Фінансовий механізм підвищення конкурентоспроможності банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Заруба Юрій Олександрович

УДК 336.717; 339.137.2

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКУ

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ВАСИЛИК Остап Дмитрович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту;

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

КОВАЛЬЧУК Трохим Тихонович

Рада національної безпеки і оборони України

Заступник Секретаря;

кандидат економічних наук

ШЕЛУДЬКО Наталя Михайлівна

Інститут економіки НАН України

відділ фінансово-кредитного регулювання

старший науковий співробітник;

Провідна установа: Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, відділ фінансових ринків та фінансових послуг, м. Київ.

Захист відбудеться “22“ травня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, ауд.704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розіслано “18“ квітня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Жилінська О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із основних елементів ринкової інфраструктури, що має визначальний вплив на економічний розвиток будь-якої країни, виступає банківська система. Із закріпленням тенденції економічного піднесення в нашій державі, питання ефективного виконання банками покладених на них у ринковій економіці функцій стають все більш значимими. Особливої ваги вони набувають в умовах загострення конкурентних відносин на українському банківському ринку. Обмеженість джерел формування ресурсної бази та напрямів надійного вкладання капіталу вимагає від банків нових підходів до організації фінансового посередництва, спрямованих на забезпечення відповідності пропонованих послуг вимогам ринку.

Важливе місце серед них належить посиленню ринкової орієнтації процесів акумулювання і використання банками фінансових ресурсів, що виступає вагомим фактором розширення фінансових можливостей банківських структур для проведення успішної конкурентної боротьби. У той же час, відмова від конкурентного суперництва, викликана намаганням зменшити витрати, ігноруванням потреб споживачів призводить до скорочення у перспективі клієнтської бази та погіршення фінансового результату банків. Це зумовлює актуальність теоретичного і практичного дослідження питань, пов'язаних із підвищенням спроможності українських банків виступати активними учасниками конкурентного ринку. Крім того, зміцнення конкурентного потенціалу банківських установ має і важливе загальноекономічне значення, зокрема, для поповнення доходної частини бюджетів різних рівнів, збільшення обсягів кредитування вітчизняної економіки, підвищення довіри вкладників до банків.

Ступінь вивчення проблеми. Тематика наукових праць з проблем підвищення конкурентоспроможності банку майже не розроблена як у вітчизняній, так і у зарубіжній економічній літературі, натомість вагомий внесок здійснено у дослідження питань, пов'язаних із забезпеченням конкурентоспроможності підприємства. Значне місце даному напрямку наукових досліджень приділено у роботах таких зарубіжних авторів, як Армстронг Г., Ансофф І., Дойль П., Котлер Ф., Мескон М., Левітт Т., Портер М., а також вітчизняних - Диканя В.Л., Іванова Ю.Б., Скударя Г.М. та ін., у зв'язку з чим окремі теоретичні положення та висновки, наведені в дослідженнях згаданих науковців, можуть бути застосовані і щодо банківської діяльності як виду підприємництва у фінансовій сфері.

При висвітленні деяких аспектів конкурентоспроможності банку у вітчизняній економічній літературі увага, в основному, зосереджується на загальних питаннях банківського менеджменту, зокрема, управління фінансами для досягнення фінансової стійкості банку. Частково вони знаходять своє відображення у роботах Алексеєнка М.Д., Василика О.Д., Вітлінського В.В., Герасимовича А.М., Грушка В.І., Дзюблюка О.В., Заруби О.Д., Івасіва І.Б., Ковальчука Т.Т., Костіної Н.І., Лазепка І.М., Луціва Б.Л., Міщенка В.І., Мируна М.І., Мороза А.М., Науменкової С.В., Пелішенка В.П., Пилипченка О.І., Пересади А.А., Примостки Л.О., Савлука М.І., Шелудько Н.М. та інших. Разом з тим, багато висновків вказаних авторів, що мають важливе наукове і практичне значення, можуть бути поглиблені в контексті розробки пропозицій щодо підвищення ефективності перерозподілу банками тимчасово вільних ресурсів, з метою посилення їх конкурентної ролі на українському банківському ринку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень”, підрозділ “Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання” (шифр 01 БФ 040-01), в межах якого автором обгрунтовано шляхи розширення конкурентних можливостей вітчизняних банків як важливої умови посилення їх участі у здійсненні економічних перетворень в державі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування механізму регулювання фінансових відносин у сфері формування та використання банком фінансових ресурсів, спрямованого на підвищення його конкурентоспроможності в умовах перехідної економіки. Досягнення визначеної мети зумовило постановку таких завдань:

