Оцінка фінансового стану ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", механізм проведення підприємством виробничої і комерційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

1.1. Історія становлення та розвитку підприємства

1.2 Дослідження організації структури ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

РОЗДІЛ 2. Дослідження макроекономічного впливу на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

2.1 Аналіз загальноекономічних факторів

2.2 Аналіз ринкової позиції підприємства

РОЗДІЛ 3. Дослідження та фінансовий аналіз діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

3.1 Аналіз важливих умов, які впливають на діяльність підприємства

3.2 Дослідження нормативно-законодавчого простору функціонування підприємства

3.3 Дослідження та аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Сучасний стан економіки України характеризується низкою кризових явищ, які здійснюють негативний вплив на діяльність підприємств. Тому в сучасних умовах питання аналізу фінансового стану підприємства набувають важливого практичного значення. Визначення умов діяльності підприємства, напрямків покращення його фінансового стану та перспектив розвитку безпосередньо пов'язані з проведенням фінансового аналізу.

Недостатній фінансовий стан підприємства є причиною його неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості і можливого банкрутства. Разом з тим, надлишкові активи підприємства є перешкодою його ефективного розвитку і приводять до незапланованих витрат та зайвих резервів. макроекономічний ринковий законодавчий

Метою проходження практики на підприємстві є поглиблення знань та оволодіння практичними навичками роботи за фахом.

Відповідно до мети ставляться наступні завдання проходження практики:

- відобразити характеристику підприємства, організаційну структуру, аналіз загальної ситуації в галузі, фінансові аспекти діяльності;

- визначити позитивні і негативні моменти в діяльності підприємства, виявити статті балансу, які погіршують становище підприємства на ринку;

- на основі аналізу підприємства сформулювати основні його проблеми.

Об'єктом дослідження являється господарська діяльність ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Предметом дослідження є оцінка фінансового стану ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», механізм проведення підприємством виробничої і комерційної діяльності.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА КОНДФІЛ»

1.1 Історія становлення та розвитку підприємства

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» працює на кондитерському ринку з 1928 р., в 1994 р. вона була приватизована колективом підприємства у формі закритого акціонерного товариства. 375 акціонерів підприємства володіють 7659555 акціями.

Після створення в Україні незалежної держави підприємство втратило багато ринків збуту, але незважаючи на це зберегло свій профіль, змінивши лише напрямки асортиментної політики.

На сьогоднішній день фабрика випускає більше ніж 200 найменувань цукерок, карамелі, драже, ірису, вафель, печива і зефіру, які відрізняються оригінальним дизайном і чудовою якістю.

У 1996 р. було вирішено створити власну мережу дистрибуції у формі дочірніх підприємств. Майже всі ці підприємства розташовані в Хмельницькій області.

Всі торгівельні дочірні підприємства є окремими юридичними особами, які повністю належать ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл». Хоча ці підприємства займаються торгівлею на повністю комерційній основі як незалежні дистрибутори, їх персонал залишається в штатному розкладі ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Основним завданням цих дочірніх підприємств є закупівля продукції підприємства та безпосередня її реалізація споживачам. Ці дочірні структури закуповують продукції зі знижкою 10%.

Закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика Кондфіл» створене у відповідності з законами України «Про підприємництво» і «Про підприємства в Україні». Закрите акціонерне товариство діє на принципах повного господарського розрахунку, здійснює вільний вибір видів підприємницької діяльності, вибирає постачальників та споживачів продукції, товарів, робіт, послуг, несе відповідальність за результати своєї діяльності, за виконання взятих на себе обов'язків по укладених договорах, перед держбюджетом і банками та перед своїми акціонерами.

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» є юридичною особою, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права, несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем у судових органах. Держава та акціонери не відповідають за зобов'язаннями закритого акціонерного товариства, а закрите акціонерне підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави та акціонерів.

Закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» має відокремлене майно, самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, фірмові бланки, кутовий та інші штампи, товарний знак, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах спеціалізованих і комерційних банків, відкриті у встановленому порядку.

Місцезнаходження акціонерного товариства: вул. Шевченка, 69, м. Хмельницький, Україна.

Майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є:

- фінансові та майнові внески акціонерів;

- доходи, одержані від господарської діяльності;

- кредити банків;

- доходи від цінних паперів;

- придбання майна іншого підприємства, організацій та громадян;

- інші доходи, які не заборонені законодавством України.

Для забезпечення своєї діяльності підприємство створює страховий фонд, до якого відраховує 5% прибутку після оподаткування та інші фонди, необхідні для його діяльності.

Закрите акціонерне товариство вносить платежі в бюджет відповідно до чинного законодавства.

Акціонери здійснюють управління підприємством безпосередньо правлінням акціонерів або через призначеного ними директора. У структурі власності підприємства немає окремої сильної групи чи основного інвестора. Керує підприємством голова правління акціонерів на постійній основі, він же і звітує правлінню акціонерів підприємства.

До виняткової компетенції правління акціонерів належать:

- затвердження статуту підприємства, внесення до нього змін та доповнень;

- визначення основних напрямків діяльності і структури підприємства;

- визначення порядку розподілу прибутку;

- призначення і звільнення директора підприємства та головного бухгалтера;

- затвердження річних наслідків діяльності підприємства;

- відкриття дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження статутів про них;

- прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу;

- призначення голови правління.

Закрите акціонерне товариство здійснює вільний найм робітників. Персонал підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності.

Робітники наймаються директором підприємства на основі трудових договорів та контрактів. При укладанні трудового договору (контракту) підприємство зобов'язується забезпечити нешкідливі та безпечні умови праці, її оплату не нижче встановленого в державі мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне страхування та соціальне забезпечення, відповідно до чинного законодавства.

