Аналіз ефективності використання та управління капіталом на підприємствах різних організаційно-правових форм

Таким чином, ми бачимо, що результати двох наведених методик є різними, тобто вибрати найоптимальніший варіант структури капіталу є неможливим. Саме тому, вважаємо за необхідно здійснити розрахунки ще й за третьою методикою - за методом оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Даний метод пов'язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. При цьому, КПК - короткостроковий позиковий капітал; ДПК - довгостроковий позиковий капітал.

Розподілимо загальну суму оборотних активів ПрАТ «Київфундаментбуд», яку підприємство має на кінець 2013 р., на постійну та змінну частини. Зокрема до постійної частини ми віднесемо виробничі запаси підприємства та незавершене виробництво на кінець аналізованого року, інші необоротні активи, а також середньорічну суму дебіторської заборгованості підприємства та середньорічну суму грошових коштів підприємства.

За рахунок довгострокового позикового капіталу та власного капіталу ПрАТ «Київфундаментбуд» фінансується близько половини постійних оборотних активів та повністю необоротні активи. На основі такої структури фінансування своїх активів можна зробити висновок, що ПрАТ «Київфундаментбуд» використовує підхід,наближений до компромісного.

Запропонуємо ПрАТ «Київфундаментбуд» в плановому періоді наблизити політику фінансування активів до компромісної. Спираючись на тенденції зміни валюти балансу підприємства та окремих його статей в 2013 році порівняно із 2012 роком, спрогнозуємо на плановий період обсяги необоротних та оборотних активів, очікуючи, що збережуться попередні тенденції. Так, необоротні активи будуть сформовані в розмірі 57103,17 тис. грн.. Відповідно, виходячи із структури поділу оборотних активів на постійну та змінну частини, можемо спрогнозувати, що постійна частина оборотних активів в плановому періоді буде сформована в розмірі 68279,21тис. грн., а змінна - 3174,58 тис. грн.

Таким чином, за третьою методикою ми пропонуємо збільшити власний капітал до 50 %, пропонована структура призведе до зменшення фінансових ризиків, що несе підприємство.

За результатами трьох методик ми отримали 3 різні результати, тому для визначення оптимальної структури капіталу та його управління для ПрАТ «Київфундаментбуд» необхідно їх узагальнити. Ми отримали такі результати:

- за першою методикою - 50 % власного капіталу, 50 % позикового;

- за другою методикою - 40 % власного капіталу, 60 % позикового;

- за третьою методикою - 50 % власного капіталу, 50 % позикового.

Отже, ми вважаємо, що для ТОВ «Фавор» оптимальною структурою капіталу на даний момент є така структура капіталу: 50 % власного капіталу, 50 % позикового капіталу. За такої структури ПрАТ «Київфундаментбуд» зможе збільшити чисту рентабельність власного капіталу з 16,03 % до 19,15 % та збільшити середньозважену вартість капіталу з 23,58 % до 24,04 %. Не дивлячись на те, що більш висока вартість капіталу є негативним фактором для підприємства, така структура дозволить зменшити рівень фінансового ризику підприємства та рівень залежності підприємства від позикових ресурсів, що призведе до зменшення значення коефіцієнта фінансування і, як наслідок, збільшення рівня фінансової стабільності ПрАТ «Київфундаментбуд». Дане твердження може бути підтверджене шляхом підстановки нового прогнозного значення коефіцієнту фінансування в методику оцінки рівня фінансової безпеки підприємства.

4. Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях на підприємстві

4.1 Організація охорони праці на підприємстві

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Ефективним методом організації охорони праці є системний підхід, тобто в єдину систему цілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом шляхом створення і забезпечення функціонування системи управління охороною праці.

Система управління охороною праці на підприємстві - це складова частина управління виробництвом, яка визначає єдиний порядок підготовки, прийняття та реалізації рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і створення безпечних умов праці.

Основною метою системи управління охорони праці є:

- створення і забезпечення нормальних умов праці, збереження здоров'я і працездатності робітника в процесі праці;

- забезпечення безпеки виробничого обладнання технологічних процесів;

- попередження виробничого травматизму;

- профілактика захворювань, аварій, отруєнь, пожеж і запалювань.

Об'єктом управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, цехах, дільницях і по підприємству вцілому.

Нормативною базою СУОП є: Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон України «Про охорону праці», постанови ВРУ «Про охорону праці», Постанови Кабінету Міністрів України, Кодекс законів про працю України, інші законодавчі нормативні документи (діючі стандарти, правила, норми, положення, інструкції), постанови і вказівки Держкомнаглядохоронпраці.

Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці на підприємстві здійснює відділ охорони праці. Підготовка управлінських рішень і контроль за її організацією здійснює служба охорони праці спільно з начальниками цехів, дільниць.