з'ясувати економічну сутність конкурентоспроможності банку, фактори зміцнення конкурентних позицій банківських установ;

розкрити роль і значення фінансового механізму в забезпеченні розвитку банку в умовах конкуренції;

розробити заходи щодо стабілізації та нарощення банками ресурсної бази для розширення їх конкурентного потенціалу;

визначити напрями підвищення ефективності кредитування українських банків як основного джерела їх доходів;

дослідити вплив структури витрат банку на рентабельність та конкурентоспроможність його послуг;

обгрунтувати шляхи управління активами і пасивами банків для забезпечення їх прибутковості за динамічної ринкової кон'юнктури.

Об'єктом дослідження виступає діяльність банків України. Предметом дослідження є сукупність фінансових відносин, що опосередковують процеси формування та використання банками фінансових ресурсів.

Методи дослідження. У теоретичну базу дослідження покладено діалектичний метод пізнання явищ і процесів у їх взаємодії та структурно-функціональний підхід, згідно якого банк розглядається як цілісна система взаємопов'язаних елементів. Конкретними інструментами реалізації поставлених завдань виступали наукова абстракція, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Окремі проміжні та кінцеві результати дослідження графічно відображено у вигляді таблиць та рисунків.

При підготовці дисертації опрацьовано роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади, що відповідають предмету дослідження. Для безпосереднього аналізу результатів функціонування банків використано дані офіційних періодичних видань Національного банку України та Асоціації українських банків.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі проведено дослідження механізму регулювання банком фінансових відносин у сфері управління фінансовими ресурсами, орієнтованого на підвищення його конкурентоспроможності. Наукову новизну становлять наступні положення:

уточнено сутність конкурентоспроможності банку як економічного явища, що характеризує успішність розвитку банку в процесі набуття, утримання і розширення ринкових позицій та передбачає здатність банківської установи забезпечувати відповідність послуг запитам споживачів і протистояти негативному зовнішньому впливу;

отримали подальший розвиток дослідження сутності фінансового механізму, зокрема, розкрито особливості функціонування фінансового механізму банку в конкурентному середовищі, які зумовлені діяльністю банку як фінансового посередника та визначають пріоритет зовнішніх грошових потоків перед внутрішніми в системі управління фінансовими ресурсами банку;

розроблено заходи щодо активізації позиції банківських структур на ринку ресурсів, спрямовані на підвищення привабливості депозитних і недепозитних вкладень шляхом раціонального застосування цінових та нецінових методів; розширено базу для прийняття управлінських рішень щодо депозитної політики банку в частині використання запропонованої методики розрахунку економічної вигоди співпраці банку з клієнтом, що включає визначення сукупного доходу і сукупних витрат банку на обслуговування потреб клієнта;

обгрунтовано пропозиції щодо регулювання банками кредитних операцій задля уникнення негативного впливу коливань ринкової кон'юнктури на ефективність кредитування; аргументовано напрями кредитної експансії банків України, що передбачають галузеве і регіональне розосередження їх кредитних вкладень;

удосконалено методичні підходи до визначення собівартості банківських послуг, зокрема, через початкове віднесення сукупних витрат банку на діяльність його функціональних підрозділів, які безпосередньо спричинили певні види витрат, з подальшим перерозподілом витрат на собівартість послуг підрозділів, які здійснюватимуть їх реалізацію;

конкретизовано рекомендації щодо управління активами і пасивами українських банків з метою підвищення їх конкурентоспроможності, що містять: реструктуризацію чутливих до змін ринкової доходності активів і пасивів банків з урахуванням загального зниження процентних ставок в Україні; скорочення терміну накопичення активів для покриття дефіциту ліквідності з метою доходного розміщення капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у використанні вітчизняними банківськими структурами науково обгрунтованих положень та висновків при розробці практичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності банківської діяльності в конкурентних умовах. Окремі наукові результати дослідження та практичні рекомендації пройшли успішну апробацію та використовуються у роботі ДАСІЕБУ “Укрспецімпексбанк” (довідка від 03.12.2002 р. № 2-03/39).

Теоретичні положення та методичні підходи, розроблені у дисертації, можуть виступати складовими елементами викладання у вищих закладах освіти дисциплін із банківської справи. Окремі з них знайшли своє відображення при викладанні курсів “Маркетинг у банку” та “Управління банківськими ризиками” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка від 20.12.2002 р. № 040/157).