Персонал укладає з директором акціонерного товариства колективний договір, який регулює трудові і економічні відносини, питання охорони праці, соціального розвитку. Сторони не менше двох разів на рік взаємно звітують про його виконання на загальних зборах персоналу підприємства.

Самоуправління найманого персоналу здійснюється в межах повноважень, встановлених діючим законодавством для трудових колективів підприємств з правом найму робочої сили. Повноваження персоналу реалізують загальні збори його членів та їх виборчий орган - рада персоналу, яка має право представляти інтереси персоналу у стосунках з директором підприємства.

Раду персоналу обирають на три роки збори членів персоналу таємним голосуванням, більшістю (не менш як 2/3 голосів). Членів ради персоналу не може бути звільнено за ініціативою директора без згоди ради персоналу.

Згідно зі своїми метою та завданнями закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» має право:

- створювати на території України і за її межами філії і представництва, а також дочірні підприємства;

- вступати у договірні відносини з юридичними та фізичними особами, а також бути посередником між ними у зв'язку з виконанням робіт, що належать до предмету діяльності підприємства;

- надавати позики фізичним та юридичним особам;

- займатися виготовленням кондитерської продукції та запроваджувати нові найменування виробів, якщо це не суперечить чинному законодавству України;

- реалізовувати свою продукцію, майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України - регульованими цінами і тарифами;

- проводити планово-попереджувальний та капітальний ремонт технологічного обладнання;

- організовувати оптову і роздрібну торгівлю товарами власного виробництва;

- здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до законодавчих актів України;

- займатися рекламною діяльністю.

Згідно Статуту, закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» створене для задоволення потреб суспільства у товарній продукції підприємства та реалізації економічних і соціальних інтересів акціонерів (власників).

Предметом діяльності підприємства в галузі виробництва також є розробка нових виробів, впровадження та розробка нових технологій виготовлення продукції, запровадження «ноу-хау».

Предметом діяльності підприємства в галузі реклами і торгівлі є: розробка та розміщення реклами, оптова та роздрібна торгівля з відкриттям власних торгівельних мереж, організація ярмарок, аукціонів, виставок-продаж.

В комплексі будівельних робіт та послуг підприємство займається будівельними, монтажними, оздоблювальними та ремонтними роботами.

В комплексі транспортних послуг ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» здійснює внутрішні та міжнародні перевезення вантажів власним або орендованим транспортом; ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів.

1.2 Дослідження організації структури ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

З огляду на головні напрямки діяльності акціонерного товариства і побудована його організаційна структура (рис. 1.1).

Кожний підрозділ підприємства відповідає за свою частку роботи.

Рис. 1.1. Організаційна структура ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

Зокрема, технічний відділ на чолі з головним інженером займається проведенням поточних планових технічних оглядів обладнання, його налагодженням та монтажем, проведенням капітальних ремонтів, а також забезпеченням постійної і безперебійної роботи устаткування підприємства.

Комерційний відділ на чолі з комерційним директором поділяється на три відділи: відділ реалізації, відділ постачання та складське господарство. Відділ реалізації займається безпосередньо збутом продукції підприємства, контролем за роздрібною мережею, формуванням каналів розподілу продукції, а також маркетингом та рекламою.

До функцій відділу постачання входить своєчасна і в необхідній кількості поставка сировини на підприємство, пошук постачальників, вибір найоптимальнішого співвідношення ціни і якості необхідної сировини, підтримання резервних запасів сировини у необхідних кількостях.

Функціями ж складського господарства є належне зберігання запасів сировини та готової продукції, вчасна доставка необхідної сировини на виробництво, контроль за термінами придатності наявних сировинних запасів, нагляд за тим, щоб видавалися зі складу спочатку ті вироби, які надійшли на нього раніше, або у яких менші терміни придатності.

Юридичний відділ займається веденням юридичної документації, необхідної для нормальної діяльності підприємства, оформленням договорів з постачальниками та покупцями, представленням інтересів підприємства у суді.

Виробничий відділ на чолі з директором з виробництва та розвитку займається безпосередньо контролем за виробництвом продукції, а також винайденням та випробовуванням у виробничій лабораторії нових видів кондитерської продукції, створенням нових технологій виробництва, наглядом за дотриманням норм витрат матеріалів на одиницю виробу.

Відділ кадрів відповідає за своєчасне поповнення трудових ресурсів підприємства робітниками відповідної освіти та кваліфікації, слідкує за наявними трудовими ресурсами, їх освітою та підвищенням кваліфікації.

Економічний відділ на чолі з директором з економіки, в свою чергу, поділяється на два підрозділи: планово-економічний відділ та відділ інформаційних технологій. Завданнями економічного відділу підприємства є проведення економічного аналізу діяльності підприємства, розробка планів і прогнозів діяльності підприємства, вироблення рекомендацій щодо збільшення прибутковості та підвищення рентабельності діяльності підприємства.

Служба економічної безпеки підприємства створена для того, щоб забезпечити ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» захист від витоку інформації, секретів технології та ін.

Бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером призначена для ведення повного бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства, для інформування керівництва про фінансові показники діяльності компанії, для подання бухгалтерської звітності.

Основні чинники, які здійснюють вплив на діяльність підприємства можна поділити на прямі і непрямі. До прямих відносяться постачальники, закони і державні органи, споживачі і конкуренти. До непрямих чинників можна віднести фактори зовнішнього середовища. Це, зокрема, політика уряду України (грошово-кредитна, фінансово-бюджетна, податкова), відсоткові ставки по кредитах у банках, політика встановлення тарифів, торгових обмежень, курси іноземних валют.

Основні фактори прямого впливу на підприємство: постачальники, закони і державні органи, споживачі і конкуренти.

Основними напрямками діяльності підприємства є виготовлення та реалізація населенню кондитерської продукції. Підприємство виробляє наступні види кондитерської продукції: батончики пралінові; вафлі; драже вагове; драже фасоване; зефір; карамель з начинкою; карамель з фруктово-ягідною начинкою; карамель льодяникова; карамель молочна; новорічні подарунки; печиво; фрукти в шоколаді; Хмельницький сувенір; цукерки грильяжні; цукерки желейні; цукерки з помадними начинками; цукерки з праліновою начинкою; цукерки збільшені збивні; цукерки збільшені на вафельній основі; цукерки збільшені пралінові; цукерки на вафельній основі; цукерки помадні; цукерки помадні (шоколадна глазур); цукерки спиртові; цукерки із збивним корпусом.

На фабриці діють два основні цехи: карамельний і борошняний. Виробнича площа карамельного цеху - 1118 м. кв., борошняного - 977 м. кв. Загальна площа ділянки фабрики - 10,4 тис. м кв. (1,04 га). До складу фабрики входять 12 фірмових магазинів та торгівельних точок, через які реалізується до 60% продукції, 25% продукції реалізується за межі країни, а решта - по області через оптові магазини чи фірми.

Випуск продукції в 2005 р. склав 660,8, за 2006 р. - 597,6 тонни. Зниження обсягів випуску продукції акціонерного товариства пояснюється активним оновленням основних фондів підприємства і капітальним будівництвом додаткових цехів.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «КОНДФІЛ»

2.1 Аналіз загальноекономічних факторів

Сучасне становище економіки України характеризується значним напруженням політичної ситуації, кризовими настроями в економіці і банківській сфері. Підприємства знаходяться в очікуванні, що ж принесе їм завтрашній день, що не сприяє зростанню обсягів виробництва, а, навпаки, спричиняє застій у виробничій сфері.

Глибока економічна і політична криза в Україні похитнули і так не надто надійну економіку, що сприяло зупинці виробництва у багатьох галузях промисловості.

Кондитерська галузь не є винятком. Незважаючи на те, що вона є однією з найперспективніших галузей, держава не приділяє потрібної уваги її розвитку. В даний час значна частина експортного потенціалу кондитерської галузі України опинилася під загрозою внаслідок як невиваженої політики уряду України, так і впровадження ввізних мит на українську продукцію в Росії, Білорусії та Казахстані. А саме Росія та Білорусія є основними закордонними споживачами українських кондитерських виробів.

Актуальні на сьогоднішній день проблеми кондитерської галузі можна поділити на чотири групи:

1. Фінансові проблеми.

2. Проблеми, пов'язані з внутрішньою політикою держави: зростання цін на цукор як наслідок спроби держави допомогти цукровій промисловості вийти з кризового стану.

3. Активне запровадження країнами колишнього Радянського Союзу ввізного мита на українські кондитерські вироби (Казахстан, Білорусія, Росія), а саме ці країни є чи не основними ринками збуту вітчизняних кондитерських фабрик. Зокрема, Росія обклала українську кондитерську продукцію ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та ввела ПДВ 20%.

4. Проблеми, пов'язані з пакуванням кондитерської продукції.

Величезний вплив на діяльність кондитерської промисловості, як підгалузі харчової, здійснює також і політика Уряду України, яку також не назвеш найкращою.

Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників, Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний період Національний банк України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік. Внаслідок намагання Уряду приховати реальне зростання інфляції в Україні, під загрозу поставлена вся грошово-кредитна система країни, що не може не вплинути на діяльність вітчизняних підприємств.

Стосовно валютно-курсової політики можна з впевненістю відзначити, що значний вплив на погіршення валютно-курсової політики мала непослідовна політика Національного банку України. Заходи монетарної рестрикції, які почав впроваджувати з початку 2008 р. НБУ, не були підтримані скоординованими антиінфляційними діями з боку Уряду. Така політика, маючи обмежений вплив на гальмування інфляційних процесів, призвела згодом до стрімкого скорочення обсягів кредитування національної економіки, уповільнення темпів економічного зростання на тлі галопуючої інфляції. Крім того, є очевидним - і різка (майже у 2 рази) девальвація гривні у вересні-грудні 2008 р. є тому підтвердженням - що Національний банк виявився неготовим перейти до режиму більш гнучкої валютно-курсової політики, що передбачає запровадження керованого коливання курсу гривні у межах відносно широкого коридору (10-20%).

Ще на початку 2008 р. - задля боротьби з інфляцією - НБУ підвищив ставки за депозитними сертифікатами для фінансових установ, таким чином збільшивши обсяги залучених у них грошей та акумулювавши їх на своїх рахунках. НБУ зобов'язав банки також підвищити покриття ризику ліквідності.

З одного боку, згадані рішення НБУ сприяли підвищенню міцності банків та їхньої платоспроможності, а з іншого - зростанню відсоткових ставок, скороченню термінів кредитування і навіть призупиненню видачі позик деякими банками.

Все це мало своїм наслідком скорочення темпів зростання обсягів довгострокового кредитування та кредитування капітального будівництва і оновлення основних фондів великими підприємствами.

Загальний обсяг депозитів банків у 2008 р. скоротився на 1,2%, а за І квартал 2009 р. - 15%. Вже 5 місяців поспіль знижуються вклади юридичних осіб через нестачу оборотних коштів компаній. На це впливає обмеження кредитування в умовах низької ліквідності банківської системи. Кредитні вкладення зменшилися на 12,0%. Направлення грошово-кредитної політики на подолання інфляційного тиску зумовлює подорожчання кредитних ресурсів. У січні-травні 2009 р. середньозважена ставка за кредитами в національній валюті збільшилася на 5,4%.

Принципи побудови податкової системи України, її склад, а також права та обов'язки платників податків визначаються законом України “Про систему оподаткування” в редакції від 18.02.1997 р. із внесеними змінами. Згідно чинного законодавства, в Україні стягується 25 загальнодержавних та 14 місцевих податків і зборів. До загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на додану вартість (ПДВ), податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, податок з власників транспортних засобів, мито, фіксований сільськогосподарський податок, деякі платежі (державне мито, плата за користування природними ресурсами, рентні платежі), а також цільові відрахування до бюджетних та позабюджетних фондів (збір на обов'язкове пенсійне страхування, збір за забруднення навколишнього природного середовища тощо). До місцевих податків і зборів належать податок з реклами, комунальний податок, а також низка обов'язкових платежів (готельний збір, збір за паркування, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі тощо).

Податкова система України поєднала в собі принципи двох податкових систем, найбільш характерних для світової практики - європейської й американської. Якщо в американській системі переважає прибутковий принцип оподатковування, в європейській - обкладення обороту у формі податку на додану вартість. Жорсткість української податкової системи визначена еклектичним поєднанням обох зазначених систем з базовою метою - ліквідації дефіцитності бюджету. Це визначалося й вимогами міжнародних фінансових організацій, які обумовили надання кредитів скороченням бюджетного дефіциту.

Зростання недовіри інвесторів до фінансової системи України зумовило вивезення капіталу і згортання інвестицій в Україну, відсутність сприятливих умов для зростання ділової активності і розвитку підприємництва. Різко знижуються темпи надходження іноземних інвестицій, які раніше істотно збалансовували платіжний баланс. За ІІІ кв. 2008 р. їх обсяг був у 2 рази менший, ніж у ІІ кварталі 2008 р., а за жовтень 2008 р. майже в 10 разів менший середньомісячного показника у ІІ кварталі 2008 р.

Головним завданням податково-бюджетної політики на 2008-2010 рр. стала податкова реформа. Вона передбачає послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток. Так, починаючи з 2008 року, буде зменшуватися ставка податку на прибуток підприємств на 1 відсотковий пункт щороку до 22% у 2010 році з кінцевою метою зменшення розміру ставки до 20% у наступні роки.

Нагальною проблемою для ДПА є накопичення суми невідшкодованого податку на додану вартість (ПДВ). борг держави з повернення ПДВ у 2008 р. становив 7,9 млрд. грн., у тому числі прострочений - 3,6 млрд. грн.

З метою збільшення ефективності адміністрування збору податків уряд ініціював реформу декларування ПДВ. У квітні були впроваджені розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів. Це дало можливість виявляти обсяги податку, що заявлені до відшкодування безпідставно, та попереджувати незаконні маніпуляції з ним. Проте нововведення уряду значно ускладнило податкові процедури і збільшило витрати часу на їх проведення.

В результаті невиваженої податкової політики, неправильного розподілу доходів підприємств відбулося гальмування реноваційних та інвестиційних процесів та нагромадження потреби в інвестиціях у переозброєння виробництва. Але це завдання сучасна українська економіка вирішити не зможе - вона практично позбавлена стимулів довгострокового розвитку, які в сучасних умовах забезпечуються збалансованим комплексом усіх функцій оподаткування - фіскальної, регуляторної та стимулюючої.

Таким чином, можна констатувати, що на даний час в Україні склалася несприятлива ситуація для розвитку бізнесу взагалі і для інвестування в кондитерську галузь зокрема.

В Бюджеті України на 2009 р. є документ, яким передбачено суттєве зменшення кількості податків на підприємства і було запропоновано замінити на єдиний соціальний внесок всі податки на фонд заробітної плати, проте до діла не дійшло, тому що не розроблені ні відповідні документи податкової звітності, ні механізми та інструкції з стягнення єдиного соціального податку, хоча таке нововведення могло б суттєво спростити механізм нарахування податків на фонд заробітної плати і вивести з тіні хоча б частину реальних заробітних плат українського населення.

Таким чином, аналізуючи сучасний стан економіки України, можемо зробити висновки про загальну несприятливу ситуацію для розвитку виробництва в Україні. Проте вітчизняні підприємства намагаються стійко переносити всі негаразди і зберігати свої потужності.

2.2 Аналіз ринкової позиції підприємства

Сучасний ринок кондитерської промисловості України представлений 28 великими спеціалізованими підприємствами та масою малих цехів. Сукупна потужність цих фабрик складає приблизно 625 тис. тонн за рік. Крім цього солодке печиво виробляють і хлібозаводи, окремі види кондитерської продукції випускають заводи продовольчих товарів.

При рівні споживання 7,4 кг кондитерської продукції на душу населення в рік Україна є на 8 місці у світі. Тому стабільний розвиток попиту на кондитерські вироби сприяє розвитку вітчизняної кондитерської промисловості.

Продукція української кондитерської промисловості характеризується оптимальним співвідношенням ціни та якості, а тому вона є конкурентноздатною на зовнішніх ринках. Саме тому частка експорту в загальній кількості виробленої кондитерської продукції на Україні займає більше 23%. Проте останнім часом країни-споживачі української кондитерської продукції почали запроваджувати ввізне мито на продукцію вітчизняних кондитерських підприємств, мотивуючи це захистом власних виробників. Це сприяло перенасиченню українського внутрішнього ринку кондитерськими товарами і, внаслідок цього, згортанням виробничих потужностей підприємств.

Всю кондитерську продукцію, яка виробляється в Україні можна чітко поділити на три категорії: цукристі, борошнянисті та шоколадні вироби.

До групи цукристих виробів входять цукерки, глазуровані шоколадом (у тому числі батончики і шоколадно-вафельні торти), неглазуровані цукерки, східні ласощі (зефір, халва, шербет), а також карамель. Протягом останніх років в структурі цукристої групи стали окремо виділяти групу шоколадних виробів, яка включає в себе шоколад плитковий (з начинкою та без), шоколад фігурний і цукерки (які не менше, ніж на 50% складаються з шоколаду).

До борошняних виробів відносять не тільки різні види печива (цукрове, бісквітне, крекери, пісочне з різними видами глазурі та начинок), але й пряники, вафлі, кремові торти і тістечка, а також рулетно-бісквітні вироби.

В структурі виробництва кондитерської продукції протягом останніх років стабільно переважає група борошнянистих виробів, які складають близько 40% всього випуску. Найбільшу питому вагу у складі цієї групи має солодке печиво та вафлі (понад 73%), однак ця категорія демонструє найнижчі темпи росту (в середньому 5% на рік).

Найдинамічніше серед борошняних виробів останніми роками зростає виготовлення галет і крекерів (130%) та тортів і тістечок (120%).

Упродовж 2007 - 2008 рр. прискорилися темпи росту випуску шоколадних виробів, в результаті, їхня питома вага як окремої категорії ринку зросла на 2 відсоткові пункти і у 2008 р. склала майже 25%.

Група цукристих виробів останніми роками зростає темпами рівними темпам росту ринку в цілому, тому її питома вага в структурі виробництва є практично незмінною.

Найбільшу частку виготовлених цукристих виробів складає карамель (понад 75%), однак найвищі темпи збільшення випуску спостерігаються за виробами з мармеладу та желе (понад 30% на рік), частка яких, однак, не перевищує 7%.

Провідні підприємства кондитерської галузі можна поділити на три групи:

1. За рахунок іноземних інвесторів: ОАО “Крафт Фудз Украина” (м. Тростянець Сумської обл.) та “Львівська кондитерська фабрика “Світоч” (м. Львів).

2. За рахунок українських інвесторів: кондитерська компанія “А.В.К.” (дві фабрики в Донецьку та по одній в Луганську та Мукачево), концерн “ROSHEN” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики).

3. За рахунок власних коштів: ЗАТ “Одеса”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика”, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» та інші.

Перше місце за випуском кондитерських виробів посідає “ROSHEN” (25-30% від загального обсягу), за ним ідуть “АВК” (12-14%) та “Світоч” (7-8%). Кількісні показники виробництва кондитерської продукції за регіонами наведено у Додатку А. Можна побачити, що найбільше солодощів вироблялося у 2007 р. у Донецькій (“А.В.К”) та Львівській областях (“Світоч”). А взагалі кондитерські виробничі підприємства розташовані більш-менш рівномірно по всій території Україні.

Розподіл кондитерського ринку України за частками кондитерських підприємств у 2007 р. за даними ЗАТ «Укркондитер» представлений в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Розподіл кондитерського ринку України за частками учасників у 2007р.

Рейтинг компанії	Назва компанії	Обсяг виробництва, тонн	Частка ринку, %
1	«ROSHEN»	230571	29,9
2	«Конті»	132000	17,1
3	«А.В.К.»	91194	11,8
4	«Світоч»	58868	7,6
5	«Житомирські ласощі»	49767	6,5
6	«Полтавакондитер»	49578	6,4
7	«Kraft Eoods»	26898	3,5
8	«ХБФ» та «Харків'янка»	26550	3,4
9	«Черкаська БФ»	22759	3,0
10	«Одеса»	17705	2,3
11	«Запорізька КФ»	17434	2,3
12	«Херсонська КФ»	10025	1,3
13	«Луцьк-кондитер»	7245	0,9
14	«Хмельницька КФ «Кондфіл»	6519	0,8
15	Інші виробники	23184	3
Всього	770296	100

З поданих даних табл. 2.1 можемо зробити висновок, що ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» знаходиться на 14 місці в рейтингу компаній-виробників з річним обсягом виробництва 6519 тонн продукції та часткою ринку 0,8%.

Великі компанії не відчувають значної нестачі коштів: вони постійно запроваджують ексклюзивні продуктові лінії, будують нові фабрики, закуповують найсучасніше закордонне обладнання. Насамперед, цьому сприяє конкуренція у кондитерській галузі, яка останнім часом стає все більш жорсткою.

Це дозволяє їм утримувати на високому місці свої позиції в рейтингу, таким же підприємствам, як ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» досить важко відвойовувати собі позиції на кондитерському ринку. Проте правління акціонерного товариства поставило собі за мету розширення ринків збуту, збільшення виробничих потужностей і, як наслідок, відвоювання для товариства більшої частки на ринку вітчизняної кондитерської продукції.

Стосовно розподілу ринку кондитерських виробів України у 2008 р. (див. рис. 2.1), то бачимо, що частка ринку ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» зросла на 0,05%, проте місце в рейтингу українських підприємств-виробників кондитерської продукції так і залишилося 14.



Рис. 2.1. Розподіл кондитерського ринку України за частками у 2008 р.

Таким чином бачимо, що ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» почала нарощувати свої потужності, проте йому слід робити це і надалі, щоб не тільки закріпити свою позицію в рейтингу українських підприємств-виробників кондитерської продукції, а й підвищити її.

На сьогоднішній день ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» на ринку кондитерських виробів вже 15 років. Акціонерне товариство виготовляє наступні види кондитерської продукції:

- батончики пралінові;

- вафлі;

- драже вагове;

- драже фасоване;

- зефір;

- карамель з начинкою;

- карамель з фруктово-ягідною начинкою;

- карамель льодяникова;

- карамель молочна;

- новорічні подарунки;

- печиво;

- фрукти в шоколаді;

- Хмельницький сувенір;

- цукерки грильяжні;

- цукерки желейні;

- цукерки з помадними начинками;

- цукерки з праліновою начинкою;

- цукерки збільшені збивні;

- цукерки збільшені на вафельній основі;

- цукерки збільшені пралінові;

- цукерки на вафельній основі;

- цукерки помадні;

- цукерки помадні (шоколадна глазур);

- цукерки спиртові;

- цукерки із збивним корпусом.

Основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існує акціонерне товариство, являються звичайна карамель і вафлі. Ці позиції складають 60 відсотків обсягу продаж ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Кожного місяця з фабричного конвейєра сходить до 50 тонн солодкої продукції більше 125 найменувань. На фабриці працюють два основні цехи: карамелевий і борошняний. Виробнича площа карамельного цеху - 1118 м. кв., борошняного - 912 м. кв. Загальна площа ділянки фабрики - 10,4 тис. м кв. (1,04 га). До складу фабрики входять 12 фірмових магазинів та торгівельних точок, через які реалізується до 60% продукції, 25% продукції реалізується за межі країни, а решта - по області через оптові магазини чи фірми. Нещодавно запущений цех з глазурування кондитерських виробів.

Карамелевий цех є найбільшим. У цьому цеху працюють 4 лінії: 2 механізованих лінії, 1 напівмеханізована і сучасна голландська лінія з програмним управлінням, які випускають карамель в широкому асортименті з фруктовою, молочною, помадною, перешарованою начинкою, льодяники. Також в карамелевому цеху є ділянка для виробництва фасованої карамелі по 250г, в перспективі планується випускати фасовану карамель по 1 кг

Основним аргументом ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» в боротьбі за ринок залишається ціна, проте не все так просто з її зниженням. Адже доля імпортованої сировини у випуску продукції становить досить вагому частку (15 - 20%), а при виробництві шоколадних цукерок - 40%. Підприємство імпортує какао-боби, жири, пальмове, арахісове, кокосове масла, ароматизатори, пакувальні матеріали, а за все це слід дорого платити. А тому підприємство шукає способи зниження ціни в іншому. Наприклад: в період кризи підприємство скоротило виробництво шоколадних цукерок і, натомість, збільшило випуск глазурованих та помадних цукерок.

Проте і такі заходи не вберегли підприємство від збільшення цін, які зросли в залежності від виду виробу від 5 - 25%. Деяким чином незначному зростанню цін на вафлі сприяли значні запаси сировини на складах підприємства, що дозволило кілька місяців працювати на своїй сировині за старими закупівельними цінами.

В даний момент вигідні перспективи відкриваються для ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» стосовно виходу на ринки сусідніх областей. Оскільки через кризу багато збутових каналів інших фірм перестали існувати, зараз є всі можливості формування своєї збутової мережі давно напрактикованим способом, як то відкриття власних роздрібних торгових точок. Це дозволить довести свою продукцію до споживача за відносно дешевими цінами і сприятиме формуванню попиту на неї.

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «КОНДФІЛ»

3.1 Аналіз факторів впливу на діяльність підприємства

На сьогоднішній день кондитерська промисловість - одна з найбільш розвинутих галузей народного господарства України. Існування стійкого попиту на продукцію цієї галузі зумовлює постійне розширення кола виробників, а, отже, і загострення конкуренції на внутрішньому ринку.

Проте недоліком української кондитерської промисловості є значний знос основних фондів, застаріла технологічна база виробництва, що, в свою чергу, здійснює негативний вплив на якість кондитерських виробів. Тому на сьогоднішній день основним напрямком розвитку цієї галузі є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.

Кондитерські вироби - харчові продукти високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вигляд. Тому актуальним питанням на сьогоднішній день є використання натуральної вітчизняної сировини, придбання найсучаснішого обладнання та впровадження найновіших технологій для виробництва продуктів високої якості.

В Україні налічується близько шестисот підприємств-виробників кондитерської продукції. За 10 місяців 2007 р. спеціалізовані кондитерські фабрики, хлібокомбінати, заводи промтоварів, дрібні цехи випустили 340678 тонн кондитерських виробів. За відповідний період минулого року було випущено 438815 тонн солодощів, тобто виробництво збільшилося на 28,8%.

Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше 70 найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати. Кількість асортиментних позицій продукції провідних українських виробників за 2007 р. наведена в Додатку Б.

На протязі року майже на всіх підприємствах розробляються до десятка, а то й більше видів виробів. Правда, основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існують кондитерські фабрики, являються звичайна карамель і вагове печиво.

Оскільки українські кондитерські підприємства характеризуються порівняно невисокою ціною на свою продукцію при досить таки задовільній якості, то обсяг споживання національних кондитерських виробів серед населення нашої країни щорічно зростає. І тому, щоб нарощувати обсяги реалізації продукції підприємствам слід більше орієнтуватися на смакові якості продукції, знайти свою особливість в асортименті, зробити наголос на реалізації цієї продукції. Адже коли споживач має великий вибір виробів однієї цінової категорії, звичайно ж він вибере смачніший і якісніший товар.

Так, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» запропонувала фрукти в шоколаді та Хмельницькі сувеніри. Нехай в загальному обсязі виробництва такі вироби займають відносно невелику частку (20%), але лінії з їх випуску завантажені на повну потужність. А найголовніше - підприємству забезпечений постійний попит на даний товар. Реалізація Хмельницьких сувенірів здійснюється лише через роздрібну мережу підприємства, настільки високий попит на цю продукцію.

Цукерки є найбільш багаточисельною за асортиментом групою кондитерських виробів і найбільшою по кількості кондитерських мас, з яких вони виготовляються. В загальному обсязі виробництва кондитерських виробів цукерки складають більше ніж 13%. Основна маса цукерок на теперішній час випускається з помадних мас, а потім з інших мас різного типу, для роздрібного асортименту незначна кількість. Такий обсяг випуску обумовлений присутністю високовиробничих поточних ліній помадних цукерок.

Розробка і впровадження нових сортів цукерок і використання нетрадиційних видів сировини (різноманітні види молочної сироватки, фруктові порошки, молочна суха продукція, білкові концентрати, пюре з дикорослих плодів і ягід) дозволять знизити цукромісткість виробів і підвищити їх смакові і харчові якості.

Не менш важливим етапом випуску кондитерських виробів (зокрема цукерок) є впровадження високовиробничого обгортаючого і пакувального устаткування, що дозволить збільшити випуск обгорнених цукерок, запакованих в яскраві коробки.

Значну роль в зростанні якості кондитерських виробів в умовах нових економічних форм господарювання має комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП), покращення організації і умов праці кожного працюючого на підприємстві, збільшення висококваліфікованих робочих кадрів на виробництві.

У 2008 році відбулися значні зміни в асортименті продукції ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»: були зняті з виробництва 70 позицій, розроблені та запущені у виробництво 65 нових видів продукції. На даний момент асортимент продукції ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» налічує 227 позицій. У 2009 р. планується продовжити політику оптимізації асортименту, адже на протязі І кварталу 2009 р. були введені нові технологічні лінії з виробництва шоколадних цукерок та драже.

В кондитерській галузі України налічуються три групи конкурентів:

1.Оптові і дрібнооптові постачальники кондитерських виробів з країн Західної Європи.

2. Оптові і дрібнооптові постачальники з країн Східної Європи.

3. Вітчизняні підприємства-виробники кондитерських виробів.

Проте, за даними Держкомстату України частка імпортованих кондитерських виробів на Україні не перевищує 9,3%, а це означає, що головними конкурентами акціонерного товариства є українські виробники.

За досліджуваний період головними конкурентами ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» були: Львівська кондитерська фірма "Світоч", АТЗТ "Одеса", ЗАТ "Харківська кондитерська фабрика", ЗАТ "Житомирські солодощі", Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка" та концерн «ROSHEN».

Ринок кондитерських виробів України має чітко виражену сезонність: найменшим є споживання кондитерської продукції в літні місяці, а під час новорічних свят воно досягає свого найбільшого значення. Загалом відносною стабільністю характеризується споживання печива, також ця категорія є найдешевшою за ціновими параметрами. Зараз, під час економічної кризи в Україні зростає споживання печива, так як багато споживачів відмовляються від дорожчої кондитерської продукції - тортів, рулетів, шоколаду і шоколадних цукерок. Найчутливішими до сезонних змін серед кондитерських виробів є цукерки, споживання яких значно скорочується літом та відчутно зростає під час зимових свят.

Споживання шоколаду має практично однакову динаміку в розрізі місяців, проте лише на новорічні свята його споживання частково знижується внаслідок переорієнтації споживачів на цукерки.

Споживання карамелі має тенденцію до зменшення на початку осені, але ближче до новорічних свят воно знову починає зростати.

З огляду на це, акціонерному товариству слід планувати свою виробничу діяльність, щоб продукція не залежувалася на складах і водночас не простоювало устаткування.

Для цього слід вести постійний контроль за споживанням продукції, її залишками на складах, виробництвом товарів, надходженнями замовлень на поставку товарів.

Разом з тим, попит на кондитерські вироби в Україні є чутливим до зміни ціни, тому фактором ризику є збільшення цін на основну сировину, що відповідно призводить до збільшення собівартості виробництва та зростання ціни на готовий продукт.

Таким чином, на сьогоднішній день зростання цін на кондитерську продукцію відбувається більшими темпами, ніж зростання доходів населення, а це знижує споживання кондитерських виробів. Зокрема, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» через збільшення вартості виготовлення карамелі ризикує втратити свої ринки збуту за кордоном.

Акціонерне товариство під час своєї господарської діяльності працює з різними клієнтами зовнішнього середовища, яке його оточує.

Постачальники - це ділові фірми і окремі особи, які забезпечують підприємство матеріальними ресурсами, які необхідні для виробництва конкретної продукції. Для того щоб випускати кондитерські вироби, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» повинна купувати молоко, масло, муку, цукор, какао, кондитерський жир, фруктові добавки, ароматизатори та інші продукти. Крім того, вона повинна купувати робочу силу, устаткування, паливо, електроенергію, комп'ютери та інше. Події в "середовищі постачальників" можуть серйозно вплинути на діяльність підприємства. Керівництво повинно уважно слідкувати за цінами на предмети постачання, оскільки ріст цін на матеріали, які закуповуються спричиняє зростання цін на кондитерські вироби.

В табл. 3.1 приведені існуючі джерела поставок на акціонерне товариство сировини і матеріалів.

Таблиця 3.1 Джерела поставок на підприємство сировини і матеріалів

№ п/п	Постачальник	Вид сировини
1	м. Львів «Континаф»	Какао-тертий
2	м. Київ «Кондитерпродторг»	Какао-порошок
3	м. Київ «Екотехніка»	Какао-порошок
4	Бориславський р-н спиртзавод «Таврія»	Коньяк, лікер
5	м. Городок молокозавод	Молоко згущене
6	Чорнобаївка п/ф	Меланж
7	Комбінат хлібопродуктів	Мука в/с
8	м. Хмельницький «Маслосирбаза»	Масло
9	Верхньодніпровський крохмалепаточний комбінат	Патока, кондитерський жир
10	м. Вінниця жиркомбінат	Кондитерський жир «себао»
11	Цукрові заводи області	Цукор-пісок

Проте ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» не укладає довгострокові договори зі своїми постачальниками. Це є непродуманим рішенням підприємства. Адже при укладанні довгострокової угоди можна отримати досить великі знижки від постачальника та більшу відстрочку оплати. На сьогоднішній день акціонерне товариство має довгострокову угоду лише з постачальниками молока. Також ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» практично не має відстрочок в платежах за сировину на період, довший за 2 тижні, а це не сприяє ефективній діяльності підприємства, скорочує наявність його обігових коштів.

Посередники - це фірми, які допомагають підприємству в просуванні, збуті і розподіленні його продукції серед клієнтури. До них відносяться торгові посередники, фірми-спеціалісти по організації просування товарів, агентства по наданню маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи.

На сьогоднішній день у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» практично відсутня мережа посередників. Це пояснюється тим, що, по-перше, збутова політика акціонерного товариства спрямована на формування власної торгівельної мережі та на експорт, а по-друге, на підприємстві навіть і не намагалися формувати свої канали розподілу готової продукції.

Наявні на даний момент 2 фірми-посередники, які реалізовують продукцію акціонерного товариства у Вінницькій області та в Кам'янці-Подільському з'явилися лише тому, що вони самі зацікавлені в продукції підприємства. Ці посередники самі запропонували співпрацю акціонерному товариству. З цього можемо зробити висновок, що якби служба збуту підприємства зайнялася пошуком посередників і в інших регіонах, то підприємство могло б значно розширити свої ринки збуту та підвищити обсяги реалізації продукції.

На сьогоднішній день в кондитерській галузі розроблені нові технології виробництва карамелі, шоколадних цукерок та вафель. Ці технології є енергозберігаючими та потребують незначних затрат людської праці, вони максимально комп'ютеризовані та автоматизовані. Внаслідок цього правління ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» вирішило кілька років попрацювати собі на збиток, проте оновити технологічні лінії виробництва на підприємстві та побудувати нові виробничі цехи. Наслідком такого рішення стала збиткова діяльність підприємства, проте на даний момент майже 60% виробничого обладнання підприємства оновлені і виробнича потужність збільшена на 34%. За таких умов та при ефективному подальшому управлінні діяльністю акціонерного товариства, є можливим значне збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції підприємства, розширення ринків збуту та підвищення рейтингу підприємства на ринку вітчизняних кондитерських виробів.

Основним енергоресурсом для кондитерської промисловості є електроенергія. До 20% собівартості (в залежності від розміру підприємства та видів кондитерської продукції) складають витрати на енергоресурси. Зокрема, на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» витрати на енергоресурси займали майже 39% собівартості кондитерської продукції до 2005 р.

На початку 2005 р. правління акціонерного товариства прийняло рішення про повну модернізацію підприємства. За останні роки було закуплено кілька абсолютно нових технологічних ліній, повністю оновлено виробництво вафель і карамелі. На даний момент в стадії незавершеного будівництва знаходяться два нових цехи для виробництва кондитерської продукції.

Розглянемо основні показники діяльності акціонерного товариства (табл. 3.2).

Досліджуючи основні показники господарської діяльності акціонерного товариства, можемо зробити наступні висновки.

По-перше, за аналізований період виручка від реалізації продукції на підприємстві відчутно коливалася - від зменшення на 9% у 2006 р. до зростання на 21,1% у 2007 р. Це можна пояснити впливом наступних чинників:

Таблиця 3.2 Основні техніко-економічні показники діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Рік	Відхилення
			2005 р.	2006 р.	2007р.	2006 / 2005	2007 / 2006
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції	тис. грн.	37401,2	34072,5	41268,9	91	121,1
2	Середньооблікова чисельність працівників	осіб	45	46	47	102,2	102,1
3	Середньорічна продуктивність праці одного працівника	тис. грн./ особу	82,7	72,8	86,9	88	119,4
4	Фонд заробітної плати працівників	тис. грн.	3114,2	3661,6	4158,7	175,8	113,6
5	Середньомісячна заробітна плата одного працівника	грн./ особу	1740	1652	1729	95	104,6
6	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	29002,8	26987,7	30897,7	93	114,5
7	Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції)	грн. / грн.	0,77	0,79	0,75	102,6	94,9
8	Валовий прибуток до оподаткування (збиток)	тис. грн.	3822,9	3403,7	5037,1	89	148,0
9	Рентабельність доходу	%	10,22	9,98	12,2	90,8	122,2
10	Рентабельність витрат	%	13,18	12,61	16,3	95,7	129,3
11	Середньорічна вартість основних фондів	тис. грн.	7296,7	8285,2	9415,6	113,5	113,6
12	Фондовіддача	грн.	5,12	7,9	4,38	80,27	106,6
13	Податок на додану вартість	тис. грн.	3866,7	3554,1	4253,8	91,9	119,7

- коливанням продуктивності праці одного працівника (в 2012 р. відбулося зниження продуктивності на 12%, а в 2013 р. вона зросла на 19,4%);

- зростанням собівартості виготовленої продукції, яка за аналізований період збільшилася на 7,5%;

- збільшенням чисельності працівників (на 23 особи за аналізований період).

По-друге, відбулося зростання середньомісячної заробітної плати працівників за досліджуваний період на 25,4%, що спричинило і зростання загального фонду оплати праці на 89,4%.

По-третє, акціонерне товариство знизило Витратомісткість своєї продукції на 0,02 грн., тобто витрати на одиницю виробу знизилися на 2 коп.

Слід відмітити, що акціонерному товариству вдалося за досліджуваний період значно підвищити свої рентабельність доходу та витрат на 22,2 % та 29,3% відповідно. Це вже є позитивним показником діяльності підприємства.

По-четверте, на підприємстві відбулося значне оновлення основних виробничих фондів - на 27,1% за аналізований період. Проте показник фондовіддачі на підприємстві знизився і становить лише 85,5% показника 2011 р.

Стосовно особливостей облікової політики на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», то вони наступні:

- основні засоби відображаються в обліку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, спорудження і виготовлення з урахуванням сум декількох обов'язкових до оцінок, які було проведено за рішенням Кабінету Міністрів України у зв'язку з інфляцією;