Облікова політика підприємства "Селиська пекарня"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Облікова політика підприємства «Селиська пекарня»

2. Облік доходів і результатів діяльності на підприємстві «Селиська пекарня»

3. Облік виробництва на підприємстві «Селиська пекарня»

4. Звітність підприємства «Селиська пекарня»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Я, Довганич Віталій Михайлович, з 10 червня по 30 червня 2014 року проходив виробничу практику на підприємстві ВАТ «Селиська пекарня»

Основним завданням практики, яке було поставлено переді мною, було закріплення досягнутих під час навчання знань об'єктивної думки щодо обліку реалізації послуг та розрахунків з покупцями на житлово - комунальних підприємствах, так як кожна галузь господарювання має свої характерні особливості.

Об'єктом дослідження вибрано ВАТ «Селиська пекарня», в якому наявні можливості усестороннього висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування фінансових результатів з використанням практичних матеріалів. Основним видом діяльності підприємства є: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, організація та впровадження сучасних форм торговельного обслуговування.

Предметом навчальної практики виступає комплекс теоретичних, методологічних і практичних питань бухгалтерського обліку реалізованої продукції та розрахунків з покупцями на підприємствах України, зокрема на підприємствах по газопостачанню.

Об'єктом дослідження є комунальне підприємство ВАТ «Селиська пекарня» у с. Нижнє Селище.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені такі завдання: з'ясувати теоретичні основи обліку розрахунків з покупцями: сутність та значення реалізації послуг та розрахунків з покупцями , якими нормативними документами регулюється облік розрахунків з покупцями у житлово-комунальних організаціях; відобразити практичні аспекти обліку реалізації послуг та розрахунків з покупцями на конкретному житлово-комунальному підприємстві; показати основні напрямки удосконалення реалізації послуг та розрахунків з покупцями у житлово-комунальних організаціях.

Проходивши практику на ВАТ «Селиська пекарня» я ознайомився з діяльністю підприємства, його посадовим складом, напрямками діяльності та обсягом роботи відділу. За час проходження практики був ознайомлений з великою кількістю документів, які стосуються діяльності фірми й іноваційними ком'ютерними програмами сучасного ведення бухгалтерського обліку.

Сьогодні взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також ними і населенням мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використання грошей у їх функції - засіб обігу і засіб платежу.

Правильна організація обліку розрахунків з покупцями має велике значення оскільки обслуговує швидкість завершення кругообігу оборотних коштів, перехід їх із товарної форми в грошову, створює необхідні умови для безперервної сплати за придбані товари чи послуги.

Грошові платежі супроводжуються зростанням дебіторської заборгованості при розрахунках між підприємствами і населенням. Ліквідація ланцюжка платежів зменшить зростання дебіторської заборгованості, але це не тільки погіршить стан розрахункових операцій, а й фінансовий стан підприємства.

Приватне підприємство ВАТ «Селиська пекарня» засноване в червні 2003, згідно Закону України „Про Підприємництво в Україні” від 28.05.1998., та рішення Хустської Районної Державної адміністрації від 26.06.2003р. Приватне підприємство ВАТ «Селиська пекарня» зареєстроване в органах податкової інспекції, пенсійному, фондах страхування безробіття та нещасних випадків на виробництві, у які сплачує податки та внески.

Метою даного звіту є показати свої знання та навички, отримані в процесі проходження практики.

1. Облікова політика підприємства «Селиська пекарня»

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.
Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого -- як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.

Облікова політика має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).

Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.

Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві великого мірою залежить від вдало вибраної форми обліку та належної організації роботи бухгалтерії як структурного підрозділу підприємства. Організаційна форма побудови обліку на підприємстві визначається його особливостями, територіальним розміщенням його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності покладається за Законом на керівника (власника) підприємства. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Керівник підприємства залежно від розмірів підприємства, його організаційної структури, системи управління, обсягів роботи може:

· створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером;

· ввести до штату підприємства посаду бухгалтера;

· користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

· вести бухгалтерський облік на договірних засадах з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

· вести бухгалтерський облік та складати звітність особисто, якщо підприємство не зобов'язане оприлюднювати свою звітність.

Бухгалтерія як структурний підрозділ підприємства -- складова адміністрації тісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами і службами підприємства. Взаємовідносини бухгалтерії з оперативно відокремленими підрозділами підприємства полягають у тому, що перша отримує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, у свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Характер цих взаємовідносин визначає організацію бухгалтерського обліку, яка може бути централізованою або децентралізованою. Застосування централізованої організації бухгалтерського обліку залежить від конкретних умов роботи окремих підприємств або об'єднань, ступеня їх оперативної самостійності та організаційно-територіальної відокремленості.

