Особливості формування доходної частини Державного бюджету України

Сутність, принципи формування Державного бюджету України, його доходи та їх класифікація, динаміка, структура, джерела формування та зарубіжний досвід. Гармонізація чинної податкової системи. Шляхи наповнення та напрямки детінізації держбюджету економіки.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 23.09.2014
Размер файла 344,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3.3 Пріоритетні напрямки детінізації Державного Бюджету економіки України

Тінізація економіки України в період кризи знову наблизилася до критичного рівня та потому демонструє досить слабкі тенденції до скорочення. Як наслідок, стримуються процеси післякризового відновлення економіки, створюються умови для подальшого розшарування населення, знижується дієвість влади і реалізації економічних та соціальних реформ.

Зниження частки тіньової економіки до 2014 р. на 30 % порівняно з рівнем 2010 р. встановлено індикатором успіху реформування податкової системи згідно Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та є передумовою досягнення цілей та реалізації потенціалу реформування економіки та соціальної сфери. Зокрема, слід виділити такі ризики з боку тінізації економіки для результативності реформ:

1. Збереження високого рівня тінізації фінансових потоків загрожує досягненню цілей стабілізації державного бюджету та знижує потенціал реформування фінансової системи.

2. Недостатня надійність вітчизняного фондового ринку та страхових інститутів, спричинені їх інтегрованістю у тіньові схеми, є ризиком для запровадження II рівня пенсійної системи та переходу на страхову модель охорони здоров'я.

3. Спотворення механізмів конкуренції внаслідок значних масштабів тінізації діяльності економічних суб'єктів та недостатня надійність вітчизняного фондового ринку через високий рівень тінізації фінансових потоків негативно позначаються на результативності реформ, спрямованих на покращення бізнес-клімату та залучення інвестицій.

4. Маніпуляції з розміром офіційних доходів дозволяють нелегально працюючим та працюючим, що отримують частку заробітної плати «у конвертах», необґрунтовано отримувати від держави соціальну підтримку, що може негативно позначитися на результативності вирішення завдань реформи системи соціальної підтримки.

5. Тінізація земельних відносин перешкоджає формуванню ефективних механізмів управління ринком землі у контексті земельної реформи, реалізація земельної реформи без належного забезпечення інвентаризації, обліку, оцінки та контролю використання земель сприятиме подальшій тінізації ринку землі та створюватиме умови для легалізації правопорушень.

Стратегічними пріоритетами детінізації економіки у контексті реалізації Програми економічних реформ зображено на рис.3.3

Рис.3.3 Стратегічні пріоритети детінізації економіки

Основні проблеми тінізації фінансових потоків полягають у використанні фінансових інститутів, зокрема банків, страхових компаній, торговців цінними паперами, кредитних спілок у схемах непродуктивного відпливу капіталів, ухилення від оподаткування та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Проблеми та ризики, пов'язані з використанням фінансових інструментів у тіньових схемах, проаналізовані у аналітичній записці НІСД «Щодо першочергових заходів детінізації фінансових потоків в Україні». Поряд з втратами державного бюджету, це стримує розвиток вітчизняних фінансових інститутів, негативно впливає на інвестиційну привабливість фондового ринку та надійність фінансових інструментів.

Отже, для забезпечення ефективного та послідовного поступу реформ має бути створено умови, за яких перебування у нелегальному секторі стає надто ризикованим та коштовним. При цьому, при здійсненні реформ необхідно дотримуватися принципу непогіршення умов ведення бізнесу та оплати праці сумлінних платників податків. В іншому випадку, такі заходи створюватимуть умови для подальшої тінізації економіки та підриву довіри до влади.

Певні кроки у напрямі детінізації економіки вже зроблено.

1. Податковим кодексом, прийнятим на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, передбачено зменшення податкового навантаження на бізнес-середовище, спрощення адміністративних процедур і вдосконалення процедур адміністрування податків, перехід до загальної системи оподаткування прибутку страховиків, що сприятиме зменшенню масштабів «схемного» страхування.

2. З метою вдосконалення правових та організаційних засад протидії корупції схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011_2015 роки, прийняті Закони України «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні порушення»,яка нажаль, нині не працює.

3. На виконання Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010_2014 роки вжито заходи щодо спрощення дозвільної системи та процедур ліцензування, зокрема, законодавчо затверджено вичерпний перелік документів дозвільного характеру, забезпечено перехід від принципу «єдиного офісу» до принципу «єдиного вікна» під час видачі документів дозвільного характеру, спрощено дозвільні процедури у будівництві, скорочено перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню тощо.

4. Законодавство у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, приведено у відповідність з рекомендаціями ФАТФ; Україну виключено зі списку країн, що мають стратегічні недоліки системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму («сірого» списку ФАТФ).

5. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затверджено програму попередження фактів випуску та організації обігу цінних паперів, які можуть використовуватись для непродуктивного відпливу капіталів, ухилення від оподаткування та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, що дозволило здійснювати моніторинг емітентів цінних паперів з ознаками фіктивності, осіб, пов'язаних з випуском і обігом фіктивних цінних паперів, та учасників фондового ринку, які здійснюють операції з ними, а також зупиняти обіг та скасовувати реєстрацію цінних паперів з ознаками фіктивності.

Основним принципом реалізації заходів щодо детінізації ринку праці має стати непогіршення умов ведення бізнесу та оплати праці сумлінних платників податків. З метою забезпечення послідовної детінізації оплати праці необхідно:

1) Міністерству соціальної політики з метою перерозподілу навантаження страхових внесків між працівником і роботодавцем для учасників солідарної системи пенсійного страхування розробити:

- модель перерозподілу внесків між працівником і роботодавцем з одночасним компенсаційним підвищенням заробітної плати,

- методичне забезпечення компенсаційного підвищення заробітних плат найманих працівників;

- проект відповідних змін до пенсійного законодавства щодо перерозподілу обсягів страхових внесків між працівником і роботодавцем для учасників солідарної системи пенсійного страхування;

2) посилення відповідальності за ухилення від сплати податків і страхових внесків та покращення їх адміністрування; зокрема внесення змін до законодавства щодо збільшення штрафних санкцій за ухилення від оформлення трудових відносин між працівником і роботодавцем, посилення відповідальності посадових осіб роботодавця за неоформлення трудових відносин з працівником, розширення повноважень Інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок додержання законодавства про оплату праці;

3) запровадження «періоду очікування», тобто підвищення віку виходу на пенсію для осіб, які не сплачували страхові внески до пенсійної системи, або сплачували їх не в повному обсязі, що дозволить подолати практику відсутності санкцій за недотримання норм законодавства.

До напрямів детінізації ринку землі слід віднести:

1) зняття з 2013 року мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, що зменшить мотивацію значної кількості суб'єктів господарювання у використанні тіньових і корупційних схем переведення земель сільськогосподарського призначення у інші категорії земель;

2) забезпечення прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про передачу у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, вільного доступу фізичних і юридичних осіб до інформації про вільні земельні ділянки та генеральні плани населених пунктів, що сприятиме залученню ширшого кола учасників у земельні аукціони;

3) використання технологій космічного зондування, що дозволить прискорити здійснення інвентаризації земель, забезпечити повноту та точність даних у державному земельному кадастрі та здійснювати систематичний контроль цільового використання земель, визначення структури і площ посівів основних сільськогосподарських культур;

4) спрощення процедур передачі у власність або оренду земельних ділянок промисловості, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб

Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст і їхніх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Саме місцевим бюджетам на сучасному етапі розвитку країни приділяється значна увага, оскільки вони є гарантом фінансового забезпечення розвитку регіонів. Основне джерело наповнення місцевих бюджетів - податки і збори.

Треба зазначити, що органи місцевого самоврядування завдяки своїм повноваженням можуть вводити пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі податки і збори чи повністю звільняти від них деякі категорії платників, надавати відстрочку щодо сплати місцевих податків та зборів, але не можуть запроваджувати додаткових податків і зборів, котрі суперечать чинному законодавству.

Сьогодні склалася досить непроста ситуація у сфері наповнення місцевих бюджетів податками і зборами. Це пов'язано насамперед із наданням чисельних пільг, що стосуються оподаткування, і, як правило, ці пільги недостатньо обґрунтовані. Велика кількість пільг з оподаткування у регіоні є причиною недонадходжень до місцевого бюджету значних бюджетних коштів, а це, у свою чергу, позначається на рівні соціального забезпечення населення .

Останнім часом значний крок у цьому напрямку зроблено Управлінням місцевих податків і зборів та неподаткових платежів, а також Управлінням справляння платежів за користування природними ресурсами у структурі ДПА України. До речі, останнє постійно проводить роботу з аналізу рішень органів місцевого самоврядування і в разі необхідності вносить радам пропозиції щодо перегляду й удосконалення ухвалених ними рішень, які суперечать чинному законодавству .

Із прийняттям нового Бюджетного кодексу значні зміни сталися у сфері місцевих бюджетно-податкових відносин. Вони полягають у тому, що нарешті чітко визначено перелік джерел надходжень коштів до місцевих бюджетів, зокрема податків і зборів. Це дало змогу органам місцевої влади розробити перспективні плани бюджетно-податкової політики, визначити стратегічні цілі розвитку продуктивних сил на підвладній їм території, поліпшити рівень соціального забезпечення населення. Але, незважаючи на прийняття кодексу, залишається чимало проблем, що потребують додаткового врегулювання. Активну політику в цьому напрямі проводить Державна податкова адміністрація України [12, с. 83-84].

У складі ДПА створено низку підрозділів, один із них - підрозділ зі стягнення податкової заборгованості. Сьогодні робота цих підрозділів базується на нових формах стосунків із платниками податків. Їхнє головне завдання не покарати платника податку, а відшкодувати належні до бюджету платежі. При цьому примусове стягнення заборгованості використовується лише як запобіжний захід.

Велика робота саме у сфері справляння місцевих податків і зборів проводиться вищезгаданим Управлінням місцевих податків і зборів та неподаткових платежів, а також Управлінням справляння платежів за користування природними ресурсами. Це управління є запорукою і важливим гарантом наповнення місцевих бюджетів, оскільки відповідає за справляння місцевих податків і зборів, а також плати за землю, фіксованого сільськогосподарського податку тощо.

У процесі адміністрування платежів працівники управління розробляють нормативно-правові акти, інструктивні матеріали, спрямовують діяльність підпорядкованих підрозділів органів ДПС на використання планових показників надходжень коштів до бюджетів, налагодження тісної співпраці з платниками податків.

Державна податкова адміністрація постійно розробляє програми щодо поліпшення сплати податку платниками місцевих податків і зборів, попередження приховування податків, забезпечення своєчасного наповнення місцевих бюджетів, що підвищуватиме рівень соціального забезпечення населення й стимулюватиме місцеві органи влади до переходу від пасивної на сьогодні розрахунково-платіжної діяльності до організаційно-управлінської.

Отже, державні доходи - це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій. Доходи формуються через податкові надходження від підприємств усіх форм власності та від населення. Вони об'єднуються у централізовані фінансові ресурси і зосереджуються, як правило, у державному бюджеті.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів, акумульованих у державному бюджеті, є податки.

Можна виділити чотири форми регулювання бюджетів (Рис 3.4):

1. Централізована, здійснювана Мінфіном з метою вирівнювання можливостей одержання доходів і фінансування видатків усіма місцевими органами держави.

2. Децентралізована, основою якої є фінансова самостійність місцевих рад.

3. Забезпечення джерелами доходів усіх ланок бюджетної системи.

4. Забезпечення бюджетним фінансуванням усіх галузей народного господарства.

Рис.3.4 Чотири форми регулювання бюджетів

Виходячи з реалій сьогоднішнього дня - економічної кризи, триваючого спаду виробництва ВВП, розладу фінансово-кредитної системи, зростання неплатежів та знецінення національної грошової одиниці, особливої актуальності набуває проблема побудови досконалої та ефективної системи формування доходної частини державного бюджету.

Дослідження формування доходів бюджетів країн з ринковою економікою показують, що вони формуються переважно за рахунок податкових надходжень.

ВИСНОВКИ

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

У результаті проведеного дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції:

1. Державний бюджет є важливим інструментом економічного регулювання, макроекономічної стабілізації, економічного зростання країни та забезпечення виконання державою своїх функцій. Від 2000 року бюджет в Україні поділяється на загальний та спеціальний фонди для забезпечення цільового використання коштів. Функціонування спеціального фонду Державного бюджету України визначає потребу в законодавчому закріпленні джерел формування фонду і доведення доцільності його існування.

2.Виявлено, що у 2011-2013рр. випереджувальними темпами зростали видатки державного бюджету, у 2012р., навпаки, швидше збільшувались доходи.

3.Однак, у 2012р. показники росту доходів та видатків майже зрівнялись. Ефективно виконувати свої функції держава може, забезпечивши формування достатньої дохідної частини бюджету. З'ясовано, що доходами бюджету є всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачене чинним законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги та власні надходження бюджетних установ). Доведено, що для детальнішої оцінки формування доходів бюджету доцільно застосувати такі методи формування доходів: податковий і неподатковий (доходи від підприємницької діяльності, від надання державних послуг, від державного майна, від державних ресурсів). За умов ринкової економіки більшого значення набуває податковий метод формування доходів.

3. Зроблено висновок, що державний бюджет 2013р. за доходами не був виконаний на 12,9 млрд грн.. А у 2012 році Державний бюджет України отримав 346025,5 млн.грн., що на 31408,6 млн.грн., або на 10% більше за показник 2011 року.

4. Оцінюючи формування дохідної частини Державного бюджету України, визначено, що основну частку у доходах складають податкові надходження.

5. Виявлено, надходження від операцій з капіталом, офіційні трансферти та цільові фонди займають незначну частку у доходах Державного бюджету і є відносно стабільними протягом 2011-2013 рр.

6. Відзначено зміну податкової політики, яка суттєво впливає на формування системи доходів Державного бюджету України.

Для загального фонду, особливо в період стабілізації економічного становища держави та в кризові періоди, рекомендовано при плануванні бюджету здійснювати закріплення видатків за доходами для збалансування бюджету. Таке закріплення дасть можливість визначити галузі, на які варто виділяти більше коштів, і галузі, видатки на які потребують скорочення. Для стабільності функціонування спеціального фонду Державного бюджету України визначено два варіанти його реформування: 1) у Бюджетному кодексі України затвердити такі постійні джерела спеціального фонду, які не можуть бути переведені до загального фонду: власні надходження бюджетних установ, надходження від реалізації державних запасів із метою їх поповнень, цільові фонди (платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, екологічний податок), акцизний збір із вироблених в Україні, із ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів та ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (інші джерела варто затверджувати законом про Державний бюджет України на кожний рік з метою визначення пріоритетних галузей розвитку та джерел їх фінансування); 2) формувати один загальний фонд бюджету, у якому закріпити чітко визначені статті витрат із зазначеними доходами на них.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність, принципи формування Державного бюджету України. Доходи Державного бюджету України та їх класифікація. Джерела формування доходів Державного бюджету України. Основні напрямки удосконалення чинної системи доходів державного бюджету України.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.11.2010

  • Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.

    курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017

  • Теоретичні аспекти формування державного бюджету України. Аналіз формування доходної частини державного бюджету України. Шляхи оптимізації формування доходної частини державного бюджету України.

    дипломная работа [290,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Економічна сутність доходів Державного бюджету України і їх роль у розв’язанні проблем економічного зростання. Законодавчо-нормативна база формування доходів Державного Бюджету України. Джерела формування доходів бюджету.

    курсовая работа [67,8 K], добавлен 10.04.2007

  • Удосконалення формування доходної частини державного бюджету. Податки на додану вартість та прибуток, мито та акцизний збір як основні платежі, що забезпечують прибутками загальний фонд. Аналіз системи надходження коштів до Державного бюджету України.

    реферат [20,3 K], добавлен 22.02.2012

  • Напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави. Законодавче регулювання держбюджету України. Зарубіжний досвід формування бюджетної системи. Аналіз складу, класифікації, форм прояву, динаміки бюджетних доходів та видатків.

    курсовая работа [109,8 K], добавлен 09.05.2016

  • Основні джерела формування доходів державного бюджету. Аналіз формування дохідної бази державного бюджету України. Проблеми формування податкових доходів держави та шляхи їх вирішення. Використання рейтингової оцінки для оптимізації структури бюджету.

    дипломная работа [191,1 K], добавлен 13.11.2013

  • Соціально-економічна сутність Державного бюджету України. Джерела його формування та напрямки вдосконалення. Нормативно-правове підгрунтя функціонування фінансів країни. Вплив видаткової частини бюджету на врегулювання соціально-економічних процесів.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 19.10.2011

  • Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.

    курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013

  • Концептуальні підходи до формування державного бюджету в умовах ринкової економіки. Основні завдання та шляхи покращення бюджетної політики України у 2007-2009 рр., аналіз доходів і видатків. Реформування фінансової системи та причини бюджетного дефіциту.

    дипломная работа [647,2 K], добавлен 25.11.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.