Управління ліквідністю комерційного банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Спеціальність 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

ЗАГОРІЙ ГЕННАДІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ОДЕСА - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кузнєцова Людмила Вікторівна, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мороз Анатолій Миколайович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри банківської справи

кандидат економічних наук, доцент Коваленко Вікторія Володимирівна, Українська академія банківської справи, (м. Суми), завідувач кафедри банківської справи

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту, м. Київ

Захист відбудеться “29” червня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.055.02 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “__” травня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Баранова В.Г.

АНОТАЦІЯ

Загорій Г.В. Управління ліквідністю комерційного банку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. - Фінанси, грошовий обіг і кредит. - Одеський державний економічний університет, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена питанням удосконалення управління ліквідністю комерційного банку. У роботі розглянуто широке коло проблем, що стосуються банківської ліквідності: визначені суть, мета, підходи та методи управління банківською ліквідністю. У дисертаційному дослідженні проведено аналіз основних факторів, що впливають на ліквідність комерційного банку, виявлено і систематизовано основні елементи ризику ліквідності, розроблено ефективний механізм прогнозування поточної і короткострокової ліквідності, здійснено детальний аналіз існуючих організаційних структур банку, розроблено і запропоновано типову модель, впровадження якої забезпечить оптимальний взаємозв'язок підрозділів і створить умови для ефективного управління ліквідністю банку.

Основні результати дослідження були використані у практичній діяльності вітчизняних банків.

Ключові слова: комерційний банк, ліквідність комерційного банку, управління ліквідністю, регулювання ліквідності, ліквідна позиція, активи, зобов'язання.

АННОТАЦИЯ

Загорий Г.В. Управление ликвидностью коммерческого банка. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. - Финансы, денежное обращение и кредит, - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования управления ликвидностью коммерческого банка. В работе рассмотрен широкий круг вопросов, касающихся банковской ликвидности: определены сущность, цель, подходы и методы управления банковской ликвидностью. Проведен анализ основных факторов, оказывающих влияние на ликвидность коммерческого банка.

В диссертации изучен комплексный характер и специфика банковской ликвидности, сформулирована современная сущность ликвидности банка, разграничены понятия “ликвидность” и “платежеспособность”, выявлены и систематизированы основные элементы риска ликвидности, а также уточнены основные составляющие риска ликвидности банка по группам: количественная, ценовая и качественная.

В диссертационном исследовании доказано, что при определении ликвидности наиболее эффективным является подход: ликвидность как “прогноз”. Прогноз формируется на основе статистических исследований за предыдущие периоды, динамики изменений объёмов, сроков и степени риска активных и пассивных операций банка, а также прогноза изменения состояния рынка в целом, что позволяет моделировать ситуацию в будущем и является основой для построения эффективных моделей управления ликвидностью на уровне коммерческого банка.

Управление ликвидностью банка предполагает минимизацию существующего риска ликвидности и должно основываться на выработанной стратегии управления, ориентированной на приоритетные задачи развития банка, его внутренние возможности и те или иные прогнозы развития финансовых рынков и общеэкономической ситуации. Целесообразным является выделение двух отдельных направлений управления ликвидностью коммерческого банка: управление краткосрочной ликвидностью и управление текущей ликвидностью.

Эффективность управления краткосрочной ликвидностью банка может быть увеличена за счёт использования имитационного моделирования банковского портфеля активов и пассивов на основе разработанного автором алгоритма планирования. Управление текущей ликвидностью банка основано на изучении информации о реальных и возможных денежных потоках и предполагает прогнозирование величины высоколиквидных средств банка в любой (ближайший) момент времени. Эффективность процесса управления ликвидностью банка напрямую зависит от уровня организации взаимосвязей и взаимодействия между структурными подразделениями внутри банка, а также между подразделениями банка и внешней средой. Детальный анализ в диссертации существующих организационных структур позволил разработать типовую модель организационной структуры банка, внедрение которой обеспечит оптимальную взаимосвязь подразделений и создаст условия для эффективного управления ликвидностью банка.

Основные результаты исследования были использованы в практической деятельности отечественных банков.

Ключевые слова: коммерческий банк, ликвидность коммерческого банка, управление ликвидностью, регулирование ликвидности, ликвидная позиция, активы, обязательства.

ANNOTATION

Zagoriy G.V. Management by liquidity of commercial bank. - Manuscript.

