Казначейська система касового виконання Державного бюджету України за видатками та шляхи її вдосконалення

2.1 Організаційно-економічна характеристика Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області

Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області створено у відповідності з наказом Державного казначейства України від 23.04.2001 року №58 “Про удосконалення мережі територіальних органів Державного казначейства України” та наказу управління Державного казначейства №45 від 27.04.2001 року “Про реорганізацію відділень Держказначейства у області”, входить в систему органів Державного казначейства і підпорядковується Управлінню Державного казначейства у Волинській області.

Ковельське відділення Державного казначейства має самостійний кошторис, майно, закріплене на праві оперативного управління, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України та зі своєю назвою.

У своїй діяльності Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженням КМУ, даним Положенням, а також наказами і розпорядженнями Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, начальника управління Державного казначейства у Волинській області, начальника Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області [12].

Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області містить наступні підрозділи:

1 - керівництво.

2 - відділ розмежування та оперативно-аналітичного обліку державних доходів.

3 - відділ обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів.

4 - відділ бухгалтерського обліку та звітності.

5 - відділ комп'ютеризації.

Відділи є структурними підрозділам Ковельського відділення Державного казначейства і діють на основі положень про них, затверджених начальником Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області.

Головним завданням Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області є:

- організація виконання і контроль за виконанням Державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку;

- регулювання фінансових відносин між Державним бюджетом України та державними позабюджетними фондами, здійснення контролю за поступленням та використанням коштів державних позабюджетних фондів;

- збір, обробка і аналіз інформації про стан надходжень до Державного бюджету державних фінансів на території міста та району, подання вказівної інформації Управлінню Державного казначейства у Волинській області і керівництву міста та району.

У відповідності із завданнями, покладеними на казначейство, Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області:

а) організовує та здійснює виконання Державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку;

б) веде реєстри розпорядників коштів державного бюджету України, державних позабюджетних фондів;

в) організовує і здійснює прогнозування і касове планування коштів державного бюджету, визначає на основі чинного законодавства розміри їх поточного використання у межах, затверджених на відповідний період видатків;

г) доводить до розпорядників коштів обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;

д) веде зведений бухгалтерський облік руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства;

е) організовує роботу, пов'язану із дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходження та використання державних позабюджетних фондів [12].

Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області очолює начальник відділення, який призначається і звільняється з посади начальником Державного казначейства України за поданням начальника Управління Державного казначейства у Волинській області.

До претендента на посаду начальника відділення Державного казначейства пред'являються наступні кваліфікаційні вимоги:

- вільне володіння державною мовою;

- вища фінансово-економічна освіта;

- стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років.

Начальник відділення Державного казначейства у Волинській області керує роботою, видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання його заступниками, керівниками, і спеціалістами відділення Державного казначейства в області.

Керівники, спеціалісти і службовці Ковельського відділення Державного казначейства виконують свої службові обв'язки у відповідності з посадовими інструкціями і відповідним Положенням.

Управління Державного казначейства при виконанні своїх функцій має право:

а) відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках Державного бюджету;

б) проводити у місцевих органах державної виконавчої влади, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування та використання бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають у процесі перевірок;

в) вимагати від посадових осіб місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усунення виявлених порушень установленого порядку виконання Державного бюджету;

г) припинити фінансування з Державного бюджету підприємств, установ та організацій у разі виявлення фактів порушень установленого порядку виконання Державного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних установ та організацій;

д) безспірно вилучати у місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій раніше надані в порядку фінансування кошти Державного бюджету, державних позабюджетних фондів у разі встановлення нецільового та неефективного їх використання [12].

Суми санкцій зараховуються виключно в дохід Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації.

Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області інформує Управління Державного казначейства у Волинській області про результати виконання Державного бюджету на території міста та району, а також про стан використання державних позабюджетних фондів.

Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області несе відповідальність по своїх зобов'язаннях, за невиконання покладених на нього завдань на умовах і порядку, передбаченому законодавством.

Начальник Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області несе персональну відповідальність за виконання покладених на Ковельське відділення Державного казначейства завдань і обов'язків.

Посадові особи Ковельського відділення Державного казначейства несуть відповідальність до посадових інструкцій.

Ковельське відділення Державного казначейства у Волинській області взаємодіє:

- з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в питаннях мобілізації та цільового використання коштів Державного бюджету відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України”;

- з районним та міським фінансовим управлінням по розмежуванню доходів та проведенню взаєморозрахунків;

- з Державною податковою адміністрацією по питаннях повноти надходження доходів, проведенню взаємозаліків коштів з фінансування видатків та відшкодування податку на додану вартість із бюджету;

- з контрольно-ревізійнім відділенням щодо дотримання фінансово-бюджетної дисципліни бюджетними організаціями, дотримання затверджених в установленому порядку кошторисів доходів і видатків, а також підприємствами, установами та організаціями недержавної форми власності в отриманні бюджетних коштів.

2.2 Аналіз складу, структури та динаміки доходів і видатків Держбюджету України

Проаналізуємо склад, структуру, динаміку видатків з Держбюджету України на матеріалах Ковельського відділення Держказначейства у Волинській області. З Держбюджету фінансуються такі основні галузі:

- державне управління (Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України, центральна виборча комісія, Волинська обласна державна адміністрація, Міністерство юстиції України);

- національна оборона;

- правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави (державний департамент України з питань виконання покарань);

- освіта (спеціалізовані школи - інтернати, професійно-технічна освіта);

- охорона здоров'я (санітарно-профілактичний заклад “Турія”, первинна медико - санітарна, амбулаторно - поліклінічна та стаціонарна допомога, спеціалізовані лікарні і т. д.);

- соціальний захист та соціальне забезпечення (пенсії військово- службовцям, державні програми соціальної допомоги; державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян тощо);

- сільське господарство, рибальство і мисливство;

- заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;

- охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека;

- видатки, не віднесені до основних груп;

- державна митна служба України тощо.

