Фінансовий облік на підприємстві
Облік грошових коштів, виробничих запасів, транспортно-заготівельних витрат, фінансових інвестицій. Облік реалізації готової продукції, розрахунків з підзвітними особами. Облік надходження та амортизації основних засобів виробництва, необоротних активів.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | шпаргалка |
Язык | русский |
Дата добавления | 24.02.2014 |
Размер файла | 77,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Для обліку доходів від довгострокових фінансових інвестицій за методом участі в капіталі ведеться рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі». При цьому за кредитом даного рахунка відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
Втрати, що виникають у процесі інвестиційної діяльності в асоційовані дочірні підприємства та в спільну діяльність, відображаються на рахунку 96 «Втрати від участі в капітали».
Бухгалтерські проведення:
1. Здійснена фінансова інвестиція за методом участі в капіталі Д-т 141 К-т 311
2. Списана сума від участі в капіталі на фінансовий результат Д-т 721 К-т 792
3. Списано втрати від участі в капіталі на фінанс.рез. в діяльності інвестора Д-т 792 К-т 963
19.Облік фінансових інвестицій, придбаних з дисконтом за методом ефективної ставки відсотка
Фінансові інвестиції, які утримують на підприємстві до їх погашення, оцінюються за амортизованою собівартістю. До таких інвестицій належать облігації, казначейські зобов'язання, депозитні сертифікати.
Різниця між номінальною і ринковою вартістю називається: - дисконтом, якщо ринкова вартість менша за номінальну вартість; - премією, якщо ринкова вартість перевищ номіналь вартість.
Амортизована собівартість фінансових інвестицій дорівнює собівартість визначена при первісному визначені фінансових інвестицій мінус погашена частина суми боргу плюс нарахована амортизація дисконту (або мінус нарахована амортизація премії) мінус часткове списання через зменшення корисності фінансових інвестицій мінус часткове списан у зв'язку з безнадійністю емітента.
Для амортизації премії або дисконту інвестор має застосовувати метод ефективної ставки відсотка - це метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом, зафіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок того звітного періоду, за яким відбувається нарахування відсотка.
У свою чергу ефективна ставка відсотка - це ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або премії) на середню величину собівартості інвестиції та вартості її погашення.
У відповідності до ПСБО12 «Фінансові інвестиції» розрахунок ефективної ставки відсотка здійснюється за такою формулою:
Придбання ФІ з дисконтом:
ЕСВ= номінальна сума відсотка + сума дисконту термін погашення *100% (вартість придбання ФІ + номінальна вартість):2
20. Облік ФІ , придбаних з премією, за методом еф. ставки відсотка
Якщо п-во здійснює довгострокові фін.інвестиції у боргові цінні папери, то метою є утримання їх до того періоду часу,коли закінч.термін погашення, визначений умовами їх випуску. Такі інвестиції обліковуються на субрах.142, або 143.
Дисконт (або премія) від здійснення ФІ виникають коли п-во купує боргові ЦП, за ціною що є нижчою або вищою за їх номінальну вартість. Тобто дисконт для інвестора є додатковим доходом, а премія- витратами додатковими. Зазначені доходи і витрати не можуть бути визнані інвестором у певній сумі на дату здійснення ФІ (виходячи з принципу нарахування та відповідності).
Такі доходи і витрати слід розділяти між звітними періодами протягом всього терміну утримання інвестором відповідних ЦП. Процес такого розподілу наз-ся амортизацією премії або дисконту.
Для амортизації премії або дисконту інвестор має застосовувати Метод ЕСВ
У відповідності до ПСБО 12 «Фін.Інвестиції» розрах ЄСВ здійснюється за такою формулою:
Придбання ФІ з премією: ЕСВ= *100%
Величина аморт.премії визнається витратами поточного періоду і відображу.за дебетом рах.952 «Інші фін.витрати»
Аморт.премії зменшує балансову вартість ФІ.
Завдяки процедурі амортизації премії або дисконту на дату погашення боргових ЦП в балансі інвестора буде показано номінал.вартість ФІ за якої і відбуватиметься її погашення.
Величина амортизації або дисконту визн в обліку з одночасно нарахування відсотку, які підлягають сплаті за ЦП!!!
21.Оцінка та облік виробничих запасів при їх вибутті
Є безліч ситуацій, за яких відбувається списання виробничих запасів з балансу. Зокрема, це: відпуск у виробництво, псування, продаж, внесення до статутного капіталу іншого підприємства тощо.
Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 «Запаси» у випадку будь-якого вибуття запаси оцінюються за одним із таких методів:
-- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
-- середньозваженої собівартості;
-- собівартості перших за часом надходження запасів (далі -- ФІФО);
-- нормативних затрат;
-- ціни продажу.
При цьому для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосов тільки один із наведених методів.
Метод ідентифікованої собівартості передбачає ведення окремого обліку за кожним видом запасів і списання їх за фактичною собівартістю, яка склалася на момент придбання. Відповідно до П(С)БО 9 за цим методом оцінюються запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.
За методом середньозваженої собівартості при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів. Так, оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Даний метод особливо популярний у бухгалтерській вітчизняній практиці.
