Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія банківської справи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Шляхи реформування податкової системи України в трансформаційний період

Спеціальність 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Чередніченко Юрій Васильович

Суми - 2004

Дисертацією є рукопис. податковий економічний трансформаційний

Робота виконана в Національній академії управління.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Єрмошенко Микола Миколайович, Національна академія управління, проректор з наукової роботи, заслужений діяч науки і техніки України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Білик Марія Дмитрівна, Київський національний економічний університет, кафедра фінансів підприємства;

кандидат економічних наук, доцент Слав'янська Наталія Григорівна, Українська академія банківської справи, кафедра банківської справи.

Провідна установа - Об'єднаний інститут економіки НАН України, відділ фінансового та монетарного регулювання.

Захист дисертації відбудеться 5 липня 2004 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.081.01 в Українській академії банківської справи за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57, зала засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української академії банківської справи за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57.

Автореферат розісланий 2 червня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради Коваленко В. В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження визначається тим, що податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

Питання вдосконалення оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з отримання незалежності України. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов'язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи.

Чинна податкова система зазнає нищівної критики як у наукових колах, так і з боку підприємців, політичних діячів, депутатського корпусу. Однак стає дедалі очевиднішим, що ця критика багато в чому базується на емоційних, поверхневих чинниках економічної дійсності. Відсутній глибокий аналіз фінансових зв'язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання нею функцій регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

Отже, нині існує необхідність всебічного дослідження питань, пов'язаних із впливом системи оподаткування на економічні процеси. Українські вчені мають певні здобутки в дослідженні теоретичних і практичних аспектів оподаткування. У роботах О. Д. Василика, В. П. Вишневського, А. І. Даниленка, І. О. Луніної, В. І. Міщенка, С. В. Науменкової, Ц. Г. Огня, А. М. Соколовської, В. М. Суторміної, В. М. Федосова, Л. М. Шаблистої, С. І. Юрія та інших значна увага приділяється обґрунтуванню ролі і місця податків в економічній системі, дослідженню інституціональних чинників, які впливають на еволюцію податкових механізмів, напрямів реформування податкової системи тощо.

Віддаючи належне напрацюванням українських вчених, слід відзначити, що багато проблем оподаткування ще не знайшли однозначного трактування. Залишаються дискусійними питання щодо принципів побудови і напрямів реформування податкової системи з урахуванням особливостей трансформаційного періоду. Значні розбіжності спостерігаються у поглядах вчених-економістів на структуру податкової системи; параметри податкового навантаження на економіку; необхідність диференціації ставок податків; сферу використання податкових пільг, які породжують негативні наслідки в практиці оподаткування. При реформуванні національної податкової системи не в повній мірі враховується досвід реформування податкових систем в розвинутих і постсоціалістичних країнах. У зв'язку з розробкою в деяких постсоціалістичних країнах податкових кодексів центральною проблемою обговорення стали напрями вдосконалення оподаткування, насамперед, кількісні параметри податкових ставок, пільгове та спрощене оподаткування, загальний рівень податкового тягаря.

Актуальність зазначених проблем, їхня практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми дисертаційної роботи та обумовили постановку мети та завдання даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки проведеного дослідження були використані при виконанні науково-дослідної роботи, здійсненій в Національній академії управління, а саме, “Розроблення економічних та правових засад формування єдиної державної бюджетної політики, її планування і прогнозування (номер державної реєстрації 0101U009197)”. До звіту з цієї теми включено розробки автора щодо більш чіткого визначення місця податків і видатків у формуванні бюджетної політики держави, результати аналізу оподаткування в Україні та деяких зарубіжних країнах, пропозиції щодо покращання податкової системи в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування необхідності і розробка основних напрямів реформування національної податкової системи в трансформаційний період.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

дослідити еволюцію теорій оподаткування та їх ролі в механізмі регулювання економіки;

узагальнити теоретичні основи формування податкової політики та впливу податків на макро- і мікропроцеси в економіці;

проаналізувати стан та тенденції розвитку податкової системи в Україні й оцінити їхню ефективність і визначити недоліки;

визначити ключові загальноприйняті принципи проведення податкових реформ у зарубіжних країнах і обґрунтувати, які з них доцільно запровадити при проведенні податкової реформи в Україні;

розробити і обґрунтувати концептуальні засади вдосконалення національної податкової системи;

розробити практичні рекомендації щодо основних напрямів реформування податкової системи України з урахуванням світового досвіду.

