Антикризове фінансове управління підприємством

- При формуванні розвитку бізнесу підприємства використано модель грошового потоку для всього інвестованого капіталу;

- Джерелами інвестування проекту визначено безвідсоткові позики інвестора, амортизаційні відрахування та чистий прибуток підприємства;

- В бізнес-плані підприємства обсяги виробництва продукції та надання послуг, з їх диференціацією по видах електрозварювального устаткування та аксесуарів до нього, заплановані на рівні, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства, а також виділені типи площ приміщень, що можуть надаватися в оренду;

- Розрахунок вартісних показників витрат та доходів не проводився, а базувався на вихідних даних бізнес-плану підприємства.

4. Використання інформаційних технологій в процесі антикризового фінансового управління підприємством

В останні роки аналітична обробка даних має все більшу увагу. Аналітичні модулі з'явилися в складі всіх основних фінансово-виробничих додатків - адже в сучасних умовах розвитку економіки якість інформаційної підтримки діяльності керівників і аналітиків є одним з факторів досягнення успіху підприємства. Інформаційні системи масштабу підприємства, як правило, містять кілька типів автоматизованих робочих місць для різних категорій користувачів.

На будь-якому підприємстві існують два види інформаційних систем:

- Операційні системи - для полегшення повсякденного керування;

- Інформаційні системи - для полегшення керування бізнесом.

Операційні системи мають наступні властивості:

- як правило, згодом нарощуються;

- мають кілька програм для різних категорій користувачів;

- частина програм централізована, частина децентралізована, а деякі працюють у декількох системах;

- часто не існує загального плану для їх об'єднання;

- по оцінках експертів, із всього обсягу даних, які отримані, оброблені та збережені на підприємстві, лише невелика їх частина доступна співробітникам і управлінському складу;

- попит на оперативні дані, як правило, стосується однієї галузі.

Інформаційні системи мають інші якості:

- інформаційні системи часто розширюють галузь застосування і вимагають великого обсягу оперативних даних;

- спрямовані на керування бізнесом, як сьогодні, так і в майбутньому;

- вимагають великого обсягу історичних даних;

- забезпечують гнучкий і ефективний спосіб одержання набору даних ключовими співробітниками організації;

- включають зовнішні дані;

- їх можна охарактеризувати, в основному, як сховища даних.

При впровадженні універсальної інформаційної системи (УІС) важливо враховувати два типи систем З наступних причин:

- структура даних для операційних систем оптимізована для обробки документів, а не для аналізу даних і прийняття рішень;

- при спільному використанні операційні й інформаційні системи починають взаємодіяти одна з іншою і у такий спосіб знижують продуктивність;

- щоб уникнути зниження рівня обробки повсякденних операцій у бізнесі, варто видалити канал доступу до інформації з основного маршруту обробки даних;

- менеджери, як правило, не знають, яка інформація буде їм потрібна у майбутньому;

- попит на інформаційні дані зросте в багато разів через кілька років.

Особливе місце серед інформаційних систем займають продукти, що застосовуються менеджерами вищої ланки і керівниками різних рівнів і призначені звичайно для комплексного багатомірного аналізу даних, їхньої динаміки, тенденцій і в остаточному підсумку - для сприяння прийняттю рішень. Подібні продукти, як правило, відрізняються по своєму інтерфейсу від звичайних автоматизованих робочих місць, призначених для введення даних, і в більшості випадків мають засоби одержання даних (сум, середніх, максимальних і мінімальних значень для різних вибірок). Відзначимо, що найчастіше робочий час користувачів таких продуктів (іноді вони називаються системами підтримки прийняття рішень) цінується досить високо, тому вимоги до функціональності і зручності застосування тут набагато більш важливі, ніж мінімізація їх ресурсної ємності.

