Оподаткування прибутку підприємств та його оптимізація в умовах перехідної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки України триває вже більше 10 років. Зміни у перебігу процесів становлення і розвитку нової системи господарювання обумовлюють необхідність перегляду теоретичних підходів до оподаткування прибутку підприємств, пошуку шляхів активізації його впливу на результати фінансово-економічної діяльності підприємств. Податок на прибуток є джерелом формування бюджету, визначає можливості держави у вирішенні задач економічного зростання, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою досягнення адекватної структури суспільного виробництва. В цих умовах оптимізація оподаткування прибутку підприємств стає підґрунтям для розв'язання складних питань узгодження інтересів держави і суб'єктів господарювання, синхронізації мікро- та макроекономічних перетворень.

Теоретичні та прикладні аспекти проблеми удосконалення оподаткування завжди привертали увагу науковців і фахівців, які намагалися знайти найбільш ефективні підходи до її вирішення.

В працях вчених-економістів глибоко досліджено теоретичні аспекти проблеми оподаткування, особливості їх реалізації в специфічних умовах ринкової трансформації економіки, а саме: економічна сутність податку на прибуток, його роль та місце в податковій системі. Водночас у фаховій літературі не обґрунтовано питання оптимізації фінансових взаємовідносин держави з суб'єктами господарювання з приводу оподаткування прибутку підприємств, що негативно позначається на процесі удосконалення податкової системи в цілому, регулюванні і стимулюванні розвитку підприємництва. Залишається невирішеним питання забезпечення умов суб'єктам господарювання щодо одержання достатньої величини прибутку на основі системності у наданні податкових пільг та використанні прискореної амортизації.

Вагомість окресленої проблематики, її теоретична і практична актуальність та необхідність вирішення проблем оптимізації оподаткування прибутку зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначило його напрям і послідовність.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних та методичних засад оподаткування прибутку підприємств, визначення впливу податку на прибуток на стан і розвиток підприємств гірничо-металургійного комплексу України, обґрунтування пропозицій щодо удосконалення механізму функціонування податку на прибуток, підвищення його регулюючої і стимулюючої ролі.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне вирішення таких наукових завдань:

· провести дослідження теоретичних основ оподаткування прибутку, принципів функціонування податку на прибуток, що забезпечує регулювання і стимулювання розвитку підприємницької діяльності;

· уточнити, з врахуванням сучасних тенденцій у сфері економіки і фінансів, теоретичну сутність поняття “податок на прибуток”, розкрити авторський погляд на його природу;

· узагальнити ретроспективи нормативно-законодавчого регламентування оподаткування прибутку підприємств та механізму дії його елементів;

· провести дослідження методичних аспектів визначення податку на прибуток та аналіз його впливу на фінансові показники підприємств гірничо-металургійного комплексу України;

· проаналізувати вплив системи надання пільг при оподаткуванні прибутку на фінансовий стан гірничо-металургійних підприємств в умовах економічного експерименту;

· розробити шляхи оптимізації оподаткування прибутку суб'єктів господарювання з урахуванням результатів економічного експерименту;

1. Теоретичні основи функціонування податку на прибуток в системі оподаткування України

Проведений критичний аналіз поглядів на економічну сутність, роль та значення податку на прибуток юридичних осіб, визначено ретроспективи нормативно-законодавчого регламентування оподаткування прибутку підприємств, розглянуто зарубіжний досвід у сфері справляння податку на прибуток.

Проаналізовані дисертантом погляди на економічну сутність податку на прибуток суб'єктів господарювання дали змогу визначити, що використання податку на прибуток є досить складним з теоретичної і практичної точки зору. Його сутність, механізм впливу на відтворювальні процеси розглядається в межах класичної, маржиналістської, інституціональної, кейнсіанської версії економічної теорії, в теорії пропорції, бюджетної концепції монетаристів та інших теоріях. Спільним для всіх теорій є визначення ролі податку на прибуток у системі фінансових регуляторів виробництва. Використання теоретичних положень щодо функціонування податку на прибуток підприємств дозволило зробити висновки про те, що податок на прибуток втілює сукупність фінансових відносин між державою і платниками податків з приводу вилучення частини прибутку у прямій залежності від його розміру, з метою формування фінансової бази держави для виконання останньою своїх соціально-економічних функцій. Суспільне призначення податку на прибуток підприємств виявляється у його основних функціях: забезпечення фінансування державних видатків (фіскальна) та державного регулювання економіки (регулююча). Для платника податку пріоритетного значення набуває регулююча функція, яка проявляється через встановлення та зміну пропорцій прибуткового оподаткування, визначення податкових ставок та їх диференціацію, надання податкових пільг.