Динаміка доходів і видатків з Держбюджету України наведена в таблиці 2.1. і зображена на рисунку 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка доходів та видатків Держбюджету України в Ковельському районі за 2001-2003 роки

Показники	Роки	Відхилення
	2001	2002	2003	2003 від 2001	2003 від 2002
Доходи, млн. грн.	19,76	30,15	40,2	20,53	10,14
Видатки, млн. грн.	19,86	31,17	39,82	19,96	8,65

Відхилення доходів 2003 р. від 2001 р. = (40,29 - 19,76) млн. грн. = 20,53 (млн. грн.).

Відхилення доходів 2003 р. від 2002 р. = (40,29-30,15) млн. грн. = 10,14 (млн. грн.).

Відхилення видатків 2002 р. від 2000 р. = (31,17 - 8,83) млн. грн. = 22,34 (млн. грн.).

Відхилення видатків 2002 р. від 2001 р. = (31,17 - 19,86) млн. грн. = 11,31 (млн. грн.).

Рис. 2.1. Динаміка доходів і видатків за 2001- 2003 роки, млн. грн.

Як показати результати аналізу динаміки державних коштів за останні три роки спостерігалась тенденція до зростання надходжень до Держбюджету України державних фінансів на території міста та району і відповідно зростання фінансування видатків з Держбюджету України. Це обумовлена поступовим збільшенням запланованих доходів і видатків згідно із Законами “Про Державний бюджет України“ на відповідні роки. [4-6]. Заплановані збільшення обсягів державних коштів пов'язані в першу чергу із поступовою стабілізацією національної економіки в Україні, зокрема ростом, хоч і незначним, ВВП.

Як свідчать дані з табл. 2.1. у 2001 році до Державного бюджету з відділення Ковельського Державного казначейства у Волинській області надійшло 19,76 млн. грн., у 2002 році - 30,15 млн. грн., у 2003 році - на 10,1 млн. грн. більше у порівнянні з попереднім роком.

Різке зростання дохідної частини державного бюджету за три роки спричинено успішним проведенням приватизації державного майна (ВАТ ”Ковельбудматеріалів”, ВАТ ”Ковельське АТП-10761”) і отриманням коштів, визначених Державною програмою; значним зростанням кількості платників податків, зокрема ПДВ, а саме збільшення податкових надходжень з боку: ВАТ “Ковельбудматеріалів”, ВАТ “Ковельське АТП-10761”, супермаркета “Край”, ПП “Комо”, ПП “Верес”, ПП “Олше”; недопущенням різкого скорочення ставок податків чи бази оподаткування та застосуванням взаємокомпенсуючих механізмів; реалізацією програми погашення податкової заборгованості, яка розроблена Державною податковою адміністрацією.

Слід зазначити, що у 2001 році платників податків, які сплачують загальнодержавні та обов'язкові платежі до бюджету, було 3298, у 2002 році -3620, у 2003 році кількість платників зросла на 402 одиниці. Це є позитивною тенденцією для міста та району.

До доходів Державного бюджету України належать податкові надходження (ПДВ, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, акцизний збір, ввізне мито), неподаткові надходження, доходи цільових фондів та інші.

Склад доходів Держбюджету України, що надійшли з Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області, наведені в таблиці2.2.

Таблиця 2.2 Структура доходів Держбюджету України за 2001-2003 роки

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	Відхилення по структурі
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	2002 р. від 2001 р.	2003 р. від 2002 р.
1. Податкові надходження	15925,25	80,6	24512,60	81,3	33428,98	83,0	0,7	2,3
2. Неподаткові надходження	1837,53	9,3	2773,87	9,2	3273,87	8,1	-0,1	-1,4
3. Доходи цільових фондів	1659,70	8,4	2562,82	8,5	3247,89	8,0	0,1	-0,7
4. Інші доходи	335,89	1,7	301,51	1,0	342,5	0,9	-0,7	-
Разом	19758,37	100,0	30150,80	100,0	40293,24	100	-	-

Сума доходів Державного бюджету України за 2002 рік порівняно з 2001 роком зросла на 10392,4 тис. грн. або у 1,5 рази, а сума доходів - відповідно 2003 року порівняно з 2002 роком на 10142,44 тис. грн. або у 1,3 раз

Значне зростання надходжень відбулося за такими джерелами доходів:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- податок на прибуток підприємств;

- неподаткові надходження.

Як свідчать дані з табл. 2.1. з Державного бюджету України до відділення Ковельського Державного казначейства було перераховано у 2001 році 19,86 млн. грн., у 2002 році -31,17 млн. грн., у 2003 році - до 39,82 млн. грн. Отже, видатки за 2002 рік порівняно з 2001 роком збільшилися на 11,31 млн. грн. (або на 57%), а за 2003 рік порівняно з 2002 роком - на 8,65млн. грн.(або на 28%).

Одним з пріоритетних напрямів фінансування з державного бюджету за три роки є соціальні видатки. У розрахунках до державного бюджету враховано підвищення заробітної плати працівникам освіти, охорони здоров'я, науки, культури та інших галузей соціально-культурної сфери. Зокрема, видатками на освіту забезпечено часткове виконання положень ст. 57 Закону України “Про освіту” щодо виплати педагогічним працівникам грошової винагороди.

При загальному збільшенні видатків на охорону здоров'я важливим є те, що значно виділялися кошти на реалізацію конкретних програм, визначених як пріоритетні, а саме: закупівля імунобіологічних препаратів, реалізація комплексних заходів боротьби з туберкульозом, централізована закупівля інсулінів.