Централізована організація бухгалтерського обліку передбачає створення на підприємстві єдиного облікового центру, який здійснює весь обліковий процес -- центральної бухгалтерії. При цьому документування здійснених операцій проводиться у відповідних господарських підрозділах у встановлені графіком документообороту терміни, ці документи надходять у центральну бухгалтерію, де після ретельної перевірки та обробки стають підставою для ведення синтетичного та аналітичного обліку. Центральна бухгалтерія наприкінці звітного періоду за даними синтетичного й аналітичного обліку складає баланс та інші форми фінансової та статистичної звітності.

Така організація бухгалтерського обліку набула поширення на порівняно невеликих підприємствах з компактним розміщенням підрозділів. Вона має низку переваг і недоліків. До переваг можна віднести, зокрема, те, що ефективно використовуються професійний потенціал облікового персоналу, обчислювальна техніка в умовах АРМ, забезпечуються своєчасність та якісне складання звітності.

Згруповані та зведені дані у формі звітів у встановлені терміни надходять у центральну бухгалтерію, де ретельно перевіряються і відображаються в системі синтетичного й аналітичного обліку.

Отже, часткова централізація обліку значною мірою усуває недоліки властиві його повній централізації. Ця організація обліку поширена на промислових, сільськогосподарських підприємствах, у будівельних організаціях, на транспорті та ін. Однак за такої організації обліку істотно збільшується чисельність облікового персоналу, ускладнюється процес своєчасного подання звітності.

За такої організації обліку в структурних підрозділах оформлюють первинні документи, опрацьовують їх, ведуть синтетичний і аналітичний облік господарських операцій у системі рахунків, складають баланс та інші форми фінансової і статистичної звітності. Звітність подається як до бухгалтерії головного підприємства (об'єднання, асоціації, холдингу, концерну тощо) так і на вимогу місцевих фінансових та статистичних органів. Функції бухгалтерії головного підприємства за децентралізованого обліку обмежуються перевіркою і зведенням показників звітності цих підрозділів.

За таких умов головною перевагою децентралізованого обліку є наближення облікових працівників до місця здійснення господарських операцій з метою контролю за ними та забезпечення використання облікової інформації для оперативного управління підрозділами. Однак за такої організації обліку зростають витрати на утримання облікового апарату, послаблюється поточний контроль бухгалтерії головного підприємства за роботою на місцях.

Вказані недоліки централізованої і децентралізованої організації обліку успішно долають за допомогою комплексної автоматизації обліково-аналітичних робіт, організації на підприємствах АРМ бухгалтера на основі сучасних ЕОМ і комп'ютерних технологій, а також широкого запровадження і розвитку служби внутрішнього аудиту.

Малі підприємства організовують свій бухгалтерський облік за спрощеною формою, яка має певні особливості складання та подання звітності. Залежно від обсягу облікової інформації та роботи на такому підприємстві може створюватися облікова служба або цю роботу доручають фахівцю за угодою. Якщо обсяг облікових робіт незначний, їх може виконувати сам власник підприємства.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, ведуть облік доходів і витрат у порядку, передбаченому податковим законодавством України.

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильний вибір форми організації, що передбачена Законом, а також встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка б найбільше відповідала конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягів облікових і контрольних робіт, особливостей технології та організації виробництва, системи управління, організаційно-територіальної відокремленості. Слід ураховувати специфіку підприємства, наявність облікових кадрів та рівень їхньої кваліфікації і досвід роботи на кожному підприємстві. Головний бухгалтер визначає структуру облікового апарату та розподіл обов'язків між окремими працівниками.

Структура бухгалтерського апарату може будуватися за такими ознаками: предметна та виробнича. Предметна структура облікового апарату передбачає виділення окремих відділів або облікових груп відповідно до найважливіших ділянок облікового процесу: облік коштів, матеріальних цінностей, праці й заробітної плати, облік виробництва і калькуляції продукції, облік розрахунків і реалізації та ін. Виробнича структура облікового апарату передбачає виділення окремих виробництв, ділянок, технологічно пов'язаних між собою: облік рослинництва, облік тваринництва, облік машинно-тракторного парку в сільському господарстві, облік автотранспорту, основного та допоміжного виробництва у промисловості, облік капітального будівництва, монтажних робіт у будівництві тощо.

Якщо предметну структуру бухгалтерського апарату підпорядковано, головним чином забезпеченню облікової інформації в цілому за підприємством, то виробничу структуру спрямовано на забезпечення контролю здійснення технологічного процесу, діяльності окремих цехів чи підрозділів.

На великих підприємствах зі значним обсягом облікових робіт, як правило, застосовується предметна структура, яка сприяє ефективній роботі апарату, більшій оперативності виконання облікових робіт і підготовки звітності, спеціалізації та підвищенню рівня кваліфікації облікових працівників.