Апробація результатів дисертації. Основні тези та висновки, обгрунтовані у дисертації, доповідались на другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 1999 р.), третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2000 р.), а також другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 2002 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у 9 статтях загальним обсягом 2,2 др. арк., з них у фахових виданнях 4 статті загальним обсягом 1,6 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок, у тому числі 17 таблиць та 11 рисунків займають 17 сторінок, 12 додатків займають 12 сторінок. Список використаних джерел містить 179 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи конкурентоспроможності банку” висвітлено загальні теоретичні засади конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, розглянуто економічну природу конкурентоспроможності банку з урахуванням особливостей його діяльності, досліджено роль фінансового механізму в забезпеченні конкурентного розвитку банківських установ.

В сучасних умовах конкуренція у банківській сфері виступає об'єктивним явищем світової фінансово-кредитної системи, що зумовлено зростанням потреб суспільства у капіталізації вільних грошових коштів. При цьому на інтенсивність конкурентних відносин серед вітчизняних банків значний вплив чинить динаміка економічного середовища в Україні. Встановлено, що причиною загострення конкурентних відносин у вітчизняному банківському секторі є обмеженість джерел формування банками ресурсної бази та напрямків надійного вкладання коштів, свідченням чого стало перевищення упродовж останніх років темпів зростання витрат українських банків над доходами. Дослідження теоретичних основ забезпечення конкурентоспроможності банку дозволило розкрити передумови успішного функціонування банківських структур на конкурентному ринку (пропозиція послуг, що відповідають запитам споживачів та здатність протистояти негативному впливу зовнішнього середовища).

Для забезпечення об'єктивності висновків стосовно рівня конкурентоспроможності банківських установ, аргументовано необхідність дослідження їх функціонування упродовж тривалого часу, коли реалізуються не тактичні, а стратегічні цілі банків. Розглянуто варіанти стратегій конкурентного розвитку, розроблених М.Портером, з позицій їх застосування українськими банками. Підкреслено, що за низького рівня платоспроможності роздрібних споживачів ефективна реалізація банками України стратегії мінімізації витрат має передбачати забезпечення цінових рішень для кожної групи клієнтів. Застосування стратегії диференціації послуг буде більш успішним крупними та середніми банківськими установами в умовах нееластичності ринкового попиту за ціною.

Зроблено акцент на ролі фінансового механізму банку як найгнучкішого інструменту реалізації банківських стратегій. Уточнено сутність фінансового механізму банку, що являє собою спосіб організації та регулювання фінансових відносин у сфері формування і використання банком фінансових ресурсів. До особливостей фінансового механізму банку, зумовлених діяльністю банку як фінансового посередника, віднесено: орієнтацію фінансового механізму банку як на ринки розміщення, так і залучення фінансового капіталу; домінування зовнішніх грошових потоків над внутрішніми в системі управління фінансовими ресурсами банку; ускладнення при прогнозуванні майбутнього обсягу грошових потоків банку; покриття переважної частини поточних збитків банку його поточними доходами; високий ступінь зовнішнього регулювання фінансового механізму банку. Схематично складові фінансового механізму банку представлено на рис. 1.

Як засвідчив аналіз сучасної банківської практики, висока концентрація окремими банками фінансових ресурсів, що забезпечувалась ефективною дією їх фінансового механізму, сприяла зміцненню конкурентного потенціалу банківських установ.

Так, акумулювання великих обсягів фінансових потоків (станом на 01.01.2003 р. близько 54% активів та 46% прибутку банківської системи України зосереджувалось у 10 провідних банках держави) дозволило крупним банкам брати активну участь на фінансових ринках, в той час як незначні пропозиції невеликих банків щодо купівлі-продажу фінансових активів часто не розглядаються основними операторами ринку. Враховуючи стрімке зростання депозитного та кредитного портфелів банків України упродовж останніх років, що характеризується нелінійною залежністю від величини банківських процентних ставок (див. рис. 2), зроблено висновок щодо необхідності посилення гнучкості фінансового механізму банківських структур у напрямі забезпечення їх конкурентоспроможності, з огляду на можливі коливання якості кредитного портфеля банків та зниження темпів приросту їх зобов'язань у майбутньому.

У другому розділі “Ресурсний потенціал банку в конкурентних умовах” розглянуто питання формування власного капіталу та зобов'язань банків, шляхи активізації позиції банків на ринку ресурсів, управління грошовими потоками в забезпеченні банківської ліквідності.