Технологія комплексного багатомірного аналізу даних одержала назву OLAP. OLAP - це ключовий компонент організації сховищ даних (Data warehousing), тобто збору, від відбору і попередньої обробки даних з метою надання результуючої інформації користувачам для статистичного аналізу і створення звітів. Багатомірний аналіз даних може бути здійснений як у клієнтському додатку (наприклад, засобами багатомірного аналізу володіє Excel 2000), так і на сервері баз даних. Усі виробники ведучих серверних СУБД, такі як Oracle, Microsoft, Informix, IBM, Sybase, роблять серверні засоби для подібного аналізу, однак відповідні продукти Oracle, Informix, IBM і Sybase здобуваються окремо від сервера баз даних і коштують досить дорого. Що ж стосується Microsoft, то починаючи з версії 7.0 Microsoft SQL Server містить у своєму складі OLAP-сервер і, таким чином, дозволяє створювати відносно недорогі OLAP-рішення на базі Microsoft SQL Server.

Системи підтримки рішень мають необхідні засоби для забезпечення користувача агрегованими даними для вибору з основного набору даних у форматі, зручному для сприйняття й аналізу. Як правило, ці агреговані функції складають багаторівневий набір даних (гіперкуб), де осі містять об'єкти аналізу, а осередки містять залежні показники. Крім того всі осьові дані можуть бути організовані ієрархічно з різними рівнями представлення деталей. При такій моделі даних користувачі можуть формулювати складні запити, створювати звіти і викликати підмножини даних.

Технологія для об'єднаного багаторівневого аналізу даних відома як OLAP (“On-Line Analytical Processing”) - “Оперативна аналітична обробка”. Визначимо вимоги для багаторівневого аналізу. Вони включають:

- можливість показу результату аналізу за прийнятний проміжок часу (звичайно не більше 5 секунд), навіть за рахунок менш детального аналізу;

- можливість проведення будь-якого логічного чи статистичного аналізу, специфічного для даної програми, а також зберігати його у формі, зручній для кінцевого користувача;

- колективний доступ до даних з підтримкою необхідних механізмів блокування і процедур перевірки;

- багаторівневе концептуальне представлення даних, включаючи повну підтримку ієрархій і наборів ієрархій;

- можливість доступу до будь-якої необхідної інформації незалежно від її області і місцезнаходження.

Джерело даних у системі OLAP - сервер, що подає дані для аналізу. У залежності від областей використання продуктів OLAP можуть бути різні джерела даних: сховища даних, з'єднана база даних із загальними даними, набір таблиць із зібраними фінансовими даними чи будь-яка інша комбінація вищезгаданих джерел. Можливість роботи з даними з інших джерел - одна з найважливіших для продуктів OLAP.

Висновки

Дослідження, проведене в дипломній роботі, дає можливість зробити низку узагальнюючих висновків.

Банкрутство - невід'ємний елемент ринкової економіки і один з головних факторів ринкової конкуренції. В сучасних економічних умовах на ринкових засадах, розвиток вітчизняного виробництва є неможливий без створення ефективної системи банкрутства, яка повинна відповідати вимогам часу та передовій світовій практиці. Ступінь теоретичного вивчення системи і заходів антикризового фінансового управління, їхнього практичного застосування є не повною. Сучасна економічна ситуація в Україні приречена на вплив таких факторів, як політична нестабільність, інфляція, криза неплатежів, відсутність фінансової дисципліни, неплатоспроможність підприємств. До таких підприємств необхідно застосовувати заходи, спрямовані на їх фінансово-господарське оздоровлення шляхом реструктуризації, санації, добровільної ліквідації під контролем кредиторів та власника, а також шляхом примусової санації або ліквідації.

Концептуальними завданнями законодавства про банкрутство є:

- припинення паразитування на майні підприємств - боржників незалежно від форм власності при запровадженні процедур банкрутства шляхом введення інституції розпорядження майном з моменту реєстрації заяви в суді про порушення справи про банкрутство, що також забезпечує збереження майна і виробничих потужностей;

- на основі досягнення мирової угоди між боржником та кредиторами здійснення процедури санації боржника, спрямованої на відновлення його платоспроможності;

- задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи концептуальні завдання законодавства про банкрутство законодавець установив такі судові процедури, що застосовуються до боржника:

- розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

- санація (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідація банкрута.