Об'єктом дослідження є процес функціонування податкової системи України.

Предмет дослідження складають теоретичні й практичні проблеми реформування податкових відносин у трансформаційний період.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних основ оподаткування здійснювалися із застосуванням діалектичного методу пізнання, монографічного, експертних оцінок, конкретного і абстрактного, логічного та історичного, функціонального аналізу.

При аналізі проблем функціонування податкової системи України використовувалися методи групувань, економіко-статистичний, порівняльного аналізу, структурного аналізу, функціонального аналізу, метод зведень і групувань.

При розробці реформування податкової системи в Україні використовувались методи системного аналізу, розробки сценаріїв, економіко-статистичний, аналізу і синтезу.

Інформаційною базою дослідження є основні положення законів України, указів і послань Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування. Використано статистичні і аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України. Інформаційним забезпеченням дисертаційного дослідження стали також монографічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі досліджено процес функціонування податкової системи України в трансформаційний період. В результаті дослідження дістала подальшого розвитку концепція реформування національної податкової системи, в рамках якої розроблено нові наукові підходи до уточнення напрямів податкової реформи. Сутність здобутих наукових результатів і положень, котрі розроблено особисто автором і які мають наукову новизну, полягає в наступному:

І. Вперше:

обґрунтовано неправомірність застосування принципу нейтральності оподаткування різних сфер економічної діяльності при формуванні податкової політики в Україні у трансформаційний період, що пов'язано із слабкою розвинутістю механізмів саморегулювання, відставанням у науково-технічному і технологічному рівнях виробництва, недосконалою структурою економіки, а також обмеженістю фінансових ресурсів. Визначено, що створення рівних умов господарювання для різних галузей і сфер без урахування зазначених обставин сприятиме консервації існуючої структури економіки і її уповільненій адаптації до вимог НТП;

сформульовано основні вимоги до податкових пільг: цілеспрямованість, гнучкість, строковість, ефективність і визначено об'єкт пільгового оподаткування, яким має стати конкретний проект, що реалізує пріоритети (ключеві напрями), визначені державними програмами;

доведено необхідність удосконалення структури податкових надходжень до зведеного бюджету шляхом збільшення часток акцизних зборів, рентних і екологічних платежів.

ІІ. Удосконалено:

уточнено перелік принципів оподаткування і сутність окремих з них, доведена недостатня виваженість таких принципів як економічна обґрунтованість, рівномірність сплати, соціальна справедливість;

запропоновано для визначення частки ВВП, яка має перерозподілятися через бюджет, встановлювати на кожний рік економічно доцільний і реально можливий рівень оподаткування, виходячи з мінімально достатнього рівня державних витрат;

обґрунтовано напрями реформування податкової системи України в трансформаційний період: розширення бази оподаткування; диференціація ставок і пільг податків; застосування пільгового режиму оподаткування для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності; налагодження партнерських відносин з платниками податків, удосконалення системи адміністрування податків.

ІІІ. Дістало подальшого розвитку:

розкрито основні негативні риси діючої податкової системи України: нерівномірне податкове навантаження на суб'єктів господарювання по різних видах економічної діяльності та формах власності; безсистемне надання пільг з оподаткування; зниження ефективності основних загальнодержавних податків; складність і непрозорість податкового регулювання; значні ухилення від оподаткування; накопичення заборгованості по сплаті податків господарюючими суб'єктами до бюджету, з одного боку, і зростаючі суми боргу держави по відшкодуванню дебетового сальдо по ПДВ підприємствам-експортерам; високі адміністративні витрати при зборів податків тощо;

виявлено причини обмеженого регулюючого впливу податків на економіку України, найсуттєвіші серед яких: наявність значного надлишку капіталу в розпорядженні тіньового бізнесу, що дає йому можливість здійснювати маневрування капіталами незалежно від податкових заходів; розширення практики приховування доходів від оподаткування; інтернаціоналізація господарства і зростання світових зв'язків;

визначено і обґрунтовано основні цілі податкової реформи в Україні, якими мають бути: зниження податкового навантаження на національних товаровиробників; розвиток регулюючої (стимулюючої) функції податків; підвищення рівня збираності податків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних основ оподаткування та обґрунтуванні пропозицій щодо шляхів реформування податкової системи з метою підвищення її ефективності. Окремі положення дисертації знайшли застосування у роботі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка від 31.03.2004 р. №74-7/152); використовуються у навчальному процесі Національної академії управління (довідка від 27.03.2004 р. №03-4/31а).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, де автором проаналізовано стан та тенденції розвитку податкової системи в Україні, оцінено їхню ефективність та розроблено практичні рекомендації щодо основних напрямів реформування податкової системи України з урахування світового досвіду. З 9 публікацій автора, де відображаються основні результати проведеного дослідження, 8 - є одноосібними.