Система управління охороною праці базується на законодавчих та нормативних актах України про охорону праці.

Управління охороною праці на ТОВ «Продсервіс» забезпечує здійснення наступних функцій:

- організація і координація робіт з охорони праці;

- планування робіт по охороні праці;

- контроль за станом охорони праці;

- облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці;

- стимулювання за працю з охорони праці.

Згідно з Законом України «Про охорону праці», служби охорони праці створені на підприємствах для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці. Служби охорони праці виконують з відповідними службами наступні функції:

а)забезпечують безпеку виробничих процесів, устаткування, будівель, споруд;

б)забезпечують працюючих засобами індивідуальними та колективного захисту;

в)здійснюють професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропагують безпечні методи праці;

г)здійснюють вибір оптимального режиму праці і відпочинку працюючих;

д)здійснюють професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

Завданнями служби охорони праці є:

- опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожного працівника;

- забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань;

- організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

- вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

- контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно - правових актів з охорони праці, розділу «Охорона праці» колективного договору та виконання заходів комплексного плану;

- інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

На підприємствах розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

При прийманні на роботу працівник відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» ознайомлюється з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого процесу, а також з його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників проводиться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій проводяться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

Розглянемо тепер безпеку праці при роботі технологічного обладнання на підприємстві ПрАТ «Київфундаментбуд». На обладнання, що працює, та нове обладнання наявні паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, фіксуються у паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91.

На всіх машинах, потокових лініях, апаратах та інших пристроях усі небезпечні частини, що рухаються, огороджені. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами огороджені. Огородження мають зручні ручки чи скоби і виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття його вручну не перевищувало 40 H під час обслуговування і 120 H під час ремонту машини. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, мають надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.

Обладнання з інерційним ходом має гальмовий пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів, які обертаються за інерцією.

Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0,15 м.

Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, мають запобіжний клапан та повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску.

Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до ДСТУ EN 563-2001 не перевищує 43°C.

Прокладання проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.

Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або мають надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.

В управлінні автоматизованими лініями та агрегатами передбачається відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта. Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з декількох машин, обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.

Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховики, штурвали, важелі тощо) розміщують на висоті 0,8 - 1,6 м від підлоги при роботі стоячи та 0,6 - 1,2 м при роботі сидячи з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повернутий обличчям у бік машини.

При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх розташовують так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення.

Маховики, рукоятки і важелі системи управління надійно фіксуватись у заданому положенні.

Несучі та інші елементи обладнання, органи управління і контрольно-вимірювальні прилади, які виступають за габарити загальних огороджень і укриттів, мають яскраві розпізнавальні кольорові знаки.

Безпеку працівників на виробництві контролює не тільки підприємство, але й держава. Турбота держави заключається в регулюванні охорони праці через прийняття законів і нормативних актів. Також держава створює відповідні служби, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням вимог, які регулюють заходи по охороні праці на підприємствах.

Системний підхід до вирішення проблеми безпеки праці передбачає вивчення повної сукупності чинників, що впливають на умови праці, на всіх стадіях виробничого процесу. Працівники зайняті на виробництві, забезпечені спеціальним одягом і засобами індивідуального захисту відповідно до санітарних норм і правил.

Заходи щодо покращення умов праці.

При реалізації технологічного процесу виготовлення продукції на працівників здійснюють вплив наступні чинники: освітлення, вентиляція та опалення, водопостачання і каналізація, електроустановки та електросилове обладнання, небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Освітлення. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення мають штучне та природне освітлення відповідно до НАПБ А.01.001-2004 та ДБН «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006).

Природне освітлення максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються штори, жалюзі тощо. капітал фінансовий кошти прибуток

У разі припинення подачі електроенергії виробничі приміщення обладнуються аварійним освітленням для евакуації людей.

Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини передбачається місцеве освітлення стаціонарними світильниками. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками. Для місцевого освітлення застосовуються світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин для випадкових доторкань. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання, так й з люмінесцентними лампами мають відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше 30°, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10°. Світильники штучного освітлення у цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, установлюються у герметичній арматурі відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури здійснюють відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.038-82.

Вентиляція і опалення. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП «Отопление, вентиляция, кондиционирование», затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004. Цехи і дільниці виробництва нетканих матеріалів, де проводяться процеси обробки та оздоблення полотна, обладнуються системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною), що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

Для очищення запиленого та загазованого повітря, що видаляють місцеві витяжні пристрої, перед викидом його в атмосферу обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадові камери або водяні завіси тощо).

Пилові камери, циклони, фільтри, за винятком індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.

Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин. При роботі з рециркуляцією повітря припливна вентиляція працює з обов'язковою промивкою його в припливно-зволожувальній камері. При високій запиленості повітря робочої зони (процеси сортування, тіпання, очищення) повинна бути передбачена двоступенева суха очистка повітря.

Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.

Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.

Опалювальні прилади мають огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищувати від пилу.

Водопостачання і каналізація. Виробничі та побутові приміщення обладнуються внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП «Внутренний водопровод и канализация зданий», затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації відповідають вимогам СНиП «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП «Канализация. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.

ПрАТ «Київфундаментбуд» забезпечене подачею води для:

- санітарно-гігієнічних потреб;

- виробничо-технічних потреб;

- потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

Для забезпечення працівників питною водою встановлено водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води, кулери або інші пристрої. Питна вода відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96). Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах відповідає вимогам до питної води.

Відпрацьовані розчини, у яких можливі утворення шкідливих речовин, перед викиданням у водойми та землю знешкоджені і проходять очищення.

Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод мають крани для відбору проб.

Електроустановки й електросилове обладнання. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, чинних нормативно-правових актів, у тому числі цих Правил та експлуатаційної документації.

Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів.

Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, здійснюють відповідно до вимог чинного законодавства.

Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, має пристрій, який виключає можливість її накопичення.

Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів здійснюють відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91.

Усі будівлі, споруди та зовнішні установки захищаються від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог чинного законодавства.

Небезпечні та шкідливі виробничі чинники. Під час виконання технологічних процесів у виробництві беруть до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74

Заходи щодо підвищення пожежної безпеки.

На пожежних щитах фабрики розміщені такі первинні засоби пожежогасіння:

1. вогнегасники;

2. пожежний інвентар (ящики з піском, пожежні відра, совкові лопати, бочки з водою);

3. пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

ПрАТ «Київфундаментбуд» забезпечене необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів). Мережа протипожежного водогону забезпечує потрібні за нормами витрату та напір води.

Пожежні гідранти справні і розміщуються таким чином, щоб забезпечувалося зручне набирання води пожежними машинами.

У разі відключення ділянок водогінної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний сповіщається про це підрозділи пожежної охорони.

Наявні пожежні резервуари, що захищені від замерзання води.

Внутрішні пожежні крани встановлені в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах. При цьому їх розміщення не заважає евакуації людей.

Пожежний рукав утримують сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.

Пожежні крани розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. Влаштовуючи шафки враховують можливість розміщення в них двох вогнегасників.

Для покращення умов праці на ПрАТ «Київфундаментбуд», потрібно більше приділяти увагу на охорону праці і техніку безпеки. Потрібно щоб підприємство виділяло більше коштів на заходи щодо охорони праці і техніки безпеки. Щоб забезпечити всі умови які потрібні працівникам для продуктивної праці. Потрібно забезпечити всіх працівників спецодягом і засобами індивідуального захисту.

Проаналізувавши все, що було сказано вище, можна зробити висновок, що в даний час охорона праці є дуже важливим елементом виробництва на кожному підприємстві. Науково-технічний прогрес потребує великих вимог, щодо охорони праці і техніки безпеки.

4.2 Безпека у надзвичайних ситуаціях

На підприємстві ПрАТ «Київфундаментбуд» може статися надзвичайна ситуація, пов'язана зі спалахом технологічної лінії, внаслідок замикання електричного струму, що призведе до виникнення пожежі у споруді.

Клас надзвичайної ситуації: 10000 - техногенного характеру.

Підклас надзвичайної ситуації: 10200 - пожежі, вибухи.

Група надзвичайної ситуації: 10211 - пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об'єктів.

Ознака надзвичайної ситуації буде відповідати - загибель або травмування людей (персоналу) внаслідок руйнування підземних споруд, випадків пожеж та вибухів.

Рівень надзвичайної ситуації - місцевий.

Заходи по усуненню надзвичайної ситуації:

1) встановити причину аварії;

2) розвідку стану в зоні аварії;

3) усунути причини поширення аварії;

4) організувати першу допомогу потерпілим та їх евакуацію;

5) привести в дію засоби захисту та пожежогасіння;

6) встановити стійку систему зв'язку з діючими формуваннями;

7) організувати охорону об'єкта;

8) виявити очевидців аварії та організувати їх опитування;

9) встановити необхідну проектно-технологічну документацію для визначення причин аварії та її ліквідації;

10) встановити напрями розгортання аварії, розробити та впровадити заходи щодо усунення можливостей розгортання аварії.

Керівник ліквідації аварії зобов'язаний установити своє керівництво по ліквідації аварії, виявити обставини аварії, ввести план ліквідації аварії в дію, ввести в дію повідомлення про аварію, ввести в дію формування підприємства, що передбачені планом ліквідації аварії за спеціальним сигналом, скласти уявлення про стан розвитку аварії, ввести в дію план евакуації з підприємства, встановити завдання керівників відповідних формувань підприємств за планом ліквідації та станом розвитку подій аварії, запровадити за необхідності коректування плану за змістом стану розвитку аварії.