Thesis to attain a Candidate of Economic Science Degree, speciality 08.04.01. - Finance, money turnover and loans. - The Odessa State Economic University, Odessa, 2005.

Thesis focuses on issues pertaining to the management of a commercial bank`s liquidity . It examines a wide range of matters related to banking liquidity: the essence, purpose, approach and method of managing liquidity have been determined. The analysis of basic factors having influence on liquidity of commercial bank is conducted. Considerable attention in dissertation research is spared to development of effective mechanism of prognostication of current and short-term liquidity on the basis of imitation design of bank portfolio of assets and liabilities. The detailed analysis of existent organizational structures of bank is conducted, a model which provides optimum intercommunication of subdivisions and creates terms for the effective management by liquidity of bank is developed. Basic result of research was drawn on in practical activity of domestic banks.

Key terms: commercial bank, liquidity of commercial bank, management by liquidity, liquidity administration, liquidity position, assets, liabilities.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку банківської системи України вітчизняні банки здійснюють свою діяльність в умовах міжбанківської конкуренції, що постійно посилюється. У зв'язку з цим багато банків для підвищення своєї конкурентоспроможності та досягнення поставлених цілей використовують агресивну ринкову стратегію. У боротьбі за клієнта вони впроваджують нові методи управління банківськими процесами, постійно вдосконалюють форми обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів, розробляють нестандартні види послуг, що обумовлює підвищення рівня ризиків у діяльності банків. Тому однією з найважливіших проблем банківського менеджменту на сучасному етапі функціонування банківської системи залишається проблема підтримання стабільного стану ліквідності комерційних банків, шляхи вирішення якої багато в чому визначаються якістю організації процесів управління ліквідністю. Суть проблеми управління ліквідністю полягає в тому, що попит на ліквідні кошти рідко дорівнює їх пропозиції і тому банк постійно стикається або з дефіцитом коштів, або з їх надлишком, тобто з ризиком ліквідності.

Об'єктивна необхідність вдосконалення існуючих підходів до управління ліквідністю, побудови ефективного механізму прогнозування ліквідності комерційних банків з метою їх адаптації до умов функціонування банківської системи України визначають актуальність теми дисертаційної роботи.

В Україні дослідженню різних аспектів проблеми управління банківською ліквідністю присвячені праці В.В.Вітлінського, О.В.Деркача, О.В.Дзюблюка, Т.Т.Ковальчука, В.М.Кочеткова, В.М.Малюкова, А.М.Мороза, Л.О.Примостки, М.Ф. Пуховкіної, К.Є. Раєвського, М.І. Савлука, О.В. Шевчука, Ф.І. Шпига, З.І. Щибіволока.

Значний внесок у вирішення питань управління ліквідністю зробили також зарубіжні вчені Л.Т. Батракова, М.Б. Діченко, Е.Д. Долан, В.В. Іванов, Дж. Кейнс, Т.У. Кох, О.І. Лаврушин, Е. Рід, П.С. Роуз, Дж. Сінкі, В.М. Усоскін, О.Б. Ширинська, М.М. Ямпольський.

Проте, незважаючи на значний обсяг праць, у яких аналізуються проблеми управління банківською ліквідністю і ризиками, необхідно відзначити, що досить велике коло питань залишається недостатньо вивченим. В тому числі недостатньо розробленими є питання сутності ліквідності сучасного банку, методологічного розмежування понять “ліквідність” і “платоспроможність”, що призводить до складнощів у розумінні термінології і її практичному використанні, особливо при розробці моделей управління ліквідністю комерційного банку. Досліджені науковцями методи економіко-математичного моделювання ліквідності потребують суттєвого поглиблення для побудови ефективного механізму прогнозування та досягнення оптимального рівня ліквідності банку.

Важливість вирішення вказаних проблем обумовлена й тим, що сьогодні банками України проводиться робота щодо впровадження з 2006 року рекомендацій “Базель - II”, які вимагають вдосконалення існуючих та пошуку нових підходів до управління ліквідністю банку, а також розробку та широке впровадження нових технологій і методик, заснованих на застосуванні методів сучасного економіко-математичного аналізу, теорії ймовірності та математичної статистики.

Актуальність означених проблем, недостатній рівень їх вивчення та розробки в умовах переходу України до ринкових відносин і визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи кафедри банківської справи Одеського державного економічного університету за темою: “Вдосконалення управління діяльністю комерційних банків в Україні” (номер державної реєстрації 0104U010548). Особисто автором у рамках цієї теми розроблені методичні основи аналізу ліквідності банків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є подальший розвиток теоретико-методологичних засад управління ліквідністю в умовах ринкової трансформації економіки України і на цій основі розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючих підходів до управління ліквідністю комерційного банку.