Значні фінансові ресурси також вкладалися в галузі державного управління, правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави.

Співставлення між собою обсягів надходжень і видатків Державного бюджету показує незначне перевищення в 2002-2003 роках виділених коштів з Держбюджету на фінансування основних напрямків над перерахованими коштами до Держбюджету. Проте, не дивлячись на те, що місцеві бюджети Волинської області є дотаційними, в 2003 році відділенням Ковельського Держказначейства у Волинській області до Держбюджету України було перераховано на 0,47 млн. грн. більше ніж отримано.

Розглянемо детально склад та структуру видатків Держбюджету України за 2001-2003 роки (див. табл. 2.3 та рис. 2.2-2.4).

З табл. 2.3. про видатки Державного бюджету України на матеріалах відділення Ковельського Держказначейства можна зробити слідуючи висновки.

Таблиця 2.3. Склад та структура видатків Держбюджету України за 2001-2003 роки (тис. грн.)

Видатки	2001 р.	2002 р.	2003 р.	Відхилення питомої ваги
	Сума	%	Сума	%	Сума	%	2002 від 2001, %	2003 від 2001, %
1. Державне управління	2878,60	14,5	5044,32	16,2	6557,2	16,5	1,7	2,0
2. Національна оборона	5298,81	26,7	6805,21	21,9	7370,35	18,5	-4,8	-8,2
3. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави	2868,32	14,4	3824,56	12,3	4783,21	12,0	-2,1	-2,4
4.Освіта	2011,65	10,1	3298,06	10,6	4192,05	10,5	-0,7	0,4
5. Охорона здоров'я	2201,81	11,1	3251,32	10,4	4009,85	10,1	-2,6	-1
6. Соціальний захист та соціальне забезпечення	2417,61	12,2	3000,05	9,6	3809,77	9,6	0,3	-2,6
7. Сільське господарство, рибальство, мисливство	213,85	1,1	428,35	1,4	576,05	1,4	0,1	0,3
8. Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення	765,80	3,9	1248,66	4,0	1483,92	3,7	-	-0,2
9. Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека	1,79	0,01	-	-	-	-	-	-
10. Видатки, не віднесені до основних груп	1197,44	6,0	-	-	-	-	-	-
11. Державна митна служба України	-	-	4266,03	13,7	7034,2	17,7	-	-
Всього	19855,68	100 %	31166,56	100 %	39816,6	100%	-	-



Рис.2.3. Структура видатків Держбюджету України за 2001 рік

Рис 2.4. Структура видатків Держбюджету України за 2002 рік

Рис.2.2. Структура видатків Держбюджету України за 2003 рік

Видатки на державне управління в розрізі трьох років з 2001 по 2003 рр. зростали з 2878,6 тис. грн. до 6557,2 тис. грн. (в 2,3 рази). Основною причиною росту є збільшення заробітної плати.

Видатки на національну оборону теж зберегли тенденцію росту - зростання складало 7584,02 тис. грн.

Склад і структура видатків на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави дають змогу зробити висновок, що на цю галузь з бюджету 2003 року було виділено в 1,7 рази більше коштів, ніж в 2001 році.

В галузі освіти спостерігається значний приріст видатків, а саме в 2002 р. в 1,5 рази, в 2003 р. - в 1,9 разів в порівнянні з 2001 роком.

Видатки на охорону здоров'я збільшились у 2002 році порівняно з 2001 роком на 992,98 тис. грн. або у 1,4 рази у 2003 році порівняно з 2002 роком у 1,2 рази. Збільшення видатків у 2003 році порівняно з 2001 роком пояснюється поліпшенням системи охорони здоров'я.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за 2003 рік порівняно з 2001 роком збільшилися на 988,74 тис. грн., або у 1,3 рази. Це збільшення можна пояснити повним профінансуванням:

- пенсій військовослужбовцям та особам командного і рядового складу органів внутрішніх справ;

- коштів бюджету, що передаються до фонду України соціального захисту інвалідів;

- соціальних програм у галузі сім'ї, жінок, молоді та дітей.

Видатки на сільське господарство, рибальство, мисливство за 2003 рік збільшилися порівняно з 2001 роком на 455,69 тис. грн. або у 3 рази. Таке збільшення для міста Ковеля і району в цілому є мізерним, адже наш край є агропромисловим краєм.

Видатки державного бюджету на заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення за 2003 рік збільшилися порівняно з 2001 роком на 718,25 тис. грн., або майже у 2 рази і становили 1483,92 тис. грн. 100 відсоткове виконання бюджету спостерігаємо у 2001 і 2003 роках.

Видатки на охорону навколишнього середовища та ядерну безпеку становили у 2001 р.-1.79 тис. грн. У 2002 і 2003 роках на дану галузь виділялись кошти з місцевого бюджету.

Видатки, не віднесені до основних груп, у 2001 році становили 1197,44 тис. грн. У 2002 і 2003 роках на ці видатки виділялись кошти з місцевого бюджету.

І щодо галузі “державна митна служба України”, то вона перейшла на фінансування з Державного бюджету України у 2002 році. Видатки на дану галузь за 2003 ріке порівняно 2002 роком збільшились на 1692,36 тис. грн. або в 1,3 рази.

2.3 Основні показники виконання видатків Держбюджету України за 2001-2003 роки

Виконання бюджету - це забезпечення повного і своєчасного надходження доходів по кожному джерелу і безперебійне фінансування усіх передбачених заходів в межах затвердженого бюджету.

Виконання Державного бюджету України є однією з найголовніших функцій Державного казначейства.

Від своєчасного і повного надходження доходів залежить безперебійне фінансування усіх галузей господарства держави і, в першу чергу, соціально-культурних заходів.