У дисертації встановлено, що в сучасних умовах при збереженні основ і структури законодавства України податкова система стає все більш гнучкою, адаптованою до змін економічного розвитку, потреб і умов забезпечення ефективної діяльності підприємств, активізації інноваційної та інвестиційної діяльності, а обмеженість власних коштів суб'єктів господарювання зумовлює перегляд існуючої системи формування і використання прибутку підприємств гірничо-металургійного комплексу.

Зазначено, що ретроспективи нормативно-законодавчого регламентування оподаткування прибутку підприємств показують, що перехід до податкової форми взаємовідносин між підприємствами і державою в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах складний і суперечливий. Процес становлення податкової системи держави пов'язаний з ринковою трансформацією економіки, формуванням суб'єкта, зацікавленого в отриманні прибутку. Теоретичні дискусії з приводу форми доходу підприємства, об'єкту оподаткування прибутку стали передумовою неодноразового перегляду об'єкта оподаткування підприємств. Зроблено висновок про те, що тенденція переходу від оподаткування доходів до оподаткування прибутку наближає податкову систему України до світових норм.

Аналіз змін у механізмі визначення оподаткованого прибутку в цілому свідчить про зменшення податкового навантаження на підприємства. Правила ведення податкового обліку валових доходів, валових витрат, визначення податкового зобов'язання приведено у відповідність до міжнародних стандартів, що надає можливість реально збалансувати бюджетні інтереси держави та фінансові інтереси платників податку на прибуток. Водночас у діючій системі оподаткування в Україні існують неузгодженість і протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемність надання пільг та перекручування сутності податків. Прогресивною є об'єктивна тенденція до переходу від диференціації ставок до застосування єдиної ставки податку для підприємств, що займаються різними видами діяльності, обмеження податкових пільг.

У роботі обґрунтовано, що фіскальне значення податку на прибуток в переважній більшості країн невпинно зменшується. Це пов'язано з активізацією реформування податкових систем та уніфікацією режиму оподаткування, що полягає у зниженні податкових ставок, скасуванні податкових пільг, перегляді умов прискореного списання амортизації. Натомість в Україні податок на прибуток підприємств є однією з домінуючих складових дохідної частини консолідованого держаного бюджету. Питома вага цієї статті в загальній сумі доходів бюджету в останні роки коливається в межах від 15 до 23%, отже податок на прибуток є другим за значенням (після ПДВ) джерелом наповнення державного бюджету.

Обґрунтовано питання про наявність у податковому законодавстві різних країн як відмінностей, так і спільних рис при обчисленні сум податку на прибуток підприємств. До останніх в роботі віднесені: використання певної класифікації подій і операцій, які відбуваються в процесі досягнення реальних фінансових результатів діяльності; особливий характер формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток; застосування низки специфічних понять, котрі узгоджують розбіжності між податковим і обліковим законодавством. Урахування цих та інших положень доцільно використовувати у вітчизняній практиці удосконалення справляння податку на прибуток, що сприятиме активізації інвестиційного процесу, стимулюванню розвитку підприємництва.

2. Методичні аспекти визначення податку на прибуток та аналіз його впливу на фінансові показники підприємств гірничо-металургійного комплексу України

Проведений аналіз чинного механізму оподаткування прибутку підприємств в Україні, його основних переваг і недоліків.

Прогресивною є наявність таких положень, що зменшують податковий тягар і розширюють стимулюючий вплив оподаткування. Зокрема, це стосується:

виключення з валових доходів сум доходів, що накопичуються на пенсійних рахунках в межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;

включення до складу валових витрат сум витрат минулих періодів, які не були враховані; сум безнадійної заборгованості; сум сплаченого ПДВ за товари для підприємств, які не є платниками ПДВ; сум витрат на гарантійний ремонт та заміну товарів до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, термін гарантії яких не минув; витрат на рекламу; витрат у зв'язку зі сплатою відсотків по боргах без обмежень по обліковій ставці НБУ;

надання платнику права вибору особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим контрактом;

звільнення від оподаткування прибутку від реалізації в Україні дитячого харчування, який спрямовується на розширення виробництва цього продукту;

пільгове (50 відсотків ставки) оподаткування прибутку від реалізації інноваційного продукту;

надання права зменшення суми валового доходу у разі затримки оплати покупцем;

визнання датою збільшення витрат не дату списання, а дату оплати чи оприбуткування товарів, робіт, послуг;

віднесення сум простроченої кредиторської заборгованості на державних підприємствах до валових доходів, а не повне вилучення їх до бюджету, як це було раніше;

надання права платникам самостійно проводити індексацію основних фондів у зв'язку з інфляцією.