Для досягнення мети в дисертації були поставлені наступні наукові задачі:

розкрити сутність поняття “банківська ліквідність”; обґрунтувати теоретико-методологічні засади щодо визначення понять “ліквідність банку” та “платоспроможність банку” і на цій основі визначити особливості їх застосування;

дослідити зарубіжний досвід регулювання та управління ліквідністю банків, визначити можливість його використання для вдосконалення управління ліквідністю банків в Україні;

провести комплексну оцінку методів управління ризиком ліквідності, виявити переваги та недоліки існуючих методів управління ліквідністю банку, визначити умови, які створюють основу для прогнозування та управління ліквідністю банку;

проаналізувати і систематизувати основні фактори, що визначають банківську ліквідність;

провести комплексну оцінку існуючої системи показників ліквідності, яку використовує Національний банк України при регулюванні діяльності комерційних банків;

розробити алгоритм планування структури банківського портфеля робочих активів і пасивів з урахуванням основних цільових вимог та обмежень, що використовується при побудові моделі перспективної ліквідності банку;

розробити модель прогнозування поточної ліквідності банку з урахуванням реальної структури його активно-пасивних операцій і руху клієнтських коштів “до запитання”;

обґрунтувати необхідність вдосконалення організаційної структури банку для забезпечення ефективного управління його ліквідністю.

Об'єктом дослідження є фінансова діяльність комерційних банків України в умовах економіки трансформаційного періоду.

Предметом дослідження є вивчення та вдосконалення сучасних підходів до управління ліквідністю комерційних банків.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведеного дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, теорії банківської справи, теорії економіко-математичного моделювання і праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань розвитку банківської системи, проблем забезпечення ліквідності комерційних банків, використання економіко-математичних методів у банківській діяльності.

Методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення економічних процесів з використанням спеціальних методів, що передбачає розгляд ліквідності як комплексної характеристики діяльності комерційного банку з обовЧязковим аналізом існуючих рівнів ліквідності.

Використання методу кількісного аналізу в поєднанні з методом наукової абстракції дало можливість виділити найважливіші фактори, що впливають на банківську ліквідність.

Використання системного, порівняльного і графічного аналізу, а також економіко-математичного імітаційного моделювання, дозволило розробити модель прогнозування поточної ліквідності банку на основі моніторингу і планування грошових потоків.

Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти з питань регулювання банківської діяльності, зведені матеріали НБУ та окремих комерційних банків, наукові роботи й методичні розробки вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів і періодичних видань, що видаються в Україні та за кордоном.

Наукова новизна одержаних результатів.

Найважливіші теоретичні і практичні результати, які характеризують новизну дисертаційного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

розроблено методику розрахунку інтегрального показника ліквідності банку, яка враховує зміну умов функціонування банківського сектора і дає можливість визначення банків, ліквідність яких погіршилась щодо групи порівняння;

розроблено модель прогнозування поточної ліквідності банку, використання якої створює можливість прогнозувати величину високоліквідних активів банку в кожний момент часу з урахуванням реальної структури активно-пасивних операцій і руху клієнтських коштів “до запитання”;

удосконалено:

типову модель організаційної структури великого універсального банку з метою забезпечення оптимального взаємозв'язку підрозділів банку і створення умов для ефективного управління його ліквідністю;

методику розрахунку деяких обов'язкових економічних нормативів НБУ; уточнено систему непрямих показників-індикаторів ліквідності, а також методи їх аналізу, що дозволить враховувати співвідношення обсягів і термінів банківських активів та пасивів при оптимізації процесу управління ліквідністю банку;

одержало подальший розвиток:

розкриття змісту терміну “ліквідність банку”, зокрема доведено її комплексний характер і на підставі цього сформульовано визначення ліквідності банку як здатності без істотних втрат мобілізувати засоби в грошовій формі з метою створення умов для своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань і вимог як по пасивних, так і по активних операціях у даний момент часу і в майбутньому;

виділення основних критеріїв, що дозволяють виявити відмінності між ліквідністю і платоспроможністю банку. Запропоновано розглядати ліквідність як внутрішню властивість, яка визначається оптимальним розміщенням і величиною коштів по статтях активу і пасиву з урахуванням відповідних термінів. Платоспроможність пропонується розглядати, як зовнішню властивість, що відображає результат якості внутрішньої діяльності банку та характеризує його здатність своєчасно і повністю виконувати свої грошові зобов'язання;