Керівники формувань підприємства, відповідальні за різні напрямки робіт в ліквідації аварії, повинні:

1) зібрати склад формувань у відповідному місці за планом ліквідації аварії та станом розвитку подій;

2) перевірити оснащення формувань, провести інструктаж з питань розподілу обов'язків на місці аварії, взаємодії та зв'язку;

3) визначити оптимальні шляхи до місця аварії;

4) приступити до виконання ліквідації аварії;

5) постійно підтримувати зв'язок їз керівником ліквідації аварії та повідомляти про зміни стану на місці аварії.

План ліквідації аварії.

Конкретний план ліквідації аварії 1 та 2 категорій складений на всіх підприємствах незалежно від форм власності, коли є можливість її виникнення за переліком встановлених ДБН.В.1.2195.

План ліквідації має містити такі розділи:

1) можливі аварійні ситуації;

2) дії посадових осіб і працівників підприємства;

3) обов'язки працівників інших підприємств ,установ ,організації , що залучаються до ліквідації аварії.

Заходи по усуненню надзвичайної ситуації:

1. встановити причину аварії;

2. розвідку стану в зоні аварії;

3. усунути причини поширення аварії;

4. організувати першу допомогу потерпілим та їх евакуацію;

5. привести в дію засоби захисту та пожежогасіння;

6. встановити стійку систему зв'язку з діючими формуваннями;

7. організувати охорону об'єкта;

8. виявити очевидців аварії та організувати їх опитування;

9. встановити необхідну проектно-технологічну документацію для визначення причин аварії та її ліквідації;

10 . встановити напрями розгортання аварії, розробити та впровадити заходи щодо усунення можливостей розгортання аварії.

Виконання робіт в місці аварії:

- визначити місце знаходження потерпілих;

- скласти план проникнення на місце аварії;

- визначити джерела виникнення небезпечних чинників аварії;

- постійно контролювати можливість повторного виникнення аварійної ситуації;

- зупинити розвиток цих чинників;

- припинити постачання енергії, газу, води;

- звільнити шляхи евакуації потерпілих;

- визначити та застосувати оптимальні заходи звільнення потерпілих;

- вести постійний контроль небезпек та шкідливостей, що можуть завдати ушкоджень командам формувань під час їх рятувальної роботи.

Отже, нами були досліджені всі аспекти організації охорони праці на ПрАТ «Київфундаментбуд», вказані нормативні документи системи управління охороною праці на підприємстві (Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон України «Про охорону праці», постанови ВРУ «Про охорону праці», Постанови Кабінету Міністрів України, Кодекс законів про працю України, інші законодавчі нормативні документи (діючі стандарти, правила, норми, положення, інструкції, постанови і вказівки Держкомнаглядохоронпраці), визначені особи, які несуть відповідальність за порушення норм охорони праці на підприємстві, а також визначені безпечні умови праці при виконанні основних технологічних процесів.

Висновки

Результатом проведеного дослідження є різнобічний аналіз капіталу підприємства, його складу, структури та системи управління ним на вітчизняних підприємствах. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

Визначено, що з точки зору підприємства або власника капітал характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування активів підприємства. Основні властивості капіталу:капітал підприємства є основним чинником виробництва; капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход; капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу на користь власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому; капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості; динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності.

Відповідно до класифікацій, наведених у економічній літературі, виділяють такі види капіталу: за приналежністю підприємству виділяють власний і позиковий види його капіталу; за метою використання у складі підприємства можуть бути виділені наступні види капіталу: виробничий, позиковий і спекулятивний; за формами інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що використовується для формування статутного фонду підприємства; за об'єктом інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства; за формою надходження у процесі кругообігу, тобто залежить від стадій загального циклу цього кругообігу розрізняють капітал підприємства у грошовій, виробничій і товарній формах; за формами власності виділяють приватний і державний капітал, що інвестований в підприємство в процесі формування його статутного фонду; за організаційно-правовими формами діяльності виявляють наступні види капіталу: акціонерний (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств), пайовий (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних товариств і т.п.), індивідуальний (капітал індивідуальних підприємств -сімейних і т.п.); за характером використання у господарському процесі виділяють працюючий і непрацюючий види капіталу; за характером використання власниками виділяють споживаний і накопичувальний (реінвестований) види капіталу; за джерелами залучення розрізняють національний (вітчизняний) і іноземний капітал, інвестований у підприємство; за відповідністю правовим нормам функціонування розрізняють легальний і «тіньовий» капітал, що використовується у процесі господарської діяльності підприємства.