Міністерство фінансів України організовує виконання Державного бюджету через Державне казначейство.

Проведено аналіз виконання видатків Держбюджету України на матеріалах Ковельського відділення Державного казначейства у Волинській області. Для цього складемо таблицю 2.4.

Результати з табл. 2.4 свідчать в цілому про недовиконання Держбюджету України за три роки приблизно на 8-9 відсотків видатків, зокрема:

у 2001 році - на 9,2%; в 2002 році - на 8,6%, у 2003-на 4,4%. Дана ситуація склалася через недофінансування окремих видів видатків.

Найбільше недовиконання спостерігається по таких статтях як:

1. Освіта за 2001-2003 роки - на 8-19%.

2. Охорона здоров'я - на 5-11%.

3. Соціальний захист та соціальне забезпечення - на 7-22%.

Не дивлячись на те, що по кожній з цих сфер обсяги видатків зростали із року в рік, планові показники все ж таки не виконувалися. Це пояснюється моментом, який привертає до себе увагу, як неповне дотримання встановлених при затвердженні бюджетів за три роки пріоритетів. Основу цього переліку становить заробітна плата працівників бюджетної сфери, нарахування на неї, пенсії військовослужбовцям та особам командного і рядового складу органів внутрішніх справ, кошти бюджету, що передаються до Фонду України соціального захисту інвалідів, соціальні програми у галузі сім'ї, жінок, молоді. А також і недофінансування коштів по інших напрямках, що є актуальними на сьогодні.

Стовідсоткове виконання за результатами даної таблиці - у статті “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”.

Узагальнимо дані табл. 2.4. та розглянемо динаміку виконання видатків Державного бюджету України на матеріалах відділення Ковельського Держказначейства у Волинській області (див. рис. 2.5).

Рівень виконання видатків у 2001 році становив 90,8%. Найбільший рівень виконання видатків спостерігається у 2003 році. Хоча виконання видатків Держбюджету України з роками зростає, однак проблема недовиконання існує. На сьогодні, щоб підвищити рівень якості життя, необхідно в першу чергу збільшити заробітну плату працівникам бюджетної сфери, збільшити видатки на галузь ”Охорона здоров'я”, ”Освіта”, “Сільське господарство, рибальство, мисливство”, тобто щоб завжди було стовідсоткове виконання видатків Держбюджету.

Таблиця 2.4Аналіз виконання видатків Держбюджету за 2001-2003 роки

Види галузей	2001 рік	2002 рік	2003 рік
	Сума, тис. грн.	відсоток виконання	Сума, тис. грн.	відсоток виконання	Сума, тис. грн.	відсоток виконання
	план	факт		план	факт		план	факт
1. Державне управління	3239,35	2878,60	88,9	5638,59	5044,32	89,5	6833,97	6557,2	96
2. Національна оборона	5678,72	5298,81	93,3	6973,19	6805,21	97,6	7584,02	7370,35	97,2
3. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави	2898,50	2868,32	99,0	3901,18	3824,56	98,6	4829,36	4783,21	99
4. Освіта	2396,63	2011,65	83,9	3583,57	3298,06	92,0	4604	4192,05	91,1
5. Охорона здоров'я	2449,25	2201,81	89,9	3442,23	3251,32	94,5	4237,94	4009,85	94,6
6. Соціальний захист та соціальне забезпечення	3098,19	2417,61	78,0	3244,58	3000,05	92,5	4086,93	3809,77	93,2
7. Сільське господарство, рибальство і мисливство	216,66	213,85	98,7	428,35	428,35	100,0	672,35	576,05	85,7
8. Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення	765,80	765,80	100,0	1252,06	1248,66	99,7	1484,05	1483,92	100
9. Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека	1,79	1,79	100,0	-	-	-	-	-	-
10. Видатки, не віднесені до основних груп	1297,42	1197,44	92,3	-	-	-	-	-	-
11. Державна Митна служба України	-	-	-	5641,20	4266,03	75,6	7333,56	7034,2	95,9
Разом	22042,31	19855,68	90,8	34104,95	31166,56	91,4	41666,2	39816,6	95,6

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5. Динаміка виконання видатків Державного бюджету України

Яка держава, така її й скарбниця. І навпаки - який держбюджет, такі й можливості країни. Отже, щоб жити краще, не почувати себе принизливо бідним родичем у заможній європейський родині, треба подбати про реальне наповнення державного бюджету. Власне, цю проблему в Україні намагаються розв'язати не один рік. Та за умови, коли майже половина промислових підприємств усе ще не відновила своїх виробничих потужностей, малий бізнес лише спинається на ноги, а податкове законодавство більше працює на тіньові структури, ніж на державу, помітного поступу у розв'язанні цього надважливого питання не спостерігається.

На сьогодні, щоб забезпечити належний рівень виконання бюджету на 2005 рік має стати прийняття Верховною Радою пакетів законів, які дали б змогу:

- зменшити ставки оподаткування і водночас ліквідувати податкові пільги;

- удосконалити законодавство щодо податку на додану вартість і законодавство про акцизний збір;

- розраховувати бюджет з темпів зростання ВВП та інших макроекономічних показників;

- посилити виконавчу дисципліну в органах виконавчої влади усіх рівнів і т.д.

А також слід зазначити, що сьогодні достатньо підтверджується недосконалість бюджетних відносин. Їх розлад поглибив певною мірою ринкові перетворення, істотним моментом чого є децентралізація соціальної політики і роздержавлення, які передбачають, що основний обсяг соціальних витрат дедалі більшою мірою переноситься на місцевий і регіональні рівні. Відбувається це тоді, коли місцеві і регіональні органи управління і самоврядування позбавлені можливості вести будь-яку власну фінансову, в тому числі й бюджетну, політику, оскільки все ще залишається порядок формування та виконання бюджетів усіх рівнів, притаманний колишній командно-адміністративній системі, коли нічого спільного немає з процесами, що відбуваються за умов формування ринкової економіки.