визначення економічного змісту поняття “ризик ліквідності”. Для вибору ефективних методів оцінки й управління існуючими ризиками ліквідності виявлені основні етапи управління ризиком ліквідності, а також уточнені основні складові ризику ліквідності банку за групами: кількісна, цінова і якісна;

напрямки прогнозування поточної і короткострокової ліквідності банку. Для побудови прогнозу короткострокової ліквідності банку розроблено алгоритм планування структури банківського портфеля робочих активів і пасивів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання результатів дисертаційного дослідження дозволяє підвищити ефективність існуючих підходів до управління ліквідністю комерційного банку в умовах ризику.

Окремі пропозиції і рекомендації дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність ООФ АППБ “АВАЛЬ” (модель управління поточною ліквідністю банку: довідка від 03.12.2004р. №09/1-5853-1), ГРУ “ПРИВАТБАНК” (алгоритм стратегічного планування банківського портфеля робочих активів і пасивів: довідка від 01.12.2004р. № 4753-1), АКБ “ІМЕКСБАНК” (технологія прогнозування короткострокової ліквідності банку: довідка від 01.12.2004р. № 1358).

Результати наукових розробок дисертанта використовуються в навчальному процесі Одеського державного економічного університету (довідка про впровадження №01-18 від 28 квітня 2005 р.) при викладанні дисциплін “Банківські операції”, “Управління банківськими ризиками”, “Фінансовий менеджмент у банку”.

Теоретичні висновки, науково-практичні рекомендації щодо організації управління активами і пасивами комерційного банку можуть бути використані при ухваленні рішень керівництва з питань управління ліквідністю в банку.

Особистий внесок здобувача. Ідеї і розробки, які визначають наукову новизну і реалізовані в рамках дисертаційного дослідження, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження і його результати викладені в опублікованих автором наукових працях. Рекомендації здобувача з питань управління банківською ліквідністю одержали позитивну оцінку на щорічних наукових конференціях, що проводяться Одеським державним економічним університетом (13-15 квітня 1999р., 19-24 квітня 2000р.), а також на міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (2004 р., м. Суми), “Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах” (2003 р., м. Донецьк).

Публікації. За матеріалами дослідження особисто автором опубліковано 7 наукових робіт загальним обсягом 3,7 друкованих аркушів.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації визначається метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційна робота викладена на 193 сторінках друкованого тексту, включає 34 таблиці, 34 рисунки, 14 додатків на 27 сторінках і список використаної літератури з 162 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, визначені об'єкт і предмет дослідження, сформульовані мета і завдання дисертаційної роботи, розкриті наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи банківської ліквідності” автором досліджено сутність поняття “банківська ліквідність”, обґрунтовано необхідність комплексного підходу до управління ліквідністю комерційного банку. Це дозволило сформулювати систему рівнів, що визначають банківську ліквідність і створюють умови управління нею (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Система рівнів, що визначають банківську ліквідність

При визначенні поняття “ліквідність банку” автором розглянуто три основні підходи: стаціонарна ліквідність, поточна ліквідність і перспективна ліквідність.

На підставі критичного аналізу вказаних підходів дисертантом зроблено висновок про комплексний характер ліквідності сучасного комерційного банку, а також що:

визначення ліквідності як “запасу” характеризує стан ліквідності банку на певний конкретний момент часу і не враховує динаміку, “мінливість”, притаманну ліквідності. Цей підхід не чутливий до поточних змін у структурі зобов'язань і активів банку й тому не завжди реально відображає стан ліквідності банку;

підхід до визначення ліквідності як “потоку” заснований на збалансованості активно-пасивних операцій банку. Ліквідність аналізується з погляду руху коштів, що припускає здатність банку протягом певного періоду часу змінити несприятливі склад і структуру активів та пасивів за рахунок залучення нових пасивів, продажу (реалізації) окремих активів, їх секюритизації;

найбільш оптимальним у сучасних умовах є підхід, який розглядає ліквідність як “прогноз”. Рівень ліквідності прогнозується на основі статистичних досліджень грошових потоків банку за попередні періоди з використанням сучасних методів аналізу: фундаментального, технічного, а також моделювання змін обсягів, термінів і ступеня ризику активних та пасивних операцій банку, стану ринку в цілому.

