведемо аналіз усіх перерахованих груп статей, результати якого занесемо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2.Аналіз основних показників фінансової звітності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр. (тис. грн.)

Показник	Рік	Відхилення
	2012	2013	Абсолютне тис. грн.	Відносне %
майно:
Необоротні активи	729 630	728 949	-681	-0,1
Оборотні активи	1 811 248	1 422 443	-388 805	-21,5
капітал:
Власний	785 451	786 384	933	0,1
Позиковий	374 956	488 534	113 578	30,3
Залучений	1 515 899	1 223 491	-292 408	-19,3
надходження:
Операційна діяльність	3 593 737	4 068 841	475 104	13,2
Інвестиційна діяльність	959 078	2 166 557	1 207 479	125,9
Фінансова діяльність	1 982 522	3 373 543	1 391 021	70,2

За результатами аналізу, в 2013 році сума необоротних активів підприємства, порівняно із минулим роком, зменшилася на суму в 681 тис. грн., так, як і оборотні активи, сума яких зменшилася у звітному періоді на 388 805 тис. грн., що складає 21,5%. Для розрахунку даних було проведено угрупування основних показників, які містить фінансова звітність ПАТ ?ДніпроАЗОТ? .

Капітал підприємства був згрупований за ознакою права власності на нього: власний (перший розділ пасиву Балансу), позиковий (весь другий розділ - довгострокові зобов'язання і забезпечення та перший рядок третього розділу: короткострокові кредити банків (рядок 1600)) та залучений капітал (третій та четвертий розділи). Виходячи з цього, можна зробити такі висновки: власний капітал ПАТ ?ДніпроАЗОТ?, як і позиковий, у 2013 році збільшився, власний капітал - на 933 тис. грн., що складає 0,1%, а позиковий - на 113 578 тис. грн., що важить 30,3%. Сума залученого капіталу в 2013 році зменшилася на 292 408 тис. грн., тобто на 19,3%.

Згідно з аналізом надходжень, найбільша сума надходжень у ПАТ ?ДніпроАЗОТ? від операційної діяльності. що є досить закономірним, оскільки підприємство промислове й основна сума надходжень має бути саме від операційної діяльності. У 2013 році сума надходжень від операційної діяльності зросла на 475 104 тис. грн., тобто на 13,2%. Надходження від інвестиційної діяльності в підприємства достатньо великі, а у 2013 році значно підвищилися на суму в 1 207 479 тис. грн., що складає майже 126%. Надходження від фінансової діяльності у звітному році також значно підвищилися, а саме - на 70,2%, що становить 1 391 021 тис. грн.

Для наочності аналізу побудуємо гістограму динаміки змін капіталу та надходжень ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр. на рисунках 2.2 та 2.3.



Рис. 2.2. Динаміка зміни капіталу ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр.

Рис. 2.3. Динаміка змін надходжень ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр.

Виходячи з оцінки динаміки змін основних груп фінансових ресурсів ПАТ ?ДніпроАЗОТ?, можна зробити висновок, що напрямок розвитку є досить позитивним, майже всі показники значно підвищилися, лише за декількома з них спостерігається зниження: необоротні та оборотні активи, залучений капітал.

Для подальшого дослідження проаналізуємо структуру фінансових ресурсів надходжень ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за даними фінансової звітності підприємства. Результати аналізу представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Питома вага фінансових ресурсів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр. (тис. грн.)

Показник	2012 рік	2013 рік	Відхилення питомої ваги, %
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питомавага, %
Власний капітал	785 451,0	29,3	786 384,0	31,5	2,2
Позиковий капітал	374 956,0	14,1	488 534,0	19,6	5,5
Залучений капітал	1 515 899,0	56,6	1 223 491,0	48,9	-7,7
Разом	2 676 306,0	100,0	2 498 409,0	100,0	0

У структурі капіталу підприємства у 2012 році найвагомішим був залучений капітал, частка якого складала 56,6%. Власний капітал складав 29,3% загальних ресурсів, тоді як позиковий був найменшим - 14,1%. У 2013 році відбувся приріст власного та позикового капіталу з одночасним зменшенням залученого, однак це не призвело до значних змін у структурі фінансових ресурсів підприємства: на першій позиції залучений капітал, що становить 48,9% загальної суми, хоча й зменшився на 7,7%, а найменшу долю займає позиковий капітал, проте його питома вага в загальній сумі капіталу збільшилася порівняно із 2012 роком на 5,5%.

Для наочності на рис. 2.4 представлена діаграма структури фінансових ресурсів ПАТ ?ДніпроАЗОТ?.

Рис. 2.4. Структура капіталу ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр.

