Размещено на http://allbest.ru

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра фінанcів

РЕФЕРАТ

на тему: «Резерв сумнівних боргів, його призначення та особливості розрахунку»

Виконав: студент групи Ф-12

Саванюк Є. О.

Перевірив:

ас. к.е.н. Пахненко О.М

Суми - 2014

Зміст

Вступ

1. Сутність та призначення резерву сумнівних боргів

2. Особливості розрахунку резерву сумнівних боргів

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Сьогоднішні позиції української економіки досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін у сфері управління виробництвом, визначають необхідність розробки системи обліку та аналізу витрат, яка б відповідала вимогам ринку та враховувала б організаційно-технологічні особливості виробництва.

Нині облікова інформація не в повній мірі відповідає сучасним вимогам управління.

Для оцінки ситуації і підготовки управлінського рішення керівник повинен бути забезпечений повною та своєчасною інформацією. Зміст процесу управління полягає у перетворенні інформації зворотного зв'язку на інформацію управлінських рішень. Зворотний зв'язок дає змогу коригувати помилки, відхилення, регулювати виробничі й управлінські процеси.

Сучасний фінансовий стан характеризується погіршенням платіжної дисципліни. Тобто суми неплатежів зростають, а впевненість у погашенні заборгованості зменшується. Відповідно до діючих бухгалтерських норм необхідно відобразити цей факт у фінансових документах шляхом створення резерву сумнівних боргів. Створення резерву сумнівних боргів не є складною процедурою, для цього лише потрібен час та адекватне сприйняття вимог П(С)БО 10, що створення резерву сумнівної заборгованості є не правом, а зобов'язанням підприємства, на яке поширюється дія цього стандарту (а до таких відносяться всі підприємства, за винятком бюджетних). Підприємство, формуючи облікову політику, самостійно обирає методику нарахування резерву сумнівних боргів. Питання створення резерву та його використання має серйозні наслідки в бухгалтерському, управлінському та податковому обліку.

1. Сутність та призначення резерву сумнівних боргів

У бухгалтерському обліку резерв - явище віртуальне. Це не купи грошей, які відкладаються на чорний день, і не запаси на окремих рахунках чи в коморах. Резерви належать до пасиву балансу підприємства. Тобто поряд з іншими власними джерелами походження активів (такими, як внески засновників, нерозподілений прибуток тощо) резерви дозволяють зрозуміти, звідки взялися ті чи інші активи та для чого вони призначаються, адже сума чистих активів (тобто активів, забезпечених власними коштами підприємства) теоретично залишається у власному розпорядженні підприємства. Нагадаємо, власні й залучені джерела коштів разом складають суму балансу підприємства.

Отже, резерви - це частина власного капіталу підприємства, тобто коштів із власним джерелом походження, яка призначається для погашення окремих (цільових) витрат або здійснення розрахунків. Їх існування обумовлене принципом обачності. Нагадаємо, за цим принципом методи оцінки, які використовують у бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Наприклад, при використанні найманої праці підприємство відповідно до законодавства зобов'язане оплачувати працівникам відпустки незалежно від того, коли і в якому розмірі мають бути виплачені відпускні. І це при тому, що такі виплати не використовуються у господарській діяльності і не пов'язані з отриманням майбутніх економічних вигод. Отже, для своєчасної і повної виплати відпускних підприємству потрібно залишити про запас певну суму коштів у складі пасивів підприємства, яку згодом можна буде витратити на виплати відпускникам.

Таким чином, резерв сумнівних боргів -- це резерв, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Таким чином, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості [1].

Резерв сумнівних боргів розраховується тільки для тієї частини дебіторської заборгованості, щодо якої виконуються одночасно такі умови:

-- заборгованість є фінансовим активом, тобто виникла внаслідок звичайної господарської діяльності (до цієї категорії не входять набута заборгованість і заборгованість, призначена для продажу);

-- заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю. Для довгострокової заборгованості резерв не розраховується, це випливає з форми балансу, в якій рядок 162 «Резерв сумнів них боргів» зменшує суму рядка 160 «Чиста реалізаційна вартість» дебіторської заборгованості, яка включається до складу оборотних активів у розділі 2 активу балансу, тоді як сума довгострокової дебіторської заборгованості відображається у першому розділі активу в рядку 050;

-- заборгованість не віднесена до безнадійної.