Критичний аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних економістів дозволив автору зробити висновок про неоднозначність трактування сутності ліквідності комерційного банку і дав можливість сформулювати визначення ліквідності банку як здібності без істотних втрат мобілізувати кошти у грошовій формі з метою створення умов для своєчасного й повного виконання своїх зобов'язань і вимог як по пасивних, так і по активних операціях у даний момент часу і в майбутньому.

З метою розмежування сутності понять “ліквідність банку” і “платоспроможність банку” дисертантом були відібрані шість основних критеріїв: суть, мета, механізм реалізації, роль, специфіка впливу на грошові потоки банку, економічні нормативи. За підсумками проведеного аналізу зроблено висновок, що ліквідність - це результат внутрішньої діяльності банку, що визначає якість управління активами та пасивами, методи управління ризиками, ефективність цінової політики і є внутрішньою властивістю банку.

Для організації ефективного управління ліквідністю автором обґрунтовано необхідність подальшого вивчення і формалізації одного з основних видів фінансового ризику банку - ризику ліквідності. Проведений аналіз сутності поняття “ризик ліквідності” підтвердив зв'язок між ризиком ліквідності та природою ймовірності потоків платежів, що проходять через банк, і дозволив сформувати систему основних елементів управління ризиками ліквідності.

З метою вибору ефективних методів оцінки й управління існуючими ризиками ліквідності в ході дослідження визначені та проаналізовані основні складові ризику ліквідності ринку (екзогенна та ендогенна) і ризику ліквідності банку (кількісна, цінова та якісна).

При цьому автором доведено, що методи реалізації існуючих стратегій управління ліквідністю банку (метод загального фонду коштів, метод розподілу активів, метод ГЕП-ліквідності, методи управління резервною і кредитною позицією) є дещо спрощеними. Більш ефективним є метод наукового управління, який заснований на використанні математико-статистичних методів вивчення взаємодії елементів складних систем і моделювання процесів їх функціонування та передбачає комплексний підхід до вирішення проблеми управління ліквідністю.

У другому розділі “Аналіз сучасних методів оцінки і регулювання ліквідності банку” проаналізовані основні зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на банківську ліквідність, а також сучасні методи оцінки, що використовуються при управлінні ліквідністю банку.

Детальний аналіз основних внутрішніх та зовнішніх факторів дозволив автору здійснити їх систематизацію і на цій основі сформулювати пропозиції щодо вдосконалення існуючих основних методів оцінки ліквідності банку, зокрема методу джерел і використання коштів та методу показників (коефіцієнтів) ліквідності.

Для визначення переваг і недоліків методу джерел та використання коштів при управлінні ліквідністю комерційного банку дисертантом проведено детальний аналіз грошових потоків клієнтів (юридичних осіб) ООФ АППБ “АВАЛЬ”. При цьому показано особливу значущість сезонного компонента при визначенні прогнозної величини ліквідної позиції банку в процесі управління його ліквідністю.

За результатами проведеного аналізу дисертантом зроблено висновок, що для комплексної оцінки статичної ліквідності банку крім прямих показників ліквідності (нормативів НБУ), банками повинні використовуватися і непрямі показники, які дозволяють визначити тенденції у зміні рівня ліквідності. Результатом критичної оцінки існуючих непрямих показників ліквідності стала пропозиція автора щодо удосконалення системи оцінки, яка складається з трьох блоків: показники структури і якості активів, показники стабільності ресурсної бази, показники рентабельності активів.

На підставі вивчення існуючих методик оцінки ліквідності, заснованих на використанні вагових коефіцієнтів, дисертантом запропоновано методику проведення коефіцієнтного аналізу ліквідності банку за даними публічної звітності, яка передбачає розрахунок єдиного інтегрального показника і може бути використана будь-яким зовнішнім спостерігачем.

Розроблена методика включає наступні етапи:

розподіл банків по групах на підставі ранжирування їх за обсягом активів;

відбір значущих показників і вимірювання їх у відсотках до сумарних активів кожного банку;

ранжирування фінансових показників усередині кожної групи і визначення рангу банку по кожному параметру з подальшим підсумовуванням;

розрахунок інтегрального показника.

Результати використання вищезазначеного алгоритму до вибірки банків, згрупованих за розміром активів на 01.01.2003 р. і 01.01.2004 р., відображені в таблиці 1.