За допомогою методу групувань на основі даних фінансової звітності: ?Балансу?, ?Звіту про фінансові результати? та ?Звіту про рух грошових коштів? були виділені основні групи фінансових ресурсів підприємства та проведений горизонтальний та вертикальний аналіз показників, тобто була ретельно досліджена їхня динаміка та структура.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що негативних змін в динаміці фінансових ресурсів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? не спостерігається, напрямок динаміки, в основному позитивний, а в структурі капіталу досліджуваного підприємства кардинальних змін не відбувалося, окрім того, що залучений капітал зменшився майже на 8%, що не є досить значною зміною в структурі фінансових ресурсів..

Аналіз показників фінансової діяльності є дуже важливим для оцінки ділової активності будь-якого підприємства, оскільки з основних фінансових звітів можна отримати будь-яку необхідну та важливу інформацію не лише про стан, динаміку та структуру майна підприємства, доходів та видатків, надходжень, а також його фінансових ресурсів (капіталу), що надає можливість побачити напрямок зміни руху діяльності підприємства та оцінити ступінь його ділової активності та перспективи її поліпшення чи підтримання на належному рівні.

Для оцінки ділової активності підприємства розроблена низка показників та коефіцієнтів, яку ми використаємо для ретельного аналізу ділової активності ПАТ ?ДніпроАЗОТ?.

Спочатку розрахуємо показники фінансової стійкості підприємства та визначимо його платоспроможність. Результати, розраховані на основі даних додатку А, представимо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Аналіз показників фінансової стійкості ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр.

Показник	Рік	Темп змін, %
	2012	2013
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,31	0,37	19,35
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,69	0,63	-8,69
Коефіцієнт фінансової стабільності	0,45	0,58	28,89
Фінансовий леверидж	2,23	1,74	-21,97
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,4	0,43	7,5

З даних таблиці видно, що динаміка більшості показників чинить позитивний вплив на діяльність ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у звітному періоді. Зростання коефіцієнту фінансової незалежності свідчить про те, що значення поступово наближається до нормативного (0,5), що означає меншу залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. У 2013 р. також збільшився коефіцієнт фінансової стабільності з 0,45 до 0,58, що свідчить про збільшення забезпеченості заборгованості власними коштами. За звітний рік дещо зріс показник коефіцієнта фінансової стійкості - на 0,3, який характеризує частку стабільних джерел фінансування в їх загальному обсязі, що свідчить про покращення ситуації на досліджуваному підприємстві. Також позитивним, безумовно, є зниження показнику фінансового левериджу приблизно на 22% говорить про зменшення залежності підприємства від довгострокових зобов'язань та підвищення фінансового ризику. На одиницю сукупних джерел фінансування припадало у 2012 році 0,69 одиниця позикового, що дещо перевищує нормативне значення, а в 2013 році спостерігається зміна цього показника, а саме його зменшення приблизно на 9%, що свідчить проте, що показник наближається до норми.

Фінансовий стан ПАТ ?ДніпроАЗОТ? є цілком задовільним, підприємство характеризується достатньо стабільним розвитком, тому можна зробити висновок, що фінансовий стан товариства є абсолютно стійким, це зберігається і у динаміці, що свідчить про раціональне та ефективне управління фінансовими ресурсами на підприємстві.

Власне оцінка показників ділової активності підприємства полягає у визначенні показників оборотності його активів. Розрахунок основних показників ділової активності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Оцінка ділової активності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр.

Показник	Рік	Темп зміни, %
	2012	2013
Коефіцієнт трансформації, оберти	1,1	1,27	15,45
Коефіцієнт оборотності обігових активів, оберти	1,54	1,93	25,32
Період 1 оберту обігових коштів, дні	233,06	186,83	-19,84
Коефіцієнт оборотності, оберти:
- запасів	15,79	16,31	3,29
- готової продукції	39,21	59,51	51,78
- товарів	276,24	218,71	-20,83
- дебіторської заборгованості	1,74	2,21	27,01
- кредиторської заборгованості	8,27	8,34	0,85
Оборотність, дні:
- запасів	22,8	22,07	-3,2
- готової продукції	9,18	6,05	-34,09
- товарів	1,3	1,65	26,92
- дебіторської заборгованості	207,06	163,26	-21,15
- кредиторської заборгованості	43,52	32,71	-24,84
Операційний цикл	229,86	185,33	-19,37
Фінансовий цикл	393,4	315,88	-19,71

За підсумками проведеного аналізу, ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у 2013 році отримало на кожну грошову одиницю вкладених в активи коштів 1,27 гривень чистої виручки від реалізації порівняно з 1,1 гривні в попередньому році. Зріс також коефіцієнт оборотності поточних активів більш, ніж на 25%, тобто з кожної гривні оборотних коштів підприємство отримує на 25% більше доходу (1,93 грн. замість 1,54 грн.). Період витрачання коштів для виробництва продукції до отримання доходу за реалізовану продукцію зменшився практично на 20%. Що стосується показників оборотності окремих видів оборотних коштів, то час обертання більшості з них зменшився у звітному році, що є позитивною тенденцією. При цьому спостерігається зростання кількості обертів за визначений час таких активів, особливо готової продукції та дебіторської заборгованості.