У співавторстві з Єрмошенко М. М., Єрохіним С. А. та іншими (Засади формування бюджетної політики держави: Наукова монографія. - К.: НАУ, 2003) особисто дисертантом обґрунтовано і проаналізовано місце податків і видатків у формуванні бюджетної політики України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (Ірпінь, грудень 2003 р.), “Інвестиційні стратегії сталого розвитку” (Дніпропетровськ, лютий 2004 р.).

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць, у тому числі у фахових виданнях - 7, загальним обсягом 17,4 д.а., у тому числі належить особисто автору 2,7 д.а.

Структура і зміст дисертації. Дисертація включає вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновки, список використаних джерел. Її повний обсяг становить 188 сторінок і включає 6 рисунків на 4 сторінках, 31 таблицю на 14 сторінках, список використаних джерел із 136 найменувань на 11 сторінках.

Сновний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, предмет та об'єкт дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи оподаткування” досліджено еволюцію теорій оподаткування, принципи формування податкової політики, вплив податків на макро- і мікропроцеси в економіці, а також методологічні підходи до моделювання податкової політики.

В економічній думці методологічні основи податкових відносин формувались виходячи з положень економічних теорій про відтворення та державу. Матеріальний зміст податків полягає в тому, що вони є частиною новоствореного продукту, який в процесі його розподілу та перерозподілу в обов'язковому порядку і безповоротно мобілізується на користь держави для виконання покладених на неї функцій.

Уявлення про сутність податків та їхнє місце в економічній системі суспільства змінювались у процесі еволюції економічних систем і розвитку функцій держави. Однією з найперших податкових теорій є теорія обміну, яка ґрунтується на відшкодованому характері оподаткування. Вперше вчення про еволюцію державних фінансів було створено А. Смітом. Він визначив податкову систему як більш-менш упорядковане і систематичне вилучення частини доходів самостійно господарюючих суб'єктів. Згідно теорії Дж. М. Кейнса податки є головним інструментом регулювання економіки і складовою її успішного розвитку. Неокласична теорія базується на концепції податкової нейтральності. У цій теорії широкий розвиток одержали два напрями: монетаризм і теорія пропозиції. В монетаристській теорії податкам приділяється менша роль, ніж в кейнсіанських економічних концепціях. Згідно поглядів монетаристів податкова політика не повинна застосовуватись як засіб короткострокової стабілізації. Теоретики, які дотримуються концепції пропозиції заперечують ідею використання податків як засобу антициклічної дії на економіку. Положення про податки як чинник економічного зростання розвивались представниками марженалістської теорії. Вихідні положення цих теорій є базою для ефективного функціонування податкової системи і формування податкової політики.

В теперішній час не існує якоїсь однією істинно вірної теорії щодо оподаткування. В багатьох зарубіжних країнах існує взаємодія трьох основних концепцій оподаткування: кейнсіанства з різними варіаціями, теорії економіки пропозицій і монетаризму. При цьому в роботах учених все більше спостерігається взаємопроникнення неокласичних і кейнсіанських методів.

В Україні теоретичні і практичні дослідження в галузі побудови податкової системи ведуться в різних напрямах: вивчення економічної спадщини про податки, місця та ролі податків у державному регулюванні економіки, напрямів розвитку податкового механізму, взаємодії податків з іншими фінансовими важелями.

У дисертації відзначається, що серед принципів, на основі яких мають будуватись податкові відносини країни, слід виділити наступні: системність і внутрішня цілісність, оптимальна множина податків, платоспроможність (податкоспроможність) платників податків, рівнонапруженість, розумна достатність, стабільність, гнучкість, ефективність, однократність. Водночас зауважено, що деякі з принципів є недостатньо виваженими. Так, принцип рівномірності сплати, який виходячи з необхідності своєчасного надходження коштів у державний бюджет, суперечить класичному принципу - простоті і зручності податків. Справедливість останнього доведена багаторічною практикою його застосування в багатьох країнах світу. Принцип соціальної справедливості цілком дублює принцип рівнозначності та пропорційності за винятком забезпечення соціальної підтримки, що взагалі не має відношення до податків, а належить до функції державного бюджету.