Метод ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства/установи (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлено підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Тому для використання цього методу підприємству потрібні норми витрачання запасів на одиницю продукції (робіт, послуг).
Оцінка за цінами продажу характерна для підприємств роздрібної торгівлі й ґрунтується на застосуванні середнього проценту торгової націнки товарів (п. 22 П(С)БО 9). Вона може застосовуватись підприємствами, якімаютьзначнуізміннуноменклатурутоварів із приблизнооднаковимрівнем торговоїнацінки.
22.Облік прямих виробничих витрат підприємства
Для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначений рахунок бухгалтерського обліку 23 «Виробництво».
Він використовується для обліку на окремих субрахунках витрат:
1) промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції;
2) підрядних, геологічних і проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних дослідних робіт;
3) підп-тв транспорту та зв'язку на надання послуг
4) науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;
5) підприємств громадського харчування на випуск власної продукції;
6) підприємств торгівлі, постачання та збуту на здійснення діяльності з продажу товарів;
7) дорожніх господарств на утримання та ремонт автомобільних шляхів;
8) інших підприємств та організацій;
9) допоміжних (підсобних) виробництв;
10) на виконання некапітальних робіт (будівництво тимчасових споруд, демонтаж припиненого будівництвом об'єкта).
Рахунок 23 «Виробництво» -- активний, основний, витратний, призначений для обліку господарських засобів.
За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші витрати, а також виробничі накладні витрати на втрати від браку продукції (робіт, послуг); з кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунка 90). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних послуг тощо).
Основні бухгалтерські проведення з обліку виробництва
№ оп. |
Зміст господ опер |
Кореспон. рах |
||
Деб |
Кр |
|||
1 |
Нараховано амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються у виробництві |
23 |
13 |
|
2 |
Відпущено зі складу товарно-матеріальні цінності на потреби виробництва |
23 |
20 |
|
3 |
Відпущено у виробництво МШП |
23 |
22 |
|
4 |
Відображено вартість послуг, наданих допоміжним виробництвом цеху основного виробництва (передача продукції з цеху в цех) |
23 |
23 |
|
5 |
Списано на витрати виробництва втрати від технічно неминучого браку |
23 |
24 |
|
6 |
Використано частину готової продукції на потреби виробництва |
23 |
26 |
|
7 |
Оплачено готівкою витрати виробництва |
23 |
30 |
|
8 |
Оплачено з поточного або валютного рахунка, з інших рахунків у банку витрати виробництва |
23 |
31 |
|
9 |
Оплачено з підзвітних сум витрати виробництва |
23 |
372 |
|
10 |
Списано на собівартість продукції, робіт і послуг суми незадоволених претензій |
23 |
374 « |
|
11 |
Віднесено на витрати виробництва відповідну частину витрат майбутніх періодів |
23 |
39 |
|
12 |
Проведено дооцінку незавершеного виробництва |
23 |
423 |
|
13 |
Проведені відрахування до резерву на оплату відпусток виробничим робітникам |
23 |
471 |
|
14 |
Акцептовано рахунок постачальника за послуги, надані для потреб виробництва (вода, пара, енергія, зв'язок тощо) |
23 |
63 |
|
15 |
Нараховано заробітну плату робітникам виробництва і проведені відрахування на соціальне страхування від зарплати згідно з чинним законодавством |
23 « |
66 |
|
16 |
Відображено послуги, призначені для потреб виробництва, надані дочірніми підприємствами та внутрішніми підрозділами |
23 |
682 |
|
17 |
Відображено заборгованість перед іншими підприємствами за надані ними послуги для потреб виробництва (у т. ч. з оренди, транспорту тощо) |
23 |
685 |
|
18 |
Оприбутковано лишки незавершеного виробництва, виявлені під час інвентаризації в цехах допоміжних виробництв |
23 |
17 |
|
19 |
Включено до собівартості продукції, робіт і послуг відповідну частку загальновиробничих витрат |
23 |
91 |
|
20 |
Віднесено на собівартість продукції, робіт і послуг вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає в межах норм природного убутку |
23 |
947 |
|
21 |
Відображено зарахування на баланс інших необоротних матеріальних активів, виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах |
11 |
23 |
|
22 |
Відображено вартість послуг допоміжних виробництв, наданих для капітального будівництва |
15 |
23 |
|
23 |
Повернено невикористані у виробництві матеріальні цінності; відображено вартість зворотних відходів |
20 |
23 |
|
24 |
Списано собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, інструменту тощо, що відповідають критеріям визнання їх малоцінними та швидкозношуваними предметами |
22 |
23 |
|
25 |
Відображено втрати від невиправного браку |
24 « |
23 |
|
26 |
Оприбутковано напівфабрикати власного виробництва |
25 |
23 |
|
27 |
Оприбутковано на склад готову продукцію |
26 |
23 |
|
28 |
Частину витрат допоміжних цехів включено до суми матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню винними особами |
375 |
23 |
|
29 |
Включено до складу витрат майбутніх періодів відповідну частину витрат виробництва (у галузях із сезонним виробництвом, при освоєнні нових виробництв тощо) |
39 |
23 |
|
30 |
Списано витрати виробництв у частині наданих ними послуг (продукції) дочірнім підприємствам і внутрішнім підрозділам |
682 683 |
23 |
|
31 |