Бухгалтерія такого підприємства може мати такі відділи (сектори):

фінансово-розрахунковий, який здійснює облік коштів у касі й банку, розрахункових і кредитних операцій, підзвітних сум та контролює додержання платіжної дисципліни;

· праці й заробітної плати, який здійснює облік виробітку і розрахунків із заробітної плати, облік розрахунків з депонентами, за податками, з органами соціального страхування, а також складає звітність з праці, фонду її оплати;

· матеріального обліку, який веде облік оборотних активів і запасів, веде розрахунки з постачальниками, контролює стан складського обліку, здійснює інвентаризацію та складає встановлену звітність;

· виробництва і калькуляції, який здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), виявляє результати роботи виробництва, інвентаризує незавершене виробництво, складає звітність про виробництво і собівартість продукції;

· готової продукції та її реалізації, який веде облік надходження готової продукції на склади підприємства, її відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями та замовниками і складає звітність про обсяги реалізації;

· зведено-балансовий, який здійснює решту господарських операцій {облік валових доходів і валових витрат, фінансових результатів), веде узагальнюючі й облікові регістри, складає декларації, баланс та інші форми фінансової і статистичної звітності, організовує бухгалтерський архів.

Роботу кожного відділу очолює старший бухгалтер.

Структура облікового апарату тісно пов'язана з розподілом обов'язків між конкретними обліковими працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями.

Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, необхідної для потреб управління підприємством. Розподіл обов'язків між конкретними виконавцями є прерогативою головного бухгалтера, якого призначає на посаду і звільняє з посади власник (керівник) підприємства. За функціональними обов'язками працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за погодженням головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

За умови сформованої структури бухгалтерського апарату підприємства та розподілу обов'язків між окремими його працівниками організовується документооборот, тобто шлях проходження документа від його складання до здачі в архів. У графіку документообороту вказується призначення документа, хто і коли його складає, хто підписує, які показники контролює, коли і кому передає, наступне використаннядокумента. Графік документо обороту затверджується головним бухгалтером, який і здійснює контроль за його дотриманням.

Залежно від конкретних умов діяльності підприємства, обсягу облікової інформації, рівня її автоматизації, наявності кваліфікованих кадрів головний бухгалтер обирає доцільну форму ведення бухгалтерського обліку, яка забезпечувала б ефективне здійснення облікового процесу з мінімальними витратами.

Завершальним етапом організації бухгалтерського обліку є встановлення складу й обсягу оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності відповідно до строків подання.

Отже, зважена та обґрунтована система заходів з організації бухгалтерського обліку і проведення облікової політики має гарантувати своєчасне та повне інформаційне забезпечення внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Техніка здійснення облікової політики підприємства:

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є наказ або розпорядження керівника підприємства, який складається на кожний наступний звітний рік. Складання наказу, що затверджує на поточний рік прийняту методологію бухгалтерського обліку та його організацію вимагається Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Наказ про облікову політику -- це документ внутрішнього користування, який підписують особи, що мають право першого та другого підпису (традиційно -- керівник та головний бухгалтер або бухгалтер). При складанні наказу, крім факторів нормативно-правового характеру, необхідно також враховувати: юридичний статус підприємства (форма власності та організаційно-правова форма), галузеву специфіку підприємства, наявність кваліфікованих бухгалтерських кадрів та ін. Сам наказ має повно відображати особливості організації та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності на підприємстві. Форма та зміст наказу на сьогодні не регламентуються.

Внесення змін до наказу про облікову політику протягом поточного року не допускається. Цю принципову норму регламентує чинний Закон. Будь-яка зміна положень облікової політики має бути обґрунтована і відображена у пояснювальній записці до річного звіту підприємства.

Наказ може містити такі розділи:

1. Нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку.

2. Техніка бухгалтерського обліку.

3. Організація бухгалтерського обліку.

У першому розділі наказу (розпорядження) відображаються: нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функцінування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку.

У другому розділі наказу (розпорядження) затверджують робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт.

У третьому розділі, пов'язаному з організацією бухгалтерського обліку, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії.

Формуючи облікову політику підприємства, вибирають, як правило, тільки один варіант із кількох, передбачених відповідними нормативними документами. Якщо чинним положенням не регламентується порядок ведення обліку стосовно якогось конкретного об'єкта, то підприємство самостійно встановлює його, виходячи з принципу доцільності, не порушуючи чинних положень бухгалтерського обліку.