В роботі доведено, що окремі податки справляють неоднаковий вплив на економічні процеси. Зауважено, що сучасні моделі оподаткування не включають як особливий елемент дослідження адміністративний тягар (витрати, пов'язані з виконанням податків як з боку платників податків, так і з боку держави), здатність сплати податку (податкоспроможність платника податку).

Зроблено висновок, що економіко-математичні моделі, такі як “Кейнсіанський хрест”, модель Хікса-Хансена, крива Лаффера, можуть служити лише теоретичною основою для обґрунтування податкової політики.

У другому розділі “Аналіз проблем функціонування податкової системи України” проаналізовано стан і тенденції розвитку податкової системи та податкової політики, досліджено ефективність податкової політики, що проводиться в Україні в трансформаційний період.

Встановлено, що нинішня структура податкової системи України неадекватна ринковій економіці. Переважна частина податків сплачується юридичними особами, на відміну від країн з ринковою економікою, де основними платниками податків виступають фізичні особи. Це пов'язано з тим, що принципова модель податкової системи України формувалась на базі структури доходів господарюючих суб'єктів, яка склалася в рамках економіки командно-адміністративного типу. За останні 6 років (1998-2003) в структурі податкових надходжень до зведеного бюджету України відбулися суттєві зміни, які призвели до зниження податкового навантаження на економіку. Спостерігалася тенденція поступового зменшення в податкових надходженнях питомої ваги податку на прибуток підприємств, ПДВ і платежів за використання природних ресурсів та водночас - до зростання часток податку з громадян, акцизного збору, податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. Виходячи з потенціалу екосистеми країни в структурі податкових надходжень надто низька частка рентних платежів і платежів за використання природних ресурсів, забруднення природних ресурсів (табл. 1).

Таблиця 1. Структура податкових надходжень до зведеного бюджету України

Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 2002 рік. - К.: Консультант, 2003. - С. 57; Бюлетень НБУ. - 2004. - №1. - С. 68.

Дослідження показали, що в Україні за період 1992-2002 рр. загальний рівень податкового навантаження [чисті податки (без субсидій) в % до ВВП] зріс на 8,2 процентних пункта, а порівняно з 1996 р., коли рівень був найвищий, - знизився на 15,2 процентних пункта. Починаючи з 1997 р. просліджується чітка тенденція до зниження податкового навантаження на економіку України.

Так, у 2002 р. порівняно з 1997 р. загальний рівень оподаткування знизився на 11,2 процентних пункта (з 44,3 до 33,1%). Це сталося через зростання кількості збиткових підприємств, зниження рентабельності продукції, розгалужену систему пільг, скасування відрахувань до деяких фондів, ухилення від сплати податків. Частка підприємств, які одержали збиток від звичайної діяльності до оподаткування, у загальній кількості підприємств за видами економічної діяльності зросла з 37,7% у 2000 р. до 45,4% у 2003 р. (І півр.) (табл. 2). Протягом січня-листопада 2003 р. збитково працювало 39% підприємств, в т.ч. у промисловості - 47%, транспорті і зв'язку - 50%.

Таблиця 2. Частка підприємств, які одержали збиток від звичайної діяльності до оподаткування у загальній кількості підприємств за видами економічної діяльності, %

х)Без банків

хх) Без банків, малих підприємств та бюджетних установ. Дані за видами економічної діяльності “Сільське господарство, мисливство та лісове господарство” наведені без урахування рослинництва, тваринництва, вирощування культур у поєднанні з тваринництвом.

Розраховано за даними: Фінанси України за 2001 рік. - К.: Держкомстат України, 2002. - С. 75; Фінанси України за 2002 рік. - К.: Держкомстат України, 2003. - С. 76; Фінанси України за І півріччя 2003 року. - К.: Держкомстат України, 2003. - С. 70.

Встановлено, що незважаючи на тенденцію скорочення обсягу пільг (в % до ВВП), яка намітилась в 2000-2003 рр. втрати бюджету в результаті пільгового оподаткування залишаються досить значними. Найінтенсивніше обсяг пільг зростав протягом 1997-2000 рр. - у 2,4 раза, тоді як обсяги доходів зведеного бюджету за цей час збільшилися в 1,7 раза. В 1998 р. з'являється тенденція, за якої обсяг наданих пільг перевищує сумарні надходження до зведеного бюджету на 36,7%, 1999 р. - 58,2% (табл. 3).

Таблиця 3. Загальні втрати зведеного бюджету від надання податкових пільг