Встановлено залежність між збільшенням власного капіталу банків та зміцненням їх конкурентних переваг внаслідок підвищення довіри з боку вкладників. Так, станом на 01.01.2003 року понад 60% коштів населення та підприємницького сектору було сконцентровано в 10 провідних банках держави, які становлять 6.3% від загальної кількості діючих банків України, але акумулюють в собі 40% сукупного банківського капіталу. На тлі падіння прибутковості банківського бізнесу упродовж останніх років, роль статутного фонду у фінансовому механізмі нарощення банківського капіталу визначено пріоритетною. Проаналізовано зарубіжний досвід збільшення статутного капіталу банківськими установами з позицій впровадження окремих методів управління акціонерним капіталом в українській банківській практиці. При цьому зроблено акцент на збалансованому нарощенні складових власних коштів банків, у той час як істотне переважання статутного фонду у структурі капіталу малих банків (близько 79%) примушує їх більшу частину залучених ресурсів використовувати для покриття поточних ризиків, що негативно впливає на конкурентний потенціал банківських установ.

Разом з тим на підставі отриманих даних виявлено, що формування ресурсної бази переважно за рахунок власних коштів не може слугувати фактором посилення конкурентних можливостей банків. Проте, як засвідчили результати дослідження, українські банки проявляють недостатню активність на ринку депозитних ресурсів, лише половину пасивів формуючи за рахунок депозитних зобов'язань. З метою розширення діяльності банків на ринку ресурсів, аргументовано варіанти поліпшення банками депозитного обслуговування клієнтів із застосуванням цінових та нецінових методів. Розроблено заходи щодо зміцнення ресурсного потенціалу банків, спрямовані на зниження чутливості їх клієнтів до коливань доходності депозитних вкладень.

Підкреслено, що олігопольний характер сучасного українського банківського ринку, зумовлений високою монополізованістю клієнтури (передусім, крупних підприємств та бюджетних організацій), примушує багатьох українських банків орієнтуватись на ціновий „діапазон” групи банків-лідерів. Це обмежує можливості банків України щодо врахування при прийнятті рішень цінової еластичності попиту, яка в умовах невисоких доходів споживачів набиратиме все більшого значення у впливі на приріст залишків на банківських рахунках. Зважаючи на необхідність активізації позиції банківських структур на ринку вільних ресурсів, запропоновано методику розрахунку економічної вигоди співпраці банку з клієнтом, що включає визначення сукупного доходу та витрат банку на обслуговування потреб клієнта. Застосування даної методики дає можливість обгрунтувати введення пільгових тарифів на банківські послуги з метою стимулювання споживчого попиту, а також регулювати депозитну політику банку у напрямі розширення чи скорочення кількості послуг, які користуються відповідно найбільшою та найменшою популярністю серед споживачів.

Зроблено акцент на коригуванні допустимих розривів ліквідності банків залежно від стану їх конкурентної позиції на ринку ресурсів. Аргументовано доцільність дотримання за нестійких економічних умов відповідності терміну залучення додаткових ресурсів для покриття дефіциту ліквідності прогнозному строку утримання такого дефіциту. При виборі стратегії управління ліквідністю з орієнтацією на внутрішні ліквідні можливості, критерієм зміни терміну, упродовж якого накопичення ліквідних активів може бути відкладено з метою доходного розміщення капіталу, визначено максимальну різницю між доходністю активів, профінансованих за рахунок „відкладеної” ліквідності, та витратами на її підтримку у майбутньому.

У третьому розділі „Підвищення ефективності банківської діяльності в конкурентному середовищі” досліджено роль фінансового механізму в реалізації кредитної політики банків, розглянуто вплив структури витрат на рентабельність банківських послуг, управління прибутковістю банків в умовах динамічної ринкової кон'юнктури.

Проведений аналіз виявив, що підвищення питомої ваги кредитів у робочих активах банків позитивно впливає на прибутковість банківської діяльності, що підкреслює роль кредитування на тлі помірних темпів інфляції як необхідного засобу підвищення конкурентної стійкості банків на довгострокову перспективу. Встановлено, що характерною рисою кредитування банками України на сучасному етапі виступає галузеве зосередження їх кредитних вкладень. У роботі визначено можливі дії банків щодо регулювання обсягів кредитного обслуговування підприємств галузі. З метою уникнення негативного впливу ринкових коливань на доходність кредитування, запропоновано ліміти галузевої концентрації кредитних вкладень банку. Досліджено напрями та інтенсивність кредитної експансії банків залежно від: характеристик економічного розвитку регіону; ефективності кредитного обслуговування споживачів; стану ринкової кон'юнктури на ринку депозитів та кредитів. При цьому необхідним є виважений підхід до нарощення банками кредитних вкладень, що викликано переважно короткостроковим характером депозитних ресурсів банків та потребою суб'єктів господарювання у довгостроковому використанні банківських позик.