Таблиця 1. Інтегральний показник ліквідності по групі банків України за 2003 рік

ГРУПИ БАНКІВ	Інтегральний показник ліквідності банку
	на 01.01.2003	на 01.01.2004	Відхилення (+/-)
Активи понад 1 млрд. грн.	Банк 1	28,75	27,50	- 1,25
	Банк 2	18,75	21,25	+ 2,50
	Банк 3	28,75	28,75	0
	Банк 4	23,75	22,50	- 1,25
Активи 500 млн. грн. - 1 млрд. грн.	Банк 5	21,67	25,00	+ 3,33
	Банк 6	24,17	21,67	- 2,50
	Банк 7	16,67	19,17	+ 2,50
	Банк 8	20,00	19,17	- 0,83
	Банк 9	17,50	15,00	- 2,50

З таблиці видно, що найбільш суттєво змінилась ситуація у групі банків з активами від 500 млн. грн. до 1 млрд. грн. Динаміка інтегральних показників банків свідчить про погіршення фінансового стану Банку 5 щодо інших банків у групі (+3,33), а також значне поліпшення фінансового стану Банку 6 і Банку 9 (їх підсумковий показник зменшився на 2,5).

Перевагами використання даної методики коефіцієнтного аналізу ліквідності комерційного банку є:

можливість визначення банків, ліквідність яких погіршилась щодо групи порівняння;

гнучкість методики, яка враховує зміну умов функціонування банківського сектора;

використання єдиного інтегрального показника, який враховує взаємозв'язок і взаємозалежність різних коефіцієнтів.

У третьому розділі “Вдосконалення методів управління ліквідністю банку” дисертантом розглянуто два окремих напрями в управлінні ліквідністю комерційного банку: управління короткостроковою та поточною ліквідністю і надані пропозиції щодо покращання існуючих підходів до управління ліквідністю.

Для підвищення ефективності управління короткостроковою ліквідністю банку автором запропоновано метод імітаційного моделювання банківського портфеля робочих активів і пасивів.

Суть методу полягає в тому, що в розроблену імітаційну модель вводяться дані про поточний стан балансу банку і рівень відсоткових ставок. На основі аналізу можливих варіантів розвитку банку і зміни кон'юнктури ринку здійснюється планування такого банківського портфеля активів і пасивів, який відповідає основним цільовим і додатковим вимогам, а також ураховує систему “ринкових обмежень”, що характеризує можливості банку із залучення і розміщення ресурсів на ринку.

Для підвищення ефективності управління поточною ліквідністю банку автором створено модель, при побудові якої використана наступна концепція:

ліквідність банку в кожний момент часу визначається наявністю високоліквідних активів;

структурований по інструментах і термінах банківський портфель є своєрідним каркасом перспективної ліквідності балансу;

ризики, що впливають на ліквідність банку з урахуванням їх розподілу в часі, проектуються на каркас (“криву”) перспективної ліквідності банку і визначають величину високоліквідних активів банку в перспективі;

існує структуризація клієнтів банку на корпоративних і некорпоративних (на основі ранжирування їхніх грошових потоків); грошові потоки корпоративних клієнтів банку істотно впливають на загальну динаміку клієнтських коштів “до запитання”.

На підставі вищезазначеної концепції автором запропоновано алгоритм розрахунку величини L_н(T):

T=Tmax

L_н(T)= L_н(0) - V(0)+ V(Т) - { Risk_client (Т) -D(Т)+ R(Т)},

T=1

де L_н(T) - величина високоліквідних активів-нетто в момент часу Т;

Risk_client (T) - величина ризику відтоку клієнтських коштів “до запитання” з терміном реалізації T;

D(T) - доходи, заплановані через час T;

R(T) - витрати, заплановані через час T;

V(T) - функція, яка характеризує загальну тенденцію ліквідності банку в момент часу Т, відповідно до строкової структури балансу і прогнозу грошових потоків клієнтів банку.

У ході дисертаційного дослідження автором доведено, що достовірність розрахунку величини високоліквідних активів може бути підвищена за рахунок структуризації клієнтів банку на основі ранжирування їх грошових потоків (рис.2).

банківський комерційний ліквідність управління



Рис.2. Розрахунок поточної ліквідності банку з урахуванням структуризації його клієнтів на основі ранжирування їх грошових потоків

Урахування мінливості коштів “до запитання” некорпоративних клієнтів розв'язується в рамках моделі:

T=Tmax

L_н(T)* = L_н(0)* - V(0)+ V(Т) - { Risk _D(Pclient) (Т) -D(Т)+ R(Т)},

T=1

де L_н(T)* - величина високоліквідних активів - нетто для кожного моменту часу Т з урахуванням структуризації клієнтів банку;

Risk _D(Pclient) (Т) - величина ризику відтоку коштів “до запитання” з рахунків клієнтів банку, які не відносяться до корпоративних клієнтів.