Розглянемо приклад складання наказу про облікову політику (Додаток 1)

2. Облік доходів і результатів діяльності на підприємстві «Селиська пекарня»

Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться на ВАТ «Селиська пекарня» за видами діяльності, для яких відкриті відповідні субрахунки. Рахунок 79 «Фінансові результати» має субрахунки, які наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Субрахунки до рахунку 79 «Фінансові результати» на ВАТ «Селиська пекарня»

№ суб-рахунку	Назва субрахунку	Характеристика
791	«Результат операційної діяльності»	Визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід»), за дебетом -сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції товарів, робіт, послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати»,93 «Витрати на збут»,94 «Інші витрати операційної діяльності»)
792	«Результат фінансових операцій»	Визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом - списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі»
793	«Результат іншої звичайної діяльності»	Визначається прибуток (збиток» від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної діяльності та іншої звичайної діяльності підприємства, за кредитом - списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати»
794	«Результат надзвичайних подій»	Визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати»

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством в наказі про облікову політику підприємства.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів на ВАТ «Київський хлібозавод» відобразимо в таблиці

а) суму податку на додану вартість, включену до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Таблиця

Нарахування ПДВ від реалізації продукції на підприємстві

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Нараховано ПДВ на виручку згідно з чинним законодавством	70 «Доходи від реалізації»	64 «Розрахунки за податками й платежами»

Після здійснених записів на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності» ВАТ «Селиська пекарня» списує суму чистого доходу від реалізації продукції. У бухгалтерському обліку підприємство відображає наступними записами в таблиці:

Таблиця

Списання на фінансові результати суми чистого доходу від реалізації

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Віднесено чистий дохід від реалізації на фінансовий результат	70 «Доходи від реалізації»	791 «Результат операційної діяльності»

ВАТ «Селиська пекарня» визначає валовий прибуток (збиток) як різницю між чистим доходом від реалізації готової продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Для визначення валового прибутку підприємство визначає в обліку собівартість готової продукції, товарів, наданих послуг, виконаних робіт.

Для цього в бухгалтерському обліку здійснює наступні записи:

Таблиця

Списання на фінансові результати собівартості реалізованої продукції

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Списано на фінансові результати собівартість реалізованої продукції	791 «Результат операційної діяльності»	90 «Собівартість реалізованої готової продукції»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порядок відображення доходів і фінансових результатів

Ці складні цілі примушують вести аналітичний облік в декількох розрізах: перший напрям - по видах продукції, що реалізується, по групах товарів; другий напрям - за формами реалізації. У аналітичному обліку відбиваються: виручка від реалізації; податок на додану вартість і акцизи; собівартість та результат (прибуток або збиток) від реалізації.

Таблиця: об'єм та структура товарної продукції

Найменування продукції	2 004р.	2 005р.	2 006р.	В середньому за 3 р.
	тис.грн	пит.в.,%	тис.грн	пит.в.,%	тис.грн	пит.в.,%	тис.грн	пит.в.,%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Хліб (0,4кг) пшеничний)	188,3	10,8	410,7	25,0	399,8	18,7	332,9	18,1
Хліб (0,4кг житній)	69,6	4,0	86,0	5,2	34,0	1,6	63,2	3,4
Хліб (0,6 пшеничний)	33,9	2,0	2,9	0,2	22,1	1,0	19,6	1,1
Побічна продукція	79,8	4,6	55,8	3,4	77,7	3,6	71,1	3,9
Всього (Хліб)	371,6	21,4	555,4	33,8	533,6	25,0	486,9	26,5
Булки з маком (0,15кг)	405,9	23,4	423,2	25,8	592,6	27,7	473,9	25,8
Булки творожні (0,15)	150,7	8,7	130,5	7,9	140,5	6,6	140,6	7,6
Батон (пшеничний)	776,4	44,7	453,2	27,6	739,1	34,6	656,2	35,7
Інша продукція (сухарі)	33,3	1,9	79,9	4,9	131,6	6,2	81,6	4,4
Всього (булки)	1366,3	78,6	1086,8	66,2	1603,8	75,0	1352,3	73,5
Всього (хліб, булки)	1737,9	100	1642,2	100	2137,4	100	1839,2	100
Реалізація іншої продукції робіт і послуг	*	*	44,3	2,6	36,3	1,7	26,9	1,4
Всього по виробництву	1737,9	*	1686,5	*	2173,7	*	1866,1	*

Виручка від реалізації всіх видів продукції за період з 2012 р. по 2012р. зросла.

3. Облік виробництва на підприємстві «Селиська пекарня»

Характеристика статутного капіталу ВАТ «Селиська пекарня»

Назва акціонерів	Кіль-кість (осіб)	Кількість акцій (штук)	Вартість акцій за номіналом (грн.)	У % до загального розміру статутного капіталу
Фонд державного майна України	4	2344	26454	14,15
Фізичні особи	6	4579	49547	28,49
Юридичні особи	2	7487	78245	48,71
з них, хто має більше 10% від статутного капіталу	2	-	-	-
Акції викуплені емітентом для подальшого продажу	-	1536	18730	9,12
Всього	14	16540	176457	100

З таблиці 3.1 видно, що юридичним особам належить 48,71% акцій, фізичним особам - 28,49%, у фонд Державного майна припадає 14,15%.

Органами управління ВАТ «Селиська пекарня» є:

а) загальні збори;

б) спостережна рада;

в) правління;

г) ревізійна комісія

Загальні збори акціонерів є вищим органом управління товариства. У загальних зборах мають право приймати участь особи, що є власниками акцій на день проведення зборів та їх уповноважені представники.

Спостережна рада є органом управління товариства, що представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і контролює діяльність товариства.

Наявність основних фондів ВАТ «Селиська пекарня» станом на 01.01.2013р. (тис. грн.)

Групи основних засобів	Залишок на 01.01.2013р., тис.грн.	% зносу
	Первісна (відносна) вартість	Знос
Будинки, споруди та передавальні пристрої	1624,9	-	59,2
Машини та обладнання	726,7	84	30,18
Транспортні засоби	478,0	115	16,77
Інструменти, прилади, інвентар, тара, інше	15,2	2,13	5,13
Разом	28741,8	201,13	100

Підприємство має відносно високу технічну оснащеність, усі основні та трудомісткі процеси та операції механізовані. Персонал підприємства виконує функції контролю та нагляду за процесом виробництва. Це зумовлює значне зростання продуктивності праці при застосуванні заходів по покращенню використання основних фондів.

Як бачимо з даних таблиці 3.3 основну частину в структурі основних фондів займають будинки, споруди та передавальні пристрої і становлять на 01.01.2013 року 1624,9 тис.грн., набагато меншою є питома вага машин та обладнання, їх вартість становить 726,7 тис.грн. Ще меншою є питома вага транспортних засобів, їх вартість становить 478,0 тис.грн. Найменшою ж є питома вага інструментів, приладів, інвентаря, тари, їх вартість становить 15,2 тис.грн.

Коефіцієнт зносу основних засобів по підприємстві становить 59,2%, а це означає, що основні фонди підприємства зношені більш за половину. Найбільшим є даний показник по інструментах, приладах, інвентарю, тарі і становить 67,1 %, а це означає, що вони майже повністю відпрацювали свій строк експлуатації і потребують відновлення або заміни. Найнижчим є коефіцієнт зносу транспортних засобів і становить лише 54,6 %. Це пояснюється тим, що підприємство в останні роки придбало декілька транспортних засобів і створило власний автопарк. Раніше ж підприємство використовувало в основному орендовані транспортні засоби.

Дещо дешевше, ніж привізне, бо лише на традиційних транспортних витратах товариство економить чимало коштів. Крім того це дає змогу підприємству переробляти зерно колективних сільськогосподарських підприємств району, інших хлібозаводів та особистих підсобних господарств. Основними видами сировини для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів, крім борошна, є: олія, маргарин, масло сіль, дріжджі.

В цілому підприємство працює стабільно, дбає про якість, асортимент хлібобулочних та кондитерських виробів, їхню конкурентоспроможність. Середньооблікова чисельність персоналу зменшується за рахунок автоматизації обладнання. Збільшується власний капітал і фондоозброєність, що дають позитивний результат підприємству.

Аналіз фінансових результатів посідає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ними оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємств. Система показників фінансових результатів включає в себе абсолютні і відносні вимірники. Абсолютними вимірниками фінансових результатів є показники прибутку, а відносними - показники рентабельності.

Мета економічного аналізу фінансових результатів полягає у визначенні повноти та якості їх отримання, оцінці динаміки абсолютних і відносних показників фінансових результатів, визначенні спрямованості і ступеня впливу окремих факторів на суму прибутку і рівень рентабельності при виявленні й оцінках можливих резервів їх зростання.

Завдання аналізу прибутку даного підприємства наступне:

Вивчити обсяг, склад і структуру чистого прибутку, порівняти їх з плановими показниками.

Встановити динаміку формування всіх складових частин прибутку.

Також збільшилися адміністративні витрати на 7,1% (або 32,7 тис.грн) та витрати на збут на 10,4% (або 62,5 тис.грн.). У складі фінансових результатів відбулися позитивні зміни, це зменшення фінансових витрат на 9,3% (або 5,1 тис.грн.), а от інші операційні витрати збільшились на 33,3% (або 1,5 тис.грн).

Фінансові результати діяльності ВАТ «Київського хлібозаводу» за 2012-2013 роки (тис.грн.)