Зазначено, що для фінансових ринків країн, де триває становлення ринкових відносин, характерними є значні коливання процентних ставок. Розглянуто можливість використання банками плаваючих процентних ставок при заключенні кредитних угод. В межах заходів щодо мінімізації валютних ризиків при кредитуванні: розкрито механізм “паралельного” надання рівновеликих кредитів у різних валютах; визначено доцільність встановлення залежності обсягу кредитної заборгованості позичальника від динаміки курсового співвідношення між валютою кредиту і середньозваженою вартістю кошика інших валют. У напрямі раціонального використання кредитних резервів, аргументовано застосування індивідуального або портфельного методів їх формування залежно від конкурентної позиції банку. З метою більш точного визначення премії за ризик, запропоновано впровадження диференціації розрахунку середньої норми витрат банку за кредитними ризиками щодо позичальників, виділених за певними характеристиками (кредитного рейтингу, масштабу бізнесу, галузі діяльності тощо).

Проаналізовано ефективність банківського ціноутворення за методами середніх та граничних витрат. Розглянуто теоретичні і практичні підходи до використання трансферт-цін на внутрішньобанківські ресурси. Обгрунтовано необхідність коригування та запропоновано розрахунок трансферт-цін з урахуванням стану ресурсної бази банку та обсягу граничних витрат на залучення ресурсів з-за меж банку, що сприятиме посиленню ринкової орієнтації ціни банківських послуг. Досліджено переваги та недоліки методів віднесення витрат банку на собівартість його послуг. Визначено необхідність поетапного порядку віднесення загальних витрат банку (спочатку - між підрозділами, які безпосередньо спричинили певні види витрат, у подальшому - перерозподіл витрат на діяльність підрозділів, що здійснюють реалізацію послуг (пропорційно вартісній частці наданих ними послуг), та у їх межах - на собівартість окремих банківських послуг відповідно величині робочого часу на їх створення). Структуру витрат, які відносяться на собівартість послуг банку, представлено на рис. 3.

Аналіз розвитку банківської системи України засвідчив, що за однакових макроекономічних умов результативність функціонування банків суттєво відрізняється. При цьому на підставі звітних даних виявлено, що високі показники прибутковості українських банків значною мірою залежать від обсягу їх робочих активів. У дисертації розглянуто ефективність застосування банками методів управління активами в умовах динамічної ринкової кон'юнктури. Підвищенню гнучкості фінансового механізму банківських установ у напрямі оптимізації співвідношення “доходність-ліквідність” сприятиме більш-менш рівномірний розподіл ресурсів між активами різної терміновості.

З'ясовано, що на тлі зростання чутливості фінансового механізму банків України до коливань ринкової доходності, внаслідок скорочення різниці між процентними ставками за кредитами і депозитами (див. рис. 2), розрив між чутливими до змін ринкового проценту активами і пасивами банків слід розширювати із збільшенням процентного доходу банку та зменшенням діапазону коливань ставки ринкового процента. У межах заходів щодо зменшення витрат банків запропоновано хеджування ризиків при перевищенні ринковими показниками (процентними ставками, курсами валют тощо) встановленого банківськими аналітиками граничного рівня. З метою пом'якшення негативного впливу коливань ринкової вартості валютних активів і пасивів на ефективність фінансового механізму банків, визначено необхідність обмеження, в умовах нестійкої кон'юнктури ринку, обсягів позицій у різних валютах рівнем мінімальної позиції у найбільш нестійкій валюті.

ВИСНОВКИ

Здійснене в дисертаційній роботі теоретичне і практичне дослідження механізму регулювання фінансових відносин у сфері формування та використання банком фінансових ресурсів, спрямованого на підвищення його конкурентоспроможності в умовах перехідної економіки, дало підстави узагальнити такі висновки:

1. Проведене дослідження показало необхідність впровадження заходів щодо підтримки та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків, що зумовлено інтенсифікацією конкурентних відносин на українському банківському ринку. Конкурентоспроможність банку відображає успішність його розвитку в процесі набуття, утримання та розширення ринкових позицій, що передбачає здатність банківської установи забезпечувати відповідність послуг запитам споживачів та протистояти негативному зовнішньому впливу. Доведено, що конкурентоспроможність слід розглядати не як самоціль, яка відображає певний результат, а як засіб подальшого зміцнення конкурентних переваг та збільшення частки ринку. За невисокого ступеня інтеграції вітчизняного банківського ринку виваженість оцінки конкурентоспроможності банків досягається в межах групи банківських установ, які володіють порівняним ринковим потенціалом.