Урахування мінливості коштів “до запитання” корпоративних клієнтів банку найбільш ефективно може бути реалізовано персональним менеджером на основі існуючих платіжних календарів корпоративних клієнтів.

Використання наведеної моделі дасть можливість керівництву банку планувати і своєчасно здійснювати необхідні заходи, направлені на забезпечення поточної ліквідності банку і мінімізацію втрат, пов'язаних з екстреним залученням ресурсів ззовні.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі автором проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення наукової задачі “Управління ліквідністю комерційного банку”, що дозволило сформулювати наступні висновки теоретичного, методичного і практичного характеру для вирішення основних завдань дослідження і реалізації його мети.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України вітчизняні банки працюють у досить несприятливому для підтримання своєї ліквідності середовищі, в умовах міжбанківської конкуренції, що постійно посилюється. Про це свідчать відсутність стабільної ресурсної бази, обмежена можливість щодо використання банками різних груп активів як вторинних резервів ліквідності, збільшення кількості різких коливань на фінансових грошових ринках. Тому однією з найважливіших проблем банківського менеджменту на сучасному етапі функціонування банківської системи залишається проблема підтримання стабільного стану ліквідності комерційних банків, шляхи вирішення якої визначаються якістю процесу управління ліквідністю.

Комплексний підхід до управління ліквідністю комерційного банку створює необхідність урахування впливу різних рівнів ліквідності на діяльність банку, таких як: ліквідність активів клієнтів банку, ліквідність активів банку, ліквідність балансу, ліквідність банку, ліквідність банківської системи, міжнародна банківська ліквідність, ліквідність фінансового ринку та ліквідність економіки. Комплексність сучасного поняття сутності ліквідності зумовило виділення двох її основних рівнів (макро- і мікро-), які використовують при розробці практичних рекомендацій щодо управління банківською ліквідністю і ризиками, що її супроводжують. Мікрорівню відповідає поняття ліквідності банку, а макрорівню - поняття ліквідності банківської системи. Ліквідність банку на мікрорівні характеризує наявність грошових коштів та інших високоліквідних активів банку, здатних в найкоротший термін трансформуватися у гроші для своєчасного погашення зобов'язань і надання позик. Ліквідність банківської системи на макрорівні характеризують грошові агрегати та інші грошові активи, які відповідно до ліквідного підходу включені до складу “квазігрошей” .

У теорії банківської справи відсутня єдина думка про відмінності між поняттями “ліквідність банку” і “платоспроможність банку”. Використовуючи запропоновані автором критерії, що дозволяють розрізнити ці поняття, можна зробити висновок, що ліквідність - це результат внутрішньої діяльності банку, який визначає якість управління активами і пасивами, методи управління ризиками, ефективність цінової політики. Ліквідність - внутрішня властивість, яка визначається оптимальним розміщенням і величиною коштів по статтях активу і пасиву з урахуванням відповідних термінів; ліквідність банку виступає необхідною й обов'язковою умовою його платоспроможності. Платоспроможність є властивістю банку, що відображає результат якості його внутрішньої діяльності і проявляється як зовнішня властивість. Платоспроможність визначається наявністю необхідних грошових коштів на кореспондентському рахунку банку, а регулюється певним співвідношенням регулятивного капіталу та якості активів, суб'єктами реалізації цієї властивості є зовнішні кредитори банку.

Ризик ліквідності є одним з основних видів фінансового ризику, але одночасно він є найменш вивченим і формалізованим у сучасній теорії управління ризиками. Важливість оцінки ризику ліквідності та управління ним останніми роками значно зросла, що обумовлено процесом глобалізації світової економіки, яка відкрила перед учасниками фінансових ринків нові інвестиційні можливості. Для вибору ефективних методів оцінки та управління існуючими ризиками ліквідності автором:

виявлені основні етапи та елементи управління ризиком ліквідності, а також уточнені основні складові ризику ліквідності банку за групами: кількісна, цінова та якісна;

запропонований для зовнішнього аналізу результатів діяльності банку новий інтегральний показник оцінки ліквідності банку, який розраховується за даними публічної звітності й ураховує взаємозв'язок і взаємозалежність різних коефіцієнтів (непрямих показників ліквідності).