Показники	2012р. Тис.	2013р. Тис.	Відхилення
			+/-	%
Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5161,3	8701,1		52
Податок на додану вартість	112,3	145,3		36
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	154	205		25
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	401	645		31
Валовий прибуток (збиток)	145	184		22
Інші операційні доходи	41	67		36
Адміністративні витрати	92	101		11
Витрати на збут	23	34		34
Інші операційні витрати	2	8		400
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	-	-		-
Дохід від участі в капіталі	-	-		-
Інші фінансові доходи	-	-		-
Інші доходи	-	-		-
Фінансові витрати	15	26		41
Витрати від участі в капіталі	-	-		-
Інші витрати	8	4		50
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	16	12		36
Чистий прибуток (збиток)	125	156		32

Як бачимо з фінансової звітності єдиним джерелом отримання прибутку на підприємстві протязі двох років діяльності є валовий прибуток, тобто прибуток від основної операційної діяльності (від реалізації продукції), так як

Структура доходів ВАТ «Київський хлібозавод» за 2007 -2008 роки (тис.грн.)

Показники	2012р.	2013р.	+/-	%
	грн.	%	грн.	%
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	516,3	99,99	871,1	99,99	365	64
Інші операційні доходи	2	0,0001	8	0,0001	0	0
Дохід від участі в капіталі	-	-	-	-	-	-
Інші фінансові доходи	-	-	-	-	-	-
Інші доходи	-	-	-	-	-	-
Надзвичайні доходи	-	-	-	-	-	-
Разом	513,3	100	879,1	100	371	64,0001

Як бачимо з таблиці, із вище перерахованих показників, на підприємстві є тільки чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який збільшився у 2013 році на 871,1 тис.грн. або на 64 %.

Для проведення аналізу витрат звернемося до форми № 2 «Звіт про фінансові результати» за два останніх роки діяльності підприємства та необхідних даних бухгалтерського обліку і розглянемо структуру витрат підприємства за вищезгаданий період.

Структура витрат і вирахувань ВАТ «Селиська пекарня» за 2012_2013 роки (тис.грн.) (Додаток 2)

Проведемо визначення коефіцієнта автономії:

За 2012 рік - р. 380 Ф №1 / р. 640 Ф1 = 1254,4 / 1798,1 = 0,70;

За 2013 рік - р. 380 Ф №1 / р. 640 Ф1 = 837 /1919 = 0,44;

Визначимо коефіцієнт фінансової стійкості:

За 2012 рік - р. 380 Ф №1 / р. 480 + р.620 Ф№1= 1254,4 / 0+543,7 = 2,31;

За 2013 рік - р. 380 Ф №1 / р. 480 + р.620 Ф№1= 837 /0+1082 = 0,77;

Визначимо коефіцієнт фінансової залежності:

За 2012 рік - р. 640 Ф №1 / р. 380 Ф№1= 1798,1 /1254,4 = 1,43;

За 2013 рік - р. 640 Ф №1 / р. 380 Ф№1= 1919 /837 = 2,29;

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування):

За 2012 рік - (р. 480 (4) + р. 620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1= 0+543,7 / 1254,4 = 0,43;

За 2013 рік - (р. 480 (4) + р. 620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1= 0+1082 / 837 = 1,29;

Визначимо маневреність робочого капіталу:

За 2012 рік - ?р.100- р.140/ (р.260- р.620)= 396+9,3/ 638,7 -543,7 = 405,3 / 95 = 4,27;

За 2013 рік - ?р.100- р.140/ (р.260- р.620)= 498 +12 /758 - 1082 =510 / _324 = - 1,57;

Визначимо коефіцієнт маневреності робочого капіталу:

За 2012 рік - (р.260 (4) - р.620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1=638,7-543,7 / 1254,4 = 95,0 /1254,4 = 0,08;

За 2013 рік - (р.260 (4) - р.620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1=758 -1082 / 837 = -324/ 837 = -0,39;

Визначимо коефіцієнт стійкості фінансування:

За 2012 рік - р.380 (4) + р.430(4)+ р. 480(4) Ф № 1 / р.280 (4) Ф№1 = 1254,4 + 0 + 0 / 1798,1 = 0,70;

За 2013 рік - р.380 (4) + р.430(4) + р. 480(4) Ф № 1 / р.280 (4) Ф №1 = 837 + 0 + 0 / 1919 =0,44;

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт покриття проміжний):

За 2012 рік - ((р.230 (4) + р.240 (4) + р.170 (4) + р.180 (4) + р.190 (4) + р.200 (4) + 210 (4) Ф № 1 / р.620 (4) = (63,2+ 0+ 1,7+0+0+0+17,5) / 543,7 = 82,4 / 543,7 = 0,15.

За 2013 рік - ((р.230 (4) + р.240 (4) + р.170 (4) + р.180 (4) + р.190 (4) + р.200 (4) + 210 (4) Ф № 1 / р.620 (4) = (54,3+ 0+ 7,5+0+0+0+13,4) / 1082 = 75,2 / 1082 = 0,07.

2013 році на 9,8%. Тривалість одного обороту в 2013 році збільшилася порівняно з 2012 роком на 11,1%.

Готова продукція оберталася в 2013 році повільніше на 17,2% порівняно з 2012 роком.

Власний капітал в 2013 році обернувся значно швидше порівняно з 2012 роком на 61,4%. Віддача оборотних активів також збільшилася на 6,3.

В Україні панує глибока системна соціально-економічна, промислова та фінансова кризи. За глибиною падіння ВВП, девальвацією національної грошової одиниці, обсягом промислового виробництва, темпами інфляції Україна досягла найгірших за останні 10-12 років позицій та посіла одне з перших місць у принизливому світовому рейтингу.

Стратегічні цілі ВАТ «Селиська пекарня»:

1. Створення в 2013 році відділу маркетингу на проведення повномасштабного аналізу споживчого ринку;

2. Розширення існуючих ринків збуту продукції підприємства щорічно на 1-2% та захоплення нових ринків до 2014 року;

3. Протягом 2013-2014 рр. проводити посилений контроль рівня кредиторської й дебіторської заборгованості та звільнення від останньої;

4. Підвищити продуктивність праці, максимально скоротивши кількість ручної праці.

Вибір стратегії фірми здійснюється керівництвом на основі аналізу ключових факторів, що характеризують стан фірми, з урахуванням результатів аналізу портфеля бізнесів, а також характеру і сутності реалізованих стратегій.

Ключовим етапом аналізу виробництва і конкуренції є дослідження процесу галузевої конкуренції, основного джерела тиску, що робиться, з боку конкурентів на позицію даної фірми. Без аналізу процесу галузевої конкуренції - особливостей конкурентної боротьби і «правил ведення гри» - керуючі не в змозі розробити успішну з погляду ведення конкуренції стратегію.

Незважаючи на існуючі галузеві розходження, власне процес конкуренції мало чим відрізняється від однієї галузі до іншої. Конкуренція в галузі може бути представлена у виді рівнодіючої п'яти сил конкуренції:

1. Суперництво серед конкуруючих продавців товарів даної галузі.

2. Потенційне входження нових конкурентів.

3. Спроби компаній інших галузей розширити коло споживачів своїх товарів-замінників.

4. Торгова міць і «важіль» постачальників факторів виробництва.

5. Торгова міць і «важіль» покупців продуктів галузі.

Для ВАТ «Селиська пекарня» з трьох основних конкурентних стратегій є стратегія лідерства на основі зниження витрат (цін). Вона

зростання, ресурсозабезпечення, ефективності виробництва, випуск конкурентоспроможної продукції.

Важливу роль у підвищенні інноваційної активності підприємств відіграє вибір і реалізація відповідної стратегії інноваційного розвитку підприємства, для якої потрібна інформація щодо величини інноваційного потенціалу та рівня його використання.

Метою оцінки прибутковості є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими установами.

Прибутковість ВАТ «Селиська пекарня» потрібно систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективного використання фінансових ресурсів, їх раціональність розміщення.

Аналіз прибутковості проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інформації важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Порівняні показники потрібно привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін, що є надзвичайно трудомісткою та складною процедурою. За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше місце має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому при цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства потрібно приділити серйозну увагу.

- 2 чоловіки - навчання у сфері маркетингу, особливу увагу приділивши збуту продукції;

1) Пропонуємо придбати такі основні та оборотні засоби:

Планове придбання обладнання ВАТ «Селиська пекарня»на 2013рік

Вид обладнання	Кількість, шт.	Ціна, грн.	Сума, грн.
Технічне обладнання: - газова піч моделі СКС-744 - змішувальні пристрої типу МК-79	2	19тис./шт	38тис.
Допоміжні інструменти: - форми - інше приладдя	125 -	50/шт -	6,25тис. -
Всього, тис.грн.:	127	-	44,25тис.

Наші витрати на придбання обладнання складають 44,25тис. грн. На навчання семи чоловік ми витратили 2,5 тис. грн., так як вини навчалися 3 місяці. Інші 10 чоловік залишаються на підприємстві основними робітниками, але будуть підпорядковуватися спеціалістам, які пройдуть навчальні курси з виготовлення продукції та навчання з використанням та обслуговуванням нового обладнання. Отже, всі наші витрати складають - 855тис. грн..

Враховуючи викладене, ВАТ «Селиська пекарня» для збільшення прибутку необхідно:

Збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, покращити її асортимент у відповідності до попиту споживачів.

Покращити якість продукції, звернувши особливу увагу на якість вихідної сировини.

Скоротити трудомісткість продукції, звернувши особливу увагу на види продукції, які випускаються в невеликих обсягах.

Підвищити продуктивність праці, максимально скоротивши кількість ручної праці.

Ліквідувати неефективні інші операційні та неопераційні витрати.

тобто підприємство буде працювати без збитку, матиме лише нормальний прибуток (4513,2 тис. грн. - 3587,9 тис. грн. - 401,7 тис. грн. = 523,6 тис. грн.

Отже, реалізувавши продукції на суму 8357,3 тис. грн. підприємство повністю покриває свої витрати, а при збільшенні обсягів реалізації стає прибутковим.

Підтвердимо розрахунки графічною моделлю.

Аналіз беззбитковості побудований на залежності між доходами від реалізації, витратами і прибутком, який одержує підприємство за короткий період, тобто період, протягом якого випуск продукції обмежений рівнем діючих виробничих потужностей. Так за короткий термін часу введення в дію деяких ресурсів може збільшитися.

За методикою визначення рівня беззбитковості можна збільшити обсяги реалізації та зменшити витрати підприємства з метою одержання необхідного прибутку. Для цього складається таблиця, в якій наводиться інформація, необхідна для оцінки господарської діяльності підприємства.



Визначення точки беззбитковості

Визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва ВАТ «Селиська пекарня», тис. грн.

Показники	Базисний рік	Проектний рік	Проектний рік до базисного,+/-	Проектний рік до базисного, %
Обсяги товарної продукції	2646	2868	128	5,4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	3241	3552	244	13,6
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	561	891	334	29,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	2057	2166	99	0,5
Валовий прибуток	424	568	126	18
Операційні витрати	51	42	9	6

У проектному році ми пропонуємо збільшити обсяги товарної продукції на 40%, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) також зростуть у порівнянні з базисним роком. У базисному році валовий прибуток по відношенню з проектного роком зросте у 2,6 рази. Собівартість реалізованої продукції, хоч і не є позитивним показником, але це дуже добре, коли вона не перевищує 20%. Операційні витрати зросли на суму запланованих наших витрат на проектний рік і становлять 855тис. грн.

Ріст обсягу реалізації товарної продукції залежить від товарного випуску і залишків нереалізованої продукції, яка включає готову продукцію на складі і товари відвантажені, але ще не оплачені. Чим більше реалізовується продукції, тим, при інших рівних умовах, більшою є сума прибутку і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Ліквідація наднормативних залишків готової продукції на складі, надходження оплати за товари, не оплачені в строк і які знаходяться на відповідальному зберіганні у покупців у зв'язку з відмовою від акцепта, - резерв збільшення прибутку за рахунок обсягу реалізації.

4. Звітність підприємства «Селиська пекарня»

облік фінансовий звітність доход

Елементом фінансової звітності (згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» є звіт про фінансові результати. Загальні вимоги до розкриття статей даного звіту, а також форма та зміст визначаються вимогами П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Звіт про фінансові результати є найважливішою формою вираження ділової активності товариства. Величина поточного фінансового результату -

Стаття «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування» розраховується шляхом додавання суми доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів та інших доходів і відніманням суми фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат.

Фінансові результати від звичайної діяльності визначаються шляхом віднімання від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.

Чистий прибуток (збиток) є кінцевим показником першого розділу звіту про фінансові результати і визначається він шляхом додавання надзвичайних доходів та відніманням надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку.

Розділ II «Елементи операційних витрат». Назва свідчить про те, що в ньому надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів (не затрат на виробництво (витрат обігу), а лише операційних витрат).

В даному розділі звіту підприємством наводиться розшифровка понесених витрат. Тут зазначаються такі витрати як: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

Розділ ІІІ «Розрахунок показників прибутковості акцій». Заповнюється тільки акціонерними товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску таких акцій. Це новий розділ який відповідає вимогам МСБО.

Цей розділ призначений для акціонерних товариств, в тому числі і для ВАТ «Селиська пекарня». Тут зазначаються такі статті: середньорічна кількість простих акцій, скоригована середньорічна кількість простих акцій, чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, скоригований прибуток, що припадає на одну просту акцію, дивіденди на одну просту акцію.

ВАТ «Селиська пекарня» доходи і витрати включає до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування і відповідності.

ринкової економіки нашої країни. Адже виникнення аудиту в Україні зумовлено гострою життєвою необхідністю в зв'язку з появою недержавних форм власності і господарювання, які не підлягають перевірці з боку контрольно-ревізійної служби, а також необхідністю забезпечення і підтвердження достовірності, реальності, правдивості даних фінансової звітності підприємств для користувачів цієї інформації (податкової інспекції, покупців, постачальників, службовців, робочих, акціонерів, інвесторів, банків та т.п.).