2. Результати дослідження розвитку банківської системи засвідчили істотну поляризацію сукупних активів та сукупного прибутку банків України на користь великих банківських структур, що сприяє розширенню їх потенціалу для проведення конкурентної боротьби. Значною мірою це зумовлено ефективним перерозподілом великими банками фінансових ресурсів. В умовах активізації міжбанківської конкуренції підвищення ефективності фінансового механізму банків реалізується шляхом найвигіднішого формування та розміщення фінансових ресурсів відповідно до обраних напрямків конкурентного розвитку. Протягом періоду загострення зовнішніх ризиків підтримка конкурентоспроможності банку передбачає забезпечення його фінансової стійкості за мінімально необхідних витрат, які дозволяють йому утримувати поточні ринкові позиції.

3. На підставі аналізу звітних даних виявлено суттєву концентрацію капіталу банківської системи України у найбільших банків, що у перспективі створюватиме основу для подальшого загострення міжбанківської конкурентної боротьби. За таких обставин зміцнення конкурентних можливостей банків України безпосередньо пов'язане з нарощенням ними власного капіталу. Враховуючи зниження прибутковості банківської діяльності, одна з визначальних ролей у процесі збільшення капіталу банків належатиме статутному фонду. Встановлено, що істотний дисбаланс на користь статутного фонду потребує диверсифікації структури власного капіталу малих банків за рахунок розширення його резервної частини. При цьому, беручи до уваги обмеженість фінансових можливостей більшості невеликих банків України, доцільним є застосування практики змішаного формування резервного фонду (прискореного, з подальшими помірними розмірами відрахувань).

4. За результатами дослідження підкреслено провідну роль депозитних коштів клієнтів у розширенні фінансового потенціалу банківських установ в конкурентному середовищі. Проте проведений аналіз показав незначну орієнтацією фінансового механізму українських банків на депозити клієнтів. Тому актуальним завданням вітчизняних банків визначено посилення активності на ринку ресурсів, а пріоритетом конкуренції у банківському бізнесі забезпечення індивідуалізації депозитних послуг. За високої монополізації ресурсів клієнтів, важливе значення у зміцненні конкурентних позицій українських банків має реалізація ринково-орієнтованої депозитної політики. З'ясовано, що підвищення привабливості депозитних вкладень та зниження чутливості клієнтів банків до коливань доходності депозитних інструментів може бути досягнуто раціональним поєднанням цінових та нецінових методів конкуренції, передусім, щодо коштів найбільших клієнтів банку.

5. В ході проведеного дослідження визначено необхідність збільшення обсягів кредитування для прибуткового зростання та розширення конкурентних позицій українських банків. Разом з тим, аналіз структури кредитного портфеля вітчизняних банків засвідчив спрямованість їх кредитної активності на забезпечення доходності в умовах значного кредитного ризику, який не залежить від ринкової позиції банку. Тому характерна для сучасних банків України галузева та регіональна концентрація наданих кредитів зумовлює посилення уваги до їх розосередження. Підкреслено, що масштаби довгострокових кредитних вкладень необхідно коригувати з урахуванням дисбалансу строків залучення депозитних та термінів розміщення кредитних ресурсів банків. За цих обставин, організація вітчизняними банківськими установами кредитних відносин має бути спрямована на уникнення негативного впливу коливань ринкової кон'юнктури на ефективність їх фінансового механізму.

6. За результатами проведеного аналізу виявлено негативну тенденцію зростання упродовж останніх років витрат українських банків, зокрема, непроцентного характеру, що обмежує конкурентні можливості банківських структур. Проте поширена практика прямого віднесення витрат банку на послуги, без врахування їх внутрішньої природи та якісної диференціації, не забезпечує виважене відшкодування усіх здійснених банком витрат у ціні його послуг. Доведено, що поглиблене застосування затратної моделі ціноутворення на банківські послуги реалізується через поетапний розподіл витрат банку, на основі їх “адресного” віднесення на собівартість конкретних послуг, створення і реалізація яких спричинили певні види витрат.