Обґрунтована необхідність використання трьох основних підходів до визначення ліквідності банку: з позицій “запасу”, “потоку” і “прогнозу”. Оцінка ліквідності банку з позиції “запасу” в даний час є одним з основних методів регулювання ліквідності комерційних банків з боку Національного банку України. Визначення ліквідності як “прогноз” розглядається автором у сучасних умовах як найбільш ефективний підхід: прогноз формується на основі статистичних досліджень за попередні періоди, прогнозу змін обсягів, термінів і ступеня ризику активних та пасивних операцій банку, а також прогнозу зміни стану ринку в цілому, що дозволяє моделювати ситуацію в майбутньому і є основою для побудови ефективних моделей управління ліквідністю на рівні комерційного банку.

Аналіз міжнародного досвіду регулювання та управління ліквідністю банків дає підстави стверджувати, що мінімізація існуючого ризику ліквідності повинна ґрунтуватися на стратегії управління, орієнтованій на пріоритетні завдання розвитку банку, його внутрішні можливості, прогнози розвитку фінансових ринків і загальноекономічної ситуації. Доцільним є виділення двох окремих напрямів управління ліквідністю комерційного банку: управління короткостроковою ліквідністю та управління поточною ліквідністю. Для розробки ефективних моделей та сценарієв управління ліквідністю потрібно максимально враховувати основні внутрішні та зовнішні фактори, які впливають на ліквідність комерційного банку.

Ефективність управління короткостроковою ліквідністю банку може бути підвищена за рахунок використання імітаційного моделювання банківського портфеля активів і пасивів на основі розробленого автором алгоритму планування. Управління поточною ліквідністю банку засноване на вивченні інформації про реальні та можливі грошові потоки і припускає прогнозування величини високоліквідних засобів банку у будь-який момент часу. Модель поточної ліквідності банку, побудована автором з використанням структуризації клієнтської бази банку, є більш точною. Розроблена модель апробована в ООФ АППБ “АВАЛЬ”, ГРУ “ПРИВАТБАНК”, АКБ “ІМЕКСБАНК” і може бути рекомендована для більш широкого використання банками. Її впровадження дозволить керівництву банку планувати і своєчасно здійснювати необхідні заходи, спрямовані на забезпечення поточної ліквідності банку, й отже, мінімізувати втрати банку, пов'язані з екстреним залученням ресурсів ззовні.

Ефективність процесу управління ліквідністю банку прямо залежить від рівня організації взаємозв'язків і взаємодії між структурними підрозділами всередині банку, а також між підрозділами банку і зовнішнім середовищем. Детальний аналіз існуючих організаційних структур дозволив автору розробити типову модель організаційної структури банку, впровадження якої забезпечить оптимальний взаємозв'язок підрозділів і створить умови для ефективного управління ліквідністю банку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Загорій Г.В. Основні методи аналізу кон'юнктури, які використовуються на ринку цінних паперів його суб'єктами (фундаментальний і технічний аналіз) // Ринкові важелі і стимули розвитку господарських систем. Збірник наукових праць. - Одеса: ОДЕУ, 1999. - Випуск 5 - С. 105-110 (0,4 друк. арк).

2. Загорій Г.В. Диверсифікація банківської діяльності як один з методів управління ризиком: зарубіжний досвід // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2000. - Випуск 6 - С. 94-98 (0,4 друк. арк).

3. Загорій Г.В. Роль комерційного банку у фінансуванні інвестиційних проектів // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2001. - Випуск 9 - С. 135-140 (0,5 друк. арк).

4. Загорій Г.В. Управлінський облік в управлінні ліквідністю банку // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2002. - Випуск 12 - С. 268-271 (0,4 друк. арк).

5. Загорій Г.В. Стратегічне планування банківського портфеля як засіб ефективного управління ліквідністю банку // Збірник наукових праць молодих учених “Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах”. - Донецьк. - 2003 . - С. 209-214 (0,5 друк. арк).

6. Загорій Г.В. Роль організаційної структури в процесі управління ліквідністю банку // Збірник наукових праць молодих учених “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України”. - Суми. - 2004. - С. 325-332 (0,6 друк. арк).

Публікації в інших наукових виданнях:

7. Загорий Г.В. О методах оценки кредитного риска // Журнал “Деньги и кредит”. - М.: Финансы и статистика, 1997. - №6. - С. 31-37 (0,9 друк. арк).

Размещено на Allbest.ru