Проте діючий порядок нарахування і стягнення податку на прибуток, має також суттєві недоліки. Зокрема, діюча методика нарахування і стягнення податку на прибуток:

тією чи іншою мірою обтяжує підприємницьку діяльність: з одного боку, скорочує обсяг коштів, що залишаються у розпорядженні суб'єктів господарювання та могли б бути інвестовані, з іншого боку, знижує зацікавленість в інвестиційній діяльності, оскільки доходи від інвестування будуть значно зменшені в результаті їх оподаткування;

зменшує обсяг приросту інвестицій за рахунок вилучення частини приросту капіталу. В умовах інфляції цей податок нараховується не на реальний прибуток інвестора, а на номінальний, тобто під оподаткування підлягає не тільки приріст капіталу, але і сам капітал, що призводить до зменшення інвестиційних ресурсів;

методологія розрахунку цього податку дуже складна і потребує застосування великої кількості нормативних правил, пов'язаних із необхідністю визначення собівартості реалізованої продукції; окрім того проблемною є оцінка доходів у результаті зміни цін фінансових і реальних активів внаслідок інфляції, а також амортизації основних виробничих фондів.

Серед головних недоліків чинного порядку оподаткування прибутку підприємств слід відзначити також:

малий відсоток дозволених витрат на покращання основних фондів (10 відсотків на рік від їх балансової вартості). Цей відсоток був би достатнім, якби парк обладнання не був настільки застарілим. Сьогодні він потребує покращання майже у повному складі. А при таких нормах цей процес затягнеться на десятиріччя. Тут, звичайно, можна зауважити, що витрати на покращання основних фондів можна відносити не тільки на валові витрати підприємств, є й інші джерела. Але у вітчизняних підприємств вони надто обмежені. Податкові ж пільги чи податковий кредит на такі потреби не передбачені. Крім того, балансова вартість вже не визначається як первинна, отже 10-відсотковий рівень через деякий час означатиме дуже малу суму. Тим більше, що нові основні фонди будуть вимагати поліпшення з плином часу, коли їх балансова вартість, розрахована згідно з новим порядком (за мінусом амортизації) буде вже низькою. Разом з тим хотілося б зауважити, що новий порядок розрахунку балансової вартості фактично призводить до збільшення терміну амортизації, незважаючи на досить високі норми відрахувань. Це означає суттєве дестимулювання процесу оновлення парку обладнання. Скорочення даного терміну могло б досягатись при збереженні трактування балансової вартості основних фондів як первинної;

не передбачено інвестиційного податкового кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво;

оподаткування дивідендів за ставкою 25 відсотків негативно впливає на платоспроможність акціонерів, у т.ч. дрібних, що, в свою чергу, є фактором скорочення платоспроможного попиту і обсягів виробництва;

відсутність механізму стимулювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

відсутність механізму стимулювання малого бізнесу, який застосовується в більшості країн (наприклад, знижені ставки податку).

Серед основних недоліків слід відзначити складність розрахунку податку на прибуток, який, зокрема, обумовлює суттєві коливання обсягів сплачених до бюджету сум податку.

Досліджено аспекти впливу зниження ставки податку на фінансовий стан суб'єктів господарської діяльності в умовах економічного експерименту, що проводився на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України протягом 1999-2002 рр. Проаналізовано критерії вибору підприємств даної галузі для участі в експеременті: забезпечення розвитку базових галузей вітчизняної економіки та її безпеки, значні експортні можливості.

За період проведення економічного експерименту за рахунок отриманих пільг підприємства ДАК "Укррудпром" залишили в своєму розпорядженні додатково 234,7 млн.грн., в т.ч. за рахунок пільг по податку на прибуток - 164,1 млн.грн.

Рис. 1. Динаміка сум податку на прибуток згідно податкового обліку підприємств ДАК “Укррудпром” у 1999-2003 рр., тис.грн.

За цей період підприємства ДАК "Укррудпром" використали 228,3 млн. грн., отриманих за рахунок пільг, у т.ч.:

на поповнення власних обігових коштів - 175,7 млн.грн.,

на технічне переобладнання засобів виробництва - 21,6 млн.грн.,

на здійснення природоохоронних заходів - 31,0 млн.грн.