У структурі капіталу підприємства виділяють: власний капітал (статутний капітал, додатковий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток), позичковий капітал (довгострокові та короткострокові кредити банків, позичкові кошти, емісія облігацій і інші боргових зобов'язань).

В системі дослідження ефективності управління капіталом найбільше розповсюдження отримали такі групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу; коефіцієнти оцінки капіталовіддачі; коефіцієнти оцінки оборотності капіталу; показники фінансової стійкості; показники типів фінансової стійкості підприємства; показники ліквідності та платоспроможності підприємства; коефіцієнт фінансового левереджу; показники середньозваженої вартості капіталу.

Проведений аналіз ефективності використання та управління капіталом на підприємствах різних організаційно-правових форм, зокрема ДП ПАТ «Київський завод «Радар», ПАТ «Фармак», ПрАТ «Київфундаментбуд» та ТОВ «Форум 2000», показав, що на ДП ПАТ «Київський завод «Радар» в структурі фінансових ресурсів підприємства власні ресурси збільшились на 446 тис. грн. Підприємство для своєї діяльності не залучає позикові ресурси (короткострокові та довгострокові кредити відсутні). Однак зросли залучені кошти на 4949 тис.грн. ПрАТ «Київфундаментбуд: в структурі фінансових ресурсів підприємства частка власних ресурсів зменшилась на 5252 тис. грн., це було спричинено виникненням досить значної суми непокритих збитків за цей період діяльності, тому підприємство для своєї подальшої ефективної діяльності було змушене залучити позикові ресурси (довгострокові кредити банків), разом з тим залучені кошти також зросли на 2753 тис.грн. На ПАТ «Фармак» можемо відзначити, що на протязі 2-х років в структурі фінансових ресурсів підприємства його власні ресурси зменшились на 103302 тис. грн. з причин, аналогічних згаданим на ПрАТ «Київфундаментбуд». Тому підприємство для своєї діяльності активно залучає капітал, і зокрема позикові ресурси. ТОВ «Форум 2000», то підприємство використовує і залучені, і позикові кошти, однак за рахунок виваженої політики обліку та управління власним капіталом підприємству вдалося збільшити його обсяг на 1142 тис. грн.

Ефективність системи управління на підприємствах характеризується стійкістю підприємства. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємств щодо володіння своїм майном і його використання. У 2012-2013 роках фінансова стійкість підприємств характеризується нерівномірністю. Можна сказати, що підприємство ДП ПАТ «Київський завод «Радар» є досить стійким, тоді як ПрАТ «Київфундаментбуд» характеризується невисоким ступенем стійкості. ПАТ «Фармак» та ТОВ «Форум 2000» займають проміжну позицію.

Система управління капіталом - це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, до яких відносяться підходи до управління капіталом, базові положення системи управління капіталом, забезпечення управління капіталом та складові системи управління капіталом. У процесі свого становлення система управління капіталом повинна проходити певний перелік етапів: розробка; впровадження; оцінювання; моніторинг; удосконалення. Дня удосконалення системи управління капіталом запропоновано віділити такі складові: процесна, функціональна, організаційна та методична. У межах процесної складової розглядається сукупність взаємозалежних управлінських процесів, спрямованих на обґрунтування, вироблення, прийняття й виконання рішень щодо формування та використання капіталу.У межах функціональної - сукупність функцій управління як специфічних видів діяльності по обґрунтуванню, виробленню, прийняттю й виконанню управлінських рішень. У межах організаційної - сукупність спеціалізованих органів (підрозділів - відділів, бюро, груп і т.п.) управління, взаємодіючих і взаємозалежних між собою для досягнення цілей і завдань управління капіталом. Методична складова складається з методик та методів організації управління, тобто сукупності способів і прийомів управління, що забезпечують досягнення поставлених цілей і рішення завдань управління капіталом.

На досліджуваних підприємствах дотримано всіх вимог щодо організації охорони праці, що підтверджується вказаними нормативними документами системи управління охороною праці, які застосовуються на підприємстві (Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон України «Про охорону праці», постанови ВРУ «Про охорону праці», Постанови Кабінету Міністрів України, Кодекс законів про працю України, інші законодавчі нормативні документи (діючі стандарти, правила, норми, положення, інструкції), постанови і вказівки Держкомнаглядохоронпраці).

Список використаних джерел

1. Абрамов С.И. Управление инвестициями в основной капитал / С.И. Абрамов. - М.:Экзамен, 2002.-544с.

2. Азізова К. М. Побудова системи моніторингу функціонування капіталу підприємства / К. М. Азізова // Коммунальное хозяйство городов : науч. тех. сб. Серия : Экономические науки. - К.: Видавництво «Техника», 2010. - № 92. - С. 211-222.

3. Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства:монографія / Є.В. Мних, А.Д. Бутко, О.Ю. Большакова та ін. - К. : КНТЕУ, 2005. - 232 с.

4. Афанасьєв М. В. Економіка підприємства: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / М. В. Афанасьєв, А. Б. Гончаров. - Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2003. - 409с.

5. Бланк И. Управление капиталом: Ученый курс. - К.: Ника-центр, 2004. - 573 с.

6. Бланк И.А. Финансовый менеджмент [Учебный курс] / И.А. Бланк.- К.: «Ника-Центр», Эльга - 2001. - 528 с.

7. Богачева Г. Н. О многообразной трактовке категории „капитал” / Г. Н. Богачева Г. Н. , Б. А. Денисов // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - № 1. - С. 13 - 24.

8. Боримська К. П. Удосконалення організаційних засад проведення аналізу формування та змін власного капіталу в корпоративних підприємствах [Електронний ресурс] / К. П. Боримська, Р. В. Варічева. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2011 _3/2.pdf

9. Варичева Р. В. Поняття власного капіталу / Р. В. Варичева // Вісник ЖДТУ. 2010. - № 2 (52). - С. 81-85.

10. Ватченко, О. Б. Управління оборотним капіталом підприємства / О. Б. Ватченко, І. Б. Тахмазова // Економічний простір. - 2011. - № 50. - С. 193-200.

11. Воробьев Ю. Н. Финансовый капитал предприятий. Теория, практика, управление: монография / Юрий Николаевич Воробьев, Киевск. нац. ун-т им. Т. Шевченко. - Симферополь: Таврия, 2002. - 363 с.

12. Гончаренко А.М. Економічний зміст та етапи управління капіталом у машинобудуванні та сфері послуг // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі:проблеми теорії та практики. - 2008. - №2. - с.102.

13. Грачев А. Характеристики финансово-экономического состояния предприятия: рациональный механизм сочетания собственного капитала, финансового рычага и платежеспособности предприятия на конец отчетного периода / А. Грачев // Генеральный директор . - 2004. - №: 11. - С.39-46

14. Грачев А.В Рост собственного капитала, финансовый рычаг и платежеспособность предприятия / А.В. Грачев // Финансовый менеджмент 2002. -№2.- С.21-34

15. Грещак М. Управління витратами / М.Г. Грещак, О.С. Коцюба. - К.: КНЕУ, 2002. - 131 с.

16. Григорова З. В. Формування та ефективність використання основного капіталу підприємств: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01.; Європейський ун-т / Зоя Валентинівна Григорова. - К., 2005. - 18 с.

17. Гурнак О. В. Формування оптимальної структури капіталу промислових підприємств: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2005. - 18 с.

18. Дороніна М. С. Капітал підприємства як потоковий процес / М. С. Дороніна // Управління економічними та соціальними процесами підприємства: монографія. - Х.: ХДЕУ, 2002. - С. 147 - 160 с.

19. Дорошенко І. Сучасні теоретичні концепції розвитку фінансових ринків капіталу / І. Дорошенко // Фондовый рынок. -- 2009. -- № 35. -- С. 24-32.

20. Дукаль, Г.С. Управління обіговим капіталом та його вплив на фінансовий стан підприємств / Г.С. Дукаль [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu//19_1/181_Dukal_19

21. Дучинська Н. I. Нагромадження капіталу в умовах трансформації економіки України: монографія / Ніна Іванівна Дучинська. - К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2007. - 400 с.

22. Єрмак, С.О. Концептуальні основи ефективного управління оборотним капіталом на підприємствах роздрібної торгівлі побутовим обладнанням / С.О. Єрмак // Вісник Донецького університету економіки та права. - 2008. - № 1 - 2. - С. 76-83.

23. Журавльова І. В. Методичний підхід до формування стратегії розвитку структури капіталу на підґрунті кластеризації підприємств / І. В. Журавльова, І. Л. Латишева // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. - Т.2. - 2005. - № 2 (66). - С. 235 - 238.

24. Ивашковская И.В. От финансового рычага к оптимизации структуры капитала компании / И.В. Ивашковская // Управление компанией. -2004. - Т. 42.- № 11. -С.18-21.

25. Ивашковская И.В. Структура капитала: резервы создания стоимости для собственников компании / Ивашковская И.В., Куприянов А. //Управление компанией. -2005. -Т.45. -№ 2. -С.34-38.

26. Іонін Є. Є. Аналітичне підґрунтя реалізації концепції збереження власного капіталу / Є. Є. Іонін // Актуальні проблеми економіки України.- 2005. - № 1(43). - С. 43-53.