При дослідженні проблеми взаємовідносин між центральним бюджетом та бюджетами окремих територій їх необхідно розглядати як важливий і складний елемент бюджетної системи держави, яка ефективно може функціонувати лише за умов виваженого визначення у загальнодержавному порядку на довготерміновій основі положень і принципів бюджетного устрою, функцій окремих його ланок, а також при забезпеченні їх неухильного дотримання.

Отже, безперечно, сталий розвиток економіки України - запорука виконання бюджету.

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ПО ВИКОНАННЮ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ТА ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

3.1 Проблеми казначейського виконання Державного бюджету та шляхи їх вирішення

У своєму розвитку Державне казначейство пройшло певні етапи, які супроводжувалися перерозподілом виконання функцій як міжбанківською і фінансовою системами, галузевими міністерствами і відомствами, так і між підрозділами центрального апарату Міністерства Фінансів України, його місцевими фінансовими органами з подальшим зосередженням цих функцій у системі Державного казначейства.

До системи Державного казначейства України на сьогодні входять: центральний апарат (389 штатних одиниць) та його територіальні органи ( 664 територіальних управління і відділення, що мають 14291 штатну одиницю) - управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах міст.

Політична стурбованість щодо витрачання державних коштів та ролі уряду при цьому, а також забезпечення прозорості звітних даних на всіх рівнях держуправління зумовлюють необхідність удосконалення казначейської системи виконання Державного бюджету України.

Від 1999 року Державне казначейство України стає центральним органом виконавчої влади, діяльність якого регламентується Міністерством фінансів. Основною прикметою цьогол року було переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для залучення цих коштів до державного бюджету.

У 2000 році позабюджетні кошти розпорядників стали складовою частиною державного бюджету, а саме спеціального фонду державного бюджету. Бюджет держави став складатися з двох частин-загального фонду та спеціального фонду. Крім того, в порядку експерименту у двох областях (Дніпропетровська, Чернігівська) запроваджене касове обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства України, а також прийняте рішення про вдосконалення управління коштами державного бюджету шляхом надання Державному казначейству статусу учасника Системи електронних платежів ( СЕП НБУ).

В цьому ж році проведений тендер “Матеріально-технічне забезпечення підготовчих робіт із розгортання та запровадження Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства”. Передбачається закупити обмежену кількість комп'ютерного обладнання для потреб районних та міських відділень Державного казначейства, пов'язаних із завершенням консолідації рахунків органів Державного казначейства в установах НБУ, а також централізовано закупити комп'ютерне обладнання та системне програмне забезпечення з наданням супутніх послуг для обласних розрахункових центрів Державного казначейства в частині часткового тиражування Чернігівського пілотного проекту. Таким чином, через обмеженість ресурсів була здійснена комплектація обласних розрахункових центрів казначейства в мінімально допустимих обсягах.

2001 рік став роком прийняття Бюджетного кодексу України, в якому вперше на законодавчому рівні було легалізоване казначейське обслуговування бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Крім того, пріоритетність кодексу щодо всіх інших законодавчих актів, пов'язаних із бюджетним процесом, дає можливість органам Державного казначейства України проводити єдину політику у сфері виконання бюджетів.

2000-2002 роки стали для Державного казначейства України роками оптимізації процесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій з виконання дохідної та видаткової частин бюджету.

Першим кроком, зробленим Державним казначейством України до досягнення поставленої мети, стало переведення у 2000 році рахунків для здійснення видатків держбюджету з установ комерційних банків до НБУ. Консолідація усіх коштів держбюджету на рахунках Державного казначейства України НБУ сприяла виконанню однієї з основних функцій казначейства - управління загальним залишком грошових ресурсів - і створила передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку. Слід зазначити, що при цьому органи Державного казначейства залишилися клієнтами НБУ. Єдиним результатом цього кроку стало досягнення ліквідності.

Однією з обов'язкових умов переведення органів Державного казначейства України в статус прямих учасників СЕП НБУ була розробка “Положення про порядок здійснення розрахунків органами Державного казначейства” в грудні 2000 року. Згідно із цим документом на рівні казначейського банківського регіону мала використовуватись модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка та створювався окремий спеціальний підрозділ - розрахункова палата.

На таку модель свого часу була зорієнтована розробка системи ТАСК, яка в своєму складі передбачала логічно відокремлений програмний модуль розрахункової палати, розрахований на експлуатацію в обласних управліннях казначейства. В АС”Казна” такий підхід зберігся, однак функція взаємодії з СЕП НБУ покладена на одне із стандартних програмних забезпечень - Систему автоматизації банку зовнішнього постачальника, яке також функціонує на обласному рівні. Загалом ставка казначейства на трирівневу систему обробки інформації з акцентом на обласному рівні відображає реальну ситуацію в бюджетній сфері.

2001 рік став роком зміни статусу Державного казначейства із клієнта банку казначейство стало учасником СЕП НБУ. З одного боку, це не спричинило змін структури органів Державного казначейства, а з другого - змінило їхній статус. Завдяки тому, що в основу функціонування системи електронних платежів покладено бухгалтерську модель, учасники цієї системи мають можливість здійснювати багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях та рівнях розрахунків, отримувати в автоматизованому режимі щоденну інформацію у форматі затвердженого бюджету.

У зв'язку з переходом Державного казначейства у статус учасника СЕП розроблений план рахунків і впроваджений у всій системі органів Державного казначейства та фінансових органів країни.

Суть переходу до СЕП НБУ в тому, що будь-яка операція (чи то платіж, чи зіставлення планових показників) в автоматичному режимі відображається бухгалтерськими проведеннями в системі у розгорнутому вигляді. Це відбувається завдяки попередній методологічній роботі з відображення у визначеній послідовності операцій чи їхніх складових частин із обов'язковим проведенням необхідного контролю, що в майбутньому не дає змоги втручатися в роботу системи її користувачів та гарантує єдність підходу і достовірність відображення операцій з виконання бюджету. Особливістю роботи в СЕП НБУ є автоматичне формування інформації з виконання бюджету в розрахункових палатах Державного казначейства, яка за певними алгоритмами трансформується в необхідну звітність.

За допомогою СЕП НБУ можна: отримувати інформацію про здійснені операції в режимі реального часу; проводити міжбанківські платежі між усіма кореспондентськими рахунками за 10-15 хвилин; автоматично, в режимі реального часу, відображати в бухобліку здійснені операції; складати звітність, у тому числі щоденний баланс, використовуючи інформацію з єдиної бази даних Державного казначейства.

У червні 2001 року завершилося входження всієї системи органів Державного казначейства до СЕП НБУ з виконання держбюджету за доходами.

Зараз доходи бюджету зараховуються платниками податків відразу на рахунки обласних управлінь Державного казначейства та щоденно акумулюються на центральному рівні. Це дало змогу Державного казначейства України безпосередньо отримувати всю первинну інформацію щодо трансакцій за доходами державного бюджету (на рівні управлінь Державного казначейства в режимі on-line) та формувати на підставі звіт про виконання державного бюджету за доходами не тільки в щоденному режимі, а й на будь-який момент протягом операційного дня. За рахунок доходів, які надходять на рахунки управлінь Державного казначейства, одномоментно формуються активи для здійснення видатків із державного бюджету.

Отож, входження Державного казначейства у СЕП НБУ в частині касового виконання:

скоротило терміни проходження платежів;

збільшило обіговість бюджетних коштів;

дало можливість складати щоденну оперативну звітність з обліку доходів державного бюджету, яка до цього часу надавалась тільки НБУ на другий (третій) робочий день з моменту платежу.

На початку 2001 року органи Державного казначейства використовували у своїй роботі три програмних продукти. Такий стан справ призводив до певних ускладнень у роботі всієї системи Держказначейства, що викликало потребу прийняття рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення. Оскільки програмний продукт АС “Казна” найповніше забезпечував функціональність системи, було прийняте рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого одним із обласних управлінь Державного казначейства. Нині Держказначейство проводить роботу щодо запровадження цього програмного продукту в усій країні. Хоча сьогодні в Україні є певні труднощі, пов'язані з якістю чи взагалі відсутністю телекомунікаційного зв'язку, що стримує темпи розвитку Державного казначейства України.

У цьому ж році було запроваджено облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах казначейства, який мав сприяти здійсненню органами Державного казначейства контролю за прийняттям юридичних та фінансових зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів, забезпеченню якісного планування ресурсного балансу. Достовірний облік зобов'язань - доволі складна проблема для Державного казначейства у двосторонніх відносинах. Наслідком цього є те, що розпорядники бюджетних коштів мають можливість приймати юридичні зобов'язання, які перевищують бюджетні призначення, а реєструвати їх в органах Державного казначейства тільки в межах кошторису. Державне казначейство вживає заходів щодо виявлення таких випадків шляхом зіставлення даних звіту в органах казначейства з аналогічними даними розпорядників бюджетних коштів. Порушення правил укладання договорів розцінюється як бюджетне правопорушення, яке тягне за собою припинення платежів конкретного розпорядника коштів.

У 2002 році розпочався процес запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів. Це дало змогу заволодіти достовірною інформацією про надходження за видами доходів та бюджетів у режимі реального часу, надавати звітні дані зацікавленим органам з метою здійснення аналізу та прийняття управлінських рішень, реалізувати на центральному рівні механізм доведення бюджетних коштів до 595 місцевих бюджетів шляхом автоматичного щоденного перерахування міжбюджетних трансфертів за індивідуальними нормативами до кожного місцевого бюджету. І цим досягається поєднання зацікавленості обласного, міських і районних рівнів влади у надходженні загальнодержавних податків і зборів та своєчасного і в повному обсязі отримання місцевими бюджетами дотації вирівнювання.

На сьогодні вже багато зроблено урядом, Міністерством фінансів України для підвищення ефективності бюджетних коштів. Це передусім перехід на казначейське виконання бюджету, удосконалення системи контролю за використанням бюджетних ресурсів.

Ми, майбутні фінансисти, у більшості маємо досвід виконання законодавства, а не вжиття організаційних і методологічних заходів щодо роз'яснення законодавчих актів або заповнення законодавчих прогалин і розв'язання суперечностей. На нашу думку, слід найбільшу увагу зосередити на проблемах використання бюджетних коштів, визначити: хто, коли і як відповідає за їх використання. Якщо порівняти дані про надходження доходів і видатки за три останні роки, то спостерігається невідповідність між зобов'язаннями за видатками та джерелами фінансування.

Підводячи підсумки пройдених етапів розвитку казначейської системи, хотіли б зазначити, що органи Державного казначейства України реалізували функцію казначейського виконання державного бюджету.

При цьому було забезпечено:

відповідну прозорість бюджетного процесу;

введення Єдиного казначейського рахунку;

входження Державного казначейства у СЕП НБУ;

запроваджено облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах казначейства;

запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів;

Наступний дуже важливий етап - запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками з 2002 року. З 2003 року цей етап уже запроваджений у відділенні казначейства міста Ковеля. Це означає, що рахунки розпорядників та одержувачів коштів поетапно відкриті в органах Державного казначейства України. Органи Державного казначейства України здійснюють операції на рахунках розпорядників із зарахування та перерахування коштів, забезпечуючи попередній і поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів.

Із переходом місцевого бюджету на казначейське обслуговування значно зросло навантаження на органи держказначейства.

Додатковий обсяг робіт виник у зв'язку з великою кількістю звітної інформації, яку необхідно надавати органам місцевого самоврядування, іншим органам законодавчої влади на всіх рівнях, враховуючи також роботу з консолідації звітної інформації та складання управлінської звітності.

З метою ефективного управління бюджетними ресурсами Державним казначейством України встановлено денний ліміт кощтів на обласному рівні, який має забезпечити реальну потребу управлінь у ресурсах на наступний день. Залишок коштів за день,який перевищує ліміт, перераховується щоденно після завершення операційного дня на рахунок Державного казначейства України.

У таких умовах Державне казначейство виважено підійшло до вибору моделі функціонування Єдиного казначейського рахунка. Ще у 1999 році розглядалися два можливих варіанти відкриття кореспондентського рахунка (Єдиного казначейського рахунка) Державного казначейства в Національному банку України:

усім територіальним управлінням Державного казначейства України - в обласних управліннях Національного банку;

Державному казначейству України - на центральному рівні.

Враховуючи реальні можливості та стан здобутків Державного казначейства в 1999 році, було прийняте рішення про відкриття 28 кореспондентських рахунків, тобто відкриття Єдиного казначейського рахунка в кожному з обласних управлінь Державного казначейства України та на центральному рівні. При цьому Державне казначейство України прийняло виважене рішення про скорочення функцій на рівні районних відділень. Це дало змогу зосередити виконання складних процесів на обласному рівні, обмеживши функціональність районних відділень. Інформацію про здійснені операції Державне казначейство України отримує шляхом її консолідації в автоматизованому режимі.

На сьогодні всі бюджетні грошові надходження уряду автоматично спрямовуються на центральний кореспондентський рахунок із доходів, а платежі за видатками здійснюються через 28 кореспондентських рахунків у Національному банку України: один для центрального казначейства і по одному для кожного з обласних управлінь казначейства. При цьому всі ці рахунки знаходяться в єдиній системі електронних платежів і тому Державне казначейство має до них прямий доступ.Управління цими рахунками здійснюється центральним казначейством.

Таким чином, були створені передумови для завершального етапу впровадження Єдиного казначейського рахунка на центральному рівні казначейства - відкриття кореспондентського рахунка на центральному рівні шляхом технічного злиття 28 чинних кореспондентських рахунків казначейства в НБУ у консолідований єдиний казначейський рахунок із субкореспондентськими рахунками для кожного обласного управління Державного казначейства України та з доступом до СЕП НБУ через розрахункові палати НБУ на обласному і центральному рівнях. При цьому управління Єдиним казначейським рахунком здійснюється центральним апаратом Держказначейства.

Хоч чималенько зроблено, однак Державне казначейство України потребує удосконалення, а саме організацію перевірок використання бюджетів усіх рівнів.У ході перевірок встановлюються непоодинокі випадки надання безповоротної фінансової допомоги суб'єктам підприємництва.

Бюджетний кодекс чітко закріпив види доходів за відповідними ланками бюджетної системи. До речі, в Законі України “Про державний бюджет України на 2002 рік” уже не зазначалося, до якого бюджету і в яких пропорціях зараховується той чи інший вид доходів. Наводяться лише обсяги міжбюджетних трансфертів для 686 місцевих бюджетів.

Оптимізму додавало й те, що статтею 48 Закону України “Про державний бюджет України на 2002 рік” здійснення розрахунків із бюджетом у негрошовій формі було заборонене. Крім того, відповідно до Бюджетного кодексу фінорган вищого рівня не має повноважень щодо бюджету нижчого рівня і не може розпоряджатися його коштами для проведення негрошових розрахунків.

Стаття 85 Бюджетного кодексу, а в подальшому і стаття 44 Закону України “Про державний бюджет на 2002” заборонили фінансування установ і заходів із двох бюджетів. Такі видатки кваліфікуються як нецільове використання коштів і підлягають вилученню до державного бюджету. Це повинно припинити такі невиправдано щедрі витрати бюджетних коштів на поширені закупівлі автомобілів іноземного виробництва для потреб адміністрації, масові польоти їхніх працівників до столиці на всіляки наради й проживання у готельних номерах вартістю понад тисячу гривень за добу.

Як відомо, Бюджетний кодекс передбачає проведення міжбюджетних розрахунків на основі двох видів трансфертів. Перший із них - це дотації вирівнювання місцевим бюджетом, другий - цільові субвенції. Розширення кількості субвенцій і збільшення їхніх обсягів зумовлене програмно-цільовим підходом до формування бюджету, що передбачпється Бюджетним кодексом. У багатьох країнах бюджети формуються саме за таким принципом, при затвердженні місцевого бюджету визначаються бюджети окремих установ на здійснення покладених на них функцій і бюджети окремих бюджетних програм. При цьому проблему - яким чином використовувати кошти річного бюджету - вирішує керівництво установи. Воно ж відповідає за ефективність їнього вкладення й за повноту виконання установою функцій, покладених на неї.

Ми лише на шляху до такого принципу використання бюджетних коштів, оскільки витрачаються вони в нас відповідно до статей бюджетної класифікації. Зауважимо, що перейти при плануванні видатків бюджету від мережі до функцій надзвичайно важко. За рік це зробити неможливо. Тому в державному бюджеті є нерозподілений резерв.

Крім зазначеного резерву, існує коефіцієнт вирівнювання, який застосовувався Мінфіном при плануванні дотацій вирівнювання місцевим бюджетом.

Програмно-цільовий підхід до формування бюджетів, який запроваджується в Україні відповідно до вимог Бюджетного кодексу, вимагав від державної контрольно-ревізійної служби перегляду основних засад проведення перевірок виконання бюджетів.

Передусім змінилася схема організації таких перевірок. Зумовлене це тим, що шляхи проходження коштів державного і місцевого бюджетів часто перетинаються. Це викликане наявністю цільових субвенцій, які надходять із державного бюджету до місцевих через казначейство.

По-новому потрібно підходити до ревізії (перевірки) субвенцій, наданих установам та організаціям. Оскільки Закон України “Про Державний бюджет на 2003 рік” встановлено розміри субвенцій для областей, то рішенням обласної ради про бюджет на відповідний рік увесь цей обсяг розподілено між районами й містами обласного підпорядкування. В обласному бюджеті не повинно залишатися ніяких сум.

Не може бути ніякого перерозподілу між різними видами субвенцій. Він допустимий лише в межах однієї субвенції (наприклад, перекидання суми субвенції на придбання газу на субвенцію на придбання твердого палива тощо).

Субвенції повинні використовуватись тільки за цільовим призначенням. Заборонене фінансування місцевих соціальних програм за рахунок державних субвенцій.

Іноді, ця вимога подекуди ігнорувалася. Крім того, кошти часто залишалися на рахунках органів казначейства, фінорганів та головних розпорядників бюджетних коштів через брак належної інформації, що має надходити від організацій, які надають певні послуги населенню, а також інформації про нарахування субсидій, проведені ними витрати, заборгованість.

І це тоді, коли в бюджетах усіх рівнів так не вистачає бюджетних коштів.

Тривале перебування значних залишків коштів на рахунках установ без реальної потреби в них призводило в окремих випадках до іхнього нецільового використання.

Особливу увагу під час перевірок виконання бюджетів потрібно також приділити контролю за взяттям бюджетних зобов'язань, достовірністю їхнього обліку, а також за повним переведенням бюджетної сфери на казначейське обслуговування.

Результати ревізії слід розглядати на засіданні (чи колегії) відповідної державної адміністрації за участю керівника ревізії. В обов'язковому порядку потрібно інформувати про виявлені недоліки і порушення відповідну раду.

Про результати перевірок виконання бюджетів потрібно обов'язково інформувати громадськість через засоби масової інформаціїї.

3.2 Шляхи розв'язання бездифіцитності Державного бюджету

Питанням дефіциту бюджету придідяється дедалі більше уваги як у науковій літературі, так і в практичній діяльності. Дефіцитність бюджету повязана з деякими видами податкових вилучень у державі: тому реформування податкової системи має базуватися на принципі фіскальної достатності, тобто формування дохідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснення державних функцій, а також на принципах обовязковості й рівномірної навантаженості при сплаті податків, недопущення проявів дискримінації окремих платників. Неприпустиме масове надання податкових пільг окремим субєктам підприємницької діяльності.

Розвязання проблеми дефіцитності бюджетів через вирішення таких питань:

Для покриття бюджетного дефіциту державі необхідно звільнитися від “дрібної власності” й здійснювати розширене акціонування та інвестування інших обєктів як на території України, так і за її межами. При цьому не варто забувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від прибуткових підприємств. Приватизація має бути економічно доцільною, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, що займаються виробництвом. Також треба поліпшувати управління державним майном, що приведе до зменшення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації.

Другий важливий момент - високий рівень номінального податкового навантаження. Недоцільно (як це робилося досі) протягом року приймати законопроекти, що погіршують становище платників податків. Треба запроваджувати раціональну податкову політику, яка базується на зниженні податкового тиску і поєднанні фіскальної й стимулювальної функцій податків. А державний бюджет на 2004 рік побудований переважно з фіскальним наголосом.

У 2004 році має підвищитися стабільність податкового законодавства, і треба (щоб потім знову не перерозподіляти доходів) не разом із бюджетом приймати ці податкові закони - вони мають бути прийняті до бюджету.

Максимальне виявлення усіх матеріальних і фінансових резервів для досягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації.

Особлива увага має приділятися підвищенню ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави.

Ще одна проблема - короткострокове бюджетне планування і його невідповідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет - це не просто доходи і видатки. Треба підвищувати роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожному витрачанні необхідно думати про найголовніше - добробут громадян.

Варіантом податкового наповнення бюджету може бути встановлення держмонополії на виробництво й продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. Насамперед - здоровя нації, а вже потім - збирання податків до бюджету - прямих і непрямих.

В Україні має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладення капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери. Отже, нагальною стає зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через використання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної діяльності українських науковців.

Заборона НБУ надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

Через невчасне проведення структурних змін в економіці існує структурний дисбаланс у народному господарстві в бік значного переважання виробництва над виробництвом предметів споживання.

Подальше зростання української економіки має здійснюватися на власній інвестиційній базі й достатній ринковій основі. Уряд України передбачає, що такий підхід спричинить “посилення ролі держави як субєкта, який підсилює ринкові механізми, впливаючи на створення рівних конкурентних умов для виробників”. Планується розвязати проблему надмірної витратності й енергомісткості української економіки, забезпечити виконання поточних розрахунків за спожиті ресурси, насамперед за енергоносії.

Подальшу розвідку в цьому напрямку слід проводити, враховуючи: звязок бюджетної політики з бюджетним і податковим реформуванням; взаємозвязок бюджетів різних рівнів; зіставляючи можливості платників податків із витратами держави.