Списано на результати діяльності собівартість виконаних робіт або наданих послуг підприємствам, які для обліку витрат застосовують лише рахунки класу 8 |
791 |
23 |
|
32 |
Відображено суму уцінки незавершеного виробництва |
84 |
23 |
|
33 |
Відображено (списано) недостачу матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві (використовують підприємства, що застосовують рахунки класу 9 або одночасно рахунки і класу 8, і класу 9) |
84 |
23 |
|
34 |
Списано на витрати поточного природного убутку від втрат матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві внаслідок надзвичайних подій (здійснюється підприємствами, що не використовують рахунки класу 9) |
85 |
23 |
|
35 |
Відображено вартість послуг, наданих на сторону |
903 |
23 |
|
36 |
Відображено вартість робіт (основного або допоміжного виробництва), пов'язаних з дослідженнями та розробками |
941 « |
23 |
|
37 |
Відображено собівартість реалізованої частини незавершеного виробництва |
943 |
23 |
|
38 |
Проведено уцінку незавершеного виробництва |
946 |
23 |
|
39 |
Відображено виявлену під час інвентаризації недостачу матеріальних цінностей у цехах допоміжних виробництв (незавершеного виробництва) |
947 |
23 |
|
40 |
Списано на збиток втрати незавершеного виробництва внаслідок стихійного лиха, пожеж тощо |
99 |
23 |
23. Облік загальновиробничих витрат порядок їх розподілу
Під загальновиробничими витратами розуміють витрати на обслуговування бригад робітників, щодо обслуговування виробництва, тобто це ті витрати що обслуговують виробничий процес, але прямої участі у виробництві не приймають.
Облік загальновиробничих витрат відображається на рахунку 91. За дебетом показані визнанні за звітний період суми загальновиробничих витрат (ЗВВ), за кредитом - розподілені ЗВВ ( змінні, постійно розподілені, постійно не розподілені).
До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Ці витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат установлює підприємство і відображає в обліковій політиці.
Відображення в обліку
1)Нараховано амортизацію об'єктів загальновиробничого призначення 91-131
2)Відображено вартість запасів використаних для загальновиробничих потреб
91 - 20_(з відповідним субрахунком)
3)Нарахування з/п загальновиробничому персоналу
91 - 661
4)Нараховано ЄСВ на з/п загальновиробничому персоналу 91-651
5)Витрати на опалення, освітлення, водопостачання тощо 91-985
Вкінці звітного періоду ЗВВ розподіляються відповідно до П(С)БО 16 і списуються:
6)В частині зміних та постійних розподілених витрат виробництва на дебет 29 - 91
7)В частині постійних витрат нерозподілених на собівартість реалізації 901 -91
24. Облік наявності та руху готової продукції
Готовою продукцією є виріб (або напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові - покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції.
У залежності від виду готової продукції випуск її відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (вибір), то її буде передано на склад.
Якщо продукція не здається на склад, а її передають покупцеві або вона не має натуральних параметрів (робота, або послуга), то факт її випуску відображається в бухгалтерському обліку.
Для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні характеристики та складується, планом рахунків передбачено рахунок 26 „Готова продукція”. Цей рахунок активний, балансовий, показує запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва. По дебету рахунка відображається надходження готової продукції з виробництва на склад за первісною вартістю, по кредиту - її відпуск.
Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку 26 „Готова продукція” вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку 201 „Сировина і матеріали” або інших залежно від призначення цієї продукції.
Вихід кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з виробництва оформляється відповідною первинною документацією -- частіше приймально-здавальними накладними. У них зазначають номер, дату, цех (відправник), склад (одержувач), найменування продукції, одиницю вимірювання, кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто тощо), інші реквізити. Тут також відображують час прийняття, стан тари, підписи осіб того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції.
Крім накладних, складають, наприклад, змінний звіт комірників, у якому вказують, скільки і яких видів продукції прийнято від цеху, приход від цеху за зміну, кількість реалізованої або переданої іншим цехам продукції.
25. Облік наявності та руху малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів на складі і в експлуатації
Аналітичний облік руху виробничих запасів та МШП в бухгалтерії ведуть по окремим групам, матеріально-відповідальним особам, рахункам в спеціальних облікових реєстрах (відомостях). Важливо відображувати рух цінностей по кожному складу окремо, показники по надходженню запасів та розрахунок вартості вибуття запасів. При цьому слід розподіляти транспортно-заготівельні витрати, які включаються до первинної вартості запасів та відображаються на окремому субрахунку. Ці витрати слід розподіляти щомісячно між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього % ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття запасів, середній %ТЗВ знаходять за формулою: ((ТЗВ на початок місяця +збільшення ТЗВ протягом місяця)/ (вартість запасівна початок місяця + вартість запасів, що надійшли за місяць)) * 100%.
Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів і МШП призначено рахунок 20 “Виробничі запаси”. Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів. По Д-ту рахунку 20 “Виробничі запаси” відображають надходження (оприбуткування) виробничих запасів, їх дооцінку, по К-ту -- вибуття виробничих запасів, уцінку тощо. Вартість окремих видів виробничих запасів обліковуєт на відповідн субрахунках рах 20 “Виробн запаси”.
Для обліку наявності та руху МШП призначено рахунок 22 “МШП”. За дебетом рахунку 22 “МШП” відображають за первинною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Вартість отриманих ТМЦ відображається на рахунках з їх обліку без врахування суми ПДВ (Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами” тощо). Одночасно роблять запис на суму ПДВ: Д-т 64 “Розрахунки за податками й платежами” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”).
а) Загальні положення
Малоцінні і дорогоцінні швидкозношувані предмети надходять на склад підприємства у загальному порядку придбання матеріальних цінностей або виготовляються самими підприємствами. Тому надходження предметів документально оформляється так само, як облік сировини і матеріалів.
При надходженні МШП і ДШП від постачальників за цінами купівлі, націнки збутових організацій та на суми транспортно-заготівельних затрат робиться такийзапис за рахунками бухгалтерського обліку:
Дебет рахунка «Малоцінні і швидкозношувані предмети».
Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Облік наявності МШП і ДШП на складі, а також документальне оформлення і облікруху -- надходження, внутрішнє переміщення і передача (видача) зі складу в експлуатацію предметів -- здійснюється згідно з чинними основними положеннями з обліку запасів.
Такий облік забезпечує відображення всіх операцій, пов'язаних з відпуском, використанням і зносом таких предметів.
Залежно від спрямованості відпуску і використання швидкозношуваних предметів вобліку відображаються такі господарські операції: використання малоцінних і швидкозношуваних предметів в цехах, магазинах, фермах, дільницях тощо, виробництво при виготовленні продукції, наданні послуг; використання для потреб адміністративного і загальновиробничого характеру; відпуск на потреби обслуговуючих і непромислових виробництв; знос у результаті експлуатації дорогих швидкозношуваних предметів.
б) Облік малоцінних швидкозношуваних предметів, що перебувають в експлуатації
б) Облік передачі МШП в експлуатацію
На підставі первинних документів (накладних, вимогтощо) передані в експлуатацію МШП списуютьсязі складу записом:
Дебет рахунка «Матеріальнізатрати»
Кредит рахунка «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (субрахунок «Малоцінні предмети»).
Передаючи МШП в експлуатацію, відповіднучастку ТЗЗ списують на ті рахунки, на яких відображається погашення вартості (знос), амортизаціяцих предметів. Частка ТЗЗ, щоналежить до облікової вартості предметів, переданих в експлуатацію, визначається як відношення суми залишків цих затрат на початок місяця і поточних витрат за місяць до суми залишку предметів на початок місяця і прибулих предметів, перемноженої на 100.
У місцях експлуатації таких предметів бухгалтерія має організувати оперативний облік і контроль за зберіганням та додержанням термінів їх експлуатації.
б)2 Облік передачі дорогоцінних швидкозношуваних предметів в експлуатацію
Дорогоцінні швидкозношувані предмети спочатку списуютьсязі складу і беруться на облік за кількістю і вартістю (в оцінці за обліковоюціною) на субрахунок «Дорогоцінні швидкозношувані предмети в експлуатації». На підставівимог, накладних та іншихдокументів на видачузі складу робитьсязапис:
Дебет субрахунка «Дорогоцінні швидкозношувані предмети в експлуатації»
Кредит субрахунка «Дорогоцінні швидкозношувані предмети на складі».
26. Облік браку,який виникає при виробництві готової продукції
Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.
Сільськогосподарські підприємства обліковують втрати від браку при виробництві продукції ремонтною майстернею, підсобних промислових виробництв (на млинах, крупорушках, олійницях, у консервному виробництві, при переробці овочів, фруктів, ягід тощо).
Облік браку у виробництві класифікується за такими ознаками:
1. За місцем виникнення:
- внутрішній брак - брак, виявлений до відвантаження продукції (або передачі) споживачу;
- зовнішній - брак, виявлений безпосередньо у покупця.
2. За характером дефектів:
- остаточний брак - брак, який неможливо виправити або економічно недоцільно виправляти;
- виправний брак, який може бути виправлений шляхом додаткової обробки.
3. За причинами виникнення (неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо).
А: За винними особами (робітник, постачальник).
Документування браку.
Виникнення браку у виробництві документується Актом про брак (ф. Т-46), Повідомленням про брак (ф. Т-47). У цих документах зазначають дані про забраковану продукцію (її вид, сорт, одиницю виміру, кількість), причини виникнення браку, винну особу, вид браку. Зазначені документи підписуються комісією в складі керівника або заступника підприємства, головного бухгалтера, керівника структурного підрозділу.
Характеристика рахунка 24 "Брак у виробництві".
Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено активний рахунок 24 "Брак у виробництві".
За дебетом рахунка 24 відображуються витрати через виявлений Зовнішній та внутрішній брак (вартість невикористаного, остаточного браку та витрат на виправлення браку).
За кредитом рахунка 24 відображуються суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку; суми зменшення втрат від браку продукції; вартість доходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість отримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів, які спричинили брак продукції.
Аналітичний облік за цим рахунком ведеться за видами виробництва продукції, де виник брак, а також у розрізі статей калькуляції.
Визначення втрат від браку.
До статті калькуляції "Втрати від браку" включаються:
- собівартість остаточно забракованої продукції;
- вартість сировини та матеріалів, зіпсованих у разі зупинки або простою обладнання через тимчасове відключення енергії;
- витрати на усунення технічно неминучого браку. Зовнішній остаточний брак оцінюється за фактичною виробничою собівартістю забракованої продукції, включаючи витрати на відправку покупцю і повернення від покупця в господарство. Вартість забракованої готової продукції відображується на бухгалтерських рахунках сторнувальними записами за її відвантаженням покупцю. Після цього вартість готової продукції списується з кредиту рахунка 23 "Виробництво" в дебет рахунка 24 "Брак у виробництві".
Собівартість продукції від внутрішнього браку визначається як сума фактично понесених витрат за всіма статтями калькуляції за виключенням витрат на підготовку та освоєння виробництва, загальновиробничих витрат, які відносяться тільки на собівартість готової продукції.
Втрати підприємства від браку продукції, який можна виправити, складається з витрат на її повторну або додаткову обробку. Втрати від браку зменшуються на вартість отриманих матеріалів за ціною їх можливого використання, а також на суму претензій до постачальників, які стали причиною браку.
Собівартість внутрішнього виправного браку включає:
- витрати на сировину та матеріали, витрачені на усунення дефектів продукції;
- витрати на заробітну плату робітників, нараховану за виправлення браку;
- відрахування на соціальні заходи.
Якщо брак є невиправним, необхідно виділити з суми загальних витрат виробництва частку, яка припадає на забраковану продукцію, і списати її з кредиту рахунка 23 "Виробництво" в дебет рахунка 24 "Брак у виробництві'4.
Відшкодуваннявтратвід браку.
Втративід браку можуть бути відшкодовані винними особами. У разі виправного браку з винуватців стягується вартість виправлення, а при невиправному браку - вартість сировини та матеріалів, сума основної зарплатитощо. В БО такі операції відображуються так:
1. На вартість оприбуткованої побічноїпродукціївідсписання кінцевого браку: дебет субрахунка 209 "Іншіматеріали"; кредит рахунка 24 "Брак у виробництві".
2. На суму списання на винних осіб втрат від кінцевого і виправного браку: дебет субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків"; кредит рахунка 24 "Брак у виробництві".
3. На суму виставленої претензії за поставку неякісної сировини і матеріалів: дебет субрахунка 374 "Розрахунки за претензіями"; кредит рахунка 24 "Брак у виробництві". Різниця між собівартістю забракованих виробів і сумою відшкодувань втрат від браку становить собою величину втратвід браку, яка буде віднесена на дебет рахунка 23 "Виробництво" з кредиту рахунка 24 "Брак у виробництві".
27. Облік вибуття нематеріальних активів
Нематеріальний актив підлягає списанню з балансу в разі його вибуття або неможливості отримання підприємством у подальшому економічних вигод від його використання.
У разі вибуття нематеріального активу:
-- його балансова вартість виключається з активу балансу;
-- фінансовий результат визначається як різниця між сумою чистих надходжень від продажу (чи іншого вибуття) нематеріального активу, та його балансовою вартістю і відображається у звіті про фінансові результати.
Вибуття нематеріальних активів на підприємстві може виникати внаслідок їх: реалізації; ліквідації; безоплатної передачі; внеску до статутн капіталу інших підприємств; обміну на інші активи.
Причини та шляхи вибуття нематер активів:
А) передача іншим юридичнім або фіз.. особам
-продаж за кошти
-внесок до статутного капіталу іншого підп.-ва
-обмін на інші активи
-безоплатна передача
Б)списання через невідповідність критеріям визнання активом
-за рахунок морального зносу
Облік операцій з реалізації об'єктів нематеріальних активів відображається записами:
1) на суму доходу (виручки) від реалізації нематеріальних активів: Д-т 37 ; К-т 742 ;
1а) на суму ПДВ: Дт 742 ; К-т 641;
2) на суму нарахованого зносу за час використання об'єкта нематеріальних активів:
Д-т 133 К-т 12 ;
3) списання залишкової вартості реалізованого об'єкта нематеріальних активів:
Д-т 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»; К-т 12 «Нематеріальні активи».
Облік операцій з ліквідації об'єктів нематеріальних активів відображається записами:
1) на суму зносу, нараховану за час використання об'єкта нематеріальних активів:
Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;
К-т 12 «Нематеріальні активи»;
2) на суму залишкової вартості ліквідованого об'єкта нематеріальних активів:
Д-т 976 «Списання необоротних активів»;
К-т 12 «Нематеріальні активи».
Облік безоплатної передачі об'єктів нематеріальних активів відображається записами:
1) на суму списаного зносу, нарахованого за час використання переданого об'єкта:
Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;
К-т 12 «Нематеріальні активи»;
2) на суму залишкової вартості списаного об'єкта: Д-т 976 «Списання необоротних активів»;
К-т 12 «Нематеріальні активи»;
3) на сумму ПДВ від залишкової вартості переданого об'єкта:
Д-т 976 «Списання необоротних активів»;
К-т 641 «Розрахунки за податками».
При передачі об'єктів нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства складаються наступні бухгалтерські записи:
1) на суму списаного зносу, нарахованого за час використання переданого об'єкта нематеріальних активів: Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;
К-т 12 «Нематеріальні активи»;
2) на суму залишкової вартості переданого об'єкта нематеріальних активів:
Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;
К-т 12 «Нематеріальні активи»;
3) на суму різниці між залишковою вартістю переданого об'єкта нематеріальних активів і справедливою вартістю інвестицій (в обмін на нематеріальні активи були отримані акції іншого підприємства):
Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;
К-т 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».
28. Облік створення нематеріальних активів власними силами підприємства
Створення нематеріального активу власними силами відображається такими обліковими записами: Дебет 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів" Кредит 65 "Розрахунки за страхуванням" Кредит 13 "Знос (амортизація) необоротних активів"Кредит 20 "Виробничі запаси"
2. Якщо об'єкт нематеріальних активів завершено і введено в експлуатацію:Дебет 12 "Нематеріальні активи"Кредит 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів"
1. Облік надходж (придб) НА |
||||
1 |
Отримано об'єкт НА: |
|||
1.1 |
від під-ва - платника податку на додану вартість за вартістю придбання без ПДВ |
154 |
63 |
|
1.2 |
на суму ПДВ за операцією |
641 |
63 |
|
1.3 |
від підп-ва - неплатника ПДВ за вартістю придбан |
154 |
63 |
|
2 |
Виконано сторонньою організацією для під-ва роботи, безпосередньо пов'язані зі створенням об'єкта НА та доведенням його до стану, в якому цей об'єкт придатний для викор. за признач.: |
|||
2.1 |
Підп-вом - платником ПДВ за сумою платежу без ПДВ |
154 |
63 |
|
2.2 |
на суму ПДВ за операцією |
641 |
63 |
|
2.3 |
підп-вом неплатником ПДВ за сумою платежу |
154 |
63 |
|
3 |
Включення фін.витрат до вартості кваліфікац. активу |
154 |
95 |
|
4 |
Уведення в господарський оборот об'єкта НА |
12 |
154 |
|
5 |
Оприбуткування внесків учасників (засновників) до статутн. капіталу підп-ва |
12 |
46 |
|
2. Облік нематеріальних активів, створених господарським способом |
||||
6 |
Вартість матеріалів, використаних для створення об'єкта НА |
154 |
20 |
|
7 |
Заробітна плата працівників, зайнятих створенням об'єкта НА |
154 |
661 |
|
8 |
Відрахування на соціальні заходи |
154 |
65 |
|
9 |
Шип прямі втрати, безпосередньо пов'язані зі створенням об'єкта НА |
154 |
13 |
|
10 |
Уведення в господарський оборот створеного підп-вом об'єкта НА |
12 |
154 |
29. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
Підприємства ведуть розрахунки зі своїми працівниками з відшкодування матеріальних збитків, завданих ними в результаті недостач і розкрадань грошових і товарно-матеріальних цінностей, виявлених втрат від п сування майна та матеріалів, допущеного браку, а також інших видів шкоди. Економічна сутність відшкодування збитку полягає не в тому, щовинна особа компенсує підприємству облікову вартість, наприклад, викраденого активу, а в тому, що вона покриваєвитрати на його оновлення. Тому при розрахунку суми відшкодування збитку, нанесеногонавмиснимидіями, використовують коефіцієнткратності, а розмірзбитківможе у кілька разів перевищувати розмірпрямої дійсної шкоди. Збитки -- це виражена в грошовій формі шкода, завданаоднійособіпротиправноїдіямиіншої. Збиток, завданий підприємству, належить до відшкодування особою, яка завдалазбиток, у повномуобсязі, за виняткомвипадків, передбачених за конодавством. Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника як уповноваженої ним особи, а в інших випадках -- шляхом подання власником позову до районного (міського) суду. Тому підставами записівсум за дебетом рахунку будуть наказ керівникаа бо відповідне рішення суду, а їх списання з кредиту -- документи, щопідтверджуютьпогашеннязаборгованостіабоутриманнясуміззаробітної плати. Основнігосподарськіопераціїоблікурозрахунків по відшкодуванням завданих збитків наведено в таблиці, наприклад:Для обліку розрахунків за відшкодування підприємству завданих збитків у результаті недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, призначено рахунок 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків».Аналітичнийоблік на рахункуведеться за кожною винною особою.
Облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитків винуватцями
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспон рах |
||
Дт |
Кт |
|||
1 |
Віднесено на винну особу фактичну недостачу, що підлягає відшкодуванню |
375 |
716 |
|
2 |
Відображено різницю між сумою до відшкодування, розрахованої згідно діючого порядку, та фактичною недостачею |
375 |
719 |
|
3 |
Погашено заборгованість винною особою грошовими коштами матеріальнимицінностями |
20 |
375 |
|
4 |
Утримано суму недостачі із заробітної плати |
66 |
375 |
30. Облік транспортно-заготівельніх витрат, їх порядок та виготовлення
Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) -- один з елементів витрат, який включається до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату.Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» до складу первісної вартості товарів, придбаних за гроші, включають суму транспортно-заготівельних витрат, безпосередньо пов' язаних з придбанням таких товарів.
До транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) відносять витрати, пов'язані з придбанням товарів: оплата за навантажуваль-розвантажувальні роботи, транспортування товарів усіма видами транспорту, страхування ризиків транспортування і т. ін. Необхідно враховувати, що до складу транспортних витрат відносять не лише вартість транспортних послуг сторонніх організацій, а й витрати торгового підприємства на доставку придбаних товарів власнима бо орендованим транспортом (вартість пального та інших матеріалів, оплата відрядження водіям, орендна плата за автомобіль, оплата праціекспедитора і водіятощо).
Пункт 9 П(С)БО 9 «Запаси» передбачає два методирозподілу транспортно-заготівельних витрат на собівартість придбаних запасів:
1) прямого підрахунку;
2) середньоговідсотка.
Згідно з першим методом, ТЗВ, пов'язані з придбанням запасів, включають до первісної вартості кожної одиниці придбаних запасів. Однак його доцільно застосовувати, коли можна точно визначити витрати, пов'язані з транспортуванням тих чи інших одиниць запасів у вартісному чи натуральному вираженні.
За другим методом ТЗВ обліковують на окремому субрахунку обліку запасів. Його застосовують, якщо витрати, пов'язані з придбанням та доставкою запасів, неможливо пов'язати зконкретними одиницями запасів.
Метод середнього відсотка передбачає розрахунок середнього відсотка ТЗВ за звітний місяць діленням суми ТЗВ на початок звітного місяця й ТЗВ, що виникли за звітний місяць, на суму вартості запасів на початок місяця та запасів, що надійшли за звітний місяць (п. 9 П(С)БО 9).Тобто формула розподілу має такийвигляд:
Сер. % ТЗВ = ТЗВпоч + ТЗВміс / Зпоч + Зміс.
Суму ТЗВ щомісячно розподіляють між сумою залишку виробничих запасів станом на кінець звітного місяця та сумою виробничих запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці. Сума ТЗВ, яку відносять до запасів, щовибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули. Розподілену частку ТЗВ, яку відносять до вартості запасів, що вибули, списують у дебет тих рахунків, на які списано вартість запасів за обліковими цінами.
31. Облік інших коштів підприємства (грошових документів, грошових коштів в дорозі)
Що належить до грошових документів?
Сільськогосподарські підприємства можуть відкривати в банку рахунки, на яких обліковують грошові документи і грошові кошти в дорозі як у національній, так і в іноземній валютах. До грошових документів, які облічуються на субрахунках 331 "Грошові документи в національній валюті" і 332 "Грошові документи в іноземній валюті", відносяться документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в будинки відпочинку і санаторії, поштові марки, проїзні талони на службові роз'їзди та інші грошові документи.
При передачі путівки своєму працівнику з оплатою її вартості суму, що піддягає сплаті, слід визнавати доходом, включаючи її до складу іншого доходу від операційної діяльності, оскільки пунктом у П(С)БО 15 "Дохід" визначено чотири обов'язкових умови визнання доходу:
- покупило передано ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- існує впевненість, що в результаті операції економічні вигоди підприємства збільшаться, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Передача путівки працівнику підприємства з компенсацією її вартості фактично відповідає всім чотирьом обов'язковим вимогам визнання доходу, оскільки путівка дає право покупцю (працівнику) на одержання послуг і виступає як інший актив, а економічна вигода - це потенційна можливість одержання підприємством грошових коштів від використання активу.
Що відноситься до грошових коштів у дорозі?
До грошових коштів у дорозі, які облічуються на субрахунках 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" і 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті" відноситься виручка, одержана підприємством за послуги, виконані роботи або реалі30вану готову продукцію, внесена в касу банку або поштового відділення для зарахування на поточний рахунок, але які ще не зараховані за призначенням. Підставою для відображення в обліку сум є: при здачі виручки - квитанція установи банку, поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.
При журнально-ордерній формі операції на рахунку 33 "Інші кошти" облічують у Журналі-ордері № 1 с.-г. та Відомості 1.3. За кожним рахунком у названих облікових реєстрах передбачено окремі розділи. Записи здійснюють на підставі виписок банку та інших документів так само, як і на рахунку 31.
32. Облік реалізації готової продукції на умовах наступної оплати
02.10
1) реалізовано покупцеві готову продукцію
Д -361 К - 701 - 2400 (накладна)
Доходи від реалізації виникають на момент виникнення дебіторської заборгованості .
2) відображено податкові зобов'язання з ПДВ
Д - 701 К - 641 (ПДВ) - 400 (податкова накладна)
02.10 (або останній робочий день місяця)
3) відображено собівартість реалізованої готової продукції Д - 901 К - 26 - 1100 (БД)
05.10
4) отримано оплату від покупця за реалізовану готову продукцію Д - 311 К - 361 - 2400 (ВБ)
5) списано на фінансовий результат:
А) дохід від реалізації готової продукції
Д - 701 К - 791
Б) с/в реалізованої готової продукції
Д - 791 К - 901
33. Облік реалізації фінансових інвестицій
Якщо п-во здійснює довгострокові фін.інвестиції у боргові цінні папери, то метою є утримання їх до того періоду часу,коли закінч.термін погашення, визначений умовами їх випуску. Такі інвестиції обліковуються на субрах.142, або 143.
В обліку для реалізації облігації здійснюються бухгалтерські записи:
1. Продаж облігацій Д.311 К.741
2. Списання балансової вартості облігацій, які були переоцінені Д.971 К.351
3. Перерахування комісійної винагороди біржі за проведення операції Д.971 К.311
4. Наприкінці звітного періоду відображається «закриття» рахунків доходів та витрат Д.741,793 К.793,971
5. Визначено та списано фінансовий результат від реалізації облігацій Д.793 К.441
Відображення в обліку інвестицій, які утримуються до погашення, припиняється, найчастіше, на дату закінчення терміну обігу шляхом повернення інвестору їхньої номінальної вартості.
Якщо інвестор приймає рішення про недоцільність утримання інвестицій до дати їх погашення й розглядає можливість продажу впродовж певного періоду, то інвестиції мають бути класифіковані як утримувані для перепродажу за справедливою вартістю, що склалася на дату прийняття рішення про зміну намірів «перекласифікацію» .
34. Облік придб виробнич запасів при їх вибуті
П(с) Бо 9 "Запаси" схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
Це Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
Придбані чи отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група.
Первісна вартістю запасів:
1. Придбаних за плату, є собівартість запасів.
2. Виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва (визначається згідно П(с)Бо 16 "Витрати".)
3. Внесених до статутного капіталу підприємства, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
4. Одержаних підприємством безоплатно, є їх справедлива вартість.
5. Придбаних у результаті обміну на подібні запаси, є балансова вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.
Дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В момент виникнення податкових зобов'язань продавець повинен виписати податкову накладну і зробити відповідний запис в Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг). А відповідно до п. 4.5. Закону про прибуток, у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність фінансових інвестицій: поняття та види. Питання організації обліку фінансових інвестицій на підприємстві. Визначення та оцінка їх розміру та ефективності використання. Особливості синтетичного та аналітичного обліку фінансових інвестицій.
курсовая работа [375,5 K], добавлен 24.11.2019Організація бухгалтерського обліку і внутрішнього аудиту. Облік необоротних активів, запасів матеріальних цінностей АБ "Експрес банк". Правила обліку розрахунків по оплаті праці, доходів, витрат, класифікація рахунків за їх обліком. Фінансовий стан банку.
отчет по практике [12,5 M], добавлен 12.05.2010Облік довгострокових позик і порядок їх надання. Облік витрат за елементами. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки. Групування витрат за ознакою їх однорідності. Відрахування на індивідуальне страхування персоналу, на пенсійне забезпечення.
контрольная работа [54,6 K], добавлен 09.04.2009Формування витрат виробництва продукції. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Фактори, що впливають на облік витрат. Затрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Списання матеріалів для ремонту основних засобів.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 13.03.2011Характеристика організаційної структури підприємства. Аналіз основних техніко–економічних показників діяльності підприємства. Документальне оформлення та облік капітальних інвестицій. Напрямки удосконалення існуючої системи обліку капітальних інвестицій.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 10.12.2011Економічна характеристика та зміст кошторису бюджетної установи. Порядок отримання асигнувань із загального фонду бюджету та облік доходів загального фонду. Класифікація та облік видатків бюджетної установи. Облік основних засобів та необоротних активів.
отчет по практике [84,0 K], добавлен 14.02.2014Засади організації фінансового обліку грошових коштів. Законодавче та нормативно-правове регулювання безготівкових операцій. Облік наявності і руху коштів на розрахунковому рахунку. Облік операцій в іноземній валюті. Оформлення безготівкових розрахунків.
реферат [40,7 K], добавлен 12.03.2014Особливості класифікації та визнання кредиторської заборгованості. Документування операцій по розрахунках з кредиторами. Порядок створення і обліку забезпечень. Порядок відображення кредиторської заборгованості у звітності. Фінансовий облік розрахунків.
курсовая работа [847,6 K], добавлен 11.09.2011Податковий облік, його зміст та організація на підприємстві. Взаємозв’язок та відмінності фінансового, управлінського та податкового обліку. Загальні вимоги до податкової звітності. Податковий облік з податку на прибуток. Звітність з акцизного збору.
курс лекций [300,0 K], добавлен 02.01.2009Організація обліку доходів, формування та облік фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Склад доходів підприємства. Облік та Звіт фінансових результатів. Доходи від звичайної діяльності. Методика відображення даних про доходи.
курсовая работа [670,6 K], добавлен 05.02.2010