Застосування закону про банкрутство є одним із головних механізмів оздоровлення економіки саме через здійснення заходів по відновленню платоспроможності підприємств-боржників, тобто завдяки застосуванню процедури санації боржників. Надзвичайно великим досягненням закону слід вважати вперше законодавче врегулювання цілого спектру понять і заходів, які розкривають суть і зміст дій щодо відновлення господарської і фінансової життєздатності підприємств-боржників.

Закон передбачає, що планами санації в судовій процедурі можуть бути передбачені:

- реструктуризація підприємств;

- перепрофілювання виробництва;

- закриття нерентабельних виробництв;

- продаж частини майна боржника;

- продаж майна боржника, як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств);

- ліквідація дебіторської заборгованості;

- реструктуризація кредиторської заборгованості, в тому числі шляхом переведення боргів (частини боргів) на інвестора та погашення ними боргу.

Виходячи з аналізу літературних джерел з теми дослідження, можна зробити висновок, що банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення, вид кризи, стадія розвитку кризи. Ідентифікація вказаних ознак уможливлює правильне визначення діагнозу фінансової неспроможності підприємства та підбір найефективніших санаційних заходів. Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, поділяються на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Вплив зовнішніх факторів кризи має стратегічний характер. Вони зумовлюють фінансову кризу на підприємстві, якщо менеджмент помилково або несвоєчасно реагує на них, тобто якщо відсутня система раннього попередження та реагування, одним із завдань якої є прогнозування банкрутства. Виділяють велику кількість ендогенних факторів фінансової кризи. З метою систематизації їх групують в такі блоки: низька якість менеджменту, дефекти в організаційній структурі, низький рівень кваліфікації персоналу, недоліки у виробничій сфері, прорахунки в галузі постачання, низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції, прорахунки в інвестиційній політиці, брак інновацій та раціоналізаторства, дефіцити у фінансуванні, цілковитий брак контролінгу або незадовільна робота його служб.

Виділяють такі види криз:

- стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал та бракує довгострокових факторів успіху);

- криза прибутковості (перманентні збитки “з'їдають” власний капітал і це призводить до незадовільної структури балансу);

- криза ліквідності (коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).

Між різними видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричиняє кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до втрати підприємством ліквідності. Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової кризи є надмірна кредиторська заборгованість, неплатоспроможність та банкрутство підприємства. Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Розрізняють три фази кризи:

- фаза, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства за умови переведення його на режим антикризового управління;

- фаза, яка загрожує дальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

- кризовий стан, який не сумісний з існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.

Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної та своєчасної реакції на неї.

Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація - система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Головною метою фінансової санації є мобілізація фінансових ресурсів для:

- Відновлення (поліпшення) платоспроможності та ліквідності;

- Формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Закрите акціонерне товариство закритого типу “Дослідний завод зварювального устаткування”, який був об'єктом дослідження роботи, спеціалізується з розробки і впровадження у виробництво сучасного устаткування і технологій, що створенні на використанні висококонцентрованих джерел енергії, діагностики обробки металів, їх зварювальних з'єднань та металоконструкцій в цілому для підвищення їх експлуатаційної надійності та довговічності, а також інших технологічних процесів і металообробки.

Аналіз фінансової звітності за попередні декілька років дозволив виявити стан розвитку підприємства, а також визначити майбутній потенціал бізнесу на підставі його поточної та майбутньої прогнозованої діяльності. Аналіз фінансово-господарської діяльності Товариства показав, що по всіх роках періоду функціонування ЗАТ (2002-2005 рр.), підприємство мало від'ємне значення показника “фінансовий результат від звичайної діяльності”, причому величина збитків зростала.

Підприємство на протязі всього періоду, що піддавався аналізу, свою господарську діяльність проводило у двох напрямках: виробництво електрозварювального обладнання та аксесуарів до нього, надання приміщень підприємства в оренду.

Виробнича діяльність за весь час аналізу була збитковою, надання ж послуг давало позитивний фінансовий результат, що, навіть за підсумками роботи в 2002 р., сприяло отриманню чистого прибутку в цілому по підприємству. Але по останніх трьох звітних датах зростання негативної віддачі від виробництва погіршило загальну картину фінансового стану підприємства з формуванням від'ємного фінансового результату.

Тобто підприємство не змогло досягти сталих темпів функціонування, не підійшовши до етапу найвищої ефективності (тобто піку) в життєвому циклі підприємства в межах існуючих виробничих можливостей. В подальшому підприємству необхідно переглянути стратегію свого розвитку і запровадити принципи ефективної комерційної діяльності, щоб позитивно вплинути на досягнення позитивної рентабельності і акумуляції чистих прибутків. Структура таких активів підприємства характеризується непропорційним співвідношенням між ліквідними та неліквідними групами активів, що відображається у високому ступені їх ризикованості. Аналіз фінансових результатів за останні роки показав, що підприємство не запроваджує методи ефективного менеджменту, які б дозволяли підприємству не втратити конкурентоспроможні позиції в період посилення конкурентної боротьби. антикризовий банкрутство фінансовий

Головним стратегічним кроком у оптимізації управлінських рішень топ-менеджерів підприємства повинно стати запровадження бізнес-програми оновлення асортименту продукції, що виробляє підприємство, з використанням новітніх інноваційних технологій.

Аналіз виробничо-фінансової діяльності ЗАТ «ДЗЗУ» показав, що функціонування підприємства в межах існуючої стратегії управління, яка спирається на просте відтворення наявної моделі виробництва, не дозволяє йому перетнути межу беззбитковості і вийти на позитивні фінансові результати роботи.

Суть інноваційного проекту, що пропонується в дипломній роботі, полягає у розробці та організації серійного виробництва сучасних моделей енергозберігаючого обладнання та інструмента для зварювання, різання з сервісним обслуговуванням на території України, що може бути досягнуто за рахунок проведення конструкторсько-технологічних робіт, виготовлення і реалізації надійного, високоякісного та конкурентоспроможного обладнання та аксесуарів дугового зварювання, різання і інверторних джерел живлення. Згідно плану реконструкції заводу по відновленню виготовлення дослідних зразків та впровадженню серійного виробництва нових моделей устаткування дугового зварювання та аксесуарів планується впровадити виготовлення новітнього устаткування.

Проведені розрахунки довели, що у підприємства існують всі об'єктивні підстави для зростання рівня рентабельності по роках прогнозу, тобто, досягнення прибутковості можливо як за рахунок зростання обсягів продажів продукції, так і внаслідок скорочення витрат на її виробництво.

Висновки щодо прогнозу господарської діяльності ЗАТ “ДЗЗУ”:

- Період прогнозування обраний у 5 років. Такий період прогнозування (горизонт прогнозу) є достатнім для цілей оцінки, оскільки не виявлені конкретні очікування щодо екстраординарних чи інших нестандартних подій. П'ятий рік уже може вважатися цілком стандартним і типовим для усього після прогнозного періоду;

- Прогноз виходив із досить поміркованих оцінок щодо майбутнього розвитку бізнесу компанії, тобто передбачав реальний варіант функціонування підприємства в межах започаткованого інноваційного проекту.

При формуванні розвитку бізнесу підприємства використано модель грошового потоку для всього інвестованого капіталу.

Джерелами інвестування проекту визначено безвідсоткові позики інвестора, амортизаційні відрахування та чистий прибуток підприємства.

В бізнес-плані підприємства обсяги виробництва продукції та надання послуг, з їх диференціацією по видах електрозварювального устаткування та аксесуарів до нього, заплановані на рівні, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства, а також виділені типи площ приміщень, що можуть надаватися в оренду.

Розрахунок вартісних показників витрат та доходів не проводився, а базувався на вихідних даних бізнес-плану підприємства.

Розрахунок амортизації заснований на нормах і методах нарахування амортизації основних засобів, передбачених п. 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 і Закону України “Про оподаткування прибутку”.

Размещено на Allbest.ru