Участь підприємств ДАК "Укррудпром" в економічному експерименті протягом 1999-2002 рр. принесла значні позитивні результати, дозволила підприємствам: збільшити обсяги виробництва; значно покращити своє фінансове становище; підвищити рівень рентабельності, збільшити обсяги капітальних вкладень у виробництво; забезпечити своєчасні розрахунки з бюджетом, за спожиті енергоносії, з Пенсійним фондом, по заробітній платі; збільшити абсолютний обсяг сплачених податкових та інших обов'язкових нарахувань, що доводить вигідність відпрацьованої в межах даного експерименту схеми оподаткування як для підприємств-платників податку на прибуток, так і для держави та економіки в цілому.

Водночас зазначено, що результати експерименту не демонструють зростання в темпах оновлення основних фондів за рахунок неоподаткованої частини прибутку. Це є свідченням необхідності удосконалення існуючої нормативно-правової бази щодо цільового використання прибутку. У зворотному випадку витрати Державного бюджету будуть економічно невиправданими, оскільки в подальшому база оподаткування буде зменшуватися.

За нецільове використання вивільненої частини оподаткованого прибутку доцільно запровадити санкції у вигляді стовідсоткового штрафу та пені.

3. Реформування системи оподаткування прибутку підприємств в умовах трансформації ринкової економіки

Визначені пріоритетні напрямки оптимізації оподаткування прибутку підприємств в Україні та досліджені наслідки впровадження нової методики його оподаткування на фінансовий стан платників податку на прикладі підприємств гірничо-металургійного комплексу.

Аналіз різних варіантів реформування законодавства про оподаткування прибутку та пропозиції вітчизняних науковців щодо удосконалення методики оподаткування прибутку підприємств дозволили зробити наступні узагальнення:

· застосування порядку оподаткування, що стимулює скорочення витрат виробництва (А.В. Базилюк, В.Ф. Волик);

· зміна об'єкту оподаткування (прибутку) на валові витрати (В.О. Парнюк, С.О. Коваленко);

· об'єднання ПДВ та податку на прибуток в єдиний податок з новою назвою - податок на кредиторську вимогу (Ю.В. Тимошенко, М.К. Вишневська, В.М. Колесникова, Т.М. Мараховська);

· уніфікація алгоритмів розрахунку фінансового результату та оподаткованого прибутку підприємства;

· диференціація податкових ставок (Л.М. Дейніс, В.М. Мельник).

На відміну від наведених пропозицій авторські рекомендації щодо удосконалення податку на прибуток підприємств базується на використанні концептуального положення про взаємозв'язок основної мети управління податками з розмірами його прибутку. А саме, мета управління податками полягає не в мінімізації податків підприємств, а в зростанні його прибутку, що спричинює зниження загального рівня оподаткування. Основні положення запропонованої методики оподаткування прибутку підприємств гірничо-металургійного комплексу полягають у наступному:

· зміна об'єкту оподаткування прибутку підприємств (замість розрахункового оподаткованого прибутку - сукупні витрати підприємства: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд.040), адміністративні витрати (ряд.070), витрати на збут (ряд.080), інші операційні витрати (ряд.090), фінансові витрати (ряд.140), втрати від участі в капіталі (ряд.150), інші витрати (ряд.160), розраховані згідно звіту про фінансові результати підприємства - форма № 2);

· ставка оподаткування має становити 1 відсоток сукупного розміру наведених вище складових валових витрат підприємств.

У табл.1 наведений порівняльний аналіз структури фактичних доходів і витрат підприємств зі структурою доходів, витрат, податків і прибутку, яка формується в разі використання запропонованої методики оподаткування прибутку.

Таблиця 1. Консолідований звіт про фінансові результати (форма 2) підприємств гірничо-металургійного комплексу за 2000-2003 роки, тис. грн.

Для підприємств гірничо-металургійного комплексу запропонована методика оподаткування дозволяє залишити у розпорядженні підприємства більшу суму прибутку, ніж в умовах економічного експерименту та у звичайних умовах господарювання в 2003 р.

Згідно діючої в умовах економічного експерименту методики оподаткування прибутку підприємства гірничо-металургійного комплексу ДАК “Укррудпром” за 3 роки (2000-2002 рр.) фактично сплатили до бюджету 164,3 млн. грн. податку. В умовах запропонованої методики оподаткування ця сума становить 133,8 млн. грн. У 2003 р. (у звичайних умовах господарювання) дані підприємства сплатили 117,2 млн. грн. податку на прибуток. При використанні запропонованої методики розрахунку податку на прибуток ця сума дорівнює 45,2 млн. грн.