7. Як засвідчило проведене дослідження, нарощення робочих активів виступає пріоритетним шляхом збільшення банківського прибутку в умовах загострення міжбанківських конкурентних відносин. Однак при цьому підвищується вразливість банківських процесів до кон'юнктурних змін. Встановлено, що широке використання методів нейтралізації ризиків знижує прибутковість та конкурентоспроможність банків, у зв'язку з чим більш доцільним є утримання ризиків у прийнятних межах. За дефіциту дієвих фінансових інструментів для оперативного хеджування ризиків, фінансовий механізм сучасних українських банків слід орієнтувати на збереження тактичної позиції щодо процентного ризику. Аргументовано необхідність перевищення обсягу чутливих до змін доходності ринку пасивів над активами банків для ефективного управління процентним ризиком, що на тлі зниження ринкових процентних ставок в Україні стабілізуватиме прибутки банків у перспективі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

Заруба Ю.О. Платоспроможність комерційного банку // Фінанси України. - 1998. - № 7. - С. 69-73. - 0.35 д.а.

Заруба Ю.О. Конкурентоспроможність комерційного банку // Фінанси України. - 2001. - № 2. - С. 119-124. - 0.38 д.а.

Заруба Ю.О. Складові цінової політики банку // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 3. - С. 34-38. - 0.61 д.а.

Заруба Ю.О. Визначення собівартості банківських послуг // Фінанси України. - 2002. - № 8. - С. 96-101. - 0.3 д.а.

в інших виданнях:

Заруба Ю.О. Страхування кредитних ризиків комерційними банками // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України: Зб. наук. пр. - Луцьк: ВДУ ім. Лесі Українки, 1998. - С. 279-281. - 0.14 д.а.

Заруба Ю.О. Об'єктивна оцінка застави як фактор успішного кредитування // Матеріали Другої міжнародної конференції “Наука і освіта '99” - К., 1999. - С. 60-61. - 0.09 д.а.

Заруба Ю.О. Сутність ресурсів комерційних банків України в умовах перехідної економіки // Банківська система України: теорія і практика становлення: Зб. наук. пр. - Том 2. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, “Ініціатива”, 1999. - С. 542-545. - 0.17 д.а.

Заруба Ю.О. Доходність та депозитна політика комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Том 3. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, “Ініціатива”, 2000. - С. 203-205. - 0.14 д.а.

Заруба Ю.О. До питання оптимізації банківської ліквідності // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. - Харків: Фінарт, 2002. - С. 68-69. - 0.12 д.а.

АНОТАЦІЯ

Заруба Ю.О. Фінансовий механізм підвищення конкурентоспроможності банку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням управління фінансовими ресурсами банку з метою підвищення його конкурентоспроможності. Проаналізовано теоретичні основи конкурентоспроможності банку з урахуванням особливостей банківської діяльності. Досліджено місце і значення фінансового механізму в забезпеченні конкурентного розвитку банку, сформульовано принципи та особливості функціонування фінансового механізму банку. Виявлено вплив складових власного капіталу банку на стабільність його фінансового механізму. Розроблено підходи до менеджменту депозитних ресурсів в частині зниження чутливості клієнтів банків до коливань ринкових процентних ставок, стабілізації обсягу та підвищення привабливості депозитних вкладень. Проаналізовано ефективність кредитної активності банків з урахуванням стану ринку кредитів і депозитів, обґрунтовано напрями кредитної експансії банків України. Удосконалено методичні підходи до віднесення витрат на собівартість банківських послуг. Досліджено управління прибутковістю банку в умовах динамічної ринкової кон'юнктури.

Ключові слова: конкурентоспроможність банку, фінансовий механізм банку, фінансові ресурси банку, управління фінансовими ресурсами банку, банківські послуги, процентні ставки.

банк кредит депозит

АННОТАЦИЯ

Заруба Ю.А. Финансовый механизм повышения конкурентоспособности банка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам управления финансовыми ресурсами банка для повышения его конкурентоспособности. В современных условиях экономическая среда накладывает значительный отпечаток на развитие конкурентных отношений в банковской сфере Украины, повышая их интенсивность. Сделан акцент на ограниченности источников формирования ресурсной базы и направлений надежного и эффективного вложения средств как объективных причинах обострения конкурентных отношений между украинскими банками. В ходе анализа теоретических основ обеспечения конкурентоспособности банка выявлены предпосылки успешного функционирования банковских структур на конкурентном рынке. Для оценки конкурентной роли банков предложена группа индикаторов, основанная на принципе отображения текущих результатов конкурентной активности банка и его возможностей по созданию стоимости в перспективе. При невысокой интеграции банковского рынка Украины, что характерно для стран, где идет процесс становления рыночных отношений, взвешенность оценки конкурентоспособности банковских структур достигается в пределах группы банков со сравнимым рыночным потенциалом. Объективность выводов относительно уровня конкурентоспособности банков предусматривает исследование их функционирования в течение длительного периода времени, когда достигаются не тактические, а стратегические цели банка. Рассмотрены варианты конкурентных стратегий, разработанных М.Портером, з позиций их использования банками Украины.

В ходе анализа факторов, оказывающих влияние на конкурентоспособность банков, дано теоретическое обоснование сущности финансового механизма банка, раскрыта его роль в обеспечении конкурентного развития банковской структуры с учетом тенденций финансовых рынков в Украине, сформулированы принципы и особенности функционирования финансового механизма банка. Показано влияние элементов собственного капитала на конкурентный потенциал банка, сделан акцент на средствах акционеров как основном источнике дальнейшего наращивания капитала украинскими банками. В целях активизации позиции банков на рынке ресурсов, значительное внимание уделено выработке теоретических и практических подходов к усовершенствованию депозитной политики банков в части снижения чувствительности их клиентов к колебаниям рыночной доходности, стабилизации объема и повышения привлекательности депозитных вложений для потенциальных вкладчиков. На основании анализа структуры ресурсов банков разработаны конкретные предложения по повышению эффективности управления их капиталом и обязательствами. Исследовано значение банковских ресурсов в обеспечении сбалансированности активных и пассивных операций банка. Определена возможность смещения даты начала накопления банком ликвидных активов в целях доходного размещения капитала.

В сфере повышения результативности кредитной политики банков как основного способа обеспечения их доходности, обоснована эффективность кредитной активности банка с учетом состояния конъюнктуры на рынках кредитов и депозитов, выявлены направления кредитной экспансии банков Украины, предложены методы формирования кредитных резервов в зависимости от конкурентной позиции банка. Рассмотрены формы организации и регулирования финансовых отношений в сфере банковского кредитования, направленные на сохранение уровня доходности кредитных вложений, а также избежание негативного влияния колебаний рыночной конъюнктуры на эффективность финансового механизма банков.

В направлении обеспечения рентабельности и конкурентоспособности банковских услуг, усовершенствованы методические подходы отнесения затрат банка на их себестоимость на базе предложенных критериев. Выявлена необходимость ориентации на количество рабочего времени на создание банковских услуг как основного критерия при распределении затрат на их себестоимость в пределах функционального подразделения банка, которое осуществляет реализацию услуг. В ходе исследования особенностей управления прибыльностью банка, сделан акцент на необходимости превышения чувствительных к изменениям рыночной доходности пассивов банков над их активами, что в условиях снижения рыночных процентных ставок в Украине будет содействовать стабилизации прибыли банков в перспективе. В целях снижения затрат банка, предложено хеджирование рисков в случае превышения рыночными показателями установленного банковскими аналитиками предельного уровня.

Ключевые слова: конкурентоспособность банка, финансовый механизм банка, финансовые ресурсы банка, управление финансовыми ресурсами банка, банковские услуги, процентные ставки.

ANNOTATION

Zaruba Y.O. Financial mechanism of raising bank's competitiveness. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Economic Sciences Degree in specialty 08.04.01 - finance, money circulation and credit. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to theoretical and practical issues of bank's financial resources management during the process of raising bank's competitiveness. Analysed the theoretical basis of bank's competitiveness, taking into account the specific of bank activity. It was researched place and importance of financial mechanism in bank's competitive development, formulated principles and features of bank's financial mechanism. Defined the influence of bank's capital elements on stability of bank's financial mechanism. Worked out the ways of deposit resources management concerning decreasing their sensitivity to the fluctuation of market interest rates, stabilizing their volume, raising their attractiveness to the potential clients. Analysed the effectiveness of bank's credit activity taking into account the state of credit and deposit market, grounded the directions of credit expansion of Ukrainian banks. Improved the methodical ways of distributing expenditures on bank's services cost price, researched the features of bank's profit management in competitive conditions.

Key words: bank's competitiveness, bank's financial mechanism, bank's financial resources, bank's financial resources management, bank's services, interest rates.

Размещено на Allbest.ru