27. Киреева Е.Ф. Капитал предприятия: формы, источники финансирования. Цена капитала и оптимизация его структуры / Е.Ф. Киреев //Финансовый менеджмент: Учебное пособие. - Минск, 2004. - С.23-41

28. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / Валерий Викторович Ковалев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 511 с.

29. Козаченко Л. А. Управління формуванням капіталу виноробних підприємств: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Південний філіал "Кримський агротехнологічний ун-т" Національного аграрного ун-ту. - Сімф., 2008. - С.20-21.

30. Колеснік Я. В. Банківський капітал як об'єкт статистичного вивчення / Я. В. Колеснік // Статистика України. -- 2010. -- № 3. -- С. 35-38.

31. Кононов О. Ю. Аналіз і оцінка динамічних характеристик структури капіталу / О. Ю. Кононов // Управління розвитком. - 2003. - №1. - С.100 - 103.

32. Кустріч, Л.О. Підвищення рівня управління оборотним капіталом / Л.О. Кустріч // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 3. - С.103-106.

33. Лайко П. А. Стратегія і тактика управління капіталом акціонерних підприємств в агропромисловому виробництві: моногр. / П.А.Лайко, А.Г. Борщ, О.Г. Борщ. - К: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2010. - 254 с.

34. Ламанов, С.В. Система завдань управління оборотним капіталом підприємства / С.В. Ламанов // Управління розвитком. - 2011. - №1 (98). - С. 155-158.

35. Лебідь О. В. Алгоритм управління капіталом підприємства на синергетичних засадах / О. В. Лебідь // Культура народов Причерноморья. Научный журнал.Серия: Экономические науки. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым", 2007. - №103. - С. 144 - 149.

36. Лебідь О. В. Еволюція поглядів на сутність категорії "капітал"/ О. В. Лебідь // Коммунальное хозяйство городов. Науково-технічний збірник. Серія: Економічні науки. - К.: Видавництво "Техніка", 2006. - Вип. 73. - С. 362 - 373.

37. Лебідь О. В. Капітал підприємства як об'єкт управління / О. В. Лебідь // Збірник наукових праць Черкаського технологічного університету. Серія: Економічні науки.- Черкаси: ЧДТУ, 2006. - Вип. 16. - С. 71 - 74.

38. Лебідь О. В. Методика оцінки ефективності управління капіталом підприємства / О. В. Лебідь // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. -- Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 233: В 5-ти. Т. І. - С. 260 - 274.

39. Лебідь О. В. Обґрунтування показників аналізу та оцінювання капіталу підприємства / О. В. Лебідь // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №5. - С. 57 - 64.

40. Лебідь О. В. Підвищення ефективності функціонування капіталу підприємства за рахунок управління узгодженістю його підсистем / О. В. Лебідь // Коммунальное хозяйство городов. Науково-технічний збірник. Серія: Економічні науки. - К.: Видавництво "Техніка", 2008. - Вип. 80. - С. 160 - 171.

41. Любунь О. С. Організація управління взаємодією промислового та банківського капіталу в ринкових умовах / О. С. Любунь; Університет економіки та права "Крок". - К., 2006. - 335 с.

42. Лютий І. О. Вплив держави на ринок фінансового капіталу України / І.О. Лютий, Н. В. Дрозд // Фінанси України. -- 2010. -- № 8. -- С. 63-72.

43. Малин А.С. Исследование систем управления: Учебник для вузов / А.С. Малин, В.И. Мухин; Гос. ун-т - Высшая школа экономики. - 3-е изд. - М.: Изд. Дом. ГУВМЭ, 2005. - 399.

44. Малярець Л. М. Управління процесом росту власного капіталу підприємства : моногр. / Л. М. Малярець, Н. М. Пономаренко. - Харків: вид. ХНЕУ, 2011. - 132 с.

45. Маргасова В. Г. Оцінка діючої системи управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості Чернігівського регіону / В. Г. Маргасова // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 9. - С. 75 - 84.

46. Маркс К. Капитал: Критика политической экономии. Т.1: Кн.1: Процесс производства капитала. - М.: Политиздат, 1988. - 891 с.

47. Маркс К. Капитал: Критика политической экономии. Т.2: Кн.2: Процесс обращения капитала. - М.: Политиздат, 1988. - 654 с.

48. Мішеніна Н.В. Механізм формування оптимальної структури фінансового капіталу в системі забезпечення стійкого розвитку підприємства / Н. В. Мішеніна, І. С. Мареха // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. -- 2010. -- № 1. -- С. 7-14.

49. Мних Є. В. Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства / за ред. проф. Є. В. Мниха. - К.: КНТЕУ, 2005. - 232 с.

50. Осипов В. І. Економіка підприємства: підручник / В. І. Осипов. - Одеса: Маяк, 2005. - 724 с.

51. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: монографія / М. О. Кизим, В. А. Забродський, В. А. Зінченко, Ю. С. Копчак. - Х. Видавничий Дім „ІНЖЕК”, 2003. - 144 с.

52. Панасюк В. Витрати виробництва: управлінський аспект / В.М. Панасюк. - Тернопіль: Астон, 2005. - 288 с.

53. Пантелеев А. В. Теория управления в примерах и задачах: учеб. пособ / А. В. Пантелееев, А. С. Бортаковский. - М.: Высшая школа, 2003. - 583 с.

54. Пархоменко, О.П. Концепція формування та використання оборотного капіталу промислового підприємства / О.П. Пархоменко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. - 2010. - N 36. - С. 21-25.

55. Пархоменко, О.П. Система управління оборотним капіталом промислового підприємства / О. П. Пархоменко // Торгівля і ринок України. - 2009. - Вип. 28. - Т.2. - С. 232-240.

56. Пастернак-Таранушенко Г. Капитал: как его получить и использовать в Украине: практическое пособие / Г. Пастернак-Таранушенко, В. Рожок. -- К. : ЦУЛ, 2003. -- 722 с.

57. Пельтек, Л.В. Методологічні аспекти формування системи управління оборотними активами підприємства / Л.В. Пельтек, С.М. Писаренко // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - №1(5). - С. 43-49.

58. Пенская И. А. Рейтинговая оценка привлечения, размещения и использования капитала предприятия/ И.А. Пенская // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2005. - №3 (Т.1). - С.127 - 132.

59. Поляк Г. Б. Финансовый менеджмент: учеб. для вузов / Г. Б. Поляк, И. А. Акодис, Т. А. Краева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 518 с.

60. Потапов А.Л. Применение имитационной компьютерной модели для определения оптимальной структуры долгосрочного капитала фирмы / А.Л. Потапов // Финансовый менеджмент. - 2002. -№1. -С. 35-43.

61. Раєвнєва О. В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі: монографія / Олена Валентинівна Раєвнєва. - Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2006. - 496 с.

62. Рясних Є. Г. Основи фінансового менеджменту: навч. посіб., 2-е вид., доп. і перероб. / Є. Г. Рясних. - К.: Скарби, 2004. - 238 с.

63. Смирнова О. О. Теоретичні аспекти визначення вартості інвестиційного капіталу / О. О. Смирнова // Фінанси України. -- 2003. -- № 7. -- С. 102 - 107.

64. Стоянова Е. С. Финансовый менеджмент: теория и практика: учеб. для вузов / Е. С. Стоянова, Г. Б. Крылова, И. Т. Балабанов; Финансовая акад. при Правительстве РФ, Акад. менеджмента и рынка, Ин-т финансового менеджмента. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Перспектива, 2003. - 655 с.

65. Струченкова Т.В. Движение капитала в условиях финансовой глобализации / Т.В. Струченкова // Банковское дело. - 2004. - № 1. - с. 25-27

66. Сысоев С. А. Эволюция категории „капитал” / С. А. Сысоев // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. - Донецьк. - 2005. - № 91. - С. 100 - 103;

67. Телиженко А.М. Управление инвестициями фирмы: определение эффективной структуры капитала / Телиженко А.М., Федоренко Н.О. // Вісник Сумського державного університету. - Суми: Вид-во СумДУ, 2006. - С. 54

68. Теплова Т.В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями: Учебник для вузов / Т.В. Теплова. - М., 2001. -504с.

69. Трубочкина М. Управление затратами предприятия / М.И. Трубочкина. - М.: ИНФРА - М, 2006. - 217 с.

70. Федоренко Н.О. Анализ факторов, определяющих финансовый результат деятельности предприятия / Н.О. Федоренко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2009. - №2. - С. 206-210.

71. Федоренко Н.О. Застосування методу максимізації вартості активів підприємства для визначення оптимальної структури капіталу / О.М. Теліженко, Н.О. Федоренко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць: Економічні науки. Вип. 3 (16). - Чернівці, Технодрук, 2009. - 558 с. - С. 473-479.

72. Федоренко Н.О. Разработка методического подхода к определению оптимального соотношения собственного и заемного капитала предприятия / Н.О. Федоренко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - №2 (2). - С. 178-187.

73. Федоренко Н.О. Управление финансовыми ресурсами: определение зоны оптимальных значений структуры капитала / О.М. Теліженко, Н.О. Федоренко // Управління розвитком. - Харків: Вид-во ХНЕУ, 2006. - №7. - С.172-174.

74. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал: / Джон Ричард Хикс . - М.: Прогресс, 1988. - 487 с.

75. Ходжава, К. Я. Стратегічні напрями підвищення ефективності управління оборотним капіталом / К. Я. Ходжава // Управління розвитком. - 2012. - №19(140). - С. 161-163.