Пропозиції щодо оподаткування прибутку підприємств мають декілька переваг порівняно з діючою практикою оподаткування прибутку.

· Виходячи з того, що підприємства гірничо-металургійного комплексу повернулись до звичайного порядку сплати податку на прибуток - 30% починаючи з 01.01.2003 замість 15% у 2001-2002 рр. та 9% на протязі 1999-2000 рр. - запропоноване вдосконалення оподаткування прибутку створить більш сприятливі умови для підприємств ніж в період проведення економічного експерименту.

· Прибуток розглядається як джерело сплати податку, а не як об'єкт оподаткування, що унеможливлює його штучне зниження. В разі відсутності прибутку джерелом сплати будуть обігові кошти підприємства.

· Суттєвим недоліком проведення економічного експерименту на підприємствах ГМК була недосконалість законодавства, яка полягала у відсутності положень щодо цільового використання прибутку, чим створювалися умови, які суперечили цілям експерименту та одночасно зменшували надходження до Державного бюджету.

· При використанні запропонованої методики оподаткування прибутку зростання витрат підприємств вплине на збільшення відрахувань до бюджету.

· Чинний порядок оподаткування прибутку передбачає зростання абсолютних сум податкових платежів паралельно зростанню оподатковуваного прибутку. Нова методика оподаткування прибутку не обмежує зростання загальної суми прибутку, при цьому досягається вплив на зниження витрат виробництва. Таким чином відбувається оптимізація оподаткування прибутку підприємств.

· Запровадження наведених пропозицій можливе лише за умов використання заощаджених коштів на покращення основних засобів, технічне оновлення виробництва, що потребує удосконалення законодавства та прийняття нормативних актів, регламентують обов'язковість використання на ці цілі прибутку підприємства.

Висновки

оподаткування інвестиційний прибуток підприємницький

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукового завдання, важливого як з теорії фінансів, так і господарської практики оптимізації оподаткування прибутку підприємств. Основні висновки та пропозиції, які є результатом проведеного дослідження, полягають у наступному:

1. У вітчизняній теорії фінансів необхідно враховувати місце і роль податку на прибуток, економічна сутність якого розкривається через сукупність фінансових відносин між державою і платниками податків з приводу вилучення частини прибутку у прямій залежності від його розміру з метою формування фінансової бази держави для виконання останньою своїх соціально-економічних функцій. Суспільне призначення податку на прибуток підприємств виявляється у функціях забезпечення фінансування державних видатків (фіскальна) та державного регулювання економіки (регулююча). Для платника податку пріоритетного значення набуває регулююча функція, яка проявляється через механізм встановлення податку на прибуток, визначення податкових ставок та їх диференціацію, надання податкових пільг.

2. У роботі обґрунтовано необхідність перегляду існуючої системи формування і використання прибутку підприємств гірничо-металургійного комплексу при збереженні основ чинного законодавства. На думку автора, податкова система повинна бути гнучкою, адаптованою до змін економічного розвитку, потреб і умов забезпечення ефективної діяльності підприємств, активізації інноваційної та інвестиційної діяльності і подолання обмеженості власних коштів суб'єктів господарювання.

3. Ретроспективи правового регулювання оподаткування прибутку підприємств показують, що перехід до податкової форми взаємовідносин між підприємствами і державою як в Україні, так і в інших країнах світу є складним і суперечливим. Процес становлення податкової системи держави пов'язаний з ринковою трансформацією економіки, формуванням господарюючого суб'єкту, зацікавленого в отриманні прибутку. Теоретичні дискусії з приводу форми доходу підприємства, об'єкту оподаткування стали передумовою неодноразового перегляду об'єкту оподаткування прибутку. Тенденція переходу від оподаткування доходів до оподаткування прибутку наближає податкову систему України до світових норм.

4. Фіскальне значення податку на прибуток в переважній більшості країн невпинно зменшується. Це пов'язано з активізацією реформування податкових систем та уніфікацією режиму оподаткування, що полягає у зниженні податкових ставок, скасуванні податкових пільг, перегляді умов прискореного списання амортизації. В Україні податок на прибуток підприємств є однією з домінуючих складових дохідної частини консолідованого держаного бюджету. Питома вага цієї статті в загальній сумі доходів бюджету в останні роки коливається в межах від 16% до 23%. Отже, податок на прибуток є другим за значенням (після ПДВ) джерелом наповнення державного бюджету.

5. З 01.07.1999 по 01.01.2003 на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України тривав економічний експеримент, головною метою якого було подолання кризового стану в галузі і створення передумов для зростання обсягу виробництва продукції та послідуючого зростання податкових надходжень до бюджету. Основним інструментом реалізації поставленої мети було надання підприємствам гірничо-металургійного комплексу податкових пільг, серед яких було зниження ставки податку на прибуток до рівня 9% (у 2001-2002 рр. - до 15%). Участь підприємств ДАК "Укррудпром" в економічному експерименті протягом 1999-2002 рр. принесла значні позитивні результати, дозволила підприємствам: збільшити обсяги виробництва, значно покращити своє фінансове становище, підвищити рівень рентабельності, збільшити обсяги капітальних вкладень у виробництво, забезпечити своєчасні розрахунки з бюджетом, за спожиті енергоносії, з Пенсійним фондом, по заробітній платі, збільшити абсолютний обсяг сплачених податкових та інших обов'язкових нарахувань, що доводить вигідність відпрацьованої в межах даного експерименту схеми оподаткування як для підприємств-платників податку на прибуток, так і для держави та економіки в цілому. Водночас застосування пільгового режиму оподаткування прибутку підприємств економічно виправдано лише за умов цільового використання вивільненої частини оподаткованого прибутку на технічну модернізацію підприємств. Фінансовим важелем впливу є застосування санкції у вигляді стовідсоткового штрафу та пені. При цьому контроль держави повинен поширюватись на підприємства усіх форм власності.

6. Проведений аналіз позитивних сторін і недоліків різних варіантів реформування законодавства про оподаткування прибутку дає підстави стверджувати, що найбільш доцільним варіантом такого реформування буде такий, який би одночасно:

· зберігав джерело сплати податку - прибуток підприємства,

· стимулював економію матеріальних ресурсів суб'єктів господарювання.

7. Пропозиції щодо зміни методики оподаткування прибутку підприємств гірничо-металургійного комплексу полягають у наступному:

· зміна об'єкту оподаткування (замість розрахункового оподаткованого прибутку - сукупні витрати підприємства) при збереженні джерела сплати податку (прибуток);

· ставка оподаткування має становити 1% сукупного розміру наступних витрат: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд.040), адміністративні витрати (ряд.070), витрати на збут (ряд.080), інші операційні витрати (ряд.090), фінансові витрати (ряд.140), втрати від участі в капіталі (ряд.150), інші витрати (ряд.160), розраховані згідно звіту про фінансові результати підприємства - форма № 2);

Література

Циганов С.А., Садовенко М.М. Система оподаткування прибутку підприємств в умовах трансформації ринкової економіки // Проблеми формування ринкової економіки: Між від. Наук. зб. - Вип. 9 / Відп. ред. О.О. Бєляєв. - К.: КНЕУ, 2001. - С.307 - 315, 0,5 д.а.

Садовенко М.М. Взаємозв'язок податкової та фінансово-кредитної політики: економічний експеримент у ГМК України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 110. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 67 - 79, 0,6 д.а.

Садовенко М.М. Проблемні аспекти обчислення та сплати податку на прибуток підприємств // Вестник Сев ГТУ. Вып.40: Экономика и финансы: Сб. Науч. Тр. / Редкол.: Плаксин (отв. ред.) и др.; Севастоп. нац. техн. ун-т.- Севастополь:Изд-во Сев НТУ, 2002. - С.175-182, 0,5 д.а.

Циганов С.А., Садовенко М.М. Удосконалення оподаткування прибутку підприємств: зарубіжний досвід та практика в Україні // Наукове видання. Вісник. Міжнародні відносини. Київський Національний університет ім. Т. Шевченко, 2002. Випуски 21 - 24, С.220 - 226, 0,6 д.а.

Циганов С.А., Садовенко М.М. Основні напрями оптимізації оподаткування прибутку підприємств // Вчені записки: Наук. збірник. - Вип. 4/ Відп. Ред. В.С.Савчук. - К.: КНЕУ, 2002. - С.177-182, 0,5 д.а.

Садовенко М.М. Податок на прибуток - П(С)БО 17- ринкова економіка // Збірник наукових праць. Науковий вісник. Академія ДПС України, 4(18), 2002.- С.417 - 419, 0,2 д.а.

Размещено на Allbest.ru