Питанню резерву сумнівних боргів в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» присвячені пункти 7-11 та додатки до П(С)БО.

2. Особливості розрахунку резерву сумнівних боргів

Сучасний стан справ виглядає таким чином: П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» виділяє два методи визначення величини резерву сумнівних боргів. Розмір резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

-- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

-- застосування коефіцієнта сумнівності [3].

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Розраховуватися коефіцієнт сумнівності може за такими схемами:

-- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

-- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

--визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи, приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку П(С)БО 10. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення [4]. бухгалтерський банкрутство дебітор

Метод абсолютної суми сумнівної заборгованості є найпростішим у розрахунках, оскільки не потребує застосування будь-яких коефіцієнтів та статистичних даних. Розмір резерву визначається в сумі заборгованості тих дебіторів, платоспроможність яких викликає сумніви.

Для прикладу, підприємству стає відомо, що судом порушена справа про банкрутство дебітора. Заборгованість такого дебітора визнається сумнівним боргом, і на суму цієї заборгованості створюється резерв. Цей метод з легкістю можуть використовувати підприємства з невеликою кількістю дебіторів, тобто коли за діяльністю боржників пильно стежать. Цей метод зручний, якщо підприємство має справу з декількома великими дебіторами, заборгованість кожного з яких становить собою істотну суму -- більше 5 % від валюти балансу [5].

Застосовуючи ці схеми, варто слідкувати не лише за повідомленнями про банкрутство дебітора, а й про його поточну та загальну платоспроможність. При великій кількості дебіторів або на великих підприємствах ця інформація може «вислизнути» з уваги. О. Кушина вважає, що даний метод неприйнятний, тому що, «якщо дебіторів у підприємства дуже багато, він втрачає свою привабливість, оскільки його реалізація стає досить трудомісткою» [6].

Крім того, порядок формування резерву саме цим методом, на думку автора, не зовсім чітко прописаний і можуть виникати колізійні питання щодо створення резерву на початок звітного року та подальшого його коригування. Уживання коефіцієнта сумнівності здійснюється у методі, що ґрунтується на формуванні резерву сумнівних боргів з використанням розрахункового показника. Цей метод більш детально висвітлений у П(С) БО, позаяк в його тексті присутні формули розрахунку коефіцієнта сумнівності. Для використання цього методу несуттєва кількість дебіторів, але він є більш працемістким, ніж метод абсолютної суми сумнівної заборгованості, адже потребує проведення певних розрахунків та інформаційного пакета даних за декілька періодів. Як зазначалося вище, коефіцієнт сумнівності можна розраховувати з допомогою різних способів.

Доцільно розглянути кожний з методів окремо.

1. Визначення коефіцієнта сумнівності з використанням середньої дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду. Період використання даних обирається підприємством самостійно в межах року (за наявності інформації для більш точного розрахунку можна використовувати широкий проміжок часу, за відсутності -- користуємося інформацією за декілька попередніх місяців). До цього нас спонукає додаток 1 до П(С)БО 10. В П(С)БО 10 запропоновано виділення 3 груп за строками непогашення дебіторської заборгованості, проте це не є установленою нормою.

Підприємство на свій розсуд може збільшити або зменшити кількість груп. Збільшення призведе до більшої точності і конкретизації результатів, але й збільшить кількість необхідних розрахунків. Зменшення періодів призведе до оберненого ефекту. При цьому деякі автори публікацій з досліджуваної тематики радять не подрібнювати кількість періодів, хоча розбивка на менші періоди дасть більш точні й інформативні дані. Проте, оскільки у формі 5 використовується саме виділення 3 груп, найчастіше такий поділ і використовується. Оскільки метод використовує дані попередніх періодів, то отриманий розрахунковий результат може дещо не відповідати ситуації в майбутньому. Тому необхідно буде постійно на протязі звітного періоду коригувати величину резерву. Спосіб не орієнтований на резервування дебіторської заборгованості певного виду. Застосовувати вказаний спосіб доцільно, коли період погашення дебіторської заборгованості коливається в межах року.

2. Коли період погашення дебіторської заборгованості більше року, то краще використовувати спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення. В деяких моментах він схожий на попередній. Цей спосіб охоплює дещо більший період для розрахунку коефіцієнта (періодичність розраховується в роках). Він дещо розширює і узагальнює розрахунковий результат, оскільки база розрахунку «страждає» від інфляційних коливань. Відмінністю також є те, що розрахована сума донараховується до суми існуючого резерву.

3. Розрахунок коефіцієнта сумнівності у вигляді питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Підприємство самостійно вибирає період для розрахунків в прикладі 3 додатку до П(С)БО запропоновано використовувати 3 роки. Цей спосіб дозволяє оцінити, скільки сумнівних боргів поточного періоду можуть стати безнадійними, і ця оцінка додається до оцінок, отриманих для минулих періодів. Для розрахунку можуть використовуватися лише дані звітності попередніх періодів, що спрощує пошук інформації для розрахунків, на відміну від попередніх способів. Методика застосування зазначеного способу наведена лише в додатках до П(С)БО 10, тому через неврегульованість у підприємства можуть виникнути складнощі в розрахунках, що базуються на цьому зразку. Такий спосіб розрахунку в деякій мірі послаблює зв'язок між сумою дебіторської заборгованості взагалі і сумою сумнівної заборгованості і дає більш узагальнену величину.

Планом рахунків для обліку резерву сумнівних боргів передбачено балансовий рахунок 38 «Резерви сумнівних боргів». Рахунок пасивний, тобто залишок на ньому може бути лише кредитовим. Також потрібно враховувати, що залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

За кредитом рахунку відображається створення (тобто нарахування) резерву, за дебетом -- списання сумнівної заборгованості за рахунок резерву. Нарахування резерву відображається в складі інших операційних витрат підприємства. Підприємства, що ведуть облік витрат із застосуванням рахунків класу 9, відносять суму нарахованого резерву на субрахунок 944 «Сумнівні та безнадійні борги», із застосуванням рахунків класу 8 -- на субрахунок 84 «Інші операційні витрати».

Протягом наступного звітного року списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється в такий спосіб: сума в межах сформованого резерву списується за рахунок резерву [7].

Висновок

На базі проведеного дослідження можна відмітити, що на теперішній день в П(С)БО 10 відмічено декілька варіантів розрахунку резерву сумнівних боргів: абсолютної суми сумнівної заборгованості; коефіцієнта сумнівності, що базується на застосуванні трьох способів зі своїми особливостями розрахунку.

Дослідивши всі види заборгованостей перед підприємством і вибравши ті з них, перспективи виплати яких сумнівні, але при цьому закон дозволяє організувати по них резерв, фірма з його допомогою зможе послабити негативні наслідки списання безнадійних боргів.

Узагальнюючим негативним моментом усіх методик є нормативна невизначеність. Проте для підприємств у цьому випадку існує деяка свобода в розрахунку величини резерву сумнівних боргів. Враховуючи це, кожна фірма може обирати методику на свій розсуд, керуючись обліковою політикою, кількістю дебіторів, наявністю потрібної інформації тощо.

З метою підвищення відповідальності за прийняття та здійснення рішення, а також створення передумов для ефективного контролю за його виконанням, рішення має бути задокументованим. Інформація повинна бути добротною, подана в зручній формі й оформлена як Наказ про облікову політику підприємства.

Список використаних джерел

1. Формування і відображення резерву сумнівних боргів в бухгалтерському обліку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vbumb/2012_1/35.pdf. Назва з екрана.

2. Кушина О. Резерв сумнівних боргів: суто бухгалтерський інструмент [Текст] / О. Кушина // Збірник систематизованого законодавства. -- 2010. -- No 9. -- С. 155-159. - Назва з екрана.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» [Електронний ресурс] : Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99. - Назва з екрана.

4. Формування і відображення резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG090615.html. - Назва з екрана.

5.Методика розрахунку та облік резерву сумнівних боргів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://thinbook.org/book/220-oblik-u-zarubizhnix-krayinax-navchalnij-posibnik-om-gubachova/23-42-oblik-nadanix-znizhok-i-povernennya-prodanix-tovariv.html. - Назва з екрана.

6. Резерв сумнівних боргів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.vs.com.ua/index.php?pageid=3481&forprint=1. - Назва з екрана.

7.Порядок створення та облік резерву сумнівних боргів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://knowledge.allbest.ru/audit/3c0b65635a2bc78b4d43b89521